Вплив щільності посадки на морфологічний склад тушок качок кросу "Темп"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський державний аграрний університет

Вплив щільності посадки на морфологічний склад тушок качок кросу «Темп»

Т.В. Шевченко, аспірант

Науковий керівник - д.с-г.н. Л.С. Патрева

Представлено результати вирощування каченят кросу «Темп» в одноярусних кліткових батареях із різною щільністю посадки. Встановлено, що 16 гол./м? є оптимальною щільністю посадки каченят незалежно від статі, що сприяє збільшенню передзабійної маси, виходу м'язів, індексу м'ясних якостей та м'ясо-кісткового індексу.

Ключові слова: качки, кліткове утримання, щільність посадки, м'ясо качок.

Вступ

Забезпечення населення України високоякісними продуктами харчування - одна з найбільш актуальних проблем сучасності. Серед продуктів харчування м'ясо птиці займає особливе місце, як джерело білку і якісного жиру.

З розвитком промислового птахівництва останніми роками не тільки за кордоном, але і в Україні росте цікавість до виробництва м'яса качок. Якість, біологічна і харчова цінність м'яса качок обумовлені його морфологічним складом, кількістю та якістю тканин. Найціннішим показником продуктивності каченят є їх м'ясні якості.

На м'ясо каченят вирощують декількома способами: на глибокій підстилці, на сітчастих (планчатих) підлогах, на комбінованих підлогах, в кліткових батареях. Застосування того чи іншого способу вирощування залежить від конкретних умов і можливостей господарства [2, 6].

Кліткове вирощування дає змогу збільшити місткість приміщення, поліпшити санітарно-гігієнічні умови утримання птиці, полегшити догляд за нею, знизити питомі витрати енергії на освітлення і палива на обігрів приміщень [4, 5].

Спеціалізовані малогабаритні кліткові батареї або їх модулі для вирощування каченят із добового до 7-8-тижневого віку в умовах присадибних і фермерських господарств України до останнього часу практично не використовувалися. В Інституті птахівництва НААНУ розроблено універсальну кліткову батарею модульного типу, випуск якої налагоджено в м. Харкові [3].

На практиці в кожному фермерському або присадибному господарстві застосовують різноманітні варіанти металевих конструкцій кліткових батарей, виходячи із власних потреб і можливостей. Однак, результати аналізу вирощування каченят за різною щільністю посадки в кліткових батареях власної конструкції в умовах фермерського господарства представлені недостатньо. Не встановлено також вплив цього фактора на якісні показники м'яса качок.

Метою наших досліджень було встановлення впливу щільності посадки на морфологічний склад тушок качок при вирощуванні в одноярусній клітковій батареї.

1. Методика досліджень

Дослідження проводилися в умовах фермерського господарства «Світанок» Братського району Миколаївської області. Матеріалом досліджень були показники росту каченят кросу «Темп», які вирощувалися в одноярусній клітковій батареї власної конструкції із розміром однієї клітки 1 м х 1 м.

Металева конструкція складається із градчатої сітки (0,5 мм х 0,5 мм вічка). В клітковій батареї використовують жолобкові годівниці і напувалки у вигляді коритець, які розташовані під кутом 90° у нижній частині клітки і мають спеціальну огороджуючу металеву рейку для запобігання зайвої втрати корму та води, металеві піддони-протвені для збирання посліду.

Групи птиці (самці та самки) комплектували залежно від щільності посадки каченят: 14 гол./м? (5 кліток), 15 гол./м? (4 клітки), 16 гол./м? (4 клітки). Вирощування каченят проводили до 7-тижневого віку без пересадок.

У процесі досліджень визначали живу масу усіх каченят шляхом індивідуального зважування у 7-ми тижневому віці. Наприкінці вирощування було проведено анатомічний розтин тушок качок, з кожної групи відбирали по 3 > та 3 + для визначення морфологічного складу тушки за методикою ВНДІП [1].

У процесі дослідження морфологічного складу тушки визначали такі показники: забійну масу, забійний вихід, вихід напівпатраної, патраної тушки, їстівних та неїстівних частин, м'язів, кісток, шкіри з підшкірним жиром, індекс м'ясності (ІМЯ) - відношення маси їстівних частин до неїстівних, та м'ясокістковий індекс (МКІ) - відношення маси м'язів до маси кісток. Отримані результати оброблено методом варіаційної статистики з використанням комп'ютерної програми Microsoft Excel.

2. Результати дослідження

каченя тушка щільність клітковий м'ясо

На основі проведених досліджень встановлено, що вирощування каченят кросу «Темп» в одноярусній клітковій батареї при різній щільності посадки певним чином вплинуло на живу масу каченят окремих статей та якісні показники їх тушок (табл.).

Так, жива маса наприкінці вирощування у віці 7-тижнів при різній щільності посадки склала: для качурів - 3045,5…3062,3 г, для качечок - 2926,5…2963,6 г.

Використання при вирощуванні каченят щільності посадки 16 гол./м? дало найкращі результати. У самців жива маса склала 3062,3 г, що на 3,7…16,8 г вище у порівнянні з іншими групами (різниці невірогідна), у самок - 2936,3 г, що на 14,2…37,1 г більше у порівнянні з іншими групами (різниця невірогідна).

Найціннішим показником продуктивності каченят є їх м'ясні якості. Аналіз даних анатомічного розтину тушок качечок і качурів (табл.), вказує, що забійний вихід у каченят досить високий і коливається в межах 81,8…84,9%, вихід напівпатраної тушки - 78,8…80,6%, патраної тушки - 53,4…59,3%.

За виходом їстівних частин найкращими були каченята, вирощені при щільності посадки 16 гол./м?: 62,3% (самці) та 59,3% (самки), що на 2,31% вище у порівнянні із качурами та на 0,8…1,2% у порівнянні із качечками інших груп.

Одним із важливих показників якості тушок є вихід м'язів по відношенню до патраної тушки, співвідношення їстівних та неїстівних частин (ІМЯ) і м'ясо-кістковий індекс (МКІ).

Аналізуючи дані показники за дослідними групами, встановлено, що за основними якісними показниками тушок перевага належить каченятам, вирощеним при використанні щільності посадки 16 гол./м?.

Так, вихід м'язів по відношенню до патраної тушки у самців і самок даної групи складає 58,3…55,5%, що на 3,1…4,7% (самці) та на 3,4…5,3% (самки) вище порівняно з іншими групами, співвідношення їстівних та неїстівних (ІМЯ) - 2,76 (самці), що на 0,2…0,4 більше у порівнянні з іншими групами (р<0,001) і 2,55 (самки) - на 0,04…0,16 вище у порівнянні із самками інших груп.

Каченята, вирощені за щільності посадки 16 гол./м?, мали також і найкращий м'ясо-кістковий індекс -3,32…3,34. Вірогідна різниця за цим показником встановлена для самців - 0,32…0,4 (р<0,01).

Співвідношення м'язів до кісток було вище і у самок - на 0,23…0,34 (різниця невірогідна).

Висновок

На основі проведених досліджень встановлено, що вирощування каченят кросу «Темп» в одноярусній клітковій батареї із щільністю посадки каченят 16 гол./м? не впливає негативно на основні якісні показники тушок качок, підвищуючи вихід основних їстівних частин тушки і збільшуючи вихід м'язової тканини.

Перспективи подальших досліджень. У зв'язку із підвищенням значення якості м'ясної продукції, що виробляється у підприємствах галузі, доцільно провести дослідження хімічного складу м'яса качок, вирощених за різною щільністю посадки.

Література

1. Поливанова Т.М. Методика научных исследований по физиологии и анатомии сельскохозяйственной птицы [Текст] / Т.М. Поливанова. -- М., 1988. -- С. 24--27.

2. В. Корнилова. Содержание утят на сетчатом полу выгоднее / В. Корнилова // Птицеводство. -- 2009. -- № 1. -- С. 30--31.

3. Ковацкий Н.С. Новое в промышленном утководстве / Н.С. Ковацкий. -- М. : Агропромиздат, 1988. -- С. 52--61.

4. Методические рекомендации по совершенствованию технологии производства мяса уток. -- Харьков: УНИИП, 1986. -- С 25.

5. Технология производства мяса уток: методические рекомендации / под ред. Г.А. Тардатьяна, Н.С. Ковацкого. -- Загорск: ВНИИТИП, 1986. -- С. 52.

6. Утки в фермерском хозяйстве и на подворье / [Ю.А. Рябоконь, В.А. Мельник, И.И. Ивко, Л.И. Наливайко; под. ред Ю.А. Рябоконя]. -- Борки, 2006. -- С. 14--55.

Размещено на Allbest.ru