Використання техніки при вирощуванні кормових буряків з розробкою операційної технології міжрядного обробітку

Для обробітку міжрядь кукурудзи, соняшнику, рицини та інших культур застосовують культиватори-рослинопідживлювачі КРН-4.2А, КРН-5.6Б, КРН-8,4, а для передпосівного обробітку грунту і обробітку міжрядь цукрових і кормових буряків -- УСМК-5.4В, КГС-4.8В та КРШ-8,1.

При вирощуванні овочевих культур здебільшого використовують культиватори-підгортачі КРН-4.2Г, КОН-4,2, КНО-4,2,.КОН-2,8Б, КНО-2,8 та ін. Культиватор-рослинопідживлювач КРН-5,6Б призначений для міжрядного обробітку, підживлення та підгортання посівів кукурудзи соняшнику, рицини та інших культур з міжряддями 45, 70 і 90 см. Культиватор начіпний, складається з дев'яти секцій робочих органів, восьми туковисівних апаратів АТП-2, бруса-рами, авто-зчіпки, двох опорно-приводних коліс, механізмів передач, транспортного пристрою.

Рисунок 2.1 - Функціональна схема культиваторів УСМК-5,4 та КРН-5,6Б

Секції робочих органів з'єднані з основними брусом рами за допомогою паралелограмних підвісок. Кожна секція складається з гряділя

Культиватор начіпний, складається з дев'яти секцій робочих органів, восьми туковисівних апаратів АТП-2, бруса-рами, авто-зчіпки, двох опорно-приводних коліс, механізмів передач, транспортного пристрою.

Секції робочих органів з'єднані з основними брусом рами за допомогою паралелограмних підвісок. Кожна секція складається з гряділя

копіювального колеса і паралелограмної підвіски. Остання складається з переднього і заднього кронштейнів, верхньої ланки із стяжною гайкою і двох нижніх ланок. Передній кронштейн з'єднаний з брусом рами скобою, а задній кріпиться до гряділя. На гряділі закріплені бокові бруси квадратного перерізу за допомогою накладок, призм і хомутів. На брусах встановлені тримачі лап, в яких закріплюють робочі органи культиватора. На одному гряділі монтують до чотирьох робочих органів культиватора.

Схема розміщення робочих органів культиваторів



Робочі органи можна переміщувати вздовж гряділя шляхом переставляння накладок із призмами і хомутами та впоперек, зміщуючи бруси у накладках гряділя.Глибину ходу робочих органів секції регулюють механізмом копіювального колеса за допомогою важеля регулятора глибини.

КРН-5.6Б комплектують правими і лівими однобічними полільними самозагострювальними лапами (по 8 шт.) шириною захвату" 165 мм, стрілчастими універсальними лапами (9 шт.) по 230 мм, стрілчастими полільними лапами по 220 мм, комплектами прополювальних борін, підгортальних корпусів, захисних дисків. Культиватор агрегатують із тракторами класу 1,4 і 2kH.

Туковисівні апарати кріпляться до бруса рами кронштейнами і приводяться в рух від опорно-приводних коліс за допомогою шестеренчасто-ланцюгових механізмів передач.

Добрива вносяться у грунт так. Шнекові дозатори туковисівних апаратів подають добрива до тукопроводів, по яких вони надходять до лійок підживлювальних ножів, а далі -- в грунт.

Культиватори комплеичують змінними полільними та розпушувальнимн лапами, підгортяльними корпусами для першого та другого підгортання, секціями голчастих розпушувачів важкими дисками, комплектами борін, шлейфів і легких зубових борін

2.2 Опис удосконаленої машини

3. ОПЕРАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ МІЖРЯДНОГО ОБРОБІТКУ ПОСІВІВ КОРМОВИХ БУРЯКІВ

3.1 Умови роботи

Площа поля, га 50

Довжина поля, м 1000

Величина схилу і=3%

Урожайність:

- основної продукції, ц/га300

- побічної,ц/га 130

Склад агрегатуТ-70С+УСМК-5.4

3.2 Агротехнічні вимоги

Залежно від стану грунту і його засміченості насінням бур'янів захисні диски, одно- й двобічні лапи встановлюють на глибину 30-40, а ротаційні батареї -- на 25-25 мм. Захисні зони для однобічних лап не повинні перевищувати 70 мм, а кількість присипаних або пошкоджених рослин -- не більше 5-6 %. Швидкість руху агрегату на шаруванні -- 5-5,5 км/год. При міжряддях 60 і 70 см застосовують трактори типу МТЗ на вузьких шинах при колії задніх коліс.

Щодо міжрядь відповідно 1250 і 1400 мм, а при міжряддях 45 см -- трактори Т-70С з вузькими гусеницями.

Якщо перед шаруванням або у період його проведення на полі утворюється ґрунтова кірка, то П руйнують ротаційними робочими органами. Щоб звести до мінімуму пошкодження сходів буряків, підбирають оптимальну швидкість і регулюють глибину ходу ротаційних батарей.

Щоб забезпечити мінімальні захисні зони (не більше 5-6 см з кожного боку рядка), на культиваторах УСМК-5,4Б і КРД-5,4 розміщують по два щілинорізи-направлювачі. Особливу увагу необхідно звертати на те, щоб ножі щілинорізів-направлювачів, встановлених на культиваторах, точно потрапляли у щілини, утворені при сівбі буряків.

3.3 Комплектування і підготовка агрегату до роботи

Перед початком роботи оглядають машину і перевіряють наявність та кріплення всіх вузлів.

Змащують підшипники згідно карти мащення.

Відрегулювать глибину обробітку.

Перевіряють перекриття робочих органів.

Трактор Т-70С із культиватором УСМК-5,4 може працювати на 2-й та 3-й передачах при V_Р = 6…9 км/год. [13,cт.219]

Визначаємо питомий тяговий опір сільськогосподарської машини для 3-й передачі за формулою:

(3.1)

де к₀ - питомий тяговий опір машини при швидкості V = 5 км/год.

Для дискової борони кН/м. Приймаємо кН/м [9,cт.267];

V_P - робоча швидкість, яка складає 8,2 км/год на 3-й передачі [15,cт.6];

Vo - початкова швидкість, яка складає V_o=5 км/год [10,cт.28];

П - приріст питомого опору агрегату при збільшенні робочої швидкості на 1 км/год, % - П = 4...6 %. Приймаємо [9,ст.269].

Визначаємо максимально можливу ширину захвату:

 (3.2)

де Р_тяг - тягова сила на гаку, кН;

g_м - вага агрегату, що припадає на 1 м ширини захвату, кН/м;

і - похил місцевості, і=3%.

л -коеф. довантаження трактора - (1.1-1.5). Приймаємо л =1.3

, (3.3)

де В_к - конструктивна ширина захвату, B_к=5,4 [14, ст.48];

G_м - вага машини, 44,3 кН [15,ст.5];

Сила тяги на гаку:

(3.4)

де Р_руш - рушійна сила, кН;

P_f - сила опору перекочування трактору, кН;

Р_a - сила опору підйому, кН.

Рушійну силу Р_руш знаходять порівнянням числових значень номінальної дотичної сили Р_д і номінальної сили зчеплення Р_з (на передачах з урахуванням умов ґрунту). Рушійна сила Р_руш дорівнює меншій з них

Р_д Р_руш Р_з (3.5)

Дотична сила:

 (3.6)

де N_е - номінальна потужність двигуна трактора, яка складає

N_е= 51,5 кВт [15, cт.5];

n_н - номінальна частота обертання колінчастого вала, яка складає n_н=2100 об/хв. [15, ст.5];

- радіус перекочування, м;

- передаточне число трансмісії, [15, ст.6];

_м - механічний коефіцієнт трансмісії, _м= 0,91...0,92 [10, ст.15].

r_к=r_о+ h·л [м], (3.7)

де r_{зірочки} - =0,326м [15, ст.6];

Отже,

Cила зчеплення:

(3.8)

де - коефіцієнт зчеплення ведучого механізму з грунтом, [15, ст.5];

G_з - вага трактора, G_з=44.3 кН [15, ст.5].

Отже,

Сила опору перекочування трактора

 (3.9)

де - коефіцієнт опору перекочування трактора. Для стерні цей коефіцієнт дорівнює = 0,06…0,08 [15, ст.5];

- вага трактора, = 44.3 кН [15, ст.5].

Сила опору руху на підйом

(3.10)

де G - вага трактора, G=44.3 кН [15, ст.5];

і - величина схилу, і=3%.

Тоді,

Робоча швидкість руху:

(3.11)

де - коефіцієнт буксування, приймаємо [15, ст.7]

Отже,

Визначаєм кількість машин:

(3.12)

Визначаємо тяговий опір одномашинного причіпного агрегату:

(3.13)

Визначаємо тягову потужність агрегату:

(3.14)

Визначаємо тяговий коефіцієнт корисної дії:

(3.15)

3.4 Підготовка поля до роботи

Очистити поле від перешкод, які можуть погіршити якість виконання робіт, знизити продуктивність агрегату, та створювати аварійні ситуації.

Перешкоди, які не можна знищити обгородити або помітити.

Визначити послідовність обробітку поворотних смуг, та основного масиву поля.

Якість виконання технологічних операцій суттєво залежить від способу руху. Тому для дискування приймаємо човниковий спосіб руху(рис3.1).

Визначаємо радіус повороту:

[м], (3.16)

де B_p - робоча ширина захвату машини, В_Р=5.4 м [14, ст.48].

Кінематичну довжину агрегату визначаємо із залежності:

L_к = l_т +l_м [м], (3.17)

де l_Т, кінематична довжина трактора, l_т = 1,85м [15, ст.11];

l_м - кінематична довжина машини, l_м = 1,45м [13, ст.462].

Отже, кінематична довжина агрегату буде рівна:

L_к = 1,85+1,45=3.3(м)

Довжина виїзду агрегату:

е = (0,1...0,2)L_к= 0,15L_к [м], (3.18)

е = 0,15·3.3=0.5(м)

Визначимо розрахункову та фактичну ширину поворотної смуги.

У нашому випадку приймаємо петльовий поворот [10, cт.42].

Отже, робоча ширина поворотної смуги:

Е_р = 3с + e [м] (3.19)

Е_р =3·4.86+0.5= 15.1 (м)

Фактичне значення ширини поворотної смуги визначається із умови:

Е_ф= n·B_p > E_p[м], (3.20)

де n - коефіцієнт кратності (n = 1, 2, 3,...) [10, cт.39].

Е_ф= 4·5.4 = 21.6(м) > 15.1(м)

Рисунок 3.1 Схема повороту агрегату

Визначаємо довжину робочого ходу агрегату:

L_p = L_д - 2Е_ф [м], (3.21)

де L_д - довжина гону, L_д=1000м.

L_р=1000-221.6=956,8(м)

Визначаємо оптимальну ширину загінки:

(3.22)

Фактичне значення ширини загінки уточнюємо за формулою:

С_ф = n 2 B_p C_опт [м], (3.23)

де n - коефіцієнт кратності (n = 1, 2, 3...) [10, ст.39]

С_ф = 10 2 5.4 = 108(м) 103(м)

Визначаємо коефіцієнт робочих ходів:

, (3.24)

де S_р - сумарна довжина робочих ходів,м;

S_х - сумарна довжина холостих ходів,м.

Cумарна довжина робочих ходів:

[м] (3.25)

Cумарна довжина холостих ходів:

, м (3.26)

де L_x - довжина холостого ходу за один прохід агрегату:

L_x = 6с+2е [м] (3.27)

L_x =6·4.86+2·0.5 = 30.16(м)

Тоді,

= 816.55 (м)

Коефіцієнт робочих ходів буде рівний:

= 0,95

Рисунок 3.2 Схема робочої ділянки

3.5 Організація роботи агрегату у загінці

Виводять агрегат на загінку, вибирають швидкісний режим руху агрегату. На першому проході агрегату, проїхавши 30-40м, потрібно зупинити агрегат, та перевірити якість виконання операції. У випадку недостатнього загортання, потрібно відрегулювати кут атаки на більшу глибину загортання.

Періодично, При необхідності очищують робочі органи, від налипання грунту та рослинних рештків.

Після завершення роботи чистять робочі орани від грунту та рослинних залишків. [11, cт.160]

3.6 Контроль якості роботи.

Якість роботи перевіряють по значенням показників, наведених у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Оцінка і контроль якості виконання технологічної операції міжрядного обробітку

Показник	Спосіб визначення	Норматив
Ступінь розпушування грунту	Візуально, по діагоналі поля	Не менше 70%
Пошкодження рослин робочими органами	Візуально	Недопускається
Кількість непідрізаних бурянів, на 1м2, %	Візуально, по діагоналі загінки, не менш, як вимірів	5

3.7 Охорона праці

При використанні культиваторів, борін та інших ґрунтообробних машин для обробітку грунту, до роботи допускаються тільки ті особи, які пройшли інструктаж по охороні праці, знають конструкцію та регулювання знаряддя.

Починати рух тракторист може лише після повного з'єднання агрегату.

Перед початком руху тракторист подає сигнал. Підчас роботи не можна стояти на рамі агрегату, чи усувати технічні несправності, очищати руками робочі органи, проводити регулювання чи мащення будь-яких вузлів агрегату.

Забороняється заходити в простір між трактором і знаряддям підчас руху. Забороняється знаходитись в зоні розвороту агрегату.

Не можна працювати, якщо несправні знаряддя або гідросистема трактора. [11, ст.199]

4. ОБҐРУНТУВАННЯ КІЛЬКІСНОГО І СТРУКТУРНОГО СКЛАДУ МЕХАНІЗОВАНОЇ ЛАНКИ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Однією з умов ефективного використання МТП є його правильне комплектування. Проте у багатьох господарствах поки що або не вистачає техніки для якісного виконання у встановлені строки сільськогосподарських робіт, або машини неможливо повністю завантажити. Складність визначення потреби в сільськогосподарській техніці пов'язана також з тим, що господарствам потрібний неоднаковий парк машин.

Вимоги при визначенні складу МТП такі:

- до складу МТП мають входити тільки ті типи машин, які забезпечують високу якість виконання операцій відповідно до вимог агротехніки;

- кількість машин кожного типу повинна відповідати обсягу робіт, який потрібно виконати у встановлені агротехнічні строки;

- склад МТП слід підбирати так, щоб виробництво всієї сільськогосподарської продукції вимагало найменших витрат;

- доповняти до існуючого парку трактори і машини так, щоб повніше використати наявну техніку, і щоб додаткові капітальні витрати на придбання нових машин були найменшими;

- продуктивність і універсальність машин повинні бути такими, щоб вистачило механізаторів для виконання робіт у встановлені строки, і вони були рівномірно зайняті на виконанні різних робіт протягом року;

- у складі МТП має бути найменша кількість машин різних марок.

4.1 Складання технологічної карти вирощування цукрових буряків

Технологічна карта - це документ, який відображає досягнення і перспективи розвитку технології виробництва певного продукту.

Вона є зведеним планом виконання робочих процесів протягом усього періоду вирощування певної сільськогосподарської культури. У технологічній карті враховуються конкретні природнокліматичні умови, виробничий напрям і специфікація вирощування певної сільськогосподарської культури. Розробка технологічних карт - трудомісткий процес, тому їх складають раз на кілька років при щорічному коригуванні.

Технологічна карта складається з таких основних складових:

- назва операцій, які проводяться протягом усього періоду вирощування даної культури;

- обсяг робіт.

оптимальний склад машинно-тракторних агрегатів (МТА).

технічне забезпечення операцій та нормативи на використання техніки (змінна норма виробітку, норма витрати палива, еталонна продуктивність);

- потреба в ресурсах (кількість технологічних засобів, виробничого персоналу, робочих днів і нормо-змін (ресурси часу), палива);

Задача вибору раціонального складу МТА є багатоваріантною, а область альтернативних варіантів обмежується наявними у області використання технічних засобів, характеристиками полів, агротехнічними і екологічними вимогами (наприклад, тиском ходових систем на ґрунт). Обмеження дозволяють істотно зменшити число альтернатив, що полегшує наступний вибір раціонального складу МТА.

У більшості випадків задача вибору технічних засобів зводиться до двокритеріальної, а саме: забезпечити максимальну корисність при мінімально можливих експлуатаційних витратах.

У такому формулюванні виділяються два узагальнені критерії - корисність і витрати. Із числа можливих варіантів складу МТА потрібно сформулювати вихідну множину альтернатив(ВМА), із якої буде зроблено остаточний вибір. Формування ВМА при багатокритеріальній оцінці варіантів доцільно здійснювати з використанням методу Паретто. Суть методу полягає у виявленні варіантів, що за прийнятними критеріями домінують над іншими, а також варіантів, над якими немає домінування. Проте цей метод не вказує який із варіантів найкращий, а лише показує який домінує над іншими, тому використовуємо більш простий метод - метод наближення відстані до цілі. Його суть полягає у порівнянні j-гo варіанту ВМА з деякими ідеалізованими варіантами. Переважно це умовний варіант, якому приписують кращі значення критеріїв з числа варіантів, що порівнюються. На прикладу для основної і ще декількох операцій вибираємо агрегати за цим методом

При складанні технологічної карти доцільно виділити окремі технологічні цикли, що об'єднуються у сукупність операцій із спільною метою (основний обробіток ґрунту, сівба, догляд за посівами, збирання врожаю), оскільки операції у технологічному циклі взаємопов'язані агротехнічними вимогами і часовими режимами. Для сумісних операцій календарні строки повинні бути однакові.

Для складання технологічної карти я маю такі дані: культура - цукровий буряк; площа поля - 80 га.; планова врожайність культури -

310 ц/га(основна продукція), 150 ц/га(побічна продукція); відстані перевезення внутрішньогосподарські - 3 км; позагосподарчькі-17 км; клас ґрунту - 4; група - II; величина схилу - 2,0 %.

Всі показники технологічної карти розраховуються наступним чином.

Для прикладу розрахуємо операцію дискування агрегатом Т-150+БДТ-7,0.

Обсяг робіт визначаємо за формулою:

(4.1)

де F-площа вирощування сільськогосподарської культури, F = 80 га;

к - коефіцієнт кратності виконання операції. Коефіцієнт кратності к = 1

Тоді:

Коефіцієнт змінності:

(4.2)

де Т_д -тривалість роботи агрегату за добу, Т_д =14 год.;

Т_зм -тривалість зміни, Тзм=7 год.

Тоді,

Кількість необхідних агрегатів для виконання роботи визначаємо за формулою:

(4.3)

де D_р - тривалість робіт, D_р=5 днів [12, ст.213];

W_3M - змінна норма виробітку, W_зм=28,4 га/зм [16, ст.344].

Приймаємо 1 агрегат.

Кількість днів, протягом яких буде виконана робота, підраховуємо за формулою:

(4.4)

Приймаємо 2 дні.

Число нормозмін, необхідних для виконання роботи, знаходимо за формулою:

(4.5)

Необхідну кількість обслуговуючого персоналу визначимо за формулами:

(4.6)

(4.7)

де n_м і n_д - відповідно, кількість механізаторів та допоміжних робітників обслуговуючих агрегат.

Кількість палива необхідного для виконання роботи визначаємо по формулі:

(4.8)

де g_n - норма витрати палива, g_n =4.5кг/га [16, ст.344].

Затрати праці на виконання робіт підраховуємо за формулою:

Виробіток машинно-тракторних агрегатів в умовних одиницях визначають за формулою:

(4.10)

де - еталонна продуктивність, [9, ст.263].

Аналогічно приведеному прикладу по дискуванню ми виконуємо решту розрахунків, по операціям вирощування цукрового буряку.

Всі отримані дані заносимо у відповідні їм колонки технологічної карти.

4.2 Побудова графіка використання технічних засобів

При побудові графіка використання технічних засобів по осі абсцис відкладають заданий календарний період виконання польових механізованих робіт, а по осі ординат -- установлену розрахунком кількість енергозасобів відповідних марок, що необхідна для виконання запланованого обсягу робіт по операції. Кожній операції на графіку може відповідати один або кілька прямокутників, основою яких є тривалість виконання операції в календарних днях, а висотою -- кількість технічних засобів, зайнятих на виконанні даної операції.

Графіки використання всіх запланованих марок технічних засобів будують на одному аркуші та на одній календарній шкалі. Якщо строки проведення робіт по кількох операціях збігаються, то прямокутники на графіках відповідних марок технічних засобів будуть один над другим. Загальна висота їх у перерізу, перпендикулярному осі календарних днів, дорівнює в масштабі кількості тракторів, необхідних у даний момент для виконання запланованих робіт.

Кожний прямокутник кодують номером тієї операції, на виконання якої запланований даний технічних засобів.

Побудова графіків використання технічних засобів, одночасно з визначенням комплексу машин для виконання циклу механізованих робіт, дає можливість визначити завантаження всього МТП в заплановані календарні строки виконання будь-якої операції: які технічні засоби і скільки уже заплановано до використання у ці ж строки, які та скільки ще вільні. Це дозволяє ще на ранній стадії складання плану виконання робіт та проведення відповідних розрахунків виявити грубі прорахунки в розподілі техніки за операціями та помилки в розрахунках, встановити причину підвищеної потреби в тракторах та механізаторах і визначити, яким чином зменшити цю потребу: або «передати роботу» на другу, менш завантажену одиницю техніки, якщо він може якісно виконати даний вид роботи, або збільшенням тривалості робочого дня в цей період, або зміною інтенсивності роботи в межах агростроку, або зміною виконання, процесу.

Після побудови графіка використання технічних засобів та його коригування по ньому візуально визначають найбільшу кількість технічних засобів кожної марки, що одночасно зайняті на виконанні механізованих робіт, яку й приймають за потребу в них.

Прийняту кількість технічних засобів засобів наводимо в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 - Необхідна кількість технічних засобів засобів для вирощування цукрових буряків

Марка технічного засобу	Кількість,шт.
1	2
Т-70С	3
Т-40	1
МТЗ-82	1
Т-150	1
Т-150К	2
Камаз-5320	4
САЗ-3207	3
Уаз-3303	1
Holmer TD	1

4.3 Побудова графіка використання сільськогосподарських машин

Одночасно або після побудови графіка використання тракторів будують графік використання сільськогосподарських машин. Для цього по осі абсцис графіка відкладають, як і в першому випадку, календарні дати, а по осі ординат--найменування та марку сільське господарських машин та сумарну потребу в цих машинах. Використання сільськогосподарських машин на цих графіках позначають лінією, паралельною осі абсцис, довжина якої у відповідному масштабі дорівнює розрахунковій тривалості роботи сільськогосподарської машини на виконанні технологічної операції. Над лінією проставляють розрахункову кількість тих машин, що використовують на даній операції, а під лінією -- номер цієї операції в переліку запланованих робіт на даному полі сівозміни.

Після побудови графіка по ньому визначають найбільшу кількість сільськогосподарських машин кожної марки, одночасно зайнятих на виконанні технологічних операцій, яку й приймають за потребу в них.

Результати прийнятої кількості сільськогосподарських машин наводимо в таблиці 4.2

Таблиця 4.2 - Необхідна кількість с.г. машин для вирощування цукрового буряка

Найменування с.г. машини	Потреба,шт.
1	2
ЛДГ-15	1
ПЕ-Ф-1А	1
РУМ-8	1
БДТ-7	1
ПФП-2	1
ПРТ-10	1
ПЛН-5-35	1
БЗСС-1,0	16
СГ-21	1
КПС-4,2	2
СП-16	1
Європак 6000	2
ЗЖВ-18	1
ОП-2000	1

ССТ-12Б	2
УСМП-5,4	1
УСМК-5,4	3
ПС-8551	4

ВИСНОВКИ

В першому розділі пояснювальної записки проведено аналіз технології вирощування цукрового буряка, її місце в сівозміні, необхідні умови для сівби.

В другому розділі наведено конструктивну частина проекту, в якій описуються конструкції існуючих дискових борін, висвітлені переваги та недоліки будови дискової борони БДТ-7, необхідність удосконалення конструкції цієї дискової борони.

В третьому розділі описується операційна технологія дискування при вирощуванні цукрового буряка, агротехнічні вимоги до даної операції, комплектування агрегату до роботи, робота агрегату в загінці, контроль якості роботи та охорону праці.

В четвертому розділі представлено обґрунтування кількісного і структурного складу механізованої ланки для вирощування цукрового буряка. В ньому здійснюється складання технологічної карти, а також побудова графіків використання енергетичних засобів і сільськогосподарських машин.

В даному курсовому проекті ми обрали спосіб руху(човниковий), та визначили спосіб повороту агрегату (петльовий), ширину поворотної смуги(28м), радіус повороту(7,7м), а також розрахували коефіцієнт робочих ходів, який складає 0,86, тяговий ККД, який дорівнює 0,75.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Анурьев В.И., Справочник конструктора-машиностроителя., Том 1.,М.-1980.-728с.

Анурьев В.И., Справочник конструктора - машиностроителя, издание 3-е переработанное и дополненное. - М. - 1967. - 688с.

Бугай С.М.- Рослинництво: Навчальний посібник.-К.: «Вища школа», 1978.-384с.

Гарькавий А.Д., Петриненко В.Ф., Спірін А.В., Конкурентоспроможність технологій і машин: Навчальний посібник. Вінниця: ВДАУ.: Тірас 2003 р.-68 с

Гоменюк В.О - Буряківництво: Навчальний посібник. - Вінниця: Континент-Прим, 1999.-276с.

Експлуатація машин та обладнання в рослинництві. Методичні вказівки по виконанню курсового проекту для студентів денної та заочної форми навчання галузі знань 1001 - Техніка та енергетика аграрного виробництва, напрям підготовки 6.100102 - Процеси, машини та обладнання аграрного виробництва.

Лихочвор В.В., Проць Р.Р., Циців Б.Д. Буряк.-Львів: НВФ «Українські технології», 2003.-84с.

Машиновикористання в землеробстві / В.Ю. Ільченко. ЮЛ. Нагірний, П.А. Джолос та ін.; За ред. В.Ю. Ільченко i Ю.П. Нагірного. - К.: Урожай, 1996. - 389с.

Мельник І.І., Практикум із машиновикористання в рослинництві.-К.:Кондор.-2004.-284с

Методичні вказівки по виконанню лабораторних робіт з дисципліни Експлуатація техніки та обладнання в рослинництві / Гарькавий А.Д., Кондратюк Д.Г., Холодюк О.В. - Вінниця: ОЦ ВДАУ, 2005.-64с.

Операцыонная технология возделывания сахарной свеклы / В.С. Глуховский, Н.М. Зуев, С.А. Забаштанский и др. - К.: Урожай, 1988.-240с.

Роїк М.В., Буряки. Київ: Видавництво «XXI вік» - РІА «Труд.Київ», 2001. - 320с.

Сельскохозяйственная техника. Каталог. Часть I. Н.В. Заморторин, А.М. Кушныр, В.А. Неживой, АЛ Орехов, ГЛ| Шамаев. - М.: Агропромиздат, 1985. - 474с.

Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д.Г.Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка.-К.: Вища освіта, 2004.-544 с.; іл.

Таблиці - вихідні дані, технічні характеристики машин та їх використання(до комплектування МТА та обґрунтування їх складу).

Типові норми виробітку i витрачання палива на мех. польові роботи / Держагропром УРСР; Центр. Нормат. - доел. СТ. з праці Держагропрому УРСР. - К.: Урожай, 1991. - 472с.

Патент 86099 Україна (UА), МПК А01B35/14.Культиватор для міжрядного обробітку грунту / Ліпкан А.В., Жорницький С.П.Мисліцький К.О, Щербина О.Д.; ВАТ “Уманьфермаш” (Україна).; Опубл. 25.03.2009. Бюл. № 6.

Размещено на Allbest.ru