Порівняльна оцінка застосування різних форм вітамінних препаратів при А-гіповітамінозі на базі ТОВ "Хлібороб" Сумського району Сумської області

Будова та властивості вітаміну А, його синтез в організмі тварин. Всмоктування і транспорт у травному каналі. Клінічні симптоми та діагностика гіповітамінозу А. Лікувально-профілактичні заходи. Застосування препаратів "Нутріл-селен" та "Тетравіт".

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 12.04.2012
Размер файла 168,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Визначення вмісту ретинолу в печінці дає змогу враховувати його запаси в організмі. Прижиттєве дослідження проводиться в кусочках печінки, взятих біопсією, оскільки ретинол розміщений рівномірно у всіх частках органа, тому відбір середньої проби є не обов'язковим (Щуревич Г.0., 1986). Вміст ретинолу в печінці становить (мкг/г сирої тканини): в одноденних телят - 6-10; молодняку великої рогатої худоби - 30-90; корів - 60-200; поросят одноденних - 9-12 взимку і 15-17 влітку, двотижневих - 12-20, 1-2-місячних - 15-30, в групі вирощування та відгодівельних - 25-60 [42].

Симптоми хвороби (гемералопія, кон'юнктивіт, ксерофтальмія, кератомаляція, зміни епітелію шкіри і слизових оболонок) з'являються на більш пізніх стадіях хвороби, порівняно зі змінами в крові, печінці і особливо молозиві. Слід диференціювати телязіоз, рикетсіозний кератокон'юнктивіт, інфекційний ринотрахеїт (кон'юнктивальну форму), хламідіоз [42].

2.8 Лікувально-профілактичні заходи при гіповітамінозі А

В раціон вводять корми, багаті на каротин: сіно, сінаж, силос, моркву, хвойне чи трав'яне борошно, у пасовищний період - зелені корми [32].

До раціону собак, котів, хутрових звірів (хижаків) включають риб'ячий жир, печінку свійських тварин або жир з печінки, молоко корів.

В практиці ветеринарії широко використовують тривітамін - стабілізований масляний розчин, в 1 мл якого знаходиться ретинолу 15000 МЕ, холекальциферола - 20000 МЕ і токоферолу - 10 г.

Нутріл-селен забезпечує добову потребу тварин у вітамінах і амінокислотах. Вітаміни покращують травлення, засвоєння поживних речовин. Амінокислоти беруть участь в синтезі білка. Синтез запобігає м'язовій дистрофії.

Основні заходи профілактики А-гіповітамінозу - повноцінна годівля тварин, задоволення їх потреб в каротині і ретинолу в відповідності з існуючими нормами [24].

При хворобах печінки, шлунково-кишкових захворюваннях, запальних процесів в матці, інфекційних та інвазійних хвороб, стресах, вагітності, нестача в раціонах протеїну, енергії, потреба в каротині і вітаміні А збільшується. При зниженні запасів каротину і ретинолу в печінці, особливо в кінці стійлового періоду, потреба в них також збільшується. При утриманні в раціоні великої кількості нітратів і нітритів у тварин підвищується потреба в каротині [63].

Для задоволення потреб організму в каротині і вітаміні А в раціон добавляють сіно, трав'яну муку, сінаж, силос, зелені корми. Можна використовувати хвою, хвойні лапки, хвойну муку, які багаті каротином. В 1 кг свіжої хвойної муки міститься 40-80 мг каротину, 50-120 мг вітаміну С. Хвойну муку вводять в раціон в кількості: великій рогатій худобі - 0,7-1 кг, молодняку - 0,2-0,3 кг, свиням - 40-50 г, потім роблять 8-10-ти денну перерву [13].

В раціон биків-плідників і других високоякісних тварин включають моркву, в раціон свиней - трав'яну муку, комбікормовий силос, в раціон пушних звірів - печінку китову, кінну та свинячу.

Коли потребу в каротині або в ретинолу неможливо задовольнити за рахунок кормів, застосовують вітамінні препарати. Їх назначають в середину в стійловий період в невеликій кількості кожного дня або через 1-2 дня. Використовуючи риб'ячий жир (не прогірклий), масляний концентрат вітаміну А, мікровіт А кормовий, мікробіологічний каротин, тривітамін [39, 46].

Профілактичні дози вітаміну А в 2-4 раз менше, ніж лікувальні, але їх приймають значно довше - 1,5-2 місяці і більше [33].

Для профілактики А-гіповітамінозу телятам з першою порцією молозива дають по 10000-20000 МЕ ретинолу в складі масляного концентрату, аквіталу, тривітаміну або другого препарату вітаміну А. З цією ж метою внутрішньом'язево вводять масляний концентрат ретинолу в дозах: телятам - 75000-125000 МЕ ретинолу, поросятам і ягнятам - 40000-50000 МЕ 1-2 рази в тиждень. З 3-тижневого віку телятам назначають вітамінне сіно, зелену траву, вітамінну трав'яну муку [51].

При утриманні тварин на промислових комплексах в комбікорм, як обов'язковий компонент включають вітамінний препарат, в комбікорм для свиней - трав'яну муку. Для збереження каротину в кормах застосовують дилудин, сантонін і другі антиоксиданти [23, 32, 34, 112].

В раціони вводять корми, багаті на каротин: сіно, сінаж, силос, моркву, хвойне чи трав'яне борошно, у пасовищний період - зелені корми. До раціону собак, котів, хутрових звірів (хижаків) включають риб'ячий жир, печінку свійських тварин або жир з печінки, молоко корів [22, 37.

Для лікування хворих тварин застосовують внутрішньом'язово олійні розчини ретинолу ацетату, аєвіт, тетравіт, тривітамін, декавіт, урзовіт, водорозчинний концентрат вітамінів А, Дз і Е - інсолвіт. Лікувальні добові дози ретинолу (МО): коровам - 100-150 тис.; телятам і молодняку - 250-300 на 1 кг маси тіла; свиноматкам лактуючим - 50-70 тис., порісним - 30-50 тис., відлученим поросятам - 10 тис.; вівцематкам кітним і ігідсисним - 20-25 тис.; собакам (на 1 кг маси тіла) дорослим - 300, цуценятам - 500; котам - 300^00 МО. Внутрішньом'язові ін'єкції виконують один раз у 5-7 днів протягом 30-45 днів [37, 57].

Молодняку препарати краще давати з молозивом чи молоком, а в післямолочний період - з комбікормом. Добова доза 600-700 МО на 1 кг маси тіла. У США рекомендується в перший день життя телятам давати по 900 тис. МО вітаміну А. Нині часто застосовують комплексні вітамінно-мінеральні суміші, які позитивно впливають не лише на А-вітамінний, а й на інші види обміну речовин [53, 65].

Організовують повноцінну годівлю тварин. Потреба організму в каротині і вітаміні А має покриватися за рахунок природних джерел. Якщо вона не задовольняється, то застосовують препарати ретинолу: мікровіт-А кормовий, мікробіологічний каротин, олійний концентрат вітаміну А, польфамікс, тетравіт, тривіт [9, 10, 19, 29, 42]. Краще їх давати з комбікормом, а для телят - з молоком. За неможливості препарати ретинолу вводять підшкірне або внутрішньом'язово один раз на 7-Ю днів. Добова потреба становить (тис. МО): у корів - 50-80; свиноматок у другій половині порісності - 15-20, лактуючих - 20-30; відлучених поросят-2,5-3; кнурів-20; вівцематок кітних - 10; племінних ягнят - 3; молодняку великої рогатої худоби - 150-200 МО/кг маси тіла [46].

Вважається, що за норму для тварин різних видів, незалежно від статі, віку, фізіологічного стану, можна взяти 3-5 тис. МО вітаміну А на 1 корм. од. або на 10,5 мДж обмінної енергії [27].

Слід зазначити, що при парентеральному введенні препаратів вітаміну А система контролю за надходженням його в кров стає малоефективною. Тому парентеральне їх потрібно призначати або до осіменіння, або в другій половині вагітності. Коровам у стійловий період вводять препарати ретинолу в період сухостою щодекадне по 1-1,5 млн МО на ін'єкцію. Молозиво цих корів містить достатню кількість вітаміну (4-5 мг в 1 л), яка забезпечує потребу телят протягом першого місяця життя. Порісним свиноматкам і кітним вівцематкам препарати ретинолу вводять в останній місяць перед родами щодекадне, відповідно, по 350-500 і 150-200 тис. МО на ін'єкцію.

Потреба дорослих собак у вітаміні становить 100, цуценят - 200, кішок - 150 МО на 1 кг маси тіла, кролів - 7-8 тис. МО на добу, або 15 тис. МО на 1 кг сухої речовини корму [30, 39, 42].

2.9 Висновки з огляду літератури

Вітамін А - це термін, що використовується для позначення всіх сполук, які проявляють біологічну активність, характерну для ретинолу, який є головною природною формою.

Вітамін А має велике значення в синтезі мукополісахаридів в слизистих оболонках, хрящах і смакових рецепторах. При гіповітамінозі гальмується включення S-сульфата в мукополісахариди. При А-авітамінозі викриті дегенеративні зміни мієлінової оболонки нервових волокон. Відмічено також порушення формування кісної тканини і звуження спинномозкового каналу, що являються причиною підвищення тиснення спинномозкової рідини, знайдено у А-авітамінозних телят.

Телята звичайно народжуються з низьким вмістом в сироватці крові вітаміну А в печінці і в крові. В сироватці крові телят народжених взимку знайдено 0,04 мкг/мл вітаміну А, а у телят народжених влітку 0,08 мкг/мл. Наші дослідження показали, що печінка телят народжених весною має 0,87 мкг/г вітаміну А і 0,28 мкг/г каротиноїдів. Згодовування корові на протязі 11 днів перед розтеленням 900 000 і. о. вітаміну А кожного дня підвищило кількість вітаміну А в печінці новонародженого до 3,86 мкг/г.

Із сказаного виходить, що в забезпеченні новонароджених телят вітаміном А молозиво має первинне значення, що і заставляє звертати увагу на підвищення його вітамінності.

Стало загальновизнаним, що процесам ПОЛ належить істотна роль у регуляції метаболізму мембранних ліпідів, зміні фізико-хімічних властивостей і проникності біологічних мембран у фізіологічних умовах. Крім цього також встановлено, що процеси ПОЛ є одним з найбільш сильних модифікаторів біологічних мембран при цілому ряді патологічних станів організму.

Особливість і відмінність радикальної реакції в ненасичених жирних кислотах від радикальних реакцій у білках, вуглеводах, нуклеїнових кислотах полягають у тому, що, один раз почавшись, вона не припиняється, і її практично не можливо зупинити. Первинний активний радикал R не зникає, а регенерується і продовжує ланцюг. Відкриття вільно радикальних реакцій перекисного окиснення у тканинах і рідких середовищах організму належать Б.Н. Тарусову. Він встановив, що найбільш ефективно реакції перекисного окиснення розвиваються в ліпідвміщуючих структурах, насамперед у біологічних мембранах при впливі іонізуючої радіації.

Захист організму тварин від деструктивної дії продуктів перекісного окиснення ліпідів забезпечує антиоксидантна система. У процесі еволюції в організмі тварин виникли захисні системи проти активних форм кисню і вільних радикалів, які діляться на дві групи: не ферментативну (сполуки фенольного ряду, сірковмісні сполуки, антиоксидантні сполуки); ферментативну (каталаза, супероксиддисмутаза, глутатіонпероксидаза, глутатіон-S-трансфераза). Стосовно до теми дипломної роботи в огляді літератури розглядається роль вітамінів Е, С і А, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, глутатіонтрансферази, каталази і супероксиддисмутази у регуляції процесів ПОЛ в клітині.

Важлива роль антиоксидантної активності належить вітаміну А та його провітамінам-каротиноїдам. Антиоксидантний потенціал ретиналю, його здатність до відновлення після світлового імпульсу сприяє захисту фоторецепторів сітківки ока та відіграє найважливішу роль у самому сприйнятті інформації. Вітамін А та каротиноїди, з одного боку, виступають як антиокислювачі не тільки у сітківці, вони беруть участь в антиоксидантному захисті будь-яких біологічних мембран від ушкодження активними формами кисню, синглетним киснем, пероксидними радикалами, канцерогенами, з іншого боку беруть у регуляції мікросомального окислення, інгібіруючи, зокрема, метаболічну активацію канцерогенів. З числа жиророзчинних мембранопротекторів найважливішу роль відіграє б-токоферол. Захищаючи мембрани, токоферол сприяє збереженню активності мембранозв'язаних ферментів. Відповідно до загальноприйнятого уявлення, рухливий гідроксид у положенні хроманового ядра молекули токоферолу безпосередньо взаємодіє з пероксидами і вільними радикалами з утворенням токоферилхінону та димерів б-токоферол, перериваючи тим самим процес вільнорадикального ПОЛ. Токоферол виконує кілька функцій, що дають у сукупності антиоксидантний ефект.

Для лікування хворих тварин застосовують внутрішньом'язево олійні розчини ретинолу ацетату, аевіт, тетравіт, тривітамін, декавіт, урзовіт, водорозчинний концентрат вітамінів А, Д, Е - інсолвіт, нутрил-селен. Молодняку препарати краще давати з молозивом чи молоком, а в післямолочний період - з комбікормом. Добова доза 600 - 700 МО на 1 кг маси тіла. У США рекомендується в перший день життя телятам давати по 900 тис. МО вітаміну А. Нині часто застосовують комплексні вітамінномінеральні суміші, які позитивно впливають не лише на А-вітамінний, а й на інші види обміну речовин.

Для задоволення потреб організму в каротині і вітаміні А в раціон добавляють сіно, трав'яну муку, сінаж, силос, зелені корми. Можна використовувати хвою, хвойні лапки, хвойну муку, які багаті каротином. В 1 кг свіжої хвойної муки міститься 40-80 мг каротину, 50-120 мг вітаміну С. Хвойну муку вводять в раціон в кількості: великій рогатій худобі - 0,7-1 кг, молодняку - 0,2-0,3 кг, свиням - 40-50 г, потім роблять 8-10-ти денну перерву.

При утриманні тварин на промислових комплексах в комбікорм, як обов'язковий компонент включають вітамінний препарат, в комбікорм для свиней - трав'яну муку. Для збереження каротину в кормах застосовують дилудин, сантонін та інші антиоксиданти.

3. Власні дослідження

3.1 Матеріали і методи досліджень

Робота виконана в 2006-2007 роках на кафедрі терапії, фармакології та клінічної діагностики та в умовах ТОВ "Хлібороб" Сумського району Сумської області. Ряд досліджень виконані в Сумській обласній лабораторії ветеринарної медицини. Об'єктами досліджень були телята віком 1-2 місяця Лебединської породи. Предмет досліджень - кров, сироватка крові. Методи досліджень - клінічні, морфологічні (еритроцити, лейкоцити), біохімічні (гемоглобін, загальний білок, вітамін А, каротин, загальний кальцій, неорганічний фосфор, глюкоза), імунологічні (фагоцитоз, бактерицидна і лізоцим на активність сироватки крові).

Експериментальну частину роботи виконували за наступним планом:

· вивчення клінічного статусу і стану А-вітамінного обміну та системи антиоксидантного захисту у телят;

· вивчення поширення А-гіповітамінозу у телят;

· вивчення ефективності різних препаратів при А-гіповітамінозі телят.

Дослідження показників гемопоезу у тварин проводили загальноприйнятими методами: у периферичній крові визначали кількість гемоглобіну за допомогою гемометра Салі, еритроцитів і лейкоцитів - меланжерним методом у лічильній камері з сіткою Горєва; лейкограму виводили в мазках, фарбованих за Романовським-Гімзою.

Вміст загального кальцію визначали комплексонометричним, визначення резервної лужності крові проводили дифузійним методом за допомогою здвоєних колб за І.П. Кондрахіним.

Вміст загального білка визначили за допомогою рефрактометра, неорганічного фосфору - реакціями з ванадатмолібденовим реактивом за Пулсом у людифікації Коромислова В.Ф. і Кудрявцевої Л.А.

Активність лужної фосфатази в сироватці крові визначали реакцією з бетагліцирофосфатом.

Визначення вітаміну А та каротину в сироватці крові проводили за методом Бессея у модифікації В.І. Левченка.

Вміст глюкози визначали за кольоровою реакцією з орто-толуїдином.

Виробничі досліди проводилися на 20 телятах, яких було поділено на 2 групи. Тварин першої дослідної групи (n=10) внутрішньо давали нутріл-селен в дозі по 3г на теля, щоденно. Лікування проводили протягом 7 днів.

Телятам другої (контрольної) групи (n=10) призначали Тетравіт внутрішньом'язево по 2,5 мл на тварину, щоденно, протягом 7 днів.

Нутрил Se (Nutril Se) - кристалічний порошок, від жовтого до світло-коричного кольору, з специфічним запахом. Містить в 1000 г:

вітамін А (ретинол) ____________________20 млн. МЕ

вітамін В1 (тіамін) _____________________1,25 г

вітамін В2 (рибофлавін) _________________2,5 г

вітамін В6 (піродиксин) _________________1,75г

вітамін В12 (цианокобаламін) _____________7,5 мг

вітамін С (аскорбінова кислота) __________20 г

вітамін D3 (коликальциферол) ____________1 млн. МЕ

вітамін Е (токоферол) ___________________5,5 г

вітамін К3 (менаді он) ___________________2 г

вітамін В5 (кальцій пентатенат) ___________6,5 г

вітамін РР (нікотинамід) _________________18 г

вітамін Вс (фолієва кислота) ______________400 мг

лізин__________________________________4 г

метіонін_______________________________4 г

триптофан______________________________600 мг

селен__________________________________33 мг

Полівітамінний препарат з амінокислотами і селеном. Вітаміни беруть участь в обміні речовин і необхідні і забезпечення нормального функціонування організму. Незамінні амінокислоти потрібні для синтезу білка. Недостатнє надходження їх з кормом призводить до зниження продуктивності тварин, а також засвоєння корму. Селен попереджує порушення травлення і підвищує неспецифічну резистентність організму до різних дій навколишнього середовища.

Цей препарат назначають:

для профілактики та лікування гіпо- і авітамінозів, а також захворювань, викликаних нестачею селену в кормах;

для профілактики стресових станів різного походження;

для підвищення неспецифічної резистентності організму тварин.

Ретинолу ацетат 2,5,3 або 12млн ОД рослинної олії. Входить до складу ліпідного шару клітинних мембран. Він забезпечує бар'єрну функцію покривного епітелію, прискорює регенерацію при ураженні шкіри і слизової оболонки. Використовуємо при захворюваннях дихального апарату, шлунково-кишкового тракту, шкіри, очей. Для покращення функцій репродуктивності апарату, стимуляції росту молодих тварин, підвищення резистентності організму проти бактерійних інфекцій.

Клінічне дослідження телят проводили за загальноприйнятою методикою. Ефективність проведеного лікування визначали за результатами клінічних, гематологічних і імунобіологічних досліджень.

Економічну ефективність проведених ветеринарно - санітарних заходів визначали за А.І. Фотіним.

3.2 Характеристика господарства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Хлібороб" розташоване на лівобережній частині лісостепу України в північно-західній частині Сумської області, в західній частині Сумського району. Адміністративно-господарський центр товариства знаходиться в селі Нижня Сироватка. На території села проживає 3500 чоловік. В господарстві працює 100 чоловік. Господарство має центральну садибу, автомобільний парк, тракторний парк, майстерню, заправку, дві тваринницькі ферми для утримання великої рогатої худоби і одну свиноферму. Господарство має зерно-молочний напрямок.

ТОВ „Хлібороб" знаходиться в другому агрокліматичному поясі Сумської області, який характеризується теплим літом при значній кількості опадів і не дуже холодною зимою з відлигами. Найбільш холодними місяцями являються січень і лютий, самим теплим - липень. Середньорічна кількість опадів становить 580 мм. Температурний режим повітря в повній мірі достатній для росту і розвитку основних сільськогосподарських культур.

Рельєф землекористування господарства простий і представляє собою широкохвилясту рівнину, розділену балками на міжбалочні розділи. Село Нижня Сироватка знаходиться за 25 км від обласного центру м. Суми. В ньому розміщені переробні підприємства (м'ясокомбінат, комбікормовий завод, хлібоприймальне підприємство), залізнична станція. Молоко господарство здає на Сумський молокозавод завод. Через територію сільгосп товариства проходять автошляхи з твердим покриттям: міжобласного значення Суми-Харків. В господарстві є ґрунтові дороги, їх загальна протяжність складає 15 км.

Характеристика землекористування, та групи ґрунтів.

Загальна площа земель складає 3757 га, в тому числі сільськогосподарських угідь 3040 га, з них ріллі - 2970 га, сінокосів - 339 га, пасовища - 430 га, Господарські двори 18 га.

Серед ґрунтів найбільш поширені чорноземи. З них чорноземи типові малогумусні, середньосуглиннові - 1220 га, та чорноземи типові і чорноземи сильно реградовані слабозмиті середньосуглинисті - 707 га.

Незначну площу займають чорноземи: типові мологумусні легкосуглинкові та чорноземи сильнореградовані - 130 га, чорноземи типові сильнореградовані середньозмиті середньосуглинкові - 170 га.

Таблиця №2

Урожайність земляних культур

2005р

2006р

2007р

Всього ск. озимих та ярих зерн.

1634

1533

1339

Обмолоч. озимих та ярих зерн.

544

658

1299

Обмолоч. пшениці озимої (га)

326

643

550

Намолоч. пшениці озимої (ц)

5731

8177

14343

Обмолоч. ячменю ярого (га)

578

487

409

Намолоч. ячменю ярого (ц)

3888

6545

5556

Обмолоч. вівса (га)

336

84

123

Намолоч. вівса (ц)

1755

1478

2295

Обмолоч. проса (га)

-

25

10

Намолоч. проса (ц)

-

410

52

Обмолоч. гречки (га)

154

164

70

Намолоч. гречки (ц)

1533

575

136

Обмолоч. зернобобових (га)

170

65

77

Намолоч. зернобобових (ц)

1049

692

338

Зібрана площа кукурудзи на силос і зелений корм (га)

270

150

118

Зібрана площа цукрових буряків (га)

122

130

20

Зібрана площа соняшнику на зерно (га)

200

177

90

Намолочено зерна соняшнику (ц)

683

528

216

Однорічні трави (га)

175

175

75

Обмолоч. жито озиме (га)

15

15

-

Таблиця №3

Тваринництво

2005р.

2006р.

2007р.

ВРХ всього

365

315

246

Корів фуражних

130

120

100

Нетелі

25

10

8

Телиці до 18 міс.

15

10

7

Телиці до 12 міс.

77

67

53

Телиці до 6 міс.

84

83

60

Бички до 6 міс.

26

20

15

Бики плідники

3

3

1

Бики на відгодівлі

3

2

2

Телят народилося

98

95

70

Від корів

76

70

55

Від нетелів

22

25

15

Телят на 100 корів

60

58

40

Спаровано корів

112

102

90

Спаровано телиць

43

53

40

Свині

145

139

Основних свиноматок

38

35

25

Ремонтних свиноматок

21

19

15

Опоросилося свиноматок

42

40

35

Поросят всього

391

374

220

Основних свиноматок опоросилося

42

40

30

Поросят

391

374

220

Хряків

3

3

2

Хряків на відгодівлі

4

4

3

Таблиця №3

Епізоотична ситуація

2005р.

2006р.

2007р.

Сказ

лисиця 25.03

собака 26.06

лисиця 17.04

кіт 05.05

корова 21.05

лисиця 25.03

собака 13.05

Лейкоз

-

-

-

Туберкульоз

-

-

-

Лептоспіроз

-

-

-

Тварини утримуються в типовому приміщенні для утримання великої рогатої худоби. В літній час тварини випасаються природних пасовищах, а рідше на посіяній траві. Влітку утримують тварин в вигульному дворі, але заходять в приміщення під час доїння. На вигульному дворі підлога земляна. Взимку тварини переводяться на прив'язне утримання. Навіз вичищається в приміщенні механізовано, з кратністю один раз на добу рано вранці. Для підстилки використовується солома або січка солом'яна. Бички і телички утримуються безприв'язно на природних пасовищах. Утримуються в літній час на глибокій підстилці. В зимовий час - прив'язне утримання.

3.3 Результати власних досліджень

З метою вивчення поширення та основних причин виникнення А-гіповітамінозу в ТОВ „Хлібороб" нами було детально проаналізована і епізоотична ситуація в господарстві, умови утримання та годівлі поголів'я великої рогатої худоби і молодняку, перебіг та симптоми захворювань незаразної етіології, гематологічні, біохімічні та імунологічні показники крові дорослих тварин та телят.

Дослідженнями встановлено, що ТОВ „Хлібороб" Сумського району Сумської області благополучне по інфекційним захворюванням.

Аналіз даних по захворюваності молодняку великої рогатої худоби незаразними хворобами показав, що за період з 2003 по 2007 роки в господарстві реєструвалися наступні внутрішні хвороби молодняку: диспепсія, бронхопневмонія, бронхіт, антенатальна гіпотрофія, гостра гіпоксія, періодична тимпанія, безоарна хвороба, рахіт, А-гіповітаміноз, аліментарна анемія.

З таблиці №4 та рисунку 1 видно, що найбільш часто в господарстві на протязі останніх п'яти років реєструвалася диспепсія. Її питома вага серед незаразної патології займає 32,9% від загальної кількості тварин що захворіли. Друге місце займає бронхопневмонія. На її частку приходиться 17,7%. Захворювання які пов'язані з порушенням обміну речовин також посідають значне місце серед незаразних захворювань молодняку великої рогатої худоби.

Таблиця № 4

Захворюваність молодняку великої рогатої худоби за період 2003-2007 роки.

Захворювання

Роки

2003

2004

2005

2006

2007

Всього за

5 років

гол.

%

гол.

%

гол.

%

гол.

%

гол.

%

гол.

%

Диспепсія

49

30,8

54

36

31

30,7

36

33,3

34

33,3

204

32,9

Бронхопневмонія

27

17,0

28

18,7

21

20,8

16

14,8

18

17,6

110

17,7

Бронхіт

12

7,5

4

2,7

4

4

6

5,6

5

4,9

31

5

Безоарна хвор.

-

-

3

2

6

5,9

-

-

-

-

9

1,5

Періодична тимпанія

8

5,0

2

1,3

3

2,9

1

0,9

2

2

16

2,6

Антенатальна гіпотрофія

6

3,8

9

6

7

6,9

8

7,4

6

5,9

36

5,8

Гостра гіпоксія

-

-

2

1,3

-

-

1

0,9

-

-

3

0,5

Рахіт

19

12,0

12

8

4

4

7

6,5

6

5,9

48

7,7

А-гіповітаміноз

21

13,2

14

9,3

12

11,9

19

17,6

15

14,7

81

13,1

Аліментарна анемія

17

10,7

22

14,7

13

12,9

14

13

16

15,7

82

13,2

Захворіло за рік

159

100

150

100

101

100

108

100

102

100

620

100

Так питома вага аліментарної анемії становить 13,2%, А-гіповітамінозу - 13,1%, а гіповітамінозу-Д - 7,7%.

Структура внутрішніх хвороб молодняку в господарстві протягом п'яти років істотно не змінювалася. Досить часто реєстрували поліморбідність внутрішньої патології молодняку, тобто коли у однієї тварини реєстрували симптоми не одного захворювання а поліпатологію. Гіповітаміноз А часто супроводжувався патологією шлунково-кишкового тракту та органів дихання.

Таким чином хвороби обміну речовин значно поширені серед молодняку великої рогатої худоби ТОВ „Хлібороб" Сумського району Сумської області.

Для вияснення причин виникнення гіповітамінозу-А ми проаналізували умови утримання та годівлі телят.

Таблиця №5

Визначення, аналізування, порівняння повноцінності раціону телят.

Показники

Сіно

Солома

Силос

Ячмінь

Кукурудза

Сума

Норма

За норму ±

Кормові одиниці

0,88

0,6

0,9

0,57

0,65

3,6

7

-3,4

Суха речовина, г

1688

2538

1125

425

425

6,2

8,75

-2,55

Сирий протеїн, г

176

111

112,5

56,5

51,5

507,5

1064

-556,5

Перетравний

Протеїн, г

96

15

63

42,5

36,5

253

693

-440

Клітковина, г

532

1092

337,5

24,5

21,5

2008

1883

124,5

Цукор, г

56

9

27

1

10

103

623

-520

Са, г

11,2

8,4

4,5

1

0,2

25,3

59,5

-34,2

Р, г

3,2

2,4

1,8

18

1,8

27,2

36,4

-9,2

Fe, г

680

1080

24,5

25

21

1831

524,5

1316

Сu, г

3,2

5,4

4,5

2,1

3

18,2

68,6

-50,4

Со, г

0,58

0,93

0,9

0,13

0,03

2,57

6

-3,43

Каротин, мг

20

12

60

0,1

0,2

92,3

207,5

-115

Вітамін Д, НЕ

340

15

225

-

-

0,58

0,65

-0,7

З таблиці №5 видно, що разом з кормом телята отримують недостатню кількість поживних речовин. Так, тварини недоотримають сирого - 556,5г, перетравного - 440г протеїну, цукру - 520г, кальцію - 34,2г, фосфору та інших мінеральних речовин.

Недостатність у раціоні телят каротину досить вагома і складає 115,2 мг. До того ж слід вказати, що основна маса каротину, який потрапляє в організм тварин з кормом припадає на силос кукурудзи. Каротин силосу кукурудзи має низьку біологічну активність. До цього слід додати, що засвоєння каротину із силосу кукурудзи дуже низьке і складає 36,9%.

З метою виявлення етіології гіповітамінозу А у телят ми вивчали умови утримання та годівлі сухостійних корів та новонароджених телят. Встановлено, що зазначена патологія виникає перш за все внаслідок технологічних прорахунків в умовах утримання та годівлі як глибокотільних корів, так і вирощуваного молодняку.

У результаті біохімічних досліджень крові телят встановлено, що перебіг гіповітамінозу А супроводжується змінами в метаболізму білків, ліпідів, вуглеводів, енергетичному обміні на фоні активації процесів ПОЛ.

Відомо, що в результаті взаємодії ненасичених жирних кислот ліпідного шару мембран з активованими формами кисню утворення і нагромадження гідроперекисів ліпідів призводить до збільшення рухливості поліпептидного білкового ланцюга. Це супроводжується деформацією мембранного ліпопротеїнового комплексу, підвищенням проникності мембран, інгібування активності мембранопов'язаних ферментів, руйнуванням мембран і, як наслідок, цитолізом і загибеллю клітин.

У світлі цих даних зрозумілим стає помічене нами підвищення ступеня гемолізу еритроцитів при перебігу гіповітамінозу А.

Відомо, що в поживних клітинах швидкість ПОЛ регулюється функціонуванням узгодженої системи ферментативних і не ферментативних механізмів контролю за вмістом вільних радикалів та утворених ними метаболітів. До ферментів антиоксидантного захисту організму належать ряд ферментів (супероксиддисмутаза, каталаза, глутатіонпероксидази) та не ферментативна ланка, яка складається з низькомолекулярних антиоксидантів (вітаміни А, Е, С, каротиноїди, убіхінони, органічні кислоти, тощо).

Отримані нами дані свідчать, що патогенез гіповітамінозу А супроводжуються значним зниженням таких антиоксидантів, як вітаміни А та Е.

Таблиця №6

Показники стану системи антиоксидантного захисту телят, хворих на гіповітаміноз А.

Показники

Вміст

Активність глутатіонпероксидази,

мкмоль/л GSH на 1 гНв

142,2±12,9

Малоновий діальдегід, мкмоль/л

8,3±0,3

Вітамін А, мкг/100мл

9,72±1,2

Вітамін Е, мг/100мл

0,29±0,02

Селен, мкг/100мл

7,1±0,3

Встановлено, що активність глутатіонпероксидази в еритроцитах крові хворих на гіповітамінозу А телят на низькому рівні і становить 142,2±12,9мкмоль/л GSH на 1 г гемоглобіну. Вміст вітамінів А і Е складає 9,72±1,2 мкг/100мл і 0,29±0,02 мг/100мл, селену - 7,1±0,3 мкг/100мл. Як результатом низького вмісту антиоксидантів в сироватці крові телят чутливість тканин до перекисного окиснення ліпідів значно перевищилась, про що свідчать зміни в антиоксидантній системі. Так, в крові хворих тварин виявлено підвищення концентрації фінального продукту перекисного окиснення ліпідів малонового діальдегіду 8,3±0,3 мкмоль/л.

Отримані нами дані свідчать про те, що у телят хворих на гіповітаміноз А в сироватці крові знижена концентрація не тільки вітаміну А, а й таких антиоксидантів, як вітамін Е та селен, низька активність глутатіонпероксидази та високий вміст малонового діальдегіду, що свідчить про виникнення та розвиток оксидативного стресу в їх організмі.

Аналізуючи морфологічні, імунологічні та біохімічні показники крові телят хворих на А-гіповітаміноз нами було встановлено, що у телят хворих на А-гіповітаміноз вміст гемоглобіну 89,7 ±2,9 г/л, еритроцитів 4,9 ±0,31 млн/мкл.

Показники неспецифічної резистентності телят вказують на низький імунний статус тварин. Кількість лейкоцитів складає 5,2 ±0,84 тис/мкл, лімфоцитів 3,24 ±0,94 тис/мкл. Вміст загального білка складає 6,3 ±0,27 г/100мл, імуноглобулінів 9,2 ±0,36 г/100л.

Низькими в сироватці крові виявилися також і біохімічні показники крові хворих телят. Концентрація

Таблиця №7

Морфологічні, імунологічні та біохімічні показники крові телят хворих на гіповітамінозу А.

Показники

Вміст

Гемоглобін, г/л

89,7 ±2,9

Еритроцити, млн/мкл

4,9 ±0,31

Лейкоцити, тис/мкл

5,2 ±0,84

Лімфоцити, тис/мкл

3,24 ±0,94

Фагоцитарна активність

82,2 ±3,34

Фагоцитарний індекс

3,56 ±0,26

Імуноглобуліни, г/100л

9,2 ±0,36

Загальний білок, г/100мл

6,3 ±0,27

Глюкоза, мг/100мл

45,5 ±2,96

Резервна лужність, Об % СО2

138,2 ±2,91

Загальний кальцій, мг/100мл

9,2 ±0,44

Неорганічний фосфор, мг/100мл

4,2 ±0,33

Каротин, мкг/100мл

16,8 ±0,21

глюкози 45,5 ±2,96 мг/100мл, загальний кальцій - 9,2 ±0,44 мг/100мл, неорганічний фосфор - 4,2 ±0,33 мг/100мл.

Що стосується клінічного перебігу гіповітамінозу А, то дана патологія проявлялася в основному змінами шкіри і шерстяного покриву. У 87% досліджених тварин волосяний покрив бум тьмяним, виявляли зниження еластичності та сухість шкіри.

Виходячи з даних отриманих нами існує необхідність включати до схеми лікування гіповітамінозу А препарати, які сприяють підвищенню антиоксидантного статусу організму хворих тварин і тим самим усувають наслідки оксидативного стресу.

Для визначення ефективності лікування гіповітамінозу А в умовах господарства було сформовано дві групи телят хворих на А-гіповітаміноз. Тварин другої (контрольної) групи лікували препаратом Тетравіт вводили внутрішньом'язево по 2,5 мл щоденно на протязі 7 днів. Телят дослідної групи лікували Нутрил-селеном пероральне по 3г щоденно на протязі 7 днів.

У дослідних тварин при дослідженні виявляли сухість шкіри, зниження її еластичності. Волосяний покрив був тьмяний, місцями з алопеціями. Типовими ознаками А-гіповітамінозу були - гіперкератоз шкіри, особливо в ділянці шкіри, спини, кореня хвоста, сльозотеча, кон'юнктивіт.

Хворі тварини відставали у рості і розвитку. Вміст у сироватці крові дослідних тварин вітаміну А був нижчим за 10мкг/10мл, що вказує на розвиток А-гіповітамінозу.

Нутрил Se (Nutril Se) - кристалічний порошок, від жовтого до світло-коричного кольору, з специфічним запахом. Містить в 1000 г:

вітамін А (ретинол) ____________________20 млн. МЕ

вітамін В1 (тіамін) _____________________1,25 г

вітамін В2 (рибофлавін) _________________2,5 г

вітамін В6 (піродиксин) _________________1,75г

вітамін В12 (цианокобаламін) _____________7,5 мг

вітамін С (аскорбінова кислота) __________20 г

вітамін D3 (коликальциферол) ____________1 млн. МЕ

вітамін Е (токоферол) ___________________5,5 г

вітамін К3 (менадіон) ___________________2 г

вітамін В5 (кальцій пентатенат) ___________6,5 г

вітамін РР (нікотинамід) _________________18 г

вітамін Вс (фолієва кислота) ______________400 мг

лізин__________________________________4 г

метіонін_______________________________4 г

триптофан______________________________600 мг

селен__________________________________33 мг

Полівітамінний препарат з амінокислотами і селеном. Вітаміни беруть участь в обміні речовин і необхідні і забезпечення нормального функціонування організму. Незамінні амінокислоти потрібні для синтезу білка. Недостатнє надходження їх з кормом призводить до зниження продуктивності тварин, а також засвоєння корму. Селен попереджує порушення травлення і підвищує неспецифічну резистентність організму до різних дій навколишнього середовища.

Цей препарат слід призначати:

для профілактики та лікування гіпо - і авітамінозів, а також захворювань, викликаних нестачею селену в кормах;

для профілактики стресових станів різного походження;

для підвищення неспецифічної резистентності організму тварин.

Тетравіт відноситься до жиророзчинних вітамінів. Компоненти препарату входять до складу ліпідного шару клітинних мембран. Він забезпечує бар'єрну функцію покривного епітелію, прискорює регенерацію при ураженні шкіри і слизової оболонки. Використовують при захворюваннях дихального апарату, шлунково-кишкового тракту, шкіри, очей. Для покращення функцій репродуктивності апарату, стимуляції росту молодих тварин, підвищення резистентності організму проти бактерійних інфекцій.

Контроль за одужанням тварин проводили шляхом щоденного клінічного дослідження піддослідних тварин та аналізу результатів біохімічних, морфологічних та імунологічних показників крові. Кров від дослідних тварин відбирали безпосередньо перед проведенням досліду, та в кінці досліду.

При клінічному обстеженні тварин звертали увагу на загальний стан тварин, стан шерстяного покриву, шкіри, слизових оболонок, функціональний стан серцево-судинної, дихальної, травної та сечової системи. Стан системи крові та імунної системи аналізували шляхом лабораторного дослідження крові. Враховували також захворюваність тварин в період досліду, середньодобові прирости.

З таблиці №8 видно, що в групі тварин, яких лікували Нутрил-селеном були значно вищими середньодобові прирости - 0,61±0,06 кг. Покращення загального стану у дослідних тварин спостерігалось з третього дня досліду у тварин покращився стан шерстяного покриву. Ознаки кон'юктивіту та гіперкератоз зникали на 5-6 день досліду. Відновлення показників А-вітамінного обміну у телят першої групи відбувся вже через 3,56±1,21 днів. На протязі досліду у тварин першої групи не виявляли симптомів супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту та органів дихання.

Таблиця №9

Ефективність проведення лікувальних заходів при А-гіповітамінозі.

Група

Схема лікування

Схема лікування

Тварин у групі

Середньодобовий

приріст, кг

Термін одужання,

дні

Захворюваність

Шлун.

кишк.

розлади

Респіраторні

хвороби

Гол

гол.

%

%

Гол

гол.

%

%

І Дослідна

Нутріл-селен пер. по 3г щоденно 7 днів

10

0,61±

0,06

3,56±

1,21

-

-

ІІ Контрольна

Тетравіт в/м по 2,5 мл щоденно 7 днів

10

0,55±

0,07

5,83±

1,37

-

-

У тварин контрольної групи середньодобові прирости в період досліду становили 0,55±0,07кг що майже на 16% нижче ніж у тварин дослідної групи. Ознаки гіповітамінозу-А зникли в період 5,83±1,37 днів. Тобто тривалість хвороби у тварин контрольної групи була на 2 дні довшою.

Відновлення показників А-вітамінного обміну спостерігалось лише на 11-15 день досліджень.

Таким чином використання вітамінного препарату Нутрил-селен виявилося більш ефективним, ніж лікуванням розчином Тетравіту.

З таблиці №9 видно, що до початку досліду у тварин дослідної і контрольної груп були низькими показники гемопоезу. Так вміст гемоглобіну становив у крові дослідних тварин 89,4±2.6 г/л, контрольних - 89,7±2,9г/л, кількість еритроцитів складала 5,1±0,54 млн/мкл та 5,2±0,26млн/мкл, лейкоцитів - 5,1±0,31 тис/мкл та 5,2±0,27тис/мкл відповідно.

При дослідженні біохімічних показників як у крові дослідних так і у крові контрольних тварин було виявлено гіпопротеінемію - 5,79±0,61 г/100мл та 5,80±0,55 г/100мл; гіпоглюкоземію - 49,80±2,9 мг/100мл та 48,71±3,2мг/100мл.

Що ж стосується каротину то його вміст в сироватці крові був вірогідно знижений у телят обох груп 15,81±1,31 мкг/100мл та 15,63±1,24мкг/100мл, а вміст вітаміну А становив у сироватці крові 8,33±0,27 мкг/100мл у телят дослідної групи та 8,35±0,44мкг/100мл у телят контрольної групи, що вказує на розвиток гіповітамінозу А.

Таблиця №9

Показники крові телят

Показники

Початок досліду

Завершення досліду

І група

(Дос.)

ІІ група

(Контр.)

І група

(Дос.)

ІІ група

(Контр.)

Гемоглобін, г/л

89,4±2.6

89,7±2,9

99,31±0,44

97,42±0,52

Еритроцити, млн/мкл

5,1±0,54

5,2±0,26

6,37±0,31

6,28±0,25

Лейкоцити

тис/мкл

5,1±0,31

5,2±0,27

7,06±0,91

6,89±0,88

Лімфоцити

тис/мкл

4,2±0,26

4,1±0,36

6,3±0,88

6,1±0,37

Фагоцитар

активність

84,62±3,6

83,6±4,4

96,27±0,81

87,37±0,66

Фагоцитарний індекс

3,56±0,21

3,67±0,36

5,18±0,47

4,23±0,89

Імуноглобуліни, г/л

20,7±2,7

21,1±1,9

25,2±1,8

21,9±0,7

Загальний білок, г/100мл

5,79±0,61

5,80±0,55

7,03±0,61

6,41±0,86

Глюкоза, мг/100мл

49,80±2,9

48,71±3,2

8,33±2,11

51,88±3,37

Каротин, мкг/100мл

15,81±1,31

15,63±1,24

19,77±0,71

18,03±0,51

Вітамін А, мкг/100мл

8,33±0,27

8,35±0,44

9,61±0,63

13,83±0,83

Вітамін Е, мг/100мл

0, 19±0,08

0,21±0,05

0,32±0,06

0,22±0,03

Селен, мкг/100мл

7,3±0,62

7,3±0,71

9,8±0,34

7,4±0,26

Активн.

глутатіон - пероксидазмкмоль/л

139,6±11,4

140,2±9,4

326,8±18,7

282,2±21,3

Малоновий діальдегід, мкг/100мл

8,4±0,2

8,3±0,7

5,1±0,3

6,2±0,4

Вміст лімфоцитів становив у крові дослідних тварин 4,2±0,26 тис/мкл, контрольних - 4,1±0,36тис/мкл, кількість імуноглобулінів - 20,7±2,7 г/л та 21,1±1,9г/л, фагоцитарна

активність - 84,62±3,6 та 83,6±4,4, фагоцитарний індекс - 3,56±0,21 та 3,67±0,36.

Вітамін Е становив у сироватці крові 0, 19±0,08 мг/100мл у телят дослідної групи та 0,21±0,05мг/100мл у телят контрольної групи, селен становив 7,3±0,62 мкг/100мл та 7,3±0,71мкг/100мл. Активність глутатіонпероксидази складала 139,6±11,4 мкмоль/л та 140,2±9,4мкмоль/л, а малоновий діальдегід 8,4±0,2 мкг/100мл та 8,3±0,7мкг/100мл відповідно.

На 21-й день досліду гематологічні та біохімічні показники крові телят обох груп підвищилися і були майже на одному рівні. Що стосується біохімічних показників то вміст гемоглобіну у крові дослідних тварин збільшився на 11%, еритроцитів на 25%, лейкоцитів на 38%, лімфоцитів на 50%.

У телят контрольної групи за період досліду вміст у сироватці крові гемоглобіну збільшився на 9%, еритроцитів на 21%, лейкоцитів на 32%, лімфоцитів на 49%. Фагоцитарна активність у першої групи зросла на 14%, а у другої на 4,5%. Фагоцитарний індекс зріс на 45% і на 15%. Це свідчить про те, що препарат Нутрил-селен більш ефективний ніж ретинолу ацетат.

Загальний білок у телят дослідної групи збільшився на 21%, глюкоза на 17%, імуноглобуліни на 22%. У телят контрольної групи загальний білок збільшився на 11%, глюкоза на 7%, імуноглобуліни на 4%.

Таким чином аналіз результатів дослідження крові дослідних і контрольних тварин показав, що при застосуванні препарату Нутрил-селен за період досліду значно підвищилися показники білкового, вуглеводного і мінерального обмінів. Застосування препарату Тетравіт сприяло більш повільному відновленню показників метаболізму.

Так у порівнянні з контрольними тваринами у дослідних тварин вкінці досліду вміст загального білка був вищим на 48%, глюкози на 59%, імуноглобулінів на 82%.

Вміст каротину в сироватці крові дослідних тварин на протязі досліду збільшився на 25%, вітаміну А на 135%, вітаміну Е на 68%, селену на 34%.

У сироватці крові контрольних тварин за період досліду вміст каротину зріс на 15%, вітаміну А на 65%, вітаміну Е на 8%, селену на 1,4%.

Як показали наші досліди вміст каротину, вітаміну А, вітаміну Е, та селену у сироватці крові тварин дослідної групи був значно більшим на кінець досліду ніж у тварин контрольної групи. Так вміст каротину у сироватці крові тварин першої групи був на 40% вищим від вмісту його в крові контрольних тварин, вміст вітаміну А на 52%, вітаміну Е на 89%, селену на 96% вищим за контрольну групу.

Активність глутатіонпероксидази у першої групи збільшилась на 134%, а у другої на 101%.

Малоновий діальдегід зменшився на 64% у дослідної групи та на 34% у контрольної групи.

Отже, порівняльна характеристика ефективності Нутрил-селену та Тетравіту показала, що обидва препарати сприяють відновленню гематологічних показників, які в кінці досліду були майже однаковими у тварин дослідної та контрольної груп.

Препарат Нутрил-селен виявився більш ефективним відносно відновлення біохімічних показників, він активно стимулює обмін білка, вуглеводів і мікроелементів. Під його дією значно збільшилися показники А-вітамінного обміну і підвищилися показники антиоксидантного захисту.

3.4 Обговорення результатів власних досліджень

А-гіповітаміноз - хронічне захворювання, спричинене нестачею в організмі ретинолу або його провітаміну - каротину. Характеризується метаплазією й ороговінням епітеліальних клітин шкіри, слизових оболонок дихальних шляхів, травного каналу, сечостатевих органів, порушення зору, відтворної функції та росту молодняку.

Аналіз даних ветеринарної документації ТОВ "Хлібороб" показав, що серед хвороб молодняку великої рогатої худоби найбільшу питому вагу займають хвороби органів травлення, зокрема диспепсія - 32,9%, та хвороби органів дихання - бронхопневмонія 17,7%. Великий відсоток захворюваності припадає на хвороби пов'язані з порушенням обміну речовин: антенатальна гіпотрофія - 5,8%, рахіт - 7,7%.

Питома вага А-гіповітамінозу становить 13,1%, а аліментарної анемії - 13,2%. Аналізуючи дані захворюваності телят гіповітамінозом-А можна зробити висновок, що аліментарна анемія у молодняку великої рогатої худоби ТОВ "Хлібороб" Сумського району Сумської області виникає внаслідок недостатньої годівлі сухостійних корів, незбалансованості раціонів за поживними речовинами в тому числі за каротином.

Інша група захворювань незаразної патології: диспепсія, бронхіт, бронхопневмонія, які найбільш часто реєструються в господарстві також здебільшого реєструються при А-гіповітамінозі так, як при даному гіповітамінозі внаслідок кератинізації слизової оболонки дихальних шляхів та шлунково-кишкового тракту розвиваються бронхіт, бронхопневмонія та гастроентероколіт.

З'ясовуючи можливі причини виникнення гіповітамінозу А у телят дослідного господарства нами було встановлено, що раціони телят не збалансовані поживними речовинами, в тому числі по каротину. Це одна з найбільш вагомих причин виникнення даної патології. До того ж аналіз раціонів сухостійних корів та дослідження проб сироватки крові від них показали, що в раціоні сухостійних корів також не вистачає каротину. Показники А-вітамінного обміну - каротин та вітамін А в сироватці крові сухостійних корів були значно нижчими за норму. Таким чином хворі на гіповітамінозу А телята відчували недостатність вітаміну А ще в період внутрішньоутробного розвитку. Це пояснюється народженням великого відсотку гіпотрофованих тварин, які в подальшому хворіють на диспепсію та бронхопневмонію.

В зв'язку з недостатнім живленням плоду в період внутрішньоутробного розвитку та дефіциту вітаміну А, телята, які народжуються, мають низький вміст в депо вітаміну А. Екзогенний гіповітамінозу А в процесі росту та розвитку телят в неонатальний та постнатальний періоди ускладнюється розвитком ендогенного гіповітамінозу А, так як, у хворих на гіповітамінозу А тварин часто реєструється шлунково-кишкові розлади, що веде до порушення всмоктування і засвоєння каротину корму.

Вивчення стану обміну речовин у телят шляхом дослідження проб крові і визначення гематологічних і біохімічних показників показало, що гематологічні показники крові молодняку великої рогатої худоби ТОВ "Хлібороб" Сумського району Сумської області на час досліджень були в межах фізіологічної норми. Що ж стосується біохімічних показників крові, то частина з них: загальний білок, глюкоза знаходились в деяких випадках на нижній межі норми а в більшості проб були нижчими за норму. Показники мінерального та вітамінного обмінів вказували розвиток гіповітамінозу А. Так вміст каротину та вітаміну А в сироватці крові були вірогідно зниженими і становили 15,81±1,31 мкг/100мл та 8,33±0,27 мкг/100мл відповідно.

Отже у тварин лабораторно було виявлено гіпокальцеемію, гіпофосфатемію, низький вміст каротину та вітаміну А.

Клінічно захворювання в умовах дослідного господарства перебігало з перевагою таких симптомів як зміни стану шерстяного покрову та шкіри, які було виявлено у 79% обстежених тварин, гіперкератоз шкіри - у 68% телят та кон'юнктивіти - 13%.

У хворих на гіповітамінозу А телят часто реєструвалися рецидиви шлунково-кишкових та респіраторних захворювань.

Лікування хворих тварин проводилося препаратами вітамінів Нутрил-Se та Тетравіт. Нутрил-Se - додавали до корму, а Тетравіт, який має масляну основу вводили парентерально.

Застосування препарату Нутрил-Se було ефективнішим. Так середньодобові прирости в дослідній групі склали 0,61±0,06 кг, тоді як у тварин контрольної групи даний показник був майже на порядок нижчим і становив 0,55±0,07 кг.

Значно коротшим у тварин дослідної групи був і термін одужання 3,56±1,21 днів у порівнянні з 5,83±1,37 днів у телят контрольної групи.

У тварин дослідної групи покращення загального стану, стану шерстяного покриву, шкіри та слизових оболонок спостерігали уже на 5-7 день досліду, тоді як контрольних тварин відповідні покращення реєстрували лише на 9-11 день досліду.

Значно швидше у тварин першої групи проходило і відновлення гематологічних та біохімічних показників.

Дослідження крові на кінець досліду показало, що у тварин обох груп морфологічні показники майже однакові. Біохімічні показники показали, що вміст загального білка за період досліду у крові дослідних тварин збільшився на 21%, глюкози на 17%, імуноглобулінів на 22%. У телят контрольної групи за період досліду вміст у сироватці крові загального білка збільшився майже на 11%, глюкози на 7%, імуноглобулінів на 4%.

Таким чином, аналіз результатів дослідження крові дослідних і контрольних тварин показав, що застосування препарату Тетравіт сприяло більш повільному відновленню показників метаболізму, а застосування препарату Нутрил-Se за період досліду значно підвищилися показники білкового, вуглеводного і мінерального обмінів.

Вміст каротину в сироватці крові дослідних тварин на протязі досліду збільшився на 25%, вітаміну А на 13,5%, вітаміну Е на 68%, селену на 34%.

У сироватці крові контрольних тварин за період досліду вміст каротину зріс на 15%, вітаміну А на 65%, вітаміну Е на 8%, селену на 1,4%.

Як показали наші досліди вміст каротину, вітаміну А, вітаміну Е, та селену у сироватці крові тварин дослідної групи був значно більшим на кінець досліду ніж у тварин контрольної групи. Так вміст каротину у сироватці крові тварин першої групи був на 40% вищим від вмісту його в крові контрольних тварин, вміст вітаміну А на 52%, вітаміну Е на 89%, селену на 96% вищим за контрольну групу.

Активність глутатіонпероксидази у першої групи збільшилась на 134%, а у другої на 101%.

Малоновий діальдегід зменшився на 64% у дослідної групи та на 34% у контрольної групи.

Отже, порівняння ефективності Нутрил-Se та Тетравіту показало, що обидва препарати сприяють відновленню гематологічних показників, підвищенню антиоксидантного захисту, але препарат Нутрил-Se виявився більш ефективнішим.

3.5 Розрахунок економічної ефективності

Вихідні дані:

Кількість телят у групі - 10

Вартість Нутрил-селену - 1кг - 105,50 грн.

ВартістьТетравіту - 100мл - 6,8 грн.

Вартість внутрішньом'язевої ін'єкції - 0,5 грн.

Закупівельна ціна м'яса - 1кг - 8 грн.

Термін хвороби - 7 днів.

1. Визначено збиток від зниження продуктивності тварин в наслідок їх захворювання за формулою:

З2=М* (Вз - Вхв) *Т*Ц

де М - кількість хворих тварин, гол.;

Вз і Вхв - середньодобова кількість продукції, одержана від здорових і хворих тварин, кг;

Т - тривалість хвороби, днів;

Ц - закупівельна ціна м'яса, грн.

З1 (І групи) = 10* (0,7-0,61) *7*8 = 50,4 грн.

З2 (ІІ групи) = 10* (0,7-0,55) *7*8 = 84 грн.

2. Визначимо витрати на ветеринарні заходи:

Вв (І група) = (0,31*7) *3,56 = 7,7 грн.

Вв (ІІ група) = ( (0,17*7) + (0,5*7)) *5,83 = 27,3 грн.

3. Вирахували економічну ефективність за формулою:

Ееф. = (З2+Вв2) - (З1+Вв1) = (84+27,3) - (50,4+7,7) =53,2 грн.

Таблиця №10.

Економічна ефективність проведеного лікування.

Показники

Групи тварин

І Дослідна

ІІ Контрольна

Захворіло, гол.

10

10

Термін хвороби, днів

7

7

Середньодобовий приріст хворих тварин, кг

0,61

0,55

Збитки від недоодержання продукції, грн.

50,4

84

Сума збитків по групам, грн.

50,4

84

Витрати на ветеринарні заходи, грн.

7,7

27,3

Загинуло, гол.

-

-

Економічна ефективність

53,2

0

Висновок:

Виходячи з розрахунків економічні збитки від недоодержання продукції ІІ групи становили 84 гривень та 27 гривень 30 копійок - витрати на лікування.

У групі дослідних тварин величина збитків становила 50 гривень 40 копійок та 7 гривень 70 копійок становили витрати на лікування.

Економічна ефективність І групи в порівнянні з ІІ групою склала 53 гривні 20 копійок.

3.6 Використання комп'ютерних технологій

При виконанні магістерської роботи ми використовували комп'ютер ІІІ покоління AMD Duron (700МГц).

При цьому використовували середовище Windows XP (2000) та програми пакету Microsoft Word проводили набирання тексту, використовуючи при цьому стандартну клавіатуру (102 клавіші). При цьому ми дотримувались таких вимог:

Робота оформлювалась на стандартних аркушах формату А4, шрифт 14 Pt, Times New Roman, інтервал 1,5.

Береги: верхній та нижній по 2 см, правий - 1,5 см, лівий - 3 см.

Для розрахунків і оформлень таблиць застосовували табличний процесор MS EXCEL.

Таблиці будували з допомогою „Вставить" в меню „Таблица” та вказували кількість рядків та колонок. Орієнтацію тексту в таблиці виконували з допомогою панелі форматування.

Діаграми будували з допомогою майстра будування діаграм, який пропонував 4 кроки створення діаграм: 1 - вибір типу діаграми, 2 - введення даних діаграми, 3 - підписи осей, даних та назви діаграми та 4 - вибір місця розташування діаграми.

Розрахунки статистичної вірогідності проводили з допомогою Microsoft Excel. При цьому використовували t-критерій Ст'юдента при рівні достовірності 5%.

4. Заходи охорони та безпеки праці при лікуванні хворих на А-гіповітаміноз телят

Використання вітамінних препаратів має важливе значення при лікуванні телят, що в свою чергу забезпечує безпеку тварин щодо біологічного враження; до розповсюдження хвороби, яке в свою чергу нормальне працювання ветеринарного лікаря та обслуговуючого персоналу.

При організації трудового процесу згідно законодавства України „Про охорону праці" слід враховувати забезпечення належного стану охорони праці, що може бути пов'язане з розробкою заходів безпеки при організації лікування тварин.

Взагалі з метою обробки заходів безпеки необхідно провести оцінку тих робіт з охорони праці, які мали місце в сільськогосподарському кооперативі. Аналізуючи загальний стан праці можна відмітити, що в ТОВ "Хлібороб" охорона праці організована на підставі колективного договору, розпоряджень директора, інструкцій з виконання правил роботи. Ці документи являються юридичною базою функціонування охорони праці в господарстві.


Подобные документы

  • Будова, номенклатура та властивості вітаміну А, його синтез та транспорт в організмі тварин. Роль вітаміну А в обміні речовин, особливості забезпеченості та недостатності. Клінічні симптоми, патолого-морфологічні зміни та діагностика гіповітамінозу А.

    курсовая работа [45,6 K], добавлен 12.04.2012

  • Значення, перелік і застосування нітратів у сільськогосподарському виробництві. Хімічні властивості отруйних речовин. Шляхи їх надходження в організмі. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва.

    курсовая работа [36,9 K], добавлен 23.12.2013

  • Перелік препаратів фосфорорганічних сполук. Фізичні й хімічні властивості фосфорорганічних сполук. Патолого-анатомічна картина, клінічні симптоми отруєння. Діагностика, лікування та профілактика. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва.

    курсовая работа [350,1 K], добавлен 12.05.2014

  • Копроовоскопічний стандартизований метод Котельникова-Хренова. Лікування свиней за аскарозу, трихурозу, езофагостомозу та змішаної iнвазiї. Застосування антигельмінтиків для лікування тварин. Визначення лікувальної ефективності антигельмінтних препаратів.

    дипломная работа [121,3 K], добавлен 20.01.2013

  • Застосування нітратів та нітритів, їх фізичні й хімічні властивості. Умови, що сприяють отруєнню. Шляхи надходження в організм. Патогенез, патолого-анатомічна картина, клінічні симптоми отруєння тварин. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва.

    контрольная работа [227,0 K], добавлен 23.03.2017

  • Фізичні та хімічні властивості свинцю і його сполук. Шляхи надходження отрут в організм, токсикологічні значення. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів, прогноз і перебіг захворювання. Ветеринарна санітарна оцінка продуктів тваринництва.

    курсовая работа [833,5 K], добавлен 10.05.2019

  • Використання мікробіологічних препаратів на основі корисних бактерій при клональному розмноженні оздоровленого біотехнологічним способом матеріалу картоплі. Оцінка позитивної дії біопрепаратів Клепс, Штам №7, Штам №9, Байкал при культивуванні живців.

    статья [20,1 K], добавлен 28.04.2014

  • Сутність і типи сказу, його клінічні прояви та методи діагностики. Характеристика епізоотичного стану Заводського району м. Миколаєва. Засоби та заходи профілактики захворювання собак і котів на сказ на базі дільничної лікарні ветеринарної медицини.

    курсовая работа [39,9 K], добавлен 28.04.2014

  • Серологічний моніторинг лейкозу великої рогатої худоби в Україні і Полтавській області. Розповсюдження ВЛВРХ з урахуванням вікових характеристик поголів'я. Показники крові тварин на різних стадіях перебігу хвороби, профілактичні і протилейкозні заходи.

    дипломная работа [162,8 K], добавлен 12.10.2011

  • Епізоотична ситуація в господарстві щодо кишкових гельмінтозів у свиней. Оцінка ефективності антигельмінтної дії івермеквету 1%-го та аверсекту-2 при кишкових гельмінтозах свиней великої білої породи, які належать фермерському господарству "Зоря".

    дипломная работа [67,0 K], добавлен 31.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.