Вплив добавки амінокислотної кормової на показники продуктивності молодняку свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив добавки амінокислотної кормової на показники продуктивності молодняку свиней

молодняк свиня кормовий протеїн

Актуальність проблеми. Головним напрямком вирішення білкової проблеми у свинарстві було і залишається балансування раціонів за дефіцитними в кормах лімітованими незамінними амінокислотами (лізин, метіонін, триптофан, треонін, ізолейцин). Переважно з цієї причини галузь свинарства в Україні далека від рівня ефективності в економічно розвинених країнах і за конкурентоспроможністю свинини поступається не тільки на світовому ринку, але навіть на внутрішньому. До теперішнього часу накопичено певні експериментальні дані про використання різних селенмістких добавок в годівлі сільськогосподарських тварин. Проте ефективність комплексного використання добавок дріжджів і їх гідролізатів сумісно із селеном в годівлі свиней вивчено недостатньо, що стримує можливість розширення сировинної бази протеїнових джерел для раціонів тварин. У зв'язку з цим, збільшення виробництва та поліпшення якості білка, збагачення ним кормів і раціонів та підвищення його використання є актуальним.

У доступній літературі ми не зустрічали посилань на дослідження ефекту сумісного використання добавок дріжджів і їх гідролізатів разом із селеном. Тому метою наших досліджень було вивчити вплив добавки амінокислотної кормової (ДАК) і сполук селену на показники продуктивності у свиней.

У технологічній серії досліджень представлено характеристику показників якості ДАК та визначено енергетичну, амінокислотну і вітамінно-мінеральну поживність добавки амінокислотної кормової (2).

Матеріали та методи дослідження. Зоотехнічну частину досліджень виконували з жовтня 2000 року по листопад 2001 р. в племзаводі «Комсомолець» Арбузинського району Миколаївської області, який за своїми природно-кліматичними умовами, станом кормової бази, умовам годівлі (тип раціону) є характерним для півдня України.

На першому етапі досліджень згідно з методикою О.І. Овсяннікова було вивчено ефективність використання ДАК (добавки амінокислотної кормової) у складі раціонів свиней за схемою, наведеною в таблиці 1.

Таблиця 1. Схема першого досліду

У основний період молодняк усіх піддослідних груп утримували за однакових умов і згодовували раціони відповідно до схеми досліду.

Для досліду відбирали молодняк свиней після відлучення за принципом груп-аналогів. Відбір тварин у групи проводили із врахуванням породи (велика біла), породності (чистопородні), статі (кабанчики-кастрати), віку (60 діб), живої маси (18,2 - 18,3 кг). У кожну групу відібрали по 12 поросят.

Свиней годували груповим методом вологими мішанками. Тварин утримували в групових клітках, площа яких відповідала зоогігієнічним нормам. Уточнення кормових норм та розміру даванки кормосуміші на наступні доби досліду проводили залежно від змін живої маси через кожні 30 діб.

Кількість спожитих кормів встановлювали за різницею заданих кормів і залишків, які визначали по кожній групі окремо через дві години після годівлі (1).

Відмінність ДАК від представлених в таблиці 2 кормів полягає в найбільшому рівні органічної речовини, відсутності клітковини і низькому рівні зольних елементів. За вмістом сирого протеїну та органічної речовини ДАК наближається до показників м'ясо-кісткового борошна, а зерно ячменю та кукурудзи перевищує у 3,5 і 4,4 рази. У той же час ДАК не містить у своєму складі клітковини, за рахунок чого поживність нової добавки значно підвищується.

Таблиця 2. Порівняльний хімічний склад окремих кормів, які використано в першому досліді, %

Результати досліджень. Прирости живої маси у піддослідних тварин і конверсія корму.

Відомо, що жива маса, інтенсивність росту та витрати корму на 1 кілограм приросту молодняку свиней є основними показниками, які мають вплив на продуктивні якості їх організму.

Висновок про вплив ДАК на динаміку живої маси поросят можна зробити на підставі даних, що представлені на рис. 1.

Аналіз представлених результатів свідчить про те, що зі збільшенням періоду згодовування ДАК різниця між свинями піддослідних груп за живою масою достовірно зростала на користь дослідної групи. Контрольні тварини у трьохмісячному віці мали меншу живу масу, ніж свині дослідної групи, різниця склала 0,53 кг, або 1,63%, у чотирьох - 1,8 кг, або 4,1%, п'яти - 2,8 кг, або 4,8% (Р<0,01), шести - 4,45 кг, або 5,9%, семи - 5,8 кг, або 6,2% (Р<0,001) і восьмимісячному віці - 7,2 кг, або 6,4% (Р<0,05).

Рис. 1. Динаміка живої маси піддослідних поросят

Графічне відображення динаміки середньодобових приростів живої маси представлено на рисунку 2.

Встановлено, що заміна ДАК на 3% по протеїну м'ясокісткового борошна сприяла підвищенню середньодобових приростів живої маси поросят дослідної групи, порівняно з контрольною, на 16-55 г., що склало 3,9-9,6%. При цьому слід зазначити, що найменшу різницю за цим показником (16 г., або 3,9%) було отримано в перший місяць проведення досліду.

У другому місяці досліду різниця за середньодобовим приростом складала 41 г., або 9,3%. Різниця у третьому місяці досліду була 33 г., або 6,8%, у четвертому місяці свині дослідної групи переважали тварин контрольної групи за цим показником на 55 г., або 9,6%. До кінця досліду різниця за середньодобовим приростом коливалась 44-46 г., що складало 7,1-7,3%.

Рис. 2. Середньодобові прирости живої маси піддослідних поросят

Заміна в раціоні свиней 3% протеїну м'ясокісткового борошна на ДАК обумовлює позитивну реакцію покращення показників продуктивності, зокрема зростання живої маси на 7,2 кг, або 6,4%.

Середньодобові прирости були більшими у II - дослідній групі, яка отримувала добавку амінокислотну кормову і до кінця досліду різниця за середньодобовим приростом складала 7,1-7,3%.

Література

1. Плохинський Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Плохинський Н.А. - М.: Колос, 1969. - 256 с.

2. Свеженцов А.І. Нетрадиційні кормові добавки / А.І. Свеженцов // Тваринництво України. - 2001. - №1. - С. 21-23.

Размещено на Allbest.ru