Діагностика А-гіповітамінозу у телят

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

Інститут біотехнології та здоров'я тварин

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра клінічної діагностики

та внутрішніх хвороб тварин

Курсова робота

З клінічної діагностики

«Діагностика А-гіповітамінозу у телят»

Студентка групи ВМ-3б-07

Барабаш О.Е.

Керівник

ст. викладач Шкваря М.М.

Дніпропетровськ 2010 р.

План

Вступ

1.Попередні дані про тварину

1.1 Реєстрація

1.2 Анамнез

2. Власне клінічне дослідження тварини

2.1 Дослідження загального стану

2.2 Дослідження окремих органів і систем

2.3 Спеціальні дослідження

3. Висновок

Список використаної літератури

тварина хвора діагноз

Вступ

Клінічна діагностика - це наука, яка вивчає клінічні, інструментальні та лабораторні методи дослідження хворих тварин, техніку й послідовність їх застосування при дослідженні окремих органів і систем, виявлені при цьому симптоми та ознаки і основні шляхи розпізнавання хвороб. Назва походить від грецьких слів «klinikalis» - мистецтво лікування або « klinice» - лікувальний заклад, що має стаціонар, « diagnosis» - розпізнавання, «diagnosticon»-здатний розпізнавати. Отож,е цей предмет вивчає методи дослідження тварин з метою розпізнавання хвороб внутрішніх органів.

Клінічна діагностика включає в себе три розділи, які тісно пов'язані між собою. У першому розділі описані методи дослідження тварин, техніка і послідовність застосування їх при дослідженні окремих органів і систем, тобто лікарська техніка, з метою розпізнавання захворювань внутрішніх органів. У другому розділі розглядаються виявлені при дослідженні окремих органів і систем показники (температура тіла, частота пульсу, скорочення рубця, тони серця, дихальні шуми і т.д.) та відхилення цих показників від норми. Тобто, цей розділ вивчає симптоми і тому називається семіологією, або семіотикою.

Проте для розпізнавання хвороби необхідне і уміння підсумовувати одержані при дослідженні хворої тварини симптоми, групувати їх у патогенетична зв'язані між собою групи (симптомокомплекси, або синдроми) і на основі цього робити висновок, який називається діагнозом. Ланцюг цих логічних операцій становить суть так званого лікарського мислення, який потребує значного багажу знань, доброї пам'яті, спостережливості та певного досвіду. Основні шляхи й етапи цього мислення та його особливості і є основою третього розділу клінічної діагностики-методики постановки діагнозу.

Клінічна діагностика вивчає методи клінічного обстеження, які застосовуються при діагностуванні різних за етіологією захворювань - внутрішніх, хірургічних, гінекологічних, інфекційних, паразитарних, і тому є основою всіх наступних клінічних предметів: внутрішніх хвороб, акушерства, хірургії, епізоотології та паразитології. Сама ж клінічна діагностика ґрунтується на анатомії, фізіології, патологічній фізіології, біохімії.[1]

1. Попередні дані про тварину

1.1 Реєстрація тварини - Registratio animalis

Дата	20.04.2010
Власник тварини	Хлистун Олександр Миколайович
Адреса	м. Димитрів, Донецька обл.
Вид	Велика рогата худоба
Стать	Теличка
Вік	2 місяці
Кличка	Зірка
Масть	Чорно-біла
Порода	Голштинська
Маса тіла	70 кг

1.2. Анамнез - Anamnesis

1.2.1 Анамнез про життя тварини - Anamnesis de vitae animalis

Тварина утримується в приміщенні, яке відповідає всім зоотехнічним нормам. Тварину годують вівсянкою, сіном, буряком. Кількість молока на добу складає 1л. Тварина має вільний доступ до питної води.

Теличка має щеплення проти сибірки, ІРТ.

1.2.2 Анамнез про хворобу тварини - Anamnesis de morbi animalis

Тиждень тому власник помітив, що шкіра телички стала сухою, з явились алопеції, з носа є серозні витікання, рогівка ока суха. Раніше тварина нічим не хворіла. Лікування не проводилось.

2. Власне клінічне дослідження тварини

2.1 Дослідження загального стану - Exploratio status communis

2.1.1 Найважливіші показники стану здоров я тварини

Температура - 39,4 °С

Частота пульсу - 76 уд/ хв.

Частота дихальних рухів - 20

2.1.2 Зовнішній вигляд тварини - габітус - Habitus animalis

- Загальний стан незадовільний

- Тварина помірно реагує на подразники

- Положення тіла природна

- Вгодованість середня

- Тип конституції щільний

- Тілосклад середній

2.1.3 Кон'юнктива: колір червоний, блиск помірний, серозні витікання, рогівка суха (ксерофтальмія), кератинізація кон'юнктиви.

Видимі слизові оболонки ротової порожнини:

колір блідо-рожевий, блиск помірний, вологість помірна, температура нормальна, нашарування відсутні, висипи відсутні, цілісність не порушена.

Видимі слизові оболонки носової порожнини:

слизова пігментована, блиск помірний, серозні витикання, температура нормальна, припухла, нашарування відсутні, висипи відсутні, цілісність не порушена.

Видимі слизові оболонки піхви:

колір блідо-рожевий с жовтяничним відтінком, блиск помірний, вологість помірна, температура нормальна, нашарування відсутні, висипи відсутні, цілісність не порушена.

2.1.4 Шерстний, волосяний покрив: волосяний покрив скуйовджений, тьмяний, алопеції в ділянці шиї і голови, волосся погано утримується, колір чорно-білий, чистий, ектопаразити відсутні.

2.1.5 Шкіра: чиста, пігментована, суха, малоеластична, запах специфічний, чутливість підвищена, цілісність не порушена, припухання відсутні, набряки відсутні, висипи відсутні, сверблячка відсутня, шкірні паразити відсутні.

2.1.6 Лімфатичні вузли: підщелепні розташовані біля кутів нижньої щелепи,овальної форми, збільшені, поверхня рівна і гладенька, щільні, болючі, температура шкіри над ними підвищена; передлопаткові розташовані на рівні переднього краю лопатки трохи вище плечового суглобу, продовгуваті, збільшені, поверхня рівна і гладенька, щільні, болючі, температура шкіри над ними підвищена; колінної складки розташовані в кінці черева нижче колінного суглоба, витягнутої форми, близько 1 см, гладенькі, рухливі, щільні, не болючі, температура шкіри над вузлом не підвищена; надвим'яні розташовані в підшкірній клітковині задньої ділянки шкіри, яка фіксує вим'я, продовгуватої форми, діаметр 1 см, гладенькі, рухливі, щільні, не болючі, температура шкіри над вузлом не підвищена.

2.1.7 Скелетно-м'язова система: м язи добре окреслені, тонус нормальний, щільні, симетричні, не болючі, симетричні, температура нормальна; кістки міцні, нормального розміру відносно віку тварини, пропорційні, симетричні, не болючі; суглоби нормальної величини, добре окреслені, не болючі, при пальпації та рухів сторонніх звуків не виявлено, цілісність не порушена.

2.1.8 Аналіз виявлених змін: в ході клінічного дослідження загального стану тварини було виявлено наступні зміни: тварина пригнічена, кератинізація кон'юнктиви, сухість рогівки, серозні витікання з кон'юнктиви та носової порожнини, волосяний покрив скуйовджений, тьмяний, шкіра суха, з алопеціями, збільшені підщелепні та передлопаткові лімфовузли. Всі інші показники в нормі

2.2. Дослідження окремих органів і систем - Exploratio systematum et organorium singularium

2.2.1 Серцево-судинна система - Systema cardio-vasculare

Анатомо-фізіологічні дані: серце - центральний орган кровоносної системи, завдяки ритмічним скороченням якого відбувається рух крові по всьому організму. На серці розрізняють основу, дві поверхні - вушкову і передсердну і два края - правий та лівий шлуночкові. Продольними перегородками серце поділяється на праву та ліву половини, кожна з яких підрозділяється на передсердя і шлуночок, які з'єднуються між собою передсердно- шлуночковими отворами. Серце розташовується у грудній порожнині, у середостінні між правим та лівим легенями, спереду діафрагми. Його основа знаходиться на рівні середини 1-го ребра, а верхівка в ділянці 5-6 міжребер'я. [3]

План дослідження серцево - судинної системи:[1]

1. Анамнез до серцево - судинної системи.

2. Дослідження ділянки серця.

3. Дослідження серцевого поштовху

4. Перкусія ділянки серця.

5. Аускультація ділянки серця.

6. Електрокардіограма, фонокардіограма.

7. Дослідження судин.

8. Дослідження ритмів серця.

9. Функціональна діагностика стану серцево-судинної системи.

Методи дослідження:

основні: розпитування і опитування; огляд і спостереження; пальпація; перкусія; аускультація.

додаткові: сфігмографія.

Анамнез серцево-судинної системи: ніяких симптомів з боку серцево-судинної системи не спостерігається.

Огляд і пальпація ділянки серця: положення грудних кінцівок природне, стан м'язів анконеусів - тонус нормальний, фібрилярне дрижання відсутнє; порушення цілісності шкіри у ділянці серця, набряки та відчутні тремтіння - відсутні. Серцеві шуми відсутні.

Серцевий поштовх: боковий поштовх, виявляється зліва в четвертому міжреберному проміжку, частота серцевих поштовхів становить 76 поштовхів за хвилину, поштовхи ритмічні, помірні.

Перкусія ділянки серця: верхня перкусійна межа знаходиться на рівні лінії плечового суглоба, задня межа серця доходить до 5-го ребра. Перкусійний звук притуплений. Болючість не виявляється.

Аускультація серця: перший тон - систолічний, другий - діастолічний, місцезнаходження першого тону - 4 міжреберний проміжок, зліва; 3 міжреберний проміжок з права; другого тону - 4 міжреберний проміжок зліва; 3 міжреберний проміжок зліва; частота - 76 ударів за хвилину; серцеві тони - ритмічні, чіткі. Перший серцевий тон довший, другий - коротший. Висота: перший серцевий тон - низький, другий - високий. Тембр: перший тон - глухий, другий - дзвінкий. Серцеві шуми відсутні.

Дослідження артерій:пульс визначаємо на лицьовій артерії, артеріальний пульс складає 76 ударів за хвилину, ритмічний, середній, середнього наповнення, середнього напруження, за формою пульсової хвилі - помірний.

Дослідження вен не проводилось.

Аналіз виявлених змін:

При дослідженні не було виявлено ніяких патологічних змін. Всі показники знаходяться у межах фізіологічної норми.

2.2.2 Дослідження дихальної системи - Systema respiratorium

Анатомо-фізіологічні дані:

Дихальна система забезпечує в організмі обмін газів між зовнішнім середовищем і кров'ю. Кисень з повітря потрапляє в кров, а з неї виділяється вуглекислий газ, який виділяється із організму з видихуваним повітрям. Процес газообміну, який відбувається у легенях здійснюється за допомогою респіраторно - моторного апарату, який забезпечує вентиляцію легенів, тобто видалення з легень повітря насиченого вуглекислим газом (видох) і надходження свіжої порції зовнішнього повітря (вдох).[3]

План дослідження дихальної системи:[1]

1. Дослідження дихальних рухів

2. Дослідження кашлю

3. Дослідження верхніх дихальних шляхів

4. Огляд і пальпація грудної клітки

5. Перкусія грудної клітки у ділянці легень

6. Аускультація легень

Методи дослідження:

основні: розпитування і опитування; огляд і спостереження; пальпація, перкусія, аускультація.

додаткові: рентгеноскопія, рентгенографія, ларинго-, трахео-, і бронхоскопія, торакоскопія; лабораторне дослідження крові, носових виділень, мокротиння, плевральної рідини.

Анамнез дихальної системи: 2 дні тому з явились постійні значні витікання з носу, слизова оболонка носової порожнини припухла.

Дослідження переднього відділу дихальних шляхів: значні двосторонні носові витікання, без кольору, водянисті, прозорі (як вода), без запаху, без домішок, серозного характеру; контури носових отворів не змінені, слизова оболонка носової порожнини пігментована, припухла, порушень цілісності, рубців, висипів, новоутворень не виявлено; сила повітряного струменя - знижена з обох ніздрів, його температура злегка підвищена, без запаху, вихід повітряного струменя з шумом.

Дослідження гортані і трахеї: припухань не виявлено, збільшення в розмірах не виявлено, при пальпації больової реакції не виявлено, кашель відсутній, температура нормальна, хрипів не виявлено. Щитоподібна залоза не збільшена, рухома, щільна, больова реакція відсутня.

Дослідження грудної клітки: грудна клітина нормальна, округлої форми; тип дихання змішаний, кількість дихальних рухів -20 за хвилину, дихання симетричне; задишки, набряків, болючості, порушень цілісності не виявлено; перкусійні межі легень-передня проходить по лінії анконеусів, верхня паралельна остистим відросткам грудних хребців на відстані від них на 5-6 см, задня лівої половини легень-лінія маклака в 11-му міжреберному просторі. При аускультації грудної клітини у тварини по всій ділянці легень, за виключенням ділянок, які закриті лопаткою і мускулами, які її закривають, чутно фізіологічні дихальні шуми: ларенгальне дихання, трахеальне, бронхіальне і везикулярне дихання.

додаткові дослідження: не проводились.

Аналіз виявлених змін: виявлені значні, постійні, серозні витікання з носової порожнини. Всі інші показники знаходяться у межах фізіологічної норми.

2.2.3 Дослідження системи травлення - Systema digestivum

Анатомо-фізіологічні дані:

Система травлення являє собою комплекс органів, які відносяться до більш ранніх за виникненням у процесі еволюції. Органами системи травлення здійснюються захоплення їжі та води, формування кормового кома, який потім направляється по стравоходу до шлунка. Після шлунка продукти, після механічної та хімічної обробки потрапляють до кишечника, де підлягають хімічним змінам і розщепленню складних органічних речовин до найпростіших сполук, яким властива прохідність через мембрани.[3]

План дослідження системи травлення:[1,4]

1. Дослідження приймання корму та води

2. Дослідження ротової порожнини

3. Дослідження глотки й стравоходу

4. Дослідження передшлунків і сичуга

5. Дослідження акту дефекації та екскрементів

Методи дослідження:

основні: розпитування і опитування; огляд і спостереження; пальпація, перкусія, аускультація.

додаткові: зондування, румінографію, ендоскопію, рентгенографію, фізико - хімічне дослідження слини, вмісту рубця, калу.

Анамнез системи травлення: годівля незадовільна, відмічається нестача зелених кормів; відмічається пригнічення тварини.

Апетит і спрага: апетит знижений.

Прийом корму і води: корм приймає неохоче, захватує природно, воду п є природно.

Жування і ковтання: жування неохоче, регургітація відсутня, ковтання безболісне.

Жуйка: нормальна,через 30 - 40 хв. після прийому корму, тривалість - 35 - 45 хв., 7-9 жувальних періодів за день.

Відригування: нормальне.

Блювання: відсутнє.

Ротова порожнина: слизова оболонка блідо - рожевого кольору,слинотеча відсутня, запах природній,блискуча волога, температура нормальна, висипання, припухлість відсутні; носогубне дзеркало вологе, температура нормальна, висипання відсутні, дещо припухле; язик в розмірах не збільшений, еластичний, цілісність не порушена, нашарування відсутні, рухливий; зуби цілісні, прикус не порушений, стан нормальний.

Дослідження глотки та стравоходу: положення голови та шиї природнє, прохідність не порушена, нашарувань, припухань, болючості при ковтанні, сторонніх тіл не виявлено, температура нормальна.

Черево: звичайного об'єму та форми, симетричне, не болюче,цілісність не порушена, температура нормальна.

Рубець: слабо наповнений кормовими масами, ліва голодна ямка западає.; частота скорочень рубця 3 рази за 2 хвилини, скорочення нормальні; прослуховуються короткі, слабкі шуми.

Сітка: поза і рухи природні, болючості не виявлено.

Книжка: глибока пальпація не викликає болючості, при перкусії виявлено притуплений звук, при аускультації - слабкі крепітуючі звуки.

Сичуг: розташований у правому підребер'ї між 9 та 12 ребрами, при пальпації болючість відсутня, перкусією виявлено тупий звук, аускультацією - м'які шуми.

Кишечник: поза природна, форма і об'єм черева у нормі;перистальтичні шуми тонкого кишечнику слабкі, тихі, нагадують журчання, товстого - більш голосні, але рідкі; перкусія тонкого кишечнику дає притуплений звук, товстого - тимпанічний; прохідність не порушена.

Ректальне дослідження: тонус анального отвору в нормі, наповнення в нормі, слизова оболонка нормального розміру, прощупується рубець, товсті кишки, тонкі кишки-положення, форма в нормі.

Акт дефекації: поза природна,тривалість 8 - 9с, 12 - 13 раз на добу через кожні 2 години, калові маси нормальної консистенції, жовто-бурого кольору, запах кислуватий, домішки відсутні.

Печінка: доступна для дослідження, справа в ділянці від 6 до 13 ребра; глибока пальпація не викликає болючості; колір склери, слизових оболонок та шкіри природній.

Аналіз виявлених змін: були виявлені зміни в апетиті (знижений). Інші показники в нормі.

2.2.4 Дослідження сечової системи - Systema urinarium

Анатомо-фізіологічні дані:

Сечова система - це сукупність органів, що забезпечують кінцеві процеси обміну речовин в організмі, сприяють виведенню метаболітів (азотисті сполуки, солі та надлишок води), підтримують постійний осмотичний тиск та хімічний склад крові. До цієї системи відносять нирки, сечоводи, сечовий міхур та уретру. Нирки розміщуються у черевній порожнині між поперековими м'язами і пристінним листком очеревини, справа і зліва від хребта в поперековому відділі. У ВРХ права нирка знаходиться в поперековій ділянці від 12-го ребра до 2 - 3-го поперекового хребця. Її краніальний кінець розміщений у нирковому заглибленні печінки. Ліва нирка лежить позаду правої на рівні 2 - 5-го поперекових хребців, підвішена на короткій брижі і може зміщуватися вправо та вліво, через що її називають блукаючою.[3,6]

План дослідження сечової системи:[4]

1. Дослідження акту сечовиділення

2. Дослідження нирок і сечовивідних шляхів

3. Дослідження сечового міхура

4. Дослідження сечі

Методи дослідження:

основні: огляд, пальпація, перкусія.

додаткові: та катетеризація, цистоскопія, біопсія, рентгеноскопія.

Анамнез до сечової системи: умови життя та годівлі тварини задовільні. Болючості в ділянці серця і крижі немає. Спраги, нудоти, блювання не відмічалось. Апетит знижений. Тварина пригнічена.

Під час акту сечовиділення поза тварини природна, сеча виводиться сильним дугоподібним струменем, тривалість акту 1-2 хвили (в межах фізіологічної норми). Частота сечовиділення 10-11 раз (норма 10-12). Добова кількість сечі 6 - 7 літрів (в нормі від 6-12 до 25 літрів). Болючість не відмічається.

Нирки: права - поперекова ділянка від 12-го ребра до 2-3-го поперекового хребця, ліва - 2-5 поперекові хребці; ліва нирка рухлива; поверхня бугриста; вібраційною перкусією болючість нирок не відмічається. Набряків в ділянці підгруддя, міжщелепного простору, черева, вим'я не відмічено.

Сечоводи: не можливо про пальпувати, каменів не відмічається. Слизова оболонка блискуча, рожевого кольору ( визначаємо за допомогою піхвового дзеркала). Набряків, запалень, крововиливів та гною немає. Пальпацією уретри встановлюємо, що сечових каменів немає. Болісної реакції не відмічається.

Сечовий міхур: розміщений на лобкових кістках, об'єм в нормі, форма кулеподібна, наповнення нормальне, при дослідженні частих позивів до сечовиділення не відмічається. Болючість при ректальній пальпації не відмічається.

Сечовий канал: прохідність не порушена, болючості не виявляємо, колір слизової оболонки рожевий.

Дослідження сечі: отримала при природному сечовиділенні; кількість сечі 600 мл, світло-жовтого кольору, прозора, чиста, не містить осаду, водянистої консистенції, запах специфічний.

Аналіз виявлених змін: змін в сечовій системі не виявлено. Всі дані відповідають нормі.

2.2.5 Нервова система. - Systema nervorum

Анатомо-фізіологічні дані: Нервова система складається з нейронів та нейроглії, клітини якої виконують опорно-трофічну та бар'єрну функції. Нейрон - основна структурно-функціональна одиниця нервової системи. Один з одним вони з'єднуються за допомогою синапсів.

Аналізатор - це складний нервовий механізм, який складається з трьох апаратів: периферичного, провідникового та центрального.[4]

План дослідження нервової системи:[1]

1. Дослідження поведінки тварин

2. Дослідження черепа та хребта

3. Дослідження органів чуття

4. Дослідження поверхневої і глибокої чутливості

5. Дослідження рухової сфери

6. Дослідження рефлексів

7. Дослідження вегетативного відділу нервової системи

8. Дослідження ліквору

Методи дослідження:

основні: огляд, пальпація, перкусія.

додаткові: метод рефлексів, скіаскопія.

Поведінка: тварина пригнічена; в'яло реагує на подразники.

Дослідження черепа та хребта: череп звичайного об'єму, шкіра помірної температури, кістки тверді, перкусійний звук у ділянці лобних і верхньощелепних пазух тимпанічний. Викривлень хребта не відмічено.

Органи чуття: стан зору незадовільний, знижена гострота зору, виявляємо гемералопію (скіаскопією), кон'юктивіт, ксерофтальмію, кератинізацію кон'юктиви, райдужна оболонка пігментована; слух: тварина реагує на звук повертанням голови в сторону подразника, насторожує вуха. Витікань не відмічено; нюх збережений, помірний (визначаємо за допомогою пахучих кормів); смак збережений.

Розрізняють поверхневу чутливість (шкіра та слизові оболонки) і глибоку (м'язи зв'язки, кістки, суглоби)

Чутливість, рефлекси: чутливість - збережена ( при доторканні до тварини різними предметами тварина обмахується хвостом, робить рухи шкірою, оглядається на місце доторкування); больова - збережена ( перевіряємо за допомогою поколювання шкіри голкою); температурна - збережена (визначаємо прикладанням до шкіри металевих пластинок, нагрітих до різної температури).

При дослідженні глибокої чутливість виявлено, що неприродних поз не відмічено, положення тіла в просторі природне; відмічається втома.

Рухова сфера: м'язи помірно напружені, чинять деяку протидію пасивним рухам. Паралічів, парезів, судом не відмічено.

Дослідження рефлексів (рефлекси шкіри, слизових оболонок, сухожильні, м'язів, окістя): виражені помірно.

Вегетативна нервова система: ваготонії, симпатикотонії не відмічено.

Аналіз виявлених змін: відмічено пригнічений стан тварини, це може свідчити про якийсь запальний процес, початок захворювання; порушення зору, явище гемералопії вказує на А-гіповітаміноз. Інших змін по нервовій системі не було виявлено.

2.2.6 Кровоносна система і кров. - Systema haematogenum et haema

Анатомо-фізіологічні дані: система крові включає периферичну кров, органи кровотворення і кроворуйнування. Кров виконує в організмі функцію транспорту хімічних речовин, у тому числі кисню, завдяки чому відбувається інтеграція біохімічних процесів у різних клітинах і міжклітинному просторі в єдину систему. Крім того, кров виконує дихальну, захисну, регуляторну, видільну, терморегуляторну та інші функції.[4]

План дослідження:[1]

1. Визначення фізичних властивостей крові.

2. Біохімічний аналіз.

3. Дослідження морфологічного складу крові.

4.Серологічне та бактеріальне дослідження.

5.Дослідження кісткового пунктату.

6.Дослідження селезінки.

Анамнез до кровоносної системи: тварина утримується в окремому приміщенні на солом'яній підстилці; доступ до води необмежений; силосно-концентратний тип годівлі, відмічається нестача зелених кормів.

Визначення фізичних показників:[4]

ШОЕ (за методом Панченкова, у вертикальному положенні) 1,1 мм/год. (норма 0,5-1,5мм/год.);

густина (за методом Філліпса) 1,046 кг/л (норма 1,045-1,055 кг/л);

ретракція кров'яного згустку відбувається впродовж 2-3 годин;

швидкість згортання крові (за методом Моравиця) 5-6 хв. (фізіологічна норма).

Визначення біохімічних показників:[4]

кількість гемоглобіну (метод Салі) 108 г/л (норма 95-125г/л);

колірний показник 0,88.

Морфологічні показники:[4]

кількість еритроцитів 7,3 (норма 5,0-7,5 Т/л),

лейкоцитів 8 Г/л,

тромбоцитів 500 Г/л.

Лейкограмма периферичної крові

	Базо-філи	Еозино-філи	Нейтрофіли	Лімфоцити	Моно-цити
			юні	паличко-ядерні	сегменто-ядерні
Норма	0-2	5-8	0-1	2-5	20-35	40-65	2-7
Зірка	1	5	1	6	30	55	2

.

Аналіз виявлених змін.

Нейтрофільний лейкоцитоз з регенеративним зрушенням ядра свідчить про недавній початок запального процесу.

2.3 Спеціальні дослідження - Exploratio specialis

Визначення вмісту ретинолу у сироватці крові 11 мкг/100 мл.

3. Висновок - Summarium

На основі проведених клінічних і лабораторних досліджень з урахуванням анамнестичних даних можемо поставити діагноз - А-гіповітаміноз. Основними ознаками, які підтверджують це захворювання є: кератинізація кон'юнктиви, ксерофтальмія, гемералопія, сухість шкіри, скуйовдженість і тьмяність волосяного покриву, риніт, вміст ретинолу у сироватці крові. Дані, які отримані при клінічному аналізі крові також піддержують наявність запального процесу в організмі.

Тварині необхідно покращувати годівлю, збільшувати кількість зелених кормів, вводити препарати вітаміну А і наглядати за її станом.[4,6]

Список літератури

1. В.І.Левченко, В.В.Влізло, І.П.Кондрахін, Й.Л.Мельник, М.О.Судаков, В.Ю. Чумаченко, В.М.Безух, Л.М.Богатко, В.І.Головаха, В.В.Лисенко, В.В.Сахнюк. - Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин. - Біла Церква, 2004. - 608 с.

2. І.В.Яценко, В.П.Горбатенко, В.І.Симоненко, О.Є.Бондаренко - Соматичні системи свійських тварин - Харків РВВ ХДЗВА, 2007. - 268с.

3. І.В.Яценко, В.П.Горбатенко, В.І.Симоненко, О.Є.Бондаренко - Вісцеральні системи свійських тварин - Харків РВВ ХДЗВА, 2008. - 202с.

4. Текст лекцій В. В. Лисенко

5. Методичний посібник по написанню курсової роботи.

6. В.Г.Гавриш, В.А.Сидоркин - Современный справочник врача ветеринарной медицины. - Ростов н/Д: издательство «Феникс», 2006. - 576 с.

1. Размещено на www.allbest.ru