Виробництво тваринницької продукції при використанні біологічно активних речовин

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИРОБНИЦТВО ТВАРИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ПРИ ВИКОРИСТАННІ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

Я.Л. Півторак, доктор сільськогосподарських наук,

професор, член-кореспондент НААНУ

Н.М. Гордійчук, кандидат сільськогосподарських наук, доцент

С.М. Лесів, кандидат сільськогосподарських наук, доцент І.Я. Семчук, кандидат сільськогосподарських наук Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені

С.З. Гжицького

Описано годівлю поросят та організацію інтенсивної відгодівлі підсвинків. Тематика є актуальною з тих міркувань, що спостерігається значне зниження виробництва тваринницької продукції через зменшення поголів'я свиней, що спричинило помітне подорожчання м'яса і м'ясопродуктів.

Ключові слова: БАКД+, продуктивність, інтенсивність росту,

перетравність, забійні якості.

Вступ

Поросята родяться на більш ранніх стадіях розвитку, ніж телята, ягнята і лошата. У них ще зберігаються риси ембріоналізму. Відсутня шерсть та підшкірна жирова прокладка, що обумовлює низьку теплоізоляцію, а отже вимагає теплого і сухого приміщення [7, 8].

В апробованих технологіях вирощування поросят у підсобних господарствах для наступної відгодівлі прийнято їх купляти у віці 5 тижнів (35 днів). Цього віку поросят якраз дотримуються сільські жителі, які, придбавши поросят, використовують їх для присадибної відгодівлі.

У травному тракті 35-денного молодняку вже діють амілолітичні ферменти і поросята перетравлюють рослинні крохмалевмісні корми [5]. Але у шлунку таких поросят ще мало синтезується пепсиногену та хлорної кислоти, яка активує пепсиноген у пепсин [1, 7].

Відомо, що жива маса поросят при відлученні повинна бути не меншою 13-14 кг. Тоді є гарантія їх виживання. При екстенсивних технологіях такої живої маси поросята досягали у віці 1,5-2,0 місяці, коли проводили їх відлучку. В теперішній час використовують в годівлі спеціальні стартерні добавки і досягнути живої маси поросят 13 кг і більше вдається вже у віці 35 днів і навіть раніше [6, 3].

У сучасних крупних свинокомплексах, які забезпечені необхідними стартерними добавками, поросят відлучають, як правило, у 28 днів [4]. Подальше їх дорощування та відгодівля проводиться тут же на комплексі на збалансованих раціонах.

Середнього ж розміру свиногосподарства крім виробництва свинини мають ще й друге завдання - забезпечувати приватні господарства селян поросятами для їх присадибної відгодівлі. При цьому відлучка поросят повинна проводитися якраз у 35-денному віці, що дає вищу гарантію їх виживання в цих менш сприятливих умовах утримання в селянських хлівах. 35-денні поросята, які залишаються у господарстві для наступної відгодівлі, в умовах середнього розміру ферм утримуються в станках з підігрівом ультрафіолетовими лампами.

Методика досліджень

Оскільки, заключну відгодівлю в таких господарствах (в тому числі і в приватній агрофірмі “Відродження” Радехівського району) проводять сухими сумішками, то поросята з часу їх відлучки (35 днів) і до постановки на заключну відгодівлю повинні утримуватись не лише на цих кормах. Перехід на годівлю свиней сухими сумішками у господарствах Радехівщини розпочався з 2005 року. До цього часу використовували зволожені сумішки, які містили коренебульбоплоди, а влітку - зелену масу [2].

Виробити повнораціонні сухі сумішки для цього раннього періоду годівлі молодняку господарство не може, тому завозять їх із заводів, де такі стартерні сумішки виготовляють для різного віку поросят (Betsy, Piggy тощо). На Львівщині такі збагачені стартерні корми та домішки виробляє фірма Sano, розміщена в с. Угри Городоцького району Львівської області. Отже, на свинофермі господарства ПАФ “Відродження” дорощування молодняку ведеться сумішками фірми Sano аж до постановки його на заключну відгодівлю при живій масі 35 кг.

Годівля всіх поросят незалежно від групи була однаковою. Лише при заключній відгодівлі підсвинків знову розділили на три групи для різної їх годівлі. У першій групі балансували основний раціон комбікормом фірми Sano, другій - добавкою БАКД+, а третій - преміксом фірми Йозера.

Для дослідження впливу раціонів балансованих кормовими добавками на продуктивність підсвинків, поставлених на відгодівлю, нами були відібрані три групи тварин великої білої породи: одна контрольна і дві дослідні, по 15 голів у кожній, а для вивчення забійних показників було відібрано по 4 голови з кожної групи. Тварини утримувалися групами по 15 голів в станках в однакових мікрокліматичних умовах, в яких є вільний доступ до корму та води для всього поголів'я піддослідних тварин.

Для годівлі підсвинків використовували такі корми: дерть ячмінна, пшенична, висівки пшеничні, дерть кукурудзяна, дерть горохова, а також ріпакова макуха. У годівлі усіх підсвинків використовувались переважно корми власного господарського виробництва, лише закупляли горох та ріпакову макуху для використання їх у годівлі свиней.

У другій дослідній групі підсвинків балансували раціон за допомогою добавки БАКД+ і додатково вводили, як джерело амінокислот ріпакову макуху, яка ще крім того багата органічною сіркою, що необхідна для синтезу мікробного білку у товстому відділі кишечнику свиней. А також це сприяє синтезу водорозчинних вітамінів, що є важливим у годівлі свиней [2].

Результати досліджень

годівля порося раціон продуктивність

Результати економічної оцінки вирощування і відгодівлі молодняку свиней в господарстві показано у таблиці 1.

Аналізуючи дані табл.1, бачимо, що господарству вигідно продавати поросят населенню у віці 35 днів, а також проводити їх дорощування і відгодівлю на запропонованих нами раціонах. У другому випадку, коли закупівельні ціни із січня 2008 р. були доведені до 1350 грн за 1 ц живої маси, рентабельність виробництва свинини зросла до 66,4-71,3.

Таблиця 1

Економічна оцінка результатів відгодівлі молодняку свиней

Також нами були проведені балансові дослідження, де вивчалися показники засвоєння азоту та гематологічні показники свиноматок, від яких одержано поросят для відгодівлі, а також відгодовуваного молодняку (табл.2 і 3).

Баланс азоту піддослідних свиней

(відголівельний молодняк)

Таблиця 2

Примітка: *Р>0,01

Тенденція до збільшення засвоєння азоту піддослідними тваринами з кормом прослідковується у тварин, яким балансували раціони за допомогою біологічно-активних добавок. В проведеному досліді баланс азоту у тварин дослідних груп був позитивним і чітко відрізнявся від аналогів контрольної групи (табл.3).

Таблиця 3

Показники крові молодняку свиней піддослідних груп

Примітка: *Р>0,01

Аналізуючи баланс азоту, слід відмітити, що тварини двох груп споживали майже однакову його кількість.

Порівнюючи гематологічні показники дослідних тварин (табл.3) із показниками клінічно здорових свиней слід, відмітити, що від допустимих меж коливань вони не відрізняються. Отже, гематологічні показники свиней на вирощуванні, яким згодовували в складі раціону біологічно-активні добавки, відповідають показникам клінічно здорових тварин.

Висновки.

Балансуючи раціони свиней біологічно активними добавками, можна забезпечити вищу їх продуктивність на кормах власного виробництва, що призводить до значного зниження собівартості продукції та зростання рентабельності виробництва свинини. При економічній оцінці результатів досліджень видно, що господарству вигідно проводити дорощування підсвинків та їх відгодівлю. У випадку, коли закупівельні ціни із січня 2008 р. були доведені до 1350 грн за 1 ц живої маси свиней, рентабельність виробництва свинини зросла до 66,4-71,3%.

Література

1. Засуха Ю. В. Оптимізація годівлі свиней в умовах промислової технології / Засуха Ю. В. // Зоотехния. -- 2000. -- № 7. -- С. 10--13.

2. Годівля сільськогосподарських тварин : підручник [Ібатуллін І. І., Богданов Г. О., Столярчук П. З. та ін.] -- Вінниця : Нова книга, 2007. -- 616 с.

3. Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва / [Калетнік Г. М., Кулик В. Ф., Півторак Я. І. та ін.] -- Вінниця, 2007. -- 584 с.

4. Мазуренко М. О. Якість м'яса молодняку свиней при згодовуванні преміксів / Мазуренко М. О., Гуцол А. В. // Збірник наукових праць В ДСП. --Вінниця, 1999. -- Вип. б. -- С. 131--136.

5. Рибалко В. П. Не тільки збільшувати виробництво, але й не знижувати якість свинини // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -- Миколаїв, 2006. -- Вип. З (35), Том 2. -- С 4--7.

6. Свєжєнцов А. І. Нормована годівля свиней / [Свєжєнцов А. І., Кравців Р. Й., Півторак Я. І.] -- Львів, 2005. -- 385 с.

7. Семчук І. Я. Організація раціональної годівлі свиноматок на кормах місцевого виробництва // Науковий вісник ЛНАВМ імені С.З. Гжицького. -- Львів, 2006. -- Том 8, № 2 (29), Частина 3 -- С. 177--180.

8. Топіха B. C. Забезпечення високої продуктивності свиней / Топіха B. C., Лихач В. Я. // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -- Миколаїв, 2004. -- Вип. 4 (28). -- С. 168--171.

1. Размещено на www.allbest.ru