Вплив відновлювального обрізування на ріст і плодоношення яблуні сорту Мелроуз на підщепі М9, М26 та ММ106

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив відновлювального обрізування на ріст і плодоношення яблуні сорту Мелроуз на підщепі М9, М26 та ММ106

Дипломна робота

ВСТУП

Сприятливі природні умови для вирощування плодових і ягідних культур помірного клімату та традиції плекання садів дозволяють Україні зайняти належне місце серед країн розвиненого промислового садівництва.

Яблуня - найбільш поширена плодова культура і займає понад 60% загальної площі садів. Цьому сприяють високі смакові якості та висока транспортабельність плодів. Плоди зимового строку достигання можуть зберігатись 6-8 місяців та довше, завдяки чому їх у свіжому стані можна споживати практично протягом року. У світі налічується і описано до 2000 сортів яблуні, в Україні районовано понад 60.

Мінімальна біологічно обґрунтована річна норма споживання плодів та ягід людиною становить близько 100 кг. За минуле десятиріччя в структурі харчування населення України збільшувалась частка хліба та картоплі і зменшувалось споживання плодів та ягід. Виробництво продукції садівництва на одну людину в рік знизилось з 62,4 кг (1981-1985 рр.) до 36,6 кг (1991-1995 рр.), тобто на 43%.

Основною причиною зниження ефективності садівництва є невідповідність традиційно низької продуктивності насаджень засадам ринкової економіки, коли значно підвищується планка ефективної врожайності.

В таких умовах одним з перспективних шляхів є реконструкція існуючих насаджень.

В комплексі заходів, які складають технологічний процес вирощування плодових насаджень, однією з важливих ланок є раціональна, науково-обґрунтована система обрізування насаджень. Раціональне обрізування дерев дає можливість отримувати високі врожаї якісних плодів при мінімальних затратах.

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ І ПЛОДОНОШЕННЯ ЯБЛУНІ ЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМУВАННЯ І ОБРІЗУВАННЯ

(огляд літератури)

1.1 Способи регулювання активності росту та плодоношення дерев

Обрізуванння крон плодоносних дерев сукупність хіруругічних прийомів, один з основних агрозаходів при створенні високопродуктивного саду. За допомогою обрізування формують крону дерева, підтримується фізіолгічна відповідність між ростом і плодоношенням дерев у різні вікові періоди, що великою мірою визначає їхню родуктивність і товарну якість плодів [1, 2].

У плодівництві розрізняють два основних способи обрізування: проріджування (вирізування) і вкорочування. Вони поєднуються з такими допоміжними прийомами як регулювання кутів нахилу гілок і пагонів, прищипування пагонів, виламування гілок і пагонів, застосуваня фізіологічно активних речовин, кільцювання, підпилювання штамбів підрізування коренів.

Власюк С. Г. і Бондаренко А. О. (1990) стверджують, що проріджування повне видалення однорічних чи багаторічних гілок поліпшує світловий і повітряний режими всередині крони, що, в свою чергу, збільшує кількість плодоносних гілочок, сприяє рівномірному плодоношенню, що загалом підвищує продуктивність дерева. Воно найбільш ефективне для сортів з високою пагоноутворювальною здатістю та схильних до загущення кронами. Це саме підтверджує Шумахер Р. (1979), відзначаючи, що суттєвою передумовою для підтримання рівноваги між процесами росту і плодоношення є регулярне видалення гілок. Коломієць І. А. (1976) розробив спосіб “циклічного” обрізування, яке забезпечує стабільні врожаї якісних плодів. Слід відмітити можливість регулювання процесів росту і плодоношення також співідношенням кількості залишених пеньків і повністю видалених гілок [8, 19].

Видалення крупних гілок у верхній частині крон дерев з метою зниження їх висоти створює кращі умови для освітлення внутрішньої частини крони і поліпшує повітряне живлення, що позитивно впиває на якість плодів. Крім того зменшуються затрати на обрізування дерев і збирання врожаю[5, 6, 7, 8, 10,11, 16, 17].

Укорочення гілок і пагонів полягає у зрізуванні їх частини, що активізує процеси росту дужче, ніж їх повне видалення. Укорочуванням регулюють підпорядкованість гілок і ін. Проте, воно має недоліком затягування фази росту, внаслідок чого не визріває деревина, затримується вступ дерев у плодоношення, сприяння намірному утворенню вовчків тощо. Тому проведення цього заходу необхідно пов'язувати з віком дерев, сортовими особливостями, особливостями підщеп і типів крон, агротехнічними умовами саду [2, 7, 10, 13, 14, 15, 20].

Багато дослідників описують ефект від зміни кутів нахилу гілок і пагонів до горизонталного чи пониклого положення, стверджуючи, що це стимулює закладку генеративних бруньок. Підв'язка гілок донизу веде до збільшення кількості найбільш продуктивних коротких гілочок довжиною 2-15 см [6, 11, 12, 16].

Прищипування (пінцерування) трав'янистих врехівок пагонів проводять з метою обмеження їх росту, що дзволяє зменшити обсяг зимового обрізування, прискорити початок плодоношення. Систематичним прищіпуванням пагін можна перетворити в плодоносну гіочку [2. 9, 10].

Виламування зайвих пагонів (конкурентів, вовчків та ін.) на початку їх росту є варіантом проріджування. Цей захід, як і прищипування, зменшує обсяг зимового обрізування, поліпшує визрівання тканин залишених пагонів, поліпшує світловий режим всередині крони [2, 21, 22].

Кільцюванням створюють фізіологічні передумови для якнайшвидшого закладання деревом генеративних бруньок. Але у промислових масштабах це недоцільно з огляду на дуже великі затрати праці [2, 23].

Застосування фізіологічно активних речовин для регулювання активності росту й плодоношення дерев використовується здавна [24]. Зокрема, для збільшеня кутів відходження гілок зверху їх розташовують шматочки ланоліну з додаванням -нафтилоцтвої кислоти [25]. Ефективним заходом обмеженя росту дерев з одночасним підвищенням їх стійкості до бактеріального опіку подових є обробка дерев препаратом Регаліс (прогексадіон кальцію) [26].

Радикальними методами гальмування росту дерев і посилення плодоношення є підпилювання їх штамбів і підрізування коренів. Підпилювання штамбів проводять у травні на глибину 1/2-1/3 діаметра штамба на висоті 30-40 см від поверхні грунту. Але ефект нерівномірний: одне дерево росте слабше, інше сильніше [27, 28]. Частковим підрізуванням коренів досягають кращої закладки плодових бруньок, перехід дерев до помірого і щорічного плодоношення [4, 28, 29, 30].

Важливим у регулюванні активності росту й плодоношення дерев є їх строк обрізування. Він визначається біологічними особивостями сорту та активністю росту дерев [2, 31, 32].

Підсумовуючи наведені вище дані, можна відмітити наявність широкого арсеналу заходів для впливу на активність росту і плодоношення дерев.

1.2 Ефективні типи крон у сучасному плодівництві

Донедавна найпоширенішою системою формування крон дерев яблуні була розріджено-ярусна, розроблена Гельфандбейном П. С. [33]. Ця природно-поліпшена крона близька до крон вільноростучих дерев. Вона створюється з 5-7 скелетних гілок в 2-3 ярусах. На скелетних гілках формують гілки другого порядку галуження. З часом дерева потребують омолоджувального обрізування.

Інші крони є штучними. Це сплощені, чашоподібні веретеноподібні та вісеподібні.

Однією з популярних в 70-х роках 20 століття сплощених крон є вільноростуча пальмета. Особливістю ї будови є дещо довільне розміщення окремх елементів крони, спрощена технологія формування. Дерева мають 5-6 основних гілок першого порядку галуження в ярусах або почергово розміщених по провіднику. Закладають основні гілки лише в осі ряду (можливе відхилення на 15-20 градусів), а плодові впоперек. Після розростання крони з'єднуються, створюючи плодову стіну (крону ряду) [25, 34].

З веретеноподібних крон слід згадати крону грузбек, яка значно поширилася в промислових насадженнях. Розроблена в Голландії. Поєднання такого способу формування із слабкорослими сортопіщепними комбінаціями дозволяє створти скороплідні, високопродктивні насадження з високими товарними якостями плодів. Дерево має конусоподібну форму. Нижні напівскелетні гілки (3-4 шт.) формують не довшими 50-60 см на відстані 5-10 см одна від одної. Вище закладають лише обростаючі гілки довжиною 30-40 см. Застосовують вкорочення центрального провідника і гілок, щоб посилити їх бокове галуження [25, 34].

Серед веретеноподібних крон зараз першість за струнким веретеном, останнім часом у формуванні якого вібулися значні зміни. Тепер її формують без шпагату і важків, а пагони і гілки ростуть в положенні, яке забезпечує щорічне добре плодоношення. Досягають цього головним чином за рахунок постійного видалення надто товстих гілок, а залишені гілки й пагони відгинаються під своєю масою, масою листя й плодів. Особливої уваги надають домінуванню провідника єдиної постійної гілки в кроні. Для цього у верхній частині крони конкуренти провіднника вкорочують на сучок довжино 5-15 см, або виривають. Крім того, важливо не допустити порушення пропорції між провідником і будь-якою бічною гілкою в кроні, діаметр у місці відходження якої не повинен перевищувати половини діаметра провідника. Такий спосіб легко запровадити з невеликими витратами праці [35].

Вісеподібну крону застосовують в більш загущених насадженнях, оскільки вона має невеликі розміри. Була запропонована у Франції Й. Леспіназе. Її початкове формування на кронованих саджанцях здійснюється переважно без застосуваня секатора. За необхідності гілки кронованих саджанців відгинають до пониклого положеня, а некроновані на крону не зрізаються. Це спричинює раннє плодоношення і радикально ослаблює ріст дерева, вимагає менших трудозатрат на формування. По всій висоті крони лишають гілки не старші 3-4 років [36].

Наведені дані свідчать про зміни з часом в практиці формування крон плодових дерев у напрямку зменшення маси багаторічної деревини по відношенню до плодоносної, підвищення скороплідності дерев, спрощення їх формування і зменшення затрат праці на їх формування, збирання врожаю тощо.

1.3 Продуктивність насаджень яблуні різних конструкцій

Під конструкцією насаджень розуміють поєднання певних підщеп, сортів, систем формувань крон, підпор і т. п.

Конструкія насаджень на сильнорослих, середньорослих підщепах з сферичною кроною. Використовуються сильнорослі підщепи: сіянці сортів яблуні, середньорослі: ММ106, М4. Крона частіше розріджено-ярусна. Розміщення дерев 6-8х4-6 м. Недоліками цієї конструкції є пізнє вступання в товарне подоношення (на 6-8 рік), дуже повільна окупність капіталовкладень (500 у. о./га прибутку за 7 років, 7000 у. о./га за 10 років), великі витрати на формування крон, обрізування і збирання врожаю, нерівномірність розміщення плодів у кронах, також схильність до періодичного плодоношення без застосування номувального обрізування. Більшість рис цієї конструкції у сучасному садівництві носять негативний характер і не можуть сприяти інтенсифікації галузі. Усе це послужило вагомою основою для перегляду найважливіших вихідних параметрів конструкції насаджень, передусім у бік послаблення росту сортопідщепних комбінацій за рахунок підщеп, особливо вегетативно розмножуваних, а у зв'язку з цим інших похідних.

Конструкція насаджень на сильнорослих, середньорослих та напівкарликових підщепах із сплощеними кронами. Використовуються сильнорослі підщепи: сіянці сортів яблуні, середньорослі: ММ106, М4, напівкарликова М26 і ін. Типи крон: італійська пальмета, вільноростуча пальмета і ін. Розміщення дерев 6-4х3-5 м. Переваги такого типу конструкції перед попереднім: рівномірне розміщення плодів у кронах, підвищений вихід продукції з кожного дерева й одиниці площі саду ( 1250 у. о./га прибутку за 7 років). Недоліками є помітні витрати на обрізування дерев і збирання врожаю, схильність до періодичного плодоношення без застосування нормувального та омолджувального обрізування.

Конструкція насаджень на напівкарликових і карликових підщепах з веретеноподібними кронами. Використовують напівкарликову підщепу М26 і ін., карликові: М9, ПБ9, 62-396 і ін. Типи крон: грузбек, струнке веретено і ін. Розміщення дерев 4-5х1-2 м. Серед переваг: ранній вступ в товарне плодоношення і зручність знімання плодів, швидка окупність капіталовкладень (2000 у. о. /га прибутку за 6 років, 28100 у. о./га за 10 років), мінімальні витрати на формування і обрізування крон, збирання врожаю, рівномірне розміщення плодів у кронах, мінімальна схильність до періодичного плодоношення, високий вихід продукції з одиниці площі саду. Одним з недоліків є потреба у високих капіталовкладеннях, вищі вимоги у догляді (підпори, зрошення і т. п.).

Конструкція на карликових підщепах з вісеподібними кронами. Підщепи: М9, ПБ9, 62-396 і ін. Типи крон: французька вісь, суперверетено і ін. Такі насадження приносять на 6 рік прибуток близько 2000 у. о./га, а за 10 років до 1000000 у. о./га. Переваги: ранній вступ в товарне плодоношення й зручність знімання плодів, швидка окупність капіталовкладень, мінімальні витрати на формування і обрізування крон та збирання врожаю, мінімальна схильність до періодичного плодоношення, швидша зміна плодів через невеликий період експлуатації насаджень і ін. [25].

Отже, конструкції насаджень збірне поняття, яке включає такі основні елементи як сорт, підщепа, схема розміщення дерев, тип крони, наявність підпор тощо. Конструкції плодових насаджень визначають їхню продуктивність і, в кінцевому результаті, економічну ефективність виробництва плодів.

Завданням наших досліджень було вивчення продуктивності насаджень та економічної ефективності застосування відновлювального обрізування дерев яблуні на різних підщепах з поєднанням в подальшому з “циклічним” обрізуванням, в порівнянні з традиційним обрізуванням.

РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Біологічна характеристика яблуні

Яблуня - одна з найдревніших порід, введених в культуру людиною більше 3-4 тисяч років тому. Вона відноситься до ботанічного роду Malus Mill., підродини яблуневі (Pomaceae) однієї з найбільших родин - розанні (Rosaceae). Систематика роду Malus Mill. остаточно не розроблена. Різні автори мають свої погляди, щодо кількості видів та їх назв І.В.Василенка [6] їх. В Україні за даними В.Г.Куяна росте лише 12 видів яблуні, з яких 9 диких і 3 культурних, що зустрічаються лише в садах [34].

Яблуня відноситься до деревних порід, але зустрічаються і кущові форми. Дерево складається з двох частин: підземної та надземної. Плодоносить яблуня на плодоносних гілочках різного типу - кільчатках, плодушках, та плодових прутиках [25]. Сучасним сортам інтенсивного типу властивий інший тип плодоутворення. Вони здатні до масового закладання плодових бруньок у пазухах листків однорічних приростів.

За типом плодоношення сорти яблуні умовно поділяються на чотири групи. Перша група характеризується низькою збудженістю бруньок та середньою пагоноутворювальною здатністю. Плодоношення зосереджене на кільчатках, списиках і плодових прутиках. До цієї групи відносяться сорти: Папіровка, Антонівка звичайна, Шафран літній.

Друга група (Кальвіль сніговий, Ренет Симиренка, Мекінтош, Слава Переможцям, Джонатан, Голден Делішес) характеризується середньою збудженістю бруньок та високою пагоноутворювальною здатністю, плодоношення переважно на списиках та плодових прутиках.

До третьої групи відносяться Антор, Мліївське літнє, Ренет шампанський, спурові сорти зарубіжної селекції. Дерева мають високу збудженість бруньок та плодоносять в основному на кільчатках.

Сорти четвертої групи (Кортланд, Пепін Шафранний) плодоносять на списиках та прутиках і мають низьку збудженість бруньок та слабку пагоноутворювальну здатність [33].

Яблуня відноситься до світлолюбних культур: 95% поживних речовин у плоди надходить з листків і тільки 5% постачає коренева система. Світловий режим у садах регулюють раціональним розміщенням і визначенням площ живлення рослин з урахуванням елементів рельєфу і кліматичних умов, створенням оптимальних конструкцій насаджень, формуванням малооб'ємних крон плодоносних дерев, захистом листової поверхні від шкідників та хвороб.

Для яблуні, яка вирощується в умовах помірного клімату, оптимальним тепловим режимом нормального росту і розвитку надземної частини є 16-25 0С, кореневої системи - 10-15 0С. Температура понад 30-35 0С при тривалій дії шкідливо впливає на ріст та розвиток яблуні. Зниження температури ґрунту до мінус 8-10 0С пошкоджує корені багатьох вегетативно-розмножуваних підщеп, коренева система насіннєвих підщеп витримує температуру мінус 14-18 0С.

Плоди яблуні містять до 90% води: листки, пагони, гілки - 75%, корені - до 70%. На формування врожаю, листків і пагонів насадження яблуні на площі 1 га використовують до 200-300 м3, а на транспірацію - 2500-3000 м3 води. При вирощуванні яблуні найменша вологоємкість ґрунту повинна становити не менше 75%.

Оптимальними для яблуні за вологоємкістю, водопроникністю, повітряним та поживним режимами є ґрунти легкого та середнього гранулометричного складу. Найкраще яблуня себе почуває на слабокислих та нейтральних ґрунтах (рН в межах 6-7) [2,25].

Яблуня для синтезу органічних речовин, які необхідні для формування надземної та кореневої системи і врожаю, вбирає з ґрунту понад 70 хімічних елементів. Найбільш важливими є макроелементи - вуглець, кисень, водень, азот, фосфор, калій, кальцій, сірка, натрій, залізо, і мікроелементи - бор, марганець, мідь, цинк, молібден, кобальт.

2.2 Морфологічний опис досліджуваного сорту і підщепи яблуні

Дослідження проводились з сортом яблуні Мелроуз, щепленим на карликовій підщепі М9, напівкарликовій М26 та середньорослій ММ106.

Походження. Сорт американської селекції. Виведений 1937 року за схрещування сортів Джонатан і Ред Делішес.

Поширення. Проходить виробниче випробування в Степу, Лісостепу та південному Поліссі України. Досить поширений в аматорських садах цих зон.

Дерево сильноросле, з широкооберненопірамідаль-ною середньо загущеною кроною. Скелетні гілки відходять від стовбура під кутом 45--60°. Збудливість бруньок середня, пагоноутворюваль-на здатність вища за середню. Плодоносить на кільчат-ках, плодових прутиках, верхівках однорічних приростів.

Зимостійкість нижча за середню, стійкість проти парші та борошнистої роси середня.

Цвітіння та плодоношення. Цвіте пізно. Життєздатність пилку середня -- 32--53%. Кращі запилювачі (Айдаред, Гала, Голден Делішес, Ельстар, Флоріна) забезпечують зав'язування 11--23% плодів. Ско-роплідність і врожайність сорту дуже залежать від підщепи. На карликовій підщепі вступає у плодоношення третього-четвертого, на середньорослій -- п'ято-го-шостого, на насіннєвійсьомого--дев'ятого року після садіння. Плодоносить стабільно. Урожайність 10-- 13-річних дерев на підщепі ММ.106 --60--80 кг.

Плоди більші середніх розмірів або великі (170-- 220 г), середньої одномірності, зрізано-округлі зі слабкою ребристістю на верхівці, жовто-зелені, з темно-червоним розмитим покривним забарвленням майже по всій поверхні та дрібними опробковілими сочевичками. Шкірочка товста, щільна, еластична, гладенька, блискуча. М'якуш світло-кремовий, щільний, дуже соковитий, відмінного кисло-солодкого смаку (4,5--4,6 бала).

Достигання та лежкість. Знімальна стиглість настає наприкінці вересня -- на початку жовтня, споживча--в грудні. У звичайному сховищі плоди зберігаються 4--5, в холодильнику -- 6--7 місяців. При зберіганні можливе ураження джонатано-вою плямистістю, побурінням шкірочки. Транспортабельність висока.

Використання: у свіжому вигляді, на виготовлення соків.

Сорт можна вирощувати і на Поліссі при щепленні його в крону зимостійкого скелетоутворювача та при пізньому збиранні врожаю.

М9 (ПАРАДИЗКА 9) - найбільш відома поширена в світі підщепа. Вважається однією з кращих карликових підщеп.

Маточний кущ низький, широкорозлогий, з невеликою кількістю потовщених, дещо викривлених біля основи відсадків. Деревина зеленувато-біла з сильним опушенням, кора оранжево-каштанового кольору. Листова пластинка зелена, блискуча, краї гофровані, середньо зубчаті. Висота відсадків становить 54-67 см, а їх діаметр -близько 8,0-10,0 мм. Бічне галуження відсадків становить 1,6-2,2 бали.

Укорінення підщеп задовільне. Вихід стандартних відсадків у маточнику, за схеми розміщення маточних кущів 1,5 - 3,0 м, становить 50-60 тис. штук з гектара.

Фізіологічна сумісність цієї підщепи з усіма сортами добра. Приживлення дерев у саду високе, майже 100%. Дерева на М9 добре ростуть на родючих, темних та досить вологих ґрунтах. Всі сорти яблуні на підщепі М9 мають карликовий ріст, скороплідні, в пору плодоношення вступають на 3-4 рік після садіння, високоврожайні. Понад 90% кореневої системи розміщено на глибині 50-60 см, тому сади на М9 потребують постійної опори [14,43].

За даними О.В.Мельника [37], клон Т337 має дещо слабшу силу росту порівняно з оригінальною М9, утворює малу кількість прикореневої порослі, однак дерева на ньому мають найбільше бернотів (зачатків коренів на підщепній частині штамбу), що вважається небезпечним з точки зору можливого ураження бактеріальним опіком.

Розділ 3.УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Характеристика ґрунту

Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий [38].

Глибина гумусного горизонту становить 60-80 см. Особливістю гумусового профілю чорнозему опідзоленого є порівняно швидке зменшення вмісту гумусу з глибиною. Найбільш різке воно на глибині 50-70 см. Якісний склад гумусу чорноземів опідзолених диференційований за генетичними горизонтами.

У ньому переважають гумінові кислоти у сполуках з кальцієм. Співвідношення між гуміновими і фукльвокислотами у верхніх горизонтах становить 1,2-1,5, а з глибиною зменшується до 0,7-0,8. Вміст гумусу у чорноземах опідзолених важкосуглинкових становить від 2,77 до 3,44%.

Гранулометричний склад характеризується переважанням фракції крупного пилу (40-65%) та мулу ( 17-44%) при вмісті фізичної глини від 23 до 66%. Сумарна кількість увібраних основ коливається від 20,56 до 25,57 мг-єкв. на 100 г грунту. Чорноземи опідзолені на 85-95, а в нижніх горизонтах - на 98 % насичені основами. Гідролітична кислотність у верхньому гумусовому шарі становить 1,7-3,1 мг-екв. на 100 г ґрунту.

За даними попереднього агрохімічного аналізу ґрунту дослідного саду, вміст гумусу в орному шарі становить 3,5%; рН сольової суспензії - 6,0; гідролітична кислотність за Каппеном - 2,4-2,6 мг-екв. на 100 г грунту; вміст легкогідролізованого азоту за Корнфілдом - 10,8; рухомих сполук фосфору і калію за методом Егнера - Ріма - Домінго відповідно 30,1 і 30,2 мг на 100 г сухого грунту. Згідно з загальноприйнятими рівнями, забезпеченість ґрунту рухомими формами фосфору і калію вища за оптимальну [21]. Грунт дослідного саду повністю придатний для вирощування насаджень яблуні.

3.2 Погодні умови

Клімат Уманського району (Правобережна частина Лісостепової зони) помірно континентальний з нестійким зволоженням.

Опадів протягом року випадає в середньому біля 550 мм, з них 340 - 370 мм - за період вегетації (квітень - вересень). Середньорічна температура повітря близька до +7,4 0С. Суми активних температур, вищих за +5 0С, знаходяться в межах 2900-3000, а температур, вищих за +10 0С, - 2530-2870.

Вегетаційний період у Черкаській області триває в середньому 205 днів, а період активної вегетації при температурі вищій за +10 0С - 160-165 днів на рік. Абсолютний мінімум температури (мінус 34... мінус 38 0С) буває у січні - лютому, а максимум - +36...+39 0С - у липні - серпні. Стійкий сніговий покрив встановлюється в середньому 14-22 грудня. Танути сніг починає в першій половині березня.

Весна настає з 15-20 березня. В першій декаді квітня спостерігається перехід середньої температури через +5 0С, а в кінці квітня температура повітря переходить через +10 0С. Весняні приморозки закінчуються звичайно 24 квітня (24.ІІІ...25.ІV), а осінні розпочинаються з 6 жовтня (15.IX...19.XI). У весняний період в окремі роки спостерігаються суховії протягом п'яти - семи днів .

Співвідношення тепла та вологи для зони в загальному нормальне, гідротермічний коефіціент знаходиться в межах від 0,9 до 1,1. Середня багаторічна вологість повітря складає 77...78%, причому в листопаді - грудні - 88...89, а у липні - серпні - 46...48%.

Характерною особливістю клімату зони є те, що в окремі роки нестійкість вологозабезпечення зумовлюється не стільки загальною кількістю опадів, як нерівномірним їх розподілом на протязі року.

3.3 Схема досліду

Дослід закладений навесні 2001 року в саду на експериментальній базі Уманського ДАУ. Дерева дослідного сорту Мелроуз щеплені на карликовій підщепі М9, напівкарликовій М26 та середньорослій ММ106. Схема садіння дерев щеплених на підщепі М9 - 4х2 м, на М26 - 4х2,5 м, на ММ106 - 4х3 м. На контрольному варіанті крона сформована за типом грузбек.. З 2001 року при закладанні досліду виконували відновлювальне обрізування, переформовуючи у вісеподібну крону: щороку перед цвітінням видаляли “на кільце” по дві-три найтовщі бічні гілки з крон дерев. Щороку протягом вегетації відгинали донизу всі залишені в кронах гілки, а також пагони, фіксуючи їх відтяжками. Також видаляли розміщені на стовбурах дерев зайві пагони в місцях загущення та пагони,що непридатні для формування крон: з гострими кутами відходження й занадто довгі. З 2002 року щорічно після цвітіння проводили зниження крон дерев залежно від підщеп до висоти 2-3 м (близько 2 м на підщепі М9, 2,5 м - на М26 і 3 м - на ММ106 ), залишаючи на верхівках крон "гальмівні" пагони .

Схема досліду включає дев'ять варіантів: на трьох підщепах -М9, М26 та ММ106 при традиційному та при відновлювальному обрізуванні (контроль).

Таблиця 3.1

Схема досліду

Підщепа (Фактор А)	Вид обрізування (Фактор В)
М9	Традиційне (К)
	Віновлювальне
М26	Традиційне (К)
	Віновлювальне
ММ106	Традиційне (К)
	Віновлювальне

3.4 Агротехніка вирощування яблуні в досліді

Грунт у міжряддях дослідного саду утримується під чистим паром, у приштамових смугах - під гербіцидним паром. У міжряддях проводили культивацію шість разів на сезон. Приштамбові смуги обробляли направленим внесенням гербіциду раундап (гліфосат), або його замінниками тричі за сезон (у травні, липні, жовтні)..

Протягом сезону проводився комплексний захист насаджень від шкідників (квіткоїд, брунькоїд, попелиці, кліщі, яблунева плодожерка тощо) та хвороб (парша, борошниста роса, моніліоз) з застосуванням препаратів ДНОК, хлорокис міді, золон, нурел Д, арріво тощо.

3.5 Методика проведення досліджень

У дослідженнях застосовували польовий, лабораторний та метод математичної статистики .

Діаметр штамбу вимірювали штангенциркулем у двох взаємноперпендикулярних напрямках на висоті 40 см від поверхні ґрунту. Приріст товщини штамбу визначали за різницею між показниками вимірювання восени поточного та минулого років.

Сумарний приріст пагонів (довжина більше 5 см) вимірювали мірною стрічкою на всіх облікових деревах в кінці вегетаційного періоду. Тоді ж визначалась середня довжина пагона діленням загальної довжини на кількість пагонів. Для цього підраховували кількість вимірюваних пагонів на дереві.

Урожайність визначали шляхом підрахунку кількості плодів на дереві з наступним множенням на середню масу плоду, яку встановлювали зважуванням 100 яблук з кожного повторення варіанту [39].

Статистичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу.

РОЗДІЛ 4. РІСТ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЯБЛУНІ СОРТУ МЕЛРОУЗ ЗАЛЕЖНО ВІД ПІДЩЕ ТА ВИДІВ ОБРІЗУВАННЯ

(результати досліджень)

У досліді, закладеному навесні 2001 року, вивчається ріст та плодоношення яблуні сорту Мелроузна підщепах: М9, М26 та ММ106 залежно від виду обрізування дерев.

Головною метою досліджень було встановлення оптимальної комбінації підщеп та видів обрізування дерев, а також довести більшу доцільність відновлювального обрізування з поєднанням в подальшому з “циклічним” обрізуванням в існуючих насадженнях яблуні екстенсивного типу на різних підщепах, порівняно з традиційним обрізуванням.

4.1 Фенологічні спостереження та біометричні вимірювання

Біометрія - це розділ варіаційної статистики, що отримав цю назву від вивчення біологічних об'єктів. Він дозволяє дослідити динаміку вегетативного росту рослини залежно від впливу факторів зовнішнього середовища. Ріст дерев вивчають за такими показниками: діаметр штамбу, середня і сумарна довжина однорічного приросту тощо. Всі вимірювання проводилися за загальноприйнятими методиками, описаними в підрозділі 3.5.

4.1.1 Сумарна довжина однорічного приросту

Ростовий пагін - це молода частина стебла однорічного віку. Пагони утворюються з кінцевої бруньки. Сила росту та плодоношення яблуні характеризуються співвідношенням між різними типами ростових та плодовпагонів. Заходами агротехніки, зокрема обрізуванням, ці процеси в дереві регулюють.

Найбільшою сумарною довжиною однорічного приросту (табл. 4. 1) характеризувалися дерева на підщепі М26 при застосуванні традиційного обрізування (84,8 м/дер.), найменшою - на підщепі М9 за відновлювального обрізування (29,8 м/дер.).

Таблиця 4.1

Залежність сумарної довжини однорічного приросту дерев яблуні сорту Мелроуз від підщепи і виду обрізування, м (2002- 2004 рр.)

Підщепа	Вид обрізування	Роки досліджень	Серед нє	До контролю,%
		2002	2003	2004
М9	Традиційне (К)	44,6	88,3	42,0	58,3	100,0
	Відновлювальне	39,1	19,4	31,0	29,8	51,1
М26	Традиційне (К)	52,1	92,1	108,0	84,8	100,0
	Відновлювальне	40,3	27,2	31,0	32,8	38,7
ММ106	Традиційне (К)	31,3	53,8	54,0	46,4	100,0
	Відновлювальне	38,0	28,9	59,0	42,0	90,5
НІР05	13,9

У варіантах з підщепою М9 за три роки більшою сумарною довжиною характеризувалися дерева, які обрізували традиційним способом (контроль), вона становила 58,3 м/дер., що на 48,9% більше, ніж при обрізуванні відновлювальному.

У варіанті з підщепою М26 за три роки більшою сумарною довжиною приросту характеризувалися дерева, які обрізували теж традиційним способом (контроль), - 84,8 м/дер., що на 61,3% більше, ніж при обрізуванні відновлювальному, де приріст становив 32,8 м/дер.

У варіантах з підщепою ММ106 за три роки більшою сумарною довжиною приросту характеризувалися дерева, які обрізували теж традиційним способом (контроль - 46,4 дер., що на 9,5% більше, ніж при відновлювальному, де приріст склав 42,0 м/дер.

Виявлено чітку тенденцію до збільшення довжини приросту по роках лише у варіантах з підщепою М26 і ММ106 за традиційного обрізування. В інших варіантах цей показник по роках безсистемно коливався.

За результатами статистичної обробки даних більшу сумарну довжину однорічного приросту зафіксовано на підщепі М26 (58,8 м/дер.), меншу - на підщепі М9 (44,1 м/дер.). Дерева, обрізані традиційним способом, сформували приріст сумарною довжиною 63,2 м/дер., а відновлювальним -34,9 м/дер. Більший вплив на цей показник спричинив фактор „вид обрізування” (43,4%), менший - фактор „підщепа” (10,4%). Вплив обох двох факторів у взаємодії становив 20,5%.

Таким чином, прослідковується чітка залежність зменшення сумарної довжини однорічного приросту від застосування відновлювального обрізування для всіх трьох підщеп, що пояснюється тим, що при відновлювальному обрізуванні дерев видалялась більша частина гілок з крони.

дерево яблуня плодоношення обрізування

4.1.2 Середня довжина однорічного приросту

Показник відображає співвідношення між ростом та плодоношенням. Відомо, що оптимальна довжина приростів в традиційних насадженнях становить 30-50 см.. Активний вегетативний ріст спричиняє загущення насаджень, зменшення продуктивності дерев і негативно впливає на якість майбутнього врожаю через недостатню світлопроникність крони.

Найбільшою середньою довжиною однорічного приросту (табл. 4.2) характеризувалися дерева на підщепі ММ106 при відновлювальному обрізуванні (0,50 м), найменшою - на підщепі М26 теж при відновлювальному обрізуванні (0,23 м).

Таблиця 4.2

Залежність середньої довжини приросту дерев яблуні сорту Мелроуз від підщепи і виду обрізуванн), м (2002 - 2004 рр.)

Підщепа	Вид обрізування	Роки досліджень	Серед нє	До контролю,%
		2002	2003	2004
М9	Традиційне (К)	0,37	0,26	0,17	0,27	100,0
	Відновлювальне	0,67	0,26	0,17	0,37	137,0
М26	Традиційне (К)	0,31	0,20	0,22	0,25	100,0
	Відновлювальне	0,30	0,18	0,20	0,23	92,0
ММ106	Традиційне (К)	0,48	0,17	0,15	0,27	100,0
	Відновлювальне	0,62	0,20	0,69	0,50	185,2
НІР05	0,12

У варіанті з підщепою М9 за три роки більшою довжиною приросту характеризувалися дерева при відновлювальному обрізуванні, вона становила 0,37 м, що на 37,0% більше, ніж при традиційному обрізуванні (контроль), де прирости досягли 0,27 м.

У варіантах з підщепою ММ106 за три роки більшою середньою довжиною приросту характеризувалися дерева при відновлювальному обрізуванні, - 0,50 м, що на 85.2% більше, ніж при традиційному обрізуванні (контроль), де прирости становили 0,27 м.

У варіантах з підщепою М26 за три роки більшою середньою довжиною приросту характеризувались дерева, навпаки, за традиційного обрізування (контроль), де показник склав 0,25 м, що на 8,0% менше, ніж при вдновлювальному, де приріст становив 0,23 м.

Тенденцію до зменшення середньої довжини приросту відмічено в усіх варіантах, крім варіанту з підщепою ММ106 за відновлювального обрізування, де цей показник становив 0,62, 0,20 і 0,69 м, відповідно, в 2002, 2003 і 2004р.

За результатами статистичної обробки даних найбільшу середню довжину приросту мали дерева на підщепі ММ106 (0,38 м), найменшу - на М26 (0,24 м). Більша середня довжина приросту була при відновлювальному обрізуванні (0,37 м), менша - при традиційному (0,26 м). Більший вплив на цей показник спричинив фактор „підщепа” (21,5 м), менший - фактор „вид обрізування” (16, 4%). Вплив цих факторів на середню довжину однорічного приросту становив 17,2%.

Таким чином, за середніми даними трьох років досліджень у варіантах з підщепами М9 і ММ106 при відновлювальному обрізуванні відмічено суттєво більші показники середньої довжини однорічного приросту, ніж при традиційному обрізуванні, що, можливо, при відновлювальному обрізуванні пояснюється найбільшою серед усіх варіантів навантаженістю дерев на підщепі М26 плодами, що гальмувало ростові процеси дерев, і найменшою - на підщепі ММ106 при відновлювальному обрізуванні дерев, де найменше гальмувалися процеси росту дерев з-поміж усіх варіантів. Також це можна пояснити активнішим ростом дерев на середньорослій підщепі ММ106, порівняно з силою росту напівкарликової підщепи М26, хоча у варіантах з найбільш слаборослою підщепою - карликовою М9 середня довжина приросту була більшою, ніж у варіантах з підщепою М26.

4.1.3 Приріст обхвату штамбу

Це один з основних показників латерального росту дерев. У дослідіцей параметр залежав від підщеп та видів обрізування (табл. 4.3).

Встановлено, що у варіанті з підщепою М9 при традиційому обрізуванні (контроль) в середньому за 2002-2004 рр. прирости обхвату штамбу дерев виявились на 50% більшими, ніж на цій же підщепі при відновлювальному обрізуванні, не зважаючи на значне навантаження перших. врожаєм Даний показник у варіанті з підщепою М9 при традиційному обрізуванні значно коливався також по роках (в межах 0,9-3,4 см) і був в 2003 р. на 334% більшим, ніж в 2002р. Інша закономірність спостерігється у варіанті з підщепою М9 при відновлювальному обрізуванні. Найбільший приріст діаметру штамбу спостерігався у 2003 р., а найменший - в 2004р. (показник коливався в межах 0,7-1,5 см). Посередні дані спостерігалися 2004 р. на підщепі М9 за традиційного обрізування і 2002р. - за відновлювального. Різниця між приростами обхвату штамбу дослідних дерев на підщепі М9 в 2002 р. і в 2004 р. є несутттєвою, величина приростів була в межах 0,7-0,9 см.

Таблиця 4.3

Залежність приросту обхвату штамба дерев сорту Мелроуз залежно від підщепи і виду обрізування, см (2002 - 2004 рр.)

Підщепа	Вид обрізування	Роки досліджень	Серед нє	До контролю,%
		2002	2003	2004
М9	Традиційне (К)	0,8	4,3	0,9	2,0	100,0
	Відновлювальне	0,8	1,5	0,7	1,0	50,0
М26	Традиційне (К)	1,2	1,4	1,1	0,9	100,0
	Відновлювальне	1,3	1,1	2,5	1,6	177,8
ММ106	Традиційне (К)	1,4	2,0	1,9	1,4	100,0
	Відновлювальне	1,3	0,7	2,5	1,5	107,1

У варіантах з підщепою М26 спостерігається протилежне явище. За традиційного обрізування (контроль) в середньому за 2002-2004 рр. прирости обхвату штамбу виявилися на 77,8% більшими, ніж за відновлювального, по роках коливались несуттєво - 1,1-1,4 см, за відновлювального - суттєво, в межах 1,1-2,5 см. Найбільший приріст обхвату штамбу за традиційного обрізування спостерігали у 2003р., найменший - у 2002 р. Посередні дані отримані у 2002 р. для обох варіантів з підщепою М26.

У варіантах з підщепою ММ106 за традиційного обрізування (контроль) в середньому зо 2002-2004 рр. прирости обхвату штамбу виявилися дещо більшими - на 7,1%%, ніж за обрізування відновлювального і коливались в межах 1,4-2,0 см, у той час якза відновлювального обрізування змінювалися більшсуттєво, в межах 0,7-2,5 см. Найбільший приріст обхвату штамбу за обрізування традиційного спостерігали в 2003р., а найменший - в 2002 р., а за відновлювального найбільший - в 2004 р. і найменший - 2003р. (табл. 4.1.).

Отже, за роки досліджень у варіантах з підщепами М26 і ММ106 за відновлювального обрізування відмічено суттєвіше збільшення приросту обхвату штамбу, порівняно з обрізуванням традиційним. Це пояснюється значно більшою навантаженістю дерев плодами, на яких застосовували традиційне обрізування, ніж дерев із застосуванням відновлювального обрізування, а також сильнішим хірургічним втручанням в дерева при відновлювальному обрізуванні, що стимулювало їхні і процеси росту. Проте у варіантах з підщепою М9 такої закономірності не виявлено.

4.2 Урожайність дерев і продуктивність насаджень

Врожайність - важливий показник при вирощуваняі плодових культур. Формування майбутнього врожаю починається, коли проходить закладання та диференціація генеративних бруньок, та продовжується наступного сезону, включаючи цвітіння, запилення, утворення зав'язі та нарощування маси плодів, і закінчується процесами достигання. Врожайність в інтенсивних насадженнях яблуні може сягати рівня 70-80 т/га при оптимальному зрошенні, температурному режимі, формуванні й обрізуванні дерев та інших факторах.

У наших дослідженнях вивчався вплив традиційного і відновлювального видів обрізування дерев яблуні на різних підщепах на такі показники як продуктивність дерев, врожайність насаджень, вихід плодів товарних сортів.

4.2.1 Урожайність дерев

Показник характеризує врожай з окремого дерева і не повністю характеризує врожайність насаджень, яка залежить також від кількості дерев на одиниці площі.

Найвищау продуктивність дерев в середньому за 2003-2004 рр. (табл. 4.4.) зафіксовано у варіанті з підщепою М26 при традиційному обрізуванні - 29,6 кг/дер. Найменшою продуктивністю дерев відзначився варіант з підщепою М9 при відновлювальному обрізуванні - 5,6 кг/дер.

Таблиця 4.4

Залежність продуктивності дерев яблуні сорту Мелроуз від підщепи і виду обрізування, кг/дер. (2003-2004 рр.)

Підщепа	Вид обрізування	Роки досліджень	Середнє	До контролю, %
		2003	2004
М9	Традиційне (К)	20,2	14,2	17,3	100,0
	Відновлювальне	2,64	8,5	5,6	32,4
М26	Традиційне (К)	30,7	28,3	29,6	100,0
	Відновлювальне	14,0	12,7	13,6	46,1
ММ106	Традиційне (К)	12,8	21,7	17,6	100,0
	Відновлювальне	8,8	7,0	7,9	44,9

У варіантах з підщепою М9 відновлювальне обрізування забезпечило на 67,6%меншу продуктивність дерев, ніж традиційне (контроль). У варіантах з підщепою М26 і ММ106 спостерігається те ж саме явище - продуктивність дерев, порівняно з традииційним обрізуванням, при відовлювальному обрізуванні суттєво нижча, відповідно, на 53.9% і на 55,1%.

Продуктивність дерев по роках у межах варіантів теж коливалась. На підщепі М9 при традиційному обрізуванні в 2004 р. вона була меншою, ніж в 2003 р. на 29,7%, на підщепі М26 в 2004 р. - меншою на 7,8%, ніж в 2003 р., а на підщепі ММ106, навпаки, в 2004 р. більшою на 69,5%, ніж 2003р.

Продуктивність дерев по роках у межах варіантів з відновлювальним обрізуванням на підщепі М9 в 2004 р. була на 322,0% більшою, ніж у 2003 р., а на підщепі М26 - на 9.3% меншою, на підщепі ММ106 меншою на 19,5%.

Отже, застосування відновлювального обрізування спричинило значне зниження продуктивності дерев, що пояяснюється суттєвим зменшенням об'єму крон дерев після відновлювального обрізування.

4.2.2 Продуктивність насаджень

Дані таблиці 4.5. засвідчують, що найвищу врожайність в середньому за 2003-2004 рр. отримано у насадженнях на підщепі М26 при традиційному обрізуванні (29,6 т/га). Найменшою врожайністю вирізнялися насадження на підщепі ММ106 при застосуванні відновлювального обрізування (6,5 т/га).

Таблиця 4.5

Залежність продуктивності насаджень яблуні сорту Мелроуз від підщепи і виду обрізування, т/га (2003-2004 рр.)

Підщепа	Вид обрізування	Роки досліджень	Середнє	До контролюлю, %
		2003	2004
М9	Традиційне (К)	25,3	17,8	21,5	100,0
	Відновлювальне	3,3	10,6	7,1	33,0
М26	Традиційне (К)	30,7	28,3	29,6	100,0
	Відновлювальне	14,0	12,7	13,3	44,9
ММ106	Традиційне (К)	10,7	18,1	14,4	100,0
	Відновлювальне	7,3	5,8	6,5	45,1
НІР05	5,95

У варіантах з підщепою М9 відновлювальне обрізування забезпечило меншу на 77,0% врожайність насаджень, ніж традиційне (контроль). У варіантах з підщепами М26 і ММ106 спостерігалося аналогічне явище - врожайність насаджень, порівняно з традиційним обрізуванням (контроль), при відновлювальному була суттєво нижчою - на 55,1% і 54,9% відповідно.

Врожайність насаджень по роках в межах варіантів коливалася. На підщепі М9 при традиційному обрізуванні у 2004 р. вона була. на 29,7 меншою, ніж 2003 р%, на підщепі М26 - меншою на 7,8%, а на підщепі ММ106, навпаки, - більшою на 69,2%.

Врожайність насаджень в межах варіантів з відновлювальним обрізуваням на підщепі М9 у 2004 р. була на 321,1% більшою, ніж у 2003 р., на підщепі М26 меншою на 9,3%, а на підщепі ММ106 меншою на 19,5%, ніж і 2003 р.

За результатами статистичної обробки даних пересічно по досліду вищу врожайність забезпечили насадження на підщепі М26 (21,4 т/га), нижчу - на підщепі ММ106 (10,4 т/га). Вища врожайність отримана при застосуванні традиційного обрізування (21,8 т/га), нижча - при відновлювальному (9,0 т/га).

Більший вплив на врожайність спричинив фактор „види обрізування” дерев (45,7%), менший - фактор „підщепа” (23,9%), а вплив цих обох факторів у взаємодії становив 3,7%.

Отже, застосування відновлювального обрізування дерев зумовило нижчу врожайність насаджень, що пояснюється суттєвим зменшенням об'єму крон дерев після обрізування.

4.2.3 Модельна прогнозна врожайність

Оскільки після відновлювального обрізування суттєво зменшився об'єм крон досліджуваних дерев, зроблена спроба змоделювати сад з щільнішим розміщенням дерев у ряду, відповідно до габаритів їх крон після відновлювального обрізування (табл. 4.6.).

У варіантах з підщепами М26 і ММ106 модельна прогнозна врожайність при відновлювальному обрізуванні була меншою, порівняно з контрольними варіантами, відповідно, на 8,8% і 39,0%.

Отже, за високої продуктивності дерев на підщепі М9 при відновлювальному обрізуванні та вдвічі щільнішому їх розміщенні в ряду, врожайність насаджень в даному варіанті перевищувала контрольний варіант. На підщепах М26 і ММ106 при відновлювальному обрізуванні продуктивність дерев виявилася меншою, ніж при традиційному обрізуванні, і, не зважаючи на більш щільне модельне розміщення дерев, порівняно з контрольними варіантами, врожайність насаджень на цих підщепах поступалася контрольним варіантам.

Таблиця 4.6

Модельна прогнозна врожайність насаджень яблуні сорту Мелроуз залежно від підщепи і виду обрізування, (т/га)

(2003-2004 рр.)

Підщепа	Вид обрізування	Продуктивність крони, кг/м3	Схема садіння, м	Діаметр крон після обрізування, м	Середня продуктивність дерев, кг/дер.	Продуктивність насаджень	До контролю у %
			фактична	пргнозна			фактична	прогнозна
М9	Традиційне (К)	5,7	4х2		2,1	17,2	21,5		100,0
	Відновлювальне	7,8		4х1	1,0	13,3		33,3	154,9
М26	Традиційне (К)	8,4	4х2,5		2,7	29,5	29,5		100,0
	Відновлювальне	5,7		4х1,6	1,6	17,2		26,9	91,2
ММ106	Традиційне (К)	7,0	4х3		3,0	29,5	24,6		100,0
	Відновлювальне	3,5		4х1,3	1,3	7,8		15,0	61,0

4.3 Товарна якість плодів

Залежно від агротехнічних заходів, особливостей сорту, метеорологічних умов тощо, висока продуктивність дерев ще не характеризує достатню економічну ефективність того чи іншого заходу. Важливим є отримання плодів високої якості.

Найвищий вихід плодів вищого сорту (табл. 4.5) зафіксовано у варіанті з підщепою М26 при традиційному обрізуванні дерев - 74,3%, найменший - з підщепо М9 при обрізуванні відновлювальному (45,3%).

Найбільше плодів першого товарногосорту зібрано з дерев у варіанті з підщепою ММ106 при відновлювальному обрізуванні - 38,7%, найнижчий - на підщепі М26 при обрізуванні традиційному (11,8%).

Найвищий вихід плодів другого товарного сорту зібрано з дерев у варіанті з підщепою М9 при відновлювальному обрізуванні - 20,1%, найменший - з підщепою ММ106 при традиційному обрізуванні (2,2%).

Найбільше плодів третього товарного сорту зібрали з дерев у варінті з підщепою М26 при відновлювальному обрізуванні - 5,5%, найменше - з підщепою М9 теж при відновлювальному обрізуванні (1,6%).

Отже, найвищим виходом якісних в сумі вищого і першого товарних сортів вирізнялися варіанти з підщепо ММ106 при традиційному (94,2%) і відновлювальному обрізуванні дерев (91,5%). Найнижчим процентом виходу плодів вищого і першого товарнних сортів вирізнились варіанти з підщепою М9 при відновлювальному обрізуванні - 79,3% та при традиційному обрізуванні дерев (84,0%).

Таблиця 4.7

Товарна якість плодів яблуні сорту Мелроуззалежно від підщепи і виду обрізування, (%) (2004 р.)

Підщепа	Вид обрізування	Вищий сорт	І сорт	ІІ сорт	ІІІ сорт
М9	Традиційне (К)	44,3	35,7	14,0	2,0
	Відновлювальне	45,3	34,0	20,1	1,6
М26	Традиційне (К)	74,3	11,8	11,9	2,0
	Відновлювальне	60,2	23,9	10,4	5,5
ММ 106	Традиційне (К)	70,7	24,1	2,2	3,0
	Відновлювальне	52,8	38,7	6,2	4,3

РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУНІ СОРТУ МЕЛРОУЗ ЗАЛЕЖНО ВІД ПІДЩЕП І ВИДІВ ОБРІЗУВАННЯ

Економічна ефективність виробництва - це співвідношення між масою затрат минулої і знову приєднаної живої праці та масою продуктів, одержаних за допомогою цих затрат.

Критерієм економічної ефективності є рівень і темпи зростання валового виробництва, грошових доходів, валового і чистого доходу, прибутку з гектара землі, зниження собівартості одиниці продукції, підвищення продуктивності праці, рентабельності.

Валова продукція являє собою всю масу виробленої в даному році сировини і виражається в натуральних одиницях вимірювання.

Валовий дохід господарства складається з оплати праці та чистого доходу.

Чистий дохід визначається, як різниця між оцінкою валової продукції за цінами реалізації та затратами на її виробництво.

Обсяг виробничих витрат на одиницю площі чи одиницю готової продукції називається виробничою собівартістю. При додаванні до неї додаткових витрат отримаємо повну собівартість.

Рентабельність - це співвідношення чистого доходу чи прибутку до суми матеріальних та грошових витрат, що пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції.

Садівництво - розвинена галузь сільськогосподарського виробництва. Її продукція займає чільне місце у харчуванні людини та забезпечує організм необхідними поживними речовинами, вітамінами та мікроелементами. Крім того, при інтенсивному веденні, садівництво є високоприбутковою галуззю з високим рівнем рентабельності.

Оптимізація сопсобів обрізування дерев в плодових насадженнях може значно підвищити рентабельність виробництва, виключивши зайві затрати та суттєво збільшивши урожайність дерев.

Головними факторами, що визначають економічну ефективність насаджень, є час вступу дерев у пору плодоношення, темпи зростання врожайності, регулярність плодоношення, тривалість продуктивного періоду, строки достигання врожаю та споживання продукції, її товарні якості та рівень закупівельних цін.

Дія цих факторів змінюється за різних природних умов, сорту, схем садіння, формування крони, зрошення тощо.

5.1 Економічна ефективність вирощування плодів за фактичної врожайності

На підставі проведених розрахунків встановлено, що серед всіх представлених варіантів в таблиці 5.1 найбільший прибуток отримано у варіанті з підщепою М26 при застосуванні традиційного обрізування (4231,6677 тис. грн.). Це пояснюється найвищою врожайністю насаджень в даному варіанті, а також найвищим виходом плодів вищого товарного сорту. Рентабельність виробництва в даному варіанті також найвища (398,5%).

Найменший прибуток зафіксовано у варіанті з підщепою ММ106 при застосуванні відновлювального обрізування (272,5279 тис. грн.). Це пояснюється найнижчою врожайністю насаджень даного варіанту. Рентабельність виробництва в даному варіанті також найнижча (32,59%).

Таким чином, в перші роки досліджень застосування відновлювального обрізування дерев забезпечило меншу економічну ефективність вирощування плодів на всіх трьох підщепах, ніж застосування традиційного обрізування

Таблиця 5.1

Економічна ефективність вирощування яблуні сорту Мелроуз залежно від підщепи івиду обрізування (середнє за 2003-2004рр.)

Підщепа	Вид обрізування	Показник
		Урожайність, т/га	Середня ціна реалізації 1 т, грн	Вартість всієї продукції, тис. грн.	Витрати на виробництво, тис. грн.	Собівартість 1 т, грн.	Прибуток, тис. грн.	Рентабельність, %
М9	Традиційне (К)	21,5	1656,00	3560,4	1030,19866	479,18	2530,2014	245,6
	Відновлювальне	7,1	1438,10	1021,051	938,70488	1322,12	823,462	87,7
М26	Традиційне (К)	29,6	1794,14	5293,48	1061,81236	358,73	4231,6677	398,5
	Відновлювальне	13,3	1881,05	2501,7965	941,65310	708,00	1560,1434	165,7
ММ106	Традиційне (К)	14,4	1800,45	2592,648	880,49357	611,48	1712.1543	194,5
	Відновлювальне	6,5	1705,78	1108,757	836,22919	1286,51	272,5279	32,6

5.2 Економічна ефективність вирощування плодів за модельної прогнозної врожайності

На підставі проведених розрахунків встановлено, що серед всіх представлених в таблиці 5.2 варіантів найвища економічна ефективність вирощування плодів виявлена у варіанті з підщепою М26 при традиційному обрізуванні: прибуток становив 4231,6677 тис. грн., а рентабельність виробництва 398,5%. Найнижча економічна ефективність виявлена у варіанті з підщепо ММ106 за модельної прогнозної врожайності при відновлювальному обрізуванні, де прибуток становив 1386,22 тис. грн., а рентабельність 118,2%.

За модельної прогонозної врожайності при відновлювальному обрізуванні економічна ефективність вирощування плодів вища, ніж при обрізуванні традиційному (контроль) лише у варіанті з підщепою М9. Рентабельність в даному випадку більша за рентабельність на контролі на 51,6%, а прибуток більший на 1052,9816 тис грн.

У варіантах з підщепами М26 і ММ106 показники економічної ефективності, навпаки, вищі у варіантах з традиційним обрізуванням, ніж з відновлювальним. Так у варіанті з підщепо М26 за модельної прогнозної врожайності при відновлювальному обрізуванні прибуток на 657,7032 тис. грн. нижчий, ніж при традиційному обрізуванні (контроль), у варіанті з підщепою ММ106, відповідно, прибуток нижчий на 2162,3935 тис. грн., а рентабельність нижча на 76,3%.

Отже за модельної прогнозно врожайністі при відновлювальному обрізуванні економічна ефективність вирощування плодів вища за контрольний варіант лише у випадку з підщепо М9, що пояснюється вдвічі щільнішим розташуванням дерев в ряду.

Таблиця 5.1

Економічна ефективність вирощування яблуні сорту Мелроуз за модельної прогнозної врожайності залежно від підщепи івиду обрізування (середнє за 2003-2004рр.)