Нарощування експортного потенціалу продукції рослинництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нарощування експортного потенціалу продукції рослинництва

потенціал рослинництво продукція галузь

Постановка проблеми. Розвиток зовнішньої торгівлі, зокрема нарощування експорту продукції рослинництва країни на світовому ринку, збільшення або, принаймні, збереження його питомої ваги у світовій торгівлі є надзвичайно важливим чинником функціонування національної економіки будь-якої держави. Крім того, рівень розвитку економіки країни залежить від наявних зовнішньоекономічних потенціалів регіонів, структурними ланками яких, відповідно до напрямів зовнішньоекономічної діяльності, є зовнішньоторговельні потенціали сільського господарства. У структурі останніх виділяють експортний потенціал продукції рослинництва, який розглядається нами як потенційна спроможність експортувати наявні чи вироблені ресурси, продукти рослинного походження, які можуть бути реалізовані тільки якщо товари, які є об'єктом експортної реалізації, за якістю і конкурентоспроможністю відповідають потребам міжнародного ринку.

Огляд останніх досліджень та публікацій. Проблемам забезпечення експортного потенціалу і шляхам удосконалення експортних операцій присвятили свої праці такі вчені-економісти: Є.Г. Кочетов, М.А. Кравець, А. Тодосейчук, І.П. Фамінський та інші. Однак складність даного питання та ряд специфічних аспектів вимагають подальших наукових пошуків.

Метою роботи є дослідження особливостей формування експортного потенціалу продукції рослинництва в Миколаївській області та визначення напрямів його нарощування.

Виклад основного матеріалу. Виробництво продукції рослинництва займає особливе місце серед інших галузей сільського господарства. Воно складає основу продовольчої безпеки країни та формує значну частину експортного потенціалу сільського господарства. Безпосередньо за рахунок його продукції та продуктів його переробки забезпечуються інші галузі народного господарства, населення забезпечене продовольством майже на 40%, тваринництво забезпечене кормами. У 2009 р. частка продукції рослинництва у загальному обсязі валового регіонального продукту Миколаївщини склала 12% [1]. Важливе економічне значення має також наповнення доходної частини бюджету країни податками від реалізації продукції рослинництва та продуктів його переробки і те, що значна частина прибутків сільгосптоваровиробників формується за рахунок саме галузей рослинництва.

Сучасний стан галузі рослинництва у сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області характеризує наявні обсяги посівних площ сільськогосподарських культур. Сільськогосподарські угіддя Миколаївської області займають 2 млн га, що складає 81% від її загальної території, в тому числі площа ріллі - 1,7 млн га (69% території) [2]. Частка посівних площ під сільськогосподарські культури у 2010 р. за всіма категоріями господарств склала 1508,8 тис. га (тобто засіяно 89% площі ріллі).

Розглянемо, як змінювалися за останні 15 років структура та розміри посівних площ під основними видами сільськогосподарських культур - зерновими, технічними, картоплею та овоче-баштанними і кормовими культурами (рис.).

Як демонструє рис. і свідчать результати статистичних спостережень, структура посівних площ зазнала значних змін протягом досліджуваного періоду. Площі посівів технічних культур у 2008-2010 рр. порівняно з 1995 р. зросли більше, ніж удвічі (15,8% проти 33,3%) за рахунок зменшення площ кормових культур. Це пояснюється зростанням попиту на технічні культури - соняшник та ріпак, збільшенням рентабельності їх виробництва і одночасним зменшенням попиту на кормові культури. Також технічні, наприклад такі, як соняшник, слугують для пересіву поверх загиблих посівів озимих зернових культур у роки, неврожайні для озимих.

Структура та розмір посівних площ основних видів сільськогосподарських культур у Миколаївській області за період 1995-2010 рр. (по всіх категоріях господарств)

Найбільшу частку в структурі посівних площ традиційно для Миколаївщини займають зернові та зернобобові культури. За останні 10 років їх частка, в основному, складає біля 60%. Тільки в 2001-2002 рр. вони займали майже 68% всіх посівів, але з 2005 р. розміри їх площ стабілізувалися, і зазнавали відносно незначних коливань у межах 56-61,6%, від 807,2 тис. га у неврожайному 2007 р. до 916,9 тис. га у 2010 р.

У свою чергу, площі кормових скоротилися з 30,1% у 1995 р. до 3,7% у 2010 р. При цьому загальна розораність земель в Миколаївській області (див. рис.) майже не змінювалася протягом аналізованого періоду.

Що стосується картоплі і овоче-баштанних, то, як культури, неспецифічні для області, вони займали незначну частину площ - від 39,6 тис. га (у 2009 р.) до 46,6 тис. га у 2005 р.

Протягом останніх трьох років (2008-2010 рр.) структура площ майже не змінювалася, що може свідчити про стабілізацію структури посівів в області і попиту на них, а також про відносну стабільність у ці роки кліматичних умов, які сприяли високим врожаям зернових, і складала для зернових в середньому 59,3% (889,5 тис. га), технічних - 34,2% (513,9 тис. га), картоплі і овоче-баштанних - 2,7% (41,2 тис. га), і, відповідно, кормових - 3,8% (56,4 тис. га).

За темпами приросту валової продукції сільського господарства у 2010 році область посідає 11 місце серед регіонів України та 9 місце з виробництва валової продукції на душу населення [2]. Це досягнуто за рахунок виробництва 2200,7 тис. тонн зернових з кукурудзою (на 264,4 тис. тонн менше проти 2009 року), 586,1 тис. тонн соняшнику (+ 33,0 тис. тонн), 120,9 тис. тонн ріпаку (+ 58,4 тис. тонн), 27,2 тис. тонн сої (+ 13,2 тис. тонн), 171,0 тис. тонн картоплі (+ 3 тис. тонн), 354,1 тис. тонн овочів (+ 19,9 тис. тонн) та 18,5 тис. тонн цукрових буряків (+ 10,0 тис. тонн).

У виробництві валової продукції рослинництва у 2010 р. в Україні частка Миколаївської області склала 4,1%, тобто область знаходиться на 12 місці серед регіонів України [1]. Аграрії Миколаївської області виробили валової продукції на 2412,0 млн грн у порівняних цінах 2005 р., з них 1429,8 млн грн (60,4%) - сільськогосподарські підприємства. Частка продукції рослинництва у валовій продукції сільського господарства Миколаївської області склала у 2010 р. 70,2% по всіх категоріях господарств, і 84,2% - по сільськогосподарських підприємствах.

Миколаївська область традиційно є регіоном, в якому зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на високому рівні. Так, у 2010 р. підприємствами Миколаївської області експортовано продукції на суму 1597,1 млн дол. США, що складає 3,1% від загального обсягу експорту держави. Завдяки цьому область посідає восьме місце в рейтингу регіонів України за обсягами експорту [3].

Основою експорту підприємств протягом досліджуваного періоду була рослинницька продукція, питома вага якої у загальній вартості у 2010 році склала 44,5%.

Аналізуючи динаміку обсягів експорту продукції рослинництва підприємств Миколаївської області, варто відзначити незначне скорочення вартості експортних операцій (2,1%) у 2009 р. порівняно з 2008 р. та їх суттєве збільшення у 2010 р. порівняно з 2009 р. (табл.).

Вартість поставок рослинницької продукції у 2010 р. збільшилася порівняно з 2009 р. на 7,8%, що було спричинено зростанням вартості експорту насіння олійних культур на 68,1%. Обсяг експортних поставок їстивних плодів та горіхів також зріс у 2010 р. майже на 50% порівняно з 2009 р., але при цьому протягом останніх трьох років знижується обсяг експорту зернових.

Незважаючи на те, що зернові та олійні культури забезпечують суттєву частку надходжень валютної виручки до аграрного сектора економіки регіону, така ситуація не є задовільною за таких причин: обсяг виробництва продукції рослинництва значною мірою залежить від погодних умов, а тому є нестабільним і непередбачуваним обсяг експорту; тенденції розвитку світового ринку зерна вказують на його насиченість, пов'язану зі зростанням світового виробництва зерна, що призводить до зниження експортних цін та падіння попиту на українське зерно як продукцію невисокої якості; непередбачуваність змін законодавства у сфері експорту зернових культур.

Як показують проведені дослідження, Миколаївська область має значний потенціал для нарощування експорту продукції рослинництва (тобто, обсяги виробленої продукції дають можливість задовольнити власні потреби та потреби іноземних споживачів). Однак ефективність останнього багато в чому залежить від того, які умови у подальшому будуть створені в країні для розвитку експорту продукції рослинництва в зовнішній сфері, від ролі державного регулювання. Таким чином, з метою нарощування експортного потенціалу продукції рослинництва, на нашу думку, необхідно на державному рівні забезпечити: здешевлення процедури оформлення експорту; гармонізацію системи стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції, правил санітарного, ветеринарного та фітосанітарного контролю з міжнародними стандартами та вимогами; створення об'єднань експортерів, координацію їхньої діяльності на зовнішніх ринках з метою ефективного використання кон'юнктури та дотримання правил конкуренції; поліпшення рівня оснащеності лабораторій з визначення якості та безпеки продукції, їхню акредитацію у міжнародній системі; удосконалення транспортної та портової інфраструктури, її модернізацію та підвищення пропускної спроможності; розширення участі вітчизняних виробників у міжнародних виставках та ярмарках.

Література

1. Валова продукція сільського господарства України за 2010 рік: статистичний бюлетень. - К.: Інформаційно-аналітичне агентство, 2011. - 25 с.

2. Рослинництво Миколаївщини у 2010 році: статистичний збірник. - Миколаїв: ГУС України у Миколаївській області, 2010. - 318 с.

3. Зовнішня торгівля України: статистичний збірник. - К.: Державний комітет статистики України, 2011. - 101 с.

4. Миколаївщина у цифрах у 2010 році: статистичний збірник. - Миколаїв: ГУС України у Миколаївській області, 2011. - 238 с.

Размещено на Allbest.ru