Техніко-технологічне забезпечення аграрного виробництва Миколаївського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА МИКОЛАЇВСЬКОГО РАЙОНУ

Проаналізовано динаміку наявності основних видів технічних засобів в сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області. Виявлено існуючі недоліки. Розглянуто проблеми, які мають нині місце у розвитку сільськогосподарського машинобудування, формуванні належної системи машин та впровадженні новітніх технологій вирощування аграрної продукції. Висвітлено досвід розвинених країн світу та комплекс заходів щодо покращення технічного забезпечення і обслуговування вітчизняних сільгосппідприємств та зміцнення використовуваних нині на селі технологій.

Ключові слова: техніка, технології, забезпечення, виробництво, сільськогосподарські підприємства, машинобудування, трактори, комбайни, система машин, комплекс заходів, обслуговування.

Ефективний розвиток аграрної сфери АПК кожного регіону нашої країни, у т.ч. і Миколаївської області, практично неможливий без її відповідного техніко-технологічного забезпечення. На жаль, наявних у сільськогосподарських підприємствах технічних засобів нині гостро не вистачає. Значна їх частина знаходиться у застарілому стані і є фізично та морально зношеною. До того ж у більшості аграрних формувань застосовуються досить недосконалі технології вирощування сільськогосподарських культур і утримання худоби та птиці. Звичайно ж, все це негативно відображається на розвитку сільського господарства і фінансовому стані цієї сфери АПК.

Проблема техніко-технологічного забезпечення аграрної сфери економіки нашої країни досліджується в наукових працях цілої низки вчених, серед яких: В.Г. Андрійчук, Я.К. Білоусько, В.Г. Більський, М.І. Кісіль, П.О. Мосіюк, Г.І. Мостовий, Г.М. Підлесецький, П.Т. Саблук, В.С. Шебанін та ін. Проте необхідно визнати, що деякі пов'язані з нею питання поки що залишаються не до кінця вивченими і тому потребують подальшого дослідження.

Метою статті є розгляд динаміки наявних у Миколаївській області основних видів технічних засобів, виявлення існуючих тут недоліків та проблем, а також визначення комплексу дійових заходів, спрямованих на покращення техніко-технологічного забезпечення сільськогосподарських підприємств.

Слід вказати, що кількість наявних у сільськогосподарських формуваннях практично всіх технічних засобів останніми роками поступово скорочується. Як показали проведені нами дослідження, зменшення кількості техніки має місце практично у всіх областях нашої країни. Інформацію про динаміку кількості основних видів технічних засобів на Миколаївщині зосереджено в табл.1.

Як бачимо, майже по всіх наведених у вказаній таблиці видах технічних засобів в динаміці по роках спостерігалася поступова тенденція до скорочення їх кількості (винятком є лише картоплезбиральні комбайни, чисельність яких коливалася). При цьому найбільше зменшення у 2010 р. проти 1996 р. склалося по установках та агрегатах для доїння корів (у

12,5 раза), бурякозбиральних машинах (у 7 разів) та кукурудзозбиральних комбайнах (у 4,5 раза). На жаль, скорочення кількості мало місце і по таких провідних видах технічних засобів, як трактори та зернозбиральні комбайни (2,6 раза).

Наявність сільськогосподарської техніки в аграрних підприємствах Миколаївської області (станом на кінець року)*

Таблиця 1

* За даними статистичних збірників «Сільське господарство Миколаївщини»

Поглиблюючи дослідження, розглянемо, як розподілялися трактори і зернозбиральні комбайни Миколаївщини у 2000 р., 2005 р., 2009 р. і 2010 р. по її адміністративних районах (табл. 2).

Із наведених у вказаній таблиці даних видно, що найбільшу кількість тракторів мали: у 2000 р. - Жовтневий, Баштанський і Первомайський райони, у 2005 р. - Жовтневий, Первомайський і Снігурівський, у 2009 р. і 2010 р. - Первомайський, Баштанський і Миколаївський, а найменшу, наприклад у 2009 р. і 2010 р. - Врадіївський. По зернозбиральних комбайнах провідні позиції займали: у 2000 р. - Очаківський, Баштанський і Казанківський райони, у 2005 р. - Березнегуватський, Первомайський і Снігурівський, у 2010 р. - Березнегуватський, Арбузинський Миколаївський, Новобузький. Тобто стан справ із розподілом технічних засобів по районах Миколаївщини в різні роки був неоднаковим. В деякі роки попереду є одні райони, в другі - інші.

технічний сільськогосподарський аграрний машинобудування

Найбільші негативні зміни у кількості як тракторів, так і зернозбиральних комбайнів склалися у Врадіївському районі. Найкращий же стан справ у цьому плані мав місце: по тракторах - у Березнегуватському і Новобузькому районах; по зернозбиральних комбайнах - в Арбузинському. Сучасний стан технічної бази аграрного сектора АПК Миколаївщини, по суті, є кризовим.

За дослідженнями М.В. Калінчик, М.Б. Калінчик, у розрахунку на 1000 га ріллі підприємств зони Степу, до якої належить і Миколаївська область, потреба в техніці становитиме 16 тракторів [1]. А це означає, що їх кількість потрібно помітно збільшити. Водночас доцільно попіклуватися і про те, щоб вони були забезпечені відповідними сільськогосподарськими машинами та агрегатами. Звичайно ж, для цього потрібні значні фінансові ресурси.

Технічне переоснащення аграрних підприємств має відповідати сучасним вимогам сільськогосподарського виробництва: дотриманню оптимальних термінів та високої якості виконання технологічних операцій; нормам застосування матеріалів і енерговитрат на виконання робіт; оптимальним параметрам навантаження на грунт; запобіганню забруднення навколишнього середовища; створенню нормальних умов праці механізаторів.

У нашій країні доцільно сформувати належну інфраструктуру системи матеріально-технічного забезпечення, яка включала б в себе заводи-товаровиробники та їх фірмові торгівельно-технічні центри, дилерські підприємства, фірмові магазини, ремонтні заводи і маркетингові центри та ін. Однак, на жаль, наприклад, галузь сільськогосподарського машинобудування розвивається уповільнено, з ознаками стагнації та депресії. Ситуація на ринку сільгосптехніки протягом останніх двох десятиліть залишається складною [2]. З метою виведення сільськогосподарського машинобудування з депресивного стану необхідно: удосконалити управління ним - шляхом створення державного органу з відповідними функціями; створити сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій і організації спільних підприємств; розробити і впровадити державну програму розвитку цієї галузі; запровадити дійовий економіко-правовий механізм стимулювання її впровадження; здійснювати відповідну державну підтримку даної сфери машинобудування тощо.

У сучасних умовах все більшого значення набуває впровадження новітніх технологій, які стають тією основою, що визначає і організацію виробництва, і форми управління ним, і забезпечує ефективний його розвиток. Провідні країни Європи та США в останнє півстоліття завдяки впровадженню наукоємних технологій, новітніх видів техніки і передових форм організації праці досягли вагомих успіхів у виробництві сільськогосподарської продукції, підвищенні її конкурентоспроможності на світовому ринку. Наприклад, у сільському господарстві Німеччини тільки за останні 10 років продуктивність праці зросла майже вдвічі, що досягнуто насамперед за рахунок широкої механізації виробничих процесів, застосування новітніх технологій, високопродуктивних технічних засобів та ефективного їх використання [3].

Для досягнення найбільш ефективного використання технічних засобів необхідно створити нові та удосконалити вже існуючі формування інженерно-технічного та матеріальнопостачальницького сервісу. Ми підтримуємо точку зору О.І. Сідашенка [4] стосовно того, що основними напрямками розвитку технічного сервісу в АПК мають бути: реформування існуючих агротехсервісних підприємств на різних ієрархічних рівнях, створення конкурентного середовища, наближення технічного сервісу до його споживачів (за рахунок розгалуженої мережі сервісних формувань і застосування сучасних систем зв'язку та пересувних засобів технічного обслуговування і заправки нафтопродуктами, а також удосконалення взаємозв'язків між виробниками і споживачами технічних засобів).

Досвід багатьох країн Європи показує, що добре зарекомендували себе агросервісні підприємства, створені на пайовій основі. В умовах подорожчання сільськогосподарської техніки у багатьох розвинених країнах широко використовуються такі форми, як прокат і оренда. У Великобританії для виконання механізованих робіт фермер може використати: а) допомогу підрядника-контрактора; б) оренду за контрактом на 2-3 роки; в) короткострокову оренду або прокат [5].

У наших умовах можна використати такі шляхи розвитку агросервісних структур: створення окремих підрозділів агросервісу за рахунок майнових паїв селян; організацію приватних сервісних підприємств на основі використання інвестицій окремих громадян; побудову на кущовому рівні машиннотехнологічних станцій.

Нині існує і гостра потреба у технічному переоснащенні ремонтно-обслуговуючої бази Миколаївського регіону сучасними регулювальнообкатувальним, діагностичним обладнанням та приладами, а також пересувними засобами для обслуговування і усунення несправностей машин в польових умовах. Необхідно відродити і діяльність районних сервісних структур (але вже на нових організаційно-економічних засадах). В них повинні бути сконцентровані всі види послуг для аграрних формувань.

Здійснення висвітлених у статті заходів сприятиме підвищенню забезпеченості сільськогосподарських підприємств технікою, покращенню її обслуговування, впровадженню новітніх технологій виробництва аграрної продукції, більш ефективному використанню наявних у регіоні технічних засобів та полегшенню придбання нових їх моделей.

Література:

1. Калінчик М. В. Визначення мінімальних розмірів спеціалізованих аграрних підприємств у різних природно-кліматичних зонах / М. В. Калінчик, М. Б. Калінчик // Агроінком. -- 2007. -- № 9--10. -- С. 40--45.

2. Білоусько Я. К. Тенденції розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування / Я. К. Білоусько // Економіка АПК. -- 2010. -- № 7. -- С. 84--90.

3. Білоусько Я. К. Тенденції і напрями розвитку техніко-технологічного забезпечення аграрного виробництва / Я. К. Білоусько // Агроінком. -- 2007. -- № 5--6. -- С. 46--51.

4. Сідашенко О. І. Основні напрямки розвитку технічного сервісу в АПК Харківського регіону / О. І. Сідашенко // Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства. -- 2001. -- Т. 1, Вип. 8. -- С. 7--11.

5. Давидов Н. Огляд ринку зернозбиральних комбайнів України / Н. Давидов // Агробізнес сьогодні. -- 2006. -- № 13--14. -- С. 26--27.

Размещено на Allbest.ru