Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрний університет

Генетична структура кросів яєчної птиці за поліморфними локусами білків яєць

А.В. Пересунько, асистент

Вивчено поліморфізм овобілків птиці яєчних кросів. Встановлено рівень їх гетерозиготності та відмінності як бази для прояву гетерозису за рівнем яєчної продуктивності.

Вивчений генетичний поліморфізм доцільно використовувати при моніторингу селекційних процесів в лініях, популяціях.

Ключові слова: крос, лінія, гібридизація, генофонд, поліген, овобілок, оліоген, аутосексність, гібрид, локус.

Постановка проблеми. Магістральним шляхом розвитку птахівництва є міжлінійна і міжпородна гібридизація, яка обумовлює підвищення генетичного потенціалу кросів, що використовуються, за яєчною і м'ясною продуктивністю. Ефективність ведення галузі в цьому аспекті залежить від рівня продуктивності і відтворювальних якостей генофонду, що використовується [1, 2].

Важливою є оцінка ступеня гетерогенності вихідних ліній і фінальних гібридів, так як вона є базою для прояву гетерозисних явищ. Тому, слід визнати актуальним вивчення генетичних процесів, які відбуваються при гібридизації, зміни генетичної структури популяцій при різних методах розведення.

Водночас слід вказати, що генетична структура сучасних ліній і кросів птиці селекції провідних фірм США, Канади і Західної Європи вивчена недостатньо і не враховується в реальних програмах селекції. В Україні використовується до 18 кросів яєчної птиці, тому виникла проблема в їх порівняльній оцінці з метою використання в птахогосподарствах 2-3 кращих з них за комплексом господарсько корисних ознак. Враховуючи, що основні селекційні ознаки є полігенними, тобто прояв залежить від значної кількості генів з різним типом успадкування (адитивне, неадитивне) за ними досить ускладнено виявити генетичну структуру популяції. Для цього необхідно використовувати складний метод діалельного аналізу. Тому, метою нашої роботи було встановлення генетичної структури найбільш високопродуктивних кросів за маркерними, поліморфними системами.

Стан вивчення проблеми. Генетична структура популяцій визначається за якісними (альтернативними) ознаками, які мають чіткий тип успадкування і контролюються незначною кількістю генів (олігогени - форма гребеня, аутосексність, карликовість, голошиїсть та ін.), а також з використанням методів імуногенетичного аналізу - груп крові та типів поліморфних білків [3]. Аналіз груп крові проводився для визначення генетичної структури птиці різних класів розподілу за мірними ознаками, її зміни під впливом різних форм відбору та методах розведення. Було встановлено, що інтенсивна селекція веде до зміни генетичної структури ліній і популяцій, зміни частот генів в бажаному для селекціонера напряму. Встановлено, що спрямований відбір переважно веде до зниження генетичної варіабельності, зміни середньопопуляційних значень в суміжних поколіннях [4].

Аналіз типів поліморфних білків був використаний для оцінки частот генів, їх динаміки в лініях, популяціях, визначення ступеня гетерозиготності та генетичної дистанції між ними при підборі батьківських пар для отримання гетерозисних гібридів. Поліморфні типи овобілку виявилися досить інформаційною моделлю для вивчення мікроеволюційних процесів, що відбуваються в лініях і популяціях сільськогосподарської птиці. В той же час, вони обмежено використовувалися при моніторингу структури сучасних високопродуктивних яєчних кросів.

Матеріал і методика дослідження. Метою дослідження було визначення поліморфізму овобілка яєць чотирьох кросів птиці для встановлення їх гетерозиготності. Матеріалом досліджень була птиця чотирьох яєчних кросів - Іза браун, Ломан браун, Хайсекс браун, Тетра СЛ. Для аналізу було використано по 30 зразків білку яєць. Визначення типів поліморфних білків проведено за методикою, описаною в рекомендаціях Інституту птахівництва НААНУ.

Вивчено частоту генів поліморфних локусів, частоту генотипів та рівень гетерозиготності птиці різних кросів.

гібридизація генетичний поліморфізм птахівництво

Вивчено структуру і динаміку генних частот поліморфних локусів для трьох кросів. Вивчено поліморфізм 3 локусів - овальбумінового, овоглобулінового і трансферинового. Зразок електрофореграми наведено на рис.

Рис. Фореграма розподілу типів поліморфних білків яєць

Результати досліджень. У результаті досліджень встановлено, що кроси, які вивчаються, мають свої особливості, які проявляють в різній частоті одних і тих самих генів (табл.1).

Поліморфізм овальбумінів встановлено лише для одного кросу - Іза браун. Переважно проявляється генотип АА з частотою - 0,933. Поліморфними для всіх кросів виявилися локуси G3 і G2. Так, в G3 локусі спостерігається більш висока частота гетерозигот АВ - від 0,533 до 0,7333. Аналогічні дані отримано і для локусу G2. Не встановлено поліморфізму по локусу Tf для вивчених порід (табл.2).

Аналіз частот генів вивчених локусів у чотирьох кросах птиці вказує на високу частоту OvА 0,000 від 0,967 до 1,000. Водночас в локусі овоглобулінів G3 частота генів G3А і G3В знаходиться на рівні середніх значень - від 0,466 до 0,533, за винятком кросу Тетра СЛ, в якому частота гена G3А склала 0,700. Аналогічні дані отримано для локусу G2 в більш широкому співвідношенні - від 0,400 до 0,600. Це свідчить, що в локусах овоглобулінів спостерігається генетична рівновага.

Таблиця 1

Розподіл частоти генотипів поліморних локусів

На підставі проведеного аналізу поліморфних систем розраховано гетерозиготність кросів. Встановлено досить високу гетерозиготність птиці кросів, що досліджуються - від 35,0 до 40,0%, яка знаходиться на рівні природних популяцій. Це свідчить, що висока гетерозиготність характерна для сучасних високопродуктивних кросів.

Таблиця 2

Частота генів в локусах Ov, G3, G2

Отримані дані свідчать про високий рівень прояву гетерозису в цих кросах. Ретроспективний аналіз вказує, що для кросів, які використовувалися у 90-х роках ХХ століття, рівень гетерозиготності був значно нижчим.

Проведеними дослідженнями встановлено високий рівень поліморфізму в овоглобуліновому локусі та переважання алеля OvА в овальбуміновому локусі. Встановлена висока гетерозиготність за вивченими локусами характерна для всіх вивчених кросів, що може бути базою для прояву високого ефекту гетерозису за яєчною продуктивністю.

Висновки

Таким чином, для підвищення яєчної продуктивності птиці яєчних кросів доцільно визначити рівень гетерозиготності батьківських і материнських форм з використанням даних генетичного поліморфізму. Це дасть можливість прогнозувати найбільш ефективні комбінації ліній, родинних форм з високим проявом гетерозису за основними господарсько-корисними якостями.

Перспективи подальших досліджень. Доцільно провести дослідження з оцінки комбінативної здатності родинних форм (ліній) птиці на основі рівня їх гетерозиготності та визначити ступінь прояву гетерозису за основними господарсько-корисними ознаками птиці.

Література

1. Сахацький М.І. Породи та кроси курей / М.І. Сахацъкий // Сучасне птахівництво. - 2006. - № 8 (45). - С.5-9.

2. Пустова Н.В. Порівняльна оцінка продуктивності кросів Тетра СЛ та Шевер 579/Н.В. Пустова // Збірник наукових праць / За ред. М.І. Бахмата. - Кам'янець-Подільський, 2003. - Вип. 11. - С.166-169.

3. Подстрєшний О.П. Використання маркерних ознак при розробці методів збереження генофонду птиці / О.П. Подстрєшний // Матеріали V Української конференції по птахівництву. - Харків, 2004. - Вип.55. - С.92-105.

4. Кутнюк П.И. Электрофорестический анализ белков ельскохозяйственной птицы: методические рекомендации / [Кутнюк П.И., Волоховоч В.А., Моисеева И.Т.] - Харьков, 1986. - 32 с.

Размещено на Allbest.ru