Продуктивність поля старовікової люцерни в рік розорювання її пласта

Размещено на http://www.allbest.ru

Продуктивність поля старовікової люцерни в рік розорювання її пласта

Розглянуто результати трьохрічних досліджень доцільності та ефективності насівів старовікової люцерни озимими, ранніми та пізніми ярими культурами. Дослідження проводилися на трьох фонах живлення.

Ключові слова: старовікова люцерна, насіви, фони живлення, кормові культури, урожайність, зелена маса.

Постановка проблеми. Провідною культурою зрошуваних сівозмін визнано кормову культуру - люцерна. Висока врожайність зеленої маси з цінними кормовими якостями забезпечують їй провідне місце в раціонах живлення всіх сільськогосподарських тварин. Люцерна - цінний компонент зеленого конвеєру, протягом всього літнього періоду вона забезпечує тваринництво високопоживною зеленою масою. Із високим ефектом використовується сіно, сінна мука та сінаж. Люцерна - солевитривала культура, здатна результативно використати максимальну кількість поливної води. Економічна доцільність її вирощування на насіння і зелену масу висока, проте ця цінна багаторічна культура на третій та наступні роки життя в умовах переущільнення грунту поступово зріджується і вільне місце займають бур'яни, маса яких токсична, негативно впливає на зоотехнічну якість корму та якість вирощеної продукції тваринництва. На підставі сказаного вище ми за мету своїх досліджень обрали проблему підвищення продуктивності поля старовікової люцерни за рахунок насіву її озимими та яровими кормовими культурами.

Стан вивчення проблеми. Можливість та економічну доцільність насіву зрідженої люцерни озимими культурами науковці кафедри землеробства наприкінці минулого століття вже вивчали. Отримані результати вказали на доцільність подальшого вивчення питання за рахунок насіву старовікової люцерни не тільки озимими, а й ранньо-весняними та пізньовесняними кормовими культурами.

Методика досліджень. Вивчення порівняльної ефективності насівів старовікової люцерни озимими та ярими культурами проведено шляхом закладки трьохфакторних польових дослідів у 2008-2011 роках на темно-каштанових грунтах СК «Радянська Земля» Білозерського району Херсонської області. Вказані польові досліди закладали за такою схемою:

1) заходи догляду (без обробітку грунту, рихлення насіву люцерни СЗС-2,1); 2) фон живлення (без добрив, N45P30, N90P60);

3) насіви люцерни озимими культурами (жито, пшениця, ячмінь, ріпак), ранньовесняними культурами (ячмінь, овес, ріпак, редька олійна), пізньо-весняними культурами (суданська трава та кукурудза на зелений корм). Повторність досліду чотирьохразова. Посівна площа ділянки 185, а облікова - 72 м2.

Агротехніка вирощування культур загальноприйнята, рекомендована агрономічною наукою і передовою практикою для зрошуваних районів південно-степової зони. Посів насіваючих культур з одночасним внесенням мінеральних добрив проводили стерньовою сівалкою-культиватором СЗС-2,1 перпендикулярно напрямку рядків вегетуючої багаторічної культури. Вегетаційні поливи на посівах культур, які досліджували, виконували дощувальною машиною «Кубань» при зниженні вологості активного шару грунту до 75-80% найменшої вологоємкості.

Результати досліджень. Ефективність обробітку грунту на насівах старовікової люцерни вивчали, використовуючи комбінований агрегат СЗС-2,1 (сівалка зернова стерньова). Результати проведених дослідів підтвердили доцільність рихлення грунту та насів люцерни кормовими культурами, зазначеними вище, комбінованим агрегатом.

У середньому за три роки досліджень, підвищення урожайності зеленої маси при озимих насівах склало 12,9, раньовесняних 18,3, а пізньо-весняних 11,9%. Аналіз даних таблиці свідчить про ефективність насівів старовікової люцерни кормовими культурами, що вивчали в дослідах.

Примітка:

НІР05,ц/га в роки досліджень по строкам насіву коливалась в межах:

Осінні Раньо весняні Пізньо весняні

Вирощувані культури, А 33,1 - 51,7 27,8 48,6 30,1 - 42,5

Фон живлення, В 25,6 - 40,1 21,6 - 37,6 30,1 - 42,5

Взаємодія факторів, АВ 57,3 - 89,6 48,2 - 84,1 52,1 - 73,6

Із озимих культур кращою насівною культурою було жито. Залежно від фонів живлення приріст урожаності зеленої маси коливався від 243 до 356 ц/га, близьким за ефективністю був ріпак, передостаннє місце забезпечила пшениця, а найменший ефект - ячмінь. Подібну закономірність відмічено і в ефективності добрив.

Із ранньо-весняних насівних культур, як показали розрахунки, найбільший приріст урожайності забезпечила редька олійна, залежно від фонів живлення, в середньому за роки досліджень він коливався від 182 до 256 ц/га. Наступне місце зайняв ріпак. Ярий ячмінь та овес були найменш ефективними і прирости їх урожайності по фонах живлення коливалися в межах 105-108 та 145-149 ц/га. Найбільш ефективними добрива були в насівах редьки олійної.

Пізньо-весняні насіви старовікової люцерни (кукурудза, суданська трава) виявилися значно ефективнішими, ніж ранньо-весняні. Приріст урожайності від цих культур коливався у межах 201-289 та 351-510 ц/га. Слід відмітити, що суданська трава більш ефективна, ніж кукурудза. Інтенсивність наростання зеленої маси вирощуваних культур має суттєву різницю. Кукурудза основну віддачу врожаю зеленої маси забезпечує в другий укіс, а суданська трава - у третій. Пояснити цю розбіжність слід тим, що кукурудза в насівах розпочинає інтенсивний ріст одразу після появи сходів, а суданська трава лише через 15-20 діб.

Висновки

Оцінюючи результати трьохрічних досліджень на зрошувальних землях Півдня України, можемо зробити висновок про доцільність насіву старовікової люцерни озимими та яровими кормовими культурами. Кращими культурами озимого насіву є жито та ріпак, із раньо-весняних - редька олійна та ріпак, а із пізньо-весняних - суданська трава та кукурудза.

Література

насів продуктивність люцерна

1. Роменська Н. І. Режим зрошення люцерни / Н. І. Роменська // Кормовиробництво.-- 1982. -- № 2. -- С. 36

2. Вплив строків скошування на продуктивність люцерни / В. Т. Барильник, О. О. Па-нюкова, С. В. Яворський, К. Д. Багненко // Зрошувальне землеробство : зб. наук. пр. -- К., 1979. -- Вип. 24. -- С. 37.

3. Жарінов В. І. Люцерна / В. І. Жарінов, В. С. Клюй -- К., 1983. -- 240 с.

4. Ларіонов А. Шляхи підвищення врожаїв люцерни / А. Ларіонов, В. Марковин // Степові простори. -- 1970. -- № 5. -- С. 43.

5. Ушкаренко В. О. Резерви зрошуваного землеробства / В. О. Ушкаренко -- К., 1984. -- 48 с.

6. Собко А. А. Ефективність вирощування кормових культур на зрошувальних землях Степової зони України / А. А. Собко -- 1974. -- 220 с.

7. Сарнацький П. Л. Кормові культури на зрошуваних землях / П. Л. Сарнацький -- К., 1980. -- С. 64.

8. Ушкаренко В. О. Дисперсійний аналіз даних польового досліду / В. О. Ушкаренко -- Херсон, 1978. -- 43 с.

1. Размещено на www.allbest.ru