Вплив попередників і погодних умов на врожайність пшениці озимої

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКІВ І ПОГОДНИХ УМОВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Досліджено, що, незважаючи на зміни клімату, попередник був і залишається найбільш впливовим на врожайність пшениці озимої. Установлено, що у більш теплі роки спостерігається вирівнювання урожайностей пшениці після пару чорного та після досліджуваних бобових культур, що було зумовлено комплексом сприятливих умов у передпосівний період.

Ключові слова: попередник, урожайність, пшениця озима, температура, опади.

Успішний розвиток сільськогосподарського виробництва передбачає широке запровадження найновіших наукових розробок, які отримані на основі застосування сучасних методів досліджень. Багаторічні польові та лабораторні дослідження, проведені в тривалому стаціонарному досліді, за сучасних умов реформування аграрного сектора, дозволяють підібрати оптимальні попередники під основну зернову культуру України - пшеницю озиму.

Результати досліджень отримано у стаціонарному польовому досліді кафедри землеробства з вивчення польових сівозмін короткої ротації, які проводили на дослідному полі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Дослід закладено у 1962 р. Ґрунт дослідного поля - чорнозем типовий малогумусний. Вміст гумусу в орному шарі 4,9-5,2%, азоту, що гідролізується лугом (за Корнфільдом) - 8,1, рухомого фосфору та обмінного калію (за Чиріковим) - відповідно 10 і 20 мг на 100 г ґрунту, pH: водне - 7,0, сольове - 5,2-5,6. Попередниками пшениці озимої були: пар чорний, горох на зерно, чина на зерно, вико-вівсяна сумішка на зелену масу, соя на зелену масу та кукурудза на силос. Загальна площа стаціонару складає 4 гектари, площа поля в сівозміні складає 1 гектар, площа облікової ділянки - 100 м2. Розміщення варіантів у досліді - систематичне. Досліди проводили у триразовій повторності [1]. Агротехніка у досліді загальноприйнята, яка базується на рекомендаціях з вирощування пшениці озимої в Харківській області. Захист рослин від бур'янів, шкідників і хвороб загальноприйнятий і координувався на основі даних спостережень їхнього розвитку відповідно до умов року.

Останніми роками все частіше в науковій літературі йде мова про потепління клімату і, в тому числі, про його вплив на рослини [2, 3].

Метою наших багаторічних досліджень був добір попередників пшениці озимої, які б забезпечували відновлення ґрунтової родючості, високу та сталу врожайність зерна, його якість, а також економічну та енергетичну ефективність вирощування пшениці озимої з урахуванням погодних особливостей років.

У дослідах врожайність зерна пшениці озимої після різних попередників варіювала у досить широкому діапазоні. У середньому за 14 років досліджень (за 2003 р. ураховано врожайність пшениці ярої, якою навесні була пересіяна озимина) при сівбі по пару чорному за рівнем врожайності пшениця переважала посіви по бобових попередниках на 0,20-0,92 т/га, по кукурудзі на силос - на 0,72-1,78 т/га.

Досить цікавим виявився попередній аналіз даних урожайності зерна пшениці озимої залежно від погодних умов років досліджень. Для цього було визначено середню температуру повітря та кількість опадів за період з серпня по липень (виходячи зі строків вегетації пшениці озимої).

Що стосується впливу опадів на врожайність зерна пшениці озимої, окремо було виділено роки із середньою кількістю опадів, куди ввійшли 1995-1996, 1997-1998, 1998-1999, 1999-2000, 2000-2001, 2001-2002, 2004-2005, 2005-2006, 2006-2007, 2007-2008 рр. Кількість опадів за зазначений період (з серпня по липень) залежно від року варіювала у межах 518-592 мм. Середня багаторічна кількість опадів за даними метеостанції Харківського НАУ складає 529 мм [4]. До посушливих було віднесено 2008-2009 р. Кількість опадів склала всього 454 мм, а до вологих років увійшли: 1996-1997, 2002-2003, 2003-2004 рр. Кількість опадів у ці роки варіювала в межах 637-684 мм. озима пшениця врожайність опад попередник

Виходячи з річної кількості опадів, можна було припустити, що найнижчу урожайність пшениця озима мала забезпечити у 2009 р., максимальний - у роки вологі і середній - у роки з середньою кількістю опадів. Фактично ж отримали результати дуже близькі до діаметрально протилежних. У посушливому 2008-2009 р. врожайність зерна пшениці озимої склала 4,26- 5,71 т/га. Говорити про середню врожайність у вологі роки (1997, 2003 і 2004 рр.) узагалі буде недоречно, оскільки вона (у середньому по попередниках) варіювала у межах 0,81-5,20 т/га. Що стосується 2003 р., то навесні посіви пшениці озимої виявилися дуже зрідженими, тому виникла необхідність у їх пересіві. Після проведення культивації було висіяно пшеницю яру, врожайність зерна якої склала всього 0,60-1,26 т/га. У 1997 р. врожайність пшениці озимої була також порівняно низькою і варіювала в межах 1,84-3,77 т/га. На відміну від вказаних років у 2004 р. врожайність зерна пшениці озимої виявилася на рівні 4,24-6,02 т/га.

Що ж стосується врожайності зерна пшениці озимої у середні за зволоженістю роки, то варіація по роках була в межах 1,49-5,68 т/га, а в середньому склала 3,77 т/га.

Виходячи з наведених результатів, можна зробити попередній висновок - не можна судити про врожайність зерна пшениці озимої, виходячи з річної кількості атмосферних опадів, необхідно шукати залежність урожайності від опадів не лише в окремі періоди вегетації, а і у допосівний період. До речі, про залежність урожайності пшениці озимої від запасів доступної вологи у ґрунті авторами даного досліду вже повідомлялося [5, 6].

Що ж стосується впливу загальних температурних умов на врожайність зерна пшениці озимої, роки досліджень були умовно поділені також на три групи: холодні - з середньою температурою за рік 6,4-6,5оC, середні - з температурою 7,1-8,5оC і теплі - з температурою 9,0-9,9оC. Слід відмітити, що середня багаторічна температура повітря, за даними метеостанції ХНАУ, складає 7,2оC [4]. До відносно холодних років увійшли 1995-1996 і 2002-2003 рр., до середніх за температурними умовами: 1996-1997, 1997-1998, 1998-1999, 1999-2000, 2000-2001, 2001-2002, 2003-2004, 2004-2005 і 2005-2006 рр., і до відносно теплих: 2006-2007, 2007-2008 і 2008-2009 рр. Виходячи з названих років, можемо спостерігати дуже різке підвищення температури навіть за проаналізовані останні чотирнадцять років. Звичайно ж це не так. Очевидно, ми маємо справу з циклічністю або з високою сонячною активністю останніми роками.

Результати досліджень наведено в таблиці. Аналізуючи врожайні дані, дійшли висновку, що від холодних до теплих років відбувається дуже різке підвищення врожайності, причому від холодних до середніх у 1,9 рази і від холодних до теплих - у 2,5 рази. Це є дуже позитивним фактором у зв'язку з потеплінням клімату. Проаналізуємо врожайність зерна пшениці озимої залежно від попередників у розрізі поділених років. У так звані холодні роки вищу і, практично, однакову врожайність зерна пшениці озимої забезпечили пар чорний і горох на зерно. Дещо нижчу врожайність забезпечила пшениця, висіяна після вико-вівсяної сумішки на зелену масу, а найнижчу - такі попередники, як кукурудза на силос, соя на зелену масу та чина на зерно.

Вплив попередників на врожайність зерна пшениці озимої (т/га) у різні за температурними умовами роки

У середні за температурними умовами роки спостерігаємо дещо інші результати. Найкращим попередником для пшениці озимої виявився пар чорний, після якого врожайність зерна пшениці сформована на рівні 4,59 т/га, проміжне місце зайняла пшениця після бобових попередників і мінімальну врожайність отримали за розміщення озимини після кукурудзи на силос. У відносно теплі роки високу врожайність забезпечила пшениця після пару чорного та бобових попередників (у межах 4,79-5,07 т/га), а відносно низьку - при розміщенні її після кукурудзи на силос.

Висновки

1. Незважаючи на зміни клімату, необхідно констатувати той факт, що попередник був і залишається найбільш впливовим на врожайність пшениці озимої.

2. У більш теплі роки вплив попередників на урожайність пшениці озимої нівелюється, що зумовлено комплексом сприятливих умов у передпосівний період. Очевидно, може йти мова про зменшення частки пару чорного у структурі попередників озимини та збільшення площі бобових культур принаймні у лівобережній частині Лісостепу України.

Література

1. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов. -- Изд. 5-е, доп. и перераб. -- М. : Агропромиздат, 1985. -- 365 с.

2. Мельник А. В. Вплив метеорологічних параметрів на врожайність та перспективи вирощування соняшнику в умовах зміни клімату в північно-східній частині Лісостепу України / А. В. Мельник // Інноваційні агротехнології в умовах глобального потепління : Міжнародна науково-практична конференція : матеріали. -- Мелітополь : ТДАТУ, 2009. -- С. 97--99;

3. Силаєва А. М. Технологічні засоби підвищення адаптації рослин до умов глобального потепління / А. М. Силаєва // Інноваційні агротехнології в умовах глобального потепління : Міжнародна науково-практична конференція : матеріали. -- Мелітополь : ТДАТУ, 2009. -- С. 109--112.

4. Образцова З. Г. Еколого-кліматичні особливості дослідного поля ХДАУ / З. Г. Образцова // Вісник ХДАУ. -- 2001. -- № 1. -- С. 96--104.

5. Кудря С. І. Вологозабезпеченість і урожайність пшениці озимої залежно від попередника / С. І. Кудря, М. К. Клочко, Н. А. Кудря // Вісник аграрної науки. -- 2007. -- № 11. -- С. 23--26.

6. Кудря С. І. Вплив зернобобових попередників на запаси вологи в ґрунті та урожайність пшениці озимої в умовах лівобережної частини Лісостепу України / С. І. Кудря,

7. Н. А. Кудря // Бюлетень Інституту зернового господарства. -- 2009. -- № 36. -- С. 32--35.

Размещено на Allbest.ru