Системи заходів захисту кукурудзи від шкідливих організмів
Ознайомлення з шкідливими організмами, які уражають кукурудзу. Вивчення сучасного асортименту пестицидів. Обґрунтування регламентів раціонального використання пестицидів. Ознайомлення з правилами техніки безпеки та охорони праці при роботі з пестицидами.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.11.2011 |
Размер файла | 993,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
42
Вступ
Кукурудза (рис.1) - одна з найбільш продуктивних та розповсюджених зернових культур у світовому землеробстві. Серед сільськогосподарських і вирощуємих рослин вона займає третє місце за валовим збором зерна і посівними площами і поступається лише основним продовольчим культурам -- пшениці та рису. Центр походження кукурудзи -- Центральна Америка, де росте її найбільше різноманіття, у т.ч. дикі співродичі.
Ця культура має широке використання та високу врожайність. Біля 20% зерна кукурудзи в країнах світу використовується в продовольчих цілях, 15-20% - технічних і близько двох третіх - на корм. У зерні кукурудзи міститься до 70% вуглеводів, 6% олії, 13% білків, а також вітаміни та мінеральні солі. За поживністю 1 кг зерна дорівнює 1,34 кормової одиниці, тоді як 1 кг вівса дорівнює 1 кормовій одиниці, жита - 1,18, ячменю - 1,27.
Рис.1
кукурудза використання пестицид
Із кукурудзяного зерна отримують борошно, крупу, виготовляють поп-корн, кондитерські вироби, крохмаль, етиловий спирт, декстрин, пиво, глюкозу, цукор, патоку, мед, масло, вітамін Е, аскорбінову та глутаминову кислоти.. Стебла кукурудзи використовують для одержання целюлози, ізоляційних матеріалів, паперу, стрижні - для виготовлення лінолеуму.
Як просапна культура кукурудза - гарний попередник у сівозміні, сприяє очищенню полів від бур'янів, майже не має спільних з зерновими культурами шкідників та хвороб.
Відомо, що стабільність та рівень урожайності значною мірою залежить від фітосанітарного стану посівів. А загальні втрати врожаю від шкідників, хвороб та бур'янів у світі становить 34% від потенційно можливого врожаю,більш того, суттєво знижує якість продукції, в Україні ж цей показник становить 25-30%. У деяких випадках використання пестицидів у Європі за останні 25 років допомогло підняти врожайність зернових культур в 2 рази. Країни, які використовують інтенсивну технологію в сільському господарстві, вносять наступну кількість сучасних та ефективних препаратів захисту рослин( в розрахунку на 1 га площі): Голландія - 18,5 кг, Італія - 13,2 кг, Бельгія - 11,3 кг.
Багаточисельні експерименти довели, що пестициди, в цілому, не погіршують біохімічні показники якості врожаю, якщо дотримуватися регламентів їх внесення. Але використання морально застарілих препаратів, порушення доз і строків їх внесення можуть призвести не тільки до втрат сільхозпродукції, а ще й до погіршення їх якості. Не можливо й відмовитися від пестицидів. Єдине правильне рішення - покращення технології використання препаратів,застосування їх в оптимальних дозах, здійснення постійного контролю якості продукції. Обґрунтуванням цього тезису є той факт, що в Японії хімічними засобами обробляється 100% посівних площ, а середня тривалість життя в цій країні одна з найвищих. Таким чином, хімічний захист рослин був і залишається найголовнішим резервом збільшення валових зборів продукції рослинництва, а в деяких випадках і єдиною умовою рентабельного ведення сільського господарства. Раціональне, з урахуванням рекомендованих доз, строків,застосування пестицидів, а також їх використання з урахуванням порогів шкодо чинності не призводить до забруднення навколишнього середовища і накопичення шкідливих залишків не тільки в грунті, атмосфері та рослинах, але й в продуктах харчування.
Мета даної курсової роботи:
- ознайомлення з шкідливими організмами, які уражають кукурудзу;
- вивчення сучасного асортименту пестицидів;
- обґрунтування регламентів раціонального використання пестицидів;
- ознайомлення з правилами техніки безпеки та охорони праці при роботі з пестицидами, призначеними для боротьби зі шкідниками кукурудзи.
1. Обґрунтування системи заходів захисту кукурудзи від шкідливих організмів
До най розповсюджених шкідників кукурудзи відносять кукурудзяного (рис.1.1) та лугового метеликів, бавовникову совку, озиму совку, лугову совку, смугасту хлібну блішку, хлібного клопа, попелиць, шведську мухупівденного сірого довгоносика, зеленоочок, ковалики(рис.1.2).
Рис.1.1 Рис.1.2
Загальна характеристика стеблового метелика та коваликів подана у таблиці 1.1
Культура |
Шкідник (українська та латинська назва) |
Стадія та місце зимівлі |
Найбільш шкодочинна стадія |
Тип пошкодження рослини |
Кількість поколінь |
Час хімічних обробок |
|
Кукурудза |
Темний ковалик - Agriotes obscurus L. |
Зимують жуки в лялечкових колисочках у грунті на глибині 50-80 см. |
Личинки |
Шкодить кореневій системі |
3х-4х річна генерація |
Наприкінці липня |
|
Стебловий (кукурудзяний) метелик - Ostrinia nubilalis |
Зимують гусениці в стеблах пошкоджених рослин, у середині травня - на початку червня заляльковуються. Літ метеликів збігається в часі з початком викидання волотей кукурудзою. Самки відкладають яйця, розміщуючи їх купками по15-20 штук, з нижнього боку листка. Стадія яйця триває від 3х до 14 діб. |
Гусениця |
Пошкоджують стебла рослини, вигризаючи там ходи. |
1 генерація |
Починаючи з травня і до кінця вегетації. |
Табл.1.1 Основні шкідники, виявлені на кукурудзі
Збудники хвороб кукурудзи пошкоджують не тільки вегетативні органи рослин, а також качани і зерно до збирання, після збирання та в період зберігання. На території України налічується понад 100 видів грибів, бактерій та вірусів, які можуть уражувати кукурудзу як на полі так і у сховищах.
На поширення збудників хвороб кукурудзи та їх чисельність дуже впливають грунтово-кліматичні умови. Наприклад: проблема пліснявіння пророслого насіння найбільшого значення набуває в Поліссі та північній частині Лісостепу; пухирчата сажка -- Центральний Степ та південь Лісостепу; летуча сажка -- південь; коренево (Рис.1.3)-стеблові гнилі -- південні та центральні області; фузаріоз качанів -- Лісостеп та центральний Степ; гельмінтоспоріоз (1.4) -- Західна Україна.
Рис.1.3 Рис.1.4
Загальна характеристика хвороб кукурудзи представлена у таблиці 1.2
Культура |
Хвороба, її назва та збудник |
Джерело інфекції (основне та додаткове) |
Спосіб поширення інфекції |
Ознаки захворювання |
Час хімічних обробок |
|
Кукурудза |
Гельмінтоспоріоз (Drechslera turcica Pass) |
Основним джерелом є рослинні решки та насіння, де гриб зберігається у формі грибниці і конідії. Також є резерватором патогена, може бути бур'ян - північне просо. |
Поширюється конідіями |
На листках з'являються білі, а потім бурі плями з темно-коричневою або червонуватою облямівкою. У центрі утворюється бурувато-оливковий наліт. Плями часто зливаються і охоплюють все листя. Внаслідок листки засихають і відмирають. |
Обробка насіння перед висіванням. |
|
Кориневі гнилі рід Fusarium Link |
Рослинні рештки. |
Макро - і мікроконідії, хламідоспори та склероціум. |
Виявляються звичайно на 2-3 нижніх вузлах і міжвузлях у вигляді бурих або солом'яного коляру плям різної форми, які у вологу погоду вкриваються червоно-білим або рожевим нальотом. Стебло у місцях плям порожнисте і нерідко розмачулюється. Підземне міжвузля і корінці набувають червоного кольору, а паренхіма серцевини руйнується. |
Обробка насіння перед висіванням. |
Табл.1.2
Основні хвороби, виявлені на кукурудзі
Гельмінтоспоріоз розповсюджений повсюдно, виявляється в період вегетації рослин.
Уражені сходи в"януть. Оболонка проростка насіння . і корені загнивають, при цьому біля вузла кущіння утвориться сірувато-маслиновий наліт.
На листах, стеблах і колоскових лусочках більш дорослих рослин з"являються дрібні овально-подовжені коричневі плями із сіро-маслиновим бархатистим нальотом у центрі.
При сильному розвитку хвороби листи висихають і обпадають, а стебла ламаються. Збудник хвороби - гриб Helminthosporium oryzae v.
В. de Haann Грибниця його міжклітинна, поширюється диффузно.
На поверхні уражених тканин вона дає конідиальне спороношеня (сіро-маслиновий наліт). Конідієносці темно-бурі, прямі, іноді небагато розгалужені, розміром 100-175х4-5 мкм. Конідії темно-маслинові, довгасті, злегка зігнуті, з 5-13 поперечними перегородками.
Розмір конідій 35-170х26,8 мкм. Гриб зберігається на залишках рослин і насінинах у виді грибниці і конідій. Гельмінтоспоріоз знижує схожість насіння, викликає зріджування сходів, зменшує ассиміляційну поверхню листя, а іноді буває причиною полягання посівів.
Недобір врожаю зерна при зараженні посівів звичайно складає 5-10%, але може досягати і 30-40%.
Пригніченням кукурудзі загрожують такі бур'яни, як гірчиця польова, редька дика, лобода біла, амброзія полинолиста, осоти, березки, щириця звичайна та біла, пирій повзучий.
Але вони загрожують культурі лише на початкових стадіях розвитку.
Детальна інформація про пирій повзучий (рис.1.5) та щириця звичайна(рис.1.6) подана в таблиці 1.3
Рис.1.5 Рис.1.6
Таблиця 1.3
Загальна характеристика бур'янів
Назва бур'яну |
Ботанічний клас |
Біологічна група |
Фаза бур'яну, найбільш чутлива до гербіциду |
Час застосування гербіциду |
||
Фенофаза культурної рослини |
Фаза бур'яну |
|||||
Пирій повзучий |
Однодольні |
Коренепаросткові |
Сходи |
3-5 листочків |
Фаза шильця |
|
Щириця звичайна |
Дводольні |
Однорічні |
Сходи |
2-5 листочків |
Сходи |
Всі сучасні сільськогосподарські підприємства не можуть розраховувати на стабільну прибуткову роботу, якщо не забезпечить надійний і ефективний захист оброблюваних культур. Відомо, що без проведення належних спеціальних заходів втрати урожаю від комплексу шкідників, хвороб і бур'янів дуже значні і на різних культурах складають від чверті до половини і більш за урожай. І абсолютно очевидно, що у міру подальшої інтенсифікації сільськогосподарського виробництва роль захисту рослин зростатиме, оскільки одночасно із створенням сприятливіших умов для зростання рослин створюються і кращі умови для розвитку і розмноження шкідливих організмів. Тим часом, багато сільськогосподарських виробників сьогодні не мають в своєму розпорядженні всього необхідного для ліквідації загрози серйозних недоборів урожаїв. Знизилася культура землеробства, з'явилися багато кинутих земель, зменшилися об'єми застосування хімічних і біологічних засобів. А причиною всьому цьому перш за все є брак коштів. Захисні заходи дуже дорогі. Ще дорожче сучасні машини для застосування пестицидів. Але є шлях, який дозволяє досягати потрібних цілей, не удаючись до нарощування витрат. Його реальність давно доведена вченими, підтверджена досвідом. Це інтегровані системи захисту рослин. Вони передбачають відмову від тотального винищування шкідливих організмів і поетапний перехід до створення стабільних фітосанітарних відносин агроекосистем, в яких будуть діяти механізм саморегуляції і управління чисельністю шкідливих організмів. Замість масових хімічних обробок - вибіркові, на основі попередніх обстежень і встановлення явної необхідності застосування спецзасобів. Раціональне використання хімічних, біологічних і інших методів захисту рослин при цьому дозволять не тільки відвести пряму загрозу, але і створити умови для діяльності корисних природних організмів.
Розроблена ученими інтегрований захист практично всіх найважливіших культур базується на наступних основних елементах: висока агротехніка, що забезпечує отримання добре розвинених рослин; вирощування сортів, стійких до шкідників і хвороб; збереження і активізація діяльності природних ентомофагів. Проведення винищувальних заходів (біологічних і хімічних) передбачається тільки з урахуванням оцінки фітосанітарного стану посівів, прогнозу розвитку шкідливих організмів і економічних порогів шкідливості.
На жаль, увага до інтегрованих систем з боку як науки, так і державної служби захисту рослин, що виявлялося в кінці минулого століття, зараз ослабіло. І це - серйозна помилка, виправляти яку необхідно в першу чергу. Сьогодні проблеми захисту рослин повинні розглядатися в загальному контексті з тими процесами і тенденціями, які спостерігаються в сільському господарстві. При всіх численних труднощах намітилися зміни в кращу сторону. Це зв'язано, зокрема, з державною політикою підтримки сільгосптоваровиробників у вигляді виділення субсидій і дотацій на пестициди, добрива і насіння, постачань машин по лізингу, компенсацій витрат на боротьбу з найбільш небезпечними шкідниками і хворобами.
Сьогодні багато господарств мають інвесторів в особі крупних заводів, фабрик, агрохолдингів. Відношення до рослинництва, і зокрема до захисту рослин, в таких господарствах помітно покращало. Інвестори вкладають гроші в придбання добрив, елітного насіння, нової техніки і пестицидів. Вперше за багато останніх років в господарствах з'явилися агрономи по захисту рослин.
Створення методів і засобів, що запобігають або знижують небажані дії пестицидів на культурні рослини, здійснюється завдяки вдосконаленню технологій застосування пестицидів, поліпшенню їх препаративних форм, цілеспрямованому синтезу нових більш селективних препаратів, використанню спеціальних хімічних сполук, що володіють захисними властивостями відносно культурних рослин, а також обробітку стійких до тих або інших гербіцидів сортів.
Використання гербіцидів і пестицидів ефективно лише в той час, коли шкідливі організми за чисельністю і розвитком перевищують економічний поріг шкідливості. Комплекс засобів хімізації в оптимальних дозах не впливає негативно на хімічний склад зерна, не викликає накопичення нітратів, нітриту, нітрозаамінів, важких металів і ін. Вирішальне значення для безпеки використання має вдосконалення препаративних форм пестицидів. До недавнього часу пестициди випускалися в основному у вигляді порошків, що змочуються, концентратів, емульсій і гранул. Останнім часом розроблені нові препаративні форми: текуча суспензія, суха текуча суспензія або гранули, що вододиспергують, мікрокапсули, мікрогранули і багато інших, безпечніші для навколишнього середовища і обслуговуючого персоналу, такі, що володіють більш покращеними физико-хімічними і товарними якостями.
Застосування спеціальних з'єднань є одним з нових напрямів нейтралізації токсичної дії пестицидів і, особливо, гербіцидів.
2. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту кукурудзи від шкідливих організмів
Для організації хімічного захисту посівів кукурудзи від шкідливих організмів, ми вибрали з «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» по 5 видів пестицидів,характеристика яких подана в табл.2.1
Таблиця 2.1
Рекомендовані пестициди для боротьби зі шкідливими організмами на кукурудзі
Назва шкідливого організму |
Назва препарату та його препаративна форма |
Спосіб застосування |
Норма витрати |
||
препарату |
діючої речовини |
||||
Стебловий кукурудзяний метелик |
Нурел Д 55%к.е. |
Обприскування в період вегетації |
0,5-1.5 |
0.275-0.825 |
|
Карате 5%к.е. |
Обприскування в період вегетації |
0,2 |
0.01 |
||
Шерпа,2.5% к.е. |
Обприскування в період вегетації |
0,32 |
0.008 |
||
Штефесін, 2.5% к.е. |
Обприскування в період вегетації |
0.5-0.7 |
0.0125-0.0175 |
||
Децис,2.5% к.е. |
Обприскування в період вегетації |
0,5-0,7 |
0,0125-0,0175 |
||
Ковалик |
Сумітіон 50% к.е. |
Обприскування в період вегетації |
1.0-2.0 |
0.5-1 |
|
Базудин,60% к.е. |
Обприскування в період вегетації |
1,5 |
0,9 |
||
Круізер 350 FS т.к.с. |
Обробка насіння перед висіванням |
6,0-9,0 |
2,1-3,15 |
||
Карате 5% к.е. |
Обприскування в період вегетації |
0,2 |
0,01 |
||
Волатон 500, 50%к.е. |
Обприскування в період вегетації проти личинок 2-3 поколінь |
0,8 |
0,4 |
||
Базудин,60% к.е. |
Обприскування в період вегетації |
1,5 |
0,9 |
||
Круізер 350 FS т.к.с. |
Обробка насіння перед висіванням |
6,0-9,0 |
2,1-3,15 |
||
Карате 5% к.е. |
Обприскування в період вегетації |
0,2 |
0,01 |
||
Волатон 500, 50%к.е. |
Обприскування в період вегетації проти личинок 2-3 поколінь |
0,8 |
0,4 |
||
Гельмінто- споріз |
Альто 400,40% к.с. |
Обприскування в період вегетації |
0,2-0,25 |
0,08-0,1 |
|
Байлетон 25%, з.п. |
Обприскування в період вегетації |
0,5 |
0,125 |
||
Корбель, 75%к.е. |
Обприскування в період вегетації |
0,5-1,0 |
0,375-0,75 |
||
Бампер, 25%к.е. |
Обприскування в період вегетації |
0,5 |
0,125 |
||
Тілт преміум, 37%з.п. |
Обприскування в період вегетації |
0,33 |
0,124 |
||
Кореневі гнилі |
Вітавакс 200, 75% з.п. |
Протруювання насіння суспензією препарату (10 л води на 1 т насіння) |
2,5-3,0 |
0.5-0.6 |
|
Гарант, 44,5% в.с. |
Протруєння насіння |
2,5-3,0 |
0.625-0.75 |
||
Премікс 25, т.к.с. |
Обробка насіння перед висіванням |
1,0-2,0 |
0,025-0,05 |
||
Сульфокарбатіон К 90-95% п |
Протруєння насіння |
1,0 |
0.95 |
||
Степ в.р. |
Протруєння насіння |
0,5 |
0.1 |
||
Пирій повзучий |
Базагран, 48%в.р. |
Обприскування посівів у фазі 3-5 листків культури |
2,0-4,0 |
0.56-1.92 |
|
Бромотрил Р 25, в.к. |
1,0-1,5 |
0.25-0.375 |
|||
2,4-Д 50% в.р. |
0,9-1,7 |
0.45-0.85 |
|||
Хармоні 75, в.г. |
0,010 |
0.0075 |
|||
Примекстра Голд,72% к.с. |
Обприскування грунту до висівання, під час висівання, після посіву, але до сходів культури, або ж у фазі 3-5 литсків культури |
2,5-3,5 |
|||
Щириця звичайна |
Гроділ Максі о.д. 75, в.г. |
Весняне обприскування культури в фазі 2 листків |
0,09-0,11 |
||
Майс Тер, в.г. |
Обприскування у фазі 2-5 листків у кукурудзи (3-4 листка у однорічних злакових) |
0,150 |
|||
Аркан в.г. |
Обприскування у фазі 2-х листків у кукурудзи |
1,0-1,25 |
|||
Мушкет в.д. |
Обприскування в стадії 2-4 листків |
0,5 |
|||
Тітус, 25% в.г. |
Обприскування посівів у фазі 1-7 листків культури (за висоти багаторічних бур'янів 10-15 см) |
0,04-0,05 |
0,01-0,0125 |
Для захисту кукурудзи від стеблового кукурудзяного метелика я пропоную застосувати препарат Децис - інсектицид контактно-кишкової дії. Децис є найбільш активним із відомих інсектицидів: у 100 разів активніший від ДДТ, 80- карбарилу, 50 - карбофосу, 40 - метафосу і від 2 до 100 разів активніший порівняно з іншими піретроїдними препаратами. Виявляє інсектицидну дію проти комах, резистентних до класичних інсектицидів. На комахах діє як репелент. Тривалість інсектицидної дії в оптимальних концентраціях - до 14 діб.
Знищує комплекс сисних і гризучих комах, що живуть відкрито. Препарат можна змішувати з іншими пестицидами, які не мають лужної реакції. При дотриманні регдаментів застосування не проявляє фітотоксичності.
Для захисту кукурудзи від ковалика - протруйник Круізер (захищає сходи культури на початкових етапах).
Для захисту культури від кореневих гнилей я вибрала пестицид Премікс 25 - протруйник насіння. Пригнічує розвиток збудників сажкових хвороб, кореневих і стеблових гнилей,пліснявіння насіння і деяких грибних плямистостей.А від гельмінтоспоріозу - Байлетон - контактно-системний фунгіцид захисної та терапевтичної дії.Найбільший фунгіцидний ефект відзначається на ранній стадії розвитку хвороби. Терапевтична дія виявляється через 3 - 5 діб після застосування. Тому перша обробка рослин має бути проведена після виявлення перших ознак захворювання або за сигналом служби прогнозів.Тривалість захисної дії в оптимальних концентраціях - 10 -13 діб.
Що стосується гербіцидів, то дя захисту кукурудзи від портулака городнього я пропоную використати Базагран - післясходовий контактний гербіцид вибіркової дії. Для розширення спектра дії можна змішувати з протизлаковими гербіцидами.резистентність у чутливих видів бур'янів не виявлена. А для захисту культури від мишію - Тітус - післясходовий системний гербіцид вибіркової дії.Тітус має тривалу захисну дію і майже не накопичується в грунті.
Більш детальна інформація про застосування вище перелічених пестицидів на кукурудзі подається у табл.2.2
Таблиця 2.2
Застосування пестицидів на кукурудзі проти шкідливих організмів
Назва шкідливого організму |
Назва препарату |
Норми витрати кг(л)га |
Витрати робочої рідини л/га,л/т |
Концентраціяв робочій рідині препарату % |
Фази розвитку |
Спосіб застосування |
Строки та кратність обробки |
|||
За препаратом |
За діючою речовиною |
|||||||||
рослин |
Бур'янів |
|||||||||
Стебловий кукурудзяний метелик |
Децис |
0,5-0,7 |
0,0125-0,0175 |
300 |
0.17-0.23 |
В період вегетації |
- |
Обприскування |
В період вегетації, дві обробки |
|
Ковалик |
Карате |
0.1-0.4 |
0.005-0.02 |
300 |
0.03-0.13 |
В період вегетації |
- |
Обприскування |
В період вегетації,двіобробки |
|
Кореневі гнилі |
Премікс 25 |
1.0-2.0(кг/т) |
0.025-0.05 |
- |
- |
- |
- |
Протруювання |
Перед висіванням |
|
Гельмінтоспоріоз |
Байлетон |
0.24-1.0 |
0.06-0.25 |
300 |
0.08-0.33 |
В період вегетації |
- |
Обприскування |
За 20 днів до збирання врожаю,2-4 обробк |
|
Щириця звичайна |
Базагран |
2,0-4,0 |
0.96-1.92 |
300 |
0.67-1.33 |
3-5 листків |
5-10 см |
Обприскування |
Одна обробка |
|
Пирій повзучий |
Тітус |
0,04-0.05 |
0,01-0.013 |
300 |
0.01-0.02 |
1-7 листків |
10-15см |
Обприскування |
Одна обробка |
У своїй курсовій роботі я підібрала такі препарати для захисту кукурудзи, які відносяться до різних груп за хімічним складом, щоб у перспективі планування хімічних обробок попередити появу резистентних рас у шкідливих організмів, тобто у шкідників, патогенних грибів та бур'янів.
Фізико - хімічні характеристики окремих пестицидів наведені у табл. 2.3
Таблиця 2.3
Фізико - хімічні характеристики пестицидів, рекомендованих для застосування на кукурудзі.
Назва шкідливого організму |
Назва та синоніми препарату |
Хімічна формула та назва д.р. |
Препаративна форма |
Група за хімічним складом |
|
Стебловий кукурудзяний метелик |
Нурел Д |
Циперментрин,5%+хлорпірифос,50% |
55% к.е. |
Комбіновані інсектициди |
|
Карате |
Лямбда-цигалотрин |
5 % мк.с. |
синтетичні піретроїди |
||
Шерпа |
циперметрин |
2,5% к.е. |
синтетичні піретроїди |
||
Штефесін |
дельтаметрин - [1R-[1(S*),3]] - ціано (3- феноксифеніл) метил-3-(2,2- дибромостеліл)-2,2-диметилциклопропанкарбоксилат |
2,5% к.е. |
Синтетичні піретроїди |
||
Децис - штефесин |
дельтаметрин - [1R-[1(S*),3]] - ціано (3- феноксифеніл) метил-3-(2,2- дибромостеліл)-2,2диметилциклопропанкарбоксилат |
2,5% к.е. |
Синтетичні піретроїди |
||
Кова-лики |
Сумітіон |
О,О-диметил-О(3-метил-4-нітрофеніл)тіофосфат |
50% к.е. |
ФОС |
|
Базудин- діазинон, кайязиноннеоцидол, нуцедол |
діазинон- 0-(2-ізопропіл-4-метил-піримідил-6)-0,0-діетил тіофосфат |
60% к.е. |
ФОС-похідні теофосфорної кислоти |
||
Круізер |
тіаметоксам |
Т.к.с. |
Синтетичні піретроїди |
||
Карате |
Лямбда-циперметрин- ціано-3-феноксибензил-3(2-хлоро-3,3, 3-трифторопроп 1-еніл)-2,2-диметил-циклопропан-карбоксилат |
5 % к.е. |
Синтетичні піретроїди |
||
Гельмінтоспоріоз |
Вітавакс 200 |
Карбоксин 37,5% + Тирам 37,5% |
75% з.п. |
Похідні оксатиїнів |
|
Премікс 25 |
Тритиконазол |
25% т.к.с. |
Похідні триазолів |
||
Гарант |
карбендазим 250 г/л + тирам 195 г/л |
44.5% в.с. |
Комбіновані протруйники |
||
Сульфокарбатіон К-90 |
N-диоксотіолат-3-іл |
90-95% п |
Похідні оксатиїнів |
||
Степ |
комплексна сіль йоду 200 г/л |
в.р. |
органічна |
||
Щириця звичайнв |
Гроділ |
Римсульфурон-N-(4,6-деметокси-2-піримідиніл)амінокарбоніл-3-(етилсульфоніл)-2-піридин-сульфонамід |
о.д. |
сульфонілсечовина |
|
Мілагро 040 SC |
нікосульфон, 40 г/л |
к.с. |
Сульфонілсе човина |
||
Стебловий кукурудзяний метелик |
Шерпа |
циперметрин |
2,5% к.е. |
синтетичні піретроїди |
|
Штефесін |
дельтаметрин - [1R-[1(S*),3]] - ціано (3- феноксифеніл) метил-3-(2,2- дибромостеліл)-2,2-диметилциклопропанкарбоксилат |
2,5% к.е. |
Синтетичні піретроїди |
||
Децис - штефесин |
дельтаметрин - [1R-[1(S*),3]] - ціано (3- феноксифеніл) метил-3-(2,2- дибромостеліл)-2,2диметилциклопропанкарбоксилат |
2,5% к.е. |
Синтетичні піретроїди |
||
Пирій повзучий |
Тітус- ДРХ-Е9636 |
Римсульфурон-N-(4,6-деметокси-2-піримідиніл)амінокарбоніл-3-(етилсульфоніл)-2-піридин-сульфонамід |
25% в.г |
сульфонілсечовина |
|
Мілагро 040 SC |
нікосульфон, 40 г/л |
к.с. |
Сульфонілсе човина |
||
Базис 75 |
римсульфурон, 50% + тіофенсульфурон метил 25% |
в.г. |
Сульфонілсе човина |
||
Раундап Біо-ураган,глісол, гліалка, гліфоган, гліфопін,фосулен,радео, тандаун, стінг, буран, атаман, раундап, КВ |
Гліфосат |
48% в.р. |
ФОС |
||
Майс Тер |
форамсульфурон, 300 г/кг+йодосульфурон-метил натрію, 20г/кг+антидот (ізоксадифен- етил),300г/кг +прилипач Актіроб Б |
в.г. |
сульфонілсечовина |
3. Календарний план проведення заходів хімічного захисту кукурудзи від шкідливих організмів
Для ефективної боротьби з бур'янами рекомендовано застосовувати базові гербіциди грунтової дії харнес (2,5-3,0 л/га), трофи (2,0-2,5 л/га), фронтьер (1,5-1,7 л/га), примэкстра Голд (1,0-1,3 л/га), дуал Голд (1,0-1,3 л/га), гвардиан (2,5-3,5 л/га), аценит (2,5-3,5 л/га). Кращий ефект дії препаратів на бур'яни забезпечується при якісному змішуванні робочої рідини з верхнім шаром грунту, але не глибше за глибину закладення насіння. Для цього слід використовувати комбіновані грунтообробні знаряддя, які застосовують для передпосівної обробки грунти. Одним з ефективних гербіцидів грунтової дії є мерлин (0,1-0,15 кг/га), характерною особливістю якого є те, що дія його на бур'яни виявляється за умови достатнього зволоження грунту або опадів і застосування його не вимагає змішування з грунтом. За наявності рослинних залишків на поверхні грунту і проекційному покрита ними більше 50% площ, грунтові гербіциди певною мірою локалізуються на цих залишках і не проникають в грунт. Така частина препаратів підлягає деструкції під впливом сонячних променів, вітру і інших чинників. Втрати гербіцидів при цьому можуть досягати рівня 25-30%, від чого ефективність їх дії на бур'яни ослабляється. У зв'язку з цим особливого значення набувають технологічні параметри застосування гербіцидів (норма внесення робочої рідини, рівномірність її розповсюдження, перекриття струменя розпилювачів, регулювання висоти штанги обприскувача, якісне перемішування з грунтом).
Для ефективнішої боротьби з бур'янами в системі догляду за посівами використовують послевсходовые (страхові) гербіциди. До таких препаратів відносять гербіцид 2,4-Д і його аналоги (дезормон, дикамин, диканит, дикопур, луварам) в дозі 0,8-1,2 л/га, а також базагран (2-4 л/га), бромотрил (1,0-1,5 л/га), лонтрел (1,0 л/га). Ці гербіциди рекомендовано вносити до фази 3-5 листя у культури. Гербіциди, які відносяться до групи сульфонилмочевины (титус 40-45 г/га, хармони 10 г/га, базис 20-25 г/га, милагро 1,0-1,25 кг/га) можна застосовувати у фазу 3-7 листя, останній до 10. Проте, більшість з цих препаратів пригноблюють і знищують конкретний склад бур'янів і застосовувати їх треба при детальному визначенні типу засміченості поля. При змішаному типі і високому рівні засміченості слід застосовувати гербіциди, до складу яких входять 2-3 діючі речовини: діален (1,9-3,0 л/га), діален супер (1,5 л/га), камбіо (2-3 л/га), крос (100-150 мл/га), ладдок новий (3 л/га), лонтрим (1,5-2,0 л/га), базис, або бакові суміші препаратів титус + диален, титус + хармони, лонтрел + 2,4-Д і так далі Своєчасне визначення типу і ступеня засміченості площ кукурудзи створює передумови оптимального поєднання хімічних і агротехнічних заходів боротьби з бур'янами.
Після сівби залежно від щільності і вологості грунту посіви накочують або боронують. При швидкому пересиханні посівного шару або недостатньому контакті насіння з вологим грунтом прийом накочення є обов'язковим. Від цього у великій мірі залежить польова схожість насіння, своєчасність появи і выравненность сходів. За умови розміщення насіння у вологому шарі грунту достатнім буде ущільнення рядів колесами трамбівок сівалки.
Довсходовоє боронування посівів кукурудзи здійснюють за умови появи у верхньому шарі грунту проростков бур'янів у фазі "білої ниточки". Проводять його через 4-5 діб після сівби упоперек або по діагоналі рядів середніми зубовими боронами масою 24-26 кг, або боронами, обладнаними пружинними зубами, які регулюються по куту нахилу. Дуже важливо запобігти накопиченню рослинних залишків при проведенні боронувань. Кращим знаряддям для цього є пружинна борона, яка регулюється по куту нахилу зубів і глибині обробки і дозволяє пропускати грубі залишки після проходу агрегату. Глибина обробки при проведенні досходового боронування повинна складати не більше 3-4 см
Боронування по сходах проводять у момент появи колеоптиля на поверхні грунту (фаза «шилец») або 2-3 листя у кукурудзи і друге - у фазі 4-5 листя. Робочі органи борін слід поставити в пасивне положення. За наявності на поверхні поля великої кількості рослинних залишків попередніх культур боронування по сходах проводити недоцільно із-за підвищеної повреждаемости рослин кукурудзи і істотного зниження густини стояння рослин. Проведення довсходових і післявсходових боронувань дозволяє понизити засміченість посівів кукурудзи однорічними злаковими і дводольними бур'янами на 85-90%, що особливо важливе при застосуванні без гербіцидної технології вирощування цієї культури.
Міжрядні обробки проводять, починаючи з фази 6-7 листя у культуры і надалі - у міру появи бур'янів і необхідності розпушування верхнього шару грунту з метою запобігання втратам вологи і поліпшення аерації. У ранні фази розвитку кукурудзи застосовують просапні культиватори - обладнані стрілчастими лапами і лапами-бритвами, які знищують бур'яни в міжряддях, а також прополичні борінки, які обробляють міжряддя. При останній міжрядній обробці рекомендовано застосовувати підгортальники. Швидкість руху агрегатів при першій міжрядній обробці 4,5-6,5 км/ч., при другій 6,5-7,5, а при підгортанні 8-10 км/ч. Захисна смуга при першій 25-26 см і до 30 см/при подальших. Товщина лап робочих органів культиваторів повинна бути 0,5-0,6 мм/при збільшенні її до 1,0-1,2 мм підрізає не більше 12% бур'янів.
У системі догляду за посівами важливе місце займають заходи щодо запобігання пошкодженню рослин личинками кукурудзяного метелика, особливо на площах, де рослинні залишки попередньої кукурудзи зберігаються на поверхні. Проти цього шкідника застосовують метод випуску трихограмы в два терміни: на початку і в період масового відкладання яєць метеликом. Норма при першому випуску -50 тис. самок/га, при другому - залежно від кількості яйцекладок на 100 рослин: до трьох.- 50 тыс./га, 3-5-100 тис., 6-8-150 тис., понад 8 - 200 тыс./га. У степовій зоні, де буває і друга генерація метелика, трихограму застосовують методом багаторазових випусків через кожних 4-5 діб з початку і до кінця періоду відкладання яєць. В період масового отрождения гусениці і при пошкодженні понад 18-20% рослин посіви обприскують інсектицидами: арриво, 25% к.э. (0,32 л/га), децис, 2,5% к.э. (0,5-0,7 л/га).
4. Розрахунок потреби у техніці і пестицидах для проведення заходів захисту кукурудзи від шкідливих організмів.
Планування об'єму робіт залежить від площі, яку обробляють та від необхідної кількості пестицидів, що визначають:
За нормою витрат препарату.
Норма витрати - кількість пестицидів чи робочої рідини, яка витрачається на одиницю площі або на окремий об'єкт. Норма витрат препарату вказується в рекомендаціях, щодо застосування або в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україн». Норма витрати робочої рідини від виду обприскування і культури, що обробляється і є табличною величиною, якщо вона спеціально не вказана у рекомендаціях щодо застосування конкретного пестициду. Якщо відома норма витрат пестициду, то необхідну його кількість розраховують за формулою:
Qп=Нвп*S
Qп - необхідна кількість пестициду; кг,л
Нвп - норма витрати пестициду;кг/га,л/га
S - площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га
Необхідну кількість робочої рідини:
Qрр=Нврр*S
Qрр - необхідна кількість робочої рідини; л
Нврр - норма витрат робочої рідини
S - площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га
Проведемо розрахунки кількості вибраних, в цій роботі, пестицидів на площі 120 га за вище вказаними формулами
1. Децис 2.5%, норма витрат препарату 0.5-0.7(0.6)
Qп=0.6л/га*120га=72л
Qрр=300л*120га=36000л
2.Карате 5%,норма витрати препарату 0.1-0.4(0.25)
Qп=0.25л/га*120га=30л
Qрр=300л*120га=36000
3.Байлетон 25%,норма витрати препарату 0.24-1.0 кг/га(0.62кг/га)
Qп=0.62кг/га*120га=74.4кг
Qрр=300л*120га=36000
4.Базагран 48%,норма витрати препарату 3.0л/га
Qп=3л/га*120=360л
Qрр=300л*120га=36000
5.Тітус25%,норма витрати препарату 0.045кг/га
Qп=0.045кг/га*120га=5.4л
Qрр=300л*120га=36000
За концентрацією робочої рідини за препаратом
Концентрація - відсотковий вміст пестициду в робочій рідині(суспензії, емульсії, розчині)
Якщо концентрація робочої рідини вказується за препаратом, то необхідну кількість пестициду визначають:
Qп=(Нврр*Крр/100)*S
Qп - необхідна кількість пестициду; кг, л
Нврр - норма витрат робочої рідини; л/га
Крр - концентрація робочої рідини; %
S - площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом;га
1.Децис 2.5%,концентрація робочої рідини 0.17-0.23%
Qп=(300*0.2/100)*120=72л
2.Карате 5%,концентрація робочої рідини 0.03-0.13%
Qп=(300*0.08/100)*120=28.8л
3.Байлетон 25%,концентрація робочої рідини 0.08-0.33%
Qп=(300*0.21/100)*120=75.6кг
4.Базагран 48%,концентрація робочої рідини 0.67-1.33%
Qп=(300*1\100)*120=360л
5.Тітус25%,концентрація робочої рідини 0.01-0.02
Qп=(300*0.015\100)*120=5.4л
За концентрацією робочої рідини за діючою речовиною
Якщо концентрація робочої рідини вказується за діючою речовиною, то необхідну кількість пестициду визначають за формулою:
Qп=(Нврр*Крр за д.р./Кп)*S
Qп - необхідна кількість пестициду; кг,л
Нврр - норма витрат робочої рідини; л/га
Крр за д.р - концентрація робочої рідини за діючою речовиною;%
Кп - вміст діючої речовини в препараті;%
S - площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га
1.Децис 2.5%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.004-0.006%
Qп=(300*0.005/2.5)*120=72л
2.Карате 5%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.002-0.01%
Qп=(300*0.006/5)*120=43.2л
3.Байлетон 25%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.02-0.08%
Qп=(300*0.05/25)*120=72кг
4.Базагран 48%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.32-0.64%
Qп=(300*0.48/48)*120=360л
5.Тітус25%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.003-0.004%
Qп=(300*0.003/25)*120=4.32л
За нормою витрат діючої речовини
Нвп=(Нв за д.р./Кп)*100
Нвп - норма витрат пестициду
Нв за д.р - норма витрат діючої речовини; л/га,кг/га
Кп - вміст діючої речовини в препараті; %
1.Децис 2.5%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.0125-0.0175кг/га
Нвп=(0.015/2.5)*100=0.06кг/га
2.Карате 5%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.005-0.02кг/га
Нвп=(0.0125/5)*100=0.25кг/га
3.Байлетон 25%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.06-0.25кг/га
Нвп=(0.155/25)*100=0.62кг/га
4.Базагран 48%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.96-1.92л/га
Нвп=(1.44/48)*100=6л/га
5.Тітус25%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.01-0.013л/га
Нвп=(0.0115/25)*100=0.046л/га
Для проведення обприскування використовуватимуться наступні сільськогосподарські машини: штанговий обприскувач ОП-2000-2 з трактором МТЗ-80, приготування розчину здійснюється АПЖ-12 + МТЗ-80, підвезення робочого розчину здійснюється заправним візком типу ЗЖВ-1,8 в агрегаті з трактором МТЗ-80. Потреба в техніці і робочій силі для виконання заходів із застосуванням хімічних засобів по захисту кукурудзи наведена в таблиці 5.1
Таблиця 5.1
Потреба в техніці і робочій силі
Спосіб обробки |
Назва шкідливого організму |
Потреби в техніці |
Потреби в робочій силі |
|||||
обприскувачі |
Трактора |
Заправочні візки |
АПЖ-12 |
Трактористи |
Робочі |
|||
обприскуавння |
Стебловий кукурудзяний метелик,ковалик |
1 |
4 |
2 |
1 |
4 |
2 |
|
обприскуавння |
гельмінтоспоріоз |
1 |
4 |
2 |
1 |
4 |
2 |
|
обприскуавння |
Портулак городній, мишій |
1 |
4 |
2 |
1 |
4 |
2 |
5. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні пестицидів
Пестицидам належить важлива роль у зменшенні втрат врожаю. Так, останніми роками в України використовується понад 70 тис. т хімічних засобів захисту рослин, що становить десь 2,2 кг/га. Оцінка ситуації у сучасному сільськогосподарському виробництві України свідчить, що і в майбутньому збережеться необхідність у використанні хімічних засобів як одного із компонентів інтегрованої системи захисту рослин.
Пестициди є єдиним забруднювачем, який свідомо вноситься людиною в навколишнє середовище. Застосування пестицидів дозволяє отримувати стабільні урожаї і обмежувати розповсюдження інфекцій, що передаються тваринами-переносниками, наприклад, малярії і висипного тифу. Проте непродумане використання пестицидів має і негативні наслідки. Пестициди вражають різні компоненти природних екосистем: зменшують біологічну продуктивність фітоценозів, видову різноманітність тваринного світу, знижують чисельність корисних комах і птахів, а зрештою представляють небезпеку і для самої людини.
Тривале зберігання пестицидів на непристосованих складах і в зруйнованій тарі приводить до сильного забруднення навколишнього середовища: ґрунту, водних питних джерел (навіть артезіанських вод), в цілому агроландшафтів. Воно веде до появи стійких до них видів організмів, особливо серед комах; губить хижаків (природних ворогів шкідників) і інших корисних тварин. Останнє викликає різке збільшення стійкості до пестицидів збудників небезпечних хвороб рослин. Наприклад, зараз вже 110 видів найбільш небезпечних фітопатогенних грибів стали високостійкими до 50 найбільш поширених фунгіцидів. Адже грибні хвороби викликають 80% втрат урожаю сільськогосподарських культур.
Особливу небезпеку представляють стійкі органічні забруднювачі, що зберігаються: хлорорганічні речовини, ртутноорганічні протравлювачі, а також фосфорорганічні і пестициди, що містять купрум (володіють високою токсичністю), нітросполуки.
Пестициди розповсюджуються на великі простори, вельми віддалені від місць їх застосування. Багато з них може зберігатися в ґрунтах достатньо довго (період напіврозпаду ДДТ у воді оцінюється в 10 років, а для діелдріна він перевищує 20 років). При використанні навіть найменш летючих компонентів більше 50% активних речовин у момент дії переходять прямо в атмосферу, а для таких пестицидів, як ДДТ і діелдрін, характерна дистиляція з парами води на земній поверхні. Ця частина пестицидів, що не досягли рослин, підхоплюється вітром і осідає в районах суші або океану, досить віддалених від зон застосування речовини. Вони зрештою потрапляють в різні екосистеми, включаючи океан, прісноводі водоймища, наземні біоми і ін., в значних кількостях накопичуються в грунтах і збільшують свої концентрації при русі по трофічних ланцюгах.
Разом з тим хімічні засоби мають властивості, що обумовлюють їх потенційну загрозу для людини. Це, передусім, висока біологічна активність, можливість зберігатися і накопичуватися в навколишньому середовищі, потрапляти в продукти харчування і корми для худоби. Розсіяння пестицидів на великих просторах, потрапляння в грунт, водоймища, рослини і організми тварин створює реальні умови для проникнення цих сполук в організм людини. Проведені останніми роками чисельні епідеміологічні дослідження довели зв'язок між погіршенням стану здоров'я та інтенсивністю використання пестицидів. Пестициди, що містять хлор (ДДТ, гексахлоран, діоксин, дібензфуран і ін.), відрізняються не тільки високою токсичністю, але і надзвичайною біологічною активністю. Навіть у нікчемних концентраціях пестициди пригнічують імунну систему організму, підвищуючи таким чином його чутливість до інфекційних захворювань. У вищих концентраціях ці домішки надають мутагенну і канцерогенну дію на організм людини. При систематичному або періодичному надходженні організм порівняно невеликих кількостей токсичних речовин відбувається хронічне отруєння. При хронічному отруєнні одні і ті ж речовини у різних людей можуть викликати ураження нирок, кровотворних органів, нервової системи, алергію.
Незважаючи на те, що останніми роками обсяги використання хімічних засобів захисту рослин дещо зменшилися, проблема екологобезпечного використання пестицидів в Україні викликає занепокоєння не тільки серед широких верств її громадян і фахівців, але і Уряду. Ця проблема має багато аспектів: екологічний, економічний, правовий, медичний та політичний. Ще недавно вважалося, що проблема пестицидів суто сільськогосподарська. Нині очевидно, що вона посідає значне місце в системі екологічної безпеки України, пов'язана з самою стратегією розвитку сільського господарства, хімічної промисловості, рівнем фундаментальних наукових досліджень.
Українська громадськість починає поступово усвідомлювати небезпеку, що пов'язана з використанням пестицидів у сільському господарстві, які багато років подавалися як дешевий і ефективний метод підвищення врожайності сільськогосподарської продукції. Але використання синтезованих хімічних продуктів у виробництві продуктів харчування і накопичення в останніх шкідливих речовин, які при потраплянні в організм людей призводять до незворотних процесів, викликають тривогу серед населення. Свідченням цього є неабияка кількість публікацій у періодичній пресі як прихильників широкого застосування отрутохімікатів, так і їхніх противників; численні виступи і коментарі у засобах масової інформації; зацікавленість щодо цієї проблеми на вищому рівні. Результати слідства, проведеного Генеральною прокуратурою України про незаконний ввіз та масове застосування небезпечних для здоров`я людини пестицидів та інших стимуляторів росту рослин, засвідчили, що нині в Україні діє недосконала система реєстраційних випробувань агрохімікатів, їх державна реєстрація у колгоспах і радгоспах, торговельній мережі для продажу безпосередньо населенню не відповідає нормам. Наведені вище факти, а також багато інших свідчать про те, що проблема використання пестицидів у народному господарстві є пріоритетною для екологічної безпеки України. Загальну картину взаємовідносин у системі "пестициди - навколишнє середовище - здоров'я населення'' та ті загрози, що очікують людство як складову частину біосфери, ми уявляємо досить фрагментарно. Це вже само собою досить небезпечно. Необхідна цілеспрямована програма досліджень, що уможливила б значно повніше та точніше визначити "заборонену межу" використання пестицидів. Такі дослідження необхідно зробити предметом уваги не тільки вчених, а й політиків. Саме на їхні плечі має покладатися організація міжнародної кооперації для досліджень у цій важливій сфері людської діяльності.
Поки що ж потрібно дотримуватися певних правил у використанні пестицидів. А саме: пестициди необхідно застосовувати лише в разі необхідності, дотримуючись регламентів, рекомендованих офіційними виданнями Управління безпеки хімічних речовин Мінекоресурсів («Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та «Доповнення до Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»), а також керуючись рекомендаціями фірм-виробників щодо застосування окремих препаратів.
6. Охорона праці і техніка безпеки при роботі з пестицидами
Застосовуючи хімічний метод захисту рослин, слід враховувати, що більшість пестицидів отруйні не тільки для шкідників, збудників захворювань і бур'янів, але також для людини, домашніх тварин, птахів, бджіл і ентомофагов. Деякі з них горючі, легко запалали або вибухонебезпечні, або є стійкими речовинами і здатні накопичуватися (кумулюватися) в живих організмах і весняному середовищі.
Загальні заходи безпеки. Всі роботи по хімічному захисту рослин проводяться під керівництвом фахівців вищої або середньої кваліфікації, що має відповідний диплом. Відповідальність за організацію робіт по охороні праці і техніці безпеки покладається на керівників господарств. Спеціальний персонал, що бере участь в захисті рослин (техніки, бригадири і ланкові), підбирається з осіб, що мають досвід роботи і спеціальну освіту або курсову підготовку. Робочий персонал закріплюється за цим видом робіт на весь сезон.
Перед початком сезону робіт всі особи зайняті захистом рослин, проходять інструктаж і медичний огляд. До роботи з пестицидами не допускаються діти і підлітки до 18 років, вагітні і годуючі жінки, а також особи, страждаючі деякими захворюваннями, наприклад органічними захворюваннями центральної нервової системи, психічними захворюваннями, епілепсією, вираженими формами захворювання печінки, серцево-судинної системи, хворобами нирок. Під час роботи забороняється приймати їжу, пити, палити. Загальна тривалість робочого дня безпосередньо на операціях, пов'язаних з отрутохімікатами, 6 годин, а сильнодіючими і високоотруйними речовинами - 4 години (з доопрацюванням в перебігу 2 годин на роботах, не пов'язаних з пестицидами).
Організація, відповідальна за проведення робіт, забезпечує всіх осіб, що безпосередньо працюють з пестицидами, індивідуальними засобами. В дні робіт з пестицидами ті, що працюють отримують молоко.
Обробку посівів пестицидами необхідно проводити в терміни, що рекомендуються. Особливо строго потрібно дотримувати терміни останніх обробок перед збиранням врожаю, які указуються в «Списках хімічних і біологічних засобів боротьби з шкідниками, хворобами рослин і бур'янів». Забороняється застосування хімічних засобів для обробки культур, що споживаються у вигляді зелені (лук, кріп, салат, петрушка, зелений горошок, пучковий буряк і ін.), окрім обробки насіння і ґрунту до сходів.
Авіообпилювання, авіообприскування і аерозольні обробки посівів забороняється проводити ближче чим в 1000 метрів від населених пунктів, садиб, скотних дворів, пташників, джерел водопостачання і більш ніж в 2 км. від існуючих берегів рибогосподарських водоймищ. Будівництво складів для зберігання пестицидів, пристрій злітно-посадочних майданчиків і майданчиків для заправки пестицидами наземної апаратури, протравлення насіння, приготування отруєних приманок вирішується не ближче чим в 200м від житлових приміщень, тваринницьких і птахівницьких ферм, водних джерел, місць концентрації корисних тварин і птахів. Завчасно, перед початком проведення хімічних обробок, навколишнє населення оповіщається про місця, терміни обробок, використовуваних для цієї мети препаратах, нормах їх витрати і методах їх застосування. На відстані не менше 300 метрів від меж оброблюваної ділянки встановлюються єдині попереджувальні знаки при роботі з отрутохімікатами в сільському господарстві, а власників вуликів попереджають про необхідність вживання заходів до охорони бджіл. Обробку рослин на присадибних індивідуальних ділянках дозволяється проводити тракторною або ручною апаратурою з дотриманням максимальної обережності. Пасіки необхідно вивести на відстань не менше 5 км. від оброблюваних ділянок або ізолювати будь-якими способами строком до 5 діб. У жарку погоду всі роботи з пестицидами слід проводити в ранній уранішній і вечірній годинник. Вихід людей на оброблені пестицидами ділянки для проведення польових робіт вирішується після застосування поліхлорпінена і поліхлоркамфена через 4-6 діб (у разі випадання опадів напередодні, наявність рясної роси і високої температури в день польових робіт вихід людей після закінчення зазначених термінів вирішується тільки в другій половині дня), гексахлорбутадієну - через три тижні, а решти пестицидів - через 3-5 діб. Проведення польових робіт в суху жарку погоду на оброблених пестицидами площах з високорослими, погано провітрюваними рослинами допускається не раніше чим через 2 тижні. Механізовані роботи на ділянках, оброблених пестицидами, незалежно від термінів їх застосування, допускається за наявності на тракторів закритих кабін.
Заходи безпеки при зберіганні, відпустці і перевезенні пестицидів. Зберігання пестицидів в господарствах допускається тільки в спеціально побудованих типових або пристосованих приміщеннях і вирішується тільки після того, як приміщення буде оглянуто органами санітарної служби і на нього складений паспорт. Категорично забороняється сумісне зберігання пестицидів з продуктами харчування, матеріалами і предметами господарського призначення, а також з мінеральними добривами. Розміщення пестицидів усередині складу повинне проводитися згідно їх класифікації по токсичності і горючості.
Пестициди зберігаються, переводяться і відпускаються в міцно, добре закритій тарі, відповідній технічним умовам. На тарі повинні бути етикетки, написані незмивною фарбою. У етикетках указується: товарний знак або найменування підприємства постачальника; назва препарату і номінальний відсоток речовини, що діє, в нім; група пестицидів, до якої відноситься препарат; вага брутто і нетто; номер партії; дата виготовлення пестициду; номер стандарту і технічної умови; позначення «вогненебезпечно» або «вибухонебезпечно» (за наявності у препарату вогненебезпечних або вибухонебезпечних властивостей). Крім того, на тарі повинні бути нанесені попереджувальні смуги груп пестицидів: червона - для гербіцидів, біла - для дефоліантів, чорна - для інсекто-акароцидів і нематоцидів, зелена - для фунгіцидів, синя - для тих, що протравлюють, жовта,
- для родентицидів. До кожної товарне одиниці міцно приклеюється коротка інструкція по зверненню, застосуванню і умовам зберігання препарату. Пестициди з складу видають по письмовому розпорядженню голову колгоспу, директора радгоспу або їх заступників особі, відповідальній в ланці або бригаді за проведення хімічних робіт по захисту рослин. Перевозяться пестициди тільки на спеціально обладнаному для цієї мети транспорті, на бортах якого повинні бути відповідні попереджувальні знаки. Транспортні засоби після перевезення пестицидів ретельно очищають і знешкоджують.
Залишки пестицидів, заборонених для застосування в сільському господарстві тих, що прийшли в непридатність, знищуються місцевими органами госкомсільхозтехникі відповідно до «Тимчасової інструкції по знищенню пестицидів і тари з-під них, визнаних непридатними до використання».
Обприскування і запилення. Запилення і обприскування рослин наземною апаратурою не допускається при швидкості вітру більше 3 м/с; обприскування за допомогою обприскувачів вентиляторів допускається при швидкості вітру не більше 3 м/с (дрібнокапельне), 4 м/с (крупнокапельне), а з використанням штангових тракторних обприскувачів - при швидкості вітру не більше 4 м/с (дрібнокапельне) і 5 м/с (крупнокапельне). Авіоопилювання застосовується при швидкості вітру не більше 2 м/с, а авіаобприскування - не більше 3 м/с (дрібнокапельне) і 4 м/с (крупнокапельне). Обприскування і обпилювання слід проводити в ранній уранішній і вечірній годинник, за відсутності висхідних потоків повітря. Проводити обприскування перед дощем і під час дощу забороняється. При хімічних обробках полий рух тракторних обприскувачів і обпилювачів і осіб, що працюють з ранцевою апаратурою, повинно бути з підвітряного боку, з урахуванням виключення попадання їх в робочу хвилю. Приготування робочих рідин і заповнення резервуарів обприскувачів сильнодіючими і високотоксичними пестицидами повинно бути повністю механізований.
Виготовлення і застосування отруєних приманок. Всі пестициди, використовувані як початок, що діє, в отруєних приманках для гризунів, високотоксичні для людини і вимагають особливо точного дотримання правил безпеки і норми витрати препарату. Отруєні приманки готують або в спеціально виділеному приміщенні, обладнаному витяжною шафою, з цементним або покритим керамічною плиткою підлогою, або на спеціальних майданчиках. Отруєні приманки розкидають авіаметодом, спеціальними машинами і апаратурою (РПГ-100, СЗП-100 і ін.) або уручну. Допускається проводити розсівання приманок як виняток зерновими сівалками, пристосованими для цих цілей. При розкиданні або розкладці приманок уручну використовують дозуючі мірки (ложечки, совочки, кухлики і так далі).
Протравлення насіння, їх перевезення і висів. Насіння протравлює тільки за допомогою справної апаратури і машин заводського виготовлення, що виключають надмірну вібрацію і розпилювання пестицидів в атмосферу. Протравлення насіння шляхом перелапачиванія і перемішування в бочках категорично забороняється. У суху погоду протравлення необхідно проводити на обгородженому відкритому майданчику, в дощову - під навісом. Категорично забороняється використовувати протравлене зерно для харчових цілей, на корм домашнім тваринам і птахові, промивати, провітрювати, очищати від пестицидів, а також змішувати протравлене зерно з непротравленим і здавати його на хлібоприймальні пункти або реалізувати іншими шляхами.
Подобные документы
Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту картоплі від шкідливих організмів. План проведення заходів захисту картоплі від шкідливих організмів. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні пестицидів.
курсовая работа [3,6 M], добавлен 19.10.2013Характеристика сортів вівса, особливості його вирощування. Системи заходів захисту злаку від шкідливих організмів. Обґрунтування вибору пестицидів, розрахунок потреби у техніці. Забруднення пестицидами біосфери та їх негативний вплив на природу і людину.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 18.03.2011Фітосанітарний стан та моніторинг шкідливих організмів в агроекосистемах. Видовий склад та характеристика шкідливих організмів рослин при вирощуванні томатів. Критерії застосування пестицидів, екологічна оцінка ризику їх використання та заходи безпеки.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 13.02.2013Методи захисту сільськогосподарських культур від комах, шкідників і хвороб. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту пшениці від шкідливих організмів. Календарний план проведення заходів захисту пшениці від шкідників.
курсовая работа [83,4 K], добавлен 13.11.2010Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку. Методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності. Строки хімічних обробок, вибір фітофармзасобів. Розрахунок кількості необхідних пестицидів, машин і апаратури.
курсовая работа [63,1 K], добавлен 16.11.2012Загальна характеристика мінеральних добрив та пестицидів, їх значення для сільського господарства. Аналіз можливих негативних наслідків дії пестицидів у ґрунті, шляхи їх зниження. Рекомендації з використання хімічних засобів при агротехнічних заходах.
реферат [26,4 K], добавлен 18.12.2010Пестициди - хімічні засоби боротьби з бур'янами, шкідниками, хворобами рослин. Пошук альтернативних щадних засобів боротьби. Хімічний захист рослин. Особливості обробки рослин системними фунгіцидами та гербіцидами. Заходи безпеки при зберіганні пестицидів
курсовая работа [29,1 K], добавлен 17.06.2013Загальні відомості про сільське господарство та вирощування кукурудзи. Особливості ведення галузі рослинництва в умовах реформування земельних відносин. Розробка системи агротехнічних заходів вирощування запрограмованого врожаю кукурудзи на зерно.
курсовая работа [395,3 K], добавлен 06.09.2015Класифікація пестицидів, методи їх застосування. Захисні (профілактичні) та лікувальні фунгіциди. Найпоширеніші сучасні препаративні форми пестицидів. Токсикація сходів рослин. Отруєні принади на харчових продуктах. Рідкі отруєні принади, їх приготування.
курсовая работа [36,4 K], добавлен 03.08.2011Екологічні проблеми використання пестицидів. Історія розвитку біологічного захисту рослин. Методи біоконтролю патогенних мікроорганізмів та комах-шкідників. Використання біотехнологічних препаратів у комплексному захисті сільськогосподарських рослин.
контрольная работа [38,1 K], добавлен 25.10.2013