Планування роботи МТП в умовах ДП "Агро-Аврора" з розробкою технології лущення стерні після збирання ячменю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Нікопольський коледж Дніпропетровського аграрного університету

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту на тему:

Планування роботи МТП в умовах ДП «Агро-Аврора» з розробкою технології лущення стерні після збирання ячменю

виконав: Є.О. Желтяков

прийняв: В.Ф. Ляшенко



Зміст

1. Вступ

1.1 Анотація

1.2 Стан та перспективи розвитку АПК країни

1.3 Характеристика господарства

2. Розрахункова частина проекту

2.1 розрахувати технологічні карти на задані с/г культури

2.2 Скласти план механізованих робіт

2.3 Побудувати графіки машино використання та скорегувати їх

3.Технологічна частина проекту

3.1 Агротехнічні вимоги до лущення стерні

3.2 тяговий розрахунок агрегату

3.3 спосіб руху агрегату, його кінематичний розрахунок

3.4 Визначення продуктивності агрегату і витрати ПММ

3.5 Розробка операційно-технологічної карти

4. Організаційна частина проекту

4.1 Розпорядок робочого дня,особовий склад агрегату, його обов'язки

4.2 Організація технічного і технологічного обслуговування агрегату

4.3 Організація заправки ПММ

4.4 Організація зберігання техніки

4.5 Охорона праці та протипожежні заходи при лущенні стерні

5. Економічна частина проекту

1 Вступ

1.1 Анотація

В курсовому проекті на задані сільськогосподарські культури розраховані технологічні карти, по яких складений план механізованих робіт, побудований та скорегований графік машиновикористання.

Виконаний тяговий та кінематичний розрахунок агрегату для лущення стерні після збирання ячменю, знайдена його продуктивність та витрати палива.

Розглянута організація роботи агрегату в загінці, розроблені основні положення техніки безпеки, та питання зберігання техніки, зроблений розрахунок по визначенню затрат праці та коштів на 1 гектар при лущенні стерні. Агрегатом у складі Т - 150 + ЛДГ - 15.

Курсовий проект представлений пояснювальною запискою об'ємом 34 листів та графічною частиною на 2 листах формату А-1.

1.2 Стан та перспективи розвитку АПК країни

У процесі аграрної реформи в Україні відбуваються глибокі соціально-економічні перетворення, спрямовані на подолання відчуження с/г працівників від землі, засобів виробництва і результатів праці, на перехід аграрного сектора економіки до ринкових відносин. Здійснено роздержавлення с/г підприємств, переважна більшість земель сільськогосподарського призначення передана у приватну власність трудівникам села, формуються нові організаційно-правові структури ринкового типу, створюються умови для розвитку конкурентоспроможного агропромислового виробництва. Проте аналіз діяльності агропромислового виробництва свідчить про необхідність наукового обґрунтування визначення основних напрямків поетапного його розвитку, формування ринкового середовища, входження аграрного сектора економіки України у світове ринкове співтовариство.

При підготовці проекту “Стратегія розвитку агропромислового комплексу України” виходили з того, що агропромислове виробництво є складовою єдиного народногосподарського комплексу і без промислових галузей цього комплексу - виробництва машин, машинобудування, нафтопереробного виробництва і т. д. - виробництво, зберігання, переробка тощо, продукції не можливі.

В Україні має місце гострий дефіцит продовольчого споживання не лише окремих продуктів, а і по всьому їх набору. Загалом за набором основних харчових продуктів, необхідних для здорового харчування, цей дефіцит дорівнює майже 40%,у т. ч. продуктів тваринного походження - 50%, а рослинного походження - понад 22%. Досягнення стану продовольчої безпеки вимагає одночасного зростання обсягів споживання продовольства і зниження частки витрат на харчування у сімейному бюджеті що можливе за значного випередження підвищення доходів над зростанням цін на продовольство.

Для оновлення машинно-тракторного парку аграрних підприємств на рівні технологічної потреби необхідно щорічно понад 15 млрд. грн.. З них на оновлення парку тракторів - 3 млрд. грн., зернозбиральних комбайнів - 3,5 - 4,0, бурякозбиральних машин - 0,35 - 0,40, кормозбиральних - 1,0 -1,2, машин для тваринництва - 1,6 - 1,7, техніки загального призначення - на 3,5 - 4,0 млрд. грн. ? Для підтримання в працездатному стані необхідно 2,0 - 2,5 млрд. грн..?. Нині ж на придбання с/г техніки суб'єкти господарювання щорічно можуть використати не більше 2 млрд. грн.. Джерелами фінансування для придбання с/г машин є прибуток, амортизаційні відрахування та інвестиції з інших держав ? які щорічно невпинно зменшуються, що зумовлено хронічним диспаритетом цін на промислові товари ?.

Пріоритетними напрямами діяльності с/г машинобудування мають стати істотне збільшення обсягів виробництва вітчизняних зернозбиральних комбайнів і тракторів, підвищення їх якості та технологічної надійності, що можливе за умов модернізації підприємств с/г машинобудування та підвищення їх технічного рівня.

У зв'язку з різким зменшенням внесення мінеральних та органічних добрив, фактичним припинення вапнування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів, скороченням обсягів лісомеліоративних і протиерозійних робіт активізувалася деградація земель, значно зростає інтенсивність ерозійних процесів. Стратегічними напрямами підвищення ефективності виробництва мінеральних добрив є модернізація обладнання, вдосконалення технологій, ефективне використання власної сировини та енергоносіїв, що дасть можливість знизити собівартість і, відповідно, ціну на добрива.

1.3 Характеристика господарства

В 2000р. в результаті реорганізації колишнього КСП імені крейсера "Аврора" було створене товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Аврора". В 2003р. з появою інвестора і вкладенням капітальних інвестицій було створене нове господарство ДП " Агро-Аврора" ТОВ ВКФ Олімпекс ЛТД , яке орендує в ТОВ "Аврора" землю та засоби виробництва.

По своїм розмірам ДП " Агро-Аврора" являється одним з найбільших господарств району. В його склад входять три населених пункти. Центральна садиба знаходиться в селі Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області.

Господарство знаходиться в 10 км від райцентру м. Нікополь, в 120 км від обласного центру м. Дніпропетровська і в 8 км від залізничної станції. З названими промисловими центрами господарство зв'язане автомобільними шляхами.

Дніпропетровська область, площею 32,6 тис.м2 розташована в середній та нижній течіях річки Дніпра. Рельєф області рівнинний, дуже порізаний долинами , в ґрунтовому покриві переважають чорноземи звичайні, середні та малогумусні. Клімат області характеризується жарким літом та відносно холодною зимою. В ДП “Агро-Аврора” Нікопольського району цієї ж області клімат - переважно-теплий з жарким та сухим літом та прохолодною зимою. Середня річна кількість опадів складає 400-420 мм. сума температур за період з температурою вище 10?С складає близько 2900?С.Температура літніх місяців значно висока.

Опади літнього періоду носять ливневий характер, що знижує коефіцієнт їх корисного впливу.

Рельєф представляє собою характерну для півдня України степову рівнину, яка розділяється балками, які мають напрямок в сторону Каховського водосховища.

Тривалість періоду з температурою вище 10?С складає 175 днів, а в без морозний період - 150-175 днів. Середня висота снігового покриву складає 13-15 см.

Економічні умови підприємства характеризуються наявністю великого масиву родючих земель, приміським положенням, близькістю Каховського водосховища, здібними транспортними зв`язками, міцною матеріально-технічною базою.

Серед підприємств Нікопольського району ДП «Агро-Аврора» займає перші місця по виробництву сільськогосподарської продукції. Підприємство являється одним з перших підприємств району та області, яке для досягнутого рівня виробництва достатньо забезпечене необхідними засобами. З кожним роком підприємство збільшує виробництво сільськогосподарської продукції та відповідно розширяє матеріально-технічну базу.

Земельний масив господарства займає 3987,7га в тому числі с/г угідь 3674,8 га, з них 3674,8 га рілля.

Станом на 1 січня 2005 року на території Придніпровської сільської Ради нараховувалось 2200 господарств, розміщених в трьох населених пунктах з кількістю населення 5665 чол.

В ДП " Агро-Аврора" працює 462 чол. В перерахунку на одного працездатного працівника господарства припадає 8,63 га с/г угідь, що говорить про достатню забезпеченість господарства робочою силою при умові високої механізації виробництва.

Рівень і темпи росту виробництва в великій мірі залежать від забезпеченості виробничими фондами.



2 Розрахункова розділ

2.1 Розрахувати технологічні карти на задані сільськогосподарські культури

Технологічна карта є документом, у якому зафіксовані в цілком визначеній послідовності й зв'язку між собою найбільш доцільні технологічні операції вирощування і збирання сільськогосподарських культур і способи їх виконання, набір машин та інших засобів механізації.

При розробці карт планують застосування прогресивних технологій вирощування, які базуються на науково обґрунтованих і перевірених практикою агроприйомах. Карти розробляють на основі використання наявних в господарстві машин, аналіз досвіду використання їх за минулі роки, а також тих, які планують закупити в поточному році. При комплектуванні МТА для виконання тієї чи іншої операції слід забезпечити максимальне допустиме використання тягової потужності трактора при забезпеченні виконання технологічних процесів на високому агротехнічному рівні, забезпечення максимально можливої потоковості виконання зв'язаних між собою технологією операцій та процесів, скорочення затрат праці при поліпшенні і полегшенні умов роботи працівників, забезпечення зниження прямих експлуатаційних затрат. Особливу увагу слід приділяти застосування начіпних машин та знарядь або ж причіпних та напівначіпних, обладнаних гідросистемою.

В кінці технологічної карти підбивають підсумок показників граф 6, 12, 15, 17, 18, 20, 21, 22, які використовують для аналізу і розрахунків основних експлуатаційних та економічних показників роботи машинно-тракторних агрегатів, які заплановані технологічною картою на виконання операцій по вирощуванню заданої сільськогосподарської культури.

Порядок заповнення граф технологічної карти наступний.

Графа 1 - в суровій послідовності подають перелік всіх операцій вирощування і збирання заданої сільськогосподарської культури згідно прийнятої технології. Агротехнічні вимоги подають в загальних рисах (наприклад, оранка зябу на глибину 25...27 см, раннє весняне боронування 2...4 см). Для транспортних робіт вказують середню відстань перевезень.

Графа 2 - вказують одиницю виміру (га, т, ц, кг,м2 тощо).

Графа 3 - подають обсяг робіт який встановлюється на підставі площі поля та планових значеннях норм внесення добрив, насіння, урожайності основної та побічної продукції. Якщо, наприклад, закриття вологи проводиться в два сліди то обсяг робіт збільшується в 2 рази (подвоєння). У випадку, коли передбачений обсяг робіт розподіляють по окремих агрегатах проти кожної вказують намічений обсяг.

Графа 4 - вказують календарні строки виконання операцій з урахуванням культури і конкретних умов господарства, технології й агротехніки виробництва, перевірених практикою спостережень.

Графа 5 - вказують найбільш допустиму кількість днів для виконання запланованої операції у відповідності з агротехнічними вимогами.

Графа 6 - вказують робочі дні на виконання операції. Вони можуть дорівнювати чисельно календарним або бути меншими. Взаємозв'язані операції повинні виконуватися однаковим число днів.

Графи 7, 8, 9 - вказують засоби виробництва і знаряддя праці, тобто обґрунтовують склад машинно-тракторних агрегатів, для виконання кожної сільськогосподарської операції. Обирати склад МТП потрібно так, щоб забезпечити задану якість, максимальну продуктивність, повне використання потужності та мінімальні витрати коштів на одиницю роботи. Перевагу треба надавати комбінованим агрегатам як заводського виконання так і тим, що складенні в господарстві. На операціях з підвищеною енергомісткістю (оранка, снігозатримання, внесення органічних добрив і таке інше) вигідніше використовувати енергонасичені трактори Т-150, Т-150К, ДТ-75М, а на операціях з малою енергомісткістю та полях не великих розмірів - трактори звичайної середньої та малої енергомісткості - ЮМЗ-6АЛ, МТЗ-80,82, Т-40.

Сільськогосподарські машини підбирають так, щоб вони були взаємопов'язані у виробничому циклі за рядністю та продуктивністю. Наприклад, необхідна узгодженість врожайності, ширини захвату жаток та пропускної здатності молотарки комбайну; рядності сівалок, просапних культиваторів та комбайнів для збирання кожної культури. Бажано врахувати те, що вибрані агрегати повинні забезпечити ґрунтозахисну систему землеробства, зниження витрат палива, покращення умов праці механізаторів та обслуговуючого персоналу.

Графи 10, 11 - норму виробітку за зміну встановлюють за типовими нормами виробітку на сільськогосподарські механізовані та транспортні роботи. Діючі норми виробітку на механізовані роботи розраховані на тривалість зміни - 7 годин, а на роботах із шкідливими умовами праці (обпилювання, обприскування культур пестицидами та ін.) - 6 год. У випадку застосування нових машин, для яких норми виробітку не встановленні, їх слід брати з технічних характеристик цих машин. При цьому враховують використання змінного часу в конкретних умовах експлуатації цих машин, оскільки в технічних характеристиках машин подається їх продуктивність за годину чистого робочого часу. Годину продуктивність знаходимо діленням змінної продуктивності на тривалість зміни (7 або 6 годин).

Графа 12 - кількість нормо-змін визначають діленням значення графи 3 на значення графи 10, округлюючи результат до 1...2 знаків після цілого числа.

Графа 13 - числові значення цієї графи одержуємо діленням числового значення графи 12 на прийняте числове значення графи 6. При цьому враховуємо, що кількість робочих днів може бути рівна або менше значення графи 5, для взаємозв'язаних операцій число днів повинно бути однаковим, а числа одержанні при діленні повинні бути близькими до чисел: 1; 1,5; 2; 3; 4; 4,5.

Графа 14 - змінність, яка може бути одно, півтора та двозмінною, тобто числовими значеннями 1; 1,5; 2.

Графа 15 - враховуючи значення графи 13 та 14 приймаємо значення графи 15 цілим числом.

Графи 16, 17 - заповнюючи їх треба мати на увазі, що їх числові значення повинні бути цілими з врахуванням числових значень графи 9.

Графа 18 - перемножуємо числове значення графи 12 на коефіцієнт перерахунку значення якого залежить від марки трактора.

Графа 19 - витрати палива на одиницю роботи приймаємо за довідковою літературою або нормами витрати палива, які діють у господарстві.

Графа 20 - витрати палива на весь обсяг роботи визначають множенням витрати палива на одиницю роботи на обсяг роботи, тобто множенням числових значень графи 19 на графу 3.

Графа 21 - затрати прачі на одиницю роботи в людино-годинах на одиницю роботи (на га, м2, т) визначаються шляхом ділення кількості робітників на одному агрегаті, включаючи допоміжних на продуктивність агрегату за годину змінного часу (графа 11).

Графа 22 - затрати праці на весь обсяг робіт по даній операції знаходять множенням значення графи 21 на графу 3.

2.2 План механізованих робіт

Після уточнення окремих операцій і розрахунку технологічних карт на вирощування всіх сільськогосподарських культур приступають до складання річного плану механізованих робіт. Річний план складається за такою ж формою, що і технологічні карти. Всі операції по вирощуванні сільськогосподарських культур записується в річний план механізованих робіт і розміщується в послідовності за початком їх виконань. Однакові операції по вирощуванню декількох культур, які виконуються в один і той же час одним і тим же агрегатом з однаковою продуктивністю можна об'єднати. Так наприклад: можна виконати снігозатримання чи весняне боронування і другі операції в один строк для декількох культур. Обсяг робіт в цьому випадку додається. Технологічні операції річного плану механізованих робіт повинні мати нумерацію.

2.3 Побудова графіку машиновикористання

Для з'ясування повної картини завантаження комплексу машин протягом періоду виробництва заданої культури на підставі розробленої технічної карти будують графік машиновикористання.

Графіком машиновикористання називається діаграма, яка показує скільки тракторів певного типу повинно працювати в різний час польових робіт.

Графік будують у прямокутниках декартових координат. З плану механізованих робіт використовуємо гр.. 15 і 18. У прийнятому масштабі на вісь абсцис відкладають (1…2мм на один рівень) календарні строки по місяцям, а по вісі ординат відкладають кількість тракторів (наприклад, 10мм - один трактор). При цьому на графіку одержують прямокутник, площа якого відображає необхідну кількість тракторів (тракторо-днів) необхідних для виконання виробничої операції.

Для зручності користування в прямокутники проставляють номер операції. Прямокутник штрихують залежно від того, яким енергетичним засобом виконується операція.

Корегування виконують слідуючим способом:

1.Збільшення кількості годин роботи тракторів за добу за рахунок введення двох змін роботи в напружений період, якщо це не зашкодить якості роботи.

2.Перерозподіл робіт між тракторами різних марок і другими енергетичними засобами.

3.Зміною часу виконання операції в межах агротехнічного строку чи деякою зміною строку виконання робіт, які технологічно не пов'язані з другими операціями.

Отже інвентарна кількість тракторів визначається враховуючи коефіцієнт технічної готовності парку, який становить 0,85 - 0,95%.



3 Технологічний розділ

3.1 Агротехнічні вимоги до лущення стерні після збирання ячменю

Після збирання хлібів прямим комбайнуванням лущення проводять відразу ж а при роздільному збиранні -- одночасно зі скошуванням у валки лущать між валками, а після підбора валків -- місця, що залишилися. Припустимий розрив між збиранням і прямим комбайнуванням і лущенням -- не більш одного дня.

2. У залежності від типу попередника, стану ґрунту і засміченості поля застосовують різні знаряддя. На ділянках, засмічених переважно однолітніми бур'янами, стерню зернових колосових культур лущать дисковими знаряддями, з коренепаростковими бур'янами -- лемішними лущильниками. Стерню кукурудзи і соняшника на сильно ущільнених ґрунтах обробляють двошаровими важкими дисковими боронами.

3.Глибина лущення дисковими лущильниками боронами повинна бути в межах 5... 10 см її встановлюють по зонах з урахуванням стану ґрунту, видового складу переважних на даній ділянці бур'янів, а також висоти стерні. При однократному лущенні глибина обробки повинна бути 7...8 см у посушливих 5...6 см -- у зволожених районах. При лущенні по взаємно перпендикулярних напрямках: перше проводять на глибину 5...7 см, друге (після проростання коренепаросткових бур'янів) - 8...10 см. При триразовому пошаровому лущенні перше проводять відразу після збирання соломи на глибину 5...7 см, друге -- після сходів бур'янів, третє -- через 20...25 днів після другого.

Показники Вимоги і допуски

Відхилення середньої фактичної глибини обробки

від заданої для лущильників:

дискових не більш ± 1,5 см

лемішних не більш ±2 см

Підрізання бур'янистих рослин 100%

Припустима кількість незаробленої стерні до 4%

Вирівняність поверхні довжина профілю не більш

10,5 м на відрізку 10 м

Глибина западин або висота гребенів після обробки не більш 4 см

Перекриття суміжних проходів агрегатів

(для дискових лущильників) 15...20 см

Огріхи, неопрацьовані смуги не допускаються

Розвальна борозна в стику середніх батарей дискових знарядь і звальний гребінь від крайніх дисків не повинні перевищувати глибини обробки.

На поверхні поля повинно залишатися не менш 55 %стерні.

Лущильні агрегати рухаються уздовж довгих сторін поля при наявності копиць -- між їхніми рядами поперек напрямку руху збиральних агрегатів. Агрегати з дисковими боронами -- під кутом або поперек до напрямку оранки. Кут між напрямком руху агрегату і попередньої оранки вибирають з урахуванням якості обробки не допускається перекидання брил.

На схилах незалежно від розмірів поля і типу агрегату
лущать і дискують ґрунт тільки поперек схилів або по напрямку горизонталей складних схилів.

3.2 Тяговий розрахунок агрегату

1. З технологічної карти на вирощування ячменю знаходимо запланований склад агрегату для лущення стерні після збирання ячменю:

марку трактора - Т - 150;

лущильника ЛДГ - 15

2. Визначаємо інтервал робочих швидкостей, на яких у відповідності з агротехнічними вимогами рекомендовано виконувати лущення стерні після збирання ячменю зі швидкістю 8…12 км/год. (додаток 3).

3. З технічної характеристики трактора, який виконує лущення стерні після збирання ячменю, знаходимо передачі, на яких теоретична швидкість знаходиться в межах, рекомендованих агровимогами, причому цих передач повинно бути не менше двох, і записуємо числові значення швидкостей і відповідно зусилля на гаку (додаток 8).

н1 = 8,53 км/год. Р нгак1 = 35,00 кН

н2 = 10,08 км/год. Р нгак2 = 33,20 кН

Індекс "н" означає номінальне або теоретичне значення.

4. Уточнюємо площу поля Fполя = 95 га, нахил поля і = 2%, буксування = 3%, питомий опір с/г машини Ко = 1,5 кН/м (додатки 11, 13), опір кочення трактора fтр. = 0,08 (додаток 27), опір кочення с/г машини та зчіпки fсм. = 0,08 (додаток 28), вагу с/г машини та її конструктивну ширину захвату вмк = 15м (додаток 13).

5. Визначаємо тягове зусилля (кН) трактора з урахуванням умов роботи на прийнятих передачах:

(3.1)

де Рнгак - номінальне тягове зусилля на прийнятій передачі;

Gтр - вага трактора;

fтр - коефіцієнт кочення трактора;

і - нахил поля.

кН

кН

6. Визначаємо робочу швидкість (км/год) агрегату з урахуванням буксування:

(3.2)

де Vн - швидкість номінальна;

? - буксування

км/год

км/год

7. Визначаємо питомий опір (кН/м) з урахуванням швидкості:

(3.3)

де Ко - опір машини

П - коефіцієнт приросту, П=0,02…0,03, Vо = 5 км/год

кН/м

кН/м

8. Визначаємо максимальну ширину захвату (м) агрегату:

(3.5)

м

м



9. Визначаємо кількість машин в агрегаті:

(3.6)

де вмк - конструктивна ширина захвату

Приймаємо nм=1

Приймаємо nм=1

10. Визначаємо опір агрегату (кН) з урахуванням кількості прийнятих машин:

(3.8)

кН

11. Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля:

(3.9)

- передача непрацездатна

Висновок: В заданих умовах агрегат може працювати тільки на 1-й передачі.

3.3 Спосіб руху агрегату. Його кінематичний розрахунок

Із тягового розрахунку на лущення стерні після збирання ячменю на полі площею 95 га проводять агрегатом у складі трактора Т - 150К та лущильника ЛДГ - 15 на 1-й передачі з робочою швидкістю Vр=8,27 км/год.

Поле має розміри: довжину 1000 м, ширину 950 м.

1. Відповідно з рекомендаціями додатку №37 агрегат для лущення стерні може рухатись по полю човниковим способом. Приймаємо човниковий спосіб руху.

2. Знаходимо величину Х, тобто відстань між двома суміжними проходами по центру агрегату, в залежності від вибраного способу руху і повороту.

(3.12)

м

3. Мінімальний радіус повороту агрегату, який залежить від типу агрегату та швидкості на повороті знаходимо користуючись рекомендаціями додатку №18.

(3.13)

м

4.Записуємо одержані числові значення Х та 2Rmin і встановлюємо, який між ними треба поставити знак(<,=,>).

Ставимо потрібний знак і керуючись даними додатку №19 вибираємо вид повороту

Х=14,4<2Rmin=221,6=43,2 - приймаємо грушовидний тип повороту

5. Знаходимо кінематичну довжину агрегату Lа (м), тобто відстань між центром агрегату і лінією розміщення останнього (заднього) органу по формулі:

(3.14)

де lтр - кінематична довжина трактора (відстань від кінематичного центру трактора до точки причіпки чи навіски машини)

lм - кінематична довжина сільгоспмашини (відстань між місцем причіпки машини до трактора і до лінії задніх робочих органів)

м

6. Довжину виїзду агрегату е (м), тобто відстань, яку необхідно проїхати агрегатом від контрольної лінії на початку або завершення повороту з тим, щоб запобігти огріхам, визначають так:

(3.15)



м

7. Враховуючи, що більшість полів захищена лісосмугами і розворот агрегату за межами поля неможливий або утруднений, в кінці гонів залишаємо смугу, яка називають поворотною.

Мінімальну ширину поворотної смуги (м) знаходимо по формулі:

(3.16)

м

8. Остаточно прийнята ширина поворотної смуги має бути кратною робочій ширині захвату агрегату, що виключає проїзди з неповним захватом.

Знаходимо кількість проходів агрегату при обробці поворотної смуги шириною Еmin.

(3.17)

м Приймаємо ncm=6м

Таким чином, фактична ширина поворотної смуги буде:

(3.18)

м

9. Довжина робочого шляху агрегату за один прохід на загінці

(3.19)

м

10. Оптимальну ширину загінки, тобто таку, при якій для даного (вибраного) способу руху забезпечується мінімальна довжина холостих ходів і максимальний коефіцієнт робочих ходів знаходимо по формулі:

(3.20)

м

11. З технологічної карти на вирощування ячменю вибираємо значення змінної продуктивності агрегату Wзм - 59,8га/зм. Використовуючи це значення розраховуємо ширину загінки з умови, щоб площа загінки Fзаг в га чисельно дорівнювала змінній продуктивності Wзм в га/зм. Це дає змогу уникнути переїзду агрегату під час зміни з одної загінки на іншу.

Ширину загінки (м) з умови Fзаг=Wзм знаходимо по формулі:

(3.21)

м

12. Визначаємо кількість робочих ходів агрегату на загінці шириною Сзм.

(3.22)

Приймаємо Прх=50

13. Фактична ширина загінки.



(3.23)

м

Таким чином, остаточно вибрана фактична ширина загінки буде кратна парному числу проходів агрегату, що виключає переїзди з неповним захватом і дає змогу закінчувати обробіток загінки на тому боці, з якого вона розпочалася.

14. Кількість загінок.

(3.24)

Приймаємо Пз = 2

15. В залежності від способу руху агрегату та користуючись рекомендаціями додатку №32 знаходимо кількість робочих ходів та холостих поворотів за зміну при човниковому способі руху з петльовими поворотом.

(3.25)

(3.26)

16. Знаходимо довжину робочого та холостого шляху, пройденого агрегатом за зміну.



(3.27)

(3.28)

м

м

де lпх - довжина холостого повороту залежить від типу повороту і знаходимо по формулах, приведених в додатку №31, №32.

м

17. Коефіцієнт робочих ходів, який оцінює ефективність вибраного способу руху та поворотів.

(3.29)

18. Із балансу часу зміни Тзм = Тпз+Тобс+Тр+Тособ+Тдод знаходимо чистий робочий час зміни (год).

(3.30)

де Тзм - продовження зміни Тзм=7 год.

Тпз - підготовчо-заключний час, що витрачається на здавання і приймання агрегату, щозмінне технічне обслуговування, комплектування агрегату, переїзд до місця роботи і назад.

Тобс - час на очищення робочих органів, перевірку якості роботи та усунення можливих порушень технологічних регулювань.

Тособ - рекомендований час на відпочинок і особові потреби

Тдод - допоміжний час, що враховує час на холості повороти (заїзди) Тпов, час на технологічне обслуговування агрегату (заправка насінням, добривами, вивантаження зерна з бункера комбайна тощо) Тто, час на переїзди на протязі зміни на інші загінки Тпер (при Fзаг=Wзм Тпер = 0). Числові значення Тпз, Тобс, Тособ в залежності від операції знаходимо по додатку№33.

Тпз = 36хв = 0,6 год

Тобс = 10хв = 0,17 год

Тособ = 27хв = 0,45 год

Тдод = Тпов + Тто

Додатковий час розраховуємо по формулі :

(3.29)

агропромисловий лущення стерня ячмень

де tпов - тривалість одного повороту, знаходимо по додатку №33, врахувати, що tпов, як правило вимірюється в секундах

Агрегату Т - 150К + ЛДГ - 15 не потрібне технологічне обслуговування, тобто не треба заправляти насінням, добривами і т.п., значить Тто = 0, таким чином:

Коефіцієнт використання зміни:



(3.32)

3.4 Визначення продуктивності агрегату і витрати паливно-мастильних матеріалів

1. Змінна продуктивність (га/зм) агрегату в заданих умовах.

(3.33)

Одержаний результат порівняти із значенням Wзм по «Типових нормах на механізовані с/г роботи» Wзм=59,8 га/зм

2. Витрати основного (дизельного) палива (кг/га) знаходимо по формулі:

(3.34)

де Gр, Gх, Gз - відповідно витрати пального двигуном трактора при роботі з навантаженням під час поворотів, заїздів та зупинок трактора з працюючим двигуном. Числові значення беремо з додатку №20 (врахувати, що 1 кг/год = 1,2л/год при щільності дизельного палива ? = 0,825 кг/л).

Тр - чистий робочий час, год

Тх = Тпов- час холостих переїздів, год

Тз = Тобс + Тто - час роботи двигуна на зупинках трактора, год

3. Витрати мастильних матеріалів беруться у відсотках від витрат основного палива. Числові значення знаходимо у додатку №34

Моторна олива - 4,5%=0,14л/га

Олива для гідравліки - 0,27%=0,008л/га

Солідол - 0,1%= 0,003л/га

Трансмісійна олива - 0,2%=0,006л/га

3.5 Розробка операційно-технологічної карти

Вона розробляється загально, враховуючи прийняту технологію вирощування с/г культур в даному регіоні та систему машин для комплексної механізації.

Перелік основних питань, які розкриті в операційно-технологічній карті:

1) Агротехнічні вимоги до виконання операції.

2) Підготовка агрегату до роботи включає:

2.1. Підготовку трактора (розстановку ходових коліс на потрібну колію, встановлення необхідного тиску в шинах, встановлення механізму зчеплення, освітлення для роботи в нічний час).

2.2. Підготовка машини (розстановка робочих органів та їх регулювання).

2.3. Складання агрегату (приєднання до трактора, перевірка правильності складання агрегату).

3) Підготовка поля до роботи:

3.1. Огляд поля, видалення побічних предметів, огородження небезпечних місць.

3.2. Розбивання поля на загінки з урахуванням потрібного напрямку руху агрегату.

3.3. Помітку на полі місць заправки, протипожежні оборювання загінок.

4) Схема агрегату (привести схему трактора, машини, вказати кінематичну довжину, кінематичну ширину).

5) Схема технологічного процесу (показати роботу машини, з приведенням ескізів складних регулювань).

6) Робота агрегату в загінці (відмічаємо на схемі поля лінії перших проходів агрегату, спосіб і напрям руху, напрям повороту, послідовність роботи в загінці, забезпечення технологічного обслуговування)

7) Заходи, щодо охорони праці, і положення безпеки повинні відображати специфіку роботи даного агрегату.

8) Контроль і оцінка якості включає:

8.1. Перелік способів і послідовність контролю, порядок проведення, кількість необхідних вимірювань і числову оцінку показників якості.

8.2. Вказівки та порядок обробки вимірювань і градації з оцінки якості ( за середнім балом або для коефіцієнта якості).

9) Технічно-економічні показники.



4 Організаційний розділ

4.1 Розпорядок робочого дня, особовий склад агрегату його обов'язки

Розпорядок робочого дня залежить від сільськогосподарських робіт і місцевих умов. У ньому передбачається: початок і кінець змін, перерва для прийняття їжі, порядок виходу на роботу.

Роботу машино - тракторних агрегатів організують в одну, півтори та дві зміни. Кожен тракторист та допоміжні робітники (при їх наявності на агрегаті) повинні працювати лише одну зміну, при цьому допускається в окремих випадках працювати півтори зміни.

Як правило згідно з розпорядком особовий склад агрегату повинен прибувати до місця роботи не пізніше ніж за чверть години до її початку, при перезмінах теж, тому що технічний догляд, заправка машин, усунення виявлених недоліків тобто здача-приймання проводиться працівниками обох змін разом.

Треба пам'ятати, що садово-городні, посівні, просапні агрегати повинні працювати протягом світлового дня, (тривалість якого можна знайти в додатку №39).

До особового складу агрегату відноситься тракторист-машиніст. За кваліфікацією він може бути першого, другого чи третього класу. Крім тракториста - машиніста на деяких агрегатах передбачені допоміжні робітники або обслуговуючий персонал: це посівні агрегати з сівалками СЗ - 3,6 на яких працюють сівальники, на зернових комбайнах - помічники комбайнерів, на деяких причіпних комбайнах - комбайнери.

Отже склад агрегату вибираємо в кожному окремому випадку.

Особовий склад зобов'язаний:

1. добре працювати, виконувати і перевиконувати завдання (встановлені норми);

2. додержуватись правил з техніки безпеки, протипожежної охорони і виробничої санітарії;

3. додержуватись трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку;

4. виконувати розпорядження бригадира тракторної бригади, агронома, керівника ланки;

5. бережливо ставитись до закріпленої техніки;

6. економічно витрачати пальне, мастило та інші матеріали;

7. усувати причини простою і стежити за технічним станом агрегату;

8. забезпечити своєчасне і якісне проведення щозмінного технічного обслуговування;

9. періодично перевіряти якість виконання роботи та технічну наладку агрегату.

4.2 Організація технічного і технологічного обслуговування агрегату

Від правильного технічного обслуговування машино - тракторного парку у великій мірі залежить продуктивність агрегатів і собівартість механізованих робіт. У структурі собівартості гектара умовної оранки питома вага затрат на технічне обслуговування машин становить більше 30%. У свою чергу на ефективність технічного обслуговування значано впливає прийнята система його організації.

Технічне обслуговування являє собою сукупність обов'язкових до виконання операцій щодо систематичної перевірки в певні строки стану машин і їх механізмів: очищення, мащення, кріплення та регулювання вузлів машин. Все це дає можливість запобігти несправностям, передчасному спрацюванню, поломці машин і забезпечити утримання їх в стані технічної готовності до роботи.

Щоденне технічне обслуговування (ЩТО), як правило проводять на поворотній смузі загінки. Його виконує сам тракторист.

Агрегат працює в одну зміну тому ЩТО проводиться трактористом на польовому стані бригади в присутності бригадира або його помічника. При ЩТО проводяться і перевіряються:

1. Робота на ходу коробки передач, муфти зчеплення, бортових фрикціонів, гальм, електрообладнання та приладів, на дотик нагрівання, візуально підтікання води, палива, масла.

2. Підтягування зовнішніх кріплень, особливу увагу звертають при цьому на кріплення повітроочисника, вентилятора, радіатора, паливного бака, кронштейнів фар, перевіряються різьбові з'єднання.

3. Змащування відповідно з таблицею, перевірку рівня масла в картері двигуна, кількість палива в баку, води в радіаторі, натяг приводних пасів вентилятора і генератора, тиск у всіх колесах.

Після закінчення щозмінного обслуговування запускають двигун трактора, перевіряють не слух його роботу і покази контрольно-вимірювальних приладів.

Одночасно з проведенням ЩТО за трактором виконують роботу по обслуговуванню сільськогосподарськими машинами агрегату. При ЩТО очищають і змащують машину, перевіряють і підтягують кріплення, заміняють затуплені робочі органи, перевіряють роботу механізмів, усувають всі виявлені несправності.

Через кожні 2 - 3 або 4 - 5 годин роботи залежно від будови машини проводять проміжний під час зміни технічний догляд який включає мащення, очищення і контроль установок і регулювань.

Періодичні технічні догляди за сільськогосподарськими машинами, що працюють на тракторній тязі, проводять одночасно з доглядами за тракторами або виконують після закінчення сезону роботи цих машин.

Технологічне обслуговування включає організацію транспортування гички буряків, коренеплодів, картоплі, зерна, соломи тощо, а також забезпечує безперебійну роботу посівних агрегатів, за рахунок доставки посівного насіння, добрив, розчинів гербіцидів, ядохімікатів і інше.



4.3 Організація заправки ПММ

Сільське господарство нашої країни витрачає велику кількість нафтопродуктів. В собівартості тракторних робіт витрати на нафтопродукти становлять 20...25%.

Для забезпечення безперебійної роботи машино - тракторного парку необхідно мати відповідний запас паливо-мастильних матеріалів, причому 30% загальної потреби палива і мастил зберігається в господарстві.

Для нормальної роботи дизельних тракторів необхідно їх заправляти чистим, відстояним (влітку - 4 доби, взимку --8 --10 діб) паливом, бо паливна система двигунів має точно виготовлені (прецизійні) деталі, спрацювання яких погіршує роботу двигуна, зменшує його потужність, збільшує питому витрату палива.

Заправлення тракторів, самохідних машин можна здійснювати за допомогою стаціонарних заправних пунктів або пересувних механізованих агрегатів.

Перший спосіб застосовують, коли машино - тракторні агрегати працюють на відстані до 5 км від пунктів або пересувних механізованих агрегатів.

При необхідності заправлення машино - тракторних агрегатів, що працюють на відстанях більше 5 км від нафтосховищ застосовують механізовані агрегати на шасі автомобілів або тракторних причепів. Їх вигідно застосувати, коли машино - тракторні агрегати працюють груповим методом.

Щоб забезпечити своєчасне встановлення тракторів на технічні догляди та вести облік палива бажано запровадити талонну систему заправлення з використанням лімітних книжок на кожний трактор.

Нескладний розрахунок допоможе вибрати спосіб заправлення: в полі, чи на стаціонарі, Із кінематичного розрахунку, знаючи продуктивність та питому витрату палива, знаходимо денну витрату палива (з урахуванням змінності), якщо денна витрата менша об'єму паливного баку, заправлення буде на стаціонарі, якщо більше - треба організувати заправлення в полі

4.4 Організація зберігання техніки

Трактори, автомобілі і сільськогосподарські машини в процесі експлуатації потребують короткочасного і тривалого зберігання. Короткочасне зберігання організовують для машин, які з різних причин тимчасово не використовують. Тривале зберігання організовують після закінчення сезону їх використання, а також в період, коли перерва у використанні становить більше двох місяців.

Існують три основних способи зберігання техніки -- закритий, відкритий і комбінований. Вибір способу зумовлюється природно-кліматичними умовами, конструктивними особливостями машин, а також матеріальними можливостями господарства.

Складні машини зберігають у закритих приміщеннях та гаражах, а прості сільськогосподарські машини-знаряддя -- на відкритих майданчиках з поліпшеним покриттям. Комбінований спосіб зберігання суміщає відкритий і закритий способи. Вузли та деталі виготовлені з матеріалів, що легко псуються (паси, фільтри, акумулятори тощо), знімають з машини і зберігають у приміщеннях, складах, гаражах, а саму машину - на майданчику. Цей спосіб зберігання -- найбільш поширений.

- До організації зберігання машин входять: загальні організаційні заходи; вибір і підготовка місць зберігання.

4.5 Техніка безпеки, гігієна праці та заходи протипожежної безпеки

Однією з основних умов при виконанні механізованих робіт є повна справність машин. Тому робота на несправних машинах суворо забороняється.

Техніка безпеки -- це сукупність правил і прийомів, що запобігають можливості нещасних випадків обслуговуючого персоналу агрегатів.

До роботи на агрегатах допускають осіб, які одержали право на керування ними, сільськогосподарських машинах дозволяють працювати тільки особам, що засвоїли правила роботи на них і мають посвідчення.

Для роботи в нічних змінах агрегати обладнують достатнім освітленням, яке забезпечує добру видимість і безпеку на всіх робочих місцях.

При роботі на машинах необхідно додержуватись таких застережних заходів:

пасові і карданні передачі надійно огороджувати, а важелі керування машин забезпечувати надійними заскочками для уникнення вільного їх переключання; пускати двигун треба в суворій відповідності з інструктивними вказівками.

Особливо уважно треба стежити за безпекою під час причіплювання машин; трактор повинен під'їжджати до причіпних машин на тихому ходу, без ривків; причіплювати машину можна тільки після повної зупинки трактора;

під час руху агрегату забороняється сходити і сідати на нього, переходити з трактора на машини; їздити на причіпних машинах-знаряддях дозволяється лише при наявності на них спеціального місця для сидіння; забороняється робити круті повороти на підвищених швидкостях і на косогорах; спускатися і підійматися вгору лише на пониженій передачі і в цей час не переключати передач; забороняється працювати на тракторі з перегрітим двигуном; під час роботи двигуна забороняється, надівати та скидати пас вентилятора; під час усунення несправностей під трактором треба виключити двигун; при огляді приводних машин і комбайнів треба зняти головний приводний пас, а якщо робочі органи машини приводиться в рух від вала відбору потужності -- виключити двигун; не дозволяється очищати, регулювати машини, попередньо не виключивши передачу до робочих органів; забороняється передавати керування машиною стороннім особам переїжджати через залізничні шосейні і польові дороги можна, тільки переконавшись у безпеці переїзду; трактористи повинні працювати в спецодязі і мати засоби індивідуального захисту.

Заходи протипожежної безпеки.

Під час заправки машин забороняється палити, користуватись вогнем. Щоб запобігти вибуху і пожежі, забороняється відкривати бочку з паливом за допомогою металевого стержня чи зубила; оглядати з відкритим вогнем паливні баки і картер двигуна через відкриті люки. Для гасіння палива слід застосовувати вогнегасники, пісок, брезент, кошму тощо. При збиранні хлібів двигуни обладнують надійно діючими іскровловлювачами (іскрогасниками). Треба стежити за чистотою двигуна і випускної труби, своєчасно видаляти пил, нагар, а також усувати підтікання палива й масла. Збиральний агрегат повинен бути обладнаний засобами протипожежного захисту: вогнегасниками, ящиками з піском, залізними лопатами тощо. Машинний двір забезпечують необхідним протипожежним інвентарем наочним приладдям, які вивішують на видному місці.

При роботі з лущильниками, крім загальних правил по техніці безпеки, варто виконувати наступні.

Під час руху агрегату не можна знаходитися на рамі знарядь, між знаряддям і трактором, перед агрегатом.

Ремонтувати, змазувати, підтягувати гайки, регулювати установку чистиків і глибину обробки, очищати диски можна тільки при повній зупинці агрегату.

Підняті за допомогою гідросистеми ремонтуємі дискові секції варто охоронити підставками від опускання при випадковому вимиканні або несправності гідросистеми.



5 Економічна частина

Визначити витрати праці та прямі експлуатаційні витрати на 1 гектар при лущенні стерні після збирання ячменю, агрегатом у складі трактора Т - 150К, лущильника ЛДГ - 15.

До прямих експлуатаційних витрат відносяться: заробітна плата з нарахуваннями; відрахування на відновлення (амортизаційні); відрахування на капітальний ремонт; відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування; вартість паливно-мастильних матеріалів.

Таблиця 7. Вихідні дані для розрахунку.

Показники	Один. виміру	Позна- чення	Числові значення
1.Розрахункова змінна продуктивність	Га/зм	Wзм	63
2.Розрахункова годинна продуктивність	Га/год	Wгод	9
3.Кількість робітників на одному агрегаті(всього) В т.ч. основних допоміжних	Чол.	КР	1
	Чол.	КР.О.	1
	Чол.	КР.Д.	-
4.Тарифна ставка основного робітника допоміжного	Грн./зм	Со	33,88
	Грн./зм	Сд	-
5.Балансова вартість трактора зчіпки 2 с/г машини	грн	Бтр	212974
	Грн.	Бзч	-
	Грн.	Бс.г	21870
6.Нормативне річне навантаження трактора зчіпки с/г машини	Год	Ттр	1600
	Год	Тзч	-
	Год	Тсг	120
7.Відрахування на відновлення трактора зчіпки с/г машини	%	Втр	15
	%	Взч	-
	%	Вс/г	15
8.Відрахування на капітальний ремонт трактора зчіпки с/г машини	%	КРтр	7
	%	КРзч	-
	%	КРс/г	-
9. Відрахування на поточний ремонт і ТО трактора зчіпки с/г машини	%	ПРтр	6
	%	ПРзч	-
	%	ПРс/г	7
10. Розрахункові витрати палива 1кг/га= 1,2л/га	л/га	q	3,05
11. Комплексна ціна 1 л палива (1,15…1,2ЦАЗС)	Грн./л	Цп	7,7

Послідовність розрахунку:

1. Визначаємо затрати праці на 1гектар.

(5.1)

де Тзм - тривалість зміни, год. Тзм= 7 год.

2. Визначаємо основну заробітну плату.

(5.2)

3. Визначаємо додаткову заробітну плату.

(5.3)

де К - коефіцієнт додаткової зарплати у відсотках, К=10…30%

4. Визначаємо доплату за класність.

(5.4)

де Ккл - коефіцієнт доплати за класність у відсотках, для 1-го класу Ккл=20%, для другого Ккл=10%.



5. Визначаємо нарахування на заробітну плату

(5.5)

де Пф - внески на обов'язкове державне пенсійне страхування у відсотках, Пф=33,2%.

Вп - страховий внесок на загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, витрати зв'язаними з народженням та похованням, у відсотках, Вп=1,5%.

Вб.р. - страховий внесок на загальнодержавне соціальне страхування на випадок безробіття, у відсотках Вб.р.=1,3%.

Вн.в. - страхові внески на загальнодержавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійне захворювання, які спричинили втрату працездатності, у відсотках Вн.в.=0,66%.

6. Визначаємо заробітну плату з нарахуваннями

(5.6)

7. Визначаємо відрахування на відновлення (амортизаційні відрахування).

(5.7)



8. Визначаємо відрахування на капітальний ремонт.

(5.8)

9. Визначаємо відрахування на поточний ремонт.

(5.9)

10. Визначаємо вартість паливно-мастильних матеріалів.

(5.10)

11. Визначаємо прямі експлуатаційні витрати на 1гектар.

(5.11)



Таблиця 8. Структура прямих експлуатаційних витрат.

Стаття витрат	Пункт розрахунків	Числові значення
		грн/га	%
Зарплата з нарахуванням	6	1,15	3,46
Відрахування на відновлення	7	5,26	15,83
Відрахування на капітальний ремонт	8	1,03	3,10
Відрахування на поточний ремонт	9	2,30	6,92
Вартість паливно-мастильних матеріалів	10	23,49	70,69
Загальні експлуатаційні витрати	11	33,23	100

Висновок: розрахунки показують, що прямі експлуатаційні витрати на один гектар при лущенні стерні після збирання ячменю, агрегатом у складі трактора Т - 150К + ЛДГ - 15 складають 33,23 грн/га, а затрати праці 0,11 люд.год/га.



Список використаної літератури

1. Фортуна В.Й., Миронюк С. К. Технологія механізованих сільськогосподарських робіт: Підручник / пер. з рос. Солодун Г.А. - К.: Вища шк. 1991 316 с: іл.

2. Експлуатація Машинно-тракторного парка. Диденко Н.К. - 5-е изд., перераб. и доп. - Киев: Вища школа Головне видав. 1983. - 447 ст. - Укр.

3. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві / Ільченко В.Ю., Карасьов Ш.,Аімонт АС. та ін.; За ред. Ільченка В.Ю. -К: Урожай, 1993. -288 с.

4. Пособие по эксплуатации машинно-тракторного парка. Изд. 2-е, перераб. и доп. М, "Колос", 256 с. с ил.

5. Правила производства механизированных работ под пропашные культуры: Пособие для бригадиров и звеньевых / сое. Орманджи К.С. - 2-е изд., Перераб. и доп. - М.: Россельхозиздат, 1986. - 303 с, ил.

6. Правила производства механизированных работ в полеводстве: Пособие для бригадиров и звеньевых сое. Орманджи К. С. - М.: Россельхозиздат, 1985.

7. Записна книжка інженера сільськогосподарського виробництва / Кононенко МП., Бузовський С.А., Лук'янчук О. А та ін.; За ред. Кононенка М.П.- 2-е вид. Перероб. і доп. - К.: Урожай, 1987. - 288 с

8. Типові норми на механізовані сільскогосподарьскі роботи -3-е вид., доп. і перероб. / Мін-во сіл. госп-ва УРСР та ін. / У порд. Пристапчук Л.С., Лук'янчук О.Ф., Карпенко В.М. - Урожай, 1982. - 504 с

Размещено на Allbest.ru