Технологія вирощування гороху
Сорти, попередники та місце в сівозміні при вирощуванні гороху. Обробіток ґрунту, удобрення, сівба та догляд за посівами, збирання. Завантаження тракторів та сільськогосподарських машин, затрати на паливно-мастильні матеріали при збиранні врожаю.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.06.2011 |
| Размер файла | 90,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
Сучасний рівень валового виробництва зерна зернобобових культур у країні не задовольняє потреб народного господарства. Розрахунки показують, що вони можуть бути задоволені при доведенні валових зборів зерна їх в Україні не менш як до 10-12 млн т.
Основний напрям успішного вирішення цієї проблеми - подальше підвищення середньої врожайності зернобобових культур в усіх районах їх вирощування.
В Україні зернові бобові культури вирощують на всій території з переважанням у Лісостепу та на Поліссі холодостійких і вологолюбних (горох, кормові боби, сочевиця, люпин), у Степу - посухостійких (нут, чина, соя), в усіх зонах - квасолі. Серед зернових бобових культур, які вирощують в СНД, горох займає найбільші посівні площі - до 5 млн га, що становить близько 30% світової площі. Таке велике поширення гороху пояснюється його високою середньою врожайністю та цінними продовольчими й кормовими якостями.
Зерно гороху містить від 16 до 36 % білка, до 54 % вуглеводів, 1,6 % жиру, понад З % зольних речовин.
Білок гороху є повноцінним за амінокислотним складом і засвоюється в 1,5 раза краще, ніж білок пшениці.
В ньому міститься 4,66 % лізину, 11,4 % аргініну, 1,17 % триптофану (від сумарної кількості білка), тоді як у складі білка пшениці - тільки 2,32 % лізину та 3,56 % аргініну.
Горох добре розварюється і широко вживається в їжу у вигляді різноманітних продуктів харчування, які відзначаються приємним смаком і високою поживністю. Зелене недозріле насіння гороху («зелений горошок»), а також недозрілі плоди овочевих сортів мають промислово-сировинне значення. Його, зокрема, широко використовують у консервній промисловості. Насіння зеленого гороху містить значну кількість вітамінів А, В, С, мінеральних речовин і є цінним дієтичним продуктом харчування.
Борошно із зерна гороху використовують як важливий концентрований корм, в 1 кг якого міститься 1,17 корм. од. і 180-240 г перетравного протеїну.
Тваринам згодовують зелену масу, сіно, а також солому гороху, кормова поживність яких, завдяки підвищеному вмісту білка, значновища, ніж злакових культур.
1. Технологія вирощування гороху
Технологія вирощування. Інтенсивна технологія вирощування гороху, як і інших зернобобових культур, полягає у проведенні системи агротехнічних та організаційних заходів, спрямованих на одержання високих урожаїв зерна. Вона передбачає: дотримання науково обґрунтованого розміщення посівів гороху в сівозміні, впровадження високоврожайних сортів, придатних для механізованого вирощування, застосування оптимальних норм добрив, високоякісний основний і передпосівний обробітки ґрунту, науково обґрунтоване використання пестицидів або механічного догляду та комплексу високопродуктивних машин, прогресивну організацію праці.
1.1 Сорти, попередники та місце в сівозміні
Сорти. Районовані в Україні й СНД сорти зернового гороху належать переважно до середньостиглих сортотипів. Серед них поширені: Аграрій, Акціонер, Вінничанин, Грапіс, Інтенсивний 92, Надійний, Норд, Топаз 2, Світязь, Таловець 50, Харківський 85 та ін.
Серед кормових (укісних) сортів районовано: Богун. Донбас, Зер-ноградський, Урожайний, Кормовик, Люлинецький 1, Подільський, Резонатор, Усатий 90 та ін.
У виробництві поки що мало невилягаючих сортів, так званих штамбових, вусатих. Проблема ця давня, проте й досі практично не вирішена в промисловому масштабі. Такі сорти дають змогу обходитись без роздільного збирання гороху, яке спричинює великі втрати зерна, і перейти на пряме збирання.
Залежно від зони вирощування горох у сівозміні висівають після удобрених озимих культур, кукурудзи на зерно або силос, картоплі, льону-довгунця, у районах достатнього зволоження - після цукрових буряків.
Не слід сіяти горох після або поблизу (ближче 1 км) інших бобових культур, з якими в нього багато спільних шкідників. Не рекомендується також часто (через кожні 4-5 років) повертати горох у сівозміні на його попереднє місце, щоб запобігти так званій горохо-втомі: горох сильно уражується кореневими гнилями, фузаріозом, пошкоджується нематодами, плодожеркою, бульбочковими довгоносиками, гороховим комариком.
Горох можна вирощувати на зелений корм як післяжнивну культуру, а скоростиглі сорти - як парозаймаючу.
1.2 Обробіток ґрунту
На посівах гороху, розміщених після стерньових попередників (озимої пшениці), при наявності однорічних бур'янів проводять одне дискування (ЛДГ-15) на глибину 6-8 см і звичайну зяблеву оранку плугами ПЛН-5-35 або ПЛП-6-35 на глибину 20-22 см, на деградованих чорноземах 25-27 см, дерново-підзолистих ґрунтах - на глибину орного шару. Якщо поле забур'янене кореневищними бур'янами, його дискують двічі дисковими лущильниками або боронами (ЛДГ-10А, ЛДГ-15А, БДТ-7) на глибину 10-12 см; на площах з коренепаростковими бур'янами - перший раз дискують на глибину 6-8 см, другий - через 10 - 15 днів лемішними лущильниками (ППЛ-10-25) на глибину 12 - 14 см. Зяблеву оранку проводять на глибину 20-22 см. У Лісостепу й на Поліссі віддають перевагу ранній зяблевій оранці, яка дає змогу застосувати напівпаровий обробіток для очищення поля від бур'янів і накопичити в ґрунті більше вологи.
При вирощуванні гороху після кукурудзи площу після збирання останньої двічі дискують у поперечних напрямках важкими дисковими боронами (БДТ-3, БДТ-7) на глибину 10 - 12 см і орють на зяб на глибину 25-27 см.
Розміщуючи горох після цукрових буряків, картоплі, поле здебільшого не лущать, а обмежуються лише зяблевою оранкою на глибину 22-25 см.
У районах вітрової ерозії поле після стерньових попередників обробляють плоско різами КПГ-2-250, КПГ-250.
Зважаючи на вологолюбність гороху, високі потреби його у волозі під час проростання насіння, надають великого значення передпосівному обробітку ґрунту. Головна мета його - максимально зберегти вологу в ґрунті і створити дрібно грудочкувату структуру посівного шару для якісної сівби гороху. Такий обробіток починають відразу після настання фізичної стиглості ґрунту з розпушування важкими або середніми боронами (БЗТС-1,0) у комплексі з шлейфами, яке проводять під кутом до оранки. Через день-два. а на півдні в один день починають передпосівний обробіток паровими культиваторами (КПС-4) в агрегаті із середніми боронами на глибину 6-8 см. У посушливу весну передпосівний обробіток ґрунту доцільно проводити комбінованими агрегатами РВК-3,0, РВК-3,6, які за один прохід культивують, вирівнюють, боронують і коткують ґрунт. При цьому зменшуються втрати ґрунтової вологи через випаровування. На важких запливаючих ґрунтах Лісостепу навесні площу до сівби гороху двічі культивують - на 8-10 і 6-8 см.
1.3 Удобрення
Горох, формуючи врожай, виносить з ґрунту значну кількість поживних речовин: на 1 ц зерна 4,5-6 кг азоту, 1,6-2 кг фосфору, 2-3 кг калію, 2,5-3 кг кальцію, 0,8-1,3 кг магнію і мікроелементи (молібден, бор та ін.). Через це, а також у зв'язку з тим, що в гороху недостатньо розвинена коренева система і короткий вегетаційний період він добре реагує на внесення добрив. Оскільки горох є азотфіксуючою рослиною і азотом значною мірою забезпечується завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями, його посіви удобрюють переважно фосфорними та калійними добривами, які сприяють кращому розвитку кореневої системи, підвищують активність бульбочкових бактерій. Проте на бідних дерново-підзолистих та інших ґрунтах (при вирощуванні гороху, наприклад, після кукурудзи, яка засвоює з ґрунту багато азоту) під горох слід вносити, крім фосфору й калію, також азот.
Фосфорні і калійні добрива вносять, як правило, врозкид машинами РУМ-5, РУМ-8, ІРМГ-4 - під основний обробіток ґрунту, азотні - під передпосівну культивацію. Фосфорні добрива дозою 10-15 кг вносять також у рядки під час сівби гороху. Середні норми добрив - 45-60 кг/га фосфору, калію і азоту. Для стимуляції життєдіяльності бульбочкових бактерій вносять мікродобрива - в рядки 50-70 кг/га гранульованого молібденізованого суперфосфату. Розчином молібдату амонію можна обприскувати також насіння з розрахунку на 1 т насіння 200-300 г препарату, розчиненого в 5-10 л води. Обробляти насіння молібденом доцільно одночасно з обробкою його бактеріальним препаратом ризоторфіном у день сівби.
Кислі ґрунти при вирощуванні гороху треба обов'язково вапнувати, вносячи 6-7 т/га дефекату, солонцюваті - гіпсувати (3-5 т/га гіпсу).
Органічні добрива безпосередньо під горох не вносять, бо вони викликають надмірний ріст вегетативної маси.
1.4 Сівба
Урожайність гороху значною мірою залежить від якості насіння. Висівати треба добре сформоване, добірне за крупністю, чисте, не пошкоджене гороховим зерноїдом (брухусом), високо кондиційне насіння 1-3 репродукції.
Готуючи насіння гороху до сівби, його насамперед слід перевірити на наявність зерноїда. У разі виявлення останнього пошкоджене насіння видаляють (на бурякових гірках або зануренням посівного матеріалу в 5-10 %-й розчин аміачної селітри, в якому таке насіння спливає на поверхню розчину). Занурене здорове насіння промивають водою і провітрюють на сонці до сипкого стану. Щоб запобігти захворюванню гороху, насіння за 3-4 тижні до сівби протруюють на машинах ПС-10А, ПСШ-5 та інших, використовуючи такі препарати, як фундазол (3 кг/т), тигам (4-6 кг/т) або тачигарен, який особливо ефективний проти кореневих гнилей (1-2 кг/т в 5-10 л води).
Протруєне завчасно насіння обробляють безпосередньо перед сівбою бактеріальним препаратом ризоторфіном. Одночасно з протруюванням можна застосовувати ризоторфін лише при використанні фундазолу. Інші протруювачі при поєднанні з ризоторфіном знищують бульбочкові бактерії. Застосування ризоторфіну особливо ефективне, коли горох висівають у сівозміні один раз за ротацію.
Горох - культура найраніших строків сівби. У разі запізнення з висіванням на 5-10 днів урожай зерна гороху знижується в західному Лісостепу на 4-7 ц/га, східному 4-9, центральному на 5-8 ц/га.
Починають сівбу при настанні фізичної стиглості ґрунту відразу після його передпосівного обробітку.
Сіють горох переважно звичайним рядковим способом зерновими сівалками, наприклад, СЗ-3,6, СЗП-3,6 та ін. Сошники при цьому менше забиваються вологим ґрунтом і насіння висівається рівномір ніше, ніж при вузькорядній сівбі.
Норми висіву гороху залежать від зони вирощування, особливостей сорту, посівних якостей насіння.
Рекомендовані зональні норми висіву становлять: для південних степових районів України 0,9-1,0 млн схожих зерен на 1 га, лісостепових 1,3-1,4 млн, поліських до 1,5 млн. Для низькорослих сортів норму висіву збільшують на 0,1-0,2 млн зерен, а для високорослих приблизно на стільки ж зменшують. Крупнозерні сорти сіють рідше, ніж дрібно зерні. За вузькорядної сівби або при висіванні насіння в сухий ґрунт норму висіву збільшують на 10-15%.
Глибина загортання насіння на важких ґрунтах 4-5 см, середніх і легких 6-7 см. При пересиханні посівного шару, враховуючи, що горох не виносить на поверхню сім'ядолі, насіння, насамперед крупнозерних сортів, можна загортати на глибину 8-10 см.
1.5 Догляд за посівами
Першим заходом догляду за горохом у посушливу весну є післяпосівне коткування ґрунту, яке сприяє підтягуванню вологи до насіння та кращому контактуванню його з ґрунтом. Цей захід забезпечує також більш якісне збирання гороху жатками. Для коткування використовують гладкі котки СКГ-2,2 або 3КВГ-1,4 в агрегаті з посівними борінками для створення мульчую чого шару ґрунту або кільчасто-шпорові ЗККШ-6. Якщо немає гербіцидів, до появи сходів проводять одне-два боронування для знищення бур'янів у фазі «білої ниточки» і зменшення випаровування ґрунтової вологи.
З появою сходів посіви також боронують (під кутом до сівби) зубовими або сітчастими боронами БЗС-1,0, ЗБП-0,6А, БСО-4А та іншими. Боронування повторюють, коли на рослинах буде 3-4 листки (до утворення вусиків).
Щоб запобігти значному обламуванню соковитих рослин, боронування слід проводити вдень не раніше 11-12 год. в суху погоду, коли рослини втрачають тургор і менше пошкоджуються зубцями борін, а знищені бур'яни швидше підсихають.
У посівах гороху одно - і двосім'ядольні бур'яни знищують також гербіцидами 2М-4ХМ (2,5-3,8 кг/га) або 48 %-м базаграном (3-4 л/га), обприскуючи рослини водними розчинами у фазі 3-4 листків; при виявленні бульбочкових довгоносиків (10-15 шт. на 1 м2) сходи гороху обприскують 30% метафосом (0,5-0,7 л/га), 50%-м поліхлоркамфеном (1,6-3 л/га за препаратом). Рекомендується обприскувати горох на початку бутонізації препаратом ТУР з розрахунку 3-6 кг/га д. р. При застосуванні ТУРу поліпшується розвиток кореневої системи гороху, збільшується кількість бобів на рослинах, гине попелиця. Цим препаратом можна також обробляти насіння гороху (1,5-3 кг/т) або вносити його під передпосівну культивацію дозою 6 кг/га за д.р.
Під час бутонізації та на початку цвітіння горох обприскують розчином 20%-го метафосу (0,5-1 л/га) для знищення зерноїда. Повторюють обприскування через кожні 6-8 днів (на початку цвітіння) зменшеною нормою препарату (на 40-50 %). Можна використовувати також 40 %-й фосфамід (0,5-1 л/га) та інші засоби, які одночасно знищують горохову попелицю та горохового комарика.
Проти аскохітозу, антракнозу горох обприскують 1%-м розчином бордоської рідини; проти борошнистої роси використовують цинеб (2-4 кг/га).
1.6 Збирання
Боби гороху дозрівають нерівномірно спочатку нижні, потім у верхніх ярусах. Строки збирання визначають, зважаючи на стан дозрівання (пожовтіння) 60-75 % нижніх і середніх бобів на рослинах, у яких формується найкрупніше, добірне насіння. Починають збирання, коли насіння в пожовклих нижніх і середніх бобах затвердіє (матиме вологість 30-35%), набере форми й забарвлення, типових для сорту. Чекати, поки дозріють верхні боби, які становлять приблизно третю частину усіх бобів на рослині, не можна, бо через розтріскування нижніх бобів втрачається найцінніше зерно. Не слід також поспішати із збиранням, коли на рослинах дозріло близько половини бобів, що призводить до недобору врожаю за рахунок недозрілого насіння, маса 1000 шт. якого на 1030 г менша, ніж дозрілого.
Збирають горох переважно роздільним способом. Скошують косарками КС-2,1, КЗН-2,1, які обладнані пристроями ПВ-2,1 і здвоювачами валків ПБ-4 або жатками ЖРБ-4,2 та ін. На 3-4-й день після скошування й підсихання валків, коли вологість зерна досягне 16-19%, їх підбирають і обмолочують зерновими комбайнами СК-4, СК-5 з підбирачами ППТ-ЗА, ППТ-3. Обмолочують при зменшеній частоті обертів барабанів молотарок до 400-500 об/хв, що запобігає дробленню зерна.
На півдні України при вирощуванні короткостеблових сортів гороху, що не обсипаються, застосовують також однофазне збирання гороху, яке проводять при повній стиглості бобів з вологістю насіння 15-16%.
Обмолочене й очищене насіння зберігають при вологості 14 - 15 %.
2. Розробка технологічної карти на вирощування гороху
При складанні технологічної карти на вирощування гороху необхідні такі первинні дані: попередники, площа, на якій планується вирощування картоплі; планова врожайність гороху, т/га; норма витрати кг/га: насіння, розчинів пестицидів; норми внесення добрив (мінеральних і органічних), т/га; відстані перевезення: насіння, органічних і мінеральних добрив, розчинів пестицидів, основної і побічної продукції.
Наведемо порядок розрахунку технологічної карти на прикладі операції збирання.
В графу 1 технологічної карти вписують в календарній послідовності механізовані роботи. Агротехнічні вимоги та показники якості проставляємо в графі 2, де зазначають глибину обробітку ґрунту чи загортання насіння, норму внесення добрив і висіву насіння, врожайність та інші показники, що визначають якість виконання робіт. Підбір і обмолот валків з подрібненням соломи 2,8 т/га.
В графі 3 вказуємо об'єм робіт, який для збирання дорівнюватиме площі поля 42 га.
В графі 4 вказуємо оптимальні календарні терміни початку та закінчення робіт для даного господарства. Кількість робочих днів (графа 5) призначаємо відповідно до агротехнічних вимог на проведення певної операції. Для збирання кількість робочих днів дорівнює 10.
Тривалість робочого дня (графа 7приймаємо рівною 10 год.
Для збирання вибираємо агрегат в складі комбайн СК-5 та причіп 2ПТС-4.
Агрегат обслуговує один механізатор (графа 11).
Норму виробітку за зміну (графа 13) встановлюємо за типовими нормами виробітку на сільськогосподарські механізовані роботи. Діючі норми виробітку на механізовані роботи розраховані на тривалість зміни 7 год, тому продуктивність агрегату за годину змінного часу (графа 12) визначаємо за формулою:
, (2.1)
де W - продуктивність агрегату за годину змінного часу, га/год;
Wзм - виробіток агрегату за зміну, га/зм;
Тзм - тривалість зміни, Тзм = 7 год.
га/год.
Виробіток агрегату за добу (графа 14) визначаємо за формулою:
, (2.2)
де Wд - виробіток агрегату за добу, га/доб;
Тд - тривалість робочого дня, Тд = 10 год.
га/добу.
Кількість днів роботи Др визначаємо виходячи з допустимої кількості календарних днів на виконання роботи Дк (графа 5) та коефіцієнта використання календарного часу:
, (2.3)
де - коефіцієнт використання календарного часу, = 0,8.
.
Виробіток агрегату за агротехнічний термін (графа 15) визначаємо за формулою:
, (2.4)
де Wа - виробіток агрегату за агротехнічний термін, га;
Др - кількість робочих днів (графа 6).
га.
Витрату палива на одиницю виконаної роботи gга (графа 16) приймаємо за нормами витрати палива. Для збирання обраним агрегатом gга = 9,6кг/га.
Витрату палива на весь обсяг роботи gс (графа 17) визначаємо множенням витрати палива на одиницю виконаної роботи (графа 16) на обсяг роботи (графа 3):
. (2.5)
кг.
Число необхідних тракторів nа (графа 18) для виконання даного обсягу робіт підраховуємо в залежності від числа робочих днів Др (графа 6), тривалості робочого дня Тд (графа 7) і годинної продуктивності агрегату (графа 12) за формулою (з округленням до цілого більшого числа):
, (2.6)
де - об'єм робіт, га (графа 3).
, приймаємо nа = 1.
Після визначення числа необхідних агрегатів уточнюємо кількість днів роботи і записують в графу 6:
. (2.7)
.
Число необхідних сільськогосподарських машин nм (графа 19) визначається за формулою:
, (2.8)
де пма - кількість машин в агрегаті (графа 10); пма = 1;
.
Кількість трактористів-машиністів mт визначають множенням кількості агрегатів на кількість змін роботи, тобто
, (2.9)
де Кз - кількість змін роботи Кз = 1.
.
Кількість допоміжних працівників mд визначають за формулою:
. (2.10)
Кількість нормо годин Нг роботи агрегату (графа 22) визначаємо за формулою:
. (2.11)
Еталонний виробіток трактора (графа 23) приймаємо з довідника.
Обсяг робіт в у.е.га у.е.га (графа 24) визначаємо перемножуванням числа нормо годин на еталонний виробіток трактора:
Затрати праці на одиницю роботи Зп (графа 25) та на весь обсяг робіт Зс (графа 26) визначаємо за формулами:
. (2.13)
.
. (2.14)
.люд.-год.
3. Планування роботи машино-тракторного парку
3.1 Побудова графіка машинно-використання
Для з'ясування повної картини завантаження комплексу машин протягом періоду виробництва заданої культури на підставі розробленої технологічної карти будують графік машино використання.
Графіком машинно-використання називається діаграма, яка показує скільки тракторів певного типу повинно працювати в різний час польових робіт.
Графік будують у прямокутних декартових координатах. З технологічної карти використовуємо гр. 4 і 18. У прийнятому масштабі на вісь абсцис відкладають (1…2 мм на один день) календарні строки по місяцях, а по вісі ординат відкладають кількість тракторів (наприклад, 10мм - 1 трактор). При цьому на графіку одержують прямокутник площа якого відображає необхідну кількість тракторів (машино-днів) необхідних для виконання виробничої операції.
Для зручності користування прямокутнику проставляємо номер (код) операції і марку трактора.
Їх загальна висота (верхня межа на графіку) визначає кількість енергетичних засобів необхідно для виконання запланованого обсягу механізованих робіт при виробництві даної культури.
Якщо на графіку максимальна потреба в енергетичних засобах виявляється більшою, ніж розрахункова і тільки на короткому проміжку календарного строку - пікове навантаження то потрібно внести корегування в технологічну карту і провести корегування графіка машино використання з таким розрахунком, щоб не було негативного впливу на кінцевий виробничий результат.
Для вирощування даної культури на площі 70 га необхідно таку кількість тракторів три Т-150К і два ЮМЗ-6АЛ.
3.2 Побудова лінійного графіка використання с-г. машин
Загальну кількість сільськогосподарських машин за марками найбільш доцільно визначати на основі побудованого лінійного графіка.
Графік будується по прямокутних координатах, де по вісі абсцис відкладають календарні строки виконання операцій, а по вісі ординат до перетину з вертикальними рисками (календарних строків) проводиться лінія, на якій відмічається кількість машин, задіяних на використані даної операції, назва і марка машини заносяться в таблицю поряд з віссю ординат.
Після цього підраховується загальна потреба машин кожної марки і проставляється у графіку «розрахункова потреба машин».
Загальну потребу машин визначають за періодом, в який найбільша кількість машин використовується. Як що строки використання машин однієї марки і тієї ж марки, які агрегатують з різними тракторами, збігаються, то потрібну кількість на цей строк визначають як одну.
3.3 Побудова лінійного графіка завантаження працівників
Графік завантаження людей будується в прямокутних координатах, де по вісі абсцис відкладається в календарні строки виконання операції, і по вісі ординат до перетину з вертикальними рисками (календарних строків) проводиться лінія, на якій відмічається кількість працівників, задіяних на виконання даної операції.
Прямокутники штрихують залежно від того, які працівники виконують операцію. Операції, що виконуються одночасно на графіку зображення прямокутниками, побудованими послідовно один над другим.
Їхня загальна висота (верхня межа на графіку) визначає кількість працівників необхідних для виконання запланованого обсягу механізованих робіт при виробництві даної культури.
Після цього підраховують загальну потребу працівників.
З графіка видно що необхідно 6 трактористів і 3 допоміжних працівників.
4. Економічна частина
4.1 Затрати на паливно-мастильні матеріали
Погектарну витрату палива (кг/га) визначають за формулою
де Gр - годинна витрата палива двигуном під час роботи з навантаженням, кг/год.;
Gх - годинна витрата палива двигуном під час руху на поворотах, заїздах i переїздах, кг/год.;
Gз - годинна витрата палива двигуном на зупинках з працюючим двигуном, кг/год.;
Tх - час холостого руху агрегату протягом зміни, год.; Tх=Tпер + Tпов;
Tз - тривалість зупинок агрегату на загінці протягом зміни з працюючим двигуном, год.; Tз = Tтехн + Tпз + Tф.
Величину годинних витрат палива Gр i Gх найзручніше брати з тягової характеристики трактора, знятої в умовах, подібних до відповідної роботи.
Величину витрати палива Gз на холосту роботу двигуна не можна визначити безпосередньо із звичайної тягової характеристики, бо в цьому разі двигун переводиться на мінімальне число обертів.
Питомі затрати на основне паливо визначаються за формулою
грн./га
де Цп -- ціна основного палива, грн./кг;
-- витрата основного палива при виконанні даної технологічної операції, кг/га. Затрати на мастильні матеріали складають 12 ... 15% від вартості основного пального, тобто:
4.2 Відрахування на реновацію та ремонт засобів механізації
Відрахування на реновацію тракторів, машин і зчіпок, капітальний ремонт тракторів, поточний ремонт машин розраховуються за формулами:
на реновацію:
грн./га
де Бт, Бм, Б3Ч-- балансова вартість відповідно трактора,
-- норма відрахувань на реновацію відповідно длятрактора, машини, зчіпки, %;
-- нормативне річне завантаження відповідно трактора, машини та зчіпки, год;
Warp-- продуктивність агрегату за 1 год змінного часу,га/год.
на ремонт:
грн./га
акр-норма відрахувань на капітальний ремонт трактора, %;
апр-норма відрахувань на поточний ремонт і ТО трактора, %;
-- норма відрахувань на поточний ремонт і ТО відповідно машини та зчіпки.
Дані про вартість основних тракторів, машин, зчіпок, їх річне завантаження, норми відрахувань на реновацію і ремонт наведені в додатках.
вирощування горох сільськогосподарська машина
4.3 Витрати на оплату праці
Оплата праці працівників при виконанні технологічної операції залежить від складності роботи, кваліфікації робітника, яка оцінюється розрядом роботи. Кожному розряду відповідає тарифна ставка (оплата за годину роботи відповідної складності):
грн./га
де Сзп -- питомі затрати на оплату праці при виконанні технологічної операції, грн./га;
-- кількість робітників г-го розряду, що обслуговують агрегат, чо л;
-- тарифна ставка і-го розряду, грн./люд.-год. Складність роботи (кваліфікація працівника) в сільському господарстві оцінюється за шістьма розрядами (шостий -- найвищий). Шостому розряду відповідають роботи, пов'язані з внесенням пестицидів, а також праця основних робітників на збиральних агрегатах.
П'ятий розряд -- найбільш складні технологічні операції (оранка, сівба). Основна частина технологічних операцій відповідає четвертому розряду, транспортні роботи -- третьому. Перший та другий розряд -- ручна праця допоміжних працівників.
4.4 Витрати коштів на виконання операції
Експлуатаційні затрати розраховують за формулою:
грн./га
5. Розробка операційної технологічної карти на виконання сільськогосподарської операції
Умови роботи
Наводимо площу та розміри поля, нахил місцевості, питомий опір ґрунту, швидкість руху агрегату
Агротехнічні вимоги
Наводимо агротехнічні вимоги до виконання операції і допустимі їх відхилення від номіналу.
Підготовка агрегату до роботи
Наводимо порядок підготовки агрегату до роботи, технологічні регулювання, вимоги до робочих органів та ін.
Схема агрегату
Наводимо схему агрегату в плані з позначенням його кінематичних характеристик.
Підготовка поля
Наводимо основні операції та послідовність підготовки поля.
Схема руху агрегату
Наводимо схему поля із вказуванням ширини загінки, ширини поворотної смуги та схеми руху агрегату.
Експлуатаційній показники
Наводимо значення змінної норми виробітку та витрати палива, кількість обслуговуючого персоналу, питомі затрати часу на виконання операції.
Графік робочої зміни
Наводимо числові значення та відсотковий розподіл часу зміни а також графік робочої зміни.
Контроль якості
Наводимо параметри контролю якості, методику їх вимірювання а також необхідний інструмент.
Висновки
Під час виконання курсового проекту була вивчена технологія вирощування гороху, проаналізовані сучасні сорти, попередники, раціональні попередники та місце в сівозміні цієї культури. Також обґрунтовано технологію проведення всіх технологічних операцій по вирощуванню гороху, а також склад агрегату.
На основі вивчення технології вирощування гороху розроблено технологічну карту на площу 70 га. З метою оптимізації завантаження тракторів та сільськогосподарських машин побудовано графік їх завантаження. Розраховано економічну частину операції збирання гороху.
Розроблено операційно технологічну карту на збирання гороху
Список використаних джерел
1. Довідник з експлуатації машинно-тракторного парку / В.Ю. Ільченко, П.І. Карасьов, А.С. Лімонт та ін. - К.: Урожай, 1987. -368 с.
2. Довідник сільського інженера / В.Д. Гречкосій, О.М. Погорілець, І.І. Ревенко та ін.; За ред. В.Д. Гречкосія. - К.: Урожай, 1988. - 360 с.
3. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві / В.Ю. Ільченко, П.І. Карасьов, А.С. Лімонт та ін. -К.: Урожай, 1993. - 288 с.
4. Зінченко О.І. та ін. Рослинництво: Підручник / О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; За ред. О.І. Зінченка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с.
5. Операційна технологія виробництва картоплі / В.І. Дзюба, В.Г. Батюта, В.С. Куценко та ін; За ред. В.І. Дзюби, В.Г. Батюти. - К.: Урожай, 1987. - 200 с.
6. Типові норми виробітку і витрачання палива на механізовані польові роботи / Держагропром УРСР. - К.: Урожай, 1991. - 472 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Інтенсивна технологія вирощування гречки: сорти, попередники та місце в сівозміні, удобрення, обробка ґрунту, догляд за посівами та збирання врожаю. Графік завантаження тракторів та сільськогосподарських машин для вирощування культури в господарстві.
курсовая работа [99,7 K], добавлен 24.06.2011Значення культури. Історія і поширення культури. Біологічні особливості. Вимоги до температури, вологи, ґрунту. Технологія вирощуваня: попередники, обробіток ґрунту, удобрення, підготовка насіння, сорти. Сівба та збирання.
реферат [716,1 K], добавлен 29.08.2007Ботанічна характеристика та види соняшника. Визначення панцирності соняшника. Біологічні особливості: місце в сівозмінні, добрива, сорти і гібриди. Передпосівний обробіток насіння, ґрунту, внесення гербіцидів, сівба. Догляд за посівами, збирання врожаю.
доклад [18,4 K], добавлен 27.07.2009Загальна характеристика, народногосподарське значення та біологічні особливості льону-довгунця. Основні площі поширення та походження цієї культури. Технологія вирощування: обробка ґрунту, система удобрення, підготовка насіння, сівба, догляд за посівами.
презентация [631,7 K], добавлен 29.01.2012Горох як однолітня, самопильна трав'яниста рослина сімейства Бобові, зернова бобова культура, його хімічний склад та значення в раціоні людини. Особливості розведення гороху, підготовка ґрунту та догляд за рослинами. Ботанічна характеристика гороху.
реферат [11,2 K], добавлен 12.10.2009Технологія вирощування цукрового буряку. Основний обробіток ґрунту. Вибір способу догляду за посівами. Аналіз конструкцій сільськогосподарських машин. Обґрунтування кількісного і структурного складу механізованої ланки для вирощування цукрового буряку.
дипломная работа [677,5 K], добавлен 21.02.2013Біологічні особливості кукурудзи, можливості рекомендованих сортів. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Обґрунтування технології вирощування кукурудзи. Строки, способи та глибина сівби. Догляд за посівами. Збирання врожаю і первинна обробка.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 06.04.2014Ботанічна характеристика та морфобіологічні особливості тритикале озимого. Характеристика господарства: кліматичні та ґрунтові умови. Проектування біологічної врожайності культури. Обробіток ґрунту, підготовка насіння. Догляд за посівами, збирання врожаю.
курсовая работа [79,1 K], добавлен 11.03.2015Структура посівних площ господарства. Системи насінництва, удобрення, основного і передпосівного обробітку ґрунту. Розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні, найкращі попередники. Технологічні карти вирощування сої, озимої пшениці, соняшнику.
отчет по практике [120,0 K], добавлен 24.11.2014Шляхи підвищення врожайності картоплі, зниження витрат і собівартості її виробництва за допомогою комплексної механізації галузі. Садіння, догляд за посівами та технологія збирання картоплі. Розробка технологічної карти на міжрядний обробіток картоплі.
курсовая работа [104,4 K], добавлен 24.06.2011
