Вплив структури лісостанів на просторово-типологічну організацію населення птахів західного регіону України

Загальні закономірності формування просторово -типологічної структури та організації населення птахів лісових орнітологічних комплексів

Формування лісових орнітологічних комплексів загалом визначається трьома основними групами факторів: а) впливом геологічних процесів; б) просторово-часовою динамікою структури рослинного покриву; в) антропогенним впливом. Геологічні процеси впливають на обмін флористичного і фауністичного матеріалу. Відновлення міжконтинентальних зв'язків, утворення Альпійської складчастості, зокрема виникнення Карпатської дуги в міоцені, істотно вплинуло на формування структури рослинного покриву і тваринного світу. Просторово-часова динаміка структури лісостанів сприяла проникненню на територію західного регіону України птахів різного походження. При цьому необхідно враховувати й райони виникнення і формування різних видів птахів. Серед антропогенних факторів найвпливовішим є суцільне вирубування лісів. Зазначений фактор істотно впливає на вікову структуру лісостанів, їх склад та інші показники.

Зв'язки птахів з лісовим середовищем, зокрема зі складом і віком лісостанів, мають сезонний характер і помітно згладжуються від гніздового періоду до зимового. З урахуванням вікової структури, найпомітніша різниця за складом і щільністю населення птахів спостерігається у крайніх вікових категоріях лісостанів - у незімкнутих лісових культурах та стиглих лісах і пралісах.

Найпомітніші зміни у структурі населення птахів регіону спостерігаються з просуванням від Карпат до Лісостепової зони і Полісся, тобто вони корелюють зі зміною поясності в горах і зональності на рівнині. Різноманіття і щільність населення птахів від сланких чагарників субальпійського поясу в Карпатах зростають до передгір'їв і лісостепової зони і зменшуються на Поліссі, що пояснюється погіршенням умов проживання з підняттям у гори і просуванням на північ.

За еколого-фауністичною належністю основу населення птахів формують лісові і чагарникові види. У гніздовому населенні птахів незімкнутих лісових культур, із зростанням висот над рівнем моря, спостерігається зростання чисельності лісових і зменшення - чагарникових та узлісних видів. Формування структури населення птахів незімкнутих лісових культур у значній мірі залежить від складу і структури навколишніх лісостанів, їх площі, наявності коридорів з відкритими типами біотопів, особливостей структури ландшафтів та інших факторів. Загалом, незімкнуті лісові культури багатьма видами птахів сприймаються за чагарникові луки. Наведені закономірності можна пояснити формуванням населення птахів в умовах напіввідкритих біотопів на рівнинах у кінці третинного періоду, коли в рослинному покриві переважали сосна, береза, чагарникова рослинність.

Одним з найважливіших факторів, що впливають на горизонтальний і вертикальний розподіл птахів у лісовому середовищі, є характер їх живлення. У гніздовий період більшість видів птахів здобуває корм недалеко від гнізда, обстежуючи навколишній лісорослинний простір. Чисельність птахів, що здобувають корм на поверхні землі, зростає від гірських шпилькових лісів до лісостепових листяних і мішаних і зменшується - у соснових борах, що пов'язано з трофністю ґрунту. В осінній період відбувається перерозподіл структури населення птахів за усіма показниками, включаючи й трофічний. Відлітає більшість комахоїдних видів, інші переходять на живлення насіннєвими кормами. Значна кількість видів залишає високостовбурні ліси і концентрується у напіввідкритих, чи відкритих біотопах. У трофічно бідніших умовах у живленні птахів посилюється роль нижніх рослинних ярусів. Так, у горах у незімкнутих лісових культурах корм здобувають до 55%, у рівнинних районах - 30-40% особин. У стиглих лісах їх чисельність корелює з розвитком чагарникового ярусу і є найменшою у чистих смерекових і соснових угрупованнях. Для осінньо-зимового періоду характерно зростання їх чисельності від гірських смерекових незімкнутих лісових культур, стиглих і перестиглих лісів, до лісостепових дубових, та зменшення - у поліських соснових борах. Частка птахів, що здобувають корм у кронах дерев, є вищою в одноярусних смерекових і соснових лісах. З віком лісостанів чисельність птахів цієї групи помітніше зростає в одноярусних ніж багатоярусних угрупованнях. В осінньо-зимовий період частка птахів, що живляться в кронах, зменшується від гірських смерекових лісів до лісостепових дубових і зростає - у поліських соснових борах. Серед птахів, що здобувають корм на стовбурах дерев, чисельність є найвищою у широколистяних лісах, найменшою - у чорновільхових, чистих смерекових і соснових.

Максимальна кількість біомаси та енергії загалом продукується і трансформується населенням птахів широколистяних, широколистяно-соснових, чорновільхових, березово-соснових лісів, найменша - птахами в чистих смерекових і соснових угрупованнях.

У гніздовий період більша кількість енерговитрат за рахунок живлення безхребетними тваринами відновлюється населенням птахів шпилькових лісів ніж листяних (96-99 і 88% відповідно). В осінньо-зимовий період частка безхребетних із 70-80% - у лісах за участю темношпилькових порід зменшується до 55% - у широколистяних і 15-30% - у чорновільхових лісостанах. Частка насіннєвих кор.мів, навпаки, зростає, у чорновільхових лісах - до 80%. У шпилькових лісах загалом частка безхребетних у живленні птахів є вищою, ніж у листяних. За порами року, кількість безхребетних у живленні птахів у лісах з перевагою темношпилькових порід з 90-96% у гніздовий період зменшується до 66-83 - в осінньо-зимовий, а частка насіннєвих кормів - із 4-7% зростає до 20-30%. У широколистяних лісах частка безхребетних у живленні птахів з 85-88% зменшується до 44-61%, а частка насіннєвих кормів - з 10% зростає до 50%. У чорновільхових лісах у гніздовий період птахи в основному живляться безхребетними (87%), в осінньо-зимовий - насіннєвими кормами (до 80%).

В усі пори року просторово-типологічна структура населення птахів у горах в основному корелює з висотою над рівнем моря, на рівнині - з типами лісорослинних умов.

Провідними факторами, що лежать в основі найбільшої частки перекривання різних варіантів населення птахів, виступають склад і вік лісостанів.

В Українських Карпатах за подібністю розподілу найбільшим видовим різноманіттям у гніздовий період характеризуються стиглі і перестиглі широколистяні і темношпильково-букові ліси; в осінній період - чорновільхові, дубові і букові лісостани; у зимовий - широколистяні, темношпильково-букові і темно- шпилькові ліси. У Західному Лісостепу у гніздовий період найбільшим різноманіттям відрізняються широколистяні та дрібнолистяні угруповання, рідколісся і чагарникові луки; в осінній період - широколистяні і широколистяно-соснові ліси та плакорні чагарникові луки; у зимовий - широколистяні і широколистяно-соснові ліси. У Західному Поліссі у гніздовий період найбільша кількість видів птахів виявлена у широколистяних, дрібнолистяних, широколистяно-соснових і шпилькових лісах; в осінній період - у дубових, чорновільхових і широколистяно-соснових лісах; у зимовий період - у широколистяних, широколистяно-соснових лісостанах та напіввідкритих біотопах.

Із факторами лісового середовища птахи найтісніше пов'язані у гніздовий період. У післягніздовий період їх зв'язки з елементами лісу послаблюються. Найвагомішим фактором виступає склад першого ярусу (53% знятої дисперсії), який визначає структуру лісової формації загалом. Друге місце посідає вік лісостанів (32-41%), третє - ступінь розвитку другого і третього ярусів (25-27% - у горах і 16-26 % - на рівнині). Роль чагарникового ярусу у життєдіяльності птахів більш виражена в горах. Поряд з цим, у горах чітко простежується вплив висоти над рівнем моря (21% у гніздовий період).

На формування структури населення птахів своєрідно впливають узлісся. У глибині лісових масивів складаються сприятливіші умови для гніздування кронників і дуплогніздових птахів, на узліссях - приземно-чагарникових і наземногніздових. “Ефект узлісся” найпомітніше проявляється у структурно простіших, особливо одноярусних, лісостанах. На узліссях, що формуються з деревно-чагарникових порід, відсутніх у складі лісостану, різноманітніття і чисельність птахів істотно змінюються. Зі зростанням висот над рівнем моря “ефект узлісся” згладжується.

З переходом одного трофотопу в інший змінюється склад лісостану і структура орнітокомплексу. Зміни гігротопу в межах однієї групи чи підгрупи типів лісу не спричиняють докорінних змін у структурі населення птахів.

Методичні основи з охорони, приваблювання і керування популяціями лісових птахів

населення птах узлісся лісовий фітоценоз

Охорона, приваблювання, керування популяціями лісових птахів, врахування їх потреб під час проведення лісогосподарських, лісоексплуатаційних, лісокультурних та інших заходів, повинні включати блок теоретичних розробок і блок практичних заходів. Теоретичний аспект питання полягає у фаховій підготовці спеціалістів, практичний - в реалізації наукових розробок і набутих знань у їх практичній діяльності. Блок теоретичних розробок включає два комплекси: підготовку фахівців відповідного профілю та розробку наукових підходів і методик з охорони, приваблювання і керування популяціями лісових тварин. Підготовка фахівців - лісівників, у свою чергу, пов'язана з вивченням зоологічних дисциплін у системі лісівничої освіти.

З метою підготовки спеціалістів, які б володіли знаннями з лісової зоології, важливо видати базовий підручник (“Лісова зоологія”) і підручник з питань вивчення населення лісових тварин, їх охорони, приваблювання у лісові екосистеми, керування станом їх популяцій (Гузій, 2000).

Блок практичних заходів також мав би включати два комплекси: організацію лісогосподарських підприємств і заповідних територій та проведення лісовпорядкувальних, мисливськовпорядкувальних робіт, організацію бережливих форм господарювання.

Комплекс лісовпорядкувальних робіт і на їх основі проведення мисливського впорядкування угідь, організація бережливих форм господарювання передбачають проектування лісогосподарських, мисливськогосподарських і природоохоронних біотехнічних заходів, спрямованих на приваблювання, охорону, керування станом популяцій лісових тварин, організацію лісогосподарських підприємств і заповідних територій.

З метою використання теоретичних розробок з охорони тварин у практичній діяльності лісових підприємств, діючі інструкції з лісовпорядкування слід доповнити розділом, присвяченим використанню та охороні тваринного світу, бережливим формам господарювання, з урахуванням вимог міжнародних угод і Конвенцій, до яких приєдналася Україна.

Висновки і рекомендації

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних з питань походження і формування просторово-типологічної структури та організації населення птахів у зв'язку зі складом і віком лісостанів, типами лісорослинних умов, гетерогенністю лісових фітоценозів західного регіону України і розроблено наукові основи приваблювання, керування популяціями птахів і охорони лісового орнітокомпоненту.

1. У формуванні лісових орнітологічних комплексів виділено три етапи: кінець неогену, початок антропогену (проникнення тайгових смерекових лісів з притаманною їм фауною у Карпати з наступним їх знищенням льодовиком), період між раннім і середнім голоценом (смерека виходить зі схованок, у високогір'ях витісняє сосну і березу, у низькогір'ях, поряд зі сосною, березою і дубом, формує мішані ліси), період з пізнього голоцену до теперішнього часу (в низькогір'ях і на південних схилах бук витісняє смереку, формує пояс букових лісів з характерними для них видами тварин). У Лісостеповій зоні та Поліссі, впродовж третього етапу формування лісових орнітологічних комплексів, у структурі лісостанів і в населенні птахів, за винятком рідкісних видів, істотних змін не відбулося.

2. У західному регіоні України сформувалися 13 основних лісових орнітологічних комплексів: сланких чагарників субальпійського поясу Українських Карпат, гірських смерекових (підкомплекси чистих і мішаних угруповань), темношпильково-букових, лісостепових ялицево-букових, поліських сосново-смерекових, чистих і грабово-букових (підкомплекси гірських і лісостепових угруповань), буковинських дубово-букових, передгірних дубових з перевагою дуба скельного, передгірних і волино-подільських з перевагою дуба звичайного, захисних призалізничних лісосмуг, волино-подільських широколистяно-соснових, чорновільхових і поліських соснових (підкомплекси березово-соснових і чистих соснових ) угруповань.

3. Різноманіття і щільність населення птахів у різні пори року зростають від сланких чагарників субальпійського поясу та смерекових лісів у Карпатах до передгірних і лісостепових дубових лісів і зменшуються - у соснових борах Полісся.

4. Структура орнітологічного комплексу найістотніше відрізняється у протилежних за віком категоріях лісостанів: у незімкнутих лісових культурах та стиглих і перестиглих лісах. У гніздовий та осінній періоди у лісах, що зростають в умовах бідних едатопів (чисті смерекові і соснові угруповання) щільність населення птахів зростає від зрубів до стиглих і перестиглих угруповань, у відносно багатих - збільшується від зрубів до незімкнутих лісових культур, зменшується в молодих насадженнях і знову зростає з віком лісостанів. Такі закономірності пов'язані з трофністю ґрунту і розвитком трав'яного і чагарникового ярусів. У зимовий період, в усіх варіантах населення птахів, їх різноманіття і щільність зростають від зрубів до стиглих і перестиглих лісів.

5. За походженням в усіх варіантах орнітокомплексу переважають птахи європейського типу фауни і лише в гірськососнових сланких чагарниках - тібетського. Відносна чисельність птахів європейського походження в усі пори року зменшується від населення зрубів і незімкнутих лісових культур до стиглих і перестиглих лісів, сибірського, навпаки, зростає. У стиглих лісах частка птахів європейського типу фауни зменшується від гніздового періоду до зимового, тайгового типу, навпаки, зростає.

6. За еколого-фауністичною структурою частка лісових птахів у гніздовому населенні стиглих і перестиглих угруповань змінюється в межах 95-97% особин, за винятком чорновільхових і соснових угруповань, де їх відносна чисельність відповідно становить близько 80 і 90%. Частка чагарникових видів птахів найвища у чорновільхових і березово-соснових лісах, у яких вона становить 14 і 5%. Для чорновільхових лісів характерна висока чисельність болотних видів (до 15% особин). В осінньо-зимовий період у стиглих лісах частка лісових птахів зростає до 99%, у чагарникових - зменшується до 1% особин. Частка чагарникових видів птахів у незімкнутих лісових культурах у гніздовий період змінюється в межах 30-40% особин, в осінньо-зимовий - 0,1-1%.

7. За місцем збору корму чисельність птахів, живлення яких пов'язане з поверхнею землі, корелює з трофністю грунтів і є найвищою в широколистяних лісах (до 62% особин) і найменшою - у соснових (до 47%). Частка птахів, що живляться в кронах дерев, зменшується від простих одноярусних лісостанів до складних. В усі пори року їх чисельність є найвищою у шпилькових лісах і із 30-55% у гніздовий період зростає до 85 % - у зимовий; найменшою вона є у широколистяних лісах, де відповідно змінюється з 20-25 до 40%. Частка птахів, живлення яких пов'язане з чагарниками, корелює з розвитком підліску. У складних багатоярусних лісах у гніздовий період їх частка становить близько 14%, в осінньо-зимовий - 30%, в одноярусних в усі пори року - 3-7% особин. Частка дуплогніздових птахів у широколистяних і мішаних лісах у 2-3 рази вища, ніж у шпилькових.

8. Найбільша кількість біомаси та енергії продукується і трансформується населенням птахів мішаних широколистяно-соснових, чорновільхових, березово-соснових лісів, найменша - птахами чистих смерекових і соснових угруповань. У гніздовий період частка безхребетних у живленні птахів сланких чагарників з 99% зменшується до 90-96% у лісах за участю шпилькових порід і до 87-88% у листяних угрупованнях. Частка насіннєвих кормів, навпаки, зростає з 1 до 13%. В осінній період частка безхребетних тварин у живленні птахів шпилькових лісів зменшується з 66-77 до 50-60% у широколистяних і широколистяно-соснових лісах, а частка насіннєвих кормів, навпаки, зростає з 20-30 до 60-65%. У зимовий період найбільша кількість енергії за рахунок живлення безхребетними тваринами трансформується населенням птахів смерекових лісів, найменша - птахами чорновільхових угруповань (79 і 32%), за рахунок насіннєвих кормів, навпаки, найбільша - населенням птахів чорновільхових лісів і найменша - смерекових насаджень (79 і 18%). Подібна закономірність характерна і для інших вікових категорій лісостанів.

9. Основні показники просторово-типологічної структури населення птахів рівнинних лісів корелюють з типами лісорослинних умов, гірських насаджень - з висотою над рівнем моря. Від гніздового періоду до зимового зростають агрегованість населення птахів і коефіцієнт подібності, спрощується просторово-типологічна структура. У зимовий період птахи в основному концентруються в листяних і шпилькових лісах.

10. Різноманіття населення птахів узлісь зростає від гніздового періоду до осіннього і є мінімальним взимку. Їх щільність у гніздовий період у простих одноярусних лісах зростає в напрямку з глибини лісу до узлісся, у складних лісостанах навпаки, зменшується. В осінній період щільність населення птахів на узліссях визначається рясністю плодо- і насіннєношення, у зимовий -- у більшості варіантів птахів зменшується і корелює із наявністю і висотою снігового покриву. Склад і чисельність населення птахів на узліссях, що формуються з деревно-чагарникових порід, відсутніх у складі основного лісостану або трапляються там рідко, істотно відрізняється від складу і чисельності населення птахів основного лісового масиву. На узліссях високою чисельністю характеризуються види, які є найчисленнішими у незімкнутих лісових культурах. Поряд зі складом і віком лісостанів, на структуру населення птахів узлісь впливає висота н.р.м. На екотонах у горах, з погіршенням умов проживання, "ефект узлісся" послаблюється або зникає.

11. З переходом одного трофотопу в інший змінюється склад лісостану і структура орнітологічного комплексу. Зростання вологості типу лісорослинних умов у межах однієї групи чи підгрупи типів лісу не спричиняє корінних змін у структурі населення птахів. Найпомітніше ці зміни проявляються в лісостанах з широким едатопічним ареалом (чорновільхові і соснові угруповання). У весняно-літній період птахи віддають перевагу складним багатоярусним лісам, що зростають в умовах багатих едатопів, в осінньо-зимовий - насадженням з багатою кормовою базою. У зв'язку з цим щільність населення птахів не завжди корелює з продуктивністю насаджень.

12. Методологія охорони, приваблювання, керування популяціями лісових птахів включає комплекс теоретичних розробок і практичних заходів. Комплекс теоретичних розробок передбачає підготовку фахівців відповідного профілю та розробку наукових підходів і методик з охорони, приваблювання і керування популяціями лісових птахів. Комплекс практичних заходів повинен включати організацію лісогосподарських і заповідних територій, проведення лісовпорядкувальних робіт з плануванням заходів з охорони, приваблювання, керування популяціями лісових птахів. Необхідно також внести відповідні зміни і доповнення в діючі інструкції з лісовпорядкування.

Перелік практичних заходів і їх детальна характеристика викладені в розроблених нами практичних рекомендаціях “Охорона хребетних тварин у лісах України”, які одобрені і рекомендовані до впровадження Головним управлінням національних природних парків і заповідної справи (тепер - Державна служба заповідної справи) Міністерства екології та природних ресурсів України.

Основні положення дисертації викладені в роботах

Монографії:

1. Гузій А. І. Фауна і населення хребетних західного регіону України. - К., 1997. - Т. 1: Розточчя. - 147 с.

Статті у наукових виданнях:

2. Гузий А.И. Гнездящиеся хищные птицы Верхнего Днестра // Вестн. зоол. - 1984. - № 6. - С. 52-54.

3. Гузий А.И. Созревание плодов некорых орехоносных пород как фактор концентрации и осенних миграций кедровки в Украинских Карпатах // Лесн. хоз-во, лесн., бум. и деревообраб. пром-сть. - 1987. - Вып. 18. - С. 13-15.

4. Гузий А.И. Зимняя численность и экология большой синицы в спелых и перестойных бучинах Карпат // Вестн. зоол. - 1988. - № 2. - С. 71-73.

5. Гузій А. І. Фауна і населення птахів ялицевих типів лісу Східних Бескид // Беркут. - 1992. - Т. 1. - С. 8-29.

6. Гузий А.И., Дубина Я.И. Орнитокомплексы лесных экосистем Росточья // Вестн. зоол.- 1992.- № 2. - С. 80-82 (автором особисто проведено обліки птахів, камеральну обробку зібраного матеріалу та його узагальнення).

7. Гузій А. І. Особливості гніздового і осінньо-міграційного населення птахів дубово-букових лісів Буковини // Беркут. - 1994. - Т. 3. - Вип. 1. - С. 3-8.

8. Гузій А. І. Структура і вікові сукцесії орнітоценозів грабово-букових і чистобукових лісів Українських Карпат // Беркут. - 1994. - Т. 3. - Вип. 2. - С. 79-88.

9. Гузій А.І. Лісовий природно-заповідний фонд України - проблеми і шляхи їх вирішення // Оптимізація природно-заповідного фонду України. - К.: Ін-т зоології НАН України, 1994 - № 1. - С. 74-77.

10. Гузій А. І. Птахи чистобукових і грабово-букових пралісів Українських Карпат // Беркут. - 1995. - Т. 4. - Вип. 1-2. - С. 18-24.

11. Гузій А. І. Біотехнічні заходи і спеціальні міри по охороні птахів карпатських лісів // Практичні питання охорони птахів. - Чернівці, 1995. - С. 52-58.

12. Гузий А. И. Орнитофауна Украинского Росточья и проблемы ее охраны // Праці УОТ. - К., 1996. - Т. 1. - С. 171-191.

13. Гузий А. И. Методы учетов птиц в лесах // Обліки птахів: підходи, методики, результати. - Львів-Київ, 1997. - С. 18-48.

14. Гузій А.І. Сила і спільність зв'язків птахів з факторами лісового середовища // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні. - Львів: УкрДЛТУ, 1999.- Вип. 9.12.- С. 233-236.

15. Гузій А.І. Методологія і проблеми викладання зоологічних дисциплін в системі лісогосподарської освіти // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні. - Львів: УкрДЛТУ, 1996. - Вип. 5. - С. 73-79.

16. Гузій А.І. Особливості населення птахів чорновільхових лісів Розточчя // Науковий вісник: Проблеми та перспективи розвитку лісового господарства. - Львів: УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 199-202.

17. Гузій А.І. Просторово-типологічна динаміка населення птахів стиглих дубових лісів Західного лісостепу в гніздовий період // Науковий віснтк: Лісівницькі дослідження в Україні.- Львів: УкрДЛТУ.- 1999.- Вип. 9.10.- С. 76-81.

18. Гузій А.І. Структура гніздового населення птахів лісостанів і чагарникових заростей Подільських Товтр // Науковий вісник: Дослідження, охорона та збагачення біорізноманіття. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.9. - С. 256- 261.

19. Гузій А.І. Специфіка і проблеми викладання зоологічних дисциплін у системі лісогосподарської освіти // Науковий вісник. - Львів:УкрДЛТУ. - 2000. -Вип. 10.1. - С. 73-78.

20. Гузій А.І. Орнітологічний комплекс дубових лісів Товтрового кряжу (гніздовий аспект) // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.2. - С. 78-80.

21. Гузій А.І. Просторово-типологічна структура населення птахів Західного Полісся у гніздовий період // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 2000. -Вип. 10.3. - С.269-272.

22. Гузій А.І. Структура населення птахів чистих соснових борів Волинського Полісся у зимовий період // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 2000. -Вип. 10.4. - С.180-182.

23. Гузій А.І. Про охорону тварин у лісовому господарстві // Лісовий і мисливський журнал. - К., 2001. - № 4-5. - С. 54-55.

24. Гузій А.І. Особливості гніздового населення птахів чистих соснових борів у різних районах Західного Полісся //Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. -2001. - Вип. 1.1.- С. 10-14.

25. Гузій А.І. До питання економічної ефективності використання комахоїдних птахів у лісовому господарстві і основні характеристики структури їх населення в умовах відносно екологічно збалансованих лісових екосистем // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.3.- С. 71-76.

26. Гузій А.І. Порівняльна характеристика структури населення птахів березово-соснових лісів басейнів річок Б'єбж і Прип'ять у гніздовий період // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 2001. - Вип.11.4.- С. 26-29.

27. Гузій А.І. Просторово-типологічна структура населення птахів Західного Полісся у зимовий період // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 2002. -Вип. 12.2. - С. 24-26.

28. Гузій А.І. Структура населення птахів дубових лісів Західного лісостепу в осінній період // Науковий вісник Національного аграрного університету. Лісівництво.- К., 2001. - Вип. 46.- С. 148-151.

29. Гузій А.І., Бокотей А.А. Рідкісні види птахів заповідника “Розточчя” і прилеглих територій // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 1995. - Вип. 4. - С.175-184 (автором особисто виявлені та описані рідкісні види птахів заповідника).

30. Бондаренко В.Д., Гузій А.І. Фауністичний ефект узлісся //Лісовий журнал. - 1994. - № 3 (163). - С. 21-23 (автором особисто проведено обліки птахів, камеральну обробку зібраного матеріалу та його узагальнення).

31. Бондаренко В.Д., Музика М.Я., Гузій А.І., Чернявський М.В. Заповідник “Медобори” здалеку і зблизька // Лісовий журнал, 1995. - № 1 (67). - С. 9-12 (автором особисто зібрано матеріал про птахів, проведено його узагальнення).

32. Луговой А.Е., Гузий А.И. Методика изучения населения птиц, применяемая при мониторинговых исследованиях в лесных экосистемах Карпатского заповедника // Орнитологические исследования в заповедниках. Проблемы заповедного дела - М.: Наука, 1992. - С. 153-159.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій та нарад:

33. Гузий А. И. О лесотипологическом обосновании и орнитологическом делении Карпатских дубрав // Докл. МОИП. Общая биология. - М, 1989. - С. 124-125.

34. Гузий А. И. Динамика численности гнездового населения птиц буковых пралесов Карпатского заповедника // Тез. докл Всесоюз. конф. Заповедники СССР - их настоящие и будущее. Зоологические исследования. - Новгород, 1990. - Ч. ІІІ. - С. 211-213.

35. Гузий А. И. Осенне-зимнее население птиц пралесных бучин Карпатского заповедника в разные годы // Тез. докл. всесоюз. конф. Заповедники СССР - их настоящее и будущее. Зоологические исследования. - Новгород, 1990. - Ч.ІІІ. - С. 213-217.

36. Гузий А. И. Пеночка-весничка в Украинских карпатах // Матер. VI совещ. “Вид и его продуктивность в ареале. Программа ЮНЕСКО “Человек и биосфера” (Санкт-Петербург, 23-26 ноября 1993 г.). - Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 1993. - С. 88-90.

37. Гузій А. І., Іванів М. І. Лісові орнітологічні комплекси Українських Карпат, їх сучасний стан і охорона // Міжнар. конф. Фауна Східних Карпат: сучасний стан і охорона. - Ужгород, 1993. - С. 115-117.

38. Гузій А. І. Сучасний стан облікових робіт населення птахів лісових екосистем України // Лісотехнічна освіта і наука на рубежі ХХІ століття: сучасний стан, проблеми і перспективи/ Тези міжнар. конф. - Львів, 25-30 вересня 1995 р. - Львів, 1995. - С.26.

39. Гузій А. І. Особливості орнітофауни і населення птахів Розточчя // Проблеми і перспективи розвитку природохоронних об'єктів на Розточчі/ Матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Львів, 2000. - С.131-132.

40. Гузій А. І. Про доцільність доповненя Червоного списку України категорією “Підконтрольні види” // Проблеми і перспективи розвитку природохоронних об'єктів на Розточці / Матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Львів, 2000. - С.134-135.

41. Гузій А. І. Сучасний стан вивчення структури населення птахів в Українських Карпатах // Національні природні парки: проблеми становлення і розвитку / Матер. міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 20-річчю Карпатського НПП. - Яремче, 2000. - С. 89-91.

42. Гузій А. І. Основні чинники формування та проблеми охорони фауни і населення хребетних на Розточчі // Розточанський збір-2000 / Матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Львів: Меркатор, 2001. - Кн.1. - С. 32-36.

43. Равкин Е.С., Бышнев С.К., Кочанов С.К., Гузий А.И. Зональне изменения суммарных показателей летнего населения птиц Восточно-Европейской и Западно-Сибирской равнин // Актуальне проблемы изучения и охраны птиц Восточной Европы и Северной Азии.- Казань, 2001.- С. 516-518.

44. Krinicki G., Soroka M., Gryniuk J.,Guziy A., Czerniawski M. Inwentaryzacja objektуw przyrodniczych Roztocza // Kompleksowe badania њrodowiska przyrodniczego Roztocza / Mat. z кonf. w Krosnobrodzie 14-15 listopada 1996. - Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1996. - S. 45-47.

Навчально-методичні роботи:

45. Гузій А.І. Тваринний світ // Навчально-краєзнавчий атлас Львівської області. - Львів: ВНТЛ, 1999. - С.11.

Гузій А.І. Вплив структури лісостанів на просторово-типологічну організацію населення птахів західного регіону України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 - лісознавство і лісівництво. - Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2002.

У дисертації розглядаються питання історії формування, просторово-типологічної структури і організації населення птахів у зв'язку зі складом і віком лісостанів, типами лісорослинних умов, гетерогенністю лісових фітоценозів, розроблені наукові основи охорони, приваблювання, керування популяціями птахів у умовах лісогосподарського виробництва.

У формуванні лісових орнітологічних комплексів можна виділити три етапи: кінець неогену - початок антропогену, період між раннім і середнім голоценом, період від пізнього голоцену до теперішнього часу. У західному регіоні України виділено 13 лісових орнітологічних комплексів. Видове різноманіття і щільність населення птахів у різні пори року зростають від сланких чагарників субальпійського поясу і смерекових лісів у Карпатах, до передгірних, лісостепових дубових лісів і зменшуються - у соснових борах Полісся. Структура орнітологічного комплексу найістотніше відрізняється у протилежних за віком лісостанах (незімкнуті лісові культури - стиглі та перестиглі ліси). На узліссях одноярусних лісів щільність птахів зростає, багатоярусних - зменшується. Просторово-типологічна структура населення птахів рівнинних лісів корелює з типами лісорослинних умов, гірських лісостанів - з висотою над рівнем моря. З переходом одного трофотопу в інший змінюється структура орнітокомплексу, з зростанням вологості ґрунту істотних змін в ній не відбувається.

Ключові слова: лісостан, орнітологічний комплекс, щільність, структура, населення птахів, тип лісорослинних умов.

Гузий А.И. Влияние структуры лесных насаждений на пространственно-типологическую организацию населения птиц западного региона Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельськохозяйсвенных наук по специальности 06.03.03 - лесоведение и лесоводство. - Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 2002.

В диссертации рассматриваются вопросы истории формирования, пространственно-типологической структуры и организации населения птиц в связи с составом, возрастом насаждений, типами лесорастительных условий, гетерогенностью лесных фитоценозов, разработаны научные основы привлечения, управления популяциями птиц в условиях лесохозяйственного производства.

В формировании лесных орнитологических комплексов можно выделить три этапа: конец неогена - начало антропогена, период между ранним и средним голоценом, период с позднего голоцена к настоящему времени. В Лесостепной зоне и Полесье существенных изменений в этом направлении не произошло.

В общей сложности в западном регионе Украины выделено 13 основных лесных орнитологических комплексов: горнососновых стлаников субальпийского пояса Карпат, горных еловых лесов (подкомплексы чистых и смешанных насаждений), темнохвойно-буковых, лесостепных пихтово-буковых, полесских сосново-еловых, чистых и грабово-буковых (подкомплексы горных и лесостепных насаждений), буковинских дубово-буковых, предгорных дубовых с преобладанием дуба скального, предгорных и волыно-подольских с преобладанием дуба обыкновенного, защитных прижелезнодорожных лесных полос, волыно-подольских широколиственно-сосновых, черноольховых и полесских сосновых (подкомплексы березово-сосновых и чистых сосновых насаждений) группировок.

Структура орнитологического комплекса наиболее существенно отличается в противоположных возрастных категориях лесов: в несомкнутых лесных культурах и в спелых и переспелых лесах. В гнездовой и осенний периоды в лесах, произрастающих в условиях бедных эдатопов (чистые еловые и сосновые насаждения), обилие населения птиц возрастает от вырубок к спелым и переспелым лесным группировкам, а в относительно богатых - возрастает от вырубок к несомкнутым лесным культурам, уменьшается в молодых насаждениях и опять увеличивается с их возрастом. В зимний период, во всех вариантах населения птиц, их разнообразие и обилие возрастают от вырубок к переспелым лесам. Разнообразие и обилие населения птиц во все времена года возрастает от горнососновых стлаников и горных еловых лесов в Карпатах к предгорным и лесостепным дубовым насаждениям и снижаются - в сосновых борах Полесья. Обилие птиц не всегда коррелирует с производительностью лесов и во многом зависит от состава и их ярусной структуры.

По происхождению в гнездовой период преобладают птицы европейского, в осеннее и зимнее время - сибирско-европейского типов фаун. Только в горно-сосновых стланиках субальпийского пояса Карпат в гнездовой период формируется тибетско-европейский, в осенний - сибирско-тибетско-европейский типы фаун. Доля участия птиц европейского происхождения уменьшается от гнездового периода к зимнему, и от несомкнутых лесных культур к спелым и переспелым лесам, таёжного (сибирского), наоборот, возрастает.

По плотности приуроченность различных видов птиц к определенным группам и подгруппам типов леса наиболее четко прослеживается в гнездовой период. В осенне-зимнее время птицы, обитающие в сходных по составу и возрасту лесах, агрегируются в группы и разница между их населением (состав, обилие) в различных типах леса существенно нивелируется.

По эколого-фаунистической принадлежности численность лесных птиц увеличивается с возрастом насаждений и от гнездового периода к осенне-зимнему. Доля участия кустарниковых видов птиц с возрастом насаждений, наоборот, снижается.

По месту сбора корма численность птиц наземного яруса коррелирует с плодородием почвы и степенью развития подлеска. Обилие птиц этой группы наиболее высоко в широколиственных лесах и существенно ниже - в хвойных. Относительная численность кронников уменьшается с усложнением вертикальной структуры насаждений. Во все времена года доля участия кронников наиболее высока в одноярусных еловых лесах. Обилие птиц кустарникового яруса коррелирует с развитием подлеска и подроста и наиболее высоким является в сложных многоярусных насаждениях (дубовые и черно-ольховые леса). Доля участия птиц, кормление которых связано со стволами деревьев, наиболее высока в спелых и переспелых широколиственных и сосново-широколиственных лесах. С учетом времeн года, относительная численность птиц наземного яруса уменьшается от гнездового периода к зимнему, видов-кронников и птиц, связанных со стволами, наоборот, возрастает, кустарниковых птиц в условиях несомкнутых лесных культур - уменьшается. В спелых и переспелых лесах численность птиц в зимнее время увеличивается.

Наибольшее количество биомассы и энергии продуцируется и трансформируется населением птиц дубовых, широколиственно-сосновых, черноольховых, березово-сосновых лесов, наименьшее - птицами чистых сосновых и еловых насаждений. Доля участия беспозвоночных в питании птиц уменьшается от хвойных лесов к лиственным, семенных кормов, наоборот, возрастает. В осенне-зимний период в хвойных лесах птицы преимущественно питаются беспозвоночными, в лиственных - семенными кормами.

Основные показатели пространственно-типологической структуры населения птиц равнинных лесов коррелируют с типами лесорастительных условий, горных лесов - с высотой над уровнем моря. От гнездового периода к зимнему возрастает агрегированность населения птиц, уменьшается коэффициент схожести, упрощается пространственно-типологическая структура.

"Опушечный эффект" наиболее заметно проявляется в простых одноярусных насаждениях. На опушках многочисленны птицы, доминирующие в несомкнутых лесных культурах. На экотонах в горах (особенно при переходе горнососновых и зеленоольховых стлаников в альпийские луга) опушечный эффект снижается или исчезает.

С переходом одного трофотопа в другой изменяется структура лесного орнитокомплекса. Возрастание влажности почвы в пределах одной группы или подгруппы типов леса не ведет к коренным изменениям в составе и обилии птиц и наиболее заметно проявляется в лесах с широким гигротопическим ареалом (черноольховые и сосновые сообщества). Плотность населения птиц не всегда коррелирует с производительностью лесных насаждений.

Ключевые слова: лес, орнитологический комплекс, плотность, структура, население птиц, тип лесорастительных условий.

Guzij A.I. Influence of forest stand structure on the spatial-typological organization of bird population in the western region of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for a scientific degree of a doctor of agricultural sciences by speciality 06.03.03 - forest management and sylviculture. - Ukrainian State University of Forestry, Lviv, 2002.

The problems of historical forming of spatial-typological structure and organization of bird population are cosidered in connection with structure and age of forest stands, types of vegetative conditions and heterogeneity of forest phytocenoses. The scientific principles of protection in conditions of timber production have been worked out.

The forming of the forest avicomplex can be devided into three stages: the end of Neogene - the begining of Anthropogene, the period between the early and the middle Holocene, the period from the late Holocene up to nowadays. Thirteen forest avicomplex have been separated in the western region of Ukraine. The species diversity and the density of bird population in different seasons increase from creeping dwarf shrubs of Subalpine belt and spruce forests in the Carpathians to the foothill and forest-steppe oak forests and decrease in pine forests of Polissia. The structure of avicomplex differs most of all in contrary (by age) forests stands, these are open stands and ripe and overripe forests. The bird density increases at borders of single-storied forests and decreases at those of multistoried ones.

The spatial-typological structure of bird population in flat-country forests correlates with types of vegetative conditions and in mountain forest stands it correlates with altitude. Side by side with transition of one trophotope into another the structure of avicomplex changes, while increasing of soil humidity doesn't influence this structure essentially.

Key words: forest stand, avicomplex, density, structure, bird population, type of vegetative condition.

Підписано до друку 18.09.2002. формат 60х90х16.

Папір друк. Ум. друк. арк. 2.1. Наклад 150. Зам. №

Видавничий центр Львівського національного університету

імені Івана Франка

79062, м.Львів, вул. П.Дорошенка, 41.

Размещено на Allbest.ru