Форми вираження оцінки показників якості. Вимоги до зелених молодих овочів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

Предмет: Стандартизація. Якість продукції рослинництва

План

1. Форми вираження оцінки показників якості

2. Вимоги до зеленних молодих овочів

1. Форми вираження оцінки показників якості

Форми вираження показників якості залежать методів визначення якості продукції. Методи визначення продукції бувають: вимірювальний, реєстраційний, розрахунковий, органолептичний, соціологічний, експертний.

В залежності від методів, що використовуються, форми висловлювання оцінок якості можуть бути різними - метричні, бальні, безрозмірні.

Метричні оцінки визначають результати вимірювань в існуючих системах метричних мір.

Бальні оцінки представляють собою спосіб висловлювання результатів вимірювань і оцінки якості продукції в балах. Його широко використовують при використанні органолептичних і експертних методів досліджень. Шкала бальної оцінки харчових продуктів коливається від 5 до 100 балів. Для оцінки продукції в балах використовують спеціальні стандартні оціночні таблиці.

Безрозмірні оцінки використовують для визначення рівня виробів різного призначення. При цьому способі оцінка висловлюється в долях одиниці або в %. Наприклад, при оцінці якості хліба, випеченого на поду, визначають формостійкість - це відношення висоти хліба до діаметра.

Якістю сільськогосподарської продукції необхідно управлять. Для цього потрібно регламентувати в стандартах не тільки якість вироблюваної продукції, але і технологію виробництва, організацію праці, форми матеріального і морального заохочення та ін.

Згідно ДеСТ 15467-79 «Управління якістю продукції. Основні поняття. Терміни і визначення», це дії, що здійснюються при створенні і експлуатації або вживанні продукції для установлення, забезпечення та підтримки необхідного рівня її якості.

Система управління якістю - це сукупність управлінських органів і суб'єктів управління, взаємодіючих за допомогою матеріально-технічних та інформаційних засобів при управлінні якістю. Вона включає колективи людей, технічні і матеріальні засоби, інформацію.

Контроль за якістю сільськогосподарської продукції і умовами її виробництва забезпечують державні інспекції по заготівлі і якості продукції Держагропрому та державна хлібна інспекція.

Інтегральний показник якості - це техніко-економічний показник якості продукції, заснована на зіставленні корисного сумарного ефекту від чи експлуатації споживання продукції і сумарних витрат на створення і чи експлуатацію споживання продукції:

I= = ,

овоч якість органолептичний цибулинний

де корисний сумарний ефект Е за термін служби продукції виражається в натуральній чи грошовій формі, а сумарні витрати З=З_с+З_е, виражається в грошовій формі, де З_с - капітальні витрати на створення (покупку) продукції, З_е - сума поточних витрат на чи експлуатацію споживання продукції за термін її служби.

Недоліки інтегрального показника - труднощі застосування до виробів сфери споживання, незастосовність для сировини і матеріалів, неврахування ергономических, естетических і інших властивостей. Він застосовний для виробів , ефект від експлуатації яких виражається в натуральній чи грошовій формі.

При використанні комплексних показників оцінка є числом, тому висновок про порівняльну оцінку очевидна: оцінювана продукція визнається відповідної рівню якості, обумовленому даною групою аналогів, якщо

К_мин Кіп К_макс,

де Кіп - комплексний показник якості оцінюваної продукції; К_мин, К_макс - мінімальне і максимальне значення комплексного показника якості аналогів.

Якщо КіпК_мин, то оцінювана продукція уступає рівню якості продукції даної групи аналогів, якщо Кіп К_макс, те перевершує його.

При техніко-вартісному методі як показник застосовується індекс питомих витрат на створення, застосування енергоємності і матеріалоємності. Кожна група витрат являє собою добуток розцінок на його одиницю продукції в натуральному вираженні. Індекс питомих витрат може бути записаний у виді формули:

I_е=(а_о*М^с*Е_н*К_р*К_м+а_т* +а_е*Е*К_с+а_м*М_п)*К_прз

де а_о, а_т, а_е, а_м - розцінки використання ресурсів на створення, застосування, енергію й основні матеріали, М_п - питомий показник ресурсоемкости,

М_п=,

де М - маса виробу, П - продуктивність, Т - тривалість роботи до списання, Е_н = 0,15 для ОПК - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, К_р - коефіцієнт обліку витрат на технічне обслуговування і ремонт, Т_уд - питома трудомісткість обслуговування виробу при виготовленні однієї деталі, К_з - коефіцієнт обліку додаткових заробітних плат і нарахувань на соцстрах, К_уд - коефіцієнт обліку умов праці, що впливає на продуктивність виробу, М_п - питомий показник матеріалоємності, приведеної до однієї деталі, К_с - коефіцієнт обліку витрат мастильних матеріалів, К_прз - коефіцієнт інших витрат, загальнозаводських і допоміжних, К_м - коефіцієнт обліку витрат на доставку.

Е= ,

де W - потужність, Q- питома витрата палива на одиницю потужності, К_ти - коефіцієнт технічного використання, К_вр - коефіцієнт приведення параметрів потужності до однієї одиниці часу, Р - експлуатаційна продуктивність, КПД - коефіцієнт корисної дії.

1. питомі витрати на проектування і створення технічного об'єкта.

2. питомі витрати, створені з застосуванням і експлуатацією цього об'єкта.

3. питомі витрати на енергоємність.

4. питомі витрати на застосування матеріалів.

2. Вимоги до зеленних молодих овочів

Зеленні овочі - це салат, шпинат, щавель. До цієї групи відносять також цибулю зелену, часник зелений, листя петрушки і селери, листкову капусту та ін. За складом харчових речовин зеленні овочі відрізняються між собою

Салат. Культивується п'ять видів салату: листковий, зривний, головчасний, ромен, спаржевий. Листковий салат утворює розетку листків, зривний має розетку листків у вигляді куща із стеблом висотою 40-80 см, головчастий формує з листків головку, ромен має дуже рихлу головку, яка складається з грубуватих листків подовженої форми, спаржевий - це рослина з стеблом, на якому розміщене подовжене листя.

Шпинат має розетку (5-12 листків) круглястої або продовгуватої форми темно-зеленого кольору.

Щавель росте в культурному і дикому вигляді на одному місці протягом 4 - 5 років. В їжу використовують молоде листя.

Таблиця 1. Хімічний склад зеленних овочів

Хвороби і пошкодження зеленних овочів. Зеленні овочі уражаються сірою, білою гнилями, несправжньою борошнистою росою, краєвим опіком листя (некроз), мозаїкою, чорною ніжкою (бактеріоз), тлями, гусінню совок, а також пошкоджуються механічно, в'януть, жовтіють.

Показники і градація якості зеленних овочів. Зеленні овочі на товарні сорти не поділяються. Якість їх визначають за такими показниками: зовнішній вигляд (свіжість, цілісність, колір, ступінь щільності, форма, розмір головок, довжина кочериги головчастих видів), довжина листків, пошкодження механічні, мікробіологічні, фізіологічні.

Таблиця.2. Хімічний склад цибулинних овочів

Цибулинні овочі місять також вітаміни В,, Bg, PP та ін., мінеральні речовини (калій, фосфор, кальцій, магній, залізо та ін.).

Цибуля зелена порівняно з цибулею ріпчастою має менше сухих речовин, але більше харчових волокон, калію, кальцію, магнію і у 3-6 разів більше вітаміну С, за що ціниться, особливо у зимовий і весняний періоди, коли інших свіжих овочів стає менше.

Цибуля-порей відома ще під назвами жемчужна, перлова цибуля, пор, прас. Їстівною частиною цієї цибулі є несправжнє стебло довжиною 15-ЗО см, товщиною 3-5 см і молоді листки, що мають плескату форму. Смак порею менш гострий, ніж ріпчастої цибулі.

Часник складається із зубків, вкритих зовнішньою сухою лускою, яка має забарвлення сріблясто-біле, біле, біле з сіруватим відтінком, сріблясто-біле з бузковим відтінком, темно-вишневе, фіолетове зі смугами.

Хвороби і пошкодження цибулинних овочів. Мікробіальні хвороби: шийкова гниль цибулі ріпчастої, мокра бактеріальна гниль, чорна плісень, зелена плісень часнику, гниль денця, бактеріоз часнику.

Пошкодження шкідниками: стеблева нематода, кліщі.

Фізіологічні захворювання: запарення, підморожування, проростання.

Механічні пошкодження: оголення цибулин, розриви зовнішньої луски, розчавлені цибулини, відпалі зубки часнику.

Показники і градація якості цибулинних овочів. Цибулю ріпчасту, що заготовлюється і поставляється, поділяють на три товарні сорти: вищий, 1-й, 2-й.

Якість і товарний сорт цибулі визначають за зовнішнім виглядом (чистота, цілісність, форма, забарвлення тощо), запахом, смаком, розміром у найбільшому поперечному діаметрі, довжиною висушеної шийки, кількістю цибулин оголених, пророслих, пошкоджених механічно, мікроорганізмами і шкідниками.

Часник, що заготовлюється і поставляється, поділяють на три товарні сорти: вищий, 1-й, 2-й.

Якість і товарний сорт часнику визначається за тими ж показниками, що і цибулі ріпчастої.

Цибуля зелена і цибуля-порей на товарні сорти не поділяється.

Капустяні овочі До капустяних овочів відносять капусту білоголову, червоноголову, савойську, цвітну, кольрабі, брюссельську (рис. 3.4), броколі, листкову. Вони мають неоднаковий склад основних харчових речовин (табл. 3).

Таблиця 3. Хімічний склад капустяних овочів

Крім вітаміну С в капустяних овочах є вітаміни РР, В1, B2, Е, Д1, Д2, аскорбіген, біотин.

Білоголова капуста у посівах капустяних овочів займає близько 98%.

Червоноголова капуста має головки меншого розміру, ніж білоголова і забарвлення листя від фіолетово-червоного до темно-червоного.

Цвітна капуста являє собою головку-суцвіття білого або кремового кольору.

Савойська капуста на відміну від білоголової має пухку головку плескатої або конусовидної форми. Листя у неї гофроване (зморшкувате) жовто-зеленого кольору (внутрішні листки - світло-жовтого).

Брюссельська капуста - на стеблі 40-80 см заввишки утворюється до 70 дрібних (маса 8-14 г) головок.

Кольрабі - їстівною частиною капусти є надземне потовщене стебло масою 150 - 200 г зеленого, фіолетового, білого кольору.

Броколі або спаржева капуста є різновидом цвітної капусти. Вона має квіткові бутони менших розмірів.

Листкова капуста вважається салатною культурою і вирощується в теплицях. В їжу використовують розетку листків.

Хвороби і пошкодження капустяних овочів. Капустяні овочі пошкоджуються мікроорганізмами (сірою, білою, сухою гнилями, слизистим бактеріозом, різоктоніозом, точковим некрозом, тумачністю, шкідниками - гусінню і тлею); механічно; фізіологічними захворюваннями (запарення, підморожування, в'янення, побуріння).

Показники і градація якості капустяних овочів. Капуста білоголова, що заготовляється і поставляється, на товарні сорти не поділяється. Капуста, що реалізується в роздрібній торговельній мережі, поділяється на два товарні сорти: відбірну і звичайну. Інші види капусти поділу на товарні сорти не мають.

Визначення якості і товарного сорту білоголової капусти проводиться за показниками: зовнішній вигляд (свіжість, цілість, чистота, форма, забарвлення головок тощо), смак і запах, щільність головки, зачищення головки, довжина кочериги над головкою, маса зачищеної головки, вміст головок з механічними пошкодженнями, забруднених, пророслих, тріснутих, загнилих, запарених, підморожених, з ознаками внутрішнього пожовтіння і побуріння.

Размещено на Allbest.ru