Зовнішньоекономічні операції з торгівлі зерном компаніями Херсонської області

Знання законодавчої бази, нормативних документів, стандартів та вимог до проведення та оформлення експертиз, сертифікації зерна, митному оформленню вантажів сприяє ретельному плануванню робочого процесу та, в найскоріші строки, доставці вантажу до места призначння.

У зв'язку з вигідним географічним положенням України, тенденцією збільшення потужностей по відвантаженню зернових в українских портах за рахунок побудови та введення в експлуатацію нових зерноперевалочних комплексів, з прогнозуємим ростом тарифів на перевалку вантажів в Балтійских портах (вступ держав Балтії в НАТО) компанія пропонує послуги по транзиту зернових по территорії України.

Клієнтами компанії є зернові трейдери, великі агропромислові, зернопереробні підприємства.

При роботі з клієнтами компанія керується слідуючими принципами:

- всі роботи проводяться в погодженні з замовником в найкоротші строки, що дозволяє значно з'економити на вартості зберігання зерна, додаткових станційних зборах, сертифікаційних витратах;

- при организації завантаження зерна на елеваторах забезпечується контроль за наявністю зерна, сертифікатів у відповідності до вимог контрактів, ДСТУ. Забезпечення максимальної завантаженості вагонів;

- в процесі перевезень підприємство приймає участь в прийманні імпортних вантажів та организації митної очистки;

- використання концепції індивідуального підходу до клієнтуа та орієнтований на потреби клиєнта сервіс являються пріоритетними ел ементами діяльності компанії, де набутий досвід та молодий ентузіазм доповнюють один одного.

Одним із факторів, що стримують розвиток агропромислового виробництва, є недосконалість інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції.

У зв'язку з відсутністю державного замовлення на сільськогосподарську продукцію та продовольство виникла необхідність в удосконаленні інфраструктури аграрного ринку, створенні сприятливих умов для дії саморегулюючих механізмів реалізації продукції агропромислового комплексу. Ці заходи спрямовані на розв'язання зазначених проблем.

Основними завданнями, покладеними в основу заходів, є:

-- пристосування існуючої бази заготівельних організацій, аграрних бірж, торгових домів, системи споживчої кооперації тощо до функціонування в умовах ринкової економіки;

-- створення умов та сприяння сільськогосподарським товаровиробникам в реалізації виробленої продукції;

удосконалення та подальший розвиток біржового ринку сільськогосподарської продукції;

створення мережі заготівельних кооперативів для закупівлі сільськогосподарської продукції в приватному секторі;

підтримка вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції і продовольства та сприяння їх виходу на зовнішній ринок.

З метою реалізації цих завдань передбачається:

а) подати до Верховної Ради України проекти Законів України;

"Про регулювання виробництва і реалізації цукру";

"Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про товарну біржу";

"Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про споживчу кооперацію";

"Про внутрішню торгівлю";

б) подати до Кабінету Міністрів України проекти положень:

"Про механізм розрахунків під час формування обсягів сільськогосподарської продукції та продовольства для державних потреб та їх реалізації з державних ресурсів через біржовий товарний ринок";

"Про порядок акредитації товарних бірж для проведення на них закупівель сільськогосподарської продукції та продовольства для державних потреб";

"Про сертифікацію діяльності біржових посередників, товарних бірж та інших елементів інфраструктури", "Про сертифіковані біржові склади";

"Про котирування цін на біржовому товарному ринку";

в) подати до Кабінету Міністрів України пропозиції про біржовий арбітраж;

г) забезпечити формування оптових продовольчих ринків, торгових домів, мережі фірмової торгівлі, аукціонів, виставок;

д) забезпечити розширення заготівельної мережі шляхом створення пунктів для закупівлі сільськогосподарської продукції передусім у приватному секторі, використовуючи існуючу базу заготівельних організацій, переробних та інших підприємств. Сприяти створенню на їх базі закупівельних кооперативів та асоціацій різних форм і типів;

е) рекомендувати спілкам споживчих товариств і сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності створювати на взаємовигідних умовах кооперативні підприємства з виробництва, заготівлі, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції.

2. Зовнішньоекономічні операції з торгівлі зерном компаніями Херсонської області

2.1 Аналіз виробництва зерна суб'єктами господарювання області

Сільськогосподарське виробництво в Херсонській області має глибокі історичні корені. Завдяки сприятливим природнокліматичним умовам, біологічним і організаційно-технологічним особливостям зерновиробництва Херсонщина здавна була відомою житницею зернових культур.

Більш ніж дві тисячі років тому на території теперішніх південних степів проживали скіфи. Воювали, розводили тварин, будували міста. Але основною статтею доходу був експорт зерна в античні країни. Середня врожайність, як говорить історія, була у тих-же самих скіфів-близько 10-12 ц зерна з гектару. Отже експортний потенціал нашої області почав формуватися ще в далекому минулому.

Доведення виробництва зерна в Херсонській області до такого рівня, щоб мати збалансовані потреби як у продовольчому, так і у фуражному зерні, значною мірою залежить від підвищення врожайності культур та удосконалення структури зернового господарства, зокрема збільшення питомої ваги зернофуражних культур.

З допомогою таблиці 2. 1 розглянемо розміри посівних площ, валовий збір та врожайність основних зернових культур в динаміці за останні п'ять років

Таблиця 2.1 Посівні площі, зібрана площа, валовий збір та врожайність зернових культур.

Роки	Всі категорії господарств
	Посівні площі, тис. га	Зібрана площа, тис. га	Валовий збір у вазі після доробки, тис ц	Урожайність з 1 га зібраної площі, ц
1999	629,6	670,5	13812,2	20,6
2000	579,2	677,7	11662,6	17,2
2001	604,6	822,4	21802,0	26,5
2002	549,4	705,4	15373,0	21,8
2003	323,0	456,8	4045,6	8,9

Дані таблиці вказують на те, що за період з 1999 по 2002 роки врожайність зернових культур знаходилася на досить високому рівні і в середньому становила 21,53 ц/ га, відповідно високим був і валовий збір зернових по всіх категоріях господарств і найвищої своєї точки він досягнув у 2001 році - 21802,0 тис. грн. при врожайності 26,5 ц/ га.

Рис. 2.1 Динаміка посівних площ зернових культур в Херсонській області за період 1999по2003 рік.

Даний рисунок також відображає тенденцію до зменшення посівних площ. 1999-2000 роки показували їх стабільний стан (тобто площі одна від одної значно не відрізнялися), у 2001-2002 - простежується їх збільшення , і в2003 році знову площі зменшуються, але вже набагато більше.

Вслід за такими врожайними роками прийшов невтішний 2003 рік. Тут з 1 гектара зібраної площі отримали рекордно низький врожай у 8,9 ц. Утім цей рік виявився несприятливим не тільки для Херсонської області, але і майже для усієї України.

Тепер розглянемо валовий збір, врожайність та зібрану площу в розрізі по окремим зерновим культурам , в даному випадку по озимим та ярим зерновим, враховуючи кукурудзу.

Таблиця 2.2 Зібрана площа, валовий збір та урожайність озимих та ярих зернових культур, включаючи кукурудзу на зерно у вазі після доробки по Херсонській області.

Культура	Роки	Всі категорії господарств
		Зібрана площа, тис. га	Валовий збір, тис. ц	Урожайність, ц
1	2	3	4	5
Озима пшениця	1999	376,2	8860,5	23,6
	2000	363,4	6871,4	18,9
	2001	517,5	15573,2	30,1
	2002	444,3	10719,9	24,1
	2002	147,4	904,9	6,1
Озимий ячмінь	1999	16,8	398,4	23,7
	2000	17,3	314,5	18,2
	2001	38,3	1024,2	26,7
	2002	31,3	594,8	19,0
	2003	0,1	0,5	4,4
Ярова пшениця	1999	3,0	37,9	12,8
	2000	3,5	34,2	9,9
	2001	3,2	50,4	15,8
	2002	1,7	20,0	11,5
	2003	3,0	27,4	9,2
Яровий ячмінь	1999	196,5	3422,9	17,4
	2000	201,0	2884,6	14,4
	2001	170,9	3667,4	21,5
	2002	165,6	2937,8	17,7
	2003	210,1	1606,6	7,7
Кукурудза на зерно(в перерахунку на сухе зерно)	1999	17,5	382,5	21,8
	2000	27,5	737,9	26,8
	2001	13,3	344,5	25,9
	2002	10,2	314,2	30,8
	2003	34,1	838,2	24,6

Таким чином дані таблиці свідчать про те, що в 2003 році озимі зернові мали всеж-таки найнижчі рівні врожайності - озима пшениця-6,1 ц/ га, озимий ячмінь - всього 4,4 ц/ га, при чому валовий збір цієї культури склав всього лише 0,5 тис. ц/ га (для порівняння в 2002 році валовий збір становив 594,8 (!) тис. ц/ га.

Ситуація з ярими зерновими в 2003 році також не має досить втішних результатів, оскільки усі найважливіші показники (валовий збір, зібрана площа іврожайність) значно знизились у порівнянні з минулими роками. Така ситуація, насамперед ,була пов'язана зі скороченням посівних площ

2.2 Торгівельні експортно-імпортні операції з зерновими

Як, вже зазначалося раніше Херсонщина має досить великий потенціал для реалізації зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Значна частина виробництва пшениці авансується трейдерами - експортерами, через те, що вони часто являються власниками врожаю.

Використовуючи дані таблиці 2,2 розглянемо експортні та імпортні операціі з окремими видами зернових .

Дані таблиці дозволяють зробити висновок про те, що найбільш привабливою культурою для експорту являється все ж таки пшениця, експортні поставки якої за період з 2001 по 2003 рік зменшилися на 169 %, а у вартісному вираженні вони становили 16772427 кг. Одночасно зі зниженням кількості експортованої продукції знизилась і її вартість - і в 2003 році вона склала 6225,22 тис. долл. США, в той час, як в 2001 - становила 19086,52 тис. дол США .

Щодо таких культур як жито, ячмінь та овес, то потреби в імпорті таких культур за останні три роки не виникало, оскільки область повністю забезпечувала свої внутрішні потреби. Навпаки надлишок виробництва компенсувався вивезенням цих зернових за межі області.

Недосить велика врожайність кукурудзи в 2002 році обумовила необхідність імпорту у кількості 33676 кг за ціною 52,66 тис. долл. США. За 2003 рік Херсонська область вирішила нічого не робити в області ввезення - вивезення рису.

То ж стосовно приклада розллянутого в даній таблиці, можна сказати, що експорт окремих видів товарів Херсонська область провадила майже кожного року за винятком 2003 коли влада вирішила зосередити основну увагу на експорті інших, більш прибуткових культур, адже тільки завдяки в основному зерновим культурам, можна отримувати непоганий “врожай грошей”.

Експорт-імпорт окремих видів товарів за 2001-2003 роки.

Назва товару	2001 рік	2002 рік	2003 рік
	Одиниця виміру	кількість	Вартість тис. дол. США	Одиниця виміру	кількість	Вартість тис. дол. США	Одиниця виміру	Кількість	Вартість тис. дол. США
Пшениця
- експорт	Кг	229504127	19086,52	Кг	431893512	37017,71	Кг	61779857	6225,22
- імпорт	Кг	3762950	427,23	Кг	-	-	Кг	8993994	12784,22
Ячмінь
- експорт	Кг	64047293	5561,37	Кг	113117595	9072,12	Кг	13783422	1807,09
- імпорт	Кг	-	-	Кг	-	-	Кг	-
Кукурудза
- експорт	Кг	1713880	178,49	Кг	-	-	Кг	8196449
- імпорт	кг	21410	16,23	кг	33676	52,66	кг	38885

Що стосується імпорту продовольчого зерна, то тут насамперед необхідно розглянути основні країни - постачальники, кількість та ціну реалізації, пропоновану ними.

За даними таблиці мибачимо, що основними країнами - постачальниками зерна в Херсонську область являються країни ближнього та далекого зарубіжжя, такі, як Росія, Казахстан. Ці країни становлять визначену конкуренцію по експорту української пшениці, особливо - Росія, щодеякрю мірою обмежує можливості збільшення цін.

Інформація про завезення імпортного продовольчого зерна на територію Херсонської області.

Одержувач	Рік	Країна-постачальник	Місяць	Кількість, т	Ціна, грн/т
1	2	3	4	5	6
Херсонський КХП	2003	Казахстан	Серпень	15830,4	693,1
			Жовтень	15403,4	743,8
		Литва	Вересень	473,9	767,7
			Жовтень	1018,9	798,4
			Листопад	3519,8	810,5
			Грудень	2075,4	943,8
		Росія	Вересень	186,2	666,5
	2004	Казахстан	Березень	7185,4	991,3
Херсонський КХП всього	45693,2	778,4
ТОВ "Дабл ю Джей-Херсон"	2003	Росія	Листопад	9001,4	906,4
			Грудень	8404,0	981,1
	2004	Казахстан	Лютий	1277,9	991,4
			Березень	4739,1	991,3
		Росія	Січень	3779,5	917,0
			Лютий	988,0	906,3
ТОВ "Дабл ю Джей-Херсон" всього	28189,9	948,9
ТОВ "Євротрейд"	2003	Казахстан	Вересень	1202,6	853,1
			Жовтень	343,2	-
			Листопад	2976,0	979,7
			Грудень	1528,0	-
	2004	Казахстан	Січень	2230,7	959,6
ТОВ "Євротрейд" всього	8280,4	891,9
ВАТ "Новокаховський КХП"	2003	Німеччина	Листопад	4716,8	954,4
ВАТ "Ново каховський КХП" всього	4716,8	954,4
1	2	3	4	5	6
ТОВ "Експотрейд"	2003	Росія	Серпень	1492,6	581,2
			Вересень	978,8	746,4
			Жовтень	1337,7	746,4
ТОВ "Експотрейд" всього	3809,1	713,4
ТОВ "Наука і технологія"	2003	Росія	Серпень	1278,0
			Вересень	460,0
ТОВ "Наука і технологія" всього	1738,0
ТОВ Зерноторг.комп.м.Київ	2004	Казахстан	Березень	1488,3	1124,5
ТОВ Зерно торгівельна компанія м.Київ всього	1488,3	124,5
СТОВ "Оксамит"	2003	Росія	Серпень	260,0	652,3
			Листопад	200,0
СТОВ "Оксамит" всього	460,0	652,3
ТОВ "Російська АПК"	2003	Росія	Жовтень	196,2	592,1
ТОВ "Російська АПК" всього	196,2	592,1
Загальний підсумок	94571,9	810,9

2.3 Діяльність зернотрейдерів на ринку зернових в Херсонській області

зернова культура експортний потенціал

Час отроцтва в українському аграрному бізнесі пройшов. Ринок структурується, з'являються великі українські трейдери, достатньо відомі на заході, здатні інвестувати торгівельний капітал в розвиток вітчизняного виробництва. Тому зараз прийшов час поцікавитись роботою вітчизняних зернотрейдерів, працюючих в нашій області.

Ринок зернових в Херсонській області представлений слідуючими підприємствами:

Таблиця 2.3 Підприємства по закупівлі та переробці зернових культур.

Райони	Підприємства по закупівлі та переробці зернових культур	Діяльність
1	2	3
Білозерський	ТОВ “Зоря”	Переробка овочевих та зернових культур
Бериславський	Агрофірма “Прогрес”	Переробка овочевих та зернових культур
	ВАТ “Бериславський елеватор”	Закупівля зернових, первинна обробка
Великоолександрівський	ДП “Білокриницький КХП”	Переробка зернових
	ТОВ “Харчовик”	Переробка плодово-овочевої продукції, переробка зернових та бобових культур
Великолепетихський	“Великолепетихський елеватор”	Закупівля та первинна переробка зернових
	ДП АК “Рубанівська”	Переробка зернових
Верхньорогачинський	ВАТ “Україна”	Переробка зернових
Високопільський	ТОВ “Експотрейд”	Закупівля та переробка
1	2	3
Генічеський	ЧП “Стайер”	Переробка зернових та олійних культур
	Новоолексіївський КХП	Закупівля та первинна переробка зернових
Голопристанський район	Ф/Г “Аделаїда”	Переробка соняшнику та зернових культур
Горностаївський	ТОВ “Агросвіт”	Переробка зернових та олійних культур
	Братолюбовський елеватор	Закупівля та первинна переробка зернових культур
Каланчацький	ВАТ “Каланчацький комбінат хлібопродуктів”	Переробка зернових культур
Каховський	ЗАТ “Чумак”	Переробка овочевої продукції, соняшнику
	ТОВ “Альфред С. Топфер Інтернешенал Україна”	Закупівля зернових та олійних культур
	ВАТ “Каховський ХПП”	Переробка зернових культур
	ТОВ “Зерноторгівельна компанія”	Закупівля та переробка зернових та олійних культур
	ТОВ “Чумацький шлях”	Переробка зернових культур
	ПКП “Агроконтакт”	Переробка зернових культур”
Нижньосірогозький	ВАТ “Нижньосірогозький комбінат хлібопродуктів”	Переробка зернових
Нововоронцовський	“Золотобалківське ХПП”	Переробка зернових культур
Скадовський	ОАО “Бригантина”	Закупівля та переробка зернових культур
1	2	3
Цюрупинський	Брилевський елеватор	Закупівля та первинна переробка зернових культур

Отже, як бачимо з наведеної таблиці Херсонський ринок зернових представлений досить великою кількістю різноманітних підприємств по закупівлі та переробці зернових культур.

Найбільш великі компанії, які представляють особливий інтерес знаходяться у Каховському районі.

За масштабами діяльності однією з найбільших компаній, діючих в області являється Холдинг “Зерноторгівельна компанія”, який має своє представництво в м. Херсоні.

ЗАТ "Зерноторгівельна Компанія" створена у 1996 році.

Ідеологія компаніїї заснована на следуючих принципах: поступательність розвитку, компетентність, профессіоналізм, надійність, взаімовигідність співпраці. Реалізація цих принципів, плюс повага до партнерів, довірчість та и

честність ділових відношень - запорука успіху компанії.

Безпосередня участь керівництва компанії в межнародних конференціях, семінарах, зустрічах з діловими колами межнародного зерноторгівельного бізнесу, всебічне інформаційне забезпечення, оперативний зв'язок з ведучими світовими біржами дозволяють формувати оптимальну експортну політику холдингу.

З метою півищення надійності експортних операций “Зерноторгіваельна Компанія” на протязі декількох років інвестувала капітал в українські фірми, з допомогою яких контролюється весь технологічний цикл руху товарів віт поля до експортных ринків.

“Зерноторгівельна Компанія” очолює групу компаній та являеться ядром холдингу. Торгівыельний дім “Артос” - одна з структурних одиниць Холдингу, великийий експортер зернових культур, олійного масла та шроту. Прочні позиції та развиток “Зерноторгівельної Компанії забезпечуються постійними та довгостроковими партнерськими відносинами з постчальниками та фірмами-імпортерами. Маючи широко розгорнуту мережу філіалів, дочірніх фірм, десятки та сотні надійних постачальників сіельськогосподарської продукції, “Зерноторгівельна поставки Компанія” здатна запропппонувати партнёрам будь які умови по відвантаженню від EXW до CIF.

Холдинг Зерноторгівельна Компанія відноситься до числа крупних вітчизняних операторів зернового ринку, який специалізуєтьсятся на оптових закупівлях, та експорті пшениці, ячменю, кукурудзи а ткакож соняшнику. Про високий потенциіал холдингу (його частка на экспортному ринку зернових та бобових, олійного масла та шроту, яка в залежності від культури складає від 5 до 20 %. ). Прямі зовнішньоторгівельні операції з великими східними трейдерами, здіснювальні компанію на протязі ряда років, були виконані в суворій відповідності з контрактами, що створили компаії репутацію надійного партнёра-постачальника.

Багаточислені проблеми, що виникають в ході роботи на аграрному ринку, не могли б бути вирішені без професійного колективу “Зерноторгівельна Компания”. Основна частина його працює у сфері аграрного бізнесуо з 1991 року пройшлашла усі етапи формування аграрного ринку на Україні, ознайомлена з усім її «підводними камінням». Висока теоретична підготовка спеціалістівв органічно поєднується з практичною роботою, що знано зменьшує физик,значно звужуи значительно снижает риски экспортных сделок.

В числе партнёров-поставщиков “Зерноторговой Компании” - до 30% составляют агрофирмы и предприятия-сельхозпроизводители; 30%-продавцы сельхозтехники, удобрений, средств защиты растений, семенного материала; 20%- фирмы, торгующие нефтепродуктами, с которыми рассчитываются сельхозпродукцией; 20%- оптовые зерноторговые фирмы.

“Зерноторговая Компания” и её структурные единицы обеспечивают для своих партнёров:

– приёмку на элеваторах товаров зерновой группы, гороха и подсолнечника;

– оформление карантинных сертификатов и сертификатов Госхлебинспекции, другой сопроводительной документации;

– организацию перевозки зерна и подсолнечника железнодорожным и автомобильным транспортом до Кировоградского МЭЗа (маслоэкстракционного завода) и портовых элеваторов (а также речным до портовых элеваторов);

– полное транспортно-экспедиторское обслуживание по перевалке через портовые элеваторы Одессы, Николаева, Херсона и Ильичевска, переработку и поставку готовой продукции.

Производственный сектор группы компаний представлен Маслоэкстракционным заводом "Кировоградолия".

В 1998 году было принято решение купить акции этого завода, который на то время был самым неудачным. Вследствие бесхозяйственности предприятие находилось в полуразрушенном состоянии. В начале 2003 года было принято решение реконструировать завод. Не останавливая производство, на тех же производственных площадях, сейчас монтируется более мощное (в два раза) оборудование. К концу года рассчитывается иметь самые большие производственные мощности в Украине: планируется перерабатывать около 500 тыс. т подсолнечника в год.

"Кировоградолия" обладает следующими мощностями:

· Ёмкость элеватора подсолнечника 14 000 т

· Ёмкость складов

· Ёмкость элеватора шрота 2 400 т

· Ёмкость маслобаков 6 500 т

Мощность по отгрузке:

· Шрота 720 т/ сут

· Растительного масла 800 т/ сут

· Суточная норма переработки 700 т/ сут

Мощность по приемке:

· Вагонов с подсолнечником 700 т/ сут

· Автотранспорта 500 т/ сут

Отрадно, что крупный украинский бизнес повернулся лицом к производству. Благодаря сотрудничеству с "Зерноторговой компанией", заводу удалось внедрить в производство и выйти на рынок с серией продуктов торговой марки "Благо" - быстроразваривающиеся гречневые, ячневые, пшеничные и гороховые крупы, которые по достоинству оценены потребителями.

Смена тысячелетий ознаменовались витком новой деятельности "Зерноторговая Компания".

В 2000 году компания приобрела контрольный пакет ещё одного предприятия - Трикратского комбината хлебопродуктов.

Это многопрофильное предприятие состоит из трёх производств.

Крупозавод, включает:

1 линия - переработке гречихи в гречневую крупу, производительностью 50-55 тонн в сутки в зерне.

2 линия - по выработке круп из зерна ячменя, пшеницы, гороха, производительностью 50-55 тонн в сутки.

Комбикормовый завод производительностью 650 тонн в сутки, выпускает комбикорм высокого качества с жировыми добавками для повышения его обменной энергии. Имеется также линия гранулирования и крошения кормов (300-320 тонн в сутки).

Предприятие имеет выгодное географическое положение, хорошие подъездные пути и элеваторно-складскую ёмкость для одновременного хранения 60 тыс. тонн зернового и 5 тыс. тонн незернового сырья с возможным увеличением до 71 тыс. тонн зернового сырья.

С начала 2002 года "Зерноторговая Компания" совместно с компанией "Корпорация систем ССБ" стали акционерами Завода модифицированных жиров (г. Кировоград).

ЗАО "Завод модифицированных жиров" - первое в Украине предприятие по глубокой переработке растительных масел. На его оборудовании можно делать любую модификацию жиров, применять любую из существующих технологий. Поэтому туда поставляется как подсолнечное масло, так и тропические масла для ассортимента.

Производительность завода - 3 тыс. т в месяц. Это средний по отрасли показатель. Руководство Холдинга решило, что небольшой объём позволит обеспечить производство продукции в более-менее уникальном ассортименте. Маленький завод всегда легче остановить и переналадить на выпуск другой продукции.

Дистрибьюторская компания "Благо" занимается реализацией продукции, выпускаемой под Торговой маркой "БЛАГО" предприятиями, входящими в Холдинг "Зерноторговая Компания".

Это расфасованное в литровую ПЭТ-бутылку подсолнечное масло двух видов: нерафинированное домашнее масло и рафинированное и дезодорированное масло, а также крупы быстрого приготовления (весовые и фасованные): гречневая, пшеничная, ячневая, гороховая. Современная технология производства масла позволяет сохранить все полезные и питательные свойства продукта. Аза счёт прогрессивных технологий, применяемых при производстве круп, в том числе термообработка, все они являются продуктами быстрого приготовления, сохраняя при этом витамины, полезные и питательные свойства зерна. По результатам исследований, проведённых Центрами независимых потребительских экспертиз, практически вся продукция получила высшие оценки "очень хорошо" и "отлично".

Высокое качество продукции ТМ "БЛАГО" уже успели оценить потребители не только в Украине, но и в странах ближнего и дальнего зарубежья: в России, Эстонии, Армении, Азербайджане, Грузии, Туркменистане, Израиле, США.

Кроме того, в состав холдинга входит ТД "Ситос". Холдинг владеет контрольными пакетами акций ХПП "Северское", ОАО "Бобринецкий комбикормовый завод", также при его участии созданы совместные предприятия ЗТК "Блиц", ЗТК "Скифия".

Годовой оборот компании составляет более $ 100 млн.

Холдинг «Зерноторгівельна компанія» має більше дести представництв по всій Україні.

В структурі холдингу має місце Херсонська Зерноторгівельна компанія, яка має своє представництво в м. Каховка. Дане представництво було створене у вересні 2001 року, його діяльність розповсюджується не тільки на Херсонську область, а й на інші області України (Запорізьку, Дніпропетровську, Кримську, Донецьку).

Основними видами діяльності є: закупівля зернових (пшениці, ячменю, кукурудзи) та соняшнику для переробки його на олію та жмих, а також відвантаженням цієї продукції на експорт. На даний час власних виробничих потужностей та складських приміщєнь компанія не має, тому переробка соняшнику та зберігання зернових здійснюється на ЗАТ “Чумак”, з яким ХЗТК має договір на приймання та переробку. В минулому році Зерноторгівельна Компанія викупила зернотока в Скадовському та Високопольському районах, де і планується в цьому році розташовувати зернові та олійні культури.

Експортна політика представництва в Каховці “Зерноторгівельна Компанія” провадиться слідуючим чином - відвантаженя зернових в основному в основному здійснюється водним транспортом через елеватори Херсонської області ( Каховський, Бериславський, Великолепетиський). Але основна маса зернових в основному проходить через Херсонський морський порт в Італію, Турцію, Іспанію.

,Соняшникова олія відправляється автоцистернами в Іллічевський морський порт для подальшого відвантаження на експорт до Турції, Греції, Ізраілю.

Жмих олійний відправляється залізничним та водним транспортом до країн ближнього та дальнього зарубіжжя (Литва, Латвія, Естонія, Польща, Швейцарія).

В найближчий час в Херсонській області компанія планує відкрити власний елеватор за греблею, що дозволить скоротити перевезення жмиха та безпосередньо провадити його відвантаження на елеваторі в 20 кілометрах від ЗАТ “Чумак”.

Холдинг "Зерноторговая Компания" интересен не только масштабами своей деятельности, но и тем, что ему удалось в числе первых среди украинских продовольственных компаний успешно выйти на рынки дальнего зарубежья.

2.4 Кон'юнктурний огляд цінових тенденцій на ринку зерна.

Ситуація на ринку зерна України несподівано змінилась за останні місяці - ціни суттєво зростають і ширяться чутки про дефіцит продовольчої пшениці.

Ситуація напружена і події розвиваються з кожним днем. Україна наражається на небезпеку завдати значної шкоди своїй вразливій міжнародній репутації як потенційної сили на світових аграрних ринках.

На рисунку 1. показана динаміка цін на продовольчу пшеницю в Україні з 1999 року (використовуються середні тижневі ціни EXW).

Рис. 1. Ціни на продовольче зерно в Україні та на світових ринках (1999-2003, грн/т).

На рис. 1 показано, що до середини 2002 року ціни на борошномельну пшеницю в Україні розвивались згідно сценарію, який прямо корелює з рівнем цін на пшеницю на світовому ринку, представленому в цій роботі в цінах США FОВ Мексиканська затока.

Що ж сталось зі зв'язком між цінами в США та в Україні наприкінці 2002 року? По-суті, через особливі обставини (засухи та незвично низький врожай в Північній Америці та Австралії) ціни США значною мірою втратили свою важливість як показника світових ринкових цін. Органи державної влади США продовжували надавати інформацію про ціни у своїх статистичних бюлетенях, проте обсяг експорту зерна в підтримку цих цін був набагато меншим, ніж у "нормальні" роки. І дійсно, певною мірою Чорне море у другій половині 2002 року перебрало на себе роль Мексиканської затоки як місця визначення ціни на світових ринках зерна.

Проте ще зарано вбачати у такому зміщенні ваги від Мексиканської затоки до Чорного моря поворотний пункт в історії світової торгівлі зерна. За нормальних умов.

Що сталось з внутрішніми цінами в Україні у цій поточній винятковій ситуації? З низького рівня в приблизно 400 грн/т у серпні 2002 року, ціни на продовольчу пшеницю на українському ринку почали зміцнюватись досягнувши 480 грн/ т наприкінці того ж року. Експорт, зокрема до ЄС, був настільки жвавим, що ЄС оголосила про запровадження імпортних квот на зерно (ці квоти, що набрали чинності з 1 січня 2003 року, були запровадженні спеціально для обмеження імпорту зерна з Причорномор'я. Загальна річна квота була встановлена на рівні 2,981 млн. тонн пшениці низької та середньої якості, з яких 0,038 та 0,572 млн. тонн були виділені Канаді та США відповідно. Решта 2,372 млн. тонн відкриті для всіх третіх країн. В межах квоти імпорт обкладається митом в розмірі 12 євро за тону, а імпорт понад квоту - митом в розмірі 95 євро за тону, який настільки високий, що, фактично, забороняє імпорт).

Після цього ціни почали різко зростати досягнувши майже 650 грн/ т в останні тижні. Ціни на фуражну пшеницю не відставали, і були в середньому на 100 грн/ т нижчими від цій на продовольчу пшеницю після врожаю 2002 року. У березні аналітики почали повідомляти про дефіцит, зокрема продовольчої пшениці.

Оскільки поширюються чутки про дефіцит, розпочались взаємні звинувачення. Несподівано державних посадовців було звинувачено у оголошенні надто оптимістичних оцінок врожаю зернових у 2002 році, а трейдерів у надмірному та надто швидкому експорті зерна і надто низькій оплаті фермерам за зерно після збору врожаю 2002 року. Деякі так званні "спеціалісти" навіть заявляють, що нещодавні зусилля щодо зменшення маркетингових витрат на українське зерно, наприклад, шляхом стимулювання інвестицій у нові елеватори та потужності для збуту зерна, "надто полегшили" експортування зерна. Як слід розуміти ці звинувачення?

Зерно експортували надто швидко. Це звинувачення не має логічної опори. По-перше, спираючись на офіційні оцінки врожаю в обсязі 38,8 млн. тонн, здавалось цілком зрозумілим, що значну кількість зерна необхідно буде експортувати. Враховуючи обмеженість потужностей для експорту зерна через українські порти, не стояло питання про зберігання всього зерна протягом кількох місяців і пізнішого його продажу. Натомість, стояло питання про те, чи дозволить існуюча інфраструктура за умов роботи на всю потужність протягом всього року перевезти все це зерно, а також очікуваний транзит російського та казахського експорту.

По-друге, ЄС був головною метою експорту. Ціна США різко підвищилась у другій половині 2002 року, мито ЄС на зерно, яке базувалось на різниці між ціною США та ЄС, знизилось до нуля ( якщо більш точно, то розмір мита досягнув нуля на пшеницю середньої якості у липні 2002 року, а на фуражну пшеницю - у вересні 2002 року). Це надало Україні (та Росії) прекрасну можливість продати велику кількість зерна на близький ринок. Проте, оскільки імпорт до ЄС з Росії та України зростав, члени ЄС розпочали тиснути на Європейську комісію, щоб та ввела імпортні бар'єри. Щонайпізніше у вересні 2002 року було більш-менш зрозуміло, що ЄС запровадить імпортні квоти. Ходили навіть чутки, що ЄС здійснить це в односторонньому порядку уже в листопаді чи грудні 2002 року. Отже, експорт необхідно було здійснювати швидко, щоб скористатись, можливістю, яку погрожували незабаром закрити.

2) Українське зерно продавали нижче його вартості. Це звинувачення також необґрунтоване. По-перше, оскільки левова частка українського експорту призначалась для ЄС, СІР - ціни ЄС мають бути відповідним мірилом вартості, про що свідчить рис.2.

Рис. 2. Виведення цін на українську пшеницю (серпень-грудень 2002 року, грн/т).

Взявши Іспанію в якості типового прикладу призначення імпорту ЄС, бачимо, що там ціна СІР підвищилась з приблизно 450 до 480 грн/ т за період з серпня по грудень 2002 року (рис. 2). Віднявши витрати на транспортування з українських до іспанських портів, а також франко-витрати в українських портах і витрати на транспортування в межах України з точок виробництва (EXW) до цих портів, залишиться ціна EXW, яка підвищилась приблизно з 270 до 290 грн/т за період з серпня по грудень 2002 року.

Слід зауважити, що фактичні середні ціни на фуражне зерно в Україні були насправді вищими, ніж згідно даних УкрАгроКонсалту, збільшившись до 370-380 грн/ т наприкінці 2002 року. Можливо це можна пояснити відмінністю в якості та тим, що франко-витрати та витрати на транспортування в межах України не однакові для всіх регіонів. Незважаючи па це, виходячи з експортних можливостей України, ціни на зерно, які спостерігались в Україні у другій половині 2002 року, не були надто низькими.

Отже політики в Україні повинні уникати дій, що переслідуються лише заради створення вигляду, що щось робиться, особливо якщо ці дії загрожують довгостроковими втратами. Нинішній пошук крайнього (серед трейдерів, окремих політиків та ін.) є однією з тих дій, що можуть завдати головного удару інвестиційному клімату в сільському господарстві України. Більші державні інтервенції на ринки зерна (наприклад, збільшення обсягів закупівлі зерна) є ще одним подібним кроком. Які висновки можна зробити з нинішньої ситуації?

1) Не існує такого поняття як "правильна ціна". Нинішній ажіотаж більшою мірою був спричинений борошномельними заводами та іншими переробними підприємствами, які постали перед швидко зростаючими цінами на їx первинну сировину. Багато з цих переробних підприємств очікували, що ціни на зерно продовжуватимуть знижуватись протягом 2002/03 маркетингового року - як це було рік тому - і тому вони не накопичували запасів. Іншими словами, ці переробні підприємства спекулювали, а кали ціни на зерно пішли вгору, а не вниз, вони зазнали збитків. Якби їх спекуляції принесли плоди, тобто якби ціни на зерно і справді продовжували знижуватись, ці борошномельні заводи напевно не захотіли б ділитись своїми прибутками з сільськогосподарськими виробниками та платниками податків. Так чому сільськогосподарські виробники та платники податків мають ділити з ними їх збитки?

До того ж, слід чітко розуміти те, що інтереси сільськогосподарських виробників та споживачів розходяться у протилежні напрямки. Якщо держава не зможе надавити масивні субсидії сільськогосподарським виробникам та/чи споживачам (а українська держава не в змозі це робити), завжди існуватиме конфлікт між бажанням селян отримати високу ціну за зерно та бажанням споживачів мати дешевий хліб. В останні роки низькі ціни їй зерно та їх подальше зниження зробили важливий внесок у досягнення низьких (навіть дещо негативних у 2002 році) темпів інфляції індексу споживчих цін в Україні Враховуючи те, що реальні доходи споживачів суттєво зросли останнім часом, можливо, буде перебільшенням говорити, що підвищення цін на хліб призвете до широкомасштабних негативних соціальних наслідків.

2) Ринкова інфраструктура. Ціна на зерно в Україні залежить від ціни світового ринку. Попередньо розглянуті рисунки показують різні виміри визначення цієї ціни на основі світової. Українські ціни нижчі за ціни на світовому ринку залежно від того, на якій "віддалі" українське зерно находиться від світових ринків, при (цьому під "віддаллю" розуміється простір, час та якість). Щоб "наблизити” українські ціни до цін на світовому ринку, необхідні інвестиції у транспортну інфраструктуру (вимір простору), потужності для зберігання (вимір часу), а у виробництво і підтримання якості різновидність, зберігання та стандарти). Безумовно, необхідно щоб інвестиції у всі ці сфери продовжувались у тому ж руслі, що й в останні роки. Спроби звинуватити трейдерів (особливо земних)у нинішніх проблемах прийдуть до обернених результатів; вони лежать притік життєво необхідного капіталу та ноу-хау в українську систему збуту зерна. Конкурентам України світових ринках зерна тільки того і потрібно, щоб обірвати цей притік до країни і зменшити її майбутню конкурентоспроможність.

3) Конкуренція. На вищеприведених рисунках та при здійсненні аналізу посилання робились виключно на ціни EXW в Україні. Але самі сільськогосподарські виробники ще більше віддалені від світових ринків, вони отримують ціну, яка ще нижча, ніж ціна EXW, і її рівень залежить від витрат на транспортування зерна до елеваторів, витрат на обробку та сортування. Існують також свідчення, що у деяких регіонах є лише одне місце чи трейдер, якому сільськогосподарські виробники можуть продати своє зерно, тобто селяни мають справу з трейдерами, які знаходяться у монопольному становищі у регіоні. Трейдери - це не благодійні організації, їх мета полягає в отримані прибутку. Завданням держави повинно бути забезпечення конкуренції на ринку, щоб гонитва трейдерів за прибутками приносила морі їсть для всіх учасників, задіяних у збуті зерна. Аби забезпечити конкуренцію абсолютно необхідно, щоб виробники могли вільно продавати своє зерно будь - коли, будь-де і будь-кому на свій власний розсуд. Регіональні експортні бар'єри чи тиск місцевої державної адміністрації, яка примушує продавати зерно певним трейдерам, призводять до зниження конкуренції та цін, а також прибутків сільськогосподарських виробників.

4) Визначення ціни та управління ризиками. Разом з ненадійною статистикою українські ринки зерна також потребують поліпшення механізму визначення ціни та управління ризиками. Буде зроблено великий крок назад, якщо в результаті нинішніх перипетій плани щодо створення ф'ючерсного ринку зерна в Україні буде скасовано. Функціонуючий ф'ючерсний ринок міг би збільшити прозорість та посилити конкуренцію та ринках зерна України, він подав би сигнал про появу дефіциту зерна в Україні набагато раніше, ніж це було зроблено, і зміг би надати споживачам зерна (наприклад борошномельним заводам) засіб для страхування від неочікуваних підвищень ціни. Хоча зрозуміло, що створення такого ринку займе час, проте кожен втрачений місяць сьогодні означає додатковий місяць очікування у майбутньому.

Всі розвинуті капіталістичні країни активно стимулюють національне господарство шляхом формування цін на рівнях, які значно перевищують світові та враховують імпортно-експортні можливості національного сільськогосподарського виробництва.

Вплив держави на формування експортних цін сприяє стимулюванню експорту сільськогосподарської продукції, підвищенню її конкурентоспроможності, а також зниженням рівня ціни імпорту. В цьому зв'язку уряд виплачує експортні субсидії, які є доплатою до експортної виручки з метою зрівняти її з внутрішніми цінами.

Такий механізм дав змогу досягти значних результатів, особливо в умовах інфляційної нестабільності. Ринкові ціни коливаються у межах встановлених державою.

Нині ціна пшениці в країнах формується в США. Із збільшенням засміченості, вологості, зменшення вмісту білка в зерні ціна відповідно знижується. На тверду пшеницю встановлюються ціни на 15 % вищі ніж на м'яку.

Державна хлібна монополія встановлюючи ціни на пшеницю регулює надходження її на заготівельні пункти, стежить за хлібними запасами, а також регулює експорт та імпорт.

В таблиці 2.4.1 Розглянемо динаміку середніх цін на пшеницю в основних країнах-виробниках

Таблиця 2.4.1 Динаміка середніх цін на пшеницю

Пшениця дол. За т.	Роки
	2000	2001	2002	2003
Канадська експортна ціна	147,1	151,5	175,8	187,1
Американська експортна ціна	114,1	126,8	148,1	146,5

З 2000 року до початку червня 2001 року ситуацію на ринку зернових визначали ряд таких факторів, як прогноз високих врожаїв та відсутність належного попиту, що значно впливало на ціни.

Але в 2001 році через несприятливі погодні умови в США пожвавішала торгівля на найважливіших зернових біржах- Чиказькій та Вініпегській, де ціни на пшеницю, що знаходилися в кінці липня 2001 року майже на самому низькому за останні 25 років рівні, перевищили 110,7 долл. За т. Слід відзначити, що найбільш подорожчала м'яка красно зерна пшениця (“SRW”), що призвело до скорочення досить значного розриву в цінах між м'якою та твердою пшеницею (“HRW”).

В 2002 році зростання цін в США, що сталося після опублікування оцінок врожаю найважливіших культур, призвело до створення розриву в цінах американського та європейського ринків. В Європі стан з пшеницею поки що залишається стабільним.

Високі ціни на пшеницю високих сортів в 2003 році з Північної Америки та Австралії примушують покупців все в більшій мірі перемикаються на більш дешеві джерела. Постачальниками пшениці у країни Південно - Східної Азії, Південної Америки та Північної Америки стали виступати КНР, Індія, Пакистан, Росія, Україна, Казахстан, Індонезія закуповують пшеницю борошномельної якості у КНР за цінами близько 140 долл. За т., що однаково перевищило вартість зерна, що поставляється з інших азіатських джерел.

З наведеної таблиці можна зробити висновок про те, що найбільш прийнятними є американські експортні ціни, адже вони на декілька позицій нижчі, отже світові країни скоріш за все в більшій кількості будуть ввозити американську пшеницю.

Після розгляду українських та світових цін на зерно пшениці доцільно було б розглянути ціни, пропоновані місцевими - Херсонськими трейдерами, оскільки ціни на конкретних регіональних ринках мають суттєву відмінність.

Для порівняння цін основних зернотрейдерів Херсонської області нами було отримано “випадкову вибірку” стосовно цін, пропонованих ними на основні зернові культури за липень-серпень 2003 року (таблиця 2.4).

На основі отриманих даних , можна зробити висновки про те, що на протязі розглянутого періоду значного коливання цін не спостерігалося. Тобто практично кожна з компаній дотримувалася встановлених ними на початку місяця цін.

Для порівняння середні ціни на ячмінь по основним зернотрейдерам становили 523 грн., на зернові -527 грн.

Якщо порівняти ціни найзапекліших конкурентів Херсонської області - ТОВ “ Альфред С. Топфер Інтернешенал Україна” та ТОВ “ Херсонська Зерноторгівельна компанія”, то перша з них - встановила більш високі ціни на горох,а інша на ячмінь. Але це не відігравало великої ролі у їх діяльності, адже кожна з них має високий авторитет серед інших.

Таблиця 2.4.2 Ціни на зернові культури основних зернотрейдерів Херсонської області

Трейдери	Культури	2003 рік
		7 липня	14 липня	21 липня	28 липня	4 серпня	11 серпня	18 серпня
Євротрейд	ячмінь	480	480	480	480	480	480	Не приймають
Поліекспо	ячмінь	460	460	500	530	600	620	630
	пшениця	530	530	-	-	-	-	-
	горох	650-670	650-670	660	660	-	-	-
Каргіо	ячмінь	470	470	470	470	530	600	670
	пшениця	450	450	600	600	-	-	-
	горох	-	-	700	-	-	-	-
Дніпровське ТПА	ямінь	-	-	-	-	460	550	600-620
	горох	650	680	700	710	-	-	-
Альфа	ячмінь	500	495	520	600	620	-	-
	пшениця	520	520	600	620	-	-	-
	горох	700	705	710	735	-	-	-
Зерноекспо	горох	650	660	650	700	-	-	-
	ячмінь	470	490	490	460	600	600	635
	пшениця	500	550	Не беруть	490	-	-	-
Топфер	горох	-	700	700-720	730	-	-	-
	ячмінь	-	480	460-480	540	600	-	650
ТОВ “ХЗТК”	горох	-	685	685	685	-	-	-
	ячмінь	-	520	480-500	480-500	-	-	-
	пшениця	-	-	500	500	-	-	-

Як бачимо, цінова динаміка не була представлена повністю. По окремим компаніям інформації взагалі не було, оскільки деякі з них не приймали взагалі цих сільськогосподарських культур, або просто не бажали ділитися статистичною звітністю. Тому більш досконалий аналіз цінових тенденцій на ринку основних сільськогосподарських культур в розрізі за основними трейдерами зробити не вдасться.

2.5 Формування експортного потенціалу зернового підкомплексу Херсонщини

Завдяки створенню сприятливих умов інфраструктури (наявність портів, відвантажувальних елеваторів), митниці, банківських та транспортно-експедиційних установ, Херсонщина просто приречена стати областю, де буде формуватися експорт зернових культур.

В регіоні діє розвинена мережа залізничних, автомобільних шляхів, повітряного транспорту, морських та річкових портів. Херсонський та Садовський порти мають статус міжнародних. Діє паромний зв'язок Скадовськ- Турція. А з 1998 року був введений у дію паромний зв'зок Скадовськ - Іран. Отже Херсонська область має усі передумови для сприятливого відправлення на експорт основних сільськогосподарських культур.

З набуттям Україною незалежності назавжди зникла проблема самозабезпечення зерном і продуктами його переробки і Херсонська область не виняток. Проте одночасно дуже гостро постала проблема зерна як товару для внутрішнього та зовнішнього ринку.

Більшість товаровиробників Херсонщини ще не усвідомила цих кардинальних змін ситуації і продовжує вирощувати “хліб для народу”, а не товар для ринку. Трейдери ще не усвідомили, що головним і практично єдиним інтегральним показником будь-якої діяльності сьогодні є максимально можливий високий прибуток. Якщо брати продукцію сільського господарства, цього можна досягнути тільки при високій врожайності, що є головною запорукою низької собівартості і при одночасно високій якості цієї продукції.

Оскільки Херсонська область має значний виробничий потенціал - вона має можливість виробляти достатню кількість зерна як для своїх потреб, так і на експорт.

Пшениця є тією унікальною культурою, у якої саме якість зерна визначає рентабельність її виробництва. При цьому існує актуальна проблема усвідомлення того, що основним місцем реалізації цієї можливої рентабельності є дуже тісний світовий ринок.

Сьогодні Херсонська область має можливість продавати щонайменше половину свого врожаю пшениці. Не викликає сумнівів, що в недалекому майбутньому питома вага цієї частки зерна пшениці зросте до 2/3 чи, навіть, ѕ частин врожаю. Для досягнення цього області необхідно зробити дуже багато елементарно простих змін, не тільки у вирощуванні пшениці, а й у галузі зерновиробництва в цілому. Ці зміни можна сформулювати такими тезами.

П'ять мільйонів гектарів посівів за інтенсивною технологією вирощування при середній врожайності 40 - 50 ц/га зерна першого, другого чи третього класу з кожного гектара.

Продовжувати дотримуватися у ринкових умовах екстенсивної технології вирощування пшениці неможливо і нерозумно. Пшениці треба сіяти стільки, скільки ми можемо мати нормальних для цієї культури площ і попередників. Система добрив для пшениці повинна забезпечити максимально можливий високий врожай і одночасно високу якість. Першочерговою в Херсонській області є проблема захисту пшениці від ушкодження шкідливою черепашкою. Нехтування цим агро прийомом найкраще зерно перетворює на зерно шостого класу і зменшує його ціну вдвічі. На сьогоднішній день такого зерна майже половина.

Розширення асортименту типів пшениці. В Херсонській області сьогодні вирощується тільки один вид пшениці. Це м'яка озима твердо зерна червонозерна пшениця (хлібна). Концентрація уваги тільки на одному типі пшениці про невисоку культуру споживання і про відсутність ринкового підходу до справи. До того ж це стримує можливість використання безмежних можливостей виду пшениці шляхом селекції.

Селекційно-генетичний інститут УААН Південного регіону, що розташований у м. Одеса пропонує унікальні сорти озимої твердої пшениці, які у 5-10 разів перевищують за врожайністю яру тверду пшеницю Казахстану чи Поволжя.

Докорінного перегляду вимагає сортова політика по м'якій хлібній пшениці. При орієнтації на експорт високоякісного зерна необхідно збільшувати питому вагу посівів сортами сильних пшениць. Використання таких сортів дозволить розглядати всю Херсонську область як зону виробництва кращого за якістю зерна, ніж зерно Канади чи Казахстану.

Існуюча система визначення якості зерна в Херсонській області у до ринковий період без перебільшення примітивна. Доказом цього є наша неспроможність вирішити навіть таку елементарно просту проблему як визначення вмісту білку.

Вихід на світовий ринок вимагає впровадження відповідної, визнаної світом системи визначення десятків показників якості зерна.

Важливе значення має проблема стандартів на зерно і на методи визначення його якості. Позитивним прикладом у цьому плані може бути розробка ДСТУ на пшеницю і ячмінь.

Сьогодні можна почути багато пропозицій щодо спрощення стандартів. Так, наприклад, є думка про поділ пшениці всього на два класи - на продовольче і непродовольче зерно. Думка вчених відносно цієї пропозиції протилежна - кількість класів треба збільшувати. Високий рівень національної стандартизації буде забезпечувати достойний вихід України, а в свою чергу і Херсонської області на міжнародний ринок зерна, на якому ми зобов'язані сформулювати поняття “українська пшениця” та повернути її колишню світову славу.

Висновки

1. Світові запаси зерна протягом останнього десятиріччя становили близько 325 млн. т, що відповідає 19% світового його споживання. В останні роки конкуренція на зерновому ринку значно посилилась. Збільшилась кількість країн, що виділяють субсидії на виробництво та експорт сільськогосподарської продукції.

2. Найбільшими у світі виробниками продовольчої пшениці є США, Франція, Індія, Канада, Австралія, країни ЄС і інші. Використання сучасних технологій дало можливість багатьом із них підняти рівень самозахищеності і тим самим знизити залежність від імпорту. Загострення конкурентної боротьби вплинуло на скорочення обсягів експорту сільськогосподарської продукції, в тому числі із США.

3. Питома вага України у світовому виробництві зерна досить суттєва. Навіть у несприятливому за погодними умовами 1992 році в обсягах виробництва вона становила близько 2 %. АПК України спроможний не тільки задовольнити попит внутрішнього ринку на продовольче і фуражне зерно, а й вийти з пропозицією 10 млн. т зерна для експорту. Одним із факторів, що стримують розвиток агропромислового виробництва, є недосконалість інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції.

4. У зв'язку з відсутністю державного замовлення на сільськогосподарську продукцію та продовольство виникла необхідність в удосконаленні інфраструктури аграрного ринку, створенні сприятливих умов для дії саморегулюючих механізмів реалізації продукції агропромислового комплексу. Ці заходи спрямовані на розв'язання зазначених проблем.

5. Оскільки валовий збір зернових у Херсонській області у 2003 році становив всього 4045,6 тис.га (для порівняння в 2002 році він складав 15373,0 тис. га) при врожайності 8,9 (21,8) ц/ га, перед Херсонською областю постала необхідність в імпорті зернових культур.

6. Херсонський ринок зернових представлений досить великою кількістю різноманітних підприємств по закупівлі та переробці зернових культур. Найбільш великі компанії, які представляють особливий інтерес знаходяться у Каховському районі. За масштабами діяльності однією з найбільших компаній, діючих в області являється Холдинг “Зерноторгівельна компанія”, заснований в 1996 році, який має своє представництво в м. Херсоні.

7. В Херсонському порту основним об'єктом розширення є зерновий термінал. За рахунок компанії Дніпро Карго” планується доведення потужності термінала до 0,55 млн. т в рік шляхом побудови критого складу ємністю 20 тис. т. На сьогодні порт має можливість завантажити судно до 30 тис. т. Ціна на зерно в Україні залежить від ціни світового ринку.

8. Щоб "наблизити” українські ціни до цін на світовому ринку, необхідні інвестиції у транспортну інфраструктуру (вимір простору), потужності для зберігання (вимір часу), а у виробництво і підтримання якості різновидність, зберігання та стандарти). Безумовно, необхідно щоб інвестиції у всі ці сфери продовжувались у тому ж руслі, що й в останні роки.

9. Функціонуючий ф'ючерсний ринок міг би збільшити прозорість та посилити конкуренцію на ринках зерна України, він подав би сигнал про появу дефіциту зерна в Україні набагато раніше, ніж це було зроблено, і зміг би надати споживачам зерна (наприклад борошномельним заводам) засіб для страхування від неочікуваних підвищень ціни. Хоча зрозуміло, що створення такого ринку займе час, проте кожен втрачений місяць сьогодні означає додатковий місяць очікування у майбутньому.