Технічні основи землеустрою

Дослідження державного земельного кадастру та його складових частин. Мета та зміст державного земельного кадастру, його складові частини. Природний та містобудівний кадастри. Кадастрова зйомка та її зміст. Топографо-геодезична і картографічна діяльність.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 02.10.2011
Размер файла 26,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Інститут землевпорядкування та інформаційних технологій

при Національному Авіаційному університеті

КУРСОВА РОБОТА

З курсу «Основи землевпорядкування та кадастру»

на тему:

«ТЕХНІЧНІ ОСНОВИ ЗЕМЛЕУСТРОЮ»

Виконала студентка

4 курсу заочного відділення

Сокол Таїсія

Київ-2008

ЗМІСТ

Вступ

1. Державний земельний кадастр та його складові частини

1.1 Мета та зміст державного земельного кадастру

1.2 Складові частини земельного кадастру

1.3 Природний та містобудівний кадастри

2. Кадастрова зйомка

2.1 Зміст кадастрової зйомки

2.2 Топографо-геодезична і картографічна діяльність

3. Обмінний файл

ВСТУП

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної ( морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно до закону.

Землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

1. ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР ТА ЙОГО СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ

1.1 Мета та зміст державного земельного кадастру

державний земельний кадастр

Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.

Земельно-кадастрова діяльність - це наукова, технічна, виробнича і управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, наукових, землевпорядних організацій з ведення земельного кадастру, організації та здійснення земельно-кадастрових робіт.

Земельно-кадастрові роботи - це роботи з кадастрового зонування території, кадастрових зйомок і складання індексних карт (планів) з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, грошової оцінки земельних ділянок, а також роботи, пов'язані із забезпеченням ведення державної реєстрації земельних ділянок, обліку кількості та якості земель.

Земельно-кадастрова документація - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами, земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, їх кількість, якість, економічна цінність та вартість земель по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах та інших адміністративно-територіальних утвореннях.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використання і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є :

а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;

в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Державний земельний кадастр створюється з метою :

· інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих фізичних та юридичних осіб при регулюванні земельних відносин;

· організації раціонального використання та охорони земель;

· здійснення землеустрою;

· обліку цінності землі у складі природних ресурсів та її вартості як засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві;

· встановлення обґрунтованих розмірів плати за землю;

· контролю за використання та охороною земель;

· іншої діяльності, пов'язаної з володінням, користуванням і розпорядженням земельними ділянками.

1.2 Складові частини державного земельного кадастру

Складові частини державного земельного кадастру :

1. кадастрове зонування;

2. кадастрові зйомки;

3. бонітування грунтів;

4. економічну оцінку земель;

5. грошову оцінку земельних ділянок;

6. державну реєстрацію земельних ділянок;

7. облік кількості та якості земель.

Система державного земельного кадастру - сукупність взаємопов'язаних організаційно-правових, технологічних, економічних та методичних заходів із створення і ведення державного земельного кадастру.

Система державного земельного кадастру включає :

· законодавчо визначену діяльність у сфері державного земельного кадастру та його правове регулювання;

· державне та самоврядне управління у сфері державного земельного кадастру;

· здійснення земельно-кадастрових робіт, ведення державного земельного кадастру та земельно-кадастрової документації на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях;

· державний та самоврядний контроль у сфері державного земельного кадастру;

· наукове, кадрове та фінансове забезпечення державного земельного кадастру.

1. Кадастрове зонування включає встановлення :

· місця розташування обмежень щодо використання земель;

· меж кадастрових зон та кварталів;

· меж оціночних районів та зон;

· кадастрових номерів ( території адміністративно-територіальної одиниці ).

2. Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок

3. Бонітування грунтів -це порівняльна оцінка якості грунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність с/г культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах.

4. Економічна оцінка земель - це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.

5. Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі і може бути нормативною та економічною.

6. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, складається з книги записів та поземельної книги.

7. Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь. Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення грунтів.

1.3 Природний та містобудівний кадастр

Містобудівний кадастр. Містобудівний кадастр - це система даних про населені пункти, їхні функціональні зони, окремі території та земельні ділянки, будинки й споруди, соціальну, інженерну і транспортну інфраструктуру, екологічні та інженерно-геологічні умови. Дані містобудівного кадастру використовуються суб'єктами містобудування при вирішенні питань:

- прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів;

- розміщення, проектування, будівництва й реконструкції об'єктів житлово-цивільного, виробничого, комунального та іншого призначення;

- охорони пам'яток архітектури і містобудування, регенерації історичних поселень;

- створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури;

- регулювання земельних відносин на відповідних територіях;

- визначення зон економічної оцінки територій, обгрунтування розмірів оподаткування і вартості земельних ділянок, будинків і споруд з урахуванням місцевих умов;

- обліку власників і користувачів будинків і споруд;

- контролю за раціональним використанням територіальних ресурсів, аналізу реалізації затвердженої містобудівної документації та інших питань.

Містобудівний кадастр ведеться на окремий населений пункт і включає текстові, цифрові та графічні матеріали, які містять систему основних відомостей про:

- межі та площі населеного пункту, його адміністративно-територіальних утворень, окремих земельних ділянок, їхній правовий режим та якість;

- належність до відповідних функціональних зон окремих територій та земельних ділянок, їхнє сучасне використання, стан забудови, інженерного забезпечення та озеленення, перспективне містобудівне призначення;

- соціальну, інженерну та транспортну інфраструктуру населеного пункту;

- будинки і споруди, їхній правовий режим, технічний стан, архітектурну та історико-культурну цінність;

- екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих територій і земельних ділянок, можливість здійснення на них містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень.

Відомості та дані для ведення містобудівного кадастру населених пунктів збираються з документованих державних, відомчих та інших джерел інформації.

Організація ведення містобудівного кадастру забезпечується місцевими державними адміністраціями і виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів. Містобудівний кадастр ведеться за рахунок коштів місцевого бюджету. Ведення містобудівного кадастру здійснюється місцевими органами містобудування і архітектури на основі нормативно-методичних документів, затверджуваних Мінбудархітектури. Для виконання робіт по веденню містобудівного кадастру при місцевих органах містобудування і архітектури можуть утворюватися спеціалізовані підрозділи, в тому числі госпрозрахункові, або залучатися на договірних засадах науково-дослідні та проектні організації містобудівного профілю, інші спеціалізовані організації.

Кадастр природних ресурсів. Природними ресурсами називають елементи природи, що використовуються як джерело засобів існування людей, і якими користуються для потреб господарства. Це земельні, лісові, водні та мінеральні ресурси, атмосфера й гідросфера Землі, сонячна енергія, клімат.

Природні ресурси як компонент навколишнього середовища, місце перебування людини й умова її життя, беруть участь у суспільному виробництві, виступають засобом виробництва і джерелом задоволення потреб людини. Земля, її надра, води, ліси - власність народу, який проживає на відповідній території. Проблема раціонального використання природних ресурсів об'єктивно визначає необхідність їх вивчення з правової, природної і господарської точки зору на основі достовірних і науково обґрунтованих даних, які містяться в державному кадастрі. Протягом останніх років багато зроблено для створення й розвитку системи кадастрів природних ресурсів. Верховна Рада прийняла спеціальні закони про землю, води, ліси, надра, які передбачають ведення земельного, водного, лісового кадастрів і кадастру родовищ корисних копалин. Кадастри природних ресурсів повинні відповідати вимогам народного господарства. Державний земельний кадастр займає особливе місце в кадастрі природних ресурсів. Це пов'язано з особливостями землі як об'єкта земельного кадастру і її значенням як одного з найважливіших компонентів навколишнього природного середовища. Землі - різновидність природних ресурсів, складний елемент біосфери.

В наш час є великі можливості для раціонального використання природних ресурсів в інтересах всього людського суспільства, але є і великі недоліки у використанні, поновленні та охороні природних ресурсів. Для їх усунення створюються і вдосконалюються закони охорони природи, проводяться наукові дослідження з раціонального використання природних ресурсів, впроваджуються заходи посилення охорони природи та більш ефективного використання землі, лісів, водоймищ, збереження тваринного світу та інших природних цінностей.

2. КАДАСТРОВА ЗЙОМКА

2.1 Зміст кадастрової зйомки

Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка включає :

1. геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

2. погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

3. відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

4. встановлення меж частин земельної ділянки, які місять обтяження та обмеження щодо використання землі ;

5. виготовлення кадастрового плану.

Топографо-геодезична і картографічна діяльність - це наукова, виробнича, управлінська та інша діяльність юридичних і фізичних осіб, спрямована на вивчення параметрів фігури Землі, створення державної астрономо-геодезичної і гравіметричної мереж України, геоінформаційних систем, топографічних та кадастрових карт (планів).

Кадастрові зйомки - комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі і нанесення їх на планшет для створення планів, що служать основою для різних кадастрів.

Геодезичні пункти - це закріплені точки земної поверхні, положення яких визначено у загальній для них системі геодезичних координат і висот, прийнятої для України.

Картографічний моніторинг - це відслідковування відповідності карти сучасному стані місцевості.

Державний картографо-геодезичний фонд України - вся сукупність топографо-геодезичних та картографічних матеріалів незалежно від їх виду, місця створення і форми власності на них, які знаходяться і зберігаються на території України.

2.2. ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНА І КАРТОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Основні вимоги щодо здійснення топографо-геодезичної і картографічної діяльності:

· додержання вимог стандартів та нормативно-технічних документів;

· впровадження прогресивних технологій і методів організації топографо-геодезичного і картографічного виробництва;

· розроблення, впровадження та організація програмного, технологічного і технічного забезпечення ефективного використання цифрових карт і геоінформаційних систем;

· виконання робіт методами і способами, безпечними для життя і здоров'я людей, стану довкіллля та об'єктів, що мають історико-культурну цінність;

· графічне зображення на картах державних кордонів України та меж адміністративно-територіального устрою, а також кордонів іноземних держав та інших політико-адміністративних і географічних елементів;

· зберігання та облік топографо-геодезичних, картографічних, аерозйомочних і космічних матеріалів;

· систематичний аналіз державної астрономо-геодезичної основи на території України та відповідності картографічних матеріалів сучасному стану місцевості;

· виконання топографічних, картографічних, кадастрових зйомок та оновлення карт і планів, зйомок континентального шельфу та водних об'єктів в єдиній системі координат і висот.

До загальнодержавних топографо-геодезичних, картографічних робіт належать:

· вивчення і визначення фігури, параметрів і гравіметричного поля Землі;

· створення і оновлення загальнодержавних топографічних карт і планів у графічній, цифровій, фотографічній та інших формах, точність і зміст яких має забезпечити вирішення господарських, оборонних, науково-дослідних та інших завдань, включаючи розроблення генеральних планів міст і селищ міського типу, проектування великих промислових і гідроенергетичних споруд, здійснення пошуку, розвідки і розроблення родовищ корисних копалин;

· створення розвиток і підтримка в робочому стані державних геодезичних мереж, зйомочних і геодезичних мереж згущення, а також висотної геодезичної основи, якісні характеристики яких забезпечують створення загальнодержавних топографічних карт і планів, вирішення завдань в інтересах оборони країни, здійснення державного розмежування земель та ведення кадастрів, виконання високоточних геодезичних робіт спеціального призначення;

· створення та оновлення кадастрових карт, надання їх, а також необхідної топографо-геодезичної інформації користувачам для ведення Державної реєстраційної системи землі та іншого нерухомого майна, ведення банку даних;

· дистанційне зондування Землі, геодинамічні дослідження на базі геодезичних і космічних вимірювань;

· формування і ведення Державного картографо-геодезичного фонду України;

· створення геоінформаційних систем;

· проектування, складання і видання загально географічних, тематичних карт і атласів різного призначення, навчальних картографічних посібників;

· картографо-геодезичне і картографічне забезпечення делімітації і демаркації державного кордону України;

· картографування, включаючи створення топографічних карт Антарктиди, континентального шельфу, Світового океану і зарубіжних країн;

· здійснення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у галузі геодезії, картографії, дистанційного зондування Землі та інших планет, метрологічне та нормативне забезпечення топографо-геодезичних і картографічних робіт.

Висновок

Державний земельний кадастр має важливе народногосподарське значення. Його дані служать для організації ефективного використання земель і їх охорони, планування народного господарства, управлінні земельними ресурсами, яке потребує цілеспрямованого впливу на їх використання і охорону.

Необхідність ведення державного земельного кадастру зумовлюється потребами суспільного виробництва. Стан його ведення в Україні залежить від потреб суспільного ладу в минулому і сучасних потреб переходу до ринкової економіки. Система його даних в минулому за умов соціалістичного ладу зводилася в основному до реєстрації землекористувань і кількісного обліку земель за видами угідь, що повністю задовольняло потреби соціалістичної економіки на перших етапах.

Після проголошення незалежності України зміст призначення і порядок ведення державного кадастру законодавчо закріплено в Земельному кодексі України (2001 р.) та у постанові Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993р. №15 «Про порядок ведення державного земельного кадастру».

Відповідно до цих актів державний земельний кадастр - єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визначення чи припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відмінностей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі й землекористувачів.

Державний земельний кадастр розглядається як єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Земельний кадастр виконує певні ролі:

1) регулююча роль кадастру - інформаційно забезпечити формування, удосконалювання і функціонування адміністративних і економічних механізмів державного регулювання земельних відносин, і особливо формування земельного ринку;

2) фіскальна роль кадастру - інформаційно й організаційно забезпечити надходження податкових платежів за земельні ресурси, у т.ч. при здійсненні з ними різних угод (встановлення ставок податку й облік платників податків);

3) правова роль кадастру - забезпечити реєстрацію правового статусу земельних ділянок (їхня приналежність, дані про угоди, про форму права на ділянку і її право-володільця) або її інформаційне забезпечення;

4) облікова роль кадастру - здійснити облік земельних ресурсів (їхньої кількості, місця розташування, розподілу між власниками і користувачами, якісного стану, ступеню залучення в ринковий оборот і т. п.) як найважливішого національного надбання;

5) господарська ( агро-виробнича) роль кадастру - забезпечити потребу в даних про якість земель для сільськогосподарського (придатність до оброблення тих або інших культур) і іншого використання (для розміщення виробничих об'єктів, лісонасаджень і т. п.).

Ці п'ять пунктів історично вирішуються в рамках земельного кадастру, складають його сучасну суть і обумовлюють необхідність його ведення. На підставі вже зібраної інформації, для вирішення цих завдань, земельний кадастр забезпечує землевпорядні та інші роботи, спрямовані на організацію раціонального використання земель, здійснення контрольних функцій держави щодо управління і використання землі.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Загальні відомості і складові частини земельного кадастру. Сучасні методичні положення земельного кадастру і використання земель. Інформаційна система земельного кадастру. Кадастрове зонування. Реєстрація землі та нерухомості.

    курсовая работа [34,6 K], добавлен 24.10.2006

  • Призначення державного земельного кадастру, особливості забезпечення його ведення. Загальні відомості про населений пункт, аналіз використання його земельного фонду. Земельно-оціночна структуризація території та проведення кадастрового зонування.

    курсовая работа [70,6 K], добавлен 02.12.2010

  • Законодавча та нормативна база земельного кадастру. Статистична обробка даних земельного кадастру. Методика проведення бонітування, економічної та грошової оцінки земель. Нормативна грошова оцінка земель водного, лісового фондів та земель запасу.

    дипломная работа [168,0 K], добавлен 18.03.2012

  • Основні положення землевпорядкування і земельного кадастру. Державний земельний кадастр, його основні завдання і складові. Землевпорядний проект, як основа створення нових форм організації території. Види робіт із землеустрою, які підлягають ліцензуванню.

    дипломная работа [796,7 K], добавлен 26.06.2015

  • Історія розвитку землеустрою та кадастру. Земля, її історія та характеристика. Поняття про природні територіальні комплекси. Горизонтальна або морфологічна структура ландшафтів. Комп'ютеризація ландшафтознавчих досліджень. Правові основи землеустрою.

    учебное пособие [2,1 M], добавлен 25.04.2013

  • Сутність та законодавча база ринку землі. Передумови для запровадження та функціонування цивілізованого земельного ринку. Інструменти для реєстрації земель та ведення кадастру. Тенденції розвитку ринку землі. Механізми управління земельними ресурсами.

    контрольная работа [19,6 K], добавлен 28.11.2014

  • Раскрытие понятия целевых программ, их структуры, источников финансирования, порядка формирования и утверждения. Анализ документов, регламентирующих работы по землеустройству и кадастру недвижимости. Описание программы города Оренбург на 2011-2016 годы.

    дипломная работа [902,2 K], добавлен 24.06.2015

  • Державна реєстрація землеволодінь і землекористувань. Державний облік земель. Облік кількості земель. Облік якості земель. Складання звіту про наявність і розподіл земель сільської ради. Державний земельний кадастр.

    курсовая работа [18,1 K], добавлен 26.10.2002

  • Генетичний потенціал та складові частини продуктивності картоплі. Біологічний взаємозв’язок ознак картоплі і його вплив на добір. Характеристика різних методів, головні напрямки і завдання селекції картоплі. Внутрішньовидова гібридизації даної рослини.

    реферат [38,3 K], добавлен 18.11.2010

  • Подготовительный этап ведения государственного земельного кадастра. Осуществление сделки с земельным участком. Формирование земельного участка. Государственный кадастровый учет земельных участков. Государственная кадастровая оценка земель.

    курсовая работа [22,3 K], добавлен 15.04.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.