Логістика у господарських формуваннях аграрного сектора

Размещено на http://www.allbest.ru

Логістика у господарських формуваннях аграрного сектора

Визначено участь логістики у підвищенні ефективності діяльності аграрних формувань, запропоновано форми об'єднань в аграрному секторі з оптимальним логістичним ланцюгом.

Ключові слова: господарські формування, логістичний ланцюг, логістична інфраструктура, ефективність виробництва.

Постановка проблеми. На сьогодні для відновлення аграрного сектора в країні обов'язково необхідно враховувати факт збільшення форм таких ділових зв'язків, стосунків та відносин, які ускладнюють процеси кооперації та інтеграції. Вони створюють проблеми із просуванням продукції на ринок, інформаційними потоками. Уникнути цього можна завдяки правильному логістичному підходу. Грамотний розподіл транспортних, товарних, інформаційних потоків дасть змогу аграрним формуванням економити затрати. Адже істотну частину витрат в аграрному секторі складають зберігання сировини і готових продуктів, їх перевезення і перевантаження.

Аналіз останніх публікацій. Проблеми логістики останніми роками стали предметом пильної уваги. Їм присвячено праці багатьох зарубіжних та вітчизняних науковців. Серед них роботи Д. Дж. Бауерсокса, Д. Вуда, А.М. Гаджинського, Є.В. Крикавського, Д. Ламберта, М.А. Окландера, В.І. Сергеєва та ін. Вивченню аграрного ринку приділяють увагу такі вчені, як В.Г. Андрійчук, П.Т. Саблук, В.В. Юрчишин та ін. Але слід відмітити, що досягнення логістики як дієвого інструменту для підвищення ефективності господарюючих аграрних формувань сьогодні практично не обговорюються щодо застосування їх в аграрному секторі економіки.

Мета дослідження. Визначити участь логістики у підвищенні ефективності діяльності аграрних формувань, запропонувати форми об'єднань в аграрному секторі з оптимальним логістичним ланцюгом.

Виклад основного матеріалу. Логістика, як наукова основа управління потоковими процесами, застосовується у різноманітних сферах діяльності, серед яких промисловість, торгівля, транспорт, сфера послуг, банківська і страхова справа, комунальне господарство, туризм та інші [1, c. 9]. Як галузь економічної науки вона отримала поширення з появою і розвитком ринкової економіки. Необхідність в логістиці виникла тоді, коли з порушенням наявної планової системи постачання значно ускладнилися товарні потоки. З'явилася велика кількість структур-посередників на шляху руху продукції від виробників до споживачів, які ставали причиною збільшення кінцевої вартості виробленої продукції.

Області охоплення логістики мають багато напрямів: управління запасами; складське господарство; вантажопереробка і упаковка; логістична інфраструктура; логістична інформація; транспортування. Особливо хотілося б зупинитися на логістичній інфраструктурі, яка включає: засоби отримання, передачі та обробки інформації; будівлі, споруди з необхідним обладнанням для складування продукції; засоби пакування, транспортні та маніпуляційні засоби [2, с.52]. Отже, на рівні регіону основними складовими інфраструктури логістики в аграрному секторі вважатимемо структури, які є посередниками між продавцем і покупцем в особі оптових скупників, дилерських фірм; організацій з перевезення, зберігання; різного роду складських потужностей; формувань, що займаються збором, обробкою даних про кон'юнктуру ринку і сприяють швидкому укладенню угод.

Ефективність функціонування господарських формувань має дуже важливе значення для подальшого успішного розвитку аграрного сектора країни. На сьогодні рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств в різних галузях сільського господарства дуже різниться. Наприклад, в Миколаївській області (табл.1) у галузі рослинництва практично всі форми господарювання (за винятком виробничих кооперативів) останніми роками є прибутковими. Зовсім інше становище спостерігаємо у тваринництві. Тут, навпаки, всі форми підприємств в різні роки були збитковими. А в 2010 р. лише господарські товариства змогли перетнути цю межу.

Таблиця

Рівень рентабельності продукції сільськогосподарських підприємств Миколаївської області за різними організаційно-правовими формами, %

Дуже негативно впливає на стан роботи аграрних формувань той факт, що більшість виробників (середні та дрібні) не мають можливості вести гідну торгівлю з гуртовими покупцями та переробниками. Крім того, послуги таких самостійних одиниць, як елеватори і хлібоприймальні підприємства стають невиправдано дорогими, і тому з'являється сенс замислитися про те, що найбільш прийнятним буде створення таких об'єднань, які здатні охопити увесь або частину ланцюжка руху товару від виробника до споживача.

Саме в інтегрованих формуваннях, що діють на нинішньому ринку, потреби в послугах задовольняються набагато простіше, ніж в роз'єднаних аграрних формуваннях. Наприклад, такі послуги, як купівля матеріально-технічних ресурсів, зберігання, переробка, транспортування і обслуговування на виробництві, фінансовий, правовий, інформаційно-консультаційний супровід та вивчення ринку вирішуються усередині самих організаційних форм інтегрованих структур. Прикладом стають великі формування, такі як агрохолдинги. Вони є найбільшими власниками землі. У володінні дванадцяти агрохолдингів знаходиться понад 100 тис. га землі, а. перші двадцять контролюють понад 15 % орних земель України [3]. Потужні зернові компанії є найбільш ефективними у виробництві продукції зернових та зернобобових культур тому, що в них, окрім земель для вирощування зерна, є і місткості для зберігання, і власна переробка, і харчові підприємства, і збутова мережа для кінцевого продукту.

Наприклад, такий могутній агрохолдинг, як «Мрія», розташований на землях Західної України (офіс в Тернопільській області), своєю успішністю зобов'язаний саме логістичним потужностям. Прагнучи незалежності від цінових коливань на ринку і бажання продавати свій товар у найвдаліший для себе час ним інвестувалися кошти на побудову сучасних сховищ, елеваторів з очисними та осушувальними машинами. Всі його сховища та елеватори розташовані близько від основних транспортних мереж, що дає змогу швидко та своєчасно здійснювати доставку продукції до місць призначення. Завдяки власному парку зернових машин та вантажівок повністю забезпечуються потреби у транспортуванні. Доцільно відмітити, що взагалі по Україні у 2010 р. виробництво сільськогосподарської техніки зросло на 14 %, а імпорт збільшився майже вдвічі [3]. Логістичні центри, до складу яких входять сховища, сервісні центри та пункти технічної підтримки, дають змогу максимально контролювати виробничо-збутовий ланцюг холдингу. Загальні потужності зерносховищ «Мрії» складають 410000 т, картоплесховищ - 56000 т, а пропускна здатність елеваторів становить 200 т на годину. Крім того, холдинг має свій завод з виведення і обробки насіння потужністю 300 т на день (чистота насіння більша за 99%), що істотно зменшує його залежність від постачальників ззовні [4].

Паралельно з цим, дрібні і середні самостійні формування вимушені отримувати відповідні послуги на ринку. Це, звичайно, істотно знижує ефективність їх господарювання. Тому зміцнення позицій малих і середніх аграрних формувань ми бачимо у створенні об'єднань на кооперативних засадах. На продовольчий ринок з кінцевою продукцією мають потрапляти вже кооперативи, в яких сільгоспвиробники є співвласниками системи заготівель, переробки, зберігання і реалізації продукції.

Стосовно складу кооперативів, то у рослинництві можливе, наприклад, об'єднання господарств - виробників з елеваторами, торгівельними фірмами, що займаються маркетингом, а також підприємствами, що надають послуги із забезпечення матеріально-технічними ресурсами, технікою, паливно-мастильними матеріалами. Сюди ж доцільно ввести комерційні організації (банки), які зможуть їх кредитувати. Що стосується тваринництва, то в такий логістичний ланцюжок, окрім виробників (великих комплексів, фермерських господарств), доцільно включати заводи з виробництва комбікормів, підприємства з переробки продукції, а також організації громадського харчування.

В діяльність кооперативів мають входити: виробництво, переробка, транспортування, зберігання та реалізація сільськогосподарської продукції відповідно до кон'юнктури ринку; закупівля сільськогосподарської продукції (сировини та матеріалів) у населення, фермерів або інших господарств; послуги з ведення складського господарства та транспортування вантажу; збутова та торговельна діяльність. Як бачимо, при функціонуванні таких кооперативів має місце практично повний перелік всіх логістичних функцій.

Висновки

З розвитком логістики в аграрному секторі стануть можливими: покращення технічного оснащення господарських формувань; розвинення транспортної мережі з можливістю відстежування транспортування, що дасть змогу скоротити часовий інтервал між придбанням сировини і напівфабрикатів і постачанням готового продукту споживачеві; розроблення зручнішої упаковки для готової продукції; розширення мережі продажів; прискорення процесу отримання інформації; покращення рівня сервісу. Все це, в свою чергу, дозволить підвищити ефективність роботи господарських формувань, покращити і зберегти якість продукції і безпеку продуктів харчування.

логістика аграрний господарський

Література

1. Пономарьова Ю. В. Логістика : навч. посіб. / Ю. В. Пономарьова. -- К. : Центр навчальної літератури, 2003. -- 192 с.

2. Крикавський Є. В. Логістичне управління / Є. В. Крикавський. -- Львів : НУ «Львівська політехніка», 2005. -- 683 с.

3. Солонина Є. Агрохолдинги ростуть [Електронний ресурс]. -- Режим доступу http://www.radiosvoboda.org/content/article/16797283.html

4. Діяльність агрохолдингу «Мрія» [Електронний ресурс]. -- Режим доступу :http://www.mriya.net/business/

Размещено на www.allbest.ru