Вік личинок при отриманні маточників з маточним молочком і маточною личинкою

Технологічні елементи виробництва маточників з маточним молочком і маточною личинкою шляхом удосконалення технології отримання бджолиного молочка. Визначення оптимального віку личинок, яким зроблено щеплення, для прийому на вирощування в бджолині сім’ї.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.09.2012
Размер файла 140,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІК ЛИЧИНОК ПРИ ОТРИМАННІ МАТОЧНИКІВ З МАТОЧНИМ МОЛОЧКОМ І МАТОЧНОЮ ЛИЧИНКОЮ

Л.П. Шамро, здобувач

ННЦ “Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича НААНУ”

Встановлено, що при триденному циклі використання сімей-виховательок з метою одержання кондиційних маточників з маточним молочком і маточною личинкою оптимальним є прищеплення за один раз 60-70 личинок віком 24-36 годин на двох-трьох прищеплювальних рамках. Використання таких технологічних прийомів дає можливість одержувати близько 80% кондиційних маточників.

Ключові слова: маточне молочко, маточники, прищеплення, личинки, сім'ї-виховательки.

Вступ

В епоху розвитку цивілізації, коли людство навчилося одержувати найрізноманітніші харчові замінники, людина знову звертає свою увагу на натуральні продукти, народжені природою.

Всі продукти бджільництва володіють унікальною властивістю - містять біологічно активні компоненти натурального походження, завдяки чому вони все ширше знаходять своє застосування в одному з напрямів медицини - апітерапії.

Бджолине маточне молочко (ММ) привернуло увагу людини ще в часи існування стародавніх інків - вони використовували його для підтримки здорового та зцілення хворого організму. В наш час в літературі знаходимо численні публікації про корисну дію ММ на організм людини, які свідчать про те, що воно, як натуральний біологічно активний продукт, значно сприяє оздоровленню людей в сучасних несприятливих екологічних умовах.

Запропонована до розроблення технологія виробництва маточників з ММ і маточною личинкою дасть можливість одержувати цінний продукт бджіл в природно дозованому вигляді, в натуральній тарі, без впливу на його якість різних чинників, які можливі при класичному відборі. ММ в маточниках, не зіпсоване можливими технологічними порушеннями при виробництві, може використовуватися з великою користю для людини [7]. Присутні в маточниках з ММ маточні личинки за давніми і сучасними відомостями також мають позитивний вплив на людський організм. Ще китайські лікарі близько 2 тисяч років назад встановили, що одна-дві личинки майбутньої матки, розтерті у вині і прийняті протягом дня, діють на людину стимулююче [8]. Сучасні дієтологи також рекомендують вживати в їжу розтерті в сухому вині маточні личинки [9], оскільки вони містять дуже цінні речовини, що одержуються в процесі розвитку організму майбутньої матки. На сьогодні відсутні технологічні дані виробництва вищезгаданого продукту.

Аналіз досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання проблем

Важливим моментом технології одержання ММ є вік личинок для прищеплення. Аналіз літературних даних свідчить, що для виробництва молочка оптимальний вік личинок, які дають на виховання, складає 12-24 години [1, 2, 4, 5]. Відомо, що найкраще сім'ї-виховательки приймають личинок віком в декілька годин, але в такому віці вони найбільш уразливі до механічного та фізичних (світло, температура, волога і т. ін.) впливів. Старші за 1-2-добові личинки більш витривалі, але їх бджоли менше приймають на виховання і вони більше з'їдають „товарного” молочка [2]. Є також дані досліджень, в результаті яких встановлено, що вік личинок (1-2-денні) для прищеплення не значно впливає на прийом їх бджолами і кількість одержуваного ММ в перші три дні після прищеплення [6].

Технологія заготівлі ММ повинна гарантувати збереження його біологічних властивостей, а також відповідати санітарногігієнічним вимогам, що висуваються до виробництва лікарських препаратів та харчових продуктів.

Для збереження природної біологічної активності ММ в маточниках в технології їх одержання повинні бути передбачені належні умови їх транспортування та зберігання.

Мета досліджень - розробити технологічні елементи виробництва маточників з ММ і маточною личинкою шляхом удосконалення технології отримання ММ.

Методика досліджень. Для проведення досліду 17 червня підібрано 3 групи по 3 бджолині сім'ї-аналоги за силою, кількістю корму, запечатаного розплоду, походженням і віком маток з метою формування з них сімей-виховательок. Їх формували силою не менше 10 вуличок методом неповного осиротіння. Для цього матку відсаджували від сім'ї за діафрагму, в яку вмонтований блок ганеманівської решітки. По мірі виходу молодої бджоли сім'ю-виховательку поповнювали стільниками з розплодом, взятими із відділення з маткою, для підтримання її сили та різновікового складу бджіл.

Сім'ї-виховательки готували за добу до розміщення личинок на виховання, в середині яких залишали вільні місця між стільниками („колодязі”) для постановки прищеплювальних рамок.

Сім'ям-вихователькам контрольної групи прищеплювали по 60-70 личинок 24-годинного віку. Сім'ям-вихователькам дослідної групи прищеплювали таку ж кількість личинок, але 36-годинного віку.

Через 72 години (3 доби) після підстановки прищеплювальних рамок їх виймали із гнізд сімей-виховательок, складали в переносний ящик і переносили в пасічний будинок. Відбудовані маточники зрізали з планок прищеплювальних рамок, розміщували в термос з льодом і перевозили до холодильної камери. У сім'ї-виховательки підставляли нові партії прищеплених личинок.

Як у дослідних, так і в контрольній групах використовували триденний цикл підстановки прищеплювальних рамок з личинками.

Для одержання личинок необхідного віку користувалися рамковим ізолятором у звичайних сім'ях, в який розміщували матку та стільник для засіву нею яєць. Через добу матку із ізолятора випускали, а стільник із засівом залишали в ньому на дві доби в цій же сім'ї для одержання личинок, зафіксувавши дату засіву яєць.

Підрахунками зрізаних маточників з ММ визначали їх вихід (шт., %).

За допомогою штангенциркуля вимірювали довжину, діаметр маточників з ММ (см).

Вихід кондиційних маточників визначали за їх розмірами (довжиною не менше 1,70 см) та кількість ММ в них (не менше 0,250 г). Органолептичну характеристику маточників і молочка в них проводили за показниками: зовнішній вигляд, консистенція, колір, смак.

Зважуванням на електричних вагах (ВЛКТ-500г-М) визначали масу молочка і масу личинок в маточниках (г).

Біометричну обробку дослідних даних проводили за Боднарчуком Л.І., Багрієм І.Г., Бугерою С.І. [10] та П.Ф. Рокицьким [11].

Результати досліджень. Для формування дослідних груп використані бджолині сім'ї-аналоги. Протягом періоду проведення досліду в 2006-2008 роках сім'ям-вихователькам було дано кожного року шість разів прищеплені личинки на виховання, їхній прийом і вирощування показані в таблиці.

Таблиця

Виробництво маточників з маточним молочком і маточною личинкою, середні дані за три роки досліджень

Показник

Контрольна група (личинки до 24 год.)

Дослідна група

(личинки до

36 год.)

M±m

M±m

td

Дано личинок на виховання, шт.

101,0±1,52

98,07±3,73

0,57

Прийнято личинок на виховання, шт.

47,62±16,36

43,46±15,87

0,18

Розміри маточників з маточним

молочком: довжина

1,74±0,06

1,84±0,07

1,11

діаметр

1,08±0,006

1,10±0,009

2,00

Маса молочка в маточнику, г

0,255±0,025

0,352±0,049

1,76

Маса личинок в маточниках, г

0,031±0,001

0,05±0,005

3,80

Вихід кондиційних маточників з маточним молочком, %

63,52±11,33

80,11±9,79

1,11

В середньому за три роки досліджень виявили, що бджолині сім'ї-виховательки дещо краще приймають на виховання прищеплені личинки віком до 24 годин, ніж старші (віком до 36 годин), але ця різниця недостовірна (td=0,23).

Розміри маточників з ММ в бджолиних сім'ях дослідної групи дещо відрізнялися від одержаних у контролі.

В середньому за три роки досліджень не виявлено достовірної різниці розмірів (довжина і діаметр) маточників з ММ, одержаних при прищепленні личинок віком до 24 і до 36 годин, хоча при використанні старших личинок бджоли відбудовують їх дещо більшими.

Отже, при використанні для прищеплення личинок як 24-годинного, так і 36-годинного віку бджоли відбудовують маточники товарних розмірів.

Також в середньому за три роки досліджень встановлено, що наповненість маточників ММ була більшою на 0,102 г в дослідних бджолиних сім'ях при прищепленні личинок віком до 36 годин, але ця різниця лише близька до достовірної (td=1,76).

На момент відбору маточників з ММ із сімей-виховательок спостерігали більшу масу личинок в них у дослідних сімей. Протягом трьох років у дослідній групі, де бджолиним сім'ям давали на виховання личинки віком до 36 годин, у відібраних маточниках вони мали достовірно більшу масу (td=3,80 при Р<0,02). Ця різниця пояснюється тим, що для прищеплення в дослідній групі бралися личинки саме старшого віку.

Виходячи з середніх даних за три роки досліджень, вихід кондиційних маточників з ММ вищий на 16,6% в дослідній групі при прищепленні личинок віком до 36 годин, але різниця недостовірна (td=1,11).

бджолина личинка маточник

Висновки

При триденному циклі використання сімейвиховательок для одержання кондиційних маточників з ММ і маточною личинкою оптимальним є прищеплення за один раз 60-70 личинок віком 24-36 годин на двох-трьох прищеплювальних рамках, що дає можливість досягти їх прийому на виховання сім'ями-виховательками в середньому до 50%, одержати маточники довжиною і діаметром відповідно 1,74-1,84 та 1,08-1,10 см з масою молочка в кожному 0,255-0,352 г, личинок - 0,031-0,050 г. Використання таких технологічних прийомів дає можливість одержувати близько 80% кондиційних маточників.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бугера С. І. Одержання маточного молочка / С. І. Бугера -- К. : Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН, 1998. -- 16 с.

2. Крылов В. Н. Маточное молочко пчел. Свойства, получение, применение / В. Н. Крылов, С. С. Сокольский -- Краснодар : Агропромполиграфист, 2000. -- 216 с.

3. Молочко маточное пчелиное. ГОСТ 28888-90

4. Научно-обоснованная технология производства молочка пчелиного маточного / Л. Н. Савушкина, А. В. Бородачев // Материалы Междунар. науч. конференции «Пчеловодство - ХХ1 век». -- Москва, 2000. -- С. 138--140.

5. Митев Борис. Получение (маточного) молочка / Борис Митев // Пчеларство. -- 1965. -- № 5.

6. Некоторые факторы, влияющие на производство маточного молочка/ А. К. Вафа, М. А. Ханна // Материалы ХХ1 Междунар. конгресса по пчеловодству. Апимондия, 1967. -- С. 456--457.

7. Котова Г. Н. Маточное молочко: проблемы производства и использования / Г. Н. Котова // Пчеловодство. -- 1991. -- № 8. -- С. 44--45.

8. Иойриш Н. П. Еще раз о маточном молочке / Н. П. Иойриш // Пчеловодство. -- 1969. -- № 11. -- С. 18--20.

9. Лавренов В. К. Лечение маточным молочком / В. К. Лавренов, Ю. В. Лавренов. -- Донецк, 2004.

10. Боднарчук Л. І. Племінна робота у бджільництві з основами біометрії / Л. І. Боднарчук, І. Г. Багрій, С. І. Бугера -- К. : Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН, 1996. -- 34 с.

11. Рокицкий П. Ф. Биологическая статистика / П. Ф. Рокицкий -- Минск : Вышейшая школа, 1967. -- 328 с.

1. Размещено на www.allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.