Рубки лісу

Размещено на http://www.allbest.ru/

лісівництво рубка головний

Лекція №17

Тема І.IV. Рубки лісу

1. Рубки головного користування, їх класифікація.

Поняття про рубки головного. Як уже зазначалося, рубки головного користування проводять у стиглих або перестійних деревостанах, з метою одержання деревини, для задоволення потреб народного господарства, або заміни старих, часто розладнаних насаджень, а також заміни малоцінних деревних порід, на породи господарське цінні. Наприкінці 80-х років Україна одержувала за рахунок головних рубок лише 40,1% деревини, а решту - за рахунок рубок догляду, санітарних та інших рубок та імпорту з Росії.

Завдання рубок головного користування . При проведенні рубок головного користування потрібно дотримуватись:

безперервного, невиснажуючого і раціонального використання лісових ресурсів; збереження і посилення водоохоронних та захисних властивостей лісів; застосування комплексної механізації лісозаготівельних робіт; підвищення продуктивності праці робітників; збільшення об'єму робіт машин і механізмів і зменшення протяжності лісовозних доріг.

Основні вимоги до рубок ( 2 ). Потрібно дотримуватись технології проведення рубок головного користування; Потрібно проводити РГК згідно правил, що складені для кожного окремого лісництва. Використання машин і механізмів. Збереження підросту на вирубці. Дотримання санітарного стану на вирубці (окоровують пні, очищають місця рубки). Дотримування техніки безпеки.

Класифікація рубок головного користування ( 2 ). Протягом останніх двох століть велися пошуки таких способів рубки, які одночасно з рубкою деревостанів забезпечували б їх поновлення. За цей час у світовій практиці було запропоновано понад 100 способів рубок головного користування. Серед тих, хто вів пошуки доцільних способів головних рубок, слід відзначити О.Ю.Теплоухова, О.Ф.Рудзького, М.К.Турського, В.Я. Добровлянського, Д.М.Кравчинського, Г.Ф.Морозова, Гартига, К.Гайєра, Борггреве, Вагнера та ін. У першій половині XX ст. розробляли та вивчали способи рубок М.О.Ткаченко, М.М.Орлов, Є.В-Алєксєев, Бланкмейстер, Троуп та ін. Велика кількість запропонованих способів головних рубок вимагала їх систематизації. Слід відзначити, що до праць Г.Ф.Морозова у лісівницький літературі не було жодної класифікації способів головних рубок, за винятком систематизації К.Гайєра, в основі якої була залежність від джерела поновлення лісу після зрубування деревостану. Г.Ф.Морозов усі способи головних рубок поділив на рубки попереднього поновлення та рубки наступного поновлення. У першому випадку забезпечувалась поява необхідної кількості якісного підросту до зрубування дерев на лісосіці. У другому випадку лісопоновлення забезпечувалось після зрубування і видалення головної маси дерев з лісосіки. Такий самий підхід до класифікації способів головних рубок використав учень Г.Ф.Морозова - проф. В.В. Гуман, але його класифікація була повнішою. На початку 20-х років минулого століття класифікації способів головних рубок були запропоновані також Ебергардом, Троупом та ін. На сучасному етапі розвитку лісівницької науки подібні за організаційно-технічними показниками та іншими особливостями способи головних рубок почали об'єднувати у системи. Системи рубок відрізняються одна від одної терміном проведення рубки та характером лісопоновлення. Зараз ми маємо три основні системи головних рубок: вибіркові, суцільні та поступові і плюс комбіновані (табл. 1) (додається).

І. Вибірковою рубкою називають таку рубку, при якій у насадженні періодично вирубують частину дерев певного віку, розміру і якості. Їх проводять на ділянці лісу, де зімкнутість крон не менше 0,4 - 0,5. При дотримання цієї вимоги ліс не втрачає своїх захисних функцій. Вважається, що вибіркові рубки сприяють природному поновленню таких деревних порід, як ялина, ялиця, бук. Способи вибіркових рубок:

Підшукові рубки. З'явились з виникненням потреби людини у деревині і практикувались до початку ХХ ст.. Зараз застосовуються дуже рідко. Якщо потрібні спец сортименти (фанерні чи лижні кряжі, рушничні болванки), шукають окремі підходящі дерева, помічають їх і вирубують.

Підневільно - вибіркові. З'явились ще у ХVІІ ст., коли почала відчуватись потреба у деревині для будівництва флоту. Вирубували високоякісні насадження сосни та дуба. Дерева заготовляли „вимушено”, тобто не за бажанням лісівників, а за потребою господарства. Їх проводять на добре дренованих ґрунтах. Ці рубки з одночасним вилученням з деревостану перестійних дерев, вирішують деякі лісівницькі питання, пов'язані із збереженням захисних функцій, зменшенням пожежної небезпеки, покращенням санітарного стану, зниженням пошкодження від вітровалу і бурелому і т.д.

Інтенсивно - вибіркові. Це повна вирубка у різновікових ялинниках усієї частини деревостану, яку складає старше покоління дерев. Тонкомірні дерева діаметром до 16 см. Залишають на корені. Запас, що вибирається становить 75 - 80% загального

.Добровільно - вибіркові рубки. Проводять у лісах, де ведеться інтенсивне господарство, а також у гірських умовах, де сильно зріджувати деревостан не можна, через втрату ґрунтозахисних та інших захисних властивостей. Тут вирубують фаутні дерева, з дефектами стовбурів, перестійні дерева і такі, що відстали у рості. Ці рубки дозволяють використовувати деревину, яка згодом стала б відпадом, тобто оздоровлюють ріст. Добровільно - вибіркові рубки є слабкої та сильної інтенсивності.

ІІ. Суцільна рубка . При такій рубці на певній площі вирубують усі дерева підряд за короткий термін, але лишають підріст. Вони краще підходять до одновікових насаджень, а після їх проведення знову формується одновіковий чи умовно - одновіковий ліс.Але забезпечити поновлення лісу на такій вирубці дуже складно, через різкі зміни у лісовому середовищі: під впливом повного освітлення і під дією вітру на площі, де були вирубані дерева, швидко розростається лісова підстилка, швидко вимиваються поживні речовини, а поверхня ґрунту ущільнюється під дією крапель дощу. Все це різко змінює властивості ґрунту й гідрологічні умови, що у свою чергу, веде до зміни рослинності. Типова лісова рослинність поступається місцем бур'янам, злакам, а при такому рослинному покриві ускладнюється процес поновлення лісу. Далі бур'яни змінюються лучними травами, а це призводить до появи дернини, яка взагалі утруднює попадання насіння на поверхню ґрунту і перешкоджає укоріненню сходівЗараз у зоні інтенсивного ведення лісового господарства на суцільних вирубках поновлення лісу здійснюється або штучним, або комбінованим шляхом.

Суцільно лісосічні рубки. Це найстаріший спосіб суцільних рубок. Це рубка лісу на невеликих площах - лісосіках. При їх проведенні суворо дотримуються правил, що забезпечують природне поновлення лісу, або створюють умови для штучного поновлення вирубок. Суцільно лісосічні рубки найбільш враховують і лісівницькі, і лісоексплуатаційні вимоги, і вони набули широкого застосування. З удосконаленням технології штучного поновлення лісу на вирубках, ці рубки стали основним способом рубок головного користування для лісів ІІ - ї групи, тобто для регіонів, де ведеться інтенсивне лісове господарство.

Концентровані рубки. Це рубки з великими площами лісосік. Назва з'явилась внаслідок того, що рубки потребують концентрації на одному місці значних продуктивних сил - наприклад, будівництва доріг, житла. Ці рубки проводять на великих площах, як правило, більше 50 га, при ширині лісосік понад 250 м. Виникли на початку 20 ст.

Умовно - суцільні рубки - з'явились на початку 20 ст. вирубуються ті дерева, з яких можна одержати необхідні сортименти, решта дерев не чіпають. Ці рубки є проміжними між вибірковими і суцільними.

ІІІ. Поступові рубки. При такій рубці деревостан вирубується повністю, але не відразу, не за короткий термін, а у кілька прийомів протягом 5 - 30, а іноді й більше, років. У процесі рубки з'являється і формується молоде покоління лісу, яке після закінчення рубки може бути як одновіковим, так і умовно - одновіковим чи різновіковим. Поступові рубки можуть бути застосовані у найрізноманітніших умовах, але найчастіше їх проводять у лісах першої групи.Після закінчення останнього прийому поступової рубки, старшого покоління лісу на площі не лишається, тому за кінцевим результатом вони схожі на суцільні рубки. У одних випадках дерева вирубують відносно рівномірно по площі, в інших - нерівномірно, утворюючи вікна в полозі, улоговини.В сучасний період широке застосування поступових рубок дещо гальмується відсутністю спеціальних машин і механізмів, які могли б забезпечити високе збереження природного поновлення під пологом лісу. Але вони широко застосовуються у гірських лісах, а також в рівнинних лісах в деяких областях України.

Рівномірно - поступові рубки. З'явились в кінці 18 ст. деревостан вирубується за 4 прийоми, кожний з яких ставить певну мету і має свою назву. Перший прийом - підготовчий; другий - засівний; третій - освітлювальний; і останній - очисний або остаточний. Характер вибірки дерев на площі відносно рівномірний. У процесі такої рубки забезпечується не тільки поступова вибірка цінних дерев, але й надійне поновлення лісу. Загальний термін рубки - в межах 20 років. Після її виникає відносно одновікове насадження.

Спрощені рівномірно - поступові рубки. Застосовуються у хвойних лісах (проводять не всі прийоми, 2 - 3)Групово - вибіркові рубки. Виникли в середині 19 ст. Відрізняються від рівномірно - поступових терміном - 40 - 50 років і більше, а також характером вирубки дерев на площі: вони вирубуються групами, а не рівномірно. Групи намічаються у різних частинах лісового насадження, тобто осередки рубки розміщені не рівномірно. Після закінчення рубки на місці материнського насадження формується різновікове або умовно - різновікове молоде покоління лісу.

Групово - поступові рубки - зберігаються основні принципи групово - вибіркових рубок при відборі дерев. Проводяться раз в 10 років. Заздалегідь не встановлюються ні кількість прийомів, ні процент вибірки деревини, хоч певні орієнтовні норми вибірки запасу є. Такі рубки є комбінацією з групово - вибіркових і поступових рубок.Така різноманітність способів рубок головного користування зумовлена широким діапазоном економічних умов, великою географічною мінливістю лісів, особливістю їх будови.

Вибір способу рубки головного користування ( 2 ).За двовікову історію рубок лісу поступово склалося поняття "спосіб рубки”.

У лісівництві під способом рубки розуміють певний порядок вирубування насаджень або їх частини на відведеній площі за певний час, який пов'язаний з поновленням лісу. Застосовувати той чи інший спосіб головної рубки необхідно з урахуванням народногосподарського значення лісу. Тривалий час продовжувалися пошуки універсальної системи рубки лісу, яку можливо було б застосувати у будь-яких умовах. Але система рубки лісу, яка давала позитивні результати за певних конкретних умов і поєднувала інтереси лісоексплуатації і лісівництва, була зовсім непридатною за інших умов, особливо при її шаблонному застосуванні. Поступово були вироблені загальні правила застосування головних рубок. Кожен спосіб головних рубок повинен відповідати певним лісівницьким і лісоексплуатаційним вимогам. До перших належать: забезпечення лісовідновлення на вирубках; збереження насаджень, які ростуть поряд з тими, що вирубуються; збереження і покращання корисних функцій лісу; підвищення продуктивності лісів. До лісоексплуатаційних вимог належать: забезпечення умов для застосування на лісосічних роботах і транспортуванні деревини сучасних машин і механізмів; зменшення витрат на заготівлю і вивезення деревини. Лісівницькі і лісоексплуатаційні вимоги часто бувають несумісними. Тому в різних умовах надається перевага або лісівницьким, або лісоексплуатаційним вимогам. Поступово склалися загальні підходи до вибору способу рубки у сучасних умовах. Так, у лісах першої групи вибір способу рубки цілком підпорядковують лісівницьким вимогам. Лісоексплуатаційні вимоги тут можуть бути враховані лише у тому випадку, якщо вони не суперечать лісівницьким. У лісах другої групи при виборі способу головної рубки враховують обидва типи вимог, але перевагу надають лісівницьким. Оскільки ліси України за своїм призначенням та розташуванням виконують переважно екологічні функції і мають обмежене експлуатаційне значення, то проведення головних рубок у них потребує продуманого застосування способів рубок. Правила рубок головного користування у лісах України регламентують застосування способів рубки залежно від групи лісів, категорії захисності, лісорослинних умов, біологічних властивостей деревних порід, типу лісу, вікової структури лісостану, ступеня стійкості проти ерозії ґрунту, стрімкісті схилу та інших особливостей лісостанів.

Размещено на Allbest.ru