Технологія вирощування товарної риби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація збалансованого харчування риб є запорукою їх біологічної активності та здоров'я, а в разі розведення столової риби - і нормального приросту маси. Для годування риби використовують як штучні, так і природні корми.

Штучний корм можна придбати в будь-якому зоомагазині. Краще використовувати корм, який не тоне у воді, а залишається на поверхні. Тоді відразу видно, скільки рибки з'їли. Та й прибрати надлишки такого корму легше.

Частка природного корму (водоростей, личинок комах, зоопланктону) при грамотно поставленому раціоні харчування повинна становити не менше 30%. Особливо важливий природний корм для молодої риби. Щоб максимально використовувати природну частину корму, потрібно ретельно вивчити природну кормову базу ставка. Для цього необхідно регулярно проводити гідробіологічні дослідження водойми. Для збагачення ставків природними кормами в них іноді встановлюють ртутні ультрафіолетові лампи, на світло яких злітаються різні комахи, що стають здобиччю риби.

Розводять природний корм для риб по-різному.

Розведення інфузорій Інфузорій розводять для харчування личинок риб, особливо травоїдних видів, на самих ранніх стадіях розвитку. Починають процес розведення цих одноклітинних організмів за тиждень до зариблення ставків для мальків. Вирощують інфузорій в окремих ємностях, створюючи їм кормове середовище шляхом відвару сіна (з розрахунку 1-2 г сіна на 1 л води) і гідролізних дріжжів (по 100 г на 1 м3 води). Відвар сіна отримують шляхом його кип'ятіння. Крім сіна іноді використовують древесне або капустяне листя з додаванням коров'ячого або кінського навозу. Культура інфузорій дозріває при температурі 18-20 ° С на 9-10-ий день. При більш високій температурі (26-27 ° С) дозрівання відбувається за більш короткий термін - 6-7 днів. Інфузорії збираються головним чином у поверхні води: звідси їх черпають разом з водою і запускають у ставок. Користуються вирощеними інфузорії близько тижня.

Вирощування водоростей (хлорели) Найбільш поширеним видом водоростей є хлорела, яка необхідна в раціоні харчування дафній, коловерток і т.д. Вирощують хлорелу у спеціальних установках чи водоймах. Основними елементами кормового середовища для вирощування хлорели є азот. фосфор, сірка, магній і залізо. На п'ятий день біомаса водоростей збільшується до 60 г/м3. За одну добу з 1 м3 басейну отримують від 2,5 до 18,4 л (близько 10 г/м3) суспензії водоростей, що через два місяці дає до 80 г/м3 корму.

Розведення моін. Моіни - дрібні організми, необхідні для корму риби на ранніх стадіях розвитку. Розводять моін у водоймах з проточною водою при температурі 24-26 ° С. Для покращення розвитку моін у воду додають добрива у вигляді суспензії дріжжів, по 500 г на 1 м3 води. Маткову культуру моін вносять, коли концентрація водоростей у водоймі досягне 3,5-4 млн. клітин на 1 мл води. У сприятливих умовах через 3-4 дні після внесення маточного матеріалу культура дозріває, і її можна виловлювати. Вихід моін доставляє 50-60 г/м3 щодоби протягом 1-16 днів.

При вирощуванні моін в капронових кошах на дріжжах або комбікормах маткову культуру вносять у кількості 30 г/м3, а комбікорми (дріжжі) - по 100 г/м3 води. При цьому температура води має бути в межах 21 °С, а швидкість її течії в середині садка - до 2 см за секунду. За таких умов моіни дозріють протягом 14-15 діб.

Культивування черв'яків (енхітреід, хірономід, олігохет) Хробаків енхітреід культивують як корм для молодих риб. Вирощують їх в ящиках площею 0,25 м2 і висотою 10 см, наповнених чорноземом або парниковою землею з додаванням торфу. Раз на 4 дні черв'яків годують кашею, приготовленою з рослинних продуктів. Кількість корму не повинна перевищувати 20% об'єму води. З 1 м2 площі отримують близько 40 г енхітреід.

Личинок хірономід розводять декількома способами. Можна залишити в ставку невеликі ділянки рослинності або внести добриво у вигляді пучків скошеної трави і гілок. Через кілька днів у цьому місці з'являться хірономіди. Щоб стимулювати їх ріст, через два тижні роблять повторне внесення добрив.

Хірономід можна вирощувати і в приміщеннях, де є матковий рій комарів і умови, що підходять для вирощування їх личинок. Комарі відкладають яйця в спеціальні кювети, наповнені на 2-3 см чистою водою. Зазвичай кювети роблять заввишки 4-5 см і площею 0,1 м2. Відкладені комарині яйця вибирають і переносять на інкубацію в фаянсові чаші, наповнені на 1-1,5 см водою. При цьому норма закладки яєць на інкубацію не повинна перевищувати 400-500 яєць на 1 см2 дна чаші. При температурі 18-20 °С комарі розвиваються за 50-70 годин, після чого викльовуються личинки. Перед закінченням інкубації 10-15% личинок залишають для оновлення маточного рою комарів. Решта 85-90% комариних личинок переносять у приміщення для їх вирощування і розподіляють по кювету, які заповнюють рідким мулом. На 1 м2 поверхні вносять 50-60 тисяч яєць, що відповідає 100-150 кладкам. Після розкладання яєць по кювету, останні поміщають у спеціальні каркаси. У кожен каркас закладають до 40 кюветів на відстані 3-4 см один від одного. Підгодовують комарині личинки кормовими дріжжами з розрахунку 100 г на 1 м2 грунту. Дріжжі вносять у ґрунт до пересадки яєць. Для цього їх замочують до стану рідкого тіста, а потім змішують з мулом. Вирощують личинки протягом 10-12 днів. За 3-4 дні до збору личинок вносять 30-40 г/м2 сухих дріжжів, розпорошуючи їх по поверхні ґрунту. Перед лялькуванням личинки вибирають з ґрунту, для чого вміст кювету пересипають в сітчастий барабан, який поміщають у промивної бачок. Барабан обертається, і мул виливається через осередки і осідає на дно бака. Личинок промивають і згодовують рибам. Іл можна використовувати повторно. Середньодобовий збір біомаси комариних личинок становить 2-3 кг з 200-300 м2 площ.

Олігохет розводять у дерев'яних ящиках розміром 50x40x12 см, заповнених дрібними грудочками чорнозему вологістю 22-26% при рН 6,2-6,8 і встановлених у спеціальному приміщенні. Культуру олігохет вносять у ящики з розрахунку 200-250 г/м2, тобто по 40-50 г на один ящик. У ґрунті черв'яки розмножуються, відкладаючи за 7-8 днів 3-4 яйця. Розвиваються яйця протягом семи днів. На четвертий день молоді черв'яки починають активно харчуватись, а на 21-23 день стають зрілими. Оптимальна температура для росту черв'яків становить 16-18 ° С. Годують олігохет житніми висівками, борошняний пилом, картоплею, кормовими дріжжами і т.п. Корм дають один раз на тиждень у вигляді кашки, яку розкладають у ящиках рядами і присипають землею. Норма корму залежить від біомаси черв'яків. Так, для одержання 1 г приросту біомаси слід затратити 6 г картоплі або 1 г дріжжів. За перший місяць розведення олігохет приріст біомаси збільшується у порівнянні з початковою культурою в два рази, а потім - приблизно в п'ять разів. Оптимальна щільність посадки - 750 г/м2; оптимальний добовий приріст біомаси - 55-56 г/м2. Вибирають олігохет за допомогою світла або тепла. Ящики висвітлюють зверху, при цьому черв'яки збираються в нижньому шарі, звідки їх вилучають і переносять в басейн з молодою рибою. Землю після збору черв'яків, в якій міститься багато яєць, повторно насипають в ящики для подальшого розведення культури.

Режим годування риб залежить від сезону. Протягом всього року корм для риби розподіляють таким чином:

у травні - 1% від загальної кількості корму;

в червні -20-25%;

в липні -30-35%;

у серпні - 20-25%;

у вересні - 5-10%.

Розподіл корму має відповідати кількості тепла. Основна кількість корму припадає на найбільш теплі місяці року. Приміром, короп найкраще засвоює корм при температурі води між 14 і 25 °С. Як при пониженні, так і при підвищенні температури інтенсивність споживання і засвоєння корму коропом значно падає. Але так як температура води в межах 14-25 °С буває не щодня (у кожному місяці бувають холодні дні), то число кормових днів умовно приймають за 25 в червні, липні, серпні і по 15-20 в травні, вересні (в залежності від кліматичних умов даної місцевості). При годівлі риби необхідно щодня вимірювати температуру води, так як відповідно до неї розраховують кількість корму. Рибоводи рекомендують давати мінімальну дозу корму при температурі в 14-15 °С, помірну дозу - при 16-18 °С, підвищену - при 18-20 °С і посилену - при 20-24 °С. Після зими організм риб, як правило, ослаблений і потребує посиленого живлення, багатому вітамінами. Тому годування необхідно здійснювати частіше, ніж в інші пори року. Влітку, навпаки, непогано б влаштовувати «розвантажувальні» дні.

Під час годування необхідно стежити за тим, як риба поїдає корм. Якщо вона не з'їдає корм, дозу слід зменшити. Зіпсований корм необхідно негайно видаляти, тому що при загниванні він видає неприємний запах, і риба до місць годівлі не підходить. Виняток становить лин, який охоче поїдає залишки корму і навіть екскременти, що значно покращує екологію ставків.

Інтенсивна технологія вирощування товарної риби

Даний технологічний процес в рибних господарствах України в сучасних умовах здійснюється з використанням різних форм рибництва. Найбільш поширені серед них -- інтенсивна та випасна технології.

Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставах базується на полікультурі таких об'єктів рибництва, як короп, рослиноїдні риби (білий та строкатий товстолоби, білий амур), буфало, веслоніс, піленгас тощо, які мають різний спектр живлення. Перед заповненням ставів водою готують кормові місця у ставах. На глибині 0,5-1 м такі місця чи кормові смуги ущільнюють піском чи вапном. Кормових місць розміром 2х3 м повинно бути 10-12 на 1 га ставу. За умови механічної роздачі кормів на глибині 0,5 -- 1 м вздовж берегової лінії ставів влаштовують кормові смуги розміром 2х10 м. Кормові місця позначають віхами. Основними інтенсифікаційними заходами, які проводяться у ставах у період вирощування риби, є їх удобрення та повноцінна годівля риби. Зариблення нагульних ставів доцільно проводити стандартним посадковим матеріалом (25г короп та 25-30г -- рослиноїдні риби), вирощеним у своєму господарстві. У випадку завезення його з інших господарств слід враховувати такі показники, як його якість, породне походження та епізоотичний стан. Рекомендується використовувати також однорічок гібрида коропа з амурським сазаном.

За інтенсивної форми вирощування у ставах проводять регулярну годівлю риби гранульованими комбікормами, призначеними для риб (рецепти:111-1 Укр.; 111-2 Укр.; 111-3 Укр.), з різним складом їх компонентів та різними харчовими властивостями. Слід пам'ятати, що короп ефективно використовує ці корми за умови наявності у його раціоні не менше 25-30% природної їжі.

Розрахунок у потребі комбікормів ведуть за формулою:

Х = (По -- Ппр.) х S *К,

де Х -- необхідна кількість комбікормів, кг;

По -- загальна рибопродуктивність по коропу, кг/га;

Ппр -- природна рибопродуктивність по коропу, кг/га, з врахуванням затрат мінеральних та органічних добрив;

S -- площа ставів, га;

К -- кормовий коефіцієнт комбікормів, який складає 4,7.

Годівлю риби розпочинають о 6-8 годині ранку, наступні порції добового раціону вносять через кожні чотири години. Якщо годівля риби проводиться з використанням автогодівниць “Рефлекс”, корми в них завантажують 1 раз на добу. Поїдання корму на кормових місцях перевіряють через 30-60 хв. після задавання його у стави. Якщо риба не спожила корм, наступне задавання припиняють, виясняють причини цього явища (якість кормів, гідрохімічний режим, фізіологічний стан риби тощо) і вживають необхідних заходів.

Впродовж вегетаційного періоду у ставах проводиться регулярний контроль за температурним та гідрохімічним режимами, які мають відповідати основним рибоводним вимогам. З метою застосування тих чи інших заходів, спрямованих на коригування рибоводного процесу та усунення чинників, які затримують розвиток природної кормової бази та ріст риб у ставах проводиться постійний рибоводно-біологічний контроль. Не менше двох разів на місяць досліджують стан розвитку природної кормової бази у ставах, контроль за ростом та станом риби здійснюють шляхом проведення два рази на місяць контрольних ловів. Якщо риба відстає у рості, з'ясовують причину цього усувають її. При контрольних ловах проводиться клінічний огляд риби на наявність зовнішніх ознак її захворювання. В разі необхідності рибу лікують.

Облов ставів проводять, як правило, у вересні-жовтні, коли температура води знижується, а ріст риби практично припиняється. Для облову нагульних ставів використовують рибовловлювачі. Виловлену у ставах рибу зважують, проводять облік, встановлюють її сумарний приріст за вегетаційний період, середню індивідуальну масу. Визначають вихід риби у відсотках від її посадки на вирощування та рибопродуктивність (т/га). Після облову в нагульних ставах товарної риби за дволітнього циклу приступають до підготовки ставів для вирощування в них риби у наступному сезоні. За дволітнього циклу інтенсивного вирощування товарна риба в рибних господарствах України, залежно від їхнього зонального розташування, досягає середньої маси від 400 до 500 г за виходу 75 -- 80% і рибопродуктивності до 2,5 -- 3 т/га.

Випасна технологія вирощування товарної риби

При вирощуванні ставової риби у полікультурі за інтенсивною технологією основним обєктом є короп. Рослиноїдні риби та інші об'єкти культивування використовуються як додаткові, які споживають в основному природну кормову базу. Всі розрахунки щодо заходів інтенсифікації і, зокрема, необхідної кількості кормів проводяться виходячи з фізіологічних потреб коропа. В сучасних умовах у ряді рибних господарств відбуваються певні зміни щодо технологій та методів ведення рибництва. Основна їх мета -- забезпечення ресурсозбереження при вирощуванні риби, максимальне використання біологічного потенціалу водойм, більш широке запровадження полікультури риб за їх випасного утримання, зменшення використання комбікормів та добрив тощо.

При вирощуванні на природних кормах коропових риб за випасного утримання (без годівлі штучними кормами) поряд з коропом вагоме місце відводиться оптимальному набору об'єктів полікультури риб з різним спектром живлення, зокрема, рослиноїдним рибам -- білому та строкатому товстолобам, білому амуру, а також буфало, піленгасу тощо. Ці об'єкти рибництва мають високу потенційну здатність росту. Між ними відсутні або ж слабко виявлені конкурентні відносини щодо живлення природною кормовою базою. У цих умовах особливе значення надається питанню вибору оптимального співвідношення об'єктів полікультури риб з урахуванням їх трофічних рівнів, а також спрямованого формування природної кормової бази ставів.

Рибопродуктивність ставів за випасного утримання товарної риби визначається виключно станом природної кормової бази ставів, доступністю рибі кормових організмів, ефективністю їх використання різними вирощуваними об'єктами полікультури. За таких умов необхідний регулярний контроль за гідрохімічним режимом в ставах, особливо за вмістом розчиненого у воді кисню та окислюваністю води, тому що надмірне внесення органічних добрив може викликати різке зниження концентрації у воді кисню та значне підвищення в ній вмісту органічної речовини. Поряд з цим, можуть виникнути такі небажані явища, як метанове бродіння, денітрифікація та ін. У цих умовах у ставах значно знижується процес продукування природної кормової бази, а також засвоєння кормів рибою, ріст її пригнічується. У таких випадках внесення органічних добрив припиняють.

Починаючи з температури води 7°С, у воду ставів вносять мінеральні -- азотні та фосфорні добрива з метою забезпечення кругообігу органічних та мінеральних речовин. Впродовж усього вегетаційного періоду регулярно (раз на 10-15 діб) проводиться аналіз вмісту у воді таких життєво важливих для роботи природної екосистеми ставів біогенних елементів, як азот та фосфор. За біологічною потребою до ставів вносять мінеральні добрива, доводячи рівень нітритного азоту у воді до 2 мгN/л, а фосфору -- до 0,5 мгР/л. Для профілактики та покращення екологічного стану ставів протягом вегетаційного сезону раз на місяць, а за необхідності -- частіше проводять їх вапнування з розрахунку не більше 150 кг/га за одне внесення.

За умови виконання перерахованих заходів, а також регулярного рибоводно-біологічного контролю у ставах, за випасної форми вирощування товарної риби досягаються оптимальних показників розвитку природної кормової бази, за рахунок якої вирощується риба. Середньосезонна біомаса природної кормової бази у ставах повинна бути не нижчою: за фітопланктоном -- 20-30 мг/л (але не вище 80 мг/л); зоопланктоном -8-12 мг/л; зообентосом -- 3-5 г/м2.

Досвід показує, що продуктивні можливості ставів в умовах випасної технології вирощування риби у оптимальній полікультурі (як видового, так і кількісного співвідношення) з урахуванням трофічних рівнів риб та проведення перерахованих інтенсифікаційних заходів дають змогу одержувати рибопродуктивність 1-1,5 т/га.

Вирощування товарної риби за трилітнього циклу. Трилітній цикл вирощування товарної риби застосовується перш за все, у районах, де рибогосподарський вегетаційний сезон короткий і дволітки риб не встигають досягти товарної маси. Це, як правило, господарства північних районів України. Кінцевою метою господарств, які працюють за цим циклом, є одержання крупної товарної риби масою не менше 1 кг, яка дозволяє господарству мати високу рентабельність.

У господарствах з трилітнім циклом змінюється співвідношення між окремими категоріями ставів. На вирощувальні стави І та ІІ порядку, в яких вирощується рибопосадковий матеріал на першому та другому роках життя, припадає до 35% ставового фонду. Збільшується також кількість зимувальних ставів в зв'язку з необхідністю організації зимівлі цьоголіток та дволіток.

Трилітній цикл вирощування риби має як переваги, так і певні недоліки. До переваг слід віднести те, що на першому році життя короп і рослиноїдні види риб забезпечують значно більший приріст, ніж на другому за умови використання нормальних щільностей посадки короп за сезон у трилітньому віці може дати приріст до 1 кг, чого ніколи не отримують у дволіток. За трилітнього циклу значно подовжується термін реалізації товарної риби, бо селекційний її відлов можна проводити, починаючи з липня. Значно знижуються також затрати рибопосадкового матеріалу на одиницю вирощеної продукції, а крупна риба має більш високу вартість на ринку і кращі споживчі якості.

До негативних сторін трилітнього циклу слід віднести наступне: виробничі процеси за більш довгий термін ускладнюються, риба зимує двічі, внаслідок чого підвищується її відхід, трилітній короп більше підлягає захворюванню такою небезпечною хворобою, як краснуха, порівняно з цьоголітками та дволітками.

В основі технології трилітнього циклу, розробленої в Україні на базі Сумського рибокомбінату, застосування якої має досить високий рівень рентабельності, закладена висока культура ведення рибництва, чітке дотримання повноти та черговості технологічних процесів. Підготовка всіх категорій ставів до вирощування в них риби проводиться за загальною схемою, як за дволітнього, так і за трилітнього циклів ведення рибництва. Обов'язковою умовою технології є використання коропо-сазанових гібридів від генетичночистих ліній плідників, які мають високу стійкість до захворювань на всіх етапах культивування за високих щільностей посадки; високий темп росту риби, завдяки ефекту гетерозису, ефективне використання штучних та природних кормів. Обов'язковою умовою трилітнього циклу є годівля риби штучними комбікормами.

У ставах всіх категорій, де вирощується різновікова молодь та товарна риба впродовж вегетаційного сезону проводиться рибоводно-біологічний контроль, регулярно ведутся спостереження за температурним та кисневим режимами. За необхідних умов застосовують відповідні меліоративні заходи. Двічі на місяць досліджують стан розвитку природної кормової бази, наявність у воді необхідних біогенних елементів, вносять органічні та мінеральні добрива, проводять регулярну годівлю риби, при проведенні контрольних ловів риби досліджують ріст, розвиток риби та стан її здоров'я.

Вирощування цьоголіток здійснюється у вирощувальних ставах І порядку за щільності посадки личинок до 300 тис.екз./га. Цьоголітки за цих умов досягають середньої маси 7-10 г, вихід їх досягає 50% і більше, рибопродуктивність вирощувальних ставів І порядку коливається від 1,7 до 2,4 т/га.

На зимівлю цьоголіток поміщають у зимували І порядку з розрахунку до 1 млн. екз./га. При коефіцієнті вгодованості цьоголіток близько 3, нормальних гідрохімічних, температурних та гідрологічних умовах зимівлі вихід однорічок складає 60% і більше.

У вирощувальних ставах ІІ порядку рибопосадковий матеріал (дволіток) вирощують за щільності посадки до 40-50 тис.екз./га. Приблизно 30% від посадки у полікультурі займають рослиноїдні риби. Годівлю риби розпочинають відразу ж після зариблення ставів. Дволітки досягають середньої маси близько 100 г, виживання їх складає 75-90%, рибопродуктивність ставів -- 2,5-3,0 т/га при затратах комбікормів близько 3. Зимівлю дволіток проводять у зимувальних ставах ІІ порядку за щільності посадки близько 600 тис.екз./га. Виживання дворічок складає 70-95%.

Зариблення нагульних ставів проводять дворічками коропа у полікультурі з білим та строкатим товстолобами (до 30% від загальної посадки) за загальної щільності посадки 2,0-3,5 тис.екз./га (в залежності від кормності водойм та якості комбікормів, які є у господарстві). Товарні трилітки досягають середньої маси за таких умов близько 1 кг за виживання 90-96% і рибопродуктивності 2-2,5 т/га. Затрати корму складають у середньому 3,5. Годівлю риб проводять, застосовуючи автогодівниці “Рефлекс”.

харчування риба корм вирощування

Література

1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.

2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua

Размещено на Allbest.ru