Епізоотологічні данні та клінічний прояв злоякісних пухлин молочної залози у собак і кішок

Наші клінічні дослідження показують, що у випадках, коли клінічні симптоми раку молочної залози чітко виражені, встановлення діагнозу не являє труднощів. Проте при малих розмірах пухлини і відсутності метастазів, діагностика досить складна і потребує додаткових обстежень тварини з виконанням цитологічних або гістологічних досліджень. Наявність метастазів в лімфатичних вузлах виявляють методом пальпації. Це дозволяє впевнено поставити прижиттєвий діагноз.

При обстеженні тварин виявили також доброякісні пухлини молочних залоз у 6 собак та 3 кішок.

Доброякісні пухлини проявлялись в першу чергу утворенням ущільнень або пухлинного вузла в тканині молочної залози. При цьому діагностували лише вузлову форму пухлин. Вона характеризувалася утворенням поодиноких або множинних, нерідко двобічних рухливих вузликів щільної або щільно еластичної консистенції, які протягом тривалого часу не проявляють ознак росту і здатні до зменшення або збільшення, розм'якшення та ущільнення в залежності від фази статевого циклу.

В практиці зустрічалась проста або капілярна кіста молочних залоз. Вона являє собою рухому пухлину щільної консистенції діаметром до 5 см і більше. При цьому відмічали молозивні або серозні виділення з соску. Серед зазначених випадків мала місце ектазія протоку з проявом різновиду хронічного запалення, пов'язаного з затримкою секрету після псевдо вагітності.

В одному випадку ми зіткнулись з фіброаденомою, яка представляла собою окреслений рухливий вузол еластичної консистенції нерідко великих розмірів.

Діагноз базується на анамнестичних та клінічних даних, результатах додаткових методів обстеження: пункційної біопсії з подальшим цитологічним дослідженням та трепан біопсії з наступним гістологічним дослідженням.

Отримані дані досліджень показують що кожен випадок при даній патології індивідуальний в своєму прояві і особливості протікання обумовлені перш за все видом пухлини та функціональним станом ендокринної системи.

Лікування

Як свідчать дані літератури (Р. А. Осипенков, А. Е. Юрченко, 2000; Н.Н. Киселев, 2000 та ін.) з аналізу методичних підходів практичних лікарів свідчать про неоднозначність поглядів на лікування тварин хворих на рак молочної залози.

У лікуванні онкологічних захворювань та раку молочної залози зокрема повинен мати місце комплексний підхід. Тобто поєднання хірургічних і консервативних методів лікування, що значно підвищує ефективність заходів виживання хворих тварин.

Одні автори проголошують оперативне лікування при раку молочної залози у собак та кішок, яке зводиться до простого видалення (енуклеації) виявленої пухлини, що як показує практика є явно недостатнім. Інші вважають, що для досягнення позитивних результатів лікування різних патологій молочної залози необхідне радикальне оперативне втручання із дотриманням принципів Абластики і антибластики, гормональної корекції, що складається з хірургічної кастрації за показаннями та медикаментозної гормонтерапії. Успішність лікування даної патології залежить від грамотного і повноцінного обстеження тварин. Для підвищення ефективності лікування раку молочної залози доцільно застосовувати комбінації різних методів впливу на пухлину, тобто це є радикальна операція, розширений комплекс лікувальних заходів, в тому числі застосування гормонотерапії, використання хіміо- та променевої терапії.

Проблема лікування раку молочної залози є суперечливою і потребує найбільш раціональних підходів до продовження життя хворих тварин. Тобто, необхідно чітко вирішити питання, чи достатньо лише оперативного втручання при видаленні пухлини молочної залози, чи є необхідність в комплексному підході (променева, гормонотерапія, хіміотерапія) щодо вирішення цієї проблеми. Слід зауважити, що рак молочної залози у кішок та собак виникає, як правило, на межі 9-11 років життя, тобто коли репродуктивна функція починає знижуватись. І тому слід мати на увазі, що захворювання може себе виявити. Коли рак молочної залози діагностується уже в арепродуктивному віці, то, безумовно необхідно чітко вирішити питання про тактику лікування.

При виконання дипломної роботи ми використали метод хірургічного лікування. Це було пов'язано з побажанням власників тварин, які не погоджувались на комплексне лікування з огляду на пов'язані з ним великі матеріальні витрати.

Виходячи з реалій сьогоднішнього рівня ветеринарного обслуговування комплексне лікування має ряд особливостей, що робить його малодоступним - воно досить дороге (1000-2000 гривень з розрахунку на 1 тварину) і тому для більшості утримувачів тварин є неприйнятним, окрім того наші міські ветеринарні клініки не мають потрібного устаткування для проведення променевої терапії.

Зазначене свідчить про те, що на даний час найбільш доцільно використовувати хірургічний метод лікування. Нами було проведене оперативне лікування дев'яти собак і трьох кішок. При виконанні цієї роботи ми впевнилися що операція на молочній залозі вимагає від вет. лікаря глибоких знань анатомо-фізіологічних особливостей і закономірностей розвитку ракових пухлин.

Молочна залоза складається зі сполучнотканинної строми та паренхіми. Структурною одиницею паренхіми є доля, яка складається з альвеол та трубочок. Від альвеолотрубочок відходять трубочки, які зливаючись утворюють молочні канали, останні з'єднуються в молочні протоки, які на соску відкриваються сосковими каналами. Сполучнотканинна строма утворює оболонку залоз.

Соски мають конічну форму, в них розташовуються молочні протоки, які відкриваються на його тупій верхівці. В проксимальній частині соску кожен молочний проток розширюється і утворює молочний синус.

Розташовуються молочні залози на шкірі вентральної частини грудної та черевної стінки по обидва боки від середньої лінії в кількості 4-5 пар.

Молочна залоза постачається кров'ю великою кількістю артерій і вен (краніальні поверхневі надчеревні, внутрішні грудні, міжреберні, бічні грудні, каудальні поверхневі надчеревні, зовнішні соромітні).

При проведенні операції на молочній залозі необхідно враховувати всі вище перелічені особливості анатомії та топографії даного органу .

Перед операцією хворій тварині призначали голодну дієту і очисну клізму (1 літр мильного розчину). Премедикацію робили за допомогою 0,1 % розчину атропіну в дозі 0,5 мл на 10 кг ваги тіла, тварині вводили рометар - половину розрахункової дози (1 мл на 10 кг ваги). Після цього стригли шерсть, шкіру мили водою з милом, обробляли спиртовим розчином і потім тварину накривали стерильною серветкою. На місці операції тканину розрізали: підшивали її до шкіри тварини навколо пухлини 5- 6 вузловими стібками з шовку. Пухлину і ділянку навколо неї ще раз обробляли 5% настоянкою йоду, для підсилення наркозу вводили ? розрахункової дози каліпсолу (1 мл на 10 кг маси). Для інфільтраційної анестезії використовували 0,5 % розчин новокаїну. Потім скальпелем робили надріз навколо пухлини. Великі судини лігували кетгутом. Після цього пухлину видаляли шляхом тупого відділення, рану присипали бактерицидним порошком. На підшкірну клітковину накладали шви з кетгуту, а на шкіру вузлуваті шви з шовку. Хід оперативної енуклеації пухлини документовано на рисунку 3.3.

Після операції 1 раз на день шви обробляли 5% розчином йоду, через 10 днів, при сприятливому загоєнні рани, шви знімали.

В разі проростання пухлини у навколишні тканини і появі метастазів в регіонарних лімфовузлах (3-тя стадія раку) техніка операції значно ускладнювалась. В таких випадках ми проводили більш широке вирізання оточуючих тканин разом з пухлиною, включаючи апоневроз, пакет лімфатичних вузлів і іноді частину прямих м'язів черевної стінки.

Серед прооперованих нами 12-ти тварин тільки три тварини загинули внаслідок подальшого метастазування, а 9 інших знаходяться під спостереженням ветеринарних спеціалістів протягом 3-х - 12 місяців без ознак метастазування.

Після кожної операції у тварин були відібрані зразки пухлин і відправлені для гістологічного дослідження в Інститут онкології ім. Р. Є. Кавецького АН України.

Розрахунок економічної ефективності

І. Визначення збитку, що спричиняється хворобами тварин:

1) Збиток від загибелі тварин хворих на рак молочної залози:

З₁ = М Ц, де:

З₁ - збиток від загибелі тварин,

М - кількість загиблих тварин (голів),

Ц - закупівельна ціна (грн.),

З₁= 3 300,0 грн = 900,0 грн

2) Збитки від втрати цінності тварин (З₄) визначають за формулою:

З₄ = М_в (Ц_п - Ц_в), де:

М_в - кількість тварин, що втратили племінну цінність (голів),

Ц_п і Ц_в - середня ціна реалізації відповідно племінних та тих, що втратили племінну цінність, тварин (грн.).

З₄ = 9 (100 грн. - 80 грн.) = 9 20 = 180 грн.

3) Загальна сума економічного збитку (З), обчислюється за формулою:

З = З₁ + З₄

З = 900 грн. + 180 грн. =1080 грн.

ІІ. Витрати на проведення ветеринарних заході та методи їх обліку:

1) Для виконання своєї роботи ми робили хірургічну операцію з видалення враженої раком молочної залози. Оплата за прейскурантом державної ветеринарної клініки складала від двадцяти до шістдесяти гривень, в залежності від складності операції.

2) Вартість використаних біопрепаратів, медикаментів, перев'язувальних засобів та деяких інструментів складала:

- наркоз:- кетамін - 1 амп. (2 мл) - 2,00 грн.

- рометар- 3,00 грн.

-місцева анестезія:- новокаїн 15-20 мл- 1,00 грн.

- етамзілат -1 ап.- 1,00 грн.

- шовк 2 м- 2 амп.- 4,00 грн.

- сульфокамфокаїн- 1 амп.- 1,00 грн.

- глюкоза- 150 мл.- 2,00 грн.

- лезо скальпеля- 1- 0,50 грн.

- голка- 1- 0,50 грн.

- система для в/в влив. - 1- 2,00 грн.

- шприц 5 мл- 4- 1,50 грн.

- спирт- 5 мл.- 0,20 грн.

- йод- 0,50 грн.

Разом:19 грн. 20 коп.

Додатково всім тваринам проводили:

- гістологічне дослідження- 70,00 грн.

- біохімічне дослідження - 20,00 грн.

- загальний аналіз крові- 10,00 грн.

Разом:100 грн. 00 коп.

Всього (медикаменти та додаткові обстеження) :119 грн. 20 коп.

Загальна сума витрат на лікування тварини складає :

Медикаменти + оплата праці = 119 грн.20коп.+60грн.= 179грн. 20 коп.

ІІІ. Економічна ефективність лікування

1) Збиток попереджений в наслідок хірургічної операції (Пз₄) визначають за формулою:

Пз₄ = М_п Ц, де

М_п - кількість прооперованих тварин (голів);

Ц - середня вартість тварини (грн.)

Пз₄ = 12 100 грн. = 1200 грн.

2) Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів:

Е_е = П_з - В_в, де

П_з - попереджений економічний збиток (грн.);

В_в - витрати на ветеринарні заходи.

Е_е = 1200 грн. - 179 грн. 20 коп = 1080 грн. 80 коп.

3) Економічний ефект від проведення профілактичних, оздоровчих заходів і лікувальних заходів на 1 гривню витрат розраховується за формулою:

Е_грн =Е_е : В_в,

Е_грн = 1080 грн : 179 грн. 20 коп = 5,7

Охорона праці

Охорона праці - це система законодавчих актів, організаційних, соціально-економічних, механічних та лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на створення безпечних умов праці та працездатності людини в процесі її трудової діяльності.

Охорона праці на Україні - обов'язковий і важливий елемент організації виробництва. Охорона життя і здоров'я гарантується Конституцією України, Кодексом законів про працю, постановами уряду про охорону праці, працівників, “Законом України про охорону праці”.

В клініці ветеринарної медицини Печерського району м. Києва робота по охороні праці покладена на головного ветеринарного лікаря району. Він веде журнал реєстрації працівників клініки. Які пройшли інструктаж по охороні праці та техніці безпеки.

Інструктаж, при прийомі на роботу проводять ввідний, що містить інформацію по охороні труда та по техніці безпеки, інструктаж проводить начальник лікарні, бепосередньо на робочому

місці додатково проводиться повторний інструктаж, періодично не менш як раз у шість місяців проводиться “періодичний інструктаж”, а при аварійній ситуації, чи при підозрі на неї позачерговий. Після інструктажу кожний співробітник повинен розписатись в журналі техніки безпеки.

В журнал вносяться прізвища осіб, що прийняті на роботу, та студентів, які проходять виробничу практику. При прийомі нового працівника керівник клініки перевіряє відповідність кваліфікації та його особисті якості щодо посади. Перед прийомом на роботу спеціаліст повинен пройти повне медичне обстеження; звертають увагу на моральний стан працівника (доброта, твердість характеру, любов до тварин, вміння спілкуватися з людьми).

Щорічно головний лікар проводить поточний інструктаж працівників лікарні по техніці безпеки. Інструктаж проводиться з групою робітників або індивідуально у формі розмов.

При проведенні інструктажу кожен з працюючих повинен засвоїти такі положення:

- відповідальність за виконання інструкції;

- правила безпеки при роботі з хворими тваринами;

- основні правила пожежо- та електробезпеки;

- основні правила організації охорони праці;

- про надання першої долікарняної допомоги у випадку травмування або отруєння людини.

Керівник клініки складає графік виходу працівників на роботу, слідкує за кількістю робочих годин та діб за тиждень, складає графік виходу працівників у відпустку зарік, який узгоджується у присутності всіх робітників клініки. Всі працівники забезпечені чистим спецодягом, гумовими рукавичками. При вході у лікарню є дезковрик.

В клініці працюють такі кабінети:

- хірургічний

- терапевтичний

- фізіопроцедурна

- лабораторія

Для працівників є кімната для відпочинку та кімната-столова, де можна приготувати їжу під час обідньої перерви або під час нічного чергування.

Перед наданням допомоги тваринам чи при їх огляді, пацієнтів фіксують щоб запобігти травмування тварин та обслуговуючого персоналу. При непокоєнні та значній агресії, тварині вводять заспокійливе у невеликих дозах для надання можливості її огляду. Столи на яких фіксують та оглядають тварин обробляють дезрозчином після кожного пацієнта. Через кожні три години роботи у кабінетах вмикають бактерицидну ультрафіолетову лампу.

Всі електроприлади мають заземлення, та маркування існує план-схема заживлення та прокладання кабелів електропостачання з вказівкою заземлення електроприладів, світильників та їх розміщення.

Всі електроприлади, які знаходяться у робочому стані, періодично ремонтуються та підлягають бережній експлуатації. Зберігаються вони у окремій кімнаті. Сильнодіючі та отруйні речовини зберігаються у сейфі. Вранці та ввечері проводиться вологе прибирання всіх приміщень застосовуючи хлорне вапно (при необхідності прибирання проводять частіше).

Всі співробітники лікарні забезпечені у достатній кількості миючими та дезинфікуючими засобами.

Техніка безпеки в клініці це перед усім пожежна безпека, клініка забезпечена первинними засобами пожежної безпеки: протипожежні ящики, вогнегасники (ОПУ-6), пісок, пожежний вихід. Відповідальна за протипожежний стан Мазуркевич Г.А.

Вентиляція в клініці з природнім припливом повітря -трубна. Є витяжки у кожному приміщенні. При необхідності вентиляція забезпечується за допомогою вікон та квартирок.

Освітлення в лікарні комбіноване, загальне з джерелом місцевого освітлення в якості якого використовуються лампи денного світла, хірургічна підвісна лампа(шість ламп по 100 Вт)

В цілому у лікарні охорона праці знаходиться на належному рівні. На поліпшення умов праці у лікарні виділяються певні кошти. Так, наприклад, у 1999 році на ці витрати було заплановано 2500 гривень, а витрачено 1800; у 2000 році заплановано 1500, витрачено 1500 гривень; у 2001 році було заплановано на витрати 1250, а витрачено 1200 гривень. Загальні витрати по тваринництву склали відповідно за 1999, 2000, 2001 роки 850, 625, 520 гривень.

Для покращення умов праці ветеринарних лікарів рекомендується:

– забезпечити приміщення на літній період засобами примусової вентиляції;

– створити джерело електроенергії для безперебійного живлення приладів;

– своєчасно проводити медогляди персоналу клініки.

рак онкологічний хвороба тварина

Висновки

В нозологічній структурі хвороб собак і котів пухлини посідають 8 місце, а у котів - 3. Серед зареєстрованих 1213 собак з цією патологією злоякісний неопластичний процес мав місце у 548 (45,2%), а з 865 котів - у 493 (56,9%). Серед злоякісних пухлин рак молочної залози у собак займає друге місце, а у котів - третє.

Виникнення та розвиток злоякісних пухлин молочної залози залежить від віку та породи тварин. У собак і котів найчастіше зустрічається неопластичний процес у віці старше 8 років. Найчастіше рак молочних залоз виникає у собак породи кокер-спанієль та доберман, а також у сіамських котів.

Клінічні ознаки злоякісних пухлин молочної залози поліморфні: ураження однієї або декількох пакетів молочних залоз, різка виражена бугристість, проростання злоякісної тканини шкіри і навколишніх тканин, виникнення виразок, розпад пухлин, інфільтрація оточуючих тканин.

За гістологічними дослідженнями рак молочної залози поділили на дві групи. До першої увійшли диференційовані аденокарциноми для яких характерний був повільний розвиток з поодинокими метастазами у віддалені органи. До другої - низькодиференційовані пухлини з високим ступенем злоякісності.

У зв'язку з відсутністю специфічного лікування хворих тварин, хірургічний метод енуклеації пухлини молочної залози у 25% дозволяє подовжити життя тварин до двох років.

Список літератури

1. Авраменко И.В., Величко С.В. Опухоли мелких домашних животных. - К., 2001.

2. Баженова А.П. Рак молочной железы. - М.: Медицина, 1985. - 296 с.

3. Бурба Л.Г., Валихов А.Ф. Лейкозы и злокачественные опухоли животных. - М.: Агропромиздат, 1988. - 399 с.

4. Гарелик П.В., Машканов И.Я. Общие вопросы онкологи. - Б., 1999. - 108 с.

5. Давидов О., Поєднюк Р. Пухлини гідро біонтів: теоретичні та практичні аспекти // Ветеринарна медицина. - 2002. - №5.

6. Дильман В.М., Берштейн Л.М. Гормоны в экспериментальной и клинической онкологии. - М.: Медицина, 1990. - 380 с.

7. Долл Р., Пито Р. Причины рака. - К.: Наукова думка, 1984.

8. Домосканова И.В. Рецидивы и усложнения после удаления опухолей молочных желез у собак // Ветеринария. - 2000. - №12. - С.53.

9. Домосканова И.В. Удаление опухолей молочных желез у собак // Ветеринария. - 2000. - №10. - С.54 - 56.

10. Есенкулов А.Е. Прогноз рака молочной железы. - Алма-Ата: Наука, 1988. - 280 с.

11. Завірюха В.І., Мисак А.Д., Лікування пухлин у собак // Вісник Білоцерківського аграрного університету. - Вип.Б.,ч.2. 1998. - /48/51 с.

12. Качанов И.П. Некоторые особенности развития и лечения рецидивов и метастазов рака молочной железы: Автореф.дис... канд. мед наук. - М., 1980. - 26 с.

13. Киселев Р.Р. Болезни собак. - М.: Наука, 2001.

14. Конопатов Ю.В., Рудаков В.В. Биохимические показатели кошек и собак. - С-Пб., гос. Академия вет. медицины 2001.

15. Лейкоз сельскохозяйственных животных /Бусол В.А., Доронин Н.Н., Мандигра Н.С., Гулюкин М.И., Цымбал В.И./. - К.:Урожай, 1988. - 220 с.

16. Мирон Н.И. Мастэктомия при опухолях у собак // Ветеринария. - 1993. - №4. - С. 46.

17. Муратов С.Н. Лекции по клинической онкологии. - Ч., 1979. - 238с.

18. Напалков Н.П. Общая онкология. - Л.: Медицина, 1989. - 648 с.

19. Осипенко Р.А., Юрченко А.Е. Комплексное лечение рака молочной железы у кошек и собак // Материалы конференции по проблемам обслуживания домашних животных. К., 2000. - С. 112 - 116.

20. Панько І.С., Власенко В.М. Загальна ветеринарна хірургія // Підручник для студентів аграрних вузів ІІІ - IV рівнів акредитації. - Б.Ц., 1998. - С. 264.

21. Петров Н.Н. Краткий очерк сравнительной патологии опухолей у животных и человека. - Л.: Медгиз, 1940. - 88 с.

22. Петрова А.С. М.П. Цитологическая диагностика опухолей и предопухолевых процессов. - М.: Медицина, 1985. - 304 с.

23. Петрова А.С., Птохова М.П. Руководство по цитологической диагностике опухолей человека. - М.: Медицина, 1976. - 304 с.

24. Пономарьков В.И., Осипов Н.Е. Анализ спонтанных опухолей молочных желез у собак // Вопросы онкологии. - 1972. - Т. 18, № 10. - С. 67 - 72.

25. Тарутінов Б.І., Скляр С.Ю. Діагностика та лікування раку молочної залози // Методичні рекомендації. - К.:Урожай,1993. -16с.

26. Терехов П.Ф. Ветеринарная клиническая онкология. - М.: Колос, 1983. - 208 с.

27. Терехов П.Ф. Спонтанные злокачественные новообразования домашних животных //Автореф. дис...докт. вет.наук. - М., 1972. - 39 с.

28. Холдин С.А. Профилактика злокачественных опухолей. Л.: Медицина, 1974. - 220 с.

29. Чаклин А.В. Краевые особенности распространения злокачественных опухолей. Гос. Изд-во мед. литературы. Ленинград, 1963.

30. Чаклин А.В. Наступление на рак продолжается. - М.: Медицина, 1975.

31. Barraclough R., Rudland P.S. Differentiation of mammary stem cells in vivo and in vitro // Envirion. Health Perspect - 1989. - 80. №2 - p. 39 - 48.

32. Burny A. Enzootic Bovine Leukosis and Bovine leukemia virey // Univercity of Agronomic sciences, Belgium - 1986. - 450 p.

33. Cardozo L. Atlas of clinical cytology. Amsterdam, Elsevice, 1975. - 732 p.

34. Della Zalda., Sarli G., Benazzi C., Marcato P.S. Giant cells in anaplastic mammary carcinoma of the dog and cat // T. Comp. Patol. - 1993. - v. 109, № 4. - p. 345 - 360.

35. Hellmen E., Bergstrom L., Spanberg I.B. Prognostic factors in canine mammary tumors: a multiraria study// vet. Pathol. - 1993 - v.30 n1 p.20 - 27.

36. Kipatrick S.E., Hitchock M. G. Mixed tumors and mioepithelioms of soft tissue a cliniopatologic study of 19 cases with a unifying concept// Am. J.Surg.Pathol.-1997. - v.21.N.1 - p.13 - 22.

37. Malt J. Analysis of mammary gland tumors in dogs in the South Bohemian Region//Vet.med. (Prahe) - 1990.v.35. N.9. - p. 561 - 568.

38. Priosocryanto B.P., Tateyama.S. Transplantation of a cell linederived from a canine binign mixed mammary into nude mice//Comp.Pathol. - 1995. - v.113.N.4. - p.383 - 388.

39. Yamagami T. Influence of ovarioectomy at the time of mastectomy on the prognosis for canine malignant mammary tumors//J. Small Anim. Pract. - 1996.v.37. - N.10. - p.462 - 464.

40. Yamagami T. Prognosis for canine malignant mammary tumors based on TNM and histological classifications// J.Vet.med.Sci. -1996.v.58,N.11, p.1079 - 1083.

41. http://www.petskiev.ua/veterinary/statia/book.

Размещено на Allbest.ru