Розвиток населених пунктів, виробничих центрів та формування землекористування на території Валер'янівської сільської ради

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ РОЗРОБКИ ПРОЕКТУ

1.1 Загальні відомості про землекористування

1.2 Природні умови землекористування

1.2.1 Геологія та гідрогеологія

1.2.2 Клімат

1.2.3 Ґрунти

1.2.4 Рослинний і тваринний світ

1.3 Аналіз існуючого використання земель

1.3.1 Кількісний та якісний стан земельних угідь

1.3.2 Інженерна інфраструктура

2. РОЗВИТОК НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

3. РОЗМІЩЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ДВОРІВ

4. ВПОРЯДКУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ КУЛЬТУРНИХ ПАСОВИЩ

4.1 Організація території

4.2 Розрахунок економічної ефективності створення культурних пасовищ

ВИСНОВОК

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТОК А. Картографічна основа М 1:10000

ДОДАТОК Б. Картограма крутості схилів

ДОДАТОК В. Картограма агровиробничих груп ґрунтів

ДОДАТОК Г. Карта сільради в електронному виді

ВСТУП

Мета курсової роботи - поглиблення теоретичних знань із землевпорядного проектування, отримання необхідних навичок для практичного вирішення питань, пов'язаних зі складанням землевпорядних проектів.

У ході курсового проектування була зібрана інформація і детально вивчений існуючий стан землекористування у Валер'янівській сільській раді Волноваського району Донецької області, проаналізовані природні умови району, а також обчислена перспективна площа населеного пункту, визначені розміри ферм і впорядкована територія культурних пасовищ.

Тема роботи є актуальною, тому що розвиток агропромислового комплексу поліпшує кількість і якість сільськогосподарської продукції, покращує добробут людей, що мешкають у Валер'янівській сільській раді та у сусідніх районах. Наявність робочих місць сприяє притоку робочої сили до сел і покращує демографічну ситуацію.

ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ РОЗРОБКИ ПРОЕКТУ

1.1 Загальні відомості про землекористування

Досліджуваною територією є Валер'янівська сільська рада, яка знаходиться у Волноваському районі Донецької області. Центром Валер'янівської сільської ради є село Валер'янівка, розташоване за 8 км від районного центру та 48,9 км - від обласного. Сільській раді підпорядковані населені пункти Благовіщенка та Зелений Гай.

Місцезнаходження с.Валер'янівка визначається наступними географічними координатами: 47°38?11? пн. ш. та 37°23?03? сх. д.?

Населення села складає 3800 чоловік, з них власники земельних паїв - 1252 особи. Національний склад населення - переважно українці (58,8%), також присутні росіяни (39,5%) та греки (1,7%) [1].

Валер'янівка добре забезпечена водними ресурсами: на північ від села знаходиться водосховище, а на сході є підземне водосховище.

Село має великий виробничий потенціал. На території Валер'янівки знаходиться агропромисловий комплекс, який спеціалізуються на вирощуванні зернових культур (ярова та озима пшениця, жито, овес), технічних культур (соняшник) та овочевих культур (картопля, огірки, помідори, перець, буряк, морква, цибуля).

Також у селі є ферма з виробництва молока, яка організована на промисловій основі, що характеризується цілорічним процесом виробництва продукції на базі високого рівня концентрації і спеціалізації, механізації виробничих процесів, автоматичного управління агрегатами і системами механізмів і цехової організації праці. Корови цілий рік знаходяться на фермі, куди постачаються корми. В період вегетації рослин використовують корми зеленого конвеєра. Після організації стійлово-табірної системи на пасовищах будуть організовані літні табори, де тварин будуть підгодовувати і доїти.

На території Валер'янівки також знаходиться птахоферма м'ясного напряму (вирощування курей та індичок), основна продукція якої - м'ясо птиці, супутня - яйця. Побічною продукцією на підприємстві є пух, перо, биті яйця і відходи основного виробництва, що йдуть на утилізацію. У птахівницькому господарстві застосовується клітинна система вмісту дорослих птахів і молодняка. При клітинному вмісті птахів ефективніше використовуються виробничі приміщення, застосовується комплексна механізація виробничих процесів.

Напрямок свинотоварної ферми, яка знаходиться в цьому селі, - виробництво м'яса на промисловій основі, що дозволяє якнайповніше використовувати коштовні біологічні особливості свиней і їх високу плодючість і скороспілість [2].

Міжгосподарські зв'язки Валер'янівки добре розвинуті. Так, зернові, технічні та овочеві культури постачаються на ринки у м.Волноваха та с.Комсомольське. Молоко з молочнотоварної ферми для подальшої переробки постачається на молокозавод у м.Волноваха. М'ясо свиней продається в магазинах с.Трудове, с.Новоандріівка та м.Волноваха, м'ясо птиці - в магазинах с.Трудове та м.Волноваха.

Село Благовіщенка розташоване за 4,6 км від села Валер'янівка, 12,5 км від районного центру та за 45,1 км від обласного центру.

Місцезнаходження с. Благовіщенка визначається наступними географічними координатами:47°40?54? пн. ш. та 37°22?54? сх. д.? / ?47.681667° пн. ш. 37.381667° сх. д.

Населення складає 78 чоловік, з них власники земельних паїв - 62 особи [1].

Село має на своїй територій великий ставок, який використовується для забезпечення водою населення та виробництва.

У с.Благовіщенка вирощуються зернові (ярова та озима пшениця, просо) та технічні культури (соняшник). Розвинуте виробництво на молочнотоварній фермі стійлово-пасовищного напрямку. В період вегетації рослин худоба пасеться на довголітніх культурних пасовищах, а в нічний час і в несприятливу погоду знаходиться в будівлях. Тут же, як правило, відбувається і доїння корів [2].

Міжгосподарські зв'язки представлені постачанням зернових та технічних культур, а також молока на ринки с.Благодатне та с.Комсомольське.

Село Зелений Гай розташоване за 4,9 км від села Валер'янівка, 7,7 км від районного центру та за 44,9 км від обласного центру.

Місцезнаходження села визначається наступними географічними координатами: 47°39?19? пн. ш. та 37°26?15? сх. д.? / ?47.655278° пн. ш. 37.4375° сх. д.

Населення - 79 чоловік, з них власники земельних паїв - 59 осіб [1].

Тут вирощуються зернові (овес, жито) та технічні культури (соняшник). На території с.Зелений Гай є пасіка. Вона налічує 25 вуликів. Ділянка під пасіку обрана дуже вдало, тому що довкола неї (в радіусі 2-3 км) знаходиться велика кількість медоносних рослин у Великоанадольскому лісі, що зацвітають в різний час. Дуже важливо, що на цій площі росте достатня кількість ранньовесняних медоносів (ліщини, вільхи, вербових, кленів, кульбаби, плодових і ін.), без яких сильно ослаблені за зимівлю бджолині сім'ї не можуть швидко наростити достатню кількість молодих бджіл для заміни старих особин.

Зернові та технічні культури продаються на ринку м.Волноваха. Мед та інші продукти бджільництва (прополіс, бджолиний віск та інші) постачаються на ринки с.Валер'янівка, с.Благовіщенка, с.Комсомольське та м.Волноваха.

Міжгосподарські зв'язки населених пунктів показані на рис.1.1.

Картографічна основа М 1:10000 на район робіт представлена у Додатку А.

1.2 Природні умови землекористування

1.2.1 Геологія та гідрогеологія

Північна частина території Валер'янівської сільської ради перебуває на кайнозойських породах неогенової системи, представлених пісками, пісковиками, глинами, вапняками, мергелями. Вся інша територія знаходиться на архейських породах - гнейсах та залізистих кварцитах [3].

Рельєф складають витягнуті горби і міжбалочні вододіли, що спадають до балок Кам'яна, Солена, Шайтанка та Кашлагач. Середня висота місцевості над рівнем моря змінюється від 213 до 276 метрів. По балці Кашлагач споруджено три ставки.

Навесні в результаті танення снігу балки можуть заповнюватися водою. Чим більше взимку випадає снігу, тим триваліший період повені. Улітку вода з балок інтенсивно випаровується. Внаслідок цього рівень води значно знижується. Настає період межені - найнижчого рівня води в річці протягом року. Межень, зазвичай, буває в дуже спекотний та сухий період року [4].

Середньорічний змив ґрунту перевищує допустимі розміри в 2-3 рази, що сприяє не тільки руйнуванню верхнього шару ґрунту, а й забрудненню і замуленню водних джерел та низин. Головний чинник водної ерозії на території Валер'янівської сільської ради - це її рельєф.

Лінійна водна ерозія зменшує площу орних земель за рахунок розвитку ярів, замулювання ґрунтів на заплавах, ставків, русел річок, зрошувальних каналів тощо [5].

Ґрунтові води досить сильно засолені, мінералізовані, в знижених місцях залягають на глибині 10-12 метрах, а на перевалах - 25-30 метрів [6].

1.2.2 Клімат

Досліджувана територія знаходиться у Волноваському природно-сільськогосподарському районі.

Клімат тут помірно сухій з вираженими рисами континентальності. Опадів випадає в рік близько 525-550 міліметрів, основна маса їх доводиться на зливові дощі літнього періоду.

Середньорічна температура висока - плюс 7,1 градуса. Середня місячна температура повітря у липні +21 - +21,5 градусів, у січні -6,6- -6,0 градусів. У літні дні температура зрідка доходить до 35 градусів, а взимку можливі морози до 29 градусів.

Сніговий покрив на полях невисокий. В окремі зими період залягання стійкого снігового покриву може зменшуватись до 20-30 днів або подовжуватись до 150-160 днів. Поряд із цим бувають зими без стійкого снігового покриву.

Найбільша висота снігового покриву звичайно спостерігається в останній декаді і становить у середньому 8-15 см. В окремі зими висота сніжної ковдри може відхилятись від середніх значень і сягати 50 см і більше.

Ожеледь у січні має місце в середньому до 9 днів.

Вітри дмуть головним чином з північного сходу, сходу і південного сходу. Часто вони досягають такої сили, що зривають і відносять частки ґрунту, перетворюючись на «чорні бурі». Внаслідок видування найбільш поживного шару ґрунту на еродованих полях на декілька років знижуються врожайність та якість зерна [3].

1.2.3 Ґрунти

Переважну частину території Валер'янівської сільської ради займають чорноземи звичайні слабозмиті (шифр 65), чорноземи звичайні середньозмиті (шифр 66) , чорноземи звичайні малозмиті (шифр 67), а низовинах балок - ґрунти лучні, чорноземно-лучні і каштаново-лучні не солонцюваті і слабо солонцюваті засолені (шифр 134).

Чорноземи слабозмиті - змита половина гумусово-акумулятивного горизонту - займають пологі схили; середньозмиті - змито понад половину (2/3) гумусово-акумулятивного горизонту, займають покуті схили; сильнозмиті - змитий гумусовий і верхній перехідний горизонти - займають покуті і круті схили.

Потужність чорноземів звичайних становить 60-80 см. Вміст гумусу у верхньому шарі змінюється від 4-5 до 6,5 %.

Лучно-чорноземні ґрунти - це своєрідні автогідроморфні ґрунти різного ступеня оглеєння, осолодіння, солонцюватості, карбонатності. Формуються у мілких (плоских) подах або по периферії великих подів при короткочасному поверхневому зволоженні і при глибокому (понад 5 см) заляганні прісних ґрунтових вод.

Вміст гумусу у верхньому горизонті лучних ґрунтів становить 3-6 %, вони багаті на поживні речовини [7].

Оцінка ґрунтів за природною родючістю в балах бонітету [8] представлена в таблицях 1.1 - 1.6.

Таблиця 1.1 - Середні бали бонітетів поодинокого бонітування ґрунтів у Волноваському природно-сільськогосподарським району

	Природно-сільськогосподарський райони	Бали бонітетів грунтів по с/г культурам	Середній бал по ріллі
		зернові	озима пшениця	ячмінь	кукурдуза	соняшник
		бал	бал	бал	бал	бал
	04 - Волноваський	56	55	57	48	46	53

використання земля ґрунт природний

Таблиця 1.2 - Середні бали бонітетів по с/г культурах за агровиробничими групами ґрунтів на території Валер'янівської сільської ради

№ з/п	Шифри агрогруп	Бал бонітетів по с/г культурах
		Всього зернові	Озима пшениця	ячмінь	кукурудза	соняшник
1	2	3	4	5	6	7
1.	65л	56	55	56	48	46
2.	66л	49	44	48	38	37
3.	67л	33	30	38	24	24
4.	134л	46	46	47	40	37

Таблиця 1.3 - Шкала бонітетів ґрунтів ріллі на території Валер'янівської сільської ради

Шифр агрогруп	Бал
1	2
65л	53
66л	43
67л	30
134л	44

Таблиця 1.4 - Шкала бонітетів ґрунтів садів насіннєвих на території Валер'янівської сільської ради

Шифр агрогруп	Бал
1	2
65л	42
66л	33
67л	15
134л	25

Таблиця 1.5 - Шкала бонітетів ґрунтів садів кісточкових на території Валер'янівської сільської ради

Шифр агрогруп	Бал
1	2
65л	48
66л	34
67л	16
134л	27

Таблиця 1.6 - Шкала бонітетів ґрунтів пасовищ на території Валер'янівської сільської ради

Шифр агрогруп	Бал
1	2
65л	53
66л	41
67л	27
134л	47

Картограма крутості схилів показана у Додатку Б.

Картограма агровиробничих груп ґрунтів представлена у Додатку В.

1.2.4 Рослинний і тваринний світ

Досліджувана територія являє собою різнотравно-типчаково-ковилові степи.

Тваринний світ докорінно змінений людиною. Серед ссавців поширені лисиця, заєць-русак, миша польова, ховрах малий та мишеподібні гризуни. Серед птахів - жайворонок, перепілка, куріпка сіра, ворона, кібчик [3, 9].

1.2 Аналіз існуючого використання земель

Територія Валер'янівської сільської ради знаходиться на півночі Волноваського району і займає площу 50,14 км².

За категоріями землі сільської ради поділяються на:

- сільськогосподарські землі: рілля, багаторічні насадження (сади), сіножаті та пасовища, землі під господарськими будівлями та дворами та землі під господарськими шляхами і прогонами;

- ліси та інші лісопокриті площі: полезахисні лісосмуги та чагарники;

- забудовані землі: одно- та двоповерхова житлова забудова, дороги, землі технічної інфраструктури (для водозабезпечення та очищення стічних вод, для виробництва та розподілення електроенергії), будинки для відпочинку (дитячі табори «Сонячна галявина» та «Світлячок»);

- відкриті заболочені землі;

- води: природні водотоки (річки), штучні водосховища, ставки.

За формами власності землі сільської ради поділяються на:

- недержавні сільськогосподарські підприємства (сільськогосподарські кооперативи та товариства);

- на землі, надані громадянам у власність і користування (селянські фермерські господарства, особисті підсобні господарства, ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ділянки для садівництва, ділянки для дачного будівництва, ділянки для городництва, ділянки для сінокосіння та випасання худоби);

- підприємства та організації транспорту, зв'язку (автомобільного та іншого транспорту, зв'язку);

- землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування у межах населених пунктів.

1.3.1 Кількісний та якісний стан земельних угідь

На території району досліджень спостерігаються зміни біологічних процесів у ґрунті, наявне нагромадження залишків пестицидів і солей важких металів. Водній та вітровій ерозії підлягає приблизно 80% сільськогосподарських угідь. Також присутня лінійна ерозія ґрунтів.

Охорона земель у даному районі передбачає збереження та підвищення природної родючості ґрунтів шляхом затримання у них вологи, розрідженого зрошення, інших агротехнічних та агромеліоративних заходів. Найважливіші елементи системи заходів щодо захисту ґрунтів від водної ерозії:

- правильна організація території, що створює передумови для ефективного вживання засобів боротьби з ерозією;

- протиерозійна агротехніка, що забезпечує повсякденний захист ґрунтів і підвищення їх родючості;

- лісомеліоративні заходи щодо боротьби з ерозією ґрунтів [10, 11].

Стан ферм та пасіки, які розташовані на території сільської ради, задовільний.

1.3.2 Інженерна інфраструктура

Дорожня мережа знаходяться у задовільному стані, потребує невеликого ремонту лише у межах населених пунктів.

Магістральний водопровід, теплові та каналізаційні сітки в аварійному стані, необхідне проведення капітального ремонту або повної заміни цих комунікацій.

Стан газопроводу, ліній електропередач та інших споруд інженерної інфраструктури можна розцінювати як хороший.

Покращення стану інженерної інфраструктури призведе до більш ефективного використання с/г угідь.

2 РОЗВИТОК НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

Розміщення населених пунктів у проектах землеустрою полягає у визначенні організаційно-господарських функцій кожного населеного пункту з урахуванням місця розташування щодо земельних угідь, особливо орних земель, з урахуванням формування нових землекористувань, щодо магістральних автошляхів загального користування, їх виробничої структури та розміщення в них адміністративно-господарських, культурно-освітніх та соціально-побутових об'єктів. Під час розміщення населених пунктів ураховуються перспективи їх розвитку в межах розрахункового строку проекту, розподіляється порядок використання земель державної, комунальної і приватної власності [12].

Межі населених пунктів на території Валер'янівської сільської ради та їх розміри в умовах реформування земельних відносин вже сформувалися. Проте село Валер'янівка має добрий виробничий потенціал та можливості для подальшого розвитку.

Генеральне планування для с.Валер'янівка відсутнє, тому визначимо проектні розміри житлової території населеного пункту нормативним методом за формулою:

, (2.1)

де П - перспективна площа населеного пункту;

Н_р - чисельність населення на перспективу;

n - норма площі на одного мешканця.

Норма площі на одного мешканця залежить від питомої ваги житлових приміщень, поверховості і розмірів особистих селянських господарств біля дому та розмірів ділянок зайнятих під житловими і господарськими будівлями і спорудами. Основним типом житлової забудови в сільських населених пунктах є одно-, двоповерхова з присадибними ділянками і господарськими спорудами для ведення особистого підсобного господарства [13].

Згідно з таблицею 3.1 ДБН 360-92 [13] на 1000 людей у селі норма площі складає 50 га. Отже, n=0,05 га/люд.

Данні про перспективну чисельність визначають за формулою:

(2.2)

де А - кількість осіб, які будуть брати участь у виробничому процесі на перспективу;

С - кількість осіб обслуговуючої групи (у % від В) і залежить від типу населеного пункту і його величини (районні центри - 12-22%, центральні садиби господарств - 7-10%, бригадні садиби - 2-3%.);

В - кількість непрацюючих осіб (діти, пенсіонери, домогосподарки) становить 42-50%.

У с.Валер'янівка планується, що у виробничому процесі будуть брати участь 2260 осіб, кількість непрацюючих осіб складатиме 42%, а кількість осіб обслуговуючої групи буде у розмірі 10% від В, тобто 4,2% від загальної кількості населення.

Визначимо перспективну чисельність для с.Валер'янівка:

осіб.

Для перевірки визначення перспективної чисельності населення використовують формулу:

, (2.3)

де Н_ф - фактична чисельність населення;

Р - середньорічний приріст населення;

У - середньорічний показник організованого і неорганізованого переміщення населення ("+" - приселення,"-" - відселення);

t - розрахунковий період (15-20 років).

Для Валер'янівки середньорічний приріст населення за статистичними даними складає 54,1, а середньорічний показник організованого і неорганізованого переміщення населення - 45,6.

Нехай розрахунковий період дорівнює 15 років, тоді:

осіб.

Перспективна чисельність, визначена за формулами (2.2) та (2.3) відрізняється несуттєво. За остаточне приймемо значення чисельності населення, що обчислюється як середнє арифметичне, тобто Н_р = 4210 осіб

Перспективна площа житлової території

П = 4210*0,05=210,5 га.

Фактична площа житлової території складає 189,8 га.

Це означає, що житлова територія с.Валер'янівка має бути збільшена на 20,7 га для подальшого розвитку села протягом 15-ти років.

Розширення населеного пункту планується здійснити за рахунок земель резервного фонду, створеного в сільській раді в розмірі 15% від всіх сільськогосподарських угідь.

3. РОЗМІЩЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ДВОРІВ

До складу виробничих центрів сільськогосподарських підприємств с.Валер'янівка входять:

- молочнотоварна ферма, свинотоварна ферма та птахоферма;

- ветеринарно-лікувальний пункт;

- складські приміщення (зерносховища, овочесховища, склади паливно-мастильних матеріалів, склади мінеральних добрив);

- машинно-тракторні двори та гаражі.

Місця розташування всіх цих об'єктів відповідають організаційно - господарським, санітарно-гігієнічним, зооветеринарним, будівельно-технічним та протипожежним вимогам.

Виробничі центри розміщені поблизу села із збереженням необхідної санітарної та протипожежної відстані до житлової і громадської зони.

Згідно санітарно-гігієнічних вимог при розміщенні виробничих центрів стосовно житлової забудови не допускається забруднення відходами виробництва джерел води найближчого водоймища. Для цього під час проектування були дотримані державні будівельні норми ДБН 360-92 [13], ДБН Б.2.43-95 [14], ДБН Б.2.4-4-97 [15], якими встановлені розміри санітарно-гігієнічних зон від виробничих центрів до житлової забудови.

Ферми розташовані на земельних ділянках зі спокійним рельєфом, які відповідають гідрологічним, геологічним та іншим особливостям місцевості.

Виробничі центри мають добрий зв'язок з вуличною мережею населених пунктів та шляхами, що зв'язують з прилеглими сільськогосподарськими землями.

Визначення розмірів виробничих центрів здійснюється нормативним методом на підставі державних будівельних норм [13] земельної території на одиницю потужності (в квадратних метрах), типу ферми, виробничого комплексу, складських приміщень або інших виробничих підприємств за формулою:

 (3.1)

де П_Ф - проектна площа ферми;

К - розрахункова потужність підприємства або поголів'я тварин ферми;

N - норматив земельної ділянки (в метрах) на одиницю потужності.

Розрахунок площі ферм приведений у табл.3.1.

Таблиця 3.1 - Розрахунок площі ферм

№	Назва ферми	Існуюча кількість поголів'я	Існуюча площа ферми, га	Норма території на одиницю потужності, м2	Проектна кількість поголів'я тварин	Площа за проектом	Розширити (допроектувати) «+» або зменшити (трансформувати) «-»
						м2	га
1	МТФ	90	0,16	7,5	107	802,5	0,08	-
2	СТФ	125	0,17	1,0	150	150	0,02	-
2	ПТФ	900	0,12	0,1	1000	100	0,01	-
	Разом		0,45			1052,5	0,11

Із таблиці 3.1 видно, що площі усіх ферм нераціонально великі. При збільшенні поголів'я тварин, площу ферм необхідно скоротити для більш ефективного використання території.

4. ВПОРЯДКУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ КУЛЬТУРНИХ ПАСОВИЩ

4.1 Організація території

Проектування гуртових ділянок передбачає такі роботи:

1) визначення загальної потреби кормів;

2) встановлення кількості гуртів;

3) визначається потреба кормів для кожної випасної групи;

4) визначення розміру і площі гуртів;

5) визначається площа для розміщення літніх таборів, скотопрогонів і водопійних майданчиків.

Загальна площа гуртової ділянки визначається за формулою:

, (4.1)

де - кількість голів в гурті;

- норма корму на 1 голову на 1 день;

- термін пасовищного періоду;

- коефіцієнт пасовищезміни;

- коефіцієнт зайнятої площі під літніми таборами, скотопрогонами,водопійними майданчиками;

- урожайність пасовища.

Коефіцієнт пасовищезміни можна визначити за формулою:

, (4.2)

де - загальна кількість загонів в гурті;

- кількість загонів, які використовуються безпосередньо під випас худоби.

Під час системного випасу гуртові ділянки пасовищ для корів та молодняку великої рогатої худоби поділяють на загони чергового втравлювання по мірі відновлення травостою. При цьому окремі загони звільняються від випасу протягом пасовищного періоду, а тим загонам, що використовуються кілька разів, надається тривалий відпочинок на 24-30 днів. У результаті такого випасу кількість кормів збільшуються на 20%, удій молока - на 25%, а приріст молодняку ВРХ - на 25%.

Загальна кількість загонів чергового випасання визначається за формулою:

, (4.3)

де - період відновлення травостою, який залежить від природно-сільськогосподарської зони розташування господарства, типу пасовищ;

- кількість днів випасу в 1 загоні;

- кількість загонів, що відпочивають від чергового стравлювання, тобто на яких замість випасання худоби проводять сінокосіння і поліпшення травостою проведенням культуртехнічних робіт (оранка, боронування, посів трав, знищення отруйних рослин, внесення добрив).

Кількість загонів, які використовуються безпосередньо під випас визначаються за формулою:

. (4.4)

Площа загону обчислюється за формулою:

, (4.5)

де Р_г - площа гурту.

Форма загонів повинна бути прямокутною, щоб витрати на огорожу були мінімальними. При розміщені загонів враховується тип травостою, рельєф, ґрунти, віддаленість водоймищ і літніх таборів для зведення до мінімуму перегонів худоби.

На культурних пасовищах межі загонів проектуються як постійні загорожі, постійні або переносні електрозагорожі, природні рубежі [16, 17, 18, 19].

Виконаємо необхідні розрахунки за формулами (4.1) - (4.5).

Вихідні дані для розрахунків:

1) кількість голів в гурті ;

2) норма корму на 1 голову на 1 день ц;

3) термін пасовищного періоду днів;

4) коефіцієнт зайнятої площі під літніми таборами, скотопрогонами,водопійними майданчиками ;

5) урожайність пасовища ц/га.

Період травостою складає 30 днів, термін випасу в одному загоні 5 дні, кількість загонів, що відпочивають від чергового втравлювання - 4. Тоді, кількість загонів чергового втравлювання в гурті складе:

.

Кількість загонів, які використовують безпосередньо під випас:

.

Коефіцієнт пасовищезміни дорівнює:

.

Тоді, площа гуртової ділянки з урахуванням площі під літний табір складе:

га.

Тоді площа пасовищ у гуртовій ділянці складе:

га.

Площа літнього табору, скотопрогонів та водопійних майданчиків складе:

га.

Площа загону складає:

 га.

Літній табір. Земельна ділянка під літній табір проектується з розрахунку 30 кв.м. на 1 голову. Він повинен бути огородженим по периметру і мати ворота зі сторони скотопрогонів.

Для гурту з 107 голів худоби площа для літнього табору складе:

га.

Розміщення скотопрогонів. Скотопрогони бувають постійними і тимчасовими. Постійні призначені для перегону худоби з літнього табору на гуртові ділянки і загони чергового стравлювання. Ширина скотопрогонів залежить від кількості худоби у гурті і проектується з розрахунків 8-12 м. Тимчасові скотопрогони використовуються при перегоні худоби двічі на рік (весною і восени) з центральної ферми до літнього табору і навпаки.

Розміщення водних джерел і водопійних майданчиків. Так як поблизу літнього табору немає водоймищ, то проектується артезіанська свердловина. Спеціальний водопойній майданчик займає площу з розрахунку 5 кв.м. на 1 голову.

Площа водопійного майданчику складе:

га.

Під час організації пасовищного водопостачання дотримані допустимі відстані переходу тварин від джерел води (1-1.5 км для корів).

Організація території культурних пасовищ показана у Додатку Г.

4.2 Розрахунок економічної ефективності створення культурних пасовищ

Основним показником, який характеризує ефективність проекту створення культурних пасовищ, є термін окупності капіталовкладень (в роках), який можна обчислити за формулою:

, (4.6)

де - термін окупності капіталовкладень, років;

- капіталовкладення на створення культурних пасовищ, грн.;

- площа пасовищ, га;

- умовний додатковий чистий дохід від запроектованих заходів.

розраховується за формулою:

, (4.7)

де - вартість додаткової валової продукції, грн.;

- собівартість додаткової продукції, грн.

Вартість додаткової валової продукції обчислюється за формулою:

, (4.8)

де - площа культурного пасовища, га;

- продуктивність культурного пасовища в переводі на сіно, ц/га;

- продуктивність звичайного пасовища в переводі на сіно, ц/га;

- ціна 1 ц. сіна, грн.Собівартість додаткової продукції розраховується за формулою:

, (4.9)

де - додаткова продукція в переводі на сіно;

- собівартість 1 ц продукції сіна в грн.

Величина додаткової продукції культурних пасовищ визначається за формулою:

. (4.10)

Розрахунки економічної ефективності створення культурних пасовищ виконуються у таблиці (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 - Основні показники ефективності створення культурних пасовищ

№	Назва показників	Одиниця виміру	Створення культурних пасовищ
1.	Площа культурних пасовищ	га	250,38
2.	Капіталовкладення на створення культурних пасовищ	тис.грн.	360,55
3.	Продуктивність звичайних пасовищ (у переводі на сіно за проектом)	ц/га	130
4.	Продуктивність культурних пасовищ (у переводі на сіно за проектом)	ц/га	150
5.	Величина додаткової валової продукції культурних пасовищ у переводі на сіно	тис.ц.	5,00
6.	Вартість додаткової валової продукції	тис.грн.	250,38
7.	Порівняльна ціна рослинницької продукції у переводі на сіно	грн/ц	50
8.	Собівартість одного центнера продукції сіна багаторічних трав	грн.	35
9.	Собівартість додаткової продукції	тис.грн.	175,27
10.	Додатковий чистий прибуток	тис.грн.	75,11
11.	Окупність капіталовкладень	років	4,8

Термін окупності капіталовкладень 4,8 року (менше за 5 років), що говорить про ефективність інвестицій для створення культурних пасовищ.

Технічні характеристики пасовищ показані в табл.4.2.

Таблиця 4.2- Технічні характеристики культурних пасовищ

№ гуртів	Площа, га	Кількість голів у гурті	Середня площа загонів, га	Кількість загонів	Скотопрогони
				загальна	зокрема	довжина, м	площа, га
					робочі	резервні
1	250,38	107	24,74	10	6	4	2590	2,59

ВИСНОВОК

У ході виконання курсового проекту були поглиблені теоретичні знання із землевпорядного проектування, отримані необхідні навички для практичного вирішення питань, пов'язаних зі складанням землевпорядних проектів.

Визначено, що перспективна площа території с.Валер'янівка дорівнює 210,5 га, а фактична площа - 189,8 га. Це означає, що житлова територія с.Валер'янівка має бути збільшена на 20,7 га для подальшого розвитку села протягом 15-ти років.

Площі молокотоварної, свинотоварної та птахівницької ферм на території с.Валер'янівка нераціонально великі. При збільшенні поголів'я тварин, площу ферм необхідно скоротити для більш ефективного використання території.

Обчислено площі культурних пасовищ, які планується створити поблизу села. Термін окупності капіталовкладень такого проекту дорівнює 4,8 рокам (менше за 5 років), що говорить про ефективність інвестицій для створення культурних пасовищ.

Таким чином, можна зробити висновок, що збільшення території с.Валер'янівка, зменшення площі ферм та створення культурних пасовищ призведе до більш раціонального та ефективного використання земельного фонду, трудових ресурсів та потужностей виробництва.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Валер'янівка - Волноваський район - Вікіпедія [Електронний ресурс], 12.11.2010. Режим доступу: - http://uk.wikipedia.org/wiki/ %D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80'%D1%8F%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) - Валер'янівка - Волноваський район - Вікіпедія.

2. Сельскохозяйственные здания и сооружения [Электронный ресурс], 12.11.2010. Режим доступа: http://www.bibliotekar.ru/spravochnik-44/index.htm - Сельскохозяйственные здания и сооружения.

3. Донецька область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина. Відп. редактор Т.В.Погурельська - К.: ТОВ «Видавництво «Мапа», 2004 - 20 с.

4. Cільські вісті, січень [Електронний ресурс], 12.11.2010. Режим доступу: - http://www.silskivisti.kiev.ua/18287/Month.php?n=920 - Cільські вісті, січень.

5. С.Г. Зуза, В.І. Полупан, В.О. Зуза, Н.В. Тютюнник, В.М. Полупан/ «Донецька дослідна станція національного наукового центру «Інситут ґрунтознавства та агрохімії О.Н.Соколовського» - шляхи розвитку за 40 років існування».

6. Живлення та режим річок [Електронний ресурс], 12.11.2010. Режим доступу: - http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%96%D0% B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC_%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BE %D0%BA - Живлення та режим річок.

7. Агровиробнича характеристика чорнозему південного [Електронний ресурс], 12.11.2010. Режим доступу: -http://revolution.allbest.ru/agriculture/ 00144959_0.html - Агровиробнича характеристика чорнозему південного.

8. Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських земель Донецької області, бонітування ґрунтів - 1995 р.

9. Екологічний паспорт Донецької області - 2009 р.

10. Водная эрозия почв. Защита почвы [Электронный ресурс], 12.11.2010. Режим доступа: - http://www.mosgeoplan.ru/PS/06_water_erosia.php - Водная эрозия почв. Защита почвы.

11. Соловій І.П., Іванішин О.Т., Лавний В.В., Турчин Ю.І., Часковський О.Г. Землекористування: еколого-економічні проблеми, конфлікти, планування. Навчальний посібник. - Львів: Афіша, - 2005. - 400 с.

12. Корнілов Л.В. Землевпорядне проектування.

13. ДБН 360-92**. Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений.

14. ДБН Б.2.43-95. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств.

15. ДБН Б.2.4-4-97. Планування та забудова сільських поселень.

16. А.М. Третяк Економіка землекористування та землевпорядкування. Навч. посібник. - К.: ТОВ ЦЗРУ, 2004.- 542 с.

17. С.Н. Волков и др.. Землеустроительное проектирование и организация землеустроительных работ/ Под ред. С.Н.Волкова .- М.:Колос, 1998.- 462с.

18. С.Н. Волков Землеустройство. Экономико-математические методы и модели. Т.4. - М.:Колос, 2001.- 696 с.

19. А.М. Третяк Землевпорядне проектування - теоретичні основи і територіальний землеустрій. Навч. посібник. - К.: Вища школа, 2006.- 528 с.

Размещено на Allbest.ru