Вплив інтенсивності росту на відтворювальні якості свиноматок при чистопородному розведенні та міжпородному схрещуванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ІНТЕНСИВНОСТІ РОСТУ НА ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК ПРИ ЧИСТОПОРОДНОМУ РОЗВЕДЕННІ ТА МІЖПОРОДНОМУ СХРЕЩУВАННІ

В.В. Карапуз, аспірант

Херсонський державний аграрний університет

Постановка проблеми

Одним із основних факторів, що визначав наступні відтворювальні якості тварин є інтенсивність їх росту в період вирощування. Це зумовлено тим, що енергія росту обумовлює вік настання фізіологічної та господарської зрілості тварин, рівень відтворювальних якостей за показниками багатоплідності, великоплідності, живої маси поросят при відлученні [1, 2].

В той же час слід враховувати, що підвищення відтворювальних якостей свиней є одним із найскладніших завдань селекційної роботи, оскільки переважно більшість ознак обумовлена полігенним типом успадкування та залежить від рівня гетерозиготності вихідних порід.

В цьому аспекті виникла проблема визначення зв'язку інтенсивності росту ремонтних свинок в ранньому онтогенезі з їх наступними відтворювальними якостями. Особливого значення вирішення вказаної проблеми набуває для свиней універсальних порід, які найбільш часто використовуються як материнські форми при породно-лінійній гібридизації. Останнім часом формується концепція, що закономірності індивідуального розвитку, які визначаються за параметрами моделей або індексами, є критеріями для оцінки племінних і продуктивних якостей тварин різних ліній, типів, порід [3].

Тому, слід визнати актуальними дослідження, які ставлять за мету визначити рівень відтворювальних якостей свиней залежно від їх інтенсивності росту при вирощуванні та різних методах розведення.

Стан вивчення проблеми

Аналіз результатів сучасних досліджень з оцінки відтворювальних якостей свиней свідчить, що ознаки відтворювальних здатностей мають незначний рівень успадковуваності (h2 = 0,05…0,20), що не дозволяє проводити пряму селекцію на їх підвищення. Тому використовуються більш складні методи оцінки і відбору, основані на продуктивності сибсів, напівсибсів і потомства. Але вказані методи призводять до збільшення генераційного інтервалу і потребують значних витрат на проведення контрольної відгодівлі нащадків плідників, які оцінюються.

Підвищення відтворювальних якостей свиней також досягається не шляхом контрольованої гетерозиготності помісного і гібридного потомства при підборі батьківських порід. Як правило, при міжпородних схрещуваннях і породно-лінійній гібридизації підвищується багатоплідність маток, жива маса потомства і гнізда при відлученні [3].

В той же час при відтворенні родинних форм для схрещування виникає необхідність отримання високих репродуктивних якостей материнських порід, серед яких найбільш поширена велика біла порода вітчизняної (внутріпородний тип УВБ-1) та зарубіжної селекції. Для відбору за ознаками відтворювального фітнесу в свинарстві використовується комплексна оцінка за індексами відтворювальних якостей (КПВЯ), селекційними індексами [4].

В той же час слід відзначити, що досліджень щодо вивчення відтворювальних якостей свиней великої білої зарубіжної селекції і дюрок української селекції при різних методах розведення та у зв'язку з інтенсивністю росту проведено недостатньо, що обумовлено необхідність проведення наших досліджень.

Матеріал і методика досліджень

Науково-виробничий дослід проведено в 2008-2009 рр. в умовах племрепродуктора ЧП "Урсуленко" Білозерського району Херсонської області на свинях великої білої породи англійської селекції та з використанням плідників породи дюрок української селекції.

Із групи ремонтних свинок для парування було вибрано по 18 голів для визначення відсотку прохолосту і заплідненості. Після визначення поросності було відібрано для подальших досліджень по 12 голів свиноматок в кожній з 8 груп чистопородного розведення і відповідно у 8 групах за інтенсивністю росту при міжпородному схрещуванні з породою дюрок. Схему розподілу свиноматок в групи за інтенсивністю росту наведено в табл.1. Розподіл маток на групи проводився за показниками живої маси в три вікові періоди - при народженні, 2 і 4 місяці. Всього було сформовано по 16 груп (8 - для чистопородного розведення і 8 - для схрещування).

Таблиця 1. Схема розподілу свиноматок в групи за інтенсивністю росту

Примітка: + - ремонтні свинки з живою масою вище середнього по досліду; - - ремонтні свинки з живою масою нижче середнього по досліду.

Відтворювальні якості свиноматок вивчали за такими показниками: багатоплідність (гол.), великоплідність (кг), молочність маток (кг), кількість (гол.) та жива маса поросят і гнізда при відлученні в 60 днів (кг). Проведено статистичну обробку матеріалів дослідження з використанням алгоритмів Н.А. Плохинського [5] і персональних комп'ютерів.

Результати досліджень

свиноматка розведення плідник схрещення

Виявлено відмінності в рівні відтворювальних якостей свиноматок різної інтенсивності росту при вирощуванні до 4 місячного віку та залежно від методів розведення. Результати наведено в табл.2.

Встановлено, що міжпородне схрещування сприяє підвищенню багатоплідності маток в переважній більшості дослідних груп розподілу свиноматок за інтенсивністю росту. Тільки свиноматки 5 і 6 груп мали багатоплідність на рівні чистопородного розведення. В той же час слід відзначити, що максимальні показники багатоплідності виявлялись при обох методах розведення в групі 8, де ремонтні свинки росли з більшою інтенсивністю в усі три вікові періоди.

При чистопородному розведенні мінімальні показники багатоплідності встановлено для груп I і II, де ремонтні свинки мали нижче середні значення в два вікові періоди - при народженні та в 2 місяці. Тому слід визнати ці періоди більш критичними, ніж у віці 4 міс.

В той же час встановлено, що нижче середньої інтенсивності росту свинок в період 2-4 міс. призводить до значного зменшення великоплідності як при чистопородному розведенні, так і міжпородному схрещуванні.

Аналіз показників молочності маток свідчить, що при міжпородному схрещуванні спостерігається компенсаторна здатність за рахунок прояву гетерозису, що проявляється більш високими значеннями цього показника в усіх групах (за винятком 8, але різниця невірогідна). Найбільш суттєво гетерозисний ефект проявився за ознакою живої маси гнізда при відлученні.

Так, якщо в III групі при чистопородному розведенні жива маса гнізда при відлученні була на рівні 115,0 кг, то при схрещуванні вона зросла до 160,7 кг. Але в окремих групах кращими виявились показники живої маси гнізда при відлученні у чистопородних тварин (групи 5 і 8, але різниця не вірогідна).

В цілому слід зазначити, що міжпородне схрещування сприяє більш високій компенсаторній реакції у підвищенні відтворювальних якостей свиноматок, які мали нижче середніх показники живої маси в перші періоди онтогенезу при народженні та в 2-місячному віці. Ця перевага здебільшого проявлялася за показниками багатоплідності та маси гнізда при відлученні.

Висновки

Проведеними дослідженнями встановлено вплив інтенсивності росту ремонтних свинок та методу розведення на відтворювальні якості свиноматок-першоопоросок.

Встановлено, що найбільш високі показники відтворювальних якостей отримано при міжпородному схрещуванні свиноматок великої білої породи з плідниками породи дюрок. При цьому встановлено компенсаторну реакцію свиноматок з нижчими за середні показники живої маси (при народженні та в 2-місячному віці) за рахунок прояву гетерозису. Серед вивчених груп маток при обох методах розведення кращими виявилися свиноматки, що мали показники живої маси вище середніх значень в усі вивчені вікові періоди.

Перспективи подальших досліджень. Доцільно з використанням методу дисперсійного аналізу встановити частку впливу методу розведення та інтенсивності росту ремонтних свинок на мінливість ознак відтворювальних якостей свиноматок та встановити взаємодію "метод розведення х інтенсивність росту свинок".

Література

1. Походня Г. С. Теория и практика воспроизводства и выращивания свиней / Походня Г. С. -- М. : Агропромиздат, 1990. -- 271 с.

2. Пелих В. Г. Селекційні методи підвищення продуктивності свиней / Пелих В. Г. -- Херсон : Айлант, 2002. -- 264 с.

3. Коваленко В. П. Рекомендации по использованию моделей основних признаков сельскохозяйственных животных и птицы / Коваленко В. П., Болелая С. Ю. -- Херсон, 1997. -- 40 с.

4. Плохинский Н. А. Биометрия / Плохинский Н. А. -- М. : Наука, 1970. -- 395 с.

Размещено на Allbest.ru