Підвищення продуктивності молодняку ВРХ на відгодівлі та зниження собівартості виробництва яловичини у господарстві

Передаточне відношення іл:

(3.5)

де і - кількість зубців ведучої та веденої зірочок (; ),

Передаточне відношення привода

Визначаємо частоту обертання і кутову швидкість вала бітера

 (3.6)

(3.7)

Обертальний момент на валу бітера МБ визначаємо з врахуванням втрат на тертя за формулою

(3.8)

де з - коефіцієнт корисної дії привода (ККД).

Приймаємо ККД передач, показаних на рис. 3.3:

– пасової зп = 0,98;

– ланцюгової зл = 0,96;

– втрати в опорах двох валів з02 = 0,992.

Тоді:

(3.9)

3.4.2 Розрахунок розподільного бітера на міцність і жорсткість

Приймаємо, що навантаження, яке діє на пальці бітера, розподілене по довжині пальців і довжині бітера рівномірно, і що обертальний момент на валу бітера зрівноважується тільки одним рядком пальців.

Тоді інтенсивність навантаження q (Н/м) дорівнює (рис. 3.4) [19]:

 (3.10)

де D - діаметр опорних дисків, D = 0,48м;

- довжина пальців, ;

L - довжина бітера, L =2,81 м.

l і l'- довжина прольоту кутників удосконаленого і серійного бітерів; L іD - довжина і діаметр бітера; - довжина пальців; 1 - опорний диск; 2 - кутник; 3 - палець.

Рисунок 3.4 Схема до розрахунку розподільного бітера

Навантаження q створює крутний і згинальний моменти, максимальні значення яких виникають в опорних перерізах кутників:

(3.11)

(3.12)

де l - довжина прольоту кутників, м;

m - кількість опорних дисків, m = 3 шт. для серійного бітера, m= 5 шт. для удосконаленого бітера.

Маємо:

в удосконаленому бітері:

у серійному бітері:

Максимальні дотичні напруження які виникають посередині полиці:

де д - модуль пружності при крученні;

- погонний кут закручування;

- жорсткість кутового профілю при крученні;

b і д - ширина і товщина полиці кутника (b =50 мм і д =5 мм для серійного бітера; b =32 мм і д =4 мм для удосконаленого бітера)

або (3.14)

Маємо:

в удосконаленому бітері

у серійному бітері

Дотичні напруження є вирішальними при визначенні міцності бітерів, тому нормальні напруження згину не визначаємо.

3.5 Ефективність застосування удосконаленого розподільного бітера

В якості основного критерію оцінки (показника ефективності) удосконаленого розподільного бітера приймаємо зниження його металоємності в порівнянні з серійним (базовим) варіантом (табл. 3.2)

Таблиця 3.2 Розрахунок ефективності розподільного бітера

Параметр	Значення параметрів розподільного бітера
	серійного	удосконаленого
Номер профілю кутника	5	3,2
Ширина полиці, мм	50x50	32x32
Товщина полиці, мм	5	4
Число кутників, шт	6	6
Довжина кутника, м	2,81	2,81
Маса 1 пог. м кутника, кг	3,77	1,91
Діаметр диска, мм	480	480
Кількість дисків, шт	3	5
Товщина диска, мм	6	3
Густина сталі, кг/м3	7874	7874
Сумарна маса кутників, кг	63,6	32,2
Сумарна маса дисків, кг	25,4	33,9
Зниження маси розподільного бітера, кг (%)	-	12,9 (14,0)

4. Охорона праці

4.1 Аналіз стану охорони праці в господарстві, на фермі

У господарстві постійно дбають про здорові та безпечні умови праці. Згідно зі щорічними наказами роботу з охорони праці здійснюють чотири ланки посадових осіб у відповідності з обов'язками.

Керівник господарства відповідає за стан охорони праці в цілому по господарству.

Головний інженер (він же за сумісництвом інженер з охорони праці) організовує та здійснює контроль за дотриманням безпечних умов праці на кожній ділянці, проводить інструктаж працівників один раз у 6 місяців та 32-годинне навчання по програмі з охорони праці один раз на рік.

Головний зоотехнік відповідає за охорону праці в тваринництві, організовує та проводить навчання тваринників з питань вимог безпеки та протипожежних заходів. Веде журнал інструктажів з охорони праці, в якому навчені тваринники ставлять підпис.

Завідуючі фермами відповідають за справність усього обладнання ферми, за безпеку проведення робіт. Приймають заходи, що запобігають травматизму. Працездатність людей, що працюють на фермі, залежить від багатьох факторів: фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних. До фізичних факторів відносяться: рухомі машини та механізми, підвищення запиленості та загазованості повітря робочої зони; підвищення чи зниження температури повітря в робочій зоні; підвищення рівня шуму та вібрацій; порушення освітленості.

Хімічні фактори діляться на підгрупи по характеру дії на організм людини: загально токсичні, подразнюючі, що впливають на репродуктивну функцію.

До біологічних факторів відносяться мікроорганізми та макроорганізми, дія яких викликає захворювання.

Психофізіологічні фактори діляться на фізичні та нервово-психічні перевантаження. Фізичні перевантаження можуть бути статичними, динамічними та гіподинамічними. До нервово-психічних перевантажень відносяться: розумове перевантаження, одноманітність праці, перенапруження аналізаторів і емоційні перевантаження.

У господарстві проведено паспортизацію робочих місць. При цьому були враховані параметри навколишнього середовища, що впливають на організм людини: освітлення, рівень шум, температура, вологість, тиск, швидкість руху повітря. Заведений журнал зауважень і пропозицій для оперативного контролю за станом охорони праці.

Оперативний контроль включає регламентовані в часі перевірки та звіти керівників і спеціалістів виробничих підрозділів господарства.

Перша ступінь оперативного контролю здійснюється завідуючим фермою разом із громадськими інспекторами з охорони праці комітету профспілки, які позмінно перевіряють заходи по усуненню недоліків. Щоденно вони доповідають інженеру з служби охорони праці про виконану роботу.

Головний інженер здійснює оперативний контроль один раз у 10 днів. Зауваження та пропозиції заносяться в журнал оперативного контролю і щомісячно складається звіт керівнику господарства.

Керівник щомісячно проводить огляд господарства та конкретизує стан організації роботи з охорони праці.

За результатами звітів кожної ступіні оперативного контролю приймаються конкретні рішення, які оформлюються постановою чи протокольним записом у спеціальному журналі.

Система навчання працюючих безпеці праці організовується у відповідності з загальними положеннями.

Навчання з питань праці нових працівників проводяться під час професійно-технічного навчання на робочому місці під керівництвом спеціаліста.

Всі види інструктажу проводяться за раніше окресленим планом і розробляються у відповідності з діючими правилами та нормами вимог безпеки відповідно до виробничих умов господарства. Планування охорони праці в основному складається з розробки плану заходів, які оформлюються угодою між адміністрацією та профспілковим комітетом.

Вступний інструктаж проводять з усіма працівниками та спеціалістами, що приймаються на роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи чи посади, а також з відрядженими, учнями та студентами, що прибули на виробниче навчання чи практику. Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці. Він реєструється в журналі реєстрації вступного інструктажу.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться з кожним працівником окремо з практичним показом безпечних способів і методів роботи.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально чи з групою працівників через шість місяців за програмою інструктажу на робочому місці з метою перевірки та покращення рівня знань правил та інструкцій з охорони праці.

Позаплановий інструктаж проводять після зміни правил з охорони праці, технологічного процесу, модернізації обладнання та інструменту, порушення робітниками вимог безпеки, перерви в роботі більше ЗО календарних діб для робіт з підвищеною небезпекою і 60 діб для інших робіт.

Цільовий інструктаж проводять з робітниками, що направляються на роботи, які потребують наряд-допуск.

Проведення поточного інструктажу фіксується в наряді-допуску, а повторного та позапланового - в журналі реєстрації первинного інструктажу на робочому місці.

Навчання безпеці праці при підвищенні кваліфікації для робітників проводиться на курсах підвищення кваліфікації спеціалістів при вищих учбових закладах або науково-дослідницьких інститутах і підприємствах.

Незважаючи на заходи з охорони праці, що проводяться, в господарстві ще трапляються нещасні випадки. Стан травматизму відображено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Динаміка травматизму та захворювання

Показники	Роки
	2004	2005	2006
Середня кількість робітників ()	149	155	157
Кількість нещасних випадків ()	2	1	-
Кількість постраждалих із втратою працездатності без врахування загиблих ()	2	1	-
Кількість людино-днів непрацездатності ()	18	6	-
Показник частоти травматизму	13	6	-
Показник тяжкості травматизму	9	6	-
Втрата робочого часу	121	39	19

Дані таблиці 4.1 показують, що в господарстві за останні роки намітилась тенденція до зниження травматизму та захворюваності. Так кількість нещасних випадків у 2005 р. зменшилась наполовину в порівнянні з 2004р., а у 2006р. їх зовсім не було. Кількість людино-днів непрацездатності в 2005 р. зменшилась на 67 % у порівнянні з 2006р., а в 2006р. - на 50 % порівняно з 2005 р.

Покращення показників травматизму пояснюється тим, що в господарстві почав постійно функціонувати оперативний контрольна рівні керівників відділків і голови господарства.

4.2 Основні заходи покращення охорони праці і протипожежної безпеки

З метою покращення організації охорони праці в господарстві нами розроблений план додаткових заходів на 2007 рік (табл. 4.2).

Таблиця 4.2. Заходи покращення організації охорони праці

Назва заходу	Термін виконання	Виконавець
Герметизувати вікна та двері в свинарнику-відгодівельнику	осінній період	інженер-будівельник
Укомплектувати аптечками невідкладної допомоги всі виробничі підрозділи	постійно	головний інженер
Забезпечити спецодягом робітників	на початку року	адміністрація
Відремонтувати протипожежну сигналізацію у відгодівельнику	на початку року	інженер-електрик
Здійснити перезарядку вогнегасників ОХП-10	на початку року	інженер з охорони праці
Забезпечити оптимальне освітлення та вентиляцію виробничих приміщень	постійно	інженер-електрик
Забезпечити чистоту робочих місць і виробничих приміщень, створити санітарно-захисні зони навколо виробничих будівель	постійно	колектив господарства

На фермі влаштовано основний пост з повним набором справного протипожежного інвентарю (лопати, відра, сокира, гаки, 4 вогнегасники, пересувна насосна установка, дзвін для подачі пожежної тривоги), крім того біля кожного приміщення для утримання молодняку встановлено протипожежний щит, на якому закріплено відра, 2 вогнегасники, лопату. Біля щита знаходиться ящик з піском і бочка з водою місткістю 300 л.

На території ферми обладнано 2 пожежні водойми місткістю 500 м3 кожна. Необхідна місткість водойми V(м3) визначена з умови:

 (4.1)

де g - витрата води, л/с; g = 40 л/с;

t - тривалість пожежі, год.; t = 3 год.;

n - кількість пожеж; n = 2.

У кожній будівлі на видному місці вивішені "Правила пожежної безпеки". Для паління відведено спеціальні місця, обладнані протипожежним інвентарем.

4.2.1 Вимоги безпеки та виробнича санітарія

Розрахунок потреби в спецодязі та в засобах індивідуального захисту для працівників відгодівельної ферми, що проектується, наведено в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3. Потреба в спецодязі

Професія (посада)	Кількість, чол	Назва індивідуальних засобів захисту	Термін використання, міс	Потреба на рік
Ветлікар, зоотехнік	1	Халат бавовняний	12	1 шт.
		Безрукавка тепла	24	1 шт.
		Фартух клейончастий	24	1 шт.
		Чоботи гумові	24	1 пара
		Рукавиці гумові	6	2 пари
Завідуючий фермою	1	Чоботи гумові	24	1 пара
		Халат бавовняний	12	1 шт.
Працівники кормоцеху	2	Чоботи гумові	12	2 пари
		Халат бавовняний	12	2 шт.
Скотарі	5	Халат бавовняний	12	5 шт.
		Рукавиці бавовняні	4	15 пар
		Куртка на ваті	24	5 шт.
		Чоботи гумові	12	5 пар
Трактористи	2	Комбінезон	12	2 шт.
		Рукавиці бавовняні	6	4 пари
Слюсарі наладчики	3	Халат бавовняний	12	3 шт.
		Рукавиці бавовняні	6	6пар
Електрик	1	Халат бавовняний	12	1 шт.
		Рукавиці гумові	6	2 пари
Комірник	1	Халат бавовняний	12	1 шт.

Всього на рік необхідно 14 халатів бавовняних 1 тепла безрукавка, 1 фартух клейончастий, 7 пар гумових чобіт, 4 пари гумових рукавиць, 25 пар рукавиць бавовняних, 5 ватних курток, 2 комбінезони.

4.3 Опис конструктивної розробки з охорони праці

Для видалення твердих мінеральних і металомагнітних домішок із сінажу, сіна та соломи нами запропоновано обладнати лінію стеблових кормів кормоцеху установкою УТО-Ф-10 (аркуш 8 графічної частини).

Установка УТО-Ф-10 складається з вібропривода 2 і вібролотка З, з'єднаного за допомогою плоских пружин з похилою рамою 1. Внутрі вібролотка 3 ступінчасто розміщені пластини 5 з регульованим кутом нахилу. Пластини 5 змонтовані з перекриттям на величину 0,25...0,35 їх довжини. Днище вібролотка 3 має випускний отвір для видалення твердих домішок, які направляються в бункер 10.

За вібролотком встановлено магнітний барабан 6 з індивідуальним приводом 9. магнітний барабан складається з вала 11, фланців 12, закріплених на кінцях вала 11, обичайки 13 із немагнітного матеріалу, магнітопроводу 14 і постійних магнітів 15. Фланці 12 виконані у вигляді многогранника, а обичайка 13 - із прикріплених до фланців профільних П-подібних планок. Магнітопроводи 14 встановлені всередині кожної планки вздовж її полиць і контактують з пластинами постійних магнітів, магнітний барабан охоплений стрічкою 16 із високоміцного магнітопровідного матеріалу.

Лінія з установкою УТО-Ф-10 працює так. Вихідні корми із живильника неперервним шаром надходять на першу похилу пластину вібролотка З, де під дією вібрації розпушуються і вирівнюються по товщині.

Процес видалення твердих домішок на похилих пластинах складається з двох основних стадій: занурення домішок у шар корму і роздільного транспортування частинок корму та домішок на похилій пластині. При цьому тверді домішки, які мають більшу густину і менший коефіцієнт тертя в порівнянні з частинками корму, перемішуються вниз і далі в бункер 10, а корм транспортується на наступну пластину, де процес очистки повторюється.

З останньої пластини 5 корм надходить на магнітний барабан 6. У випадку, коли в кормі залишились металомагнітні домішки, то вони притягуються через стрічку 6 до магнітного барабана. У зоні переходу шару корму на збірний транспортер 7 металомагнітні домішки переміщуються під магнітний барабан по ходу його обертання, а в зоні відділення стрічки від барабана сила притягання магнітів різко зменшується і металомагнітні домішки падають в бункер 8.

5. Екологічна частина проекту

Життя людського суспільства в цілому як і кожної людини, нерозривно пов'язане з природою. Вона щедро дарує людині матеріальні блага, відпочинок і здоров'я, натомість же потребує лише одного - дбайливого ставлення до неї, розумного використання її багатств. Разом з тим вже наше покоління стає свідком все більш і більш напружених відносин між людиною і природою. Багаточисленні негативні прояви цих відносин добре відомі. Зростають обсяги токсичних промислових викидів. Мільйони гектарів колись родючих земель виведені із сільськогосподарського використання внаслідок гірських робіт, ерозії, підтоплення, заселення і спустошення.

Погіршення екологічного стану довкілля відбувається також і за рахунок необґрунтованої індустріалізації аграрного будівництва, відведення під нього продуктивних сільськогосподарських угідь. Споруджені у 70-ТІ-80-ті роки великі тваринницькі комплекси, з одного боку поліпшили умови праці, з іншого - створили ряд проблем, серед яких провідне місце зайняли проблеми забруднення довкілля відходами тваринництва, негативний вплив на навколишнє середовище поголів'я тварин, розташованих на обмежених територіях, а також низька механізація таких комплексів. Так, на тваринницьких підприємствах, де немає комплексної механізації, рівень забруднення навколишнього середовища в 6 разів вищий, ніж у механізованому сучасному комплексі. Але навіть при сучасному забезпеченні такі комплекси являють собою реальну загрозу стану довкілля.

Як бачимо, стає реальною загроза екологічної кризи, і тому її усунення - найважливіше завдання сучасності. Виходячи з цього державна програма охорони навколишнього середовища передбачає і чітку екологічну орієнтацію усіх ланок прискорення науково-технічного прогресу, залучення широкого кола спеціалістів до вирішення проблем екології, суворий контроль за реалізацією природоохоронних заходів, проведення екологічної експертизи.

В останній час з усіх програмних питань охорони навколишнього середовища важливого значення набуває екологічна експертиза. Верховною Радою України прийняті два закони: "Про охорону навколишнього природного середовища" (25 червня 1991 року), "Про екологічну експертизу" (5 лютого 1995 року). ІД закони свідчать, що екологічна експертиза - це система комплексної оцінки всіх можливих екологічних і соціально-економічних наслідків здійснення проекту, функціонування народногосподарських об'єктів, прийняття рішень, спрямованих на запобігання їх негативного впливу на навколишнє середовище і на вирішення намічених завдань з найменшою витратою ресурсів і одержання мінімальних небажаних наслідків.

Екологічну експертизу здійснюють з дотриманням таких принципів: пріоритету права суспільства на сприятливе екологічне середовище; гармонійного поєднання економічних і екологічних інтересів; територіально-галузевої і екологічної доцільності функціонування об'єктів та впровадження проектів; екологічної сумісності об'єктів з вимогами охорони навколишнього середовища; екологічної їх безпеки при реалізації; суворого дотримання законності і державних норм природокористування.

Критеріями оцінки виступають: вимоги правових норм, принципи охорони природи, природоохоронні пріоритети, стандарти по охороні природи і раціональному використанні природних ресурсів, будівельні норми і правила, санітарно-гігієнічні нормативи, а також основні показники, які мають відношення до охорони природи і раціонального використання її ресурсів.

Екологічну експертизу проводять: Міністерство охорони природного навколишнього середовища, Міністерство охорони здоров'я, спеціальні органи і установи, місцеві Ради народних депутатів, громадські організації, окремі громадяни, що мають відповідні документи.

Експертом екологічної експертизи може бути тільки спеціаліст, який має вищу освіту, відповідну спеціальність, кваліфікацію і професійні навички, практичний стаж роботи не менше трьох років.

У даному дипломному проекті розроблена комплексна механізація малої ферми по відгодівлі ВРХ.

При здійсненні екологічної експертизи необхідно визначитись з факторами впливу ферми на природне середовище.

Основними джерелами забруднення повітряного басейну ферми по відгодівлі ВРХ є вентиляційні викиди з приміщень для утримання тварин, викиди від теплової установки (котельні), вигульних майданчиків, будівель для накопичення та обробки гною (гноєсховищ).

Для досягнення нормальних параметрів мікроклімату в приміщеннях для утримання молодняку та дорослої худоби (гранично допустима концентрація вуглекислого газу в повітрі приміщень -2,5 л/м3 (0,25 %), аміаку -- 20 мг/м3, сірководню -- 10 мг/м3) здійснюється повітрообмін за допомогою припливно-примусової вентиляції. Кратність годинного повітрообміну становить 4,95 год1. Повітрообмін визначено розрахунком для кожної вікової групи тварин згідно з кількісними показниками виділення теплоти, водяної пари та вуглекислого газу.

Вентиляційні викиди передбачено здійснювати над покрівлею будівель зосереджено.

На фермі використовується маловодна технологія видалення та обробки гною, яка забезпечує екологічну безпеку. Гній з каналів тваринницьких приміщень видаляють скреперними установками (УС-15) з подальшим транспортуванням його в секційні карантинні ємності, де він зберігається на протязі шести діб з метою дослідження на наявність у ньому збудників хвороб, а після цього направляється в два гноєсховища. При виникненні в процесі карантинування епізоотії, секції з зараженим гноєм виключаються з обороту, а гній піддається біологічному, фізичному або хімічному знешкодженню в строки, що встановлюються ветеринарною службою. Для виключення можливості розповсюдження інфекційних хвороб, заражений гній дезінфікується вапном чи формальдегідом або підлягає термічній обробці.

Споруди по підготовці гною до використання розташовані по відношенню до ферми та жилої забудови з підвітряної сторони домінуючих вітрів, на відстані 60 м від тваринницьких приміщень.

Територія ферми має благоустрій за рахунок поділу її на три зони (виробничу, кормову і допоміжних будівель), влаштування схилів та лотків для стоку і відведення поверхневих вод, застосування відповідного покриття проїздів та виробничих майданчиків, а також зелених насаджень.

Ферма має огорожу по периметру території та відділяється від межі жилої забудови санітарно-захисною зоною - 200 м.

Здійснивши комплексну механізацію малої ферми по відгодівлі ВРХ ми забезпечили не тільки високий рівень комплексної механізації виробничих процесів та часткової їх автоматизації, але й якісний і централізований збір відходів - гною, гноївки, стічних вод, а також очищення вентиляційних викидів та розсіювання шкідливостей в атмосфері до безпечних концентрацій. Отже, діяльність малої ферми по відгодівлі ВРХ не спричинить шкоди навколишньому природному середовищу, а органи охорони природи дадуть дозвіл на її будівництво.

6. Техніко-економічне обґрунтування проекту

Визначаємо собівартість 1 т приросту живої маси молодняку ВРХ С(грн.)[8]:

(4.1)

де А - сумарні амортизаційні відрахування на будівлі, машини і обладнання, грн.;

Р - сумарні відрахування на поточний ремонт будівель, машин і обладнання, грн.;

З - загальна сума оплати праці працівників ферми (з доплатами і нарахуваннями), грн.;

Е - вартість електроенергії, грн.;

П - вартість паливно-мастильних матеріалів, грн.;

В - вартість води, грн.;

К - вартість кормів, грн.;

Пв - прямі витрати (охорона праці, вартість медикаментів тощо), грн.;

Н - накладні витрати (витрати по організації виробництва і управлінню), грн.;

Д - вартість гною (другорядної продукції), грн.;

Вп - приріст живої маси молодняку ВРХ за рік (валова продукція), т.

Сумарні амортизаційні відрахування на будівлі і обладнання (машини)

(4.2)

де і - норма амортизаційних відрахувань відповідно на будівлі і

обладнання, %; , ;

та - вартість будівель і обладнання, грн.;

(4.3)

(4.4)

де і - вартість будівництва та обладнання одного скотомісця, грн.; приймаємо за ТП 801-70.86 [1], вводячи перерахунковий коефіцієнт для цін 5,3: , ;

- кількість скотомісць,

Сумарні відрахування на поточний ремонт будівель і обладнання

(4.5)

де і - норма відрахувань на поточний ремонт відповідно будівель і обладнання, %; , ;



Визначаємо оплату праці ( з доплатами і нарахуваннями) працівників ферми. Виходячи із відповідних тарифних ставок оплата виробничих працівників складає 40440 грн. (табл. 6.1).

Таблиця 6.1 Річний фонд заробітної плати виробничих працівників

Категорія працівників	Кількість, чол.	Тарифна ставка, грн.	Річний фонд заробітної плати, грн.
Завфермою	1	620	3840
Ветлікар	1	300	3600
Зоотехнік	1	550	3000
Вахтер	1	665	1980
Прибиральниця	1	665	1980
Скотник оператор	1	550	3000
Оператор підготовки і приготування кормів	3	560	9360
Нічний скотник	1	500	2400
Слюсар-механік	1	520	2640
Електрик-автоматик	1	520	2640
Підмінні	2	550	6000
Всього	14	--	40440

Основна оплата з доплатою за вироблену продукцію в розмірі 25 %:

Доплата на оплату відпусток у розмірі 10%:

Загальна сума основної оплати з доплатами складає:



Нарахування на оплату праці проводяться: до пенсійного фонду - 32 %, на соціальне страхування - 4,4 %, до фонду зайнятості населення - 1,5 %; всього 37,9%.

Загальна сума оплати праці з доплатами і нарахуваннями:

Вартість електроенергії

(4.6)

де - поголів'я молодняку ВРХ на фермі;

- норма споживання електроенергії на одну голову молодняку ВРХ на рік; кВг•год/гол [20];

- вартість 1 кВг•год спожитої електроенергії, грн.;

Вартість паливно-мастильних матеріалів

(4.6)

де - витрата дизпалива на одну голову на рік, кг; приймаємо

- комплексна ціна 1 кг дизпалива, грн.; .



Вартість води

де - коефіцієнт, що враховує витрату води на технологічні потреби, k =1,1;

- вартість 1 т води, грн.; Вв = 0,08 грн/т (вода подається з власної свердловини),

Вартість кормів К(грн.) складає 1058107 грн. (табл. 6.2).

Прямі витрати приймаються в розмірі 5 % від суми амортизаційних відрахувань і витрат на поточний ремонт і техобслуговування:

Таблиця 6.2. Розрахунок вартості кормів

Корми	Річна потреба в кормах, т	Вартість 1 т корму, грн.	Вартість кормів, грн.
Жом	7791,6	70	545412,0
Сіно	120,5	100	12050,0
Солома	240,9	14	3372,6
Комбікорм	854,9	360	307764,0
Меляса	237,3	350	83055,0
Сінаж	2534,2	39	98833,8
Динатрій фосфат	5,1	600	3060,0
Сіль	12,4	150	1860,0
Вітамін (Д2, А)	0,3	9000	2700,0
Всього	--	--	1058107,4

Накладні витрати приймаються в розмірі 20 % всіх витрат без врахування вартості кормів:

Н = 0,2(318585 + 185841 + 76679 + 80410 + 336000 + 964 + 25221) = 204740 грн.

Вартість гною

(4.9)

де - вартість 1 т гною, грн.,

Одержано приросту живої маси молодняку ВРХ Вп (т) за рік

(4.10)

де - середньодобовий приріст живої маси однієї голови молодняку ВРХ на дорощуванні і відгодівлі,

Собівартість 1 т приросту живої маси молодняку ВРХ



Затрати праці Зп (год.) на одну тону приросту живої маси молодняку ВРХ

(4.11)

де n - кількість виробничих працівників на фермі, n = 14 чол.;

- тривалість робочої зміни, год.,

Рівень рентабельності Р (%) виробництва продукції

(4.12)

де Ц -- закупівельна ціна однієї тонни живої маси молодняку ВРХ, грн.; приймаємо Ц = 11500 грн. (виходячи з ціни, яка установлена нині для цеху переробки яловичини у господарстві),

Річний економічний ефект Ер (грн.):

 (4.13)

де і - вартість виробництва одиниці продукції у вихідному і

проектному варіантах (Св = 10941 грн., Сп = 8375 грн.);

- нормативний коефіцієнт, Ен =0,15;

і - питомі капіталовкладення у вихідному і проектному варіантах, грн./т.

(4.14)

(4.15)

де Кв і Кп - загальні капіталовкладення у вихідному і проектному варіантах, грн. (Кв = 2129505 грн., Кп = 5513100 грн.);

Впв і Впп - річний вихід продукції у вихідному і проектному варіантах, т (Впв = 119 т, Впп = 255,5 т),

Отже

ЕР = [(10941 + 0,15-17895) - (8375 + 0,15-21578)] 255,5 = 514032 грн.

Окупність капіталовкладень

 (4.16)

де П - прибуток від реалізації продукції, грн.;

(4.17)

Результати розрахунків зводимо в таблицю 6.3.

Таблиця 6.3. Показники порівняльної ефективності ферми по відгодівлі ВРХ на 1000 голів

Показники	Варіанти	Проектний у % до вихідного
	вихідний	проектний
Кількість голів молодняку ВРХ	552	1000	181
Кількість працюючих, чол.	13	14	108
Одержано приросту живої маси молодняку ВРХ т	119,0	255,5	215
Собівартість 1 т приросту живої маси, грн.	10941	8375	77
Затрати праці на 1 т приросту живої маси, год.	325,9	160,0	49
Рівень рентабельності, %	5,0	37,3	746
Річний економічний ефект, грн.	--	514032	--
Окупність капіталовкладень, років	--	6,9	--

Висновки та пропозиції

З метою підвищення продуктивності тваринництва, зниження затрат праці та собівартості основних видів тваринницької продукції у господарстві необхідно зміцнити кормову базу за рахунок підвищення урожайності кормових культур; удосконалювати годівлю тварин за рахунок згодовування кормів тваринам тільки в підготовленому вигляді у відповідності з науково - обґрунтованими раціонами.

Впровадження проекту в практику забезпечить повну механізацію технологічних процесів на фермі по вирощуванню і відгодівлі 1000 голів молодняку ВРХ.

Модернізація розподільного бітера живильника-завантажувача кормів ПЗМ-1,5 шляхом установки на валу між трьома основними дисками двох додаткових, а також заміна кутників з номером профілю 5 на номер 3,2 дає змогу посилити жорсткість бітера при одночасному зниженні маси бітера на 14% (12,9 кг).

У результаті впровадження розробленої технології виробництва яловичини у господарстві очікується зниження собівартості приросту 1 т живої маси молодняку ВРХ на 20 %.

Результати роботи можуть бути використані інженерно-технічними працівниками проектних і будівельних організацій та аграрних підприємств.

Список використаної літератури

1. Водяницький Г.П. Методичні вказівки з курсового і дипломного проектування. Житомир. - 2005. - 195 с.

2. Герук С.М., Обиход А.І., Сукманюк О.М. Інженерно-технологічні вимоги до написання дипломних (курсових) проектів і робіт. - Житомир, ДАЕУ. - 2006. - 255 с.

3. Ферма доращивания и откорма молодняка крупного рогатого скота

4. на 2,5 тысяч голов в год с интенсивным использованием жома: ТП 801-01-70.86. В двух альбомах. Альбом 1. Общая пояснительная записка/«УкрНИИгипросельхоз Госагропрома УССР. - К, 1986. - 65 с.

5. Булгаков В.Є., Сова О. А. Довідник оператора по вирощуванню і відгодівлі великої рогатої худоби. - С. Урожай, 1989. - 83 с

6. Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств /II. Ревенко, В.Д. Роговий, В. І. Кравчук та ін.; за ред. 1.1. Ревенка. - К: Урожай, 1999. - 192 с

7. Брагинец НВ., Палишкин Д.А Курсовое и дипломное проектирование по механизации животноводства. - М.: Агропромиздат, 1991. - 192 с.

8. Справочник по механизации и автоматизации в животноводстве и птицеводстве / А.С. Марченко, Г.Е. Кистень, Ю.Н Лавриненко и др.; Под ред. А.С. Марченко. - К: Урожай, 1990. - 456 с.

9. Ндомчі норми технологічного проектування: Скотарські підприємства: ВНГП-СГЇП-46-1.94 / Мінсільгосппрод України. - К.: Ноосфера, 1994. - 60 с

10. Письменов В.Н Получение и использование бесподстилочного навоза. -- М.: Росагропромиздат, 1988. -- 206 с.

11. Механизация и электрификация животноводства: Методические указания по изучению дисциплины и задание для курсового проекта/ Всесоюзн. с.-х. ин-т заоч. образования; Сост. С.Г. Аббасов, СВ. Жужжа В.Н Куликов. - М, 1989. - 108 с.

12. Енохович А.С. Справочник по физике. - М.: Просвещение, 1990. - 384 с.

13. Брагінець М.В., Педченко П.В., Резчик І.Г. Монтаж, експлуатація і ремонт машин у тваринництві. - К: Вйща шк., 1991. - 359 с.

14. Машиновикористання у тваринництві /1.1. Ревенко, В.М. Манько, В.І. Кравчук; За ред. І.І. Ревенка. - К: Урожай, 1999. - 208 с.

15. Нормативи часу і чисельності працівників тваринницьких ферм: В 2ч./Держагропром УРСР; Центр, нормат.-досл. ст. з праці Держагропрому УРСР. - К: Урожай, 1999. - ч. 1. - 536 с

16. Удосконалення експлуатації машин і обладнання тваринницьких ферм і комплексів / Г.М. Кукта, В.П Гейфман, В.І. Дешко та ін.; За ред. Г.М Кукта. - К: Урожай, 1989. - 224 с

17. Охорона праці /Г.М Грядник, С.Д. Лехман, Д.А. Бутко та ін.. - К: Урожай, 1994. - 271 с

18. Екологічна експертиза: Методичні вказівки студентам вузів сільського господарства для написання розділу або дипломної роботи з питань екології /Полгав, держ. с.-г. ін-т; Укладачі О.М. Куценко, В.М Писаренко. - Полтава* 1992. - 20 с.

19. Кукта Г.М Машины и оборудование для приготовления кормов. - М.: Агропромиздат, 1987. - 303 с.

20. Малахов В.А., Макаренко А.П Эксплуатация машин и оборудования свиноводческих ферм. - М.: Росагропромиздат, 1989. -271с.

21. Курсовое проектирование деталей машин / С.А. Чернавский, Г.М Ицкович, К.Н. Боков и др.; Под ред. С.А. Чернавского. - М.: Машиностроение, 1979. - 351 с.

22. Сопротивление материалов / Г.С. Писаренко, В.А. Агарев, А.Л. Квитка; Под ред. Г.С. Писаренко. - К: Вйщашк., 1979. - 696 с.

Размещено на Allbest.ru