Вплив сухої післяспиртової барди на продуктивність та біохімічні показники крові бичків на відгодівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ СУХОЇ ПІСЛЯСПИРТОВОЇ БАРДИ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ БИЧКІВ НА ВІДГОДІВЛІ

О.В. Шутяк, кандидат сільськогосподарських наук

О.М. Дереш, кандидат сільськогосподарських наук

Подільський державний аграрно-технічний університет, Україна

Суха післяспиртова барда в складі раціонів молодняку великої рогатої худоби може замінити значно вищий за вартістю та рівноцінний за вмістом протеїну корм - дерть горохову, при цьому позитивно впливаючи на приріст живої маси. Заміна дерті горохової на суху післяспиртову барду не мала суттєвого впливу на біохімічні показники крові.

Ключові слова: біоетанол, суха післяспиртова барда, молодняк, прирости.

Вступ

З кожним роком дедалі гостріше постає проблема забезпеченості сільськогосподарських тварин високопротеїновими кормами. У зв'язку з цим все більшої актуальності набуває використання побічних продуктів деяких видів промисловості, зокрема спиртової.

Крім того, з кожним роком у світі помітно збільшуються обсяги виробництва біоетанолу, основним побічним продуктом виробництва якого також є післяспиртова барда, яка в сухому вигляді може успішно використовуватись з метою підвищення вмісту протеїну в раціонах сільськогосподарських тварин.

Постановка проблеми

Основним відходом при виробництві спирту та біоетанолу є післяспиртова барда. Оскільки вона містить велику кількість води - 92-94 % та незначну кількість поживних речовин - протеїну (3,5 %), жиру (1,2 %), клітковини (1,1 %), мінеральних сполук, а також амінокислот, тому доцільно її згодовувати лише в господарствах, що розташовані поблизу переробних підприємств. Транспортування її є невигідним, а злив у водойми та на поля призводить до негативних екологічних наслідків. Вихід з такої ситуації можна знайти виготовляючи суху післяспиртову барду, яка є цінним високобілковим кормом для сільськогосподарських тварин [1].

Суха післяспиртова барда - вторинний продукт переробки рідкої зернової барди є високоцінним білковим і вітаміновмісним кормом для сільськогосподарських тварин і птиці. У сухій речовині барди містяться цінні, в кормовому відношенні, речовини: протеїну до 28 %, який за ефективністю використання рівноцінний протеїну з соняшникової макухи, вуглеводів - 16,5 %, жиру - 6,0 %, мінеральних солей - 2,4 %. Цінними властивостями сухої барди є те, що в ній містяться вітаміни групи В, токофероли, ергостероли, які служать регуляторами метаболізму тварин, а також близько 17 амінокислот (лізин, глутамінова кислота, гліцин, валін, лейцин, ізолейцин, пролін та ін.) [1, 3].

Отже, використання сухої післяспиртової барди в годівлі тварин, як побічного продукту виробництва спирту та біоетанолу, дає можливість вирішити значну кількість екологічних та економічних проблем. Проте, вплив даного корму на їх організм та рівень продуктивності вивчено недостатньо. Тому ми вирішили дослідити вплив сухої післяспиртової барди на продуктивність бугайців та біохімічні показники крові.

Матеріал і методика досліджень

Вивчення продуктивної дії сухої післяспиртової барди при згодовуванні у складі раціону бичків української чорно-рябої породи на відгодівлі проводили на базі приватно-орендного фермерського господарства ім. Шевченка Здолбунівського району Рівненської області.

Підбирали тварин-аналогів з урахуванням породи, віку, вгодованості та стану здоров'я. У зрівняльний період бичкам згодовували корми, що входили до складу господарського раціону. Після його закінчення було сформовано дослідну і контрольну групи тварин по 10 голів у кожній із середньою живою масою 260 кг. Всі тварини були клінічно здорові та придатні для проведення досліджень. Інтенсивність росту бугайців визначали шляхом щомісячного зважування. Схему досліду подано в таблиці 1.

Схема науково - господарського досліду на бичках

Таблиця 1

Проби крові брали від тьох бичків кожної групи з яремної вени на початку, всередині та в кінці основного періоду досліду. При вивченні біохімічних показників крові досліджували вміст загального білка, каротину, кальцію, фосфору та резервну лужність. Отримані в експериментах цифрові дані опрацьовані біометрично.

Результати досліджень

Під час проведення досліджень тварини обох груп охоче поїдали корми. Результати зважування показали, що тварини дослідної групи за перший місяць досліду мали дещо нижчі прирости, ніж контрольної, проте в наступні місяці прирости бичків дослідної групи були значно вищими. Це можна пояснити тим, що у тварин дослідної групи проходив процес адаптації до нового виду корму - післяспиртової барди.

Як показали результати досліджень, середньодобові прирости тварин дослідної групи за основний період досліду всередньому були на 44 г (на 4,9 %) вищим, ніж у контрольній групі (різниця не вірогідна).

Відомо, що біохімічний склад крові змінюється залежно від багатьох факторів, серед яких першочергове значення має годівля тварин (табл. 2).

приріст бичок відгодівля раціон

Таблиця 2

Показники крові бичків при згодовуванні в складі раціонів дерті горохової і сухої післяспиртової барди (М±m, n=3)

Примітка: * - Р<0,1, *** - Р<0,01.

Дані таблиці 2 свідчать, що біохімічні показники крові в період проведення досліду знаходилися в межах фізіологічної норми. При дослідженні показників загального білка та резервної лужності значних відмінностей між групами не виявлено. Протягом усього досліду спостерігалася тенденція до збільшення вмісту кальцію у дослідній групі бичків, проте була меншою кількість фосфору. Різниця між показниками була не достовірною, крім вмісту кальцію наприкінці основного періоду досліду (Р < 0,01), а також простежувалася тенденція до відповідної зміни за вмістом загального білка.

Висновки

1. Заміна горохової дерті у складі раціону бичків на відгодівлі сухою післяспиртовою бардою позитивно вплинула на середньодобові прирости піддослідних тварин, тому може ефективно використовуватися в годівлі молодняку великої рогатої худоби.

2. Використання сухої післяспиртової барди в складі раціону бичків на відгодівлі суттєво не вплинуло на біохімічні показники крові досліджуваних тварин.

Література

1. Гут Б.М. Откорм крупного рогатого скота на барде / Б.М. Гут, В.Г. Мельников -- Ленинград : Колос, 1984. -- 128 с.

2. Овсянников А.И. Основы опытного дела в животноводстве / А.И. Овсянников -- М. : Колос, 1967. -- 804 с.

3. Харламов А. Продуктивность бычков разных пород при окорме на барде / А. Харламов, А. Ирсултанова // Молочное и мясное скотоводство. -- 2001. -- №1. -- С. 910.

1. Размещено на www.allbest.ru