Удосконалення внесення добрив

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДОСКОНАЛЕННЯ внесення ДОБРИВ

добриво машина кузов гранулометричний

Нерівномірність внесення добрив приводить до дозрівання рослин в різні терміни, викликає зниження урожаю і погіршення його якості. У окремі роки із-за вилягання рослин, викликаного завищенням норм і нерівномірністю внесення добрив, втрати зерна складали 25-60%.

Широко використовувані серійні відцентрові розкидувачі розсіюють мінеральні добрива дуже нерівномірно, що може привести до недобору 10-12% урожаю зернових культур, до вилягання рослин в місці проходу агрегату.

Багаторічні спостереження за роботою відцентрових апаратів у виробничих умовах показали, що вдосконалені розкидання при дотриманні., правил експлуатації здатні розсіювати гранульовані мінеральні добрива з високою якістю (не гірше за тукові і пристосовані зернові сівалки) на ширині захоплення в півтора-два рази більшою, ніж у серійних розкидань.

Якісної роботи розкидувачів можна добитися тільки в тому випадку, якщо дотримуватимуться правила їх експлуатації. Вдосконалені машини надзвичайно чутливі до всіх порушень в технологічному процесі роботи. Ніяке переобладнання не дасть позитивного ефекту, якщо робота проводитиметься на несправному агрегаті, а розсіватися будуть непідготовлені добрива неочищеними лопатками.

Удосконалення найбільш поширених в Краснодарському краю розкидувачів МВУ-5, МВУ-8 і 1РМГ-4 вельми нескладно. Його можна виконати в майстерень господарства протягом одного-двух днів. Воно полягає в герметизації кузова, постановці під транспортером 4 (рис. 1) по його краях двох жолобів 11, заміні дільника туконаправителя 3 спеціально виготовленим, постановці на нього відбивача 17, загостренні верхніх лопаток 2 відцентрових дисків 1.

У серійних розкидань значна частина добрив прокидається на грунт під машину через щілини 3 між провідним валом 10 і бічними стінками 9 транспортера 4, а також через щілини 6 між провідними зірочками 5 і днищем 7 транспортера 4. Щілини 8 нескладно закласти, закріпивши їх пластинами з жерсті або прогумованого ременя. Щілини 6 усунути не можна, оскільки без них було б неможливе провертання валу 10 для приводу в рух транспортера лозини 4. Тому для збору добрив, що прокидалися через щілини 6, і подачі їх на відцентрові диски 1 використовують жолоби 11, які закріплюють на рамі машини під транспортером 4. Жолоби мають довжину 370 мм, ширину 100 мм, висоту бічних стінок 25...30 мм. Їх, як і відбивач 17 і дільник 19, можна виконувати з листової сталі завтовшки 2 мм. Для установки жолобів 11 під великим кутом до горизонту необхідно в розташованому під ними що захищає диски 1 щитку 13 зробити вирізи завглибшки 15...20 мм.

Щоб не було розсипу добрив !з щілини між краями транспортера і передньою стінкою кузова машини, збільшують ширину ременя ущільнювача до 120...150 мм з обох його кінців по довжині 100...120 мм.

Корпус 14 туконаправителя 3 залишений таким же, як і у серійних машин. Але в його бічних стінках на відстані 130 мм від їх нижніх торців і 8 мм від бічних свердлять отвори діаметром 11 мм для постановки в них осей шарнірів 15. На корпусі 14 туконаправителя 3 закріплено двома болтами М8 дільник 19, який складається із спрямовувача 12 і прикріпленої до нього кришки 18. Поверхня кришки виконана у вигляді криволінійної поверхні. Дільник 19 розосереджує потік добрив, зміщуючи частину їх до центру дисків 1, знижує нерівномірність і збільшує ширину розсівання.

Для запобігання попаданню туков за межі зони подачі і зменшення віддзеркалення добрив лопатками 2 відцентрових дисків на туконаправителі 3 встановлений відбивач 17. Верхня частина його приєднана до бічних стінок корпусу 14 туконаправителя 3 за допомогою шарнірів 15. Нижня частина відбивача притиснута до бічних стінок корпусу 14 пружиною, яка розміщена усередині дільника 19 і зачеплена своїм другим кінцем до корпусу 14 (пружина не показана). У нижній частині утримувача 17 виконані пластини 16, які відхилені від вертикалі на кут 45' у бік обертання дисків 1 для запобігання вильоту за межі диска відбитих від лопаток 2 добрив. При попаданні крупних включень в туконаправитель 3 вони під дією рухомих лопаток відхиляють підпружинений відбивач 17 і викидаються за межі робочого органу.

Щоб зменшити кількість добрив, відбитих лопатками 2, їх верхні кромки загострюють так, щоб верхня сторона кута загострення лопатки 2 утворювала з горизонталлю кут 1... 10'. При цьому товщина кромки лопатки повинна бути в межах від 0,2 до 0,5 мм.

Аналогічні роботи виконують і при удосконаленні розкидання 1 РМГ-4, тобто здійснюють герметизацію кузова, постановку під транспортером жолобів, заміну дільника на корпусі туконаправителя знов виготовленим, постановку на туконаправитель відбивача, загострення верхніх кромок лопаток. Крім того, у розкидання 1 РМГ-4 подовжують подаючий транспортер на 80 мм. Для цього до днища транспортера приварюють вставку 5, а до бічних щитків - подовжувачі 2. Ці деталі виготовляють з листової сталі завтовшки 2 мм. Кронштейни 4 кріплення туконаправителя також подовжують, а під корпуси підшипників валу приводу транспорту встановлюють підкладки 3 заввишки 80 мм. При цьому збільшується число прутков транспортера, додається необхідне число ланок до ланцюга приводу валу транспортера.

Якщо розкиданням перевозять добрива на невеликі відстані, то вони ущільнюються, і в початковий момент потрібне велике зусилля для приводу транспортера. Щоб усунути при цьому можливі поломки, над транспортером розкидання 1РМГ-4 на відстані від нього 250...300 мм встановлюють грати з осередками 150x150 мм із сталевих прутков діаметром 10 мм.

Поломки також можуть бути викликані попаданням в кузов сторонніх предметів або крупних грудок не подрібнених добрив. Щоб уникнути цього на кузові закріплюють дротяну сітку з осередками 30 мм, встановлену на каркасі з кутового прокату 45x45x5 мм з кутом ската 45°.

Рис. 1. ? Вдосконалений робочий орган розкидання МВУ-5:

1 - відцентровий диск; 2 - лопатка; 3 - туконаправитель;

4 - транспортер; 5 - провідна зірочка; 6, 8 - щілини; 7 - днище;

9 - бічна стінка; 10 - провідний вал; 11 - жолоб; 12 - спрямовувач;

13 - щиток; 14 - корпус; 15 - шарнір; 16 - пластина; 17 - відбивач;

18 - кришка; 19 - дільник

Не слід замінювати транспортер лозини на планчатый з втулково-роликовими ланцюгами, хоча він і міцніше. Цей транспортер збільшує нерівномірність розсівання добрив унаслідок порційної подачі їх на відцентрові диски і винесення добрив під машину планками непрацюючої гілки.

Розкидання повинне бути укомплектоване, справне, змащене і відрегульоване.

Особливу увагу приділяють усуненню місць розсипу добрив з кузова, оскільки це є однією з причин сильно переудобрених смуг в місцях руху агрегату.

Несправність гідросистеми трактора і розкидання призводить до зниження частоти обертання дисків і значно зменшує ширину захоплення.

Відцентрові диски і лопатки на них не повинні бути деформовані або поламані.

Механізаторам потрібно регулярно змащувати підшипники валів транспортера. Інакше відбуватимуться часті поломки прутков транспортера.

Сильне або слабке натягнення транспортера однакове недопустимо, оскільки в першому випадку обрив може відбутися від надмірних зусиль в прутках, форсованого їх зносу, а в другому - від їх перекосу. За натягненням транспортера особливо потрібно стежити в перші дні роботи нового розкидання. Стріла прогину нижньої гілки транспортера повинна бути не більше 10 мм. Перекіс сторін транспортера, а також робота із зігнутими прутками не допускаються.

У розкидань МВУ-5 і МВУ-8 туконаправитель встановлюють на перші або другі отвори із заднього боку кронштейнів. Туконаправитель розкидання 1РМГ-4 регулюють так, щоб проекція нижнього обріза туконаправителя на відцентрові диски співпадала з лінією, що сполучає центри дисків.

Тиск в шинах у розкидання МВУ-5 повинен бути 0,25 Мпа, а у 1РМГ-4 - 0,35 Мпа. Неоднаковий тиск в шинах може привести до перекосу розкидання в поперечному напрямі, а у результаті - і до асиметричного розсівання добрив по ширині захоплення.

Технічно справне і вдосконалене розкидання регулюють на задню дозу внесення спочатку орієнтування, відповідно до таблиці, закріпленої у дозуючого пристрою машини. Заслінку переміщають уручну до необхідної висоти щілини по лінійці і фіксують пружинним фіксатором. Висота щілини повинна бути однаковій для виключення асиметричності розподілу.

Робоча ширина захоплення переобладнаних машин при розсіванні гранульованих добрив складає 16...20 м, калійній солі - 10...12 м, сульфату амонію - 5...6 м. Це приблизно відповідає табличним даним для розрахунку доз внесення для машини МВУ-5, але перевищує розрахункову дану ширину захоплення для розкидання 1РМГ-4 приблизно в 1,5 разу. Тому при настройці розкидання 1 РМГ-4 по таблиці визначають висоту щілини, відповідну полуторній дозі від заданої.

Добрива перед змішуванням або внесенням подрібнюють до діаметру гранул не більше 5 мм. Руйнування гранул до розміру менше 1 мм не повинне бути більше 5%.

При одночасному внесенні до ґрунту декількох компонентів заздалегідь готують тукосуміші. Внесення тукосуміші в порівнянні з роздільним розсіванням простих добрив має перевагу в тому, що відпадає необхідність багатократного руху агрегату по полю. При цьому скорочуються терміни внесення, зменшується потреба в розкидачах, економляться праця, паливо і грошові кошти.

Добрива, призначені для змішування, повинні мати схожий гранулометричний склад. Разом з цим враховують взаємодію їх між собою. Гранульований суперфосфат нормальної вологості можна змішувати тільки безпосередньо перед внесенням як з гранульованою аміачною селітрою, так і з сечовиною. Не слід включати до складу суміші одночасно аміачну селітру і сечовину, а також змішувати їх між собою із-за високої гігроскопічності отримуваної суміші. Можна змішувати завчасно пресований і великокристалічний хлористий калій з гранульованим суперфосфатом.

Кожен вид добрив, що різко відрізняються по гранулометричному складу, вносять окремо. Так, не можна змішувати і спільно вносити гранульований суперфосфат з дрібнокристалічним хлористим калієм або сульфатом амонію.

Перед внесенням добрива повинні бути обов'язково просіяні, оскільки крупні включення служать причиною зниження врожайності сільгоспкультур.

Подрібнювач-розтарювач добрив ЛЕПЕХА-20 здатна звільняти добрива від мішків, відокремлювати чужорідні предмети. Продуктивність його - до 50 т/ч, вантажна висота - 2,15 м. Приводиться в дію від ВОМ трактора класу 1,4 або від електродвигуна потужністю 30 кВт.

Для змішування добрив застосовують тукосмесительные установки. Для вантаження добрив в транспортні засоби і розкидання використовують фронтальні навантажувачі ПФ-0,75 і ПКУ-0,8.

В значній мірі рівномірність внесення добрив і продуктивність розкидань залежать від якості підготовки поля. Для точнішого дотримання робочої ширини захоплення рекомендується заздалегідь маркірувати поля агрегатами при виконанні ними звичайних попередніх операцій (лущення, накочення), при необхідності забезпечивши їх розмічальними пристроями. Якщо не поле було проведене глибоке лущення, то в місцях проходу розкидання накочують грунт і за наявності явно видимих ліній проходу маркірувати поле немає необхідності.

Бажано, щоб напрям руху розкидань співпав з напрямом попередньої оранки. Спосіб руху агрегатів - човниковий. Ширина поворотної смуги повинна бути кратній ширині захоплення машини і достатньою для розвороту агрегату. Якщо є можливість заїзду на сусідні ділянки, то поворотні смуги не виділяють.

Залежно від відстані доставки добрив в полі і заданої норми внесення при роботі агрегату застосовують одну з технологічних систем або перевантажувальну.

Рис. 2. ? Схема розстановки дек при оцінці якості роботи

тукорозсіюючих машин у виробничих умовах:

1 - противні; 2 - вішки; Oi, Про; Од - осі

Номограма для розрахунку показника нерівномірності розсівання Vs

При прямоточній схемі добрива транспортують з складу і розсіюють по полю одним і тим же агрегатом.

Якщо норма внесення добрив не перевищує 0,5 т/га, то розкидання 1РМГ-4, МВУ-5, МВУ-6 і СТТ-10 раціонально використовувати по прямоточній схемі при відстані від складу до поля не більше 3 км., а для МВУ-8 і МВУ-12 - 6 км.

Під час транспортування добрив розкиданням заслінка дозуючого пристрою повинна бути закрита.

Для об'ємніших норм внесення і відстаней транспортування добрив застосовують перевантажувальну технологію. При цьому добрива доставляють в полі машинами САЗ-3502, ЗМУ-8 (або автосамоскидами із застосуванням пересувної естакади заввишки 1,5...1,8 м) і перенавантажують в кузов розкидання для внесення.

При значній віддаленості від центрального складу до місць внесення (більше 10 км.) і поганих дорожніх умовах заздалегідь вивозять добрива, а потім, в міру необхідності, вносять їх по прямоточній технологічній схемі.

Під час повного проходу перевіряють правильність установки машини на норму висіву.

Робоча швидкість руху агрегату - від 8 до 12 км/ч. Робочу швидкість руху агрегату уточнюють з урахуванням якості підготовки поля. Розгортають агрегат на зниженій швидкості без відключення з роботи відцентрових дисків. При цьому добрива, що злетіли з транспортера, не прокидаються під розкидання, а розсіваються дисками, що обертаються, по полю більш рівномірно.

Постійно стежать за дією розсіюючих робочих органів, за правильністю натягнення транспортера. Слід підкреслити, що устаткування розкидання розвантажувальними ґратами і дротяною сіткою не може саме по собі виключити поломки прутков транспортера. Ретельно стежать за правильністю натягнення транспортера. Поломки прутков можливі також із-за заклинювання натяжного валу транспортера за відсутності в його підшипниках мастила.

Зазвичай при розсіванні гранульованих добрив вдосконалені розкидання мають ширину захоплення в 1,5-2 рази велику, ніж серійні. Нерівномірність внесення при цьому не перевищує 20%. Наприклад, при внесенні гранульованого суперфосфату серійним розкиданням 1 РМГ- робоча ширина захоплення - 12м при нерівномірності 52%, а вдосконаленим - відповідно 25 м і 14%. Серійна машина МВУ-5 розсіювала подвійний суперфосфат на робочій ширині захоплення 12,5 м з нерівномірністю 54,3%, а вдосконалена - на робочій ширині 22 м з нерівномірністю 12,3%.

Але якщо недбало виконати технологічне регулювання, своєчасно не очищати робочі органи розкидання, використовувати непідготовлені добрива, то якість їх розсівання буде незадовільною.

В процесі роботи своєчасно і якомога частіше очищають робочі органи розкидання, особливо лопатки відцентрових дисків. При їх злипанні вдосконалене розкидання не має переваг перед серійним, оскільки ширина розсівання може значно зменшитися (до 6 м), а рівномірність - різко збільшитися.

Несправність машин знижує якість розсівання добрив, різко зменшує робочу ширину захоплення. Так, недолік масла в гідросистемі, неправильне регулювання запобіжного клапана гідросистеми, зношеність гидронасоса і гідромотора приводять до зменшення частоти обертання розкидуючого диска.

Стежать за тим, щоб під час розсівання туков двигун трактора працював в номінальному режимі, не відбувалося зниження частоти обертання колінчастого валу двигуна.

Не можна довільно комплектувати з розкиданням енергетичний засіб. Так, при роботі 1РМГ-4 з трактором Т-40М або МВУ-8 з МТЗ-80 двигун переобтяжений, що скорочує частоту обертання дисків, а отже, і ширину захоплення.

Дотримують робочу ширину розсівання з точністю до ±1 м. Надмірне збільшення або зменшення відстані між суміжними проходами агрегату збільшує нерівномірність внесення добрив.

Після закінчення обробки всього поля вносять туки на поворотних смугах.

Якість розсівання оцінюється за мірою рівномірності розподілу добрив по полю і по відхиленню фактичної норми внесення їх від заданої.

Оцінка нерівномірності внесення мінеральних добрив проводиться безпосередньо на місці їх розсівання за допомогою переносного устаткування, що складається з п'яти дек, п'яти вішок, рулетки і мірної колби.

Дека 1 і вішки 2 розставляються за допомогою рулетки відповідно до схеми, де осями OiOi, O2O2 і Озоз позначені лінії проходу агрегату. Вони розташовані один від одного на відстані, рівному оптимальній ширині захоплення машини Bon = 2L. Положення осей зафіксоване на ділянці поля вішками 2. Площа кожного з дек повинна бути рівною 1 м^2. Форма бічних дек - квадратна, а центрального - прямокутна. Подовжня вісь центрального дека повинна бути суміщена з віссю ChCh.

Зведення про оптимальну ширину захоплення агрегату для використовуваного виду добрив повинні бути наперед відомі і поміщені в заводському керівництві по експлуатації машини.

Випробовуваний агрегат проїжджає уздовж осей OiOi, O2O2 і Озоз, рухаючись човниковим способом.

За допомогою мірної колби оцінюють кількість (навішування) добрив, зібрану в кожному з дек.

Обчислюється середній об'єм навішування q=P і різниця між її екстремальними (найбільшим і найменшим) значеннями R4 (розмах). За показниками q і R4 за допомогою номограми оцінюється значення показника нерівномірності розсівання V.

Размещено на Allbest.ru