Виробництво гомогенату трутневих личинок - резерв прибутковості пасік

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИРОБНИЦТВО ГОМОГЕНАТУ ТРУТНЕВИХ ЛИЧИНОК - РЕЗЕРВ ПРИБУТКОВОСТІ ПАСІК

Наведено результати досліджень технології виробництва гомогенату трутневих личинок. Показано, що цей білковий продукт бджільництва доцільно одержувати на пасіках комплексного використання. Його виробництво є важливим прийомом підвищення продуктивності бджільництва, що забезпечує отримання від 100 бджолиних сімей до 5 тис. грн додаткового прибутку і окупність капітальних вкладень за один рік.

Ключові слова: бджолині сім'ї, трутневі личинки, гомогенат, економічна ефективність.

Україна, в якій здавна розвинуте бджільництво, внесла вагомий вклад у проведення наукових досліджень із розроблення технологій виробництва нових продуктів бджільництва для оздоровлення та подовження життя людей. Завдяки впровадженню в промислове бджільництво новітніх технологічних процесів ширшає сфера використання одержаних на пасіках натуральних продуктів, у т.ч. і трутневих личинок, визнаних за кордоном такими, що мають адаптогенну, біостимулюючу, протизапальну, анестезуючу та радіопротекторну дії [1, с.259-265; 2, с.81-88]. На жаль, незважаючи на практично невичерпні можливості їх вирощування для переробки в гомогенат, в країні немає систематизованих робіт щодо його одержання. Розроблення та впровадження технології виробництва нової сировини на пасіках згідно зі зростаючими запитами апітерапевтів - важливий стимул до одержання цінного біологічно активного продукту для оздоровлення населення та додаткових доходів для підвищення рентабельності галузі.

Аналіз досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання проблеми. Сучасне бджільництво все більше набуває комплексного виробничого напряму, коли на пасіках одержують не тільки здавна відомі мед і віск, а й інші продукти, що визнані апітерапевтами як цінна сировина для виготовлення лікарських засобів. В Україні, за умов небагатих ресурсів нектару, виробництво додаткових продуктів медоносної бджоли є важливим резервом підвищення прибутковості пасік. Серед них виділяються трутневі личинки - новий у вітчизняному бджільництві продукт високої біологічної активності.

Трутневі личинки і терапевтичні препарати з них, завдяки їх лікувально-профілактичним властивостям, визнані в міжнародній апітерапії кращими за синтезовані засоби традиційної медицини [3, с.13; 4, с.56; 5, с.157-158]. Поміж тим в Україні до 1991 року продукти личинкового походження не досліджувалися, хоча потреба у виробництві та застосуванні подібних препаратів для оздоровлення населення нашої країни цілком очевидна [6, с.50-55; 7, с.42-43]. Завдяки тісному міжнародному співробітництву учених бджолярів і лікарів та успішному розвитку апітерапії в Україні з'явилася можливість застосування таких препаратів [8, с.3-7; 9, с.9]. Основний шлях до її реалізації - отримання достатньої кількості високоякісної сировини. Налагодження цієї роботи можливе за умови застосування на пасіках чіткої технології виробництва та біологічної оцінки нового в Україні продукту.

Відомі загальні положення біології розмноження трутнів у сім'ях, особливості їх індивідуального розвитку, розроблено певні заходи стримання виведення зайвої кількості у співвідношенні з робочими бджолами [10, с.291-300]. І, навпаки, майже не вивчалися умови схильності сімей до інтенсивного партеногенетичного відтворення і спрямованого вирощування збільшеної кількості трутневих личинок. У зв'язку з цим, проведення досліджень, пов'язаних із розробленням технології виробництва гомогенату трутневих личинок та вивченням для цього окремих її елементів, є актуальним і своєчасним.

Мета досліджень - розробити технологію виробництва гомогенату трутневих личинок при комплексному використанні бджолиних сімей.

Методика досліджень. Дослідження проводили на базі пасіки Національного наукового центру “Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича НААНУ”, розміщеної в типових умовах Лісостепу України північної частини Полтавської області.

На першому етапі досліджень вивчали методи вирощування бджолиними сім'ями оптимальної кількості трутневого розплоду та одержання з нього гомогенату, а також динаміку вирощування бджолами розплоду протягом сезону, вплив кормових запасів та застосування рамок різних розмірів на його кількісні показники.

Продовжуючи дослідження за стадіями розвитку трутнів, визначали оптимальний період відбору від бджолиних сімей трутневих стільників із личинками для гомогенату, вивчали особливості його отримання й зберігання та вплив вирощування розплоду з гаплоїдних яєць на продуктивну діяльність бджіл.

Для кожного науково-господарського досліду підбирали бджолині сім'ї за принципом збалансованих груп-аналогів з урахуванням їх породи, сили, віку матки, забезпеченості та різновидності корму. Залежно від умов методики, кожен конкретний дослід включав контрольну й одну або кілька дослідних груп з п'ятьма чи десятьма бджолиними сім'ями.

Для вивчення динаміки вирощування трутневого розплоду протягом усього періоду пасічницького сезону бджолам створювали однакові умови. Різниця була лише в тому, що бджолиним сім'ям дослідної групи у гнізда ставили для відбудови трутневу вощину, а у контрольній групі матки відкладали незапліднені яйця у перебудовані бджолами комірки звичайного стільника. Дослідження проводили до повного припинення вирощування сім'ями трутневого розплоду.

Залежність продуктивної діяльності бджолиних сімей від спрямованого вирощування трутневого розплоду визначали за результатами обліку їх сили, кількості розплоду та продуктивності відповідно до методичних рекомендацій [11, с. 40-46].

Результати досліджень. В типових умовах Лісостепу України можливе інтенсивне використання наявного біологічного потенціалу бджолиних сімей не тільки при виробництві меду і воску, а й одержанні додаткових продуктів бджільництва, до яких належить і гомогенат трутневих личинок. Одним із основних елементів технологічного процесу його виробництва є вирощування трутневого розплоду, яке ґрунтується на природній здатності бджолиних сімей сезонно виводити трутнів за сприятливих умов, що спонукають їх до роїння. За звичайних умов продуктивне вирощування трутневого розплоду у повноцінних бджолиних сім'ях розпочинається з середини травня і закінчується в першій декаді липня. На зростання площі трутневого розплоду у річному циклі бджолиної сім'ї впливає систематичне стимулювання відбудови трутневих комірок для відкладання маткою незапліднених яєць. Застосування спеціальних стільників, відбудованих на вощині, закріпленій у секційних рамках різних розмірів, позитивно впливає на збільшення кількості вирощуваного розплоду з гаплоїдних яєць на 63% та співвідношення кількості личинок трутневих до бджолиних. Застосування секційних рамок (вставок) розміром 435150 мм із стільниками для вирощування трутневих личинок і оптимальне розміщення їх у середній смузі стандартного гніздового стільника та стільників менших розмірів 435?230 мм у рамках багатокорпусних вуликів забезпечує більший вихід трутневих личинок для переробки в гомогенат на 14,03-26,65% порівняно зі стандартними стільниками у рамках вуликів-лежаків (435??300 мм).

Співвідношення між кількістю вирощеного сім'ями бджолиного й трутневого розплоду протягом пасічницького сезону для Лісостепу України в природних умовах становить 38:1, а при застосуванні трутневих стільників - 25:1, в перерахунку на всю кількість розплоду в сім'ї частка трутневого складає відповідно 3-4%. Зміни співвідношення розплоду у бік збільшення кількості трутневих личинок свідчать про можливість втручання у відтворний процес різних особин сім'ї шляхом вимушеного будування збільшених комірок на спеціальній вощині.

В ході досліджень відмічено, що вирощування личинок із гаплоїдних яєць тісно залежить від умов живлення бджіл. У період активного вирощування розплоду оптимальною кількістю забезпечення сімей кормом є не менше 5,7 кг меду та 0,7 кг перги та поповнення цих запасів шляхом використання нектарного й пилкового взятків. Зменшення запасів меду в гнізді до 0,10 кг призводить до обмеження площі розплоду на 55,49%, а нестача перги - до повного припинення відтворення трутнів.

Віковий критерій відбору трутневого розплоду для одержання з нього гомогенату - сім днів у стадії личинки. В цей період вона важить 0,32 г (в середньому) і має оптимальний для нормальної життєдіяльності склад.

У процесі одержання гомогенату обов'язковим елементом є первинна обробка гомогенізованої маси личинок, що включає подрібнення, фільтрування та охолодження, і застосування того чи іншого способу зберігання. Нами визначено, що ці операції здійснюються у польових умовах пасіки з урахуванням чутливості білкового продукту-сирцю за чіткого дотримання санітарних вимог в якомога коротший термін (не більше години). Слід відмітити, що гомогенат трутневих личинок, як усякий білковий продукт тваринного походження, швидко псується, тому його не можна утримувати при температурі вищій за 0°С. Нативний продукт, без обробки консервантами, після поступового (від 0°С до мінус 6°С) чи глибокого (мінус 196°С) заморожування підлягає зберіганню при стабільно низьких температурах у морозильній камері або у посудині Дьюара. Законсервований спиртом, медом чи цукровою пудрою у співвідношенні 1:1 та лактозою в пропорції 1:4 продукт необхідно зберігати в холодильнику за температури 0...+1°С.

Основним економічним показником, який відображає кінцеві результати основних і оборотних фондів, трудових і фінансових ресурсів за певний період часу при виробництві того чи іншого продукту, є економічна ефективність. Одержані в наших розрахунках результати показують доцільність виробництва гомогенату трутневих личинок для підвищення дохідності бджолиних сімей на пасіці комплексного використання (таблиця).

Розрахунок економічної ефективності та строку окупності капітальних вкладень виробництва гомогенату трутневих личинок

Капітальні вкладення, необхідні для виробництва гомогенату трутневих личинок, можуть окупитися за один рік при використанні 100 бджолиних сімей або за два, коли на виробництві гомогенату трутневих личинок задіяно 50 бджолиних сімей. Додатковий прибуток відповідно складає 4,6 тис. грн і 2,1 тис. грн. трутнева личинка гомогенат

Економічна ефективність виробництва гомогенату трутневих личинок становить 1,7 тис. грн для пасіки в 50 бджолиних сімей і 4,1 тис. грн для пасіки в 100 бджолиних сімей, що в розрахунку на 1 кг відповідно дорівнює 124 грн і 152 грн.

Висновки

Проблема рентабельного ведення бджільництва може бути вирішена шляхом виробництва на пасіках за розробленою технологією, гомогенату трутневих личинок - вітчизняного біологічно активного продукту, та його реалізації апітерапевтам для оздоровлення населення України. Технологія виробництва гомогенату трутневих личинок включає вирощування і відбір трутневого розплоду, переробку зібраних личинок в гомогенат, контроль і зберігання продукту. Виробництво гомогенату трутневих личинок при комплексному використанні бджіл є важливим прийомом підвищення продуктивності бджільництва, що забезпечує отримання від

100 бджолиних сімей до 5 тис. грн додаткового прибутку і окупність капітальних вкладень за один рік.

Література

1. Максютина Н. П. Растительные антиоксиданты и природные детоксиканты в сочетании с апипродуктами в новых биологически активных добавках «витапектин» и «медовом желе с витапектином» / [Н. П. Максютина, И. М. Кожура, А. А. Мусялковская] // Апітерапія: погляд у майбутнє : матеріали II з'їзду апітерапевтів України. -- Харків, 2002. -- С. 259--265.

2. Филиппова И. А. Здоровье на крыльях пчелы / И. А. Филиппова. -- С-Пб. : Тимошка, 1999. -- С. 81--88.

3. Bergmann H. H. Apilarnil / H. H. Bergmann // Garten und Kleintierzucht. -- Berlin, 1990. -- №7. -- S. 13.

4. Мержвинский Н. Ф. Лекарство из улья / Н. Ф. Мержвинский. -- София, 1991. -- С. 56.

5. Пиана Дж. П. Пчела и продукты пчеловодства // Продукты пчеловодства: пища, здоровье, красота. -- Бухарест : Апимондия, 1982. -- С. 157--158.

6. Некоторые биологически активные вещества трутнёвого расплода / [Л. И. Боднарчук, И. М. Кожура, А. С. Стахман и др.] // Апітерапія: погляд у майбутнє : Матеріали II з'їзду апітерапевтів України. -- Харків : НФаУ : Золоті сторінки, -- 2002. -- С. 50--55.

7. Павлюк Р. Ю. Нові біологічно активні добавки із нетрадиційних продуктів бджільництва і кондитерські вироби імуномодулювальної дії на їх основі / [Р. Ю. Павлюк, І. О. Прохода, А. І. Черкасова] // Наукові праці УДУХТ 2001. -- № 10. -- С. 42--43.

8. Боднарчук Л. І. Бджільництво в Україні / Л. І. Боднарчук // Матеріали ХІІ Міжнар. конгресу Федерації бджоляр. організацій країн Центральної і Східної Європи -- Апіславії, Київ, 14-17 травня 1998. -- К. : Фітосоціоцентр, 1999. -- С. 3--7.

9. Тихонов О. І. Оригінальні лікарські препарати на основі продуктів бджільництва / О. І. Тихонов, Т. Г. Ярних // Пасіка. -- 1996. -- № 10. -- С. 9.

10. Руттнер Ф. Вывод трутней и уход за ними / Ф. Руттнер // Матководство. Биологические основы и технические рекомендации. -- Бухарест : Апимондия, 1981. -- С. 291--300.

11. Кононенко В. К. Практикум з основ наукових досліджень у тваринництві / [В. К. Кононенко, І. І. Ібатуллін, В. С. Патров]. -- К., 2003. -- С. 40--46.

Размещено на Allbest.ru