Вирощування картоплі
Технологія вдалого вирощування картоплі, її місце в сівозмінах, принципи обробітку ґрунту, правила відбору сорту. Садіння картоплі: порядок підготовки насіння, способи та прийоми садіння, його глибина та густота. Система удобрення та підходящі добрива.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.04.2011 |
Размер файла | 27,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Біологічні особливості
З 1 га картоплі можна отримати приблизно в 4-5 разів більше спирту, ніж з 1 га посівів зернових. Переробники картоплі своїм ідеальним постачальником сировини бачать саме середніх і великих товаровиробників, у яких налагоджено процес не тільки вирощування та збирання картоплі, але і зберігання у спеціалізованих сховищах, що дає гарантію якісних показників.
Звичайно, про картоплю давно все відомо, цю культуру в нас вирощують давно і досить успішно. Але з роками площі, на яких вирощується картопля в Україні, скорочуються. (За даними Державного комітету статистики, за останні роки площі вирощування картоплі скоротились на 44 тис. га.) Тому можна сказати, що відродження галузі картоплярства реальне на базі середніх і великих господарств, при застосуванні прогресивних технологій і сучасної техніки, адаптованої для наших умов.
Технологія вирощування
картопля добриво сівозміна сорт
- Місце в сівозміні
Картопля може давати добрі врожаї після різних попередників. Розміщують її після озимих зернових, зернобобових, однорічних і багаторічних трав, кукурудзи на силос. На Поліссі кращими попередниками є люпин на зелене добриво і зерно. Високі врожаї збирають також після льону, озимих культур, багаторічних трав.
Картоплю часто рекомендують для монокультурного вирощування. Проте беззмінне вирощування на одному і тому ж полі приводить до сильного розвитку хвороб і шкідників, з якими є значні проблеми і при дотриманні чергування культур. Навіть на родючих ґрунтах, при систематичному удобренні, врожаї картоплі при повторному вирощуванні неминуче зменшуються на 30% і більше. Тому повертати картоплю на попереднє місце в сівозміні можна не раніше ніж через 3-5 років.
Картопля є одним з кращих попередників для озимих та ярих зернових, льону.
- Обробіток ґрунту
Основним завданням обробітку ґрунту під картоплю є глибоке розпушування орного шару, створення сприятливого водно-повітряного режиму, знищення бур'янів, нагромадження і збереження вологи, поліпшення поживного режиму ґрунту, забезпечення добрих умов для діяльності мікроорганізмів. Система обробітку під картоплю передбачає проведення основного і передпосівного обробітку та догляд за посівами.
Після стерньових попередників зразу ж за збиранням проводять лущення. На полях з коренепаростковими бур'янами (осот, молочай, берізка польова) перший раз дискують на глибину 6-8 см (ЛДГ-10, ЛДГ-15), а другий - у період утворення розеток цих бур'янів - на глибину 10-12 см з використанням полицевих лущильників ППЛ-5-25, ППЛ-10-25. Після появи сходів бур'янів поле орють плугом з передплужниками (ПЛН-5-35; ПЛН-6-35) на глибину 28 - 30 см, але не глибше наявного орного шару.
На полях з кореневищними бур'янами (пирій, свинорий, гострець) друге-третє лущення поводять на глибину залягання кореневищ (не менше 10-12 см) дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7, БД-10Б). В кінці вересня, на початку жовтня після чергового відростання бур'янів (фаза розетки у коренепаросткових і фаза «шилець» в пирію), бур'яни глибоко заорюють.
Для підвищення родючості ґрунту і урожайності картоплі, важливо збагачувати поле органікою. Для поповнення органічною масою при збиранні зернових чи зернобобових, солома подрібнюється комбайном і рівномірно розстеляється на поверхні ґрунту. Вносяться азотні добрива з розрахунку N10 на 1т соломи. За допомогою дискових борін солома, стерня, і добрива перемішуються з ґрунтом. Після цього (не пізніше 1-10 серпня) зразу ж висівають швидкорослі капустяні культури - редьку олійну, гірчицю чи ін. Для сівби використовують розкидачі мінеральних добрив (НРУ - 0,5; МВУ-900), які забезпечують високу продуктивність. Щоб загорнути насіння і покращити його контакт з ґрунтом, поле після сівби боронують і коткують. Сіють також зерновими сівалками типу СЗ - 3,6 чи СЗУ - 3,6. За два місяці вегетації урожайність зеленої маси сидератів досягає 150-200 ц/га. Вона якісно приорюється разом з соломою плугами з передплужниками на глибину не менше 25 - 27 см. Використання соломи і сидератів покращує структуру ґрунту і рівноцінно, за своїм впливом на врожайність картоплі, внесенню 30-40 т/га органічних добрив.
Під картоплю можна застосовувати напівпаровий обробіток ґрунту, що включає лущення стерні, оранку в першій половиш серпня і 2-3 поверхневих обробітки. На запливаючих ґрунтах навесні проводять повторну оранку плугами без полиць на глибину 25 см.
Весняне приорювання органіки менш ефективне, ніж осіннє і приводить до зниження врожайності.
Якщо планується садіння в попередньонарізані гребені, то восени поле після оранки культивують і нарізають гребені висотою 18 - 20 см з допомогою КРН - 4,2; КРН - 5,6. Гребені цими знаряддями на легших ґрунтах можна нарізати навесні після розпушування ґрунту фрезою. Ефективним є застосування фрезерного культиватора КГФ - 2,8.
При нарізанні гребенів одночасно з садінням, весняний обробіток полягає у закритті вологи шляхом боронування і 1-2 культивації на глибину 12 - 15 см.
- Вибір сорту
В Україні зареєстровано понад 70 сортів картоплі. Залежно від напряму використання їх ділять на 4 групи: столові, кормові, технічні та універсальні. Найпоширеніші (70% посівних площ) столові сорти.
Столові - відзначаються високими смаковими якостями. Сприятливим співвідношенням білка й крохмалю як 1:12-1:16, підвищеним вмістом вітамінів. Придатні для механізованого очищення. Мають добру лежкість.
Кормові - повинні забезпечувати високий вихід кормових одиниць, бути високоврожайними з вмістом білка 2% і більше. Крохмалистість має становити 17-18%. Вміст сухих речовин високий.
Технічні - характеризуються підвищеним (18-25%) вмістом крупнозернистого крохмалю і сухих речовин. Кожний 1% крохмалистості дає можливість економити 30 кг бульб картоплі. Використовуються для виробництва спирту, крохмалю, чипсів та ін. Найбільш придатні для виробництва чипсів сорти з низьким вмістом редукованих цукрів (0,1-0,4%) - Зарево, Дзвін, Фантазія.
Універсальні - використовуються на різні цілі.
Залежно від тривалості вегетаційного періоду сорти діляться на:
1) ранньостиглі (70-80 днів) - Божедар, Бородянська рожева, Зов, Кобза, Краса, Повінь, Пролісок, Розаратаін;
2) середньоранні (80-90 днів) - Адретта, Берегиня, Водограй, Мавка, Малич, Невська, Обрій, Санте, Цезар та ін;
3) середньостиглі (90-120 днів) - Горлиця, Західний, Либідь, Луговська, Слава, Явір та ін;
4) середньопізні (120-130 днів) - Воловецька, Дезіре, Зарево, Ракурс та ін.;
5) Пізньостиглі (130-150 днів) - Древлянка, Ласунак, Темп.
У кожному господарстві рекомендується вирощувати 3-4 сорти: 30-35% площі відводять під ранні та середньоранні, 40-50% - під середньостиглі і 15-30% під середньопізні і пізньостиглі
- Садіння
Підготовка насіння, сорти
Підготовка насіннєвого матеріалу - трудомісткий процес, що передбачає не тільки добре збереження бульб під час зимівлі, а й комплекс робіт навесні. Насамперед бульби перебирають, відбираючи гнилі, пошкоджені і нестандартні. Якщо восени на зберігання закладались бульби різного розміру, їх сортують на картоплесортувальних пунктах КСП-15; КСП-25 на 3 фракції: дрібну - 30 - 50 г.; середню - 51 - 80 г. і велику - понад 80г. Великі бульби ріжуть.
Відсортовані для садіння бульби прогрівають на сонці впродовж 2-3-х тижнів до утворення проростків завдовжки 5 мм. їх накривають плівкою, підтримуючи температуру 12-15 °С вдень і 5 °С вночі.
Пророщують бульби у теплих приміщеннях (15 °С), на світлі, з доброю вентиляцією впродовж 15-30 днів. Пророщування особливо ефективно при вирощуванні ранньої картоплі.
Перед садінням, або під час садіння, картоплю протруюють. На поверхні бульб знаходяться бактерії фітофторозу, ризоктоні-озу, фомозу, сухої гнилі та інших хвороб. Бульби сильно переза-ражуються під час сортування. Тому фунгіциди, що наносяться на поверхню бульб, є своєрідним захисним екраном проти пікодо-чинних організмів. Протруювання зменшує кількість патогенів у 5-7 разів.
Використовують дітан М45 (2,0-2,5 кг/т) проти ризоктоніозу; полікарбацин (2,6-2,7 кг/т) проти фітофторозу, парші, мокрої гнилі; фундазол, престиж, який має фунгіцидну та інсектицидну дію (проти ґрунтових шкідників). Витрати робочої рідини - 20 л/т. Разом з протруюванням бульби картоплі бажано обробити стимулятором та мікроелементами, проте слід зауважити, що це потрібно робити не раніше як за 3-4 години до садіння. Весняне протруювання знижує випадання рослин, збільшує число продуктивних пагонів і розвиток листкової поверхні рослин, зменшує розвиток хвороб під час вегетації і забезпечує приріст урожаю на 50-70 ц/га.
Спосіб садіння
Садять картоплю широкорядним способом з відстанню між рядками 70 - 80 см залежно від існуючого комплексу машин. Є такі способи садіння: гребеневий, безгребеневий, посадка на грядах.
Гребеневим способом або садіння в гребені, попередньо нарізані, здійснюють саджалками САЯ-4А, КСМГ-4, КСМГ-6, СН-4Б. Ґрунт під гребенем повинен бути розпушеним.
Безгребеневим способом вирощують переважно на присадибних ділянках, при цьому гребені формуються не при садінні, а під час одного-двох підгортань рослин.
Для зменшення пошкодження кореневої системи колесами трактора рекомендується така схема садіння [(80х6О) х2] х25 -40. По ширших міжряддях (80 см) проходять колеса трактора. Чергуються два рядки на 60 см і два на 80 см при 4-х рядковій саджалці і культиваторі. Відстань в рядку між бульбами 25 - 40 см.
На грядах садять саджалкою КСМ-ЗА.
Садять картоплю широкорядним способом з відстанню між рядками 70 - 80 см залежно від існуючого комплексу машин. Є такі способи садіння: гребеневий, безгребеневий, посадка на грядах. Гребеневим способом або садіння в гребені, попередньо нарізані, здійснюють саджалками САЯ-4А, КСМГ-4, КСМГ-6, СН-4Б. Ґрунт під гребенем повинен бути розпушеним. Безгребеневим способом вирощують переважно на присадибних ділянках, при цьому гребені формуються не при садінні, а під час одного-двох підгортань рослин. Для зменшення пошкодження кореневої системи колесами трактора рекомендується така схема садіння [(80х6О) х2] х25 -40. По ширших міжряддях (80 см) проходять колеса трактора. Чергуються два рядки на 60 см і два на 80 см при 4-х рядковій саджалці і культиваторі. Відстань в рядку між бульбами 25 - 40 см. На грядах садять саджалкою КСМ-ЗА.
Глибина садіння
Бульби садять на глибину 5- 6 см від вершини гребеня з наступним нагортанням ґрунту. При надмірно глибокому садінні бульби нового врожаю розміщуються глибоко, що ускладнює механізоване збирання. Крім того, сходи з'являються пізніше, часто зріджені і невирівняні внаслідок ураження ризоктоніозом, особливо в роки з холодною і затяжною весною.
Перевагу має мілке садіння (4- 5 см) і подальше нарощування гребенів під час міжрядних обробітків. Мілке садіння дозволяє бульбам краще прогріватись і проростати, а пізніше нагортання ґрунту дає змогу боротись з бур'янами.
Густота садіння
На 1 га в Поліссі має бути 55-60 тис. кущів для продовольчої та 60-70 тис. кущів для насінної картоплі. У Лісостепу - відповідно 50 і 55 тис./га. Залежно від розміру бульб на 1 га висаджують 2,5-4,5т. Якщо садити бульби близько одна до одної, то зростає внутрівидова конкуренція між кущами картоплі.
Фактичну густоту садіння картоплі перевіряють в полі, піднімаючи один загортач саджалки на відстані 14,3 метра. Кількість бульб, що висаджуються на цій відстані після помноження на 1000, дасть фактичну густоту їх на 1 га.
Рекомендується встановлювати густоту садіння залежно від розміру фракції насіння. Бульби масою 30 - 50 г. висаджують у кількості 65-70 тис/га, 50-80 г. - 55-60 тис/га і 80-100 г. -50 тис/га.
Важливим показником для встановлення густоти садіння є густота стебел. Кожне стебло є самостійною рослиною з власною кореневою системою. Вони пов'язані між собою тільки спільним походженням від однієї материнської бульби. На 1 га має бути 180-200 тис. стебел, а на насінницьких посівах 200-250 тис/га.
Необхідно враховувати, що бульби, залежно від сорту, масою 30 - 50 г. здатні утворити 1,8-4 стебла; 50 - 80 г. - 2,1-4,9 стебла; 80 - 120 г. - 2,7-6 стебел. Тобто чим більші бульби - тим менша густота садіння.
Строки садіння
Оптимальні строки садіння картоплі настають при прогріванні ґрунту до 5-8 °С на глибині 10-12 см.
Це припадає на квітень. У зоні Полісся і Лісостепу садять зразу ж після завершення сівби ярих зернових. Насамперед висаджують пророщені бульби ранньостиглих сортів для одержання ранньої продукції, мінімальна температура проростання якої на 2 °С нижче. її необхідно висадити до 10 квітня. Потім висаджують картоплю на насінницьких посівах та для продовольчих цілей. Закінчують садіння різаними бульбами у добре прогрітий ґрунт. При ранньому садінні в стислі строки кущі виростають до настання літньої спеки, а врожай формується до настання масового поширення фітофтори.
В окремі роки з холодною весною при садінні пізніше - в третій декаді квітня - урожайність не знижується, порівняно з ранніми строками садіння (1-20 квітня). Різко зменшується урожайність бульб при садінні в травні.
- Догляд
Догляд за посівами проводять для знищення бур'янів, поліпшення повітряного і водного режимів ґрунту, запобігання непродуктивним втратам вологи, захисту від хвороб і шкідників та одержання запрограмованого врожаю.
Він полягає в суцільному розпушуванні ґрунту до і після з'явлення сходів, розпушування в міжряддях з присипанням бур'янів ґрунтом в рядках та обприскуванні для захисту від шкодо-чинних організмів.
Якісний обробіток ґрунту забезпечують культиватори КОН-2,8ПМ, КОН-2,8А, КРН-4,2Г, КРН-5,6Д, що комплектуються з роторними (БРУ - 0,7) та сітчастими боронами.
Для формування бульб потрібний добрий доступ повітря. Від садіння до сходів проходить 15-25 днів, а до змикання рядків - 40-60 днів. У цей період гребені необхідно обробляти.
Насіння бур'янів проростає через 4-6 днів. Важливо не запізнитись з першим обробітком і знищити пророслі бур'яни до їх сходів. Тому перше досходове розпушування найдоцільніше починати на 5-7-й день після садіння. На культиватор ставлять стрільчасту лапу (лапу-підгортач чи дисковий підгортач при необхідності підрівняти гребені або збільшити їх об'єм), дві долотоподібні лапи з ротаційною або сітчастою бороною позаду. Глибина ходу лап-підгортачів 6-8 см, долота розпушують ґрунт на 12-14 см. Якщо вологи недостатньо, на піщаних ґрунтах глибину розпушування зменшують до 8-10 см. Борони повинні рівномірно обробляти ґрунт на глибину 3-4 см, руйнувати кірку, зчісувати бур'яни. При роботі агрегату недопускається витягування з гребенів бульб і пошкодження сходів картоплі.
Друге досходове розпушування проводять на 12-14-й день після садіння. Використовують ті ж робочі органи. Замість долот ставлять лапи-бритви для підрізання бур'янів у гребенях. При використанні лап-бритв глибина садіння бульб повинна становити не менш 10 см, щоб при зрізанні гребенів не пошкоджувались рослини картоплі.
В умовах холодної весни та при ранніх строках садіння виникає потреба у третьому досходовому розпушуванні. Його роводять в міру проростання бур'янів, або появи кірки на гребенях, що буває після дощів.
Перший післясходовий обробіток міжрядь проводять на глибину 12 - 14 см двома-трьома долотами. Лапи-підгортачі встановлюють на глибину 6- 8 см. Одночасно присипають сходи бур'янів і картоплі шаром ґрунту 2- 3 см. Рослини картоплі не бояться присипання, збільшуючи при цьому розміри власної кореневої системи. Бур'яни під шаром ґрунту гинуть. Ранні сорти присипають у фазу повних сходів, середні та середньопізні - до висоти рослин 3- 5 см. Крім того, цей агрозахід захищає молоді рослини від травневих приморозків і пошкодження старими колорадськими жуками, зростає врожайність.
Другий післясходовий обробіток (через тиждень) проводять тим же набором лап. Якщо дозволяє висота рослин, сходи бур'янів і картоплі присипають шаром землі 2- 3 см. Важливо присипати гребені, якщо ця операція не була проведена під час першого досходового обробітку.
Багаторазове присипання кущів картоплі (навіть за висоти 5- 7 см) для формування більшої кількості столонів доцільне лише для середньопізніх та пізніх сортів. Більш ранні сорти з коротким періодом вегетації витратять свою енергію росту на формування бадилля і не встигнуть сформувати високий урожай бульб.
Третій післясходовий обробіток полягає в підгортанні рослин. Проводять його коли рослини досягають висоти 18 - 25 см. Для цього використовують лапу-підгортач. Глибина розпушування 10 - 12 см. При швидкості руху агрегату 8- 9 км/год ґрунт засипає бур'яни в рядках. Оптимальна висота гребеня - 25 см.
Кращі результати, особливо на зв'язних ґрунтах, одержують при використанні дискових підгортачів-розпушувачів. Після підгортання, рослини картоплі швидко закривають гребені та змикаються в міжряддях.
Робочі органи культиватора не повинні підрізати кореневу систему, витягувати чи пошкоджувати рослини. Підгортачі мають насипати розпушений і рівний шар ґрунту товщиною 5- 8 см на весь гребінь, привалюючи його до стебел картоплі і розпушувати при цьому бокові сторони гребеня і дно борозни. Для запобігання присипання бадилля картоплі, використовують пруткові грун-тонаправлячі. Після підгортання картоплі, в міру появи сходів бур'янів, вносять у баковій суміші гербіциди тітус (50г/га) і зенкор (200 г./га) з додаванням прилипача тренд 90.
- Система удобрення
Картопля добре реагує на внесення добрив, особливо органічних. Найпоширеніше органічне добриво - гній. Його краще внести восени під оранку. Оптимальна норма 50 т/га. Підвищення норми до 60-80 т/га не завжди відповідає адекватному зростанню врожайності, крім того погіршується якість бульб, зокрема їх крохмалистість. Весняне внесення гною менш ефективне. Рідкий гній (100-120 т/га) найкраще вносити після жнив на подрібнену солому, придисковувати і висівати сидерати. Чим раніше органічні добрива зароблені в ґрунт, тим швидше і повніше будуть використані поживні речовини для весняно-літнього росту і формування бульб.
Урожаєм 200 ц/га бульб виноситься N100P40K120Mg25, тому потрібно вносити більше калію, засвоєння якого картоплею порівняно вище. Краще співвідношення азоту, фосфору, калію і магнію - N: Р: К: Mg= 1,1: 1,0: 1,3: 0,3.
У системі удобрення картоплі передбачається сумісне внесення органічних і мінеральних добрив. Рекомендовані норми мінеральних добрив на родючих (чорноземах) ґрунтах - N70-90P60-90K80-120Mg30-45. На бідніших ґрунтах норму добрив збільшують до N90-120P90-120K120-150Mg45-60. Фосфорні, калійні і магнієві добрива вносять восени під оранку, азотні під весняну культивацію. Надмірні норми азоту можуть викликати нагромадження нітратів у бульбах. Щоб цього не допустити, краще з азотних добрив використовувати мочевину (карбамід - CO(NH2) 2). CO використовується в процесі фотосинтезу, a NH2 не дає нітратів. Нітрати нагромаджуються з NO3, що є в аміачній селітрі. Рекомендується вносити під картоплю сульфат амонію, який знижує ураження паршею.
Внесення 1ц аміачної селітри продовжує період вегетації на 5-7 днів, кожні 10т гною - на 1 день. Це необхідно враховувати, особливо при вирощуванні ранньостиглих сортів.
З калійних добрив краще вносити калімагнезію. Крім калію (28%), в ній є 8% магнію, який необхідний для формування високого урожаю бульб. Хлорвмісні добрива (калійна сіль, каїніт та ін.) знижують вміст крохмалю і смакові якості, затримують фотосинтез, підвищують вміст нітратів, тому використовувати їх під картоплю не бажано.
Якщо з осені мінеральні добрива не вносилися, навесні застосовують складні добрива - нітроамофоска (N17P17K17) та ін.
На урожайність картоплі позитивно впливають мікроелементи. Ґрунти зони Полісся переважно добре забезпечені марганцем і задовільно міддю, але в них недостатньо бору, молібдену, цинку. Ґрунти зони Лісостепу мають високий вміст марганцю, достатньо міді, середньозабезпечені молібденом, але містять мало бору і цинку.
Мікродобрива можна вносити в ґрунт разом з мінеральними добривами, обробляти бульби розчином мікродобрив одночасно з протруюванням, або обприскувати рослини в період вегетації під час першого обробітку фунгіцидами (змикання рослин у рядку).
При обробці бульб чи рослин під час вегетації мікроелементами застосовують сульфат міді (10-20 г./т; 200-300 г./га), сульфат цинку (10-20 г./т; 150-200 г./га), молібденовокислий амоній (10-20 г./т; 200 г./га), борну кислоту (40-60 г./т), сульфат марганцю (40-60 г./т; 200 г./га).
За останні роки набувають поширення стимулятори росту рослин. Серед них найвідоміші емістим С, потейтін, вермістим, фумар
Застосування стимуляторів сприяє появі дружніх сходів, стійкості рослин до вірусних хвороб і несприятливих погодних умов. Під дією препаратів зростає кількість бульб на рослині, їх маса, вміст у бульбах крохмалю, зменшується при цьому вміст нітратів. Обприскування рослин водними розчинами регуляторів росту доцільно поєднувати з внесенням пестицидів, тобто застосовувати їх у бакових сумішах.
Витрата робочого розчину - 20 л на 1 т бульб, або 200 - 400 л на 1 га.
Хімічний метод боротьби з бур'янами
У насадженнях картоплі найбільш злісні і поширені такі бур'яни: кореневищні (пирій повзучий, хвощ польовий); коренепаросткові (осот рожевий, осот жовтий, берізка польова, щавель); ранні ярі (свиріпа, гірчиця польова, редька дика, лобода); пізні ярі (мишій сизий і зелений, щириця, плоскуха звичайна). Необхідно повністю використати можливості агротехнічного методу боротьби з бур'янами. Зокрема це підбір поля, попередника, якісний основний і весняний обробіток ґрунту, розпушення міжрядь. Якщо ефективність їх не достатня, необхідно застосовувати для знищення бур'янів гербіциди.
Препарати суцільної дії (раундап та ін.) використовують після збирання попередника по стерні, коли бур'яни (пирій) інтенсивно ростуть. На посівах картоплі застосовують наступні гербіциди Строки і норму внесення препаратів необхідно остаточно встановлювати, враховуючи рекомендації на упаковці.
Захист від хвороб
Рослини картоплі можуть сильно уражуватися хворобами, при цьому значно зменшується продуктивність. Великої шкоди посівам завдають фітофтороз, альтернаріоз, макроспоріоз, парша, гнилі бульб, вірусні хвороби, нематода. Заходи боротьби з хворобами дуже ефективні і забезпечують значний прибуток. Для захисту від хвороб застосовують агротехнічні методи (сорт, прочистки, попередник та ін). Проте в більшості випадків, вони можуть бути доповнюючими, а повний захист від ураження дає лише декіль-каразове внесення фунгіцидів. До появи хвороби профілактично насадження картоплі обробляють контактним фунгіцидом перед змиканням рослин у рядку (чемпіон, полікарбацин, дітан М-45, санкоцеб, хлорокис міді). Фугніцид чемпіон, крім захисту від ураження фітофторозом, забезпечує захист від приморозків до мінус 5 °С.
Другий обробіток проводять через 7-10 днів після першого контактним або контактним з локальною системною дією (курзат Р, танос). Наступні обробітки через 8-12 днів проводять системно-контактними фунгіцидами (акробат МЦ, ридоміл Голд МЦ, татту, оксіхом) з інтервалом у 10-14 днів.
Останній обробіток рекомендується проводити контактним фунгіцидом, у складі якого є мідь. Це запобігає проникненню копідій гриба з листків і стебел у бульби (курзат, купроксат, хлор окис міді). На посівах картоплі рекомендується вносити такі препарати Чергування обробок фунгіцидами і кількість обприскувань залежить від стану посівів.
Картопляна нематода - хвороба, спричинена паразитичними черв'яками, що мають довжину 0,9 - 1,23 мм. Довжина її личинок 0,35 - 0,52 мм. Заражені нематодою рослини пригнічуються, нижнє листя жовтіє, бічне коріння ненормально галузиться, на них помітні, ніби висип, білі самки шкідника (рис. 8.3). Різко зменшується врожайність, бульби майже не формуються.
Для запобігання ураження нематодою не можна садити картоплю по картоплі, потрібно вирощувати нематодостійкі сорти, перевіряти садивний матеріал. Допомагає боротися з нематодою жито. Його висівають після викопування бульб і переорюють навесні. Помічено, що спалах нематоди після цього вщухає. Мабуть, жито негативно впливає на нематоду кореневими виділеннями. Важливим заходом є також вирощування капустяних культур (гірчиця, редька олійна), які стимулюють вихід личинок із старих цист.
Для захисту від фітофтори використовують також народні методи. Зокрема є такі рекомендації обробки посівів:
1. На 10 л води додають 40:50 г. часнику і настоюють 10 діб, після цього проціджують і обприскують рослини.
2. На 10 частин води додають 1 частину коров'яка, настоюють 3-4 години і обприскують.
3. Піввідра лушпиння цибулі заливають гарячою (65 °С) водою, через добу проціджують, додають ще відро води і обробляють так, щоб рідина попала на всю вегетативну масу.
4. На 10 л води дають 1 кг кухонної солі (10%-й розчин) і обприскують рослини. Сіль утворює на листках плівку, яка перешкоджає проникненню в тканину інфекції. Захисна дія зберігається впродовж місяця, або поки плівку не змиє дощ.
Народні методи використовують в основному на присадибних ділянках, доцільність їх потребує додаткової перевірки.
Захист від шкідників
Основну шкоду на посівах картоплі наносить колорадський жук. Він відзначається великою плодовитістю і, ненажерливістю, пристосований до різних умов. Кожна самка може відкласти від 400 до 3000 яєць, личинки з яких можуть знищити картоплю на площі 2,5 га.
Картопляні поля обприскують перший раз під час масового виходу шкідника з ґрунту. Вдруге обробіток проводять після появи личинок, які завдають найбільшої шкоди. Обприскування повторюють при масовій появі нової хвилі молодих жуків.
Для знищення колорадського жука використовують інсектициди
Для запобігання розвитку у шкідника стійкості до інсектициду їх необхідно чергувати. Якщо оптимальні строки боротьби з колорадським жуком і хворобами співпадають, доцільно застосовувати бакові суміші інсектицидів і фунгіцидів з врахуванням їх сумісності.
Сучасний асортимент інсектицидів представлений на ринку України фосфоро-органічними препаратами (золон, 35% к.е., волатон, 50% к.е. та інші), класом піретроїдів (децис, 2,5% к.е., карате, 5% к.е., арріво, 25% к.е., фастак, 10% к.е. та інші), класом інгібіторів синтезу хітину (номолт, 15% к.е., сонет, 10% к.е.).
Найбільше застосування має клас піретроїдів, який постійно удосконалюється фірмами-виробниками. Однак, масштабне використання їх створює умови для розвитку резистентних популяцій, крім того, недоліком є те, що ця група інсектицидів негативно реагує на високу температуру навколишнього середовища.
Декілька років тому з'явились інсекциди нового покоління: класу фенілпіразолових сполук-регент, 2,5% к.е., конфідор, 20% в.р.к. та класу ацетамідних - банкол, 50% з.п. Ці препарати відмінні від попередньо зазначених інсектицидів за унікальністю механізму дії, не реагують на високі температури повітря, а низькі норми витрати знижують їх негативний вплив на навколишнє середовище.
У середині 90-х років створено трансгенні сорти картоплі, що мають загальну назву «Новий лист», вегетативну масу яких не їсть жук. Вони містять природний білок, що захищає рослини від шкідника. Проте впровадження цих сортів обмежено до остаточного встановлення їх нешкідливості для людського організму.
Існує багато народних методів і рецептів захисту рослин картоплі від колорадського жука, які можна використати на невеликих площах. Частину з них наведено нижче, проте ефективність їх не завжди висока, тому вказані народні методи потребують додаткової перевірки.
1. Березовий дьоготь (100 г.) розводять в 10 л води і приготовленим розчином обприскують рослини картоплі для знищення колорадського жука.
2. Картоплю обприскують розчином 0,5 л меляси у 10 л води.
3. Настояти декілька днів 1/3 відра полину гіркого на відро води.
4. На 10 л води додають 1/2 відра листків тополі і кип'ятять 15 хв. Настоюють 3-4 дні, обприскують, і жуки мають пропасти надовго.
5. На 10 л кип'ятку додають 1 кг деревного попелу, настоюють добу і добавляють ще відро води з розведеним господарським милом (40 г.).
6. Зелену масу помідорів (1 кг) заливають відром (10 л) теплої води, настоюють 3-5 год і додають 40 г. мила.
7. Є дані, що значний ефект забезпечує обпилення рослин деревним попелом.
8. У відро води всипають 100 г. сухого гіркого перцю і варять впродовж 2-х годин. Потім додають у цей розчин трохи стружки господарського мила.
9. На відро води (10 л) додають 200 г. стрілок чи головок часнику, настоюють добу і перед обприскуванням додають 40 г. мила.
10. На відро води дають 300 г. полину, 3 стручки гіркого перцю, 100 г. молотого червоного перцю, 200 г. трави болиголов, 200 г. стебел часнику і 1/4 куска господарського мила. Настоюють цю суміш 12 год і обробляють картоплю. Є дані, що 2 тижні жук не появляється на полі.
11. Подрібнений чистотіл (стебла, листя) варять 2 год у відрі води і настоюють 3 доби. Перед обприскуванням наполовину розводять водою.
12. Подрібнене листя кульбаби заливають водою і ставлять бродити на 10 днів, після цього проціджують і обробляють картоплю.
13. Рекомендується обприскувати соняшниковою олією - жук боїться її запаху. На 10 л води дають 200 мл олії і 200 мл оцту.
14. Взяти 100 г. листя грецького горіха, залити 2 л води, кип'ятити 5-10 хв. Розвести 200 г. цього концентрату у 10 л води і обробити рослини.
15. Відро на третину заповнюють кропивою, заливають холодною водою, настоюють 3-4 доби і цим настоєм обприскують рослини.
При обприскуванні необхідно рівномірно і рясно зволожувати вегетативну масу картоплі. Значної шкоди насадженням картоплі завдають личинки травневого хруща та жука-ковалика (дротяника).
Личинки травневого хруща після першої та другої зимівлі починають під'їдати коріння в кущі, в бульбах вигризають круглі ямки з нерівними краями (бульби можуть пошкоджуватись на 60-70%).
Личинки жуків-коваликів (дротяники) у молодих рослин картоплі часто пошкоджують корені та кореневу шийку. Такі рослини в'януть, відстають у рості, а іноді всихають. Також личинки пошкоджують і бульби. Вони прогризають у бульбах м'якуш і роблять довгі нори. Пошкоджені бульби втрачають господарську цінність і часто загнивають при зберіганні внаслідок потрапляння в м'якуш бактерій та грибів.
Для боротьби з личинками травневого хруща та жука-ковалика бульби перед садінням обробляють препаратами престиж, 290 к.с. у нормі 1 кг/т бульб, який має інсектицидну і фунгіцидну дію.
У 2002 році планується зареєструвати інсектицид маршал, який рекомендується використовувати проти всіх ґрунтових шкідників (медведки, дротяника, личинок травневого хруща).
- Збирання врожаю
Ранню картоплю збирають до настання фізіологічної врожаю стиглості бульб. Ранні сорти на насіння збирають у серпні, середньостиглі - в кінці серпня - до 15-20 вересня, пізньостиглі - до 1 жовтня. При зниженні середньодобової температури понад 7 °С, різко збільшується пошкоджуваність бульб при збиранні.
За 10-15 днів до збирання картоплі скошують бадилля. Ґрунт швидше просихає, бульби менше уражуються хворобами. Бадилля можна знищити хімічним способом. Це знижує захворювання, сприяє зміцненню шкірки бульб, прискорює фізіологічне дозрівання. На відміну від механічного скошування бадилля, яке припиняє наростання врожаю бульб, при хімічному знищенні продовжується інтенсивний відток поживних речовин з бадилля в бульби, і цим самим збільшується врожайність. За 12-14 днів до збирання, картоплю обробляють хлоратом магнію (25-30 кг/га), реглоном (2 л/га) або препаратом баста (3 л/га).
При збиранні картоплі застосовують пряме комбайнування, комбінований, роздільний способи. При комбайновому збиранні застосовують потоковий (зразу на сортувальний пункт КСП-15Б) або потоково-перевалочний способи (бульби зберігають в тимчасових кагатах під соломою 2-3 тижні, а потім сортують і засипають на зберігання).
Комбінований спосіб: збирають копачем-валкоутворювачем УКВ-2 картоплю з двох рядків і укладають валок в 2 рядки наступні. Залишені рядки з бульбами викопують комбайном ККУ-2 «Дружба», Е-665.
Роздільний спосіб застосовують при високій вологості ґрунту. Валки укладають не в міжряддя суміжних незібраних рядків, а на попередньо викопані бульби. Таким чином комбайн ККУ-2 підбирає виконану картоплю з двох, чотирьох або шести рядків.
Збирають картоплю і картоплекопалками: КТН-2В, КСТ-1,4А, КСТ - 1,4-2 (на грядах).
- Зберігання бульб
До часу закладання бульб на зберігання значна частина їх (30-40%) пошкоджується. В середньому 18-20% бульб пошкоджується при збиранні, 6% - при перевезенні, 8% - при сортуванні. Особливо сильно травмуються бульби при надмірному застосуванні азотних добрив, або коли бульби ще молоді, в холодну погоду. При зниженні температури від 13-15 °С до 7-8 °С механічні пошкодження збільшуються у 2-3 рази.
Для зниження втрат при зберіганні необхідно створити оптимальний водно-повітряний і температурний режим, захистити від попадання світла.
Оптимальною температурою в основний період зберігання є 1,5-2 °С для ранньостиглих і близько 3-4 °С для середньостиглих і 5-6 °С для пізньостиглих сортів при відносній вологості повітря 85-95%.
Перед засипанням насінних бульб на зимове зберігання їх треба належно підготувати: просушити на сонці, а при можливості озеленити, витримавши на світлі два дні. Соланін, який утворився під дією світла, пригнічує розвиток грибків і бактерій.
Потім проводять сортування бульб з видаленням нестандартних за розміром, уражених, хворобами і пошкоджених механічно та шкідниками.
При зберіганні картоплі в картоплесховищах, останні за 30-45 днів до закладання бульб дезинфікують розчином з розрахунку 35 кг хлорного вапна на 100 л води або розчином формаліну. За два тижні до завантаження насінної картоплі сховища білять свіжегашеним вапном з розрахунку 2 кг на відро води з додаванням до розчину 100 г. мідного купоросу.
У картоплесховищах з природною вентиляцією насінні бульби зберігаються в засіках при висоті шару бульб 1,0 - 1,2 м для ранніх і 1,2 - 1,5 м для середньостиглих і пізньостиглих сортів. При активній вентиляції картоплесховищ, висота насипу в засіках може збільшуватись до 3 метрів.
При зберіганні картоплі в кагатах їх обладнують системою припливно-витяжної вентиляції, встановлюючи душники й вентиляційні решітки над каналами. Постійні кагати роблять шириною 2 м і довжиною не більше 15 - 20 м з поглибленням в ґрунт не більше 20 см. Картоплю з перезволожених ділянок та в роки надмірного випадання опадів під час збирання, зберігають в тимчасових і постійних кагатах за методом активної вентиляції. При цьому способі зберігання, картоплю кагатують після відокремлення на сортувальних машинах землі, рослинних решток, пошкоджених та явно уражених і хворих бульб.
Мокру картоплю попередньо вентилюють до повного обсихання бульб. Потім картоплю вентилюють у режимі охолодження. При цьому температура повітря, що подається вентилятором не повинна бути вище температури в кагаті.
Необхідна температура в кагатах підтримується закриттям і відкриттям душників та товщиною солом'яного і земляного накриттів.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Шляхи підвищення врожайності картоплі, зниження витрат і собівартості її виробництва за допомогою комплексної механізації галузі. Садіння, догляд за посівами та технологія збирання картоплі. Розробка технологічної карти на міжрядний обробіток картоплі.
курсовая работа [104,4 K], добавлен 24.06.2011Властивості садильного матеріалу, аналіз способів і методів садіння картоплі. Аналіз технічних засобів механізації процесу садіння картоплі з одночасним локальним внесенням органічних добрив. Удосконалення процесу подачі насіннєвого матеріалу при садінні.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 03.09.2015Біологічні особливості та агротехніка вирощування картоплі. Овочівництво як важлива галузь сільського господарства. Агротехніка вирощування овочевих культур. Скорочення витрат при вирощуванні і збиранні врожаю картоплі. Методи зберігання картоплі.
контрольная работа [32,8 K], добавлен 07.10.2010Морфологічні та біохімічні особливості картоплі, характеристика сортів. Технологія вирощування планового врожаю. Система обробки ґрунту, система добрив, розрахунок необхідної кількості добрив на врожай. Догляд за посівом, підвищення якості продукції.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 22.11.2010Народногосподарське значення, розміщення та стан виробництва картоплі в Україні. Забезпеченість ТОВ "Прогрес" основними виробничими ресурсами та рівень їх використання. Удосконалення агротехнічних заходів вирощування картоплі та показники їх ефективності.
дипломная работа [366,6 K], добавлен 07.03.2011Значення сорту та якості насіння в сільськогосподарському виробництві. Районовані сорти сої та їх господарсько-біологічна характеристика. Причини погіршення сортового насіння та способи його попередження. Технологія вирощування репродукційного насіння.
курсовая работа [681,9 K], добавлен 15.11.2011Значення вирощування картоплі в економіці підприємства на прикладі агрофірми "Київська". Організація основних трудових процесів на вирощуванні картоплі. Розрахунок та обґрунтування нормативів і норм праці. Оплата праці в сільському господарстві.
курсовая работа [41,9 K], добавлен 15.07.2009Інтенсивна технологія вирощування гречки: сорти, попередники та місце в сівозміні, удобрення, обробка ґрунту, догляд за посівами та збирання врожаю. Графік завантаження тракторів та сільськогосподарських машин для вирощування культури в господарстві.
курсовая работа [99,7 K], добавлен 24.06.2011Генетичний потенціал та складові частини продуктивності картоплі. Біологічний взаємозв’язок ознак картоплі і його вплив на добір. Характеристика різних методів, головні напрямки і завдання селекції картоплі. Внутрішньовидова гібридизації даної рослини.
реферат [38,3 K], добавлен 18.11.2010Аналіз стану виробництва картоплі. Організація основних виробничих процесів при вирощуванні картоплі, форми організації праці. Організація зберігання сільськогосподарської продукції. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва картоплі.
курсовая работа [133,2 K], добавлен 05.12.2013