Народногосподарське значення картоплі

Размещено на http://www.allbest.ru/

9

Народногосподарське значення картоплі

Картопля - цінний продукт харчування. З неї готують понад 100 різних страв, виробляють крохмаль і інші продукти. Її використовують також на корм тваринам. Один кілограм картоплі забезпечує повну потребу людини у вітаміні С, майже повну потребу заліза та деяких вітамінів групи В, а його енергетична цінність дорівнює 830 кілокалорій. Білок за повноцінністю поступається білку курячого яйця. [15]

Площа посіву картоплі в Україні становить близько 1,5 млн. га., в тому числі в колективних і державних с.-г. підприємствах становить 0,5 млн. га. Урожайність середня становить до 150 ц/ га, висока 200 ц/ га і більше. [3]

Основні площі картоплі сконцентровано в сприятливих грунтово-кліматичних умовах - на Поліссі та західних районах Лісостепу. На ці райони припадає 80% площі, зайнятої картоплею. Здійснюються заходи щодо поліпшення селекційно-насінницької роботи, ефективного використання органічних і мінеральних добрив, і також дотримання всіх технологічних процесів.

Знання картоплі як важливої культури у сільськогосподарському виробництві академік Д. М. Прянишников охарактеризував так: “Вирощувати картоплю на полях - це те ж саме, що одержувати три колоси там, де раніше ріс один”.

Щодо універсальності використання з картоплею не може зрівнятися жодна інша сільськогосподарська культура. [рис. 2.1]

Бульби, які вирощують для харчових цілей, повинні мвти гладеньку шкірку і не глибокі вічка, а також повинні містити багато крохмалю, білка. Вміст крохмалю в бкльбах становить 14 - 25%, а в окремих сортів досягає 30%. Сирого протеїну міститься в середньому до 2%.

Кормова картопля, крім високого вмісту крохмалю, має півищений вміст протеїну. Для технічної переробки використовують лише високрохмалисті сорти. Білок в картоплі за біологічною ціністю стоїть значно вище білка інших с.-г. культур, у тому числі й пшениці. [24]

За кількістю поживних речовин, які можна одержати з одиниці площі, серед с.-г. культур, що в нас вирощуються, картоплі належить одне із перших місць. Поживних речовин з 1 га. вона дає в 2 - 4 рази більше, ніж жито або ячмінь. Якщо повноціність молочного білка прицняти за 100, то білок мяса становить 90, картоплі - 80, пшениці - 50 і овочів - 25%. Із девяти незамінних для людини амінокислот у картоплі виявленно вісім. [4]

Корисні для людини органічні і мінеральні речовини, що містяться у бульбах. Зокрема зола, яка складається з таких основних елементів: калію (67 - 70%), фосфору (7 - 10%), магнію і калію (6%).

При споживанні на добу 300 г. організм людини забезпечується майже на 50% добової норми у вітаміні С, 10 - 15 - у вітаміні В1(аневрині), 15 - РР (ніацині), 56 - В2 (рибофлаїні) і 1 - 2% у вітаміні А (каротині). У зварених, незабароп після збирання восени, бульбах міститься до 16 мл. % вітаміну С. Взимку картопля є одним з основних вітамінних продуктів. У достиглих свіжозібраних бульбах міститься 20 - 40 г. вітаміну С на 100 г. сирої речовини.

Дослідники дійшли до висновку, що норма споживання картоплі на одну дорослу людину за рік має становити у середньому 110 кг. У різних природноекономічних зонах цей показник неоднаковий.

Винятково велике значення має картопля як сировина для промисловості. З неї виготовляють крохмаль, клей, патоку, спирт, декстерин, глюкозу тощо. На заводах і фабриках з продуктів переробки картоплі виготовляють кінематографічну плівку, цінні лаки, каучук, духи, сагову крупу, картопляну крупу, смажену і сушену картоплю, крекери, різноманітні ліки і інші вироби. [24]

У текстильній промисловості широко використовують крохмаль при виготовленні пряжі, тканин, трикотажу, штучного шовкового полотна, а також у паперовій та деревообробній промисловості, у виробництві фармацептичних і косметичних виробів. Крохмаль і його похідні продукти використовують при бурінні свердловин для нафти, очищенні і збагаченні руди, при виготовленні леварних форм, у виробництві будівельних конструкцій і органічних кислот. Різноманітне застосування знаходить крохмаль у хімічній промисловості, особливо при виготовленні синтетичних матеріалів і виробів з них.

Картопляна патока є цінною сировиною для виробництва кондитерських виробів (цукерок і карамелі). Патоку і глюкозу використовують при виробництві хлібобулочних виробів, консервованих компотів, соків і соусів, варення, морозива, лікеру і вин, газових напоїв і сиропів.

Картоплю використовують для виготовлення спирту. Його широко застосовують у різних галузях легкої промисловості: виробництво бутилового спирту, лаків, гліцерину, молочної кислоти.

За строками достигання сорти картоплі поділяють на ранні (формують господарсько-цінний урожай через 50 - 60 днів після садіння); середньоранній (формують урожай через 60 - 70 днів); середньостиглі (через 80 - 100 днів); середньопізні (через 110 - 120 днів); пізні (120 - 125 днів).

На Україні з ранньостиглих сортів вирощують Вармас, Царниківську; із середньоранніх - Бородянську, Львівську; із середньостиглих - Вогник, Столову 19; із середньопізніх - Сулев, Лорх; із пізноьстиглих - Темп, Вольман.

Стебла картоплі ребристі 50 - 100 см. (малюнок 1.2) заввишки, зеленого або коричневого кольору діаметром при основі 4 - 20 мм. Форма листків у картоплі непарно-переривчасто-пірчасто-розсічена, складається з доль, дольок і долечок. Характер розвитку частин у листках є сортовою ознакою.

Квітки самозапильні, із зрослими пелюстками забарвленими в білий, сірий, фіолетові кольори. Колір квіток завжди враховують при визначені сорту. Квітки зібрані у суцвіття - закрут. Відношення маси стебел до маси бульб рівно 1/3...1/2.

Шкідники картоплі.

Найбільшої шкоди придає картоплі колорадський жук. Вперше колорадський жук був описаний американським ентомологом Томасом Сейєм як новий вид листоїда. Особливо значні пошкодження картоплі у штаті Колорадо були зареєстровані у 1859 р. З цих місць почалося інтенсивне поширення жука, який здобув назву колорадського картопляного жука - представником родини жуків листоїдів. [27]

Колорадського жука легко відрізнити від більшості видів листоїдів за п'ятьма чорними повздовжніми смугами на кожнім надкриллі. Це забарвлення не характерне для європейської форми листоїдів, що надає колорадському жуку в нашій фауні надзвичайного вигляду.

Дорослий колорадський жук - досить велика комаха. Його довжина коливається в межах від 9 - 12, ширина 6 - 8 мм. Тіло жука коротке овальне, яйцеподібне, зверху сильно опукле, знизу плоске, блискуче, червоно-жовте з світлими над крилами, кожне з яких має п'ять чорних смуг. Голова, передньоспинка та ноги жовтувато-червоні. Голова мало помітна, тому що втягнута в передньогруди і майже вертикально опущена до низу. Форма голови округла, ширина її більша від довжини. На середині голови є чорна пляма, за формою майже рівнобедрений трикутник, на боках помітні овальні плями. Лоб і тім'я слабо опуклі, в рідких крапкових ямках. Очі чорні, богоподібні, вузькі і розміщені з боків голови. Прості очі відсутні. На рівні переднього краю очей кріпляться одинадцяти членикові вусики. Перші п'ять члеників коричневі, шість останніх чорні. Передньоспинка досить опукла з чорними плямами, розміщення і форма яких дуже мінливі. Найбільш характерні дві плями в центральній частині передньоспинки - видовжені, часто з'єднуються і утворюють малюнок, подібний до римської цифри V або до латинської літери V.

Ротовий апарат гризучого типу. Верхня губа поперечна. Мандибули мають три характерних тупих зубці і четвертий майже непомітний. Нижньощелепні щупальця короткі. Нижня губа має три членикові щупальці. Крила добре розвинуті, перетинчасті, тонкі, в місцях поперечних перетинів мають білі плями. Жилки темно-коричневі або жовті. Ноги ходильного типу, досить короткі, вертлюг трикутний, стегна злегка потовщені. Лапки чотири членикові. Перші три членики знизу з густою волосяною щіткою, четвертий - вузький і довгий, має тонкі кігтики без зубця.

Черевце складається з семи тернітів, прикритих над крилами. Сьомий терніт майже вдвоє довший за інший і значно хітинізований. Знизу черевце має п'ять добре примітних хітинізованих стернітів.

Статевий диморфізм виражений дуже слабо. Самка крупніша за самця, але ця ознака не надійна. Останній стерніт у самців більш випуклий, з повздовжньою вдавленою лінією; його задній край виразно притуплений. У самки останній стерніт з округло-трикутним заднім краєм, борозенка відсутня.

Маса самок і самців коливається від 119 до 240 мг. Більш крупні самки відкладають значно більшу кількість яєць. Так, за даними спостережень господарства Василівського району Київської області, самки з середньою масою 119,4 мг. відкладають в середньому по 278 яєць, масою 151 та 190 мг. відповідно 443 і 812 яєць. Яйця довгасто овальні з гладенькою блискучою поверхнею, довжиною 1,7 - 1,8 мм.

Личинка має чотири віки. Залежно від віку і умов живлення розмір і колір є різні. Характерною ознакою колорадського жука є м'ясисто липке тіло, яке зверху опукле, наче горбате, а знизу плоске. В передній частині тіла три пари ніг чорного кольору. Личинка першого віку темно-сіра, вкрита волоскам, довжина 1,5 - 2,4 мм.; другого віку довжиною 2,5 - 4,5 мм.; червона, волоски розміщені рідко, третього віку червоно-жовта (цегляна), довжиною 4,6 - 9 мм.; четвертого віку 9,1 - 16 мм. оранжево-жовта (цегляна). Личинка першого віку після відродження обов'язково поїдає хоріона, в противному разі вона гине.

Лялечка вільна, за формою тіла нагадує жука, рожево або оранжево-жовта, довжиною 9,2 мм. (середня), шириною 6,4 мм. (максимальна).

Зимують жуки в ґрунті на різній глибині. Вихід жуків, що перезимували, з ґрунту проводиться протягом двох - трьох тижнів і часто затягуються на два - три місяці. Температура повітря і ґрунту є одним із важливих факторів, який впливає на цей процес. Жуки починають виходити з ґрунту, коли він на глибині 20 см. прогріється до 14 - 15° С, але початок просування їх в грунті у верхні шари спостерігаються вже близько 5° С. Строки виходу жуків в одній і тій же місцевості можуть змінюватися залежно від погодних умов року. Якщо переважає висока температура на весні то жуки виходять на 1 - 2 тижні швидше середніх строків, і навпаки, за прохолодної погоди затримуються. Але частіше жуки виходять з грунту приблизно в одні і ті ж календарні строки - в середині - кінці квітня, коли в масі зацвітає кульбаба.

Весняний вихід з грунту жуків, які перезимували залежно від погодних умов може розтягуватися на 25 - 35 і більше днів. При знижені температури він сповільнюється, а іноді тимчасово припиняється повністю. В динаміці виходу жуків можуть спостерігатися два - три піки з максимум виходу шкідника при підвищенні температури.

Кількість перших жуків на поверхні ґрунту непостійна, часто більшість їх знову йде в ґрунт або ховається під грудочками при першому похолоданні чи при відсутності кормової рослинності. В легких ґрунтах за механічним складом вихід жуків відбувається 5 - 7 днів раніше ніж на важких (суглинкових і глеюватих). Дружній вихід жуків з місць зимівлі відбувається при раптовому і стійкому потеплінні, яке настає після випадання теплих дощів. Вологість має вирішальне значення, тому що жуки йдуть на зимівлю із зниженим вмістом води і в весняний період для відновлення їх активності необхідно повний водний баланс. Ось чому після малосніжних зим жуки з'являються після того як пройдуть дощі.

Види обробітку насаджень.

Для обробітку насаджень картоплі застосовують тракторні та авіаційні оприскувачі. Залежно від місцевих умов в одних випадках більш доцільно використовувати літаки або вертольоти, в інших - тракторні обприскувачі або ранцеву і точкової апаратуру. [10]

Основні обробки відносно великих площ слід проводити за допомогою тракторної вентиляторної або штангової апаратури, а якщо є можливість то поєднувати їх з авіаційними обробками. На присадибних ділянках, городах посіви картоплі обробляють лиши за допомогою ранцевої і точкової апаратури й тільки в окремих випадках - тракторною, пристосовуючи її до умов (використання довгих шланг та переносної шланги).

Обприскування є одним з основних способів застосування пестицидів для захисту с.- г. культур. Він полягає в нанесені на поверхню рослин, комах, ґрунту розпилених пестицидів або їх робочих рідин: суспензій, емульсій. картопля колорадський жук

Розрізняють звичайне, мало об'ємне і ультра об'ємне обприскування. При звичайному витрата робочої рідини становить 200 - 400 л/г. Витрата робочої рідини на мало об'ємному обприскуванні порівняно з звичайним зменшується в 3 - 10 разів, а пестицидів залишається незмінною, тобто збільшується концентрація. [11]

При ультра об'ємному обприскуванні застосовують готові заводські препарати (процес приготування робочих рідин повністю виключається), витрата яких становить 0,5 - 3 л/га. на польових культурах.

Тракторні обприскувачі поділяються на: причіпні, зачіпні та монтовані.

Обприскувачі складаються з робочих і допоміжних органів. До робочих належить насос, розпилювальні та заправні пристрої, мішалки; до допоміжних - рама, резервуар, фільтри, регулятори тиску, всмоктувальна та нагнітальна магістралі, органи керування, ходова частина (для причіпних оприскувачів).

Системою машин передбачається широка уніфікація робочих та допоміжних органів і складається з одиниць.

Робочі органи обприскувачів.

Обприскувач мало об'ємний причіпний штанговий ОП-2000-01 призначений для обробки польових культур пестицидами, а також для внесення рідин комплексних і інших добрив шляхом поверхневого обприскування. Обприскувач являє собою одновісний напівпричіп, який агрегатується із трактором. Він складається із шасі, бака для робочої рідини з гідравлічною мішалкою , насосного агрегату , регулятора тиску , всмоктувальної і напірної магістралей, розпилювального робочого органа - штанги .

Обертається робоче колесо від центрового насоса від ВВП трактора через кардану передачу і редуктор насосного агрегату. Насосом з бака через всмоктувальну магістраль і розподільник рідина засмоктується і під тиском подається до регулятора тиску . залишки рідини надходять через гідро мішалку в бак . за допомогою регулятора встановлюється потрібний тиск в напірній комунікації поворотом штока, який потім штопорять ручкою.

Робоча рідина подається з регулятора тиску на кожну половину штанги окремо. Для цього на регуляторі тиску передбачено два відводи, кожен з яких закривається клапанами . від розподільника рідини надходить через фільтри і напірну магістраль на штангу , напірні фільтри забезпечують очищення робочої рідини, що надходить з бака оприскувача на штангу.

Штанга призначена для розподілу робочої рідини по поверхні оброблювальної ділянки і складається з п'яти несучих металічних секцій, виконаних у вигляді плоских ферм: однієї центральної, двох проміжних і двох крайніх, шарнірно з'єднаних між собою за допомогою осей. Центральна секція підвищується до поперечних шарнірно за допомогою серг, за рахунок чого досягається маятникова підвіска штанги.

Штанга комплектується дефлекторними розпилювачами діаметром 1,6 і 4 мм. Керування гідроциліндрами механізму складання і піднімання штанги здійснюється з кабіни трактора за допомогою рукоятки розподільника трактора. Заправляють обприскувач спеціальними заправ очними засобами через кран в кінці горловини бака, що дозволяє не відкривати кришку.

Само заправка обприскувача виконується власними насосами , які через розподільник з'єднується зі заправним рукавом . [29]

Розподільник , встановлено у всмоктувальній комунікації між баком і насосом 6 обприскувачем, забезпечує переключення подачі робочої рідини в насос - з бака обприскувача або з сторонніх місткостей при самозаправці. Для самозапраавки до розподільника приєднується заправний рукав .

Від цепний насос працюватиме лише в тому випадку, коли його корпус і всмоктувальна магістраль будуть заповненні робочою рідиною.

Завантаження оприскувача легко розчиненими концентрованими сухими або рідкими отрутохімікатами здійснюється з місткості за допомогою струменевого насоса 18 при працюючому насосі 6. кількість рідини в баку контролюється за показами рівнеміра .

При само заправці обприскувача рукоятка регулятора тиску забезпечує звільнення клапана і переключення регулятора тиску на повне переливання, не порушуючи режимів налагодження.

Задана норма витрат робочої рідини досягається встановленням на штанзі певної кількості розпилювачів з відповідним діаметром вихідного отвору, а також регулювання за допомогою регулятора необхідного робочого тиску, який контролюється манометром . [30]

Размещено на Allbest.ru