Вплив обробітку ґрунту та сільськогосподарських культур на грудкуватість ґрунту

Размещено на http://www.allbest.ru/

С.М. Оглобліна, аспірант

Миколаївський державний аграрний університет

Вплив обробітку ґрунту та сільськогосподарських культур на грудкуватість ґрунту

ґрунт грудкуватість сільськогосподарський

Викладено основні результати досліджень щодо впливу різних факторів на грудкуватість чорноземів південних та темно-каштанових ґрунтів.

Ключові слова: ґрунт, грудкуватість, основний обробіток ґрунту, сільськогосподарська культура.

Вступ. ґрунт є основою існування та продуктивності сільськогосподарських і природних екосистем. Останніми десятиліттями все більша увага надається стійкості ґрунтів при їх використанні людиною. Продуктивні можливості ґрунтів є значними, але не безкінечними, і їх властивості, з точки зору сільськогосподарського виробництва та збереження якості навколишнього середовища, мають глобальне значення. Тобто, проблема дефляції ґрунтового покриву України поглиблюється і загострюється, її руйнуюча дія почала виявлятися в регіонах, де 20-30 років тому не здогадувалися і не було навіть уявлення про ці процеси. Отже, сучасному землеробству найбільш повно відповідає комбінована система обробітку, яка органічно поєднує у сівозміні чергування різноглибинних полицевих і безполицевих обробітків залежно від особливостей грунто-кліматичних зон України і біологічних властивостей вирощуваних культур. Така система сприяє найповнішому використанню позитивних сторін різних способів обробітку і забезпечує створення високої продуктивності сільськогосподарських культур. Одним із найважливіших показників, який характеризує стійкість ґрунтів, є грудкуватість поверхневого їх шару, тобто наявність (у процентах) певної кількості часток понад 1 мм.

Динаміку стійкості, яка відбувається в результаті порівняно повільних природних змін фізичного стану ґрунту і розвитку рослинності, а також обробітку ґрунту, висвітлено недостатньо у науковій літературі. Цікавим із цієї точки зору можуть бути внутрішнорічні коливання даного показника («грудкуватість»).

Це має не тільки теоретичний, а й практичний інтерес, пов'язаний із порівнянням змін протидефляційної стійкості в часі з внутрішньорічними змінами ґрунтозахисної ефективності рослинності та розподілом, ерозійно небезпечних дій вітру протягом теплого періоду року [1-3, 5].

Методика досліджень. Польові дослідження грудкуватості у період найбільшої небезпеки дефляції (кінець зими - початок весни) проводили і після збору врожаю 2009-2010 рр. на чорноземі південному важкосуглинковому (дослідне поле МДАУ) та темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті (дослідне поле Інституту землеробства південного регіону НААН України) в рамках стаціонарних польових дослідів з вивчення впливу основного обробітку на урожайність сільськогосподарських культур та властивості ґрунту. Полицевий обробіток виконувався ПЛ-4-35 на глибину 25-27 см під соняшник та 22-23 см під інші культури. Безполицевий обробіток виконувався на темно-каштановому ґрунті чизельним плугом ПЧ-2,5, а на чорноземі південному - плоскорізом КПГ-3 на таку ж глибину.

Вміст агрегатів розміром більше 1мм визначався за методикою Савінова [6].

Зразки ґрунту відбиралися з верхнього поверхневого (0- 10 см) шару ґрунту. Результати визначення було об'єднано в групи за факторами впливу на грудкуватість - фактор «обробіток ґрунту», фактор «сільськогосподарська культура».

Результати спостереження за грудкуватістю підлягали детальному статистичному аналізу. Зокрема, в кожному варіанті досліджень визначали середню арифметичну, а також дисперсію. Такий детальний аналіз рядів спостережень за грудкуватістю застосували з метою визначення можливості використання деяких критеріїв для порівняння середніх значень грудкуватості, зокрема класичного критерію Ст'юдента.

Результати досліджень. На утворення і руйнування структури ґрунту впливає багато факторів. Але найдієвішим, який може змінити агрегатний стан верхнього шару, є основний обробіток. Різні способи і глибина основного обробітку неадекватно впливають на його грудкуватість [4]. Результати спостережень за грудкуватістю були проаналізовані за допомогою критерію Ст'юдента. Порівнювали внутрішньорічні особливості коливання показників грудкуватості чорноземів південних і темно-каштанових ґрунтів (весна-літо 2009-2010 рр.).

Нам не вдалося встановити залежностей змін грудкуватості протягом весни 2009-2010 рр., викликаних умовами факторів впливу на грудкуватість - фактор «обробіток ґрунту», фактор «сільськогосподарська культура».

У зв'язку із цим спробували визначити залежність між величинами грудкуватості, одержаними весною та літом 2009-

2010 років. Внутрішньорічні розрахунки впливу основного обробітку і сільськогосподарської культури на показники грудкуватості чорноземів південних (весна-літо 2009-2010 рр.) за результатами 2-річних досліджень (таблиця 1, 2) виявилися кращими навесні при аналізі ґрунту, але вже літом відбувається руйнування структури і вміст агрегатів більше 1 мм знижується. Весною, мабуть, відбувається створення легко руйнівних «псевдо агрегатів». До кінця вегетації, особливо в посушливе літо, відбувається подальше висушування поверхневого шару ґрунту і його розпилення [3].

Одержані дані при аналізі темно-каштанових ґрунтів вказують на значно менші показники грудкуватості, ніж на чорноземах південних. Розрахунки показали, що середні значення грудкуватості на темно-каштанових ґрунтах несуттєві (як на 95% рівні значимості, так і на 99% значимості). Як відомо, гумус і продукти розпаду органічної речовини мають цементуючу здатність, і тому більш гумусні ґрунти відрізняються збільшеною стійкістю.

Що стосується фактора «обробіток ґрунту» при різних способах обробітку ґрунту, показано, що у середньому за два роки спостерігалася перевага полицевого способу обробітку в порівнянні з безполицевим на чорнозему південному і темнокаштанових ґрунтах. Причому ця перевага встановлювалася за рахунок того, що при оранці на поверхню піднімаються зміцнені і вологі шари ґрунту, які збільшують грудкуватість ґрунту. Отже, найнижча грудкуватість поверхні ґрунту спостерігається літом після збору врожаю. Але деяке розпилення поверхні ґрунту за плоскорізного обробітку компенсується наявністю стерньових решток на поверхні.

Таблиця 1

Порівняння величин грудкуватості ґрунту та впливу фактора «сільськогосподарська культура» показало, що не існує різниці на чорнозему південному між ярим ячменем і горохом і на темно-каштановому між ярим ячменем і соняшником на всіх варіантах обробітку. Незначне зниження грудкуватості спостерігалося влітку. На полях вологи весною більше, а з нею і грудкуватість вища. Вплив сільськогосподарської культури залежить від стану посівів, а також від фази розвитку і різної будови стебла і листа сільськогосподарської культури. Тобто мають різну ґрунтозахисну ефективність.

Таблиця 2

Висновки

Статистичний аналіз дворічних даних (2009-2010) щодо грудкуватості чорноземів південних і темнокаштанових показав, що існує тенденція до збільшення грудкуватості при аналізі фактора «обробіток ґрунту», на варіантах з полицевим обробітком в порівнянні з безполицевим.

В той же час, фактор «сільськогосподарська культура» практично не вплинув на значення грудкуватості навесні, але трохи вплинув протягом літа до кінця вегетаційного періоду. Це пов'язано з неістотним впливом попередників на стан грудкуватості і залежить від стану посівів, а також від фази розвитку культури і впливу посушливих умов літа.

Література:

1. Круть В. М. Обробіток ґрунту під зернові культури / В. М. Круть // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. -- 2002. -- Вип. 2. -- С. 24--26.

2. Ларионов Г. А. Эрозия и дефляция почв: основные закономерности и количественные оценки / Г. А. Ларионов. -- М. : Моск. унив., 1993. -- 197 с.

3. Смирнова Л. Ф. Ветровая эрозия почв / Л. Ф. Смирнова. -- М. : Моск. унив., 1993. -- 135 с.

4. Долгилевич М. И. Научные основы прогнозирования и система предупреждения ерозийных процессов / М. И. Долгилевич, Г. И. Швебс, И. Г. Зыков. -- М. : Колос, 1992. -- 147 с.

5. Драган М. І. Агрегатний склад сірого лісового ґрунту за різних агротехнічних заходів / М. І. Драган, В. І. Гамалєй, О. Г. Любич // Вісник аграрної науки. -- 2009. -- Вип. 2. -- С. 11--16.

6. Зубець М. В. Ерозія: стан та шляхи розв'язання проблем / М. В. Зубець, С. А. Балюк, Д. О. Тимченко // Вісник аграрної науки. -- 2008. -- № 3. -- С. 8--12.

7. Якість ґрунту. Визначення структурно-агрегатного складу ситовим методом у модифікації Н. І. Саввінова : ДСТУ4744:2007. -- [Чинний від 2008-01-01]. -- К. : Держспоживстандарт України, 2007. -- 15 с. -- Національний стандарт України.

Размещено на Allbest.ru