Вплив генотипу бугаїв–плідників на господарсько-корисні ознаки стада

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив генотипу бугаїв-плідників на господарсько-корисні ознаки стада

стадо молочний порода скотарство

Встановлено, що за період 1992?2010 рр. частка спадковості за голштинською породою батьків корів племзаводу української чорно-рябої молочної породи СВК ім. Щорса зросла із 59,3 до 98,9%. Процес насичення стада голштинською спадковістю в умовах даного господарства спричинив фенотипічні зміни господарських корисних ознак корів. Відмічається зростання надою за досліджений період (+5728кг), кількості молочного жиру (+185кг), живої маси первісток (+12кг)з а одночасного зниження масової частки жиру в молоці (?0,19 %), тривалості продуктивного використання корів (?2,4лактації) та зростанні тривалості сервіс-періоду (+58 днів).

Ключові слова: бугаї-плідники, генотип, середовище, господарсько-корисні ознаки, фенотипічні зміни.

Постановка проблеми. Пріоритетним напрямком сучасного молочного скотарства є підвищення продуктивності тварин і зниження затрат на виробництво молока шляхом нарощування генетичного потенціалу тварин, використання сучасних технологій і методів селекції. Рівень продуктивності молочного стада зумовлено генотиповими і паратиповими факторами. Поліпшення породності тварин, їх племінних якостей потребує значно більше часу, ніж поліпшення середовищ них умов і характеризується високою наукоємністю [1]. Головним завданням селекції є отримання максимально бажаного ефекту відносно зрушення середнього важливих ознак популяції[2].

У молочному скотарстві України інтенсивно використовуються у породотворному і породополіпшуючому процесах плідники голштинської породи. З а даними Лабораторії програм покращення тварин Міністерства сільського господарства США [6], у популяції сучасної голштинської породи виявлено чіткі генетичні зміни. Зокрема, це стійка тенденція до зростання молочної продуктивності, міцне здоров'я дорослих тварин, проте виявлено тенденцію до погіршення стану відтворення.

У дослідженнях ряду вчених зазначається, що генетичний фактор «батько» впливає на величину господарсько-корисних ознак дочок, а, отже, і стада в цілому. Ступінь впливу батька коливається від 6?8 [5] до 36,1% [4].

Тому метою дослідження було вивчення впливу частки спадковості за голштинською породою батьків корів на величину господарсько корисних ознак та формування молочного стада.

Методика досліджень. Дослідження проведено в стаді племзаводу української чорно-рябо молочної породи СВК ім. Щорса Білоцерківського району Київської області. Матеріалом для досліджень були дані племінного обліку за 1992?2010 рр., зокрема походження корів, генотип бугаїв-плідників, рівень молочної продуктивності (надій ,вміст жиру), тривалість сервіс-періоду та продуктивного використання корів, жива маса та вік першого осіменіння. Досліджене поголів'я корів складає 4586 голів, бугаїв-плідників-94 голови.

Об'єктом досліджень було вивчення змін, які відбуваються у молочному стаді і з насиченням його голштинською спадковістю.

Вплив генотипових і паратипових факторів на середньорічні фенотипічні зміни, обчислений за формулами, які викладено В.М. Кузнецовим[3].

Статистична обробка результатів досліджень виконана згідно із загальноприйнятими методами біометричного аналізу на ПК за допомогою пакета статистичних функцій табличного редактора MS Excel.

Результати досліджень. У стаді племзаводу української чорно-рябої молочної породи СВК ім. Щорса у період з 1992 до 2010 року для відтворення маточного поголів'я використовувалися бугаї-плідники як української чорнорябої молочної,так і голштинської порід (табл.1). Причому, кількість батьків корів української чорно-рябої молочної породи стрімко зменшувалася (із 22 голів у 1992 році до 2 голів у 2010 році), а голштинської - зростала (із 2 до 52 голів).

Таблиця1. Поголів'я корів та їх батьків

Практично всі плідники української чорно-рябої молочної породи мають у своєму генотипі певну частку спадковості за голштинською породою, крім чисто породного бугая Кочубея 113, дочки якого розпочали лактувати у стаді у 2010 році. Наявність голштинської спадковості в генотипі бугаїв-плідників української чорно-рябої молочної породи та інтенсивне використання чисто породних голштинських бугаїв сприяло поступовому зростанню частки спадковості за голштинською породою батьків корів досліджуваного стада. Цей показник у 2010 році досяг рівня 98,9%. За умови, що із стада вибудуть дочки двох бугаїв української чорно-рябої молочної породи, у даному племзаводі частка спадковості за голштинської породою батьків корів сягне 100%, оскільки у 2011році сперма бугаїв-плідників української чорно-рябої молочної породи не використовувалася.

Використання сперми значної кількості бугаїв-плідників призвело до зменшення кількості дочок у розрахунку на одного батька (із 35,9 голів у 1992 році до 10,3 голів у 2010 році). Така різноманітність походження корів у племінному господарстві є небажаною, тому що знижується консолідованість тварин за основними господарсько-корисними ознаками і ускладнюється процес проведення селекційно-племінної роботи у стаді.

Інтенсивне використання бугаїв-плідників голштинської породи в продовж останніх 19 років у досліджуваному стаді спричинило певні зміни основних господарсько-корисних ознак(табл.2).

Таблиця2. Господарсько-корисні ознаки стада

Якщо у 1992?1995 рр. середній надій корів складав 2548?2575 кг, то, поступово зростаючи, він сягнув рівня 8303 кг у 2010 році, причому технологія виробництва молока не змінилася (прив'язне утримання із доїнням у молокопровід). За надоєм корови подолали 5-тисячний рубіж у 1999 році, 6 тис. - 2001,7 тис. - 2005,8 тис. - у 2010 році. Цього рівня досягнуто не лише за рахунок повноцінної годівлі, дотримання вимог технології та якісного ветеринарного обслуговування тварин, ай, у першу чергу, за рахунок використання сперми високоцінних бугаїв-плідників.

Проте, поряд із позитивними змінами у стаді спостерігається зменшення масової частки жиру у молоці, тривалості продуктивного використання корів та зростання тривалості сервіс-періоду, тобто господарсько-корисні ознаки стада за досліджений період відповідають стану, який характерний для голштинської породи. Оскільки у даному племзаводі у генотипі тварин щороку зростає частка спадковості за голштинською породою, тому логічним є набуття цим стадом рис голштинів.

Рівень розвитку господарсько-корисних ознак тварин визначається їх генотипом та середовищем, у якому цей генотип реалізується. За період 1992?2010 рр. у досліджуваному стаді прослідковуються зміни фенотипу молочної продуктивності первісток (табл.3).

За проаналізований період середньорічні зміни фенотипу за надоєм склали +319кг, з них, частка впливу генотипових факторів складає ?+80, паратипових +239 кг у розрахунку на одну корову; за кількістю молочного жиру -+10,6;+3,7 та +6,9 кг відповідно; за масовою часткою жиру в молоці зміни фенотипу у даному стаді є негативними.

Таблиця3. Вплив генотипових і паратипових факторів на середньорічні зміни фенотипу молочної продуктивності первісток

Значний позитивний вплив паратипових факторів на надій та кількість молочного жиру свідчить про поліпшення умов годівлі і утримання тварин. За даними В.М. Кузнецова [3], поліпшення паратипових умов може забезпечувати зміни на рівні 90?95%. У стаді племзаводу СВКім. Щорса зростання надою на 75% забезпечується за рахунок оптимізації паратипових факторів,зростання кількостімолочногожиру-на65%.

Отже, селекція у досліджуваному стаді проводиться за постійного покращення умов годівлі і утримання, оскільки влив генетипових факторів є меншим за вплив паратипових.

Встановити взаємозв'язок господарсько-корисних ознак корів із генотипом їх батьків дає змогу коефіцієнт кореляції (табл.4).

Таблиця4. Взаємозв'язок частки спадковості за голштинською породою бугаїв-плідників із господарсько-корисними ознаками стада та сила цього впливу(n=710)

У результаті власних розрахунків виявлено сильну і середню за силою кореляцію між часткою спадковості за голштинською породою бугаїв та господарсько-корисними ознаками їх дочок. Зокрема, спостерігається сильний додатній зв'язок генотипу бугаїв із надоєм,кількістю молочного жиру(Р?0,999) і живою масою телиць за першого осіменіння (Р?0,99); сильний від'ємний зв'язок - із тривалістю продуктивного використання (Р?0,999) та віком першого осіменіння телиць.

Згідно із результатами дисперсійного аналізу, сила впливу частки спадковості за голштинською породою бугаїв-плідників на господарсько-корисні ознаки їх дочок коливається від 22,7 до 53,0%. Найбільший вплив генотип батька чинить на масову частку жиру в молоці дочок -53,0% (Р?0,99), надій - 40,0% (Р?0,95) та живу масу корів - 29,5?37,2%. Невірогідним виявився вплив генотипу батька на вік першого осіменіння телиць та живу масу під час нього.

Висновок

Господарсько-корисні ознаки корів племзаводу української чорно-рябої молочної породи СВК ім. Щорса в продовж періоду 1992?2010 рр. формувалися і поліпшувалися шляхом використання бугаїв-плідників української чорно-рябої молочної породи із різною часткою спадковості за голштинською породою та чисто породних голштинських бугаїв. Це призвело до накопичення у генотипі батьків корів до 98,9% голштинської спадковості і досліджуване стадо набуло рис голштинської породи. Зокрема, спостерігається зростання надою у стаді, кількості молочного жиру та живої маси корів за одночасного зниження масової частки жиру в молоці, тривалості продуктивного використання корів та подовження тривалості сервіс-періоду.

Перспективою подальших досліджень є узагальнення проходження селекційного процесу за останні 20 років у п'яти племінних господарствах.

Література

1.Карликов Д.В. Научные основы селекции молочного скота/Д.В. Карликов.--М.,1996.--256 с.

2.Кузнецов В.М. Методы племенной оценки животных с введеним в теорію BLUP /В.М. Кузнецов.-- Киров :Зональный НИИСХ Северо-Востока, 2003.--358 с.

3.Кузнецов В.М. Современные методы анализа и планирования селекции в молочном стаде /В.М. Кузнецов.--Киров :Зональный НИИСХ Северо-Востока, 2001. -- 116с.

4.Піддубна Л.М. Вплив генетичних факторів на продуктивність молочного стада/Л. Піддубна, М. Пелехатий//Зб. наук. Праць ВНАУ.-- 2011. -- №8 (48). -- С.38--44.

5.Титова С.В. Адаптация метода BLUP для оценки быков-производителей в Республике Марий ЭЛ: автореф. дис. На получение науч. Степени канд. с.-х.наук/ С.В. Титова.--Саранск,2008,--18 с.

6.Van Raden P.M. Invited Review: Selectionon Net Meritto Improve Life time Profit/ P.M.V anRaden // J. DairySci. -- 2004.-- P. 3125.

Размещено на Allbest.ru