Актиномікоз: розповсюдження та методи терапії

Тваринам другої групи проводили розтин гранульом для цього готували поле операції голову тварини прив`язували до перегородки і утримували за носове зеркало, після знеболення 1% розчином новокаїну та повторної обробки операційного поля 5% розчином йоду, проводили розтин тканин, видаляли гнійний ексудат, промивали порожнину розчином марганцевокислого калію 1:1000 і зрошували порожнину 5% розчином йоду. В подальшому порожнину 1раз на добу змазували розчином йоду та до 5 доби вносили в порожнину серветку з іхтіоловою маззю. Дренаж видаляли кожну добу, а порожнина зарубцювалася протягом 14 днів. Крім цього тваринам другої групи на другу добу для зняття переподразнення нервової системи на другу добу виконали одноразово новокаїнову блокаду з використанням 0,5% розчину новокаїну в кількості 30-40мл.

Актиномікоми з гноєм та гнійний ексудат зібрали в окремий посуд і знезаразили 3% розчином карболової кислоти.

3. Аналіз та узагальнення проведених досліджень

Актиномікозні ураження які найбільш розповсюдженні у великої рогатої худоби, завдають скотарству України великих економічних збитків, що виражаються в недоотриманні м'яса та молока [1,17,18].

Нами за період з 2003 по 2004 рік було обстежено 300 голів великої рогатої худоби чорно-рябої породи у учгоспі „Ювілейний” Полтавської області. При обстеженні виявлено 10 голів, які хворіли на актиномікоз, що відповідно становить 33,3 %від загальної кількості тварин.

Слід відзначити, що кількість тварин, хворих на актиномікоз в області шиї та нижньої щелепи, зростає в зимово-весняний період, що співпадає з дослідженнями Тихонюка Л.А., Іздепського В.Й., Каришевої А.Ф [1,9,18]. Основною причиною виникнення актиномікозу є згодовування тваринам контамінованих променистим грибком погано подрібнених кормів, які спричиняють поранення слизової оболонки ротової порожнини і розвиток збудника в організмі. Такі ж дані наводить Семьонов Б.М.

Найчастіше хворіє молодняк великої рогатої худоби [1]. Згідно з літературних даних, хворіють тварини переважно у віці 1-5 років. Крім цього, сприяє виникненю патологічного процесу порушення вітамінно-мінеральної годівлі, внаслідок чого у тварин розхитуються зуби, кровоточать ясна [ 18 ].

У процесі проведених дослідів встановлено, що актиномікоз в ділянці шиї та нижньої щелепи характеризується такими клінічними ознаками: утворення гранульоми щільної консистенції, яка неболюча, негаряча та чітко відмежована, пов`язана із шкірою, без ознак ексудації.

Загальна реакція організму не проявляється, ці дані співпадають з дослідженнями таких вчених як Бурденюк А.Ф., Панько І.С., Іздепський В.Й.

Хронізація гнійного процесу призводить до значного розростання грануляційної тканини, яка швидко перетворюється в фіброзну.

Дане запалення характеризується збільшенням вмісту загального білка в крові та фібриногену.

Актиномікоз у тварин діагностували на різних стадіях розвитку процесу, тому ми вивчали ефективність різних оперативних методів лікування. Із оперативних методів лікування застосовували розтин та екстирпацію актиномікоми.

Для седації тварин використовували такий седативний препарат як ветранквіл фірми “CEVA Sante Animale”, до складу якого входить 1,0г. ацепромазину, 0,5г. хлоробутанолу та інші додаткові компоненти які фірма виробник не вказує. Даний засіб розфасований у непрозорі скляні флакони по 50мл, сам він є прозорою рідиною світло-жовтого кольору.

Ветранквіл є ін'єкційним препаратом який здійснює заспокійливу та міорелаксуючу дію, також він підсилює дію снодійно та місцево анестизуючих препаратів. Слід відмітити, що даний засіб має гітотензійну, гіпотермічну, адренолітичну, антигістамінну та противорвотну дію.

Для місцевого знеболення при екстирпації використовуали 1% розчин новокаїну, крім того у тварин яким виконували розтин застосовували новокаїнову блокаду. Новокаїн-це хлористоводневий діетиламіноетаноловий ефір, гіркуватий на смак та добре розчинний у воді та спирті. У організмі під дією ферменту новокаїнестерази він швидко гідролізується на діетиламіноетанол, який діє місцевоанестизуюче, та параамінбензойну кислоту з вираженими антигістамінними властивостями. Дія новокаїну загальновідома, він має знеболюючу, протизапальну, спазмолітичну дію, пригнічуючи передачу імпульсів у вегетативних вузлах, зменшує збудження серцевого м`язу та моторних відділів кори головного мозку. Накопичуючись у вогнищі запалення, він зв`язує гістамін, чим покращує трофіку пошкоджених тканин. На цьому фоні відбувається, згідно даних Кузнєцова А.К., Панько І.С.,Іздепського В.Й.,збільшення рівня еритроцитів, гемоглобіну, активізація фагоцитозу та інших імунологічних реакцій [9,27].

У тварин яким проводили екстирпацію на ранову поверхню після накладання швів наносили чемі-спрей. Даний препарат містить хлорамфенікол та генціанвіолет і випускається фірмою И.Т. ЛАЙНТЕКС ВЕТЕРАНЫ, С.А. ИНДУСТРИАЛ ВЕТЕРИНАРИА, С.А. ИНВЕСА Барселона (Испанія). Його використовують для лікування ран як хірургічних так і ускладненних гнійною інфекцією чутливою до хлорамфеніколу. Даний засіб не давав ніяких ускладнень. На позитивний ефект даного препарату також вказує в своїх дослідженнях І.С. Панько який використовував його для лікування гнійно-некротичних процесів в ділянці пальця у корів [12].

Розчин йоду за даними Хмельницького Г.М який ми застосовували для лікання тварин після розтину актиноміком безпосереднім введенням в порожнину рани, діє бактерицидно на супутну мікрофлору та притовогрибково на друзи променистого грибка [ 26 ]. Курс лікування тривав 3-5 днів до переходу процесу в стадію репарації.

Марганцевокислий калій, який застосовувався для зрошення рани у хворих другої групи мав антисептичну дію, так при взаємодії з органічними речовинами він швидко розкладався з виділенням вільного кисню, крім цього марганець який при цьому виділявся діяв в'яжуче. На позитивний ефект марганцевокислого калію при лікуванні гнійних ран вказує в своїх працях В.Н. Островський [28].

Для загоєння операційних ран застосовувалась іхтіолова мазь. Іхтіолова мазь при нанесенні на рану подразнює чутливі нервові закінчення, розширює а потім звужує судини, діє в'яжуче, антисептично, кератопластично.[28]

Отже, ефективність оперативних методів лікування досить висока, так екстирпація пухлин на ранніх стадіях при проведенні своєчасної діагностики, коли виявляли бластоми на стадії сформованої актиномікоми без наявності виразок є досить ефективною і не дає рецидивів. В тих випадках, коли актиномікоми мали велику кількість виразок і сягали досить великих розмірів, внаслідок чого неможливо було їх видалити, найбільш доцільним методом їх терапії є розтин з подальшою хірургічною обробкою та лікуванням відкритої рани. В процесі лікування тварин другої групи застосовували дренування що забезпечило одужання на протязі 14діб. На позитивний ефект такого методу терапії вказує в своїх працях В.Й.Іздепський [9 ].

При такому оперативному методі, як екстирпація актиноміком, термін лікування - 6-7 днів.

Таким чином із проведених різним за своїм характером методів терапії найвищий ефект був отриманий при екстирпації бластоми.

4. Висновки та пропозиції

1.У дипломній роботі визначено поширенність актиномікозу у учгоспі “Ювілейний” Полтавської державної аграрної академії, проведений порівняльний аналіз різних оперативних методів лікування хворої великої рогатої худоби.

2. Встановлено, що найбільш ефективним оперативним методом лікування актиномікозу є їх екстирпація, оскільки вона потребує найменших економічних витрат, затрат часу ветеринарних працівників і є високоефективною.

3. Встановлено, що найбільш ефективним оперативним методом лікування актиноміком що вскрилися і мають досить значний розмір є розтин, оскільки екстирпацію провести досить складно враховуючи анатомічне розташування процесу, або взагалі не можливо.

3.Для успішного лікування актиномікозних уражень великої рогатої худоби у ділянці голови які виявлені на ранніх стадіях пропонуємо проводити оперативне втручання з наступним видаленням гранульом, а в застарілих випадках проводити їх розтин. Для наркотизації тварин рекомендуємо внутрівенно ветранквіл у дозі 0,5мл на 100 кг.

5. Економічне обґрунтування роботи

У практичній діяльності спеціалістів державної і відомчої служби ветеринарної медицини України щорічно виконують велику кількість профілактичних, діагностичних, лікувальних і ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих проти заразних і не заразних хвороб тварин, риб, птиці, бджіл. Вони спрямовані на створення здорових стад, зменшення захворюваності, загибелі та вимушеного забою тварин, на підвищення їх продуктивності і покращення якості продуктів та сировини тваринницького походження, та недопущення їх псування. 28.

При багатьох інфекційних, інвазійних і не заразних хворобах, на жаль, відзначається значна загибель тварин, птиці, риби. Нерідко виникає через відсутність засобів, необхідних для проводження лікування та профілактики тварин. Їх, як правило, вимушено забивають, відбувається зниження продуктивності поголів'я, недоотримання приплоду, молока, зниження племінної цінності тварин і т.д. Хвороби сільськогосподарських тварин заразної і незаразної етіології завдають господарствам значного економічного збитку, враховуючи це, лікар ветеринарної медицини повинен мати не тільки гарну професійну підготовку, але й уміти економічно обґрунтовувати, що проведені ним заходи профілактики, використані методи лікування економічно ефективні, у фінансовому відношенні виправдовують себе, вигідні для господарства.

Вирішення цих задач покладено на курс економіки ветеринарної справи - це наука, що вивчає вплив проведених ветеринарних заходів на розвиток тваринництва, отримання максимальної кількості продукції від сільськогосподарських тварин і промислових, при типових затратах праці, матеріальних і фінансових ресурсів на одиницю продукції 29. Нами було проведено лікування тварин, хворих на актиномікоз на базі учгоспу “Ювілейний” Полтавського району, Полтавської області. Лікування проводилося різними оперативними методами, щоб з'ясувати, який з них найбільш ефективний і економічно вигідний. Тому ми визначили економічну ефективність різних методів лікування. Розрахунок проводиться за такою формулою:

Е_е =П_у - В_в, де

Е_е - економічна ефективність, грн.

В_в - витрати ветеринарні, грн.

П_у - передбачений збиток в результаті лікування хворих тварин, першої і другої групи, грн.

Пу = М_х х Ц - В_ф, де

М_х - кількість прооперованих тварин, голів,

Ц - середня реалізована вартість тварин, грн.

В_ф - можлива грошова виручка при вимушеному забої прооперованих тварин, грн.

Пу=10х750=7500грн.

Розшифрування ветеринарних витрат подано у формі таблиці, де при лікуванні першої групи:

При ліуванні тварин другої групи було витрачено

Ее₁ = 7500 - 17,95 = 7482,05 грн., де Ее₁ - економічна ефективність першого методу лікування з повною екстирпацією гранульом.

Ее₂ = 7500 - 22,05 = 7477,95 грн., де Ее₂ - економічна ефективність другого методу лікування, розтину гранульом .

Після чого визначили економічну ефективність ветеринарних заходів на 1 грн., витрат.

Ее₁ = 7482/17,95 = 416,82

Ее₂ = 7477,95/22,05=339,13

Найбільш економічно ефективним виявився перший метод лікування з повним вилученням актиномікозної гранульоми.

6. Охорона праці

Дисципліна „Охорона праці” вивчає систему законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально- профілактичних заходів і засобів, які забезпечують безпеку збереження здоров`я та працездатності людини в процесі праці [33].

Метою охорони праці є зниження і ліквідація виробничого травматизму і професійних захворювань на основі заходів, які забезпечують безпеку процесу праці, збереження здоров`я і працездатності людини.

Робота лікаря ветеринарної медицини пов'язана із хворими тваринами, які є переносниками спільних для людини і тварини захворювань, лікарськими препаратами та дезінфектантами, які можуть викликати отруєння чи алергічну реакцію. Вона виконується безпосередньо руками. Одяг і руки завжди забруднюються кров'ю, каловими масами, ексудатом. Тому кожному працівникові ветеринарної медицини необхідно знати правила особистої гігієни.[34] Хірургічне втручання викликає біль та захисні рухи у тварини, тому її необхідно зафіксувати. Фіксація тварин повинна забезпечувати вільний і безпечний доступ до ділянки яку оперують, обмежувати рухи тварини в момент хірургічного втручання. Для заспокоєння тварин застосовуються нейролептики, транквілізатори та м'язеві релаксанти. Ці препарати (аміназин, рометар та інш) вводяться збудливим, агресивним тваринам перед проведенням операції.

Порушення вимог безпеки призводить до травмування людей і тварин, а недотримання правил зоогігієни - до захворювань. Особливої обережності потребує робота з трупами тварин і заразно хворими тваринами [33,34].

Хворіє актиномікозом і людина.

При появі заразних захворювань серед тварин, в тому числі й актиномікозу, на фермі з метою забезпечення охорони праці обслуговуючого персоналу та взагалі робітників ферми, обов`язково проводиться позаплановий інструктаж в відповідності з інструкціями. Про проведення інструктажу вносять запис в „Журнал реєстрації інструктажу до вимог безпеки” (форма №2) з обов`язковим підписом інструктуючого та інструктованого.

Із необхідних ветеринарно-санітарних об`єктів в учгоспі “Ювілейний” є ветеринарний блок, бойня, скотомогильник. В якості карантинних приміщень та ізолятора використовують пусті приміщення, в яких раніше утримували корів. Ветеринарно-санітарного пропускника, дезбар`єра немає.

До вимог безпеки при роботі з хворими на актиномікоз тваринами належатьь:

· Ізоляція хворих тварин;

· Обов`язкова видача обслуговуючому персоналу санітарного одягу і взуття, що підлягає дезінфекції;

· Дотримання правил особистої гігієни.

Забороняється:

· Одягати будь-який одяг поверх санітарного;

· Носіння санітарного одягу і взуття за межами виробничих приміщень;

· Приймання їжі, води, паління в період роботи в приміщеннях, де утримуються хворі тварини.

Освітленість ферми добра.В літню пору року висока температура в приміщеннях, відносна вологість - 40-60%, швидкість руху повітря - 01 -0,2 м/сек. Вентиляція природна, вентиляційне обладнання не працює, тому в спекотні дні умови праці задовільні. Крім того, виробничі процеси на фермі у значній міру впливають на фізико-хімічний склад повітря. Воно забруднюється пилом, газами (сірководень, аміак та інші), внаслідок несвоєчасного прибирання гною, сечі, що може призвести до виникнення отруєнь та захворювань. Такі умови праці знижують продуктивність тварин та працездатність обслуговуючого персоналу.

Для безпечного обслуговування і лікування тварин фіксують за допомогою недоуздка, мотузки або утримують за носове дзеркало, викликаючи таким чином больовий ефект. Санітарний одяг у господарстві видають кожного року, на відміну від взуття.

Керівництво і відповідальність за організацію роботи до вимог безпеки і виробничої санітарії покладається на керівника господарства, а проведення всієї практичної роботи в цілому по тваринництву - на головного зооінженера та головного лікаря ветеринарної медицини; на фермах та відділеннях - на завіддуючого фермою, зооінженерів, лікарів ветеринарної медицини, в бригадах -на бригадирів.

До роботи в тваринницькій галузі допускають людей фізично здорових, які пройшли медичний огляд, добре знають виробничі процеси, свої обов`язки, а також пройшли інструктаж до вимог безпеки.

Машини та обладнання в господарстві старі, потребують заміни. Часто ламаються скрепкові транспортери, через що гній може не прибиратися впродовж 1-2 днів. Кормоприготувальні машини через неполадки в механізмі погано подрібнюють грубий і соковитий корм, що веде до травм ротової порожнини та виникнення хвороб, в тому числі і до актиномікозу.

В господарстві розроблені плани евакуації тварин та людей при пожежі. Є протипожежний інвентар, захист від блискавки відсутній.

У господарстві необхідно покращити умови праці людей, дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог. Пропонуємо завести журнал „Оперативного контроль”, щоб фіксувати зауваження та пропозиції працівників та неполадки в обладнанні.

7. Екологічна експертиза

Охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів та збереження екологічної безпеки людей є найважливішими завданнями, головним ланцюжком економічної і соціальної політики кожної країни.

Очевидним для вісх є одне, що навколишнє середовище потребує охорони як джерело всього живого, що людина, як біологічний вид, може жити й розвиватися лише у сприятливих умовах.

У кінці XX століття людство зіткнулося з безприцидентною проблемою глобального екологічного виживання, внаслідок таких негативних змін природи, як зменшення в атмосфері Землі кількості кисню, значне збіднення запасів прісної і чистої води, порушення природно-охоронної структури грунтів, деградація рослинного і тваринного світу, насичення природи небезпечними для живих організмів речовинами.

Так, на Україні в Дніпро щорічно зливається 250 млн куб метрів стічних вод, в атмосферу Полтавської області викидається 213 тисяч тонн пилу й газу Щорічно у грунт вноситься 7тисяч тонн пестицидів, 400 тонн волотона. Волотон - це інсектицид дуже небезпечний для людини. В результаті за останні 20 років кількість ракових захворювань збільшилась на 60%. Донецьк і Запоріжжя вважаються зонами екологічної біди.

У зв`язку з цим на Україні був прийнятий ряд законодавчих актів, пов`язаних із охороною навколишнього середовища, рослинного і тваринного світу, міст і міських агломерацій, водних об`єктів, здоров`я населення від небезпечних наслідків промислового і сільськогосподарського виробництва, радіаційного впливу та інше.

Основними законами, які регулюють діяльність людини в сфері охорони навколишнього середовища є: Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991р. і Закон України „Про екологічну експертизу” від 09.02.1995р.

Задачею законодавства “Про охорону навколишнього природного середовища” є регулювання відносин в галузі охорони, використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Попередження та ліквідація негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів і інших природних комплексів, унікальних територій і природних об`єктів, пов`язаних з історичним минулим.

Метою екологічної експертизи є: попередження негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища і здоров`я людей, оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності і екологічної ситуації на певних територях і об`єктах [32].

Дипломна робота виконувалася на базі учгоспу „Ювілейний” Полтавської державної аграрної академії на молочно-товарній фермі, що не відповідає санітарно-ветеринарним вимогам, яка розташована від населеного пункту за 200 метрів. Ферма розміщена на рівному місці, з водопроникним грунтом, залягання грунтової води - більше 2 метрів. Вона достатньо відкрита для сонячних променів. До напрямку панівних вітрів тваринницькі приміщення розміщені торцевим боком.

Ферма огороджена не повністю, слабо озеленена, а зелені насадження, як відомо, поліпшують зоогігієнічні умови у приміщеннях, захищають їх від холодних вітрів, а влітку - від інтенсивної сонячної радіації. Крім того, рослинність виконує роль біологічних фільтрів повітря, що значно поліпщує мікроклімат приміщень і території ферми.

Біля неї споруджують вигульні майданчики без покриття землі, без нахилу, тому вода й гноївка не стікає. На вигульних майданчиках обладнані тіньові навіси. Водопостачання в господарстві централізоване, вода подається до місця її споживання водопроводами. На фермах використовують для напування тварин індивідуальні автонапувалки АП-1. Вони мають напувальну чашку, клапанний механізм і важіль. Стоки від миття обладнання, тварин виливають в гноєзбірні жолоби.

Корови утримуються у чотирьохрядних приміщеннях, на короткій прив`язі. Середньорічна температура в приміщенні - 10-15 градусів С, вологість повітря - 40-60%, рух повітря становить 0,2-0,5 м/секунду. Підлоги дерев`яні, водопроникні, через них проникає сеча, яка розкладається, утворюються й надходять у приміщення шкідливі гази (сірководень, аміак). Під такою підлогою інфікується грунт, а тому не досягається надійна дезінфекція приміщень. У тваринницьких приміщеннях уздовж заднього краю стійл обладнані гнойові жолоби. По них гній переміщається скрепковими транспортерами до приймального бункера, а звідти навантажується у тракторний причіп. Внаслідок несвоєчасного прибирання гною ( часто ламаються транспортери) у приміщеннях накопичується аміак з гною й сечі. актиномікоз худоба екологічний експертиза

У стійловий період у корівниках нагромаджується вуглекислий газ за рахунок видихуваного тваринами повітря. При роздаванні кормів, розкладанні підстилки, переведенні тварин здіймається пил. Вентиляція природна.Знешкодження гною з підстилкою - біотермічне, відкрите. Тому в повітря виділяються різні гази.

Працівники ветеринарної медицини регулярно проводять клінічний огляд корів, рідше - телят та нетелів. У господарстві у відповідності до планів проводяться профілактичні і діагностичні ветеринарно-санітарні заходи. Здійснюється імунізація проти сибірської виразки, емкару, інфекційного ринотрахеїту та парагрипу. Невиконання цих заходів може привести до спалаху інфекційних хвороб, якими хворіє і людина (сибірська виразка, туберкульоз). Закопування трупів проводять на скотомогильнику, який знаходиться за 1 кілометр від населеного пункту. Територія скотомогильника обнесена огорожею. Недоліком скотомогильника є можливість поширення інфекції з грунтовими водами, рознесення хижими тваринами. Дезінфекція і дератизація у господарстві у зв`язку із складним економічним становищем проводиться не регулярно. Дезінфекцію проводять хлорним вапном, дератизацію - зоокумарином.

Гній від хворих тварин містить збудників багатьох захворювань, зокрема й актиномікозу. Гній при даній патології є фактором їх передачі. Спорові форми грибка зберігають біологічну активність протягом 4 років.[21] Виходячи з цього, ветеринарно-санітарне благополуччя поголів`я тварин на фермі значною мірою залежить від своєчасного прибирання гною і його знезараження.

Отже, джерелом забруднення території та води є неправильне зберігання гною і викиди стічних вод (сеча, стоки від миття обладнання та дезінфекції), несвоєчасна утилізація загиблих тварин. Вихід у зовнішнє середовище газу, пилу, мікроорганізмів поширюється по горизонталі на значну відстань від ферми.

Для охорони повітряного басейну пропонуємо: своєчасне виконання зоогігієнічних і ветеринарно-санітарних правил утримання та годівлі тварин, безперебійну роботу систем вентиляції, каналізації, санації приміщень, знезараження відходів тваринництва ( при переробці трупів) на ветеринарно-санітарних утилізаційних заводах із виготовленням м`ясо-кісткового борошна.

Насадження дерев між приміщеннями не менш як у два ряди. Озеленення гноєсховищ смугою не менш, як 10 м. Біологічний метод знезараження гною та посліду закритим способом. Мінімальні витрати води для виконання санітарно-гігієнічних заходів .

Список використаної літератури

1. Тихонюк Л.А. Актиномікоз великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - 1998, - №2 - с.75 - 80.

2. Апатенко В.М., Матковська С.Г., Грінченко Д.М. Незвичайний актиномікоз великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - 2004, -№2 - с.26.

3. Издепський В.Й., Киричко Б.П., Кулинич С.И. Применение санобита при болезнях в области пальца у коров// Ветеринария - 2001 - №9 - с. 34 - 41.

4. Черенько М.П., Ваврик Ж.М., Загальна хірургія - К.: Здоров'я, 2000. - 612 с.

5. Мовэт Г.С. Воспаление, иммунитет и гиперчувствительность - М.: Медицина, 1975 - 560 с.

6. Петров Р.В. Иммунология - М.: Медицина, 1982 - 386 с.

7. Башкиров Б.А. и др. Общая ветеринарная хирургия. - М; Агропромиздат, 1990. - 401 с.

8. Поваженко И.Е. Общая ветеринарная хирургия. - М; Сельхозизд. 1964 - 389 с.

9. Поваженко И.Е., Братюха С.И. Общая ветеринарная хирургия. - М.: Колос, 1971. - 438 с.

10. Загальна ветеринарна хірургія (Панько І.С., Власенко М.В., Іздепський В.Й., Ільніцький М.Г., Рубленко М.В., за ред. Панько І.С. - Біла Церква. - 1998. - 263 с.

11. Спеціальна ветеринарна хірургія: Борисевич В.Б., Панько І.С., Терес М.О., Іздепський В.Й., за ред. Борисевича В. Б. - К.: УСГА, 1993. - 485с.

12. Бурденюк А.Ф., Власенко В.М., Панько И.С. Хирургические болезни сельскохозяйственных животных - К.: Урожай, 1998 - 451 с.

13. Борисевич В.Б. Загальна ветеринарна хірургія - К.: Вища школа, 1992. - 327 с.

14. Частная ветеринарная хирургия. Шакалов К.И., Калашник И.А., Мастыко Г.С. и др., - 2-е изд. - Л.: Колос, 1981. - 464 с.

15. Частная ветеринарная хирургия. Шакалов К.И., Башкиров Б.А., Поваженко И.Е. и др. - 3-е изд. - Л.: Агропромиздат, 1986. - 478 с.

16. Кузнєцов А.К. Ветеринарная хирургия, офтальмология и ортопедия. - Л,: Колос, 1969. - 496 с.

17. Лукьяновский В.А. Общая ветеринарная хирургия. - М.: Агропромиздат, 1990. - 592 с.

18. Макаров В.А., Фролов В.П., Шукшин Н.В. Ветеринарно-санитарная экспертиза с основами технологи и стандартизации продуктов животноводчества. - М.: Агропромиздат, 1991. - 463 с.

19. Каришева А. Ф. Спеціальна епізоотологія. - К.: Вища школа, 2002. - 703 с.

20. Лебедев А. В., Лукьяновский В. А., Семенов Б. С. Общая хирургия - М.: Колос, 2000. - 487 с.

21. Внутрішні хвороби тварин. Левченко В. І., Кондракін І. П., Судаков М. О. і ін. - Біла Церква, Білоцерківський державний аграрний університет, 1999. - 375 с.

22. Башкиров Б. А., Белов А. Д., Есютин А. В. Общая хирургия. - М.: Агропромиздат - 1990. - 591 с.

23. Маянский А. Н., Маянский Д. Н. Очерки о нейтрофиле и макрофаге. - Новосибирск.: Наука, 1983. - 256 с.

24. Петрович С. В. Микозы животных. - М.: Росагропромиздат, 1989. - 172 с.

25. Калашнік І. О. Практикум із загальної та спеціальної хірургії. - К.: Урожай, 1995. - 278 с.

26. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии (Кондрахин И. Н., Курилов И. В., Малахов А. Г. и др. - М.: Агропромиздат 1985. - 287с.

27. Хмельницький Г. О., Хоменко В. С., Канюка О. І. Ветеринарна фармакологія. -Харків: Паритет ЛТД, 1995. - 480 с.

28. Панько І. С., Власенко В. М., Издепский В.Й. Применение новокаина в ветеринарной практике. - К.: Урожай, 1994. - 82 с.

29. Дідовець С. Р. Організація і планування ветеринарної справи. К: Вища школа, 1980. - 287 с.

30. Никитин И. Н. Организация и экономика ветеринарного дела. М.: Колос, 1996. - 272 с.

31. Михайлов В. Н. Охрана труда в сельском хозяйстве. - М.: Агропромиздат, 1989. - 321 с.

32. Коваленко Л.І., Перцьовий І.В. Безпека праці при лікуванні тварин. - К.: Б.в.,2003. - 64с.

33. Закон України “Про охорону праці” ДОД КДПІ ім. Драгоманова, 1992. - 52 с.

34. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. - т. 1. - Чернівці: Зелена Буковина, 1997. - 343 с.

35. Примірна інструкція з охорони праці під час проведення ветеринарних, санітарно-профілактичних робіт та штучного осіменіння тварин. Затверджена 31 грудня 1999р.

Размещено на Allbest.ru