Собівартість та рентабельність сільськогосподарського виробництва

За уявленими в таблиці даними видно, що при збільшенні середніх удоїв на корову, а також з розрахунку на 100 га сільгоспугідь, середня собівартість по групах господарств знижується. Так по першій групі господарств, що займає щонайбільшу питому вагу у вибірковій сукупності середній удій молока на корову складає 22.99 ц при середній собівартості 1 ц рівній 165.95 руб. Третя група господарств з найвищими надоями молока (39.46 ц) має і найнижчу собівартість - 123.08 руб. Т.е. при середніх удоях перевищуючих в 1.7 разу, перша група має собівартість в 1.3 меншу, ніж в третій групі господарств. Зниження собівартості безпосередньо позначається на показнику прибутку (збитку) з розрахунку на 1 ц молока. Чим нижче собівартість, тим менше збитків (в даному випадку) одержують господарства. Це визначає позитивний вплив зростання удоїв молока на ефективність виробництва. Тому спостерігається зниження збитків від реалізації з розрахунку на 1 ц молока.

5. Кореляційно-регресійний аналіз характерних чинників, що впливають на собівартість молока

Кореляційно-регресійний аналіз як загальне поняття включає вимірювання тісноти, напрями зв'язку і встановлення аналітичного виразу (форми) зв'язку . Кореляційний аналіз має своєю задачею кількісне визначення тісноти зв'язку між ознаками. Тіснота зв'язку кількісно виражається величиною коефіцієнтів кореляції. Коефіцієнти кореляції, представляючи кількісну характеристику тісноти зв'язку між ознаками, дають можливість визначати «корисність» ознак чинників при побудові рівнянь множинної регресії. Величина коефіцієнтів регресії служить також оцінкою відповідності рівняння регресії виявленим причинно-наслідковим зв'язкам.

Регресійний аналіз, полягає у визначенні аналітичного виразу зв'язку, в якому зміна однієї величини обумовлена впливом однієї або декількох незалежних величин, а безліч всіх інших чинників, що також роблять вплив на залежну величину, приймається за постійні і середні значення.

Вивчення залежності між ознаками характеризуючими економічні явища складається з декількох етапів, які передбачають визначення форми і кількісного зв'язку, вивчення ступеня і тісноти зв'язку.

Умовно-кореляційний метод підрозділяється на наступні етапи:

1. етап:

а) постановка задачі економічного дослідження;

б) визначення об'єму статистичної сукупності;

в) проведення статистичного спостереження;

г) аналіз і контроль якості зібраної інформації;

д) вибір найбільш характерної результативної ознаки;

е) вибір ознак чинників;

2. етап:

визначення математичної моделі зв'язку (використовується метод статистичних угрупувань і графічний метод);

3. етап:

вимірювання тісноти зв'язку між ознаками і визначення параметрів кореляційного рівняння регресії;

4. етап:

аналіз і оцінка отриманих результатів (розраховуються коефіцієнти кореляції, детерміації і ряд інших коефіцієнтів);

Для проведення кореляційно-регресійного аналізу були введыны наступні ознаки:

В - собівартість 1 ц молока, руб.

X1 - поголів'я корів, гол.

X2 - витрати праці на 1 ц молока, чіл.-часов.

X3 - удій молока на 1 корову, ц.

Задача розв'язувалася у ВЦ КГАУ і в результаті были отримані дані які характеризують зв'язок між собівартістю 1 ц молока і чинниками на неї впливаючими. Між результативним і ознаками чинників зв'язок виражається рівнянням регресії:

Y=b0+b1х1+b2х2+b3х3

де в - результативна ознака;

b0 - вільний член рівняння;

b1, b2, b3 - коефіцієнти регресії.

Коефіцієнти регресії показують на скільки одиниць зміниться результативна ознака при зміні чинника на одиницю.

Yx = 286.49933 + 0.02326X1 - 2.81787X2 - 4.70856X3

Інтерпретація моделей регресії здійснюється методами те галузі знань, до якої відносяться досліджувані явища. Але всяка інтерпретація починається із статистичної оцінки рівняння регресії в цілому і оцінки значущості вхідних в модель ознак чинників, тобто із з'ясування, як вони впливають на величину результативної ознаки. Чим більше величина коефіцієнта регресії, тим значніше вплив даної ознаки на модельований. Особливе значення має при цьому знак перед коефіцієнтом регресії. Ці знаки говорять про характер впливу на результативну ознаку. Якщо ознака чинника має знак плюс, то із збільшенням даного чинника результативна ознака зростає; якщо ознака чинника із знаком мінус, то з його збільшенням результативна ознака зменшується. Інтерпретація цих знаків визначається соціально-економічним змістом модельованої (результативного ) ознаки.

Коефіцієнт першої ознаки чинника показує, що при збільшенні поголів'я собівартість 1 ц молока збільшиться, але трохи, оскільки коефіцієнт має малу величину (b1=0.02326, частка впливу чинника 6.45). Другий коефіцієнт показує, що при збільшенні прямих витрат на 1 ц молока собівартість зменшується (b2= -2.81787). При збільшенні надоїв молока від 1 корови собівартість 1 ц знижується, на що указує коефіцієнт регресії третього чинника (b3= -4.70856). При чому вплив цього чинника досягає 25,92 %.

Таблица 9

Показатели вариации факторов, влияющих на себестоимость 1 ц. молока

В даному випадку обчислені коефіцієнти варіації показують, що сукупність господарств по поголів'ю корів, а також по витратах праці на 1 ц молока, не однорідна, т.к. коефіцієнти перевищують 33 %. По собівартості 1 ц і по удоях молока на 1 корову сукупність відносно цих ознак близька до однорідної.

Коефіцієнт кореляції характеризує тісноту і напрям зв'язку між корельованими ознаками. Коефіцієнт множинної кореляції змінюється від 0 до 1. При коефіцієнті рівному 1 зв'язок між ознаками прямий, якщо рівний 0, то ознаки незалежні.

Коефіцієнт кореляції рівний 0.621 -значит зв'язок між собівартістю і ознаками (поголів'я, витрати праці на 1 ц, удій від 1 корови) чинників існує, але виразима в середньому ступені.

Використовуючи парні коефіцієнти кореляції можна визначити зв'язок між двома ознаками чинників, між результативним і одним чинником. Коефіцієнти змінюються в межах от-1 до 1.

Парний коефіцієнт кореляції між собівартістю 1 ц і поголів'ям корів рівний -0.1907 -значит зв'язок цими показниками слабий і зворотний, тобто із збільшенням на 1 ед. поголів'я собівартість знижується.

Парний коефіцієнт кореляції між собівартістю 1 ц і витратами праці на 1 ц рівний 0.2886 -связь слаба, пряма, із збільшенням трудових витрат собівартість збільшується.

Парний коефіцієнт кореляції між собівартістю 1 ц і удоєм молока от1 корови рівний -0.5792 -связь середня, зворотна, тобто із збільшенням удоїв молока собівартість 1 ц знижується.

Зв'язок між поголів'ям худоби і витратами праці на 1 ц слаба, по напряму негативна ( r= -0.3901).

Зв'язок між витратами праці на 1 ц і удоєм молока на 1 корову визначається як середня, по напряму позитивна, тобто збільшення молочної продуктивності корів позначається на зменшення витрат праці на 1 ц молока. (r = 0,5711).

Зв'язок між поголів'ям і удоями молока від 1 корови характеризується як тісна, по напряму негативна (r = -0.6837), тобто при збільшенні удоїв молока від 1 корови поголів'я знижується.

Множинний коефіцієнт детерміації - характеризує ту частину загальної варіації результативної ознаки, яка пояснюється впливом чинників, що вивчаються.

Размещено на Allbest.ru