Якість тваринної продукції Краснокутського району Харківської області

Розрахунки економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища проводяться при плануванні та проектуванні заходів з охорони навколишнього середовища у всіх випадках, коли визначається чистий економічний ефект цих заходів

Емпірична оцінка збитків від річних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для окремого стаціонарного джерела здійснюється за формулою (1.11):

У _атм = г·д·f·M, (1.11)

де: У _атм - оцінки збитків (грн./рік);

г - константа, яка вказує розмір збитків, що здійснюються при потраплянні в природне середовище 1 тони умовно забруднюючої речовини (грн./умов. т); в даному випадку = 400 грн./умов. т;

д - коефіцієнт відносної небезпеки забруднення атмосфери в межах окремої території. Визначається як середньозважене по всій площі забруднення і залежить від зони забруднення. Для Краснокутського району він дорівнює 4;

f - коефіцієнт розсіювання домішок, який залежить від фракційного складу і швидкості осідання часток. В даному випадку він дорівнює 0,5;

М - приведена маса річного викиду забруднень з джерела, розмір якої визначається за формулою (1.12):

М = ?А_i · m_i, (1.12)

де: М - маса річного викиду домішки i-го виду в атмосферу, т/рік;

А_i - показник відносної агресивності домішки i-го виду, таблиця 1.12;

m_i - загальна кількість домішок, які викидаються джерелом в атмосферу.

Найбільшими забруднювачами на території Краснокутського району є.

Дублянський спиртзавод, Краснокутський маслозавод, Краснокутський НГП, Мурафський цукровий завод.

Вони забруднюють довкілля багатьма шкідливими речовинами, але нижче будуть розглянуті і проаналізовані тільки деякі найпоширеніші речовини, такі як аміак, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, нафтопродукти, сульфати, завислі речовини.

Найбільш шкідливі забруднювачі, які потрапляють до атмосфери та їх коротка характеристика наведені в таблиці 1.12.

Таблиця 1.12. Величини показника відносної агресивності деяких домішок

Таким чином, для кожної окремої, наведеної в таблиці 1.13, забруднюючої речовини розраховуємо приведену масу річного викиду:

М ангідрид = 22 т/т · 2.1 т/р = 46.2 умов. т/рік

М окис вуглецю = 1 т/т · 254,23 т/р = 254.23 умов. т/рік

М аміак = 10.4 т/т · 1,75 т/р = 18.2 умов. т/рік

Сумуючи всі дані отримуємо, що приведена маса річного викиду забруднюючих речовин становить 318.63 умов. т/рік

Підставляємо це у формулу (1.11) і отримуємо:

У_атм = 400 грн./умов. т · 4 · 0,5 · 318.63 умов. т/рік = 254904 грн./рік

Таким чином, економічні збитки від забруднення атмосферного повітря району по проаналізованим речовинам становить 176072 грн./рік.

Тепер розрахуємо економічну шкоду, що спричиняється скидами забруднюючих речовин у р. Мерла Краснокутського району, такими підприємствами як: Краснокутський маслозавод, Краснокутський НГП, тощо. Основними забруднюючими речовинами є: сульфати, завислі речовини, нафтопродукти, коротка характеристика яких наведена в таблиці 1.13.

Економічна оцінка шкоди, що спричиняється скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт визначається за формулою (1.13):

У_в =г·д·М, (1.13)

де: У_в - оцінка збитків (грн./рік);

г - константа, яка вказує розмір збитків, що здійснюються при потраплянні в природне середовище 1 тони умовно забруднюючої речовини (грн./умов. т). В даному випадку = 400 грн./умов. т;

д - константа, яка має різне значення для різних водних об'єктів і для р. Мерла становить 1,3;

М - приведена маса річного скиду забруднень з джерела забруднення у водний об'єкт (умов. т/рік). Значення величини М визначається за формулою. Чисельне значення величини А_i - показник відносної небезпеки скиду речовини у водний об'єкт для кожної забруднюючої речовини рекомендовано визначати за формулою (1.13):

А_i = 1 / ГДК, (1.14)

де: ГДК - гранично допустима концентрація речовини у воді, що використовується у рибогосподарських цілях.

Таблиця 1.13. Величини показника відносної агресивності деяких домішок

Таким чином, для кожної окремої забруднюючою речовини, представлених вище у таблиці 1.14 розраховуємо приведену масу річного скиду у річку Мерла:

М завислі речовини = 0.05 т/т · 3 т/р = 0.15 умов т/рік

М сульфати =0,002 т/т · 7 т/р =0,014 умов т/рік

М нафтопродукти = 20 т/т · 1,5 т/р = 30 умов т/рік

Сумуючи всі дані отримуємо, що приведена маса річного скиду у р. Мерла по проаналізованим вище забруднюючим речовинам становить 20.052 умов. т/рік.

Підставляємо це у формулу (1.13) і отримуємо:

Ув = 400 грн./умов. т · 1,3 · 20.052 умов. т/р=10427.04 грн./рік.

Звідси видно, що економічна оцінка збитків від скиду вище проаналізованих забруднюючих речовин у р. Мерла Краснокутського району складає 17682,08 грн. за рік.

Суми збору, що нараховуються за викиди стаціонарними джерелами забруднення (П_с.д.), обчислюються платниками самостійно кожний квартал на підставі затверджених лімітів, згідно з фактичними обсягами викидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.99 року №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору». Вони визначаються за формулою (1.15):

П _с.д. = ?М_i·H_б.і·К_нас·К_ф, (1.15)

де: П_с.д - сума збору від викидів стаціонарних джерел забруднення;

М_і - фактичний обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини (т);

Н _б.і - норматив збору за 1 тону і-ої забруднюючої речовини (грн./т);

К_нас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів області. Для Краснокутського району він дорівнює 1;

К_ф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення області. Для Краснокутського району він дорівнює 1.

Нормативи збору за викиди вище проаналізованих забруднюючих речовин розглянуті в таблиці 1.14

Таблиця 1.14. Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин

Таким чином, сума збору за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами по кожній окремій вище проаналізованій речовині становить (згідно з даними таблиці 1.15):

Сірчистий ангідрид П_с.д. = 2,1 т/р·78 грн./т·1·1 = 163,8 грн.;

Окис вуглецю П_с.д. = 254,23 т/р·3 грн./т·1·1 = 762,69 грн.;

Аміак П_с.д. = 1,75 т/р·20 грн./т·1·1= 35 грн.

Загальну суму збору за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами Краснокутського району встановлюємо як суму зборів по кожній окремій речовині.

Так, П_с.д. = 961,49 грн. (1.15)

Суми збору за скиди (П_с) обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року згідно з фактичними обсягами скидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, і визначається за формулою (1.16)

П _с. = ? М_і ·Н _б.і. ·К _р.б. (1.16)

де: М_і - фактичний обсяг скиду і-ої забруднюючої речовини (т);

Н_б.і. - норматив збору за 1 тону і-ої забруднюючої речовини (грн./т);

К_р.б. - регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства. В даному випадку він дорівнює 1,3;

Таблиця 1.15. Нормативи збору за скиди деяких забруднюючих речовин

Таким чином, сума збору за забруднення водних об'єктів стаціонарними джерелами по кожній окремій речовині становить (згідно з даними таблиці 1.15):

Завислі речовини П_с. = 3 т/р·2,1 грн./т ·1,3 = 8,19 грн;

Сульфати П_с. = 7 т/р·82,5 грн/т·1,3 = 750,75 грн;

Нафтопродукти П_с. = 1,5 т/р·280 грн/т·1,3 = 546 грн.

Сумарний економічний збиток Краснокутського району від забруднення поверхневих вод вище перерахованими домішками дорівнює 1304,94 грн. за рік.

При оцінці економічного збитку від забруднення водойм варто враховувати всі забруднюючі речовини, що мікродомішки. Одержання занижених оцінок збитку може привести до істотного заниження показників ефективності водоохоронних заходів. Необхідно також враховувати скидання усіх без винятку джерел, що міняються в результаті проведених заходів (у тому числі скидання від неорганізованих джерел - поверхневий стік, скидання домішок по зливовій каналізації і від інших джерел), якщо оцінювані заходи впливають на них.

Таким чином, враховуючи усі вище зроблені розрахунки, можна зробити загальний висновок, що суми збитків від забруднення навколишнього середовища значно більше ніж суми зборів за забруднення навколишнього природного середовища. Бюджетні кошти на природоохоронні заходи не в змозі покрити збитки від забруднення. В такій ситуації треба зменшити викиди та скиди забруднюючих речовин та збільшити бюджет на природоохоронні заходи.

2. Якість тваринної продукції Краснокутського району Харківської області

2.1 Стан вивчення питання (огляд літератури)

забруднення екологічний тваринний продукція

Якість тваринної продукції залежить насамперед від якості та хімічного состава кормів. Рівень м'ясної продуктивності (м'яса та молока), а також харчова цінність залежить насамперед від умов вирощування и кормління тварин та досягнутої живої маси, а також від віку, породи, статі, умов перевезення. Хімічний склад кормів впливає дуже багато факторів: ґрунтово-кліматичні, сільськогосподарська техніка, сорт кормів, технологія заготівки кормів, зберігання. Вміст кальцію, фосфору та інших елементів у тканинах тварин, як відомо, находиться в прямій залежності від знаходження їх в ґрунті, а також і в кормах. Коли в ґрунті хімічних елементів забагато, накопичення їх в рослинах визначаються іншими факторами.

Аналогічна зміна хімічного состава рослинності відмічена в численних дослідженнях. При не правильному внесенні добрив та пестицидів - відбувається погіршення складу та якість корму, насамперед, мінерального. При передозуванні азотних добрив, відбувається накопичення у рослинності (кормі) азоту у формі нітратів. При вживанні таких кормів в організмі тварин нітрати перетворюються в нітрити, які являються сильними біологічними отрутами. Також якість м'ясної та молочної продукції залежить від раціонального та правильного корму тварин.

За класифікацією всі корма підрозділяються:

1. Корма рослинного походження;

2. Корма тваринного походження;

3. Комбікорм;

4. Синтетичні препарати;

5. Харчові відходи;

6. Мінеральні корма;

7. Біологічно активні добавки;

За характеристикою корма розподіляються:

1. Соковиті корма (зелений та коренеплідний) - це зелені корма які використовуються як джерело легкодоступних живлющих речовин (кукурудза, многолітні трави, озима пшениця, буряк та пасовище).

Зелений корм є самим найбільш поширеним джерелом попадання поживних речовин в організм сільськогосподарських та свійських тварин. Він відрізняється не тільки великим вмістом води от 60 до 80%, а є добрим накопичувачем тяжких металів, та забруднюючих речовин які впливають на якість тваринної продукції (молока та м'яса). При вивченні мінерального состава кормів виявлене значний стрибок показників кальцію, натрію магнію в залежності від сорту.

В літній період для підвищення м'ясо-молочної продукції основний корм тварин - соковиті корма і 1.5- 3 кг концентратів. Необхідно обов'язково періодично контролювати хімічний состав зелених кормів. Доведено, що при високих дозах азотних добрив в траві накопичується велика кількість нітратів, які при високій концентрації (понад 0,5 - 0.6% КNO ₃ в сухій суміші) негативно впливає на засвоювання живлячих речовин, на обмін речовин та здоров'я тварин. Тому вміст нітратів у траві необхідно контролювати.

2. Сухі корма (сіно та солома)

Основу зимового раціону складають об'ємні корма. Доброякісне сіно у раціоні корів - один з головних джерел протеїну, цукру, вітамінів та мінеральних речовин. В умовах промислових технологій для збільшення якості продукції перспективна заготівка подрібненого сіна. Якість сіна залежить від якості посіву трав та внесення добрив під покіс. Також якість заготівки та зберігання. При наявності більш ніж 0.07% нітратного азоту в сухій суміші приводить до отруєння тварин, а також людей.

Доброякісна солома пружна, має натуральний колір, свіжий запах та блиск. Неприродна до харчування тварин солома має -15% токсичних та отруйних речовин та рослин. Які впливають на якість корму та якість тваринної продукції, а зокрема здоров'я людини.

3. Концентровані (зерново-злакові культури та зерно - бобові)

Також в раціон корма тварин входять: відходи технічних виробництв (жом, жми, шроти та барда), харчові відходи.

Велике значення мають і Зернові - злакові культури в них знаходиться от 8 до 15% протеїну, який весь представлений білком Мінеральний состав комбікормів визначають по кількості натрію, кальцію, калію та фосфору, а амінокислотний склад - по кількості - Лізина, метоніна, триптофану. Вологість комбікорму не повинна перевищувати - 14.5%. При збільшенню вологості комбікорму - знижається стійкості корму, також утворення плісенні, бактерій та грибів. Яке може повести до зниження якості тваринної продукції та здоров'я худоби і навіть людини.

Деякі види кормів при не вмілому використанні та приготуванні призводять до не якісної м'ясо - молочної продукції. Так не якісне збереження та обробці жмиху - виділяються шкідливі та отруйні речовини (госипол), що роблять не можливим використовувати цю тварину продукцію, зокрема - молоко.

Отруєння тварин та не якісна м'ясо-молочна продукція відбуваються при випадковому вживанню пестицидів, мінеральних добрив, отруйних рослин та не якісних кормів. Велика кількість препаратів захищають рослин та тварин від шкідників та хвороб, але не уміле поводження з ними призводять до отруєння тварин, а вони стають джерелом отруєння людини.

2.2 Методи дослідження

Для проведення експерименту були відібрані проби свіжого м'яса та молока, з тваринних комплексів, а також комбікормів та цукрового буряка з полів, що знаходяться поблизу с. Колонтаїв та с. Козіївка. Ферми для відбору аналізу було вибрано з позицій значного антропогенного впливу (нафтогазовий промисел, с. Колонтаїв) та відносно екологічно чистого району (с. Козіївка). З таких принципів було відібранні і проби молока. Тваринна продукція аналізувалась на вміст важких металів.

Тварини, яких розводять на ТК біля с. Колонтаїв випасають на пасовищі, які відносяться до зони нафтогазового промислу. Корми, які заготовлюються на зимовий період збираються з території, що також відноситься до нафтогазового промислу. Тому виникає гіпотеза про зниження якості тваринної продукції, що випасається на екологічно небезпечній території.

Аналізи проб продукції тваринництва і рослинництва проводилися різними методами. Зупинимося нижче на основних із них.

Для визначення умовно екологічно якісної продукції було відібрано проби тваринного м'яса з тварин, які раніше випасались на екологічно безпечній території. Проби відібрано (свіжого м'яса) з черевної частини тварини. Проби молока відібранні після вечірнього надою, так як у цю пору кількість молока найбільша за добу та це молоко найбільше використовуються в виробництві молочної продукції, яка йде споживачу.

Відібранні проби були доставлені в інститут «Монокристалів» для подальшого аналізу.

В інституті вміст важких металів визначався атомно-абсорбційною спектрометрією.

Цей метод застосовується як для визначення вмісту важких металів так і металоорганічних сполук. Переваги цього методу - швидкість аналізу, точність, висока чутливість, селективність, визначення значної кількості металів. Атомно-абсорбційні спектрофометри забезпечують високу продуктивність праці, але мають високу вартість. Деяку складність має перехід від визначення одного металу до визначення іншого, тому що при цьому потрібна заміна джерела випромінення.

Атомно-абсорбційна спектроскопія (ААС) заснована на поглинанні практично монохроматичного випромінювання парами атомів аналізованої речовини. Випромінювання даної довжини хвилі може поглинатися тільки визначеними атомами. Цим і пояснюється вибірковість методу. Як джерело світла застосовують лампи з порожнім катодом. У якості атоми заторів використовують високотемпературні полум'яні пальники і графітові печі.

Використовуються різні варіанти щільових пальників, в яких вогнище має форму витягнутої вузької щілини, тим самим забезпечується більша довжина оптичного шляху і збільшення аналітичного сигналу.

Для аналізу рослинних культур на вміст важких металів використали атомно-емісіонний спектральний аналіз, який оснований на повному випаровуванні речовини в розряді дуги перемінного струму (джерело збудження - ІВС-28) та регістрації випромінювання спектрографом ДФС-8.

Даний метод оснований на випаровуванні попередньо сконцентрованої проби рослинного зразку з критеріїв графітових електродів в дугу, яка горить при силі струму 16А, напруги - 220В, експозиції - 60 с. Область спектру - 250-350 нм. Для переходу від значень аналітичних сигналів (почорніння ліній елементів, що досліджуються) до концентрацій був використаний комплект стандартних зразків СПГ-24 (ГСО 2820-83).

Підготовка рослинних зразків до аналізу на вміст важких металів.

Сирий рослинний матеріал висушують у добре провітрюваних приміщеннях або в сушильних шафах при температурі 30-40⁰С. Дану масу подрібнюють і розкладають рівним шаром на кальці або пергаменті.

Після висушування рослинний зразок ретельно подрібнюють. Для цього використовують різні млини, подрібнювачі, ножі, ножиці. При подрібненні зернового матеріалу лабораторними млинами слід враховувати можливість забруднення рослинних зразків металами при контакті їх з частинами механізмів. Найчастіше матеріал, що підлягає подрібненню, забруднюється Fe, Cu, Zn.

Для подрібнення цукрового буряка застосовують млини «Пірует» із корпусом з органічного матеріалу або нержавіючої сталі. Цей тип млинів забезпечує високий ступінь подрібнення рослинного матеріалу.

При підготовці рослинних проб необхідно добиватися їх дрібного розмелення, що дозволяє точніше взяти середню пробу і зменшити варіювання даних.

Застосовуючи той чи інший механізм подрібнювач для підготовки рослинного матеріалу до аналізу, треба перевірити, чи не забруднюються проби внаслідок машинної обробки якимось металом.

Якщо кількість подрібненого матеріалу велика, то слід відібрати середню пробу (50-100 г.).

Підготовлений до аналізу матеріал зберігають у скляних банках із притертою пробкою чи щільно прилягаючою поліетиленовою кришкою або в коробках із поліетилену.

Перед взяттям проби на аналіз зразок перемішують, оскільки при засипанні подрібненого матеріалу для зберігання відбувається його перерозподіл за розміром.

Озолення рослинного матеріалу (К.В. Веригина, 1978).

Для озолення наважку (5г) тонко подрібненого рослинного матеріалу кладуть у платинову чашку ємкістю 100 см³ Ставлять чашку в холодний муфель. Температуру муфеля поступово підвищують на протязі 2-2,5 годин до 500-550⁰ С. Температура не повинна різко підвищуватися, оскільки можливі втрати за рахунок механічного розкидання матеріалу при обвуглені та згорянні. Після встановлення потрібної температури озолення триває 5-8 годин (до зникнення вуглинок) в залежності від об'єкту.

Після озолення рослинного матеріалу золу переводять у розчин. Для цього її розчиняють у 10%-ній HCl і фільтрують крізь фільтр «біла стрічка» (діаметр 7 см) у мірну колбу ємкістю 25-50 см³. Якщо в чашці й на фільтрі залишається великий нерозчинений залишок із кремнезему з домішкою інших нерозчинних сполук, його необхідно дорозкласти, щоб уникнути втрат досліджуваних металів. Для цього весь залишок переносять на фільтр, який підсушується, поміщають у платинову чашку або тигель і спалюють у муфельній печі при температурі 450-500⁰С. Спалення продовжують до отримання золи без домішок вугликів. Золу після спалювання змочують кількома краплями води, додають 0,2 см³ H₂SO₄ (конц.) та 5 см³ HF для розкладання і видалення кремнезему, ставлять на холодну етернитову плитку і, поступово підвищуючи температуру, випаровують вміст чашки до сухого стану. Якщо кількість золи була значна, обробку фтористоводневою кислотою повторюють. У цьому випадку перше випарювання продовжують до появи парів SO₃.

Залишок після випарювання розчиняють у 1 п. HCl, фільтрують і приєднують до раніше отриманого фільтру. Об'єм доводять до риски бідистильованою водою і в одержаному розчині визначають метали.

Особливо ставиться питання щодо озолення об'єктів, коли збільшення температури або подовження періоду озолення не дають ефекту. При роботі з такими об'єктами наважку, розміщену в платиновій чашці, змочують бідистильованою водою та обробляють 2-3 рази 5 см³ HNO₃ (пит. В. 1,4), щоразу підсушуючи її на електричній плитці з закритою спіраллю, потім наважку ставлять у холодний муфель і поступово його нагрівають. Після закінчення озолення чашку виймають з муфеля, охолоджують і змочують бідистильованою водою, приливають по 2-3 см³ азотної кислоти, підсушують на електричній плиті із закритою спіраллю та ставлять на 15-20 хвилин у муфель, нагрітий не більше, ніж до 250-300⁰С. Виймають чашки і розчиняють золу при нагріванні в 1 п. HCl. Отриманий розчин фільтрують крізь маленькі фільтри безпосередньо в мірні колби на 50 см³. Фільтр кілька разів промивають теплою водою, підкисленою HCl. Потім фільтр вертають у платинову чашку, висушують на електричній плитці із закритою спіраллю у муфелі при температурі 2 см³ плавикової кислоти, висушуючи до сухого стану на електричній плитці із закритою спіраллю. Після видалення слідів плавикової кислоти залишок переводять у розчин. Одержаний розчин приливають до основного фільтрату, доводять до риски бідистильованою водою і в отриманому розчині визначають метали.

В залежності від концентрації і кількості елементів, що визначаються, наважка й кінцевий об'єм розчину можуть бути збільшені або зменшені. Аналітичні умови зберігаються ті самі, що й при визначенні загального вмісту важких металів у ґрунтах. Аналіз виконують за водними еталонами.

При визначенні концентрацій, близьких до граничних, ведуть облік неселективного поглинання або проводять попереднє концентрування металів. Метод концентрування важких металів екстракцією з розчинів золи рослин дещо відрізняються від аналітичного процесу концентрації металів із розчинів золи ґрунтів. Зумовлено це більш низьким вмістом важких металів у рослинах і різкою відмінністю мінерального складу рослин від складу ґрунтів. Рослини містять відносно більше Ca, Mg, Mn, P, S, але відрізняються нижчим вмістом Al і Fe.

Після спалювання рослинного матеріалу і переведення золи в розчин концентрація мікроелементів (Ca, Mg, P, S) у нього досить висока, що веде до зменшення розчинності дитизону, який частково викристалізовується й окислюється, не встигаючи прореагувати з елементами. Тому при аналізі рослин уводиться вдвічі більше дитизону, ніж при аналізі ґрунтів, бо необхідно мати його залишок. Оскільки заліза й алюмінію в рослинах міститься значно менше, ніж у ґрунті, то і кількість цитрату при аналізі рослин береться значно менша, ніж при аналізі ґрунтів (0,2-0,5 см³ 25%-ного розчину). Коли ж доводиться досліджувати рослини, збагачені залізом, наприклад, ті, що ростуть поблизу металургійних комбінатів, кількість цитрату збільшують до 1,5-2,0 см³.

Концентрування важких металів при визначенні їх у рослинах (Л.П. Орлова, 1967).

1. Наважку рослин 5 г озолюють у кварцовій чашці. Платинові чашки в випадку використовувати не можна, оскільки при озоленні органічної речовини утворюється вуглицева платина, яка навіть у мікрокількостях цьому заважає наступному ходу аналізу. Озолення проводять описаним вище методом.

Після переведення золи в розчин об'єм фільтрату доводять водою до 200 см³ і переносять у ділильну лійку ємкістю 300 см³. До досліджуваного розчину додають 0,5 см³ двозаміщеного цитрату амонію, 1 см³ ацетатного буфера й після цього обережно, невеликими порціями, додають аміак і доводять рН розчину до 6,0-7,0 (за індикаторним папером). Після цього при безперервному струшуванні вводять 20 см³ ацетонового розчину дитизону. Струшують суміш протягом 10 хвилин, дають шарам відокремитися, відкидають водну фазу, а в органічній визначають Co, Ca, Ni, Pb, Cd, Zn.

2. Реактиви:

· двозаміщений цитрат амонію, 25%-ний водний розчин;

· ацетат амонію, 20%-ний водний розчин рН~6,0;

· дитизон, 0,2%-ний ацетоновий розчин;

· аміак 25%-ний.

2.3 Результати дослідження

Метою даної роботи було оцінити якість продукції тваринництва в Краснокутському районі Харківської області та визначити вплив кормів на даний показник.

Для цього були відібрані проби м'яса, молока, а також цукрових буряків та комбікормів.

Проби були відібрані на території Краснокутського району, біля відносно екологічно чистої території с. Козіївка, та територію з значним антропогенним впливом - с Колонтаїв. Аналізи проводилися в інституті монокристалів та науково-дослідницькому інституті хімії при Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна.

В результаті проведеного аналізу вмісту хімічних елементів Fe, SI, Al, Mn, Sn, Pb, Ni, Mo, Ca, V, Ti, Cu, K, Sr, Ag, Zn, Na, Mg, Ga в м'ясо-молочній продукції було виявлено наступний склад елементів (таблиця 3.1).

Таблиця 2.1. Вміст хімічних елементів у пробах м`ясо-молочної продукції, відібраних біля с. Козіївка

Результати аналізів показали, що найбільший вміст металів в м'ясній продукції (свинини) біля с. Колонтаїв (таблиця 3.2).

Таблиця 2.2. Вміст хімічних елементів у пробах сільськогосподарської продукції с. Колонтаїв

Перш за все це:

К - 57,0 мг, Nа - 12,6 мг Са - 7,8 мг, Zn - 7,8 мг. Порівняно з пробами з с. Козіївки вміст металів більше на 0,1 - 0,2 мг/100г. В пробах які взяті із м`яса яловичини, біля с. Козіївка та с. Колонтаїв також спостерігається найбільш високий вміст К - 75,0 мг, Na - 14,0 мг, Ca - 7,5 мг, Zn - 5,6 мг різниця вмісту металів також є більшою на 0,1 - 0,2 мг /100г.

Розглянемо результати аналізів більш ретельно: менше 10 мг металів в м`ясі яловичини біля с. Козіївка - Fe, Ca, Zn, Pb, Mg, менше 1 мг/100г - B, Si, Al, Mn, Sn, Pb, Ni, Mo, V, Ti, Cu, Sr, Ag, Ga (рис. 2).

Розглянемо свине м`ясо с. Козіївка: менше 1 мг - B, Si, Al, Mn, Sn, Pb, Ni, Mo, V, Ti, Cu, Sr, Ag, Ga, (рис. 3).

Краснокутський район, а зокрема с. Колонтаїв є під дією значного антропогенного впливу. Розглянемо аналіз м`ясо-молочної продукції с цієї території більш ретельно. Результати аналізу показали, що в м`ясі яловичини в с. Колонтаїв результати в незначній мірі змінилися (таблиця 2.2).

Найбільш металів K - 57,5, Fe - 19,1, Na - 12,6, Ca - 7,8, Zn - 7,8, Pb - 4,6, Mg - 7,2, менше 10 мг/100г продукції - Fe, Ca, Zn, Pb, Mg.

Менше 1 мг/100г - B, Si, Al, Mn, Sn, Pb, Ni, Mo, V, Ti, Cu, Sr, Ag, Ga. (рис. 2).

В свиному м`ясі елементи які найбільш виділяються це: K - 74,8, Na - 13,8, Ca - 7,9, Zn - 5,4. Елементи менше 10 мг\100г продукції - Fe, B, Ai, Mn, Sn, Pb, Ni, Mo, V, Ca, Ti, Cu, Sr, Ag, Zn, Na, Mg, Ga, менше 1 мг/100г - B, Si, Al, Mn, Sn, Pb, Ni, Mo, V, Ti, Cu, Sr, Ag, Ga (рис. 3.5). В молоці в с. Колонтаїв найбільш накопичено таких елементів як: K - 21,1, Mg - 21,5, Pb - 18.1, Na - 4,5, Ca - 5,8, Si - 5,4. Менше 1 мг - Fe, B, Al, Mn, Pb, Ni, Mo, V, Ti, Cu, Sr, Ag, Zn, Ga (рис. 3).

М`ясо яловичини - в селах, які досліджувалися, показники проб майже не відрізняються, лише на 0,1 - 0,2 мг\10г. В пробах свиного м`яса, також не зафіксовано ви розбіжностей лише 0.1-0.2 мг/100г продукції.

М'ясо-молочна галузь є однією з провідних галузей харчової промисловості Краснокутського району. Але розглянувши результати аналізів проб молока в селах Козіївка та Колонтаїв можемо побачити, що вміст деяких елементів перевищує норму. Наприклад: с. Козіївка Na - 4.2 мг, Pb - 1.7 мг, К - 2.1 мг, а в с. Колонтаїв Na - 4.5 мг, Pb - 3.0 мг, К - 2.6 мг.

Автор припустив, що подібна ситуація виникла внаслідок того, що худобу годували забрудненими кормами, а тому на пробу були взяті сухі комбікорми та цукрові буряки. Проби також відбиралися поблизу вище зазначених сел.

Припущення справдилося, що видно по таблицям аналізів (таблиця 2.3, 2.4, 2.5, 2.6) та по графікам (рис. 5,6).

Таблиця 2.3. Хімічний аналіз комбікорму в с. Колонтаїв Краснокутського району

Таблиця 2.4. Хімічний аналіз комбікорму в с. Козіївка Краснокутського району

Таблиця 2.5. Хімічний аналіз цукрового буряку в с. Колонтаїв Краснокутського району

Таблиця 2.6. Хімічний аналіз комбікорму в с. Козіївка Краснокутського району

Дійсно, аналіз показав, що в кормах знаходиться підвищений вміст калію, кальцію, магнію, натрію та заліза. Даний факт є свідченням того, що дані елементи потрапили до продукції тваринництва (яловичини, свинини та молока) саме з кормами.

2.4 Узагальнення результатів

Завданням дипломної роботи було визначити якість м'ясо - молочної продукції з території Краснокутського району, зокрема з с. Колонтаїв та с. Козіївка, по 21 хімічному елементові. Проби були відібрані по принципу забруднення території, с. Колонтаїв знаходиться на території із значним антропогенним навантаженням, с. Козіївка менш забруднена територія.

При аналізі тваринної продукції (м'яса та молока) було визначено, що вміст деяких хімічних елементів К - 57,0 мг, Nа - 12,6 мг Са - 7,8 мг, Zn - 7,8 мг. Порівняно з пробами з с. Козіївки вміст металів більше на 0,1 - 0,2 мг/100г. В пробах які взяті із говяжого м`яса, біля с. Козіївка та с. Колонтаїв також спостерігається найбільш високий вміст К - 75,0 мг, Na - 14,0 мг, Ca - 7,5 мг, Zn - 5,6 мг різниця вмісту металів також є більшою на 0,1 - 0,2 мг /100г.

Для визначення забруднення тваринної продукції шляхом годування худоби не якісними та забрудненими кормами, були взяті проби тваринного корму зокрема: цукрового буряка та комбікормів по вище згаданому принципу.

По результату дослідження стало видно що деякі хімічні елементи в комбікормах та в цукровому буряку такі як: Ca, Mg, Fe, K, Na, Mn, мають різницю вмісту металів порівняно між с. Колонтаїв та с. Козіївка більше на 0,1 - 0,2 мг/100г

Отже, при порівнянні результатів аналізів проб твариної продукції та корму ми можемо побачити що підвищення таких хімічних елементів як: K, Na, Ca відбувається - як в кормах так і в м'ясо - молочній продукції.

Від якості корму насамперед залежить - якісь тваринної продукції та здоров'я громадян.

Висновки

В результаті проведених досліджень компонентів довкілля Краснокутського району, було встановлено, що:

Господарська діяльність людини змінила стан гідроресурсів району: міліють ріки, їх русла заростають. Відходи і стоки промислових підприємств, що потрапляють у річки, стають причиною зараження шкідливими речовинами всього живого, в тому числі і негативно впливають на організм людини. Це може призвести до цілого ряду хвороб, на жаль, деякі з них невиліковні. Оскільки для території району характерно порівняно глибоке залягання ґрунтових вод, непостійність водопостачання протягом року і періодичне підтоплення паводковими водами спричиняє надмірну вологість ґрунтів, що негативно впливає на їх фізичний стан.

Роль лісового господарства величезна. Вона полягає в тому, що має водоохоронне, ґрунтозахисне, санітарно-гігієнічне і естетичне значення. Тому в районі докладають всіх зусиль для його збереження, поліпшення його стану, а також збільшення лісового фонду мінімум на третину від існуючого.

Великою екологічною проблемою району є загибель великої кількості тварин. Забруднення повітря, води, ґрунтів є головною причиною такого стану в районі. Тому для покращення стану тваринного світу дуже важливо прикласти зусилля до збереження всіх видів тварин на даній території. Вони полягають в створенні заповідників на території Краснокутського району, а також в зменшенні кількості нелегального винищення тварин.

Аналіз технологічного процесу виробництва спирту визначив, що Дублянський спиртзавод складає 4% забруднень природних вод, повітря від загальної кількості забруднень Краснокутського району.

Головними джерелами забруднення є:

1. Парова труба котельні

2. Поля фільтрації

3. Води, які скидаються у природні водні об'єкти, і які містять луги.

У складі викидів підприємства присутні речовини головним чином органічні: аміак (IV), ацетальадегід (ІІІ), бенз(а) пирен (І), сірчана кислота (ІІ), метан (IV), метилмеркаптан (ІІ), сірководень (ІІ).

На заводі в разі цього можна запрошувати заходи щодо зменшення забруднюючих речовин в навколишнє середовище такі як, вловлювачі органічних речовин, та обладнання для фільтрації стічних вод.

Ще однією важливою проблемою є транспорт. Автомобілі забруднюють повітря гумовим, азбестовим та асфальтовим пилом. Пил утворюється від тертя гумових покришок з гальмовими стрічками по асфальту. Разом з сажею та смолоподібними аерозолями пил утримує на собі бенз(а) пирен та сполуки металів, що викликають онкологічні захворювання шкіри, горла та легенів.

Таким чином, в результаті виконаної роботи, можна зробити такі висновки:

1. У Краснокутському районі в результаті різного впливу антропогенної діяльності якість м'ясо-молочних продуктів різна.

2. У селі Колонтаїв, де проводиться значна антропогенна діяльність відмічається підвищення вміст хімічних елементів в усіх відібраних пробах продукції.

3. Найвищий вміст свинцю, що перевищує умовно безпечний рівень на 3.5 мг на 100 г. продукції спостерігається в пробах молока біля с. Колонтаїв.

4. В яловичому м'ясі, відібраних в селі Колонтаїв спостерігається підвищений вміст Cu, Pb, Zn на 2 мг/100 г. сировини, інші елементи перевищують вміст до 1 мг/100 г. сировини.

5. У свиному м'ясі відібраному в с. Колонтаїв спостерігається підвищений вміст калію, інші елементи - до 1 мг/100 г. сировини.

6. При порівнянні якості свиного і яловичинного м'яса відібраного в с. Колонтаїв якість свиного м'яса нижча, ніж м'яса яловичини.

Отруєння тварин та не якісна м'ясо-молочна продукція відбуваються при випадковому вживанню пестицидів, мінеральних добрив, отруйних рослин та не якісних кормів. Велика кількість препаратів захищають рослин та тварин від шкідників та хвороб, але не уміле поводження з ними призводять до отруєння тварин, а вони стають джерелом отруєння людини.

Список джерел

1. Атлас Харківської області. - Харків, 1993.

2. Бондарчук В.Г. Геологія України - К. Видавництво АН УРСР, 1952 - 832 с.;

3. Владимиров А.М., Ляхин Ю.И. и др., Охрана окружающей среды. - Ленинград гидрометиоздат 1991-424 с.;

4. Голиков А.П., Сидоренко А.М. Харьковская область - Харьков, 1997-345 с.;

5. Доповідь про стан навколишнього середовища в Харківській області в 2002 році. Харків: Державне управління екології та природних ресурсів в Харківській області. -99 с.

6. Кузьмічов В.І. Ґрунти Харківщини та підвищенняїх родючості.-Х., 1974. - 475 с.;

7. Некос А.Н., Праченко Т.А., Леонов А.Ю., Экология и проблемы безопасности товаров народного потребления, Харьков, 2001 - 283 с.;

8. Сытник К.М., Брайон А.В. Словарь-справочник. - по экологии. - Киев, 1994. - 287 с.;

9. Фондові матеріали Краснокутської райдержадміністрації Харківської області за 2000-2003 рік;

Размещено на Allbest.ru