Генофонд вітчизняних м’ясних порід худоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГЕНОФОНД ВІТЧИЗНЯНИХ М'ЯСНИХ ПОРІД ХУДОБИ

Л.В. Шпак, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник. Відділ зоотехнії та ветеринарної медицини Президії НААН

Проведено порівняльний аналіз наслідків атестації в 2005 та 2009 роках господарств з розведення вітчизняних м'ясних порід худоби.

Ключові слова: порода, атестація, м'ясне скотарство, племінне розведення, селекція.

Постановка проблеми. У розведенні сільськогосподарських тварин важливе значення має ретроспективний аналіз виконаних спеціальних заходів щодо створення тих чи інших селекційних досягнень та наслідків, які виникли в результаті цього. Але така інформація за новоствореними породами м'ясного напрямку продуктивності в Україні комплексно не узагальнювалася та не піддавалася осмисленню.

Стан вивчення проблеми. Відповідно до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 31.07.2009 № 555/88 проведено державну атестацію суб'єктів племінної справи у тваринництві, у тому числі і тих, які займаються розведенням племінних тварин великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності.

Завдання і методика досліджень. Мета дослідження - проаналізувати наслідки атестації 2009 року суб'єктів племінної справи у тваринництві, які розводять худобу м'ясного напрямку продуктивності та порівняти з даними атестації 2005 року. Об'єктом дослідження стала худобу м'ясного напрямку продуктивності створених в Україні порід.

Метод дослідження - історичний аналіз заходів щодо атестації суб'єктів племінної справи та оцінка наслідків цієї роботи.

Результати досліджень. Проведення атестації та надання статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві регулюється відповідними нормативними документами, а саме: статей 9 та 11 Закону України «Про племінну справу у тваринництві»;

Положення про присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві та Положення про відповідність суб'єктів племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного птахорепродуктора, затверджених спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 17.07.2001 № 215/66;

Положення про відповідність суб'єктів племінної справи у тваринництві статусу селекційного центру, підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві, заводської конюшні, контрольно-випробувальної станції, контрольновипробувальної станції з птахівництва, іподрому, трендепо, підприємства (лабораторії) генетичного контролю, підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів, підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції, затвердженого спільним наказом Мінагрополітики та УААН від 29.07.2002 № 211/61;

Положення про Державний племінний реєстр, затвердженого спільним наказом Мінагрополітики та УААН від 20.05.2002 № 134/40.

При присвоєнні відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві враховують рішення експертної комісії з розгляду матеріалів атестаційних комісій з проведення державної атестації суб'єктів племінної справи у тваринництві з метою позбавлення та присвоєння статусів, яке ухвалює колегія Міністерства аграрної політики України та секція виробництва і переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України та затверджується спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук.

За підсумками атестації 2009 року статус племінного заводу отримали 47, племінного репродуктора - 63 суб'єктів племінної справи у тваринництві з розведення худоби м'ясного напрямку продуктивності вітчизняної селекції.

Размещено на http://www.allbest.ru/

У 2005 році при проведенні державної атестації ці цифри були дещо іншими. Порівняльний аналіз результатів атестації 2005 [1] та 2009 [2] років наведено у таблиці. Наявність корів наведено за даними Державного племінного реєстру.

В Україні розводять п'ять порід худоби м'ясного напрямку продуктивності, які створені вченими та фахівцями галузі протягом останніх п'ятидесяти років. Чотири з них апробовані та затверджені як селекційне досягнення, а саме - українська м'ясна, волинська м'ясна, поліська м'ясна, південна м'ясна. Створюється ареал симентальської породи м'ясного напрямку продуктивності, яка буде представлена до апробації в 2011 році.

Першою з вітчизняних порід великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності апробована і затверджена наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 30.07.1993 № 211 українська м'ясна порода великої рогатої худоби [3].

Спочатку було створено два внутрішньопородні типи м'ясної худоби - чернігівський та придніпровський шляхом складного відтворювального схрещування з використанням чотирьох вихідних порід - шароле, кіанська (імпортні спеціалізовані м'ясні) та симентальська і сіра українська (місцеві молочно-м'ясні), які апробовані в 1979 році.

Робота зі створення української м'ясної породи з параметрами продуктивності кращих спеціалізованих світових м'ясних порід велась в 14 господарствах 9 областей країни, що обумовило в 1993 році апробацію та затвердження породи з двома заводськими типами лохвицько-золотоніським та головеньківським і 7 заводськими лініями. Потенціал породи: жива маса повновікових бугаїв - 1000-1270 кг, корів - 600-710 кг, телят при відлученні у 6 міс. - 200-220 кг, середньодобові прирости 1208 г при витраті кормів на 1 кг приросту 6,8 к. од., забійний вихід 59-63%. Кращі племінні господарства - «Перемога» Полтавської, «Україна» Сумської, «Воля» Черкаської, «Головеньківське» Чернігівської областей. Волинська м'ясна порода затверджена наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 30.12.1994 № 355 та включає 6 ліній та 24 родини [4]. В основу виведення породи покладено метод складного відтворного схрещування місцевої чорно-рябої та червоної польської худоби з плідниками абердин-ангуської, герефордської і лімузинської порід. Системою селекційної роботи було поєднання в генотипі цінних якостей вихідних порід: лімузинської - висока енергія росту, високорослість, велика жива маса, абердин-ангуської - безрогість, легкість отелень, плодючість, невибагливість до кормів, герефордської - витривалість, міцність конституції, спокійний норов, місцевої худоби - молочність, пристосованість до природно-кліматичних умов зони.

Жива маса повновікових плідників волинської породи складає 950-1050 кг, корів 500-550 кг, телят при відлученні у 6 міс. 180-220 кг, середньодобовий приріст 1010-1200 кг, ви- трати кормів на 1 кг приросту 6,2-8 к. од., забійний вихід 60- 66%, вихід м'якоті на 1 кг кісток 5,1-6,1 кг. За м'ясністю туш порода перевищує світові стандарти на 6-10 відсотків.

У тварин міцний тип конституції, пропорційна будова тіла, добре розвинена мускулатура. Характерна особливість тварин - висока відтворювальна здатність, легкість отелень, пристосованість до природно-кліматичних зон західного регіону. Кращі племінні господарства з розведення породи: «Зоря», «Україна», «Турія», «Прометей» Волинської, «Злагода», «Добросин» Львівської, «Заболоття» Рівненської, «Гомін» Тернопільської областей.

У 2009 році апробований внутрішньопорідний тип волинської м'ясної породи, який отримав назву - ковельський. Він затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 20.01.2010 № 14/3 [5].

Тварин цього типу розводять в господарствах «Колос», «Заповіт», «Зоря» Ковельського району Волинської області, а завдяки показникам продуктивності він знайде свій ареал розповсюдження в інших областях України. Поліська м'ясна порода затверджена наказом Міністерства агропромислового комплексу від 22.02.99 № 91 [6]. Ареал розповсюдження цієї худоби - господарства Житомирської, Сумської та Рівненської областей. Спочатку методом складного відтворного схрещування чернігівського, придніпровського та знам'янського, який створювався, типів м'ясної худоби було виведено поліський зональний тип м'ясної худоби, затверджений наказом Міністерства № 122 від 20.04.1994 [7], а вже потім методом прискореного генетичного поліпшення в напрямі високої плодючості, інтенсивного приросту живої маси, добрих м'ясних форм і якості м'яса - поліську м'ясну породу, затверджену 7 лініями та 31 родинами.

Ця худоба добре пристосована до природно-кліматичних умов Полісся України, невимоглива до умов годівлі та утримання, має хороші забійні та м'ясні якості. Жива маса дорослих бугаїв 1055-1150 кг, корів 560-600, бугайців у 18 міс. 540-604 кг, середньодобові прирости бугайців на вирощуванні складають 1064-1250 г. Маса туші бугайців у 18 місяців 330- 370 кг, вихід туші - 63-64%, забійний вихід - 65-65,5, вміст кісток у туші - 14,8-15 відсотків. За екстер'єром тварини довгі, широкотілі, з невисокою головою і короткою шиєю, глибокою грудною кліткою, мають порівняно невисокі кінцівки. Відзначаються доброю відтворювальною здатністю, легкість отелень оцінюється в 4,5-5,0 балів.

Провідні племінні господарства - «Поліський», «Зірка» Житомирської, «Клен» Львівської, «Городецьке», «Хлібороб» Рівненської, «Ім. Шевченка» Чернігівської областей.

У 2008 році було проведено апробацію знам'янського внутрішньопородного типу поліської м'ясної породи, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 16.01.2009 р. № 32/04 [8].

Господарства з розведення худоби цього типу: СВК «Колос», ЗАСТ «Олексіївське Знам'янського району, ПП «Ольвія» Кіровоградського району Кіровоградської області.

Південна м'ясна порода затверджена наказом Міністерства агропромислового комплексу від 16.01.2009 р. № 26/03 [9]. Ареал розповсюдження цієї худоби - господарства Одеської, Чернігівської областей.

Селекційна робота з виведення південної м'ясної породи мала деякі особливості. Серед них - використання методу гібридизації з кубинським зебу. Для гібридизації використовували чистопорідних бугаїв кубинського зебу, а також плідників породи санта-гертруда (3/8 крові зебу) північно-американської селекції. Значна увага приділялась оцінці екстер'єрних особливостей тварин створюваної породи із застосуванням інструментального методу і окомірної лінійної оцінки за типом. Селекція тварин нової породи проводилася за умови підтримки підвищеної пристосованості до екстремальних умов посушливого степу. Звертали особливу увагу на теплостійкість тварин, їх пристосованість до експлуатації у жорстких кліматичних умовах півдня України з максимальним пасовищним періодом - до 320 днів.

Основним напрямом у виведенні південної м'ясної породи в перехідний період є створення племінних і товарних стад м'ясної худоби на гібридній основі. Такі тварини забезпечують отримання середньодобових приростів живої маси бугайців на рівні 1100-1300 г, живої маси їх у 18-20 міс. 550-600 кг при малоконцентратному типі годівлі.

Загальне поголів'я на момент апробації - 3906 голів бажаного типу, які знаходяться в 11 племінних заводах та репродукторах. Жива маса повновікових корів - 545-632 кг, молочність в 210 днів - 186-228 кг, інтенсивність росту молодняку на відгодівлі 1100-1350 г, маса туші бугайців у віці 18-24 міс. - 285-320 кг, забійний вихід - 60-63%.

За генеалогічною структурою південна м'ясна порода великої рогатої худоби складається із двох внутрішньопородних типів: причорноморського та таврійського, 6 ліній та 39 родин.

Провідні племінні господарства - ДПДГ «Асканійське» Каховського району Херсонської, ТОВ ВНФ «Зеленогірське» Любашівського району, ТОВ «Єрмак», ТОВ «Перемога» Кілійського району Одеської областей.

Стада симентальської м'ясної породи поширені в Україні, вже кілька років постає питання її апробації як селекційного досягнення.

Вже не один рік ведеться робота з використанням прогресивних селекційно-генетичних методів при створенні м'ясного комолого сименталу на базі місцевих сименталів з використанням кращого генофонду симентальської породи м'ясного напряму продуктивності зарубіжної та вітчизняної селекції.

Провідні племінні господарства - ПАТ «Дніпровське» Бориспільського району, ТОВ «Добробут» Макарівського району, ЗАТ «Агрофорт» Кагарлицького району Київської області, ДПДГ «Чернівецьке» Герцаївського району Чернівецької області, ТОВ «Агрікор Холдинг» Прилуцького району, СВК «Райдуга» Щорського району, ТОВ ім. Шевченка Ріпкинського району Чернігівської області.

Атестація господарств, які займаються розведенням племінної худоби, проводиться з 2001 року. Зменшення поголів'я тварин усіх порід визначила атестація, яка проходила в 2005 році, зокрема зменшилася кількість господарств з розведення української м'ясної породи та чисельність худоби.

Поширюється на всій території України ситуація, коли викуповуються господарства інвестиційними компаніями і першим кроком стає зменшення, а в непоодиноких випадках і знищення, тваринництва, бо це галузь, яка потребує уваги та кропіткої праці і тому не вигідна людям, які прийшли нажитися, а не зміцнювати та підтримувати стан сільського господарства в державі.

Фахівці галузі прикладають зусилля до збереження тварин тієї чи іншої породи при ліквідації тваринництва в господарстві.

За останні п'ять років зникли племінні заводи: «Поліський» Житомирської області з розведення поліської м'ясної породи, ТОВ «Єрмак» з розведення південної м'ясної породи Одеської області, ТОВ «Перемога-Плюс» Полтавської області з розведення української м'ясної породи та декілька племінних репродукторів. Але стада тварин купуються іншими власниками, так зберігається загальне поголів'я корів м'ясного напрямку продуктивності.

З наведених даних атестації 2005 року помітно поширення кількості стад волинської м'ясної породи. Її ареал розповсюдження не обмежується Волинською областю, хоча загальна кількість господарств більша саме в цієї області (78%).

Висновки та пропозиції. Конкурентоспроможність галузі зможе забезпечити:

пасовищне вирощування ремонтного молодняку та корів з телятами на підсосі;

проведення годівлі у стійловий період з використанням енерго та ресурсозберігаючих пристроїв; використання в годівлі збалансованих за мікрота мікроелементами комбікормів з урахуванням потреб біогеохімічної зони;

запровадження оплати праці оператора штучного запліднення у відповідності з показниками відтворення стада;

запровадження інтенсивної системи відтворення стада з використанням бугаїв-покращувачів;

запровадження реконструкції приміщень у напрямку зменшення енергота матеріаломісткості;

використання пристроїв для зменшення витрат праці при вирощуванні худоби при модернізації виробництва;

забезпечення збереження та відтворення природного рослинного покриву при пасовищному утриманні худоби;

забезпечення контролю обсягів та якості виробленої продукції;

ціновий моніторинг проводити із залученням єдиної Національної системи електронного моніторингу.

Зменшення господарств з розведення худоби м'ясного напрямку продуктивності та кількості маточного поголів'я обумовлена нестабільністю економічної ситуації в Україні та Державної підтримки галузі, розораністю земель, недотриманням технологій в господарствах та непроглядністю м'ясного скотарства для інвесторів.

худоба м'ясний порода племінний

Література

1. Про присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві за наслідками державної атестації 2005 року : наказ МінАПК України від 29.12.2005 № 766/130. -- 189 с.

2. Про присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві за результатами державної атестації 2009 року : наказ МінАПК України від 04.12.2009 № 858/140. -- 156 с.

3. Про виведення української м'ясної породи великої рогатої худоби : наказ МінАПК України від 30.07.1993 № 211. -- 16 с.

4. Про виведення волинської м'ясної породи великої рогатої худоби : наказ МінАПК України від 30.12.1994 № 355. -- 12 с.

5. Про затвердження ковельського внутрішньопородного типу волинської м'ясної породи великої рогатої худоби : наказ МінАПК України від 16.01.2009 № 32?04. -- 9 с.

6. Про створення нової поліської м'ясної породи великої рогатої худоби : наказ Мі-нАПК України від 22.02.1999 № 91. -- 13 с.

7. Про виведення поліського зонального типу м'ясної худоби : наказ МінАПК України від 20.04.2094 № 122. -- 8 с.

8. Про затвердження знам'янсько внутрішньо породного типу поліської м'ясної породи великої рогатої худоби : наказ МінАПК України від 16.01.2009 № 32?04. -- 9 с.

9. Про затвердження південної м'ясної породи великої рогатої худоби : наказ МінАПК України від 16.01.2009 № 26/03. -- 27 с.

Размещено на Allbest.ru