Визначальною умовою схоронності зернової маси є інтенсивність дихання, яку треба знизити до максимально низького рівня.

Найважливішим і найнадійнішим чинником регулювання життєдіяльності зерна, застосовуваним у практиці зберігання, є його вологість. У сухому (не більш як 14 %) та охолодженому зерні інтенсивність дихання низька, мікроорганізми перебувають у пригніченому стані, спори пліснявих грибів не проростають. Комахи, хоча й можуть розвиватися в зерні вологістю 12 %, проте (якщо вони є), перебувають у стані холодового заціпеніння. Кліщі, навпаки, не бояться низьких температур, але не живуть, там, де сухо, і в зерні вологістю 13-13,5 % гинуть. Отже, сухе й охолоджене зерно може зберігатися високим насипом упродовж тривалого терміну без втрат і погіршення якості. Режим зберігання в сухому стані є основним для насіннєвого, продовольчого і фуражного зерна.

Температура зерна -- другий надзвичайно важливий чинник, що регулює життєдіяльність зерна. Цей практично єдиний спосіб тимчасової консервації зерна здійснюють за рахунок раціонального використання добових перепадів температури і періодів тимчасових похолодань. Охолодження корисне як для сухого, так і для вологого й вогкого зерна, якщо останнє не можна негайно висушити. Зниження температури супроводжується різким скороченням інтенсивності дихання зернової маси, пригніченням розвитку мікрофлори, холодовим заціпенінням та загибеллю комах.

Особливу увагу слід приділити зниженню травмування зерна при обмолоті. Слід звернути увагу також на вологість зерна: дуже сухе або занадто вологе травмується більше.

Попереднє очищення зернового невіяного зерна поліпшує технологічні властивості зернової маси (сипкість, однорідність), підвищує продуктивність і надійність роботи транспортерів, розподільних решіт і сушарок. Проводити його треба негайно, щойно насіння надійде на тік. У разі затримки з очищенням зерно часто зволожується на 3-4 % і більше. Очищення багато в чому убезпечує зерно й від самозігрівання. Адже домішки мають вищу вологість і рясно обсемінені мікрофлорою. Ця операція здійснюється за один пропуск зерна через ворохоочищувальну машину.

Активне вентилювання насіння атмосферним повітрям -- найбільш ефективний, дешевий і простий спосіб тимчасового консервування вологого свіжозібраного насіння. Порівняно з іншими способами, охолодження потребує в 1,5-3,0 рази менше затрат. Через нерухомий насип зерна пропускають потік зовнішнього холодного повітря, використовуючи різницю між денною та нічною температурами. Активне вентилювання застосовується також для ліквідації самозігрівання, підсушування зернових насипів, прискореного охолодження і з профілактичною метою.

Норми витрати повітря за активного вентилювання залежать насамперед від вологості зерна: що вища вологість, то більше повітря треба подавати в насип. Наведені норми є середніми як для продовольчого, так і для насіннєвого зерна даної вологості і складені в розрахунку на повітря з температурою 20 °С. Якщо вентилювання проводять за +5...+10 °С, ці норми можна трохи зменшити, а висоту насипу зерна збільшити. Витрату повітря регулюють збільшенням або зменшенням об'єму вентильованої партії.

Сушіння -- найбільш складна й енергоємна операція, особливо в районах з підвищеною вологістю. За агротехнічними вимогами, сушінню слід піддавати все зерно, що має вологість, вищу за критичну, або таку, що до неї наближається (вищу за 14%). Ця технологічна операція потребує точного дотримання температурних режимів роботи з урахуванням культури й вологості насіння. Відхилення від допустимої температури призводять до необоротного зниження схожості насіння.

Його якість знижується також через нерівномірне нагрівання в сушарках, іноді навіть за оптимальної температури сушіння, що характерно для шахтних і барабанних сушарок. Через відсутність надійного контролю за технологічним процесом часто на практиці застосовують нижчі температури, що неминуче спричинює зниження продуктивності агрегатів.

Нажаль, зняття вологи за одне проходження насіннєвого зерна через шахтну сушарку дорівнює тільки 4-5%, а через барабанну -- 3-4 %. Тому, для зерна з високою вологістю, яке висушують за кілька проходжень через сушарку, рекомендують ступінчасті температурні режими. Для першого проходження застосовують знижену температуру агента сушіння і нагрівання зерна; надалі ці показники підвищують.

Камерні сушарки з активним вентилюванням підігрітим повітрям, навпаки, дають змогу одночасно висушувати великі партії насіння (по 30-50 т) трав, зернових, зернобобових, овочевих, технічних культур з будь-якою початковою вологістю й засміченістю, а також такі малосипучі матеріали. Тут для підігрівання повітря використовують повітронагрівачі ВПТ-400, ВПТ-600 або теплогенератори. Температура агента сушіння має дорівнювати допустимій температурі нагрівання насіння (див. вище).

Температурний режим у поєднанні із зазначеною вище нормою є основою рекомендованої сьогодні технології сушіння насіння активним вентилюванням. Ці параметри повністю виправдали себе у виробництві, вони придатні для всіх основних культур з будь-якою вихідною вологістю. Час сушіння партії зерна становить, зазвичай, близько 1-2 доби. Певне пересушування насіння нижнього, шару не погіршує його якості. А нерівномірність і неодночасність висушування верхніх і нижніх шарів насипу усуваються у процесі механізованого вивантаження просушеного зерна.

Первинне та вторинне очищення (сортування) насіння може складатися з кількох операцій, основна мета яких -- довести зерно й насіння до потрібних норм. У процесі сортування їх обробляють на повітряно-решітних машинах, трієрах, пневматичних сортувальних столах та інших спеціальних пристроях.

Окрім того, ретельне очищення потрібне для поліпшення схоронності зерна .

Зберігання насіння -- один із найважливіших етапів, що визначає якість сировини під час переробки і якість насіння під час висівання. Воно може справляти як позитивний вплив, сприяючи підвищенню схожості у результаті післязбирального достигання, так і негативний, призводячи, під дією різних чинників, до зниження або навіть цілковитої втрати схожості.

Найвища збереженість насіння зернових забезпечується при складуванні добре просушеного й охолодженого зерна вологістю до 14 %, із збільшенням її до 16 % збереженість різко погіршується. За певних умов зовнішнього середовища зерно здатне поглинати (сорбція) або віддавати (десорбція) пароподібну вологу. Тому в огінньо-зимово-весняні місяці вологість насіння в 10-20 сантиметровому верхньому шарі, як правило, підвищується. Отже, сухе зерно доцільно зберігати високим насипом, що зменшує площу контакту з вологим повітрям. При цьому підвищується ефективність використання складської місткості, зерно повільніше прогрівається під час літнього зберігання.

Вологість і вага насіння, що зберігається в мішках, змінюються істотніше, ніж у насипу, що пояснюється більшою питомою поверхнею, через яку здійснюється вологообмін між зерном і повітрям. Наприклад, у сухого насіння таке зволоження сягає 1,5 %.

З огляду на явище термовологопровідності, коли волога із зони з підвищеною температурою переміщується в менш нагріті ділянки насипу, де й може конденсуватися, не можна допускати великого перепаду температур у зерновій масі.

При стаціонарному зберіганні сухого зерна, яке пройшло післязбиральну обробку, серйозних труднощів зазвичай не виникає. Достатньо підтримувати режим і періодично контролювати стан насіння, температуру насипу, вологість, колір, запах, зараженість шкідниками. Виявивши в зерновій масі шкідників, треба визначити сумарну щільність зараження (СЩЗ). Якщо вона менша за III (від 1 до 3 екз/кг), то становище можна виправити термічним знезаражуванням, застосовуючи негативні (-5...-10 °С) температури. За перевищення цього значення доведеться скористатися хімічними засобами.

2.4.8 Документація сортових посівів озимої пшениці

Щоб уникнути знеособлювання сортового насіння, на всі його партії видаються спеціальні документи. Партією називають будь-яку кількість однорідного (однієї культури, сорту, репродукції, одного року врожаю та ін.) за якістю насіння, засвідченого одним документом. Партія насіння власного вирощування, засипаного на зберігання в насіннєві фонди господарства, повинна бути оформлена "Актом апробації" і "Посвідченням про кондиційність насіння", яке видається районною державною насіннєвою інспекцією за результатами аналізу посівних якостей насіння.

На насіння, що не відповідає вимогам стандарту на посівні якості (при його повному аналізі), а також на насіння, перевірене не за всіма нормованими показниками, видається "Результат аналізу насіння".

Насіння супереліти, еліти, яке завезене господарством зі сторони або вирощене у господарстві і направляється в інше місце, засвідчується "Атестатом на насіння", який виписують на підставі "Акта апробації" і "Посвідчення про кондиційність насіння".

Кондиційне за сортовими, і посівними якостями насіння різних репродукцій, яке завозиться в господарство або вивозиться з нього, супроводжується "Свідоцтвом про насіння".

У господарстві ведеться "Ккнига обліку насіння". У ній записують дані про кількість і якість висіяного і наявного в господарстві насіння. По кожній культурі в книгу записують назву сорту, репродукцію, норму висівання насіння, фактичний урожай по кожному полю.

3. Економічна ефективність вирощування сортового насіння

Економічну ефективність господарства можемо визначити із бухгалтерських звітів господарства.

Економічна ефективність господарської діяльності за 2010 рік:

Отже, з даної таблиці ми бачимо, що економічна ефективність вирощування посівів пшениці озимої є відносно рентабельним.

Висновки

Сучасна технологія виробництва зернових культур базується на помітному збільшенні енерговитрат на техніку, добрива, пестициди та ін.

Сучасні сорти озимої пшениці інтенсивного типу мають потенційну продуктивність 60--90 ц зерна і більше. В основному у виробничих умовах урожай цих сортів набагато менший. Причин невеликої продуктивності багато і основні серед них -- порушення технологічної дисципліни. Потенційна врожайність рослин є головним фактором формування можливо високого врожаю, а реалізація його залежить від оптимізації умов вирощування, що досягається створенням оптимальних умов середовища в ценозах, тобто наближенням на різних етапах росту й розвитку озимої пшениці доцільної кількості факторів необхідного співвідношення їх. За таких оптимізованих умов рослини здатні краще протистояти екологічним стресам та наблизитись до максимальної реалізації продуктивності.

Важливо не тільки виростити добрий врожай, але і без втрат, із збереженням високих якостей зерна зібрати його. Практика показує, що можна добре провести сівбу, зразково доглядати за посівами, виростити високий урожай, проте якщо збирання буде неякісним і розтягнутим, то це веде до великих втрат і зниження валового збору зерна.

Отже, для отримання високоякісного врожаю в господарстві необхідно пильно слідкувати за дотриманням усіх заходів агротехніки, а також вести нагляд за станом використовуваної техніки, якістю посівного матеріалу тощо.

В загальному бачимо, що дане господарство вирощує чималу кількість сортів пшениці озимої, які є економічно вигідними.

Список використаної літератури:

1. Молоцький М.Я., Васильківський СП., Князюк В.І. Селекція та насінництво польових культур -- К. : Вища школа. -- 1994 р.

2. Тлумачний словник із сільськогосподарської екології / Укладачі: Л. Л. Товажнянський, Г. І. Гринь, А. А. Лісняк та інші. -- Харків: НТУ«ХПІ». -- 2009. -- 220 с

3. Закон УкраїниПро насіння і садивний матеріал № 411 -IV від 26.12.2002

4. Зерновим культурам -- надійний захист / Федоренко В. // Пропозиція. -- 2001.

5. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. -- Львів : НВФ "Українські технології", 2002. -- 800 с.

6. Озима пшениця на Україні - Чернов, «Урожай», Київ

7. Селекція і насінництво польових культур - Зозуля, Мамалига, Київ, «Урожай»,1993.- 416с.

8. http://uk.wikipedia.org

Размещено на Allbest.ru