Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

«Агрометеорологія»

«Метереологічні небезпеки для сільського господарства»

Виконала студентка

Драга І.І.

Перевірила: Перепелиця А.В.

Білгород-Дністровський 2010

План

• Вступ 3
• 1. Синоптична метеорологія 5
• 2. ПРОГНОЗ ПОГОДИ та завдання агрометеорології 13
• 3. Ризики для сільського господарства та природний фактор 17
• 4. Загострення кліматичних небезпек сучасні 22
• Висновки 32
• ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 34

Додаток 36

Сільське господарство забезпечує продовольчу безпеку країни. Аграрний сектор має специфіку, яка залежить від погодних умов, рівня обороту капіталу, еластичності попиту на продукти харчування. Отож, сільське господарство об'єктивно має нерівні стартові умови господарювання порівняно з іншими галузями. Усе це призводить до збитковості аграрних підприємств та їх тяжкого фінансового стану, до виникнення ефекту “цінових ножиць”, тобто зростання цін на продукцію промисловості та зниження на продукцію сільського господарства. Наслідком такого стану є те, що 70% основних фондів галузі повністю амортизовані. За цих умов податкові пільги сільському господарству слід розглядати як державну підтримку галузі, що становить 80% загальних державних витрат на її підтримку.

Аргументами на підтримку пільг для аграрної галузі України є також дотаційні системи підтримки сільського господарства в країнах Європейського Союзу, США та інших країнах Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР). Так, в ЄС майже половина бюджету організації витрачається на підтримку фермерів (близько 50 млрд євро на рік), у США з цією метою у 2003 р. виділяється $76 млрд. Незабаром у Росії, на зразок України, також збираються перейти на фіксований сільськогосподарський податок.

До того ж, аграрний бюджет у розвинених країнах використовується здебільшого для підтримки цін і доходів фермерів, а не сільської місцевості. Тому прихильники збереження податкових пільг в Україні вважають, що країна повинна переймати досвід інших країн, підтримуючи, насамперед, виробництво. А буде виробництво, буде й розвинута сільська місцевість.

У зв'язку із надзвичайною залежністю виробництва від природних умов сільське господарство має вищий рівень виробничого ризику порівняно з іншими галузями економіки. Це зумовлено, зокрема, особливістю поведінки змінних витрат при зниженні урожайності під впливом несприятливих погодних умов. Зменшення величини зазначених витрат здійснюється повільнішими темпами, ніж зниження урожайності. Відповідні змінні витрати з розрахунку на 1 га залишаються на запланованому під певну урожайність рівні, крім витрат на збирання, і практично не зменшуються при зниженні урожайності. Це пояснюється тим, що сільськогосподарське виробництво інерційне і витрати виробництва досить важко скоригувати протягом одного виробничого циклу.

1. Синоптична метеорологія

Синоптична метеорологія вивчає ті атмосферні процеси, що розвиваються на великих територіях і по масштабах відносяться до ланок загальної циркуляції атмосфери.

Дослідження цих процесів спираються на фізичні закони, що визначають зміни властивостей повітря і його рух; при цьому враховуються широта місця, з яким зв'язана кількість сонячної енергії, що притікає, а також характер і властивості поверхні, що підстилає (суша, характер її рельєфу, море) і реалізує цю енергію.

Циркуляція атмосфери - це система великомасштабних повітряних течій над земною кулею. У тропосфері сюди відносяться пасати, мусони, повітряні течії, пов'язані з циклонами й антициклонами, у стратосфері - це переважно західні переноси повітря з накладеними на них довгими хвилями. Створюючи перенос повітря, а з ним тепла і вологи з одних широт і регіонів в інші, циркуляція атмосфери є найважливішим кліматотвірним процесом. Характер погоди і його зміни в будь-якім місці Землі визначаються не тільки місцевими умовами теплообміну між земною поверхнею й атмосферою, але і циркуляцією атмосфери.

Існування циркуляції атмосфери обумовлено неоднорідним розподілом атмосферного тиску (наявністю баричного градієнта), викликаним насамперед неоднаковим припливом сонячної радіації в різних широтах Землі і різних фізичних властивостей земної поверхні, особливо в зв'язку з її поділом на сушу і море. Нерівномірний розподіл тепла на земній поверхні й обмін теплом між нею й атмосферою приводять у результаті до постійного існування циркуляції атмосфери, енергія якої постійно витрачається на тертя і безупинно поповнюється за рахунок сонячної радіації.

Унаслідок сили Коріоліса рух повітря при загальній циркуляції атмосфери є квазігеострофічним, тобто він досить близький до геострофічного вітру, спрямованого по ізобарах, перпендикулярно баричному градієнту. А так як атмосферний тиск розподіляється над земною кулею в загальному зонально (ізобари близькі до широтних кіл), то і перенос повітря має зональний характер. Розподіл атмосферного тиску над земною поверхнею, а з ним і течії циркуляції атмосфери зональні лише загалом. У дійсності циркуляція атмосфери знаходитися в безупинній зміні як у зв'язку із сезонними змінами в розподілі джерел і стоків тепла на земній поверхні й в атмосфері, так і в зв'язку з циклонічною діяльністю, яка здійснює обмін повітря між низькими і високими широтами Землі. У низьких широтах Земля одержує більше тепла від Сонця, ніж утрачає його шляхом власного випромінювання, у високих широтах - навпаки. Міжширотний обмін повітрям приводить до переносу тепла з низьких широт у високі і холоду з високих широт у низькі, чим зберігається теплова рівновага на всіх широтах Землі.

У земної поверхні й у нижній тропосфері зональний розподіл тиску складніше, оскільки він в більшому ступені визначається циклонічною діяльністю. У процесі останньої циклони, переміщаючись у загальному до сходу, у той же час відхиляються в більш високі широти, а антициклони - у більш низькі. Тому в нижній тропосфері (і біля земної поверхні) утворюються дві субтропічні зони підвищеного тиску по обидві сторони від екватора, уздовж якого тиск знижений (екваторіальна депресія); у субполярних широтах утворяться дві зони зниженого тиску (субполярні депресії); у найвищих широтах тиск підвищений. Цьому розподілу тиску відповідають західний перенос у середніх широтах кожного з півкуль і східний перенос у тропічних і високих широтах.

Між поверхнею, що підстилає, і атмосферою існує безупинний обмін теплом, вологою і домішками різного роду. У різних областях Землі під впливом теплообміну з земною поверхнею формуються повітряні маси тропосфери з різними властивостями. Прикордонні зони між ними за певних умов перетворюються в різкі атмосферні фронти.

Атмосферні фронти - це проміжні, перехідні зони між повітряними масами в тропосфері. Зона атмосферних фронтів дуже вузька в порівнянні з поділюваними нею повітряними масами, тому її приблизно розглядають, як поверхню розділу двох повітряних мас різної температури і називають фронтальною поверхнею. По тій же причині на синоптичних картах атмосферні фронти зображують у виді лінії (лінія фронту). Якби повітряні маси були нерухомі, поверхня атмосферного фронту була б горизонтальною, з холодним повітрям внизу і теплим над ним, але оскільки обидві маси рухаються, вона розташовується похило до земної поверхні, причому холодне повітря лежить у вигляді дуже положистого клина під теплим. Тангенс кута нахилу фронтальної поверхні (нахил фронту) - порядку 0,01. Розміри атмосферного фронту: по горизонталі - від 500 км до 5000 км і більш, по вертикалі - до висот 5000-7000 м. На картах погоди: теплий атмосферний фронт наносять лінією червоного, холодний атмосферний фронт - синього, а фронт оклюзії коричневого кольору.

У земної поверхні атмосферні фронти характеризуються збільшеними горизонтальними градієнтами температури повітря - у вузькій зоні фронту температура різко переходить від значень, властивій одній повітряній масі, до значень, властивим іншій, причому зміна іноді перевищує 10°С. Змінюються у фронтальній зоні також вологість повітря і його прозорість.

Хмарна система холодного фронту не така широка, як теплого і для неї характерно переважання або, в усякому разі, наявність купчасто-дощових хмар, що дають зливові опади; перед атмосферним фронтом нерідко виникають шквали і грози.

При оклюзії циклона (рис. 3) теплий й холодний атмосферні фронти сполучаються і утворюють фронт оклюзії з відповідними змінами хмарних систем, опадів, вітру й т.д.

Перед лінією фронту вітер підсилюється і трохи повертає вліво. За фронтом слабшає і повертає вправо. У баричному полі атмосферні фронти зв'язані з улоговинами пониженого тиску в циклонах; тому при проходженні атмосферного фронту відбуваються відповідні зміни атмосферного тиску і вітру. Над фронтальними поверхнями утворюються великі хмарні системи, що включають шарувато-дощові (Ns), купчасто-дощові (Сb) хмари, що дають опади. Атмосферні фронти переміщаються зі швидкістю, рівною нормальній складовій до фронту швидкості вітру, тому проходження атмосферного фронту через місце спостереження приводить до швидкої (протягом годин) і часом різкої зміни важливих метеорологічних елементів і до зміни всього режиму погоди.

Рис. 1. Вертикальний розріз атмосферного фронту: а - теплого; в - холодного; - опади.

Атмосферні фронти характерні для позатропічних широт Землі, особливо для помірних широт, де між собою граничать основні повітряні маси тропосфери. Основна причина виникнення атмосферних фронтів - фронтогенез - наявність таких систем руху в тропосфері, що приводять до зближення (збіжності) мас повітря, що мають різною температурою. Спочатку широка перехідна зона між повітряними масами стає при цьому різким фронтом. У процесі загальної циркуляції атмосфери між повітряними масами різних широтних зон з досить великими контрастами температури виникають довгі (тис. км), витягнуті переважно по широті головні фронти - арктичні, антарктичні, полярні, на яких відбувається утворення циклонів і антициклонів.

Рис. 2. Вертикальний розріз фронту оклюзії. e - вітер у земної поверхні.

Циклон - (від грец. kyklon - що кружляється, обертовий), атмосферне збурення зі зниженим тиском у центрі і вихровим рухом повітря. На картах позначається літерою Н.

Розрізняють циклони позатропічні і тропічні. Останні мають особливі властивості і виникають набагато рідше. Мінімальний атмосферний тиск у циклоні припадає на центр циклону, до периферії воно зростає, тобто горизонтальні баричні градієнти спрямовані зовні циклона всередину. Замкнуті ізобари (лінії рівного тиску) неправильної, але в загальному овальної форми обмежують область зниженого тиску {баричну депресію) поперечником від декількох сотень км до 2-3 тисяч км. У цій області повітря знаходиться у вихровому русі. У вільній атмосфері, вище прикордонного шару атмосфери (біля 1000 м) він рухається приблизно по ізобарах, відхиляючись від баричного градієнта на кут, близький до прямого, вправо в Північній півкулі і вліво в Південній (внаслідок впливу сили Коріоліса і відцентрової сили, що виникає при русі по криволінійних траєкторіях). У земної поверхні вітер утворює з баричним градієнтом кут порядку 60°, тобто до обертального руху повітря приєднується плин повітря всередину циклону (рис. 4). Швидкості вітру в циклоні сильніше, ніж у суміжних областях атмосфери; іноді вони досягають більш 20 м/с (шторм) і навіть більш 30 м/с (ураган).

У зв'язку з висхідними складовими руху повітря, особливо поблизу фронтів, у циклонах переважає хмарна погода і випадає основна частина опадів. Унаслідок вихрового руху повітря в область циклону втягуються різні по температурі повітряні маси з різних широт Землі. З цим зв'язана температурна асиметрія циклону; у різних його секторах температури повітря різні.

Переміщуючись, циклон сприяє переносу теплого повітря в передній (східній) частині до високих широт і холодного повітря в тиловій частині (західній) до низьких широт. У південній частині циклону у нижніх шарах створюється теплий сектор, обмежений теплим і холодним фронтами (стадія молодого циклону), (рис. 5). У наступному, при змиканні холодного і теплого фронтів (оклюзія циклону) холодного фронту, що відбувається внаслідок більшої швидкості ніж теплого, він завжди доганяє останній; змішуючись, вони утворюють складний фронт, іменований фронтом оклюзії.

Тепле повітря відтісняється холодним від земної поверхні у високі шари. Теплий сектор ліквідується й у циклоні встановлюється більш рівномірний розподіл температури (стадія оклюдованого циклону) (рис. 3).

Рис. 3. Стадія оклюдованого циклону з фронтом оклюзії (всередині).

Запас потенційної енергії, здатної перетворитися в кінетичну, у циклоні виснажується; циклон загасає, розмивається або поєднується з іншим циклоном (стадія старого циклону) (рис. 4).

На головному фронт звичайно розвивається серія (сімейство) циклонів, що складає з декількох циклонів, що переміщаються один за одним. Наприкінці розвитку серії окремі ще не загаслі циклони, поєднуючись, утворюють великий, малорухомий, глибокий і високий центральний циклон, що складається з холодного повітря по усій своїй товщині. Поступово і він загасає. Одночасно з утворенням циклону виникають між ними проміжні антициклони з високим тиском у центрі. Весь процес еволюції окремого циклону займає кілька днів; серія циклонів і центральний циклон можуть існувати один-два тижня. У кожній півкулі в кожен момент можна знайти кілька головних фронтів і зв'язаних з ними серій циклонів; загальне число циклонів за рік складає багато сотень над кожною півкулею. Циклон несе похмуру, дощову (снігову) вітряну в передній і південній частині теплу погоду і холодну в тиловій частині.

Рис. 4. Стадія старого циклону, що розмивається і заповнюється на місці.

Антициклон - область в атмосфері, що характеризується підвищеним тиском повітря. Найвищий тиск - у центрі антициклону й убуває до периферії. Антициклон повсякденно розвиваються в тропосфері поряд з циклонами. Тривалість існування окремого антициклону - кілька діб, а іноді і тижнів. Як і циклони, антициклони переміщаються в напрямку загального переносу повітря в тропосфері, тобто з заходу на схід, відхиляючись при цьому до низьких широт. Середня швидкість переміщення антициклонів - близько 30 км/год. у Північній півкулі і близько 40 км/год. у Південній, але нерідко антициклон надовго приймає малорухомий стан.

2. ПРОГНОЗ ПОГОДИ та завдання агрометеорології

Тепер, коли ми маємо мінімальний запас знань про процеси, що протікають в атмосфері, спробуємо перейти нарешті до головного питання нашої теми. Так що таке прогноз погоди ?

Прогноз погоди - це науково обґрунтоване передбачення змін погоди, що є результатом аналізу великомасштабних атмосферних процесів, і застосування відомих науці закономірностей їхнього розвитку. Прогнози погоди складаються метеорологічними підрозділами і службами практично всієї планети. Для збору і передачі метеоінформації між собою, використовується універсальний (міжнародний) метеорологічний код.

Прогнози погоди поділяються на короткострокові (від декількох годин до 1-2 діб), довгострокові малої "завчасності" (3-10 діб), довгострокові великої "завчасності" (на місяць і більше). Прогнози погоди складаються для території (область, край, країна, акваторії морів і т.п.), а також віддалених населених пунктів, аеропортів, авіатрас, автомобільних і залізничних магістралей і т.п.

Прогнози погоди підрозділяються на спеціалізовані, призначені для спеціальних користувачів (авіація, судноплавство, рибний промисел, сільське господарство і т.д., і загального користування - для населення.

Метеорологічні підрозділи і служби, крім штормових оповіщень про НЯП, подають штормові оповіщення про спостереження особливо небезпечних метеорологічних, гідрологічних, геофізичних, а також аномальних атмосферних і космічних явищах.

Особливо небезпечними явищами вважаються явища, що по своїй інтенсивності, часу виникнення, тривалості і площі поширення можуть нанести, чи вже завдали значної шкоди. До них відносяться: - вітер зі швидкістю більш 30 м/с ; - град діаметром більш 30 мм; - сильний дощ і снігопад з інтенсивністю, що перевищує критичні значення, встановлені для даного району; - підвищення рівня води в річках, водоймах до критичних значень, повені, затори, зажери, що загрожують затопленням районів життєдіяльності людей, промислових і стратегічних об'єктів; - селеві потоки і снігові лавини; - виверження вулканів; - землетруси і цунамі.

До аномальних атмосферних і космічних явищ оптичного, електричного й іншого походження, відносяться: - незвичайні частки, що випадають з атмосфери; - кольорові опади, чи опади іншого незвичайного виду і властивості; - незвичайні світлові, акустичні, електромагнітні й інші явища в атмосфері і космічному просторі.

У короткострокових прогнозах погоди і попередженнях очікувані умови погоди вказуються більш детально, чим у довгострокових. Так, наприклад, у прогнозах погоди для авіації повідомляються очікувані умови погоди на висоті польоту літака (вид і кількість хмарності, напрямок і швидкість вітру, зондування атмосфери, наявність таких НЯП як бовтанка, зледеніння, грозові розряди). В аеропорту посадки (висота нижньої межі хмар, видимість, напрямок і швидкість вітру, температура повітря, наявність опадів).

У довгострокових прогнозах погоди малої "завчасності" характер погоди на майбутній період описується в більш загальному виді: перевага ясної чи хмарної погоди, можливість випадання опадів, межі денних і нічних температур, різкі зміни погоди, переважаючий напрямок і швидкість вітру. Прогноз погоди на місяць містить знак і величину відхилення середньої місячної температури й опадів від норми, а також указівки періодів найбільш істотних змін погоди: похолодань і потеплень, переходів від сухої до непогожої погоди і т.п.

Прогнози погоди складаються методами синоптичної метеорології. Для цієї мети за даними спостережень метеорологічних і аерологічних станцій готують синоптичні карти погоди для різних рівнів атмосфери, від земної поверхні до висоти 30 км.

З висотою ізобари втрачають замкнуту форму. Це відбувається в залежності від стадії розвитку циклону і розподілу температури в ньому. У початковій стадії розвитку рухливий (фронтальний) циклон охоплює лише нижню частину тропосфери. У стадії найбільшого розвитку циклон може поширюватися на всю висоту тропосфери і навіть простиратися в нижню стратосферу.

Метеорологічні спостереження - це спостереження за погодою біля поверхні землі: хмарність, явища погоди (сніг, дощ і т.п.), напрямок і швидкість вітру, видимість, температуру, вологість, тиск і т.д.

Аерологічні спостереження - це зондування атмосфери. Аерологічний радіолокатор приймає сигнали з радіозонда, який піднімається в атмосферу, що дозволяє вимірити напрямок і швидкість вітру, температуру, тиск і вологість до 30-40 км.

Повсюдно використовується інформація, одержувана від метеорологічних супутників. Аналіз цього матеріалу дозволяє виявити на картах погоди великі атмосферні утворення: повітряні маси, їхні фронти розділу, циклони й антициклони й ін., з рухом і еволюцією яких пов'язані основні зміни погоди.

На сьогоднішній день великими зональними центрами вся метеорологічна і аерологічна інформація збирається й обробляється на потужних комп'ютерах. За допомогою відповідних програм машина складає всілякі синоптичні, аерологічні, супутникові карти погоди. Крім того, за допомогою комп'ютера створюються прогностичні карти погоди, на яких нанесене майбутнє положення баричних систем, фронтів, опадів, небезпечних явищ погоди, ймовірних температур і т.д. на добу, двоє - до тижня.

Ці методи дають уявлення про загальне тло погоди, що деталізується синоптиком для місцевих умов (близькість морів, великих річок, промислових об'єктів з їх димами і теплом і т.д.). Аналізуючи реальне і майбутнє положення синоптичних процесів на цікавлячій його території, синоптик складає прогноз погоди на цікавлячий споживача термін.

Точність усіх прогнозів у межах періоду, на який вони складаються, убуває з часом. У середньому з 100 короткострокових прогнозів погоди чи довгострокових прогнозів малої "завчасності" виправдуються більш 80 прогнозів. Основна причина найбільш великих помилок - неточності в розрахунках баричного поля, напрямків і швидкості переміщення циклонів і атмосферних фронтів, а також їхньої еволюції; ці помилки обумовлені недосконалістю застосовуваних методів (мінлива екологія, постійне забруднення атмосфери, загальне потеплення на планеті й ін.), відсутністю достатньої інформації з океанів і малонаселених територій, особливо ж з високих шарів атмосфери. Методи довгострокових прогнозів погоди великої "завчасності" знаходяться в постійній розробці, а самі прогнози ще не мають потрібної якості. Досить точний довгостроковий прогноз погоди - одна з найскладніших задач людства.

Агрометеорологія - наука, що вивчає метеорологічні, кліматичні та гідрологічні умови у їх взаємодії з об'єктами та процесами сільськогосподарського виробництва. Агрометеорологія (сільськогосподарська метеорологія) як прикладна наука входить до складу метеорологічної науки.

У процесі розвитку агрометеорології на межі геофізичних, географічних, біологічних та сільськогосподарських наук виділились окремі її розділи як самостійні галузі наукових знань: загальна агрометеорологія, агрометеорологія, агрокліматологія, агрогідрологія, зоометеорологія.

Завдання агрометеорології визначаються вимогами ведення сільського господарства, його інтенсифікації шляхом механізації, меліорації земель, селекції високопродуктивних сортів культурних рослин.

Агрокліматичні ресурси України у сучасний період зазнають змін за своїм потенціалом і просторовим розподілом у зв'язку зі змінами просторово-часової структури кліматичних умов території. Для обґрунтування стратегій стійкого розвитку галузей сільськогосподарського виробництва країни важливе значення має системне вивчення властивостей і тенденцій зміни всіх складових агрокліматичних ресурсів. Проте, пріоритетним напрямком досліджень є всебічний аналіз умов і процесів, які обмежують отримання максимального урожаю сільськогосподарських культур за інтенсифікації землеробства.

З огляду на те, що на більшій частині України у вегетаційний період основним лімітуючим чинником урожайності культур є незадовільні умови вологозабезпечення, важливого науково-практичного значення набуває оцінка ступеню сприятливості природного потенціалу зволоження території для функціонування галузей рослинництва. На сучасному етапі для вирішення цієї актуальної проблеми необхідне створення нових комплексних методів аналізу закономірностей формування і динаміки ресурсів атмосферного і ґрунтового зволоження території у вегетаційний період та оцінки їх впливу на урожайність сільськогосподарських культур. За цими положеннями визначено мету і завдання дисертаційного дослідження.

3. Ризики для сільського господарства та природний фактор

Побудова в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки з високим рівнем життя неможлива без забезпечення стабільного розвитку сільськогосподарського виробництва. У зв'язку із його залежністю від природних умов таі функціонуванням в умовах середовищі досконалої конкуренції, ця галузь має вищий рівень ризику порівняно з іншими галузями економіки. Водночас широкомасштабні соціально-економічні зміни, що відбулися в аграрній сфері економіки в процесі здійснення аграрної реформи, надання аграрним підприємствам економічної свободи значно підвищили рівень ризику сільськогосподарського виробництва. Разом з тим в Україні перед галуззю сільського господарства поставлено стратегічні завдання щодо збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення її конкурентоспроможності, завоювання і утримання своєї ніші на світовому ринку. Виконання поставлених завдань потребує стабільності вго розвитку аграрного сектору економіки в цілому та окремих його суб'єктів зокрема. Важливою умовою такої стабільності є науково обґрунтоване розв'язання питань виявлення, оцінки і управління ризиками.

Незважаючи на бурхливий розвиток теорії ризику, яка є найбільш розвиненоюособливо стосовно управління фінансовими інвестиціями, теоретичні та прикладні аспекти ризиків в галузі сільського господарства ще недостатньо розроблені. З огляду на це , виникає потреба в дослідженні впливу особливостей сільського господарства на прояв ризиків в ньому. Крім того, системні зміни в економіці України, і, зокрема, в сільському господарстві, потребують подальшого розвитку та удосконалення методів якісної та кількісної оцінки ризиків, теоретичних та і прикладних засад управління ризиком ризиками аграрних підприємств саме з точки зору метеорологічних небезпек.

Так, існує, зокрема, нагальна необхідність в розробці методики оцінки рівня ризику при прогнозуванні обсягів виробництва продукції з точки зору кліматичних та природних факторів, обґрунтуванні основних важелів державного управління ризиками, дослідженні теоретичних і методичних засад диверсифікації виробництва і забезпеченні її впливу на стабільність економіки аграрних підприємств, розробці сучасних підходів до розвитку страхування в сільському господарстві. Саме це підкреслює і зумовлюється актуальність агрометеорології.

В той час, коли природні сили в будь-якій іншій галузі розглядаються лише з точки зору стихійного лиха і завдання збитків, то сільське господарство в цьому відношенні є особливо винятком. Враховуючи, що в рослинництві сонячна енергія та волога є факторами виробництва, дія природних факторів може приносити не тільки збитки, а й додатковий дохід.

Інша особливість сільського господарства, яка підвищує рівень ризику - довгий період виробництва. Рішення щодо виробництва приймаються за рік, а то й більше до моменту реалізації. За цей час природня та ринкова ситуація може значно змінитися в несприятливий для підприємства бік. Ще одна дуже Важлива особливість сільського господарства порівняно з промисловістю полягає і в тому, що обсяги виробництва змінюються за однакових обсягів використання ресурсів. Якщо на промисловому підприємстві точно відомо, яка, скажімо, кількість відповідних деталей вийде з однієї тонни металу, то в сільськогосподарському підприємстві при використанні, наприклад, однієї тони мінеральних добрив не можна бути точно впевненим в кількості майбутнього урожаю.

Технологічний процес в аграрному секторі жорстко обмежений в часових рамках. За відсутності на певний момент ресурсів та об`єктивнив природних умов, промислове підприємство може вийти на заплановані обсяги виробництва, отримавши ці ресурси пізніше та організувавши двозмінну роботу. Якщо аграрне підприємство не проведе вчасно посівну компанію, то пізніше цього зробити неможливо і виробництва даного виду продукції в поточному році не буде.

В технологічному процесі сільського господарства використовуються живі організми як засоби виробництва, тому він залежить від їх біологічних особливостей. Тому В цій галузі в багатьох випадках неможливо різко збільшити обсяги виробництва через біологічні особливості рослин і та тварин.

Вищенаведені приклади свідчать, що сільськогосподарське виробництвао є високоризиковою галуззю економіки. Одночасно з цим можна виділити ще одну особливість сільського господарства порівняно з іншими галузями: високий рівень ризику за низької норми прибутку.

Візьмемо за приклад значення агрокліматичних умов для вирощування кукурудзи. За ареалом розповсюдження кукурудза займає друге, за посівними площами - третє місце серед усіх культур земної кулі. У рослинництві України ця культура займає одне із провідних місць. Оцінка агрометеорологічних умов вирощування сільськогосподарських культур та прогнозування їх продуктивності і валових зборів, завчасна оцінка і прогнозування втрат урожаю за рахунок несприятливих погодних умов останніми роками визначаються у ряді найважливіших проблем. Надійне наукове передбачення розмірів, валового збору та можливих втрат майбутнього урожаю надає можливість для планування імпорту та експорту рослинної продукції, розподілу коштів у разі втрати урожаю у роки з катастрофічними збитками. Ряд провідних вчених світу відзначають збільшення погодної та кліматичної складової урожаю майже усіх культур, в окремі роки втрати урожаю можуть досягати 50-70%. У зв'язку з цим оцінка впливу агрометеорологічних умов на формування продуктивності та розвиток методів агрометеорологічних прогнозів урожаю різних сільськогосподарських культур, у тому числі і кукурудзи, набувають ще більшої актуальності.

Практичний досвід використання створених 20-30 років тому методів прогнозу середньообласного урожаю кукурудзи свідчить, що в умовах сучасного клімату і економічних умовах сучасного сільського господарства, особливо в останні десятиріччя, ці методи не забезпечують необхідної точності опису процесів формування урожаю, не диференціюють культуру кукурудзи за групами скоростиглості, не дозволяють проводити оцінку агрометеорологічних умов формування продуктивності і прогнозувати урожайність кукурудзи у режимі моніторингу. Важливим видається технологічність методу, можливість поєднання його із новими технологіями отримання і обробітку оперативної агрометеорологічної інформації. Актуальною є оцінка реакції провідних сільськогосподарських культур на зміну клімату та оцінка впливу цієї зміни на продуктивність та валові збори зерна кукурудзи, як однієї із провідних культур, а у разі загибелі озимих, як страхової зернової культури України.

Хочеться підкреслити недостатню розробленість даної тематики,її велику складність та відносну новизну самої дисципліни. Так, бачимо накову роботу кандидата географічних наук Адаменко Тетяна Іванівна на тему: «Вплив агрометеорологічних умов на формування продуктивності посівів кукурудзи в Україні» від 11.00.09 (Одеський держ. екологічний ун-т.). Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що автором вперше для умов України: адаптовано та модифіковано базову модель продуктивності посівів сільськогосподарських культур А.М. Польового стосовно сортів та гібридів кукурудзи різних груп стиглості; ідентифіковано параметри моделі формування продуктивності кукурудзи стосовно різних грунтово-кліматичних умов України; у чисельних експериментах із моделлю встановлено закономірності впливу агрометеорологічних умов на інтенсивність фотосинтезу рослин, формування листкового апарату, приріст рослинної маси, формування урожаю зерна. На основі динамічної моделі продуктивності кукурудзи розроблено метод оцінки агрометеорологічних умов формування продуктивності та метод прогнозування середньообласної урожайності кукурудзи; оцінено темпи розвитку сортів та гібридів кукурудзи різних груп стиглості, тепло- та вологозабезпечення посівів, особливості процесів фотосинтезу цих сортів і гібридів та можливість розширення ареалу вирощування кукурудзи на зерно пізніх сортів та гібридів у зв'язку із зміною клімату.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вперше для території України розроблено метод комплексної оцінки впливу агрометеорологічних умов на формування фотосинтетичної продуктивності кукурудзи, який дозволяє оперативно виконувати щодекадну оцінку агрометеорологічних умов конкретного року. Вперше на основі моделі продуційного процесу рослин розроблено метод прогнозу середньообласної урожайності кукурудзи, який враховує біологічні особливості різних за стиглістю груп сортів та гібридів.

Метод оцінки агрометеорологічних умов формування продуктивності та прогнозування урожайності кукурудзи впроваджено у виробничу практику Українського гідрометцентру для оперативного агрометеорологічного забезпечення сільського господарства України. Він включений у систему "Автоматизоване робоче місце агрометеоролога" і використовується для оперативної кількісної оцінки агрометеорологічних умов вирощування кукурудзи та прогнозування її урожаю в Україні. Виконана оцінка зміни агрокліматичних умов вирощування сортів та гібридів кукурудзи різних груп стиглості дозволяє науково обґрунтовувати розширення ареалу вирощування кукурудзи на зерно пізніх гібридів у зв'язку із зміною клімату.

4. Загострення кліматичних небезпек сучасні

агрометеорологічний урожайність синоптичний

Надійно встановлене стрімке глобальне потепління клімату, яке розпочалося в другій половині 19-ого ст. і ще з більшою інтенсивністю продовжувалося протягом 20-ого ст. та в перших роках 21-ого ст., спричинене, як вважають, не тільки, а, можливо, і не стільки природними факторами, наприклад довгоперіодним підвищенням активності Сонця, яке дійсно в останні 100-150 років спостерігалося, але і антропогенним підсиленням глобального атмосферного парникового ефекту Франкліна-Тіндала, причому є всі підстави вважати, що саме антропогенний фактор (інтенсивні антропогенні викиди в атмосферу парникових газів) відіграє в сучасну епоху домінуючу роль у процесах формування змін глобального клімату та регіональних особливостей його динаміки. Сучасне глобальне потепління може потенційно призвести до різких крупномасштабних змін у геофізичних, геохімічних і біологічних системах нашої планети і істотним чином вплинути на екологічні та соціально-економічні умови життєдіяльності людства. Але несприятливі екологічні наслідки від змін клімату володіють все-таки певним часом релаксації (в крайньому разі, від декількох десятків до декількох сотень років), а тому вони протягом певного початкового проміжку часу можуть бути мало помітними. Таким чином можна очікувати, що негативний екологічний результат сучасного глобального потепління проявлятиметься уповільнено, причому все більш виразно лише з часом, приймаючи лише через певний проміжок часу різко виражений катастрофічний характер. Серед геоекологічних процесів, спровокованих глобальним потеплінням, найбільш несприятливими вважаємо наступні: потужна трансгресія Світового океану на прибережні низовинні ландшафти через підвищення його рівня і рівнів гідродинамічно зв'язаних з ним морів в результаті теплового розширення верхнього шару його вод і деградацію полярних льодових покривів; незворотне опустелювання південних і південно-східних регіонів України - в результаті повільного зміщення північної периферії поясу субтропічних антициклонів на ці регіони України; географічне зміщення та просторова трансформація природних зон дислокації рослинного світу; підвищення повторюваності та загостреності клімато-екологічних подій в деяких фізико-географічних регіонах планети тощо.

На сучасному етапі досліджень по кліматичній проблемі найскладнішими і найбільш актуальними задачами є наступні: 1) регіоналізація клімату для окремих фізико-географічних регіонів планети; 2) дослідження ролі можливих фізичних механізмів, які відповідальні за формування особливостей сучасного клімату і клімату в минулому, та математична параметризація основних фізичних закономірностей, які проявились у динаміці глобального та регіональних кліматичних режимів; 3) розробка науково обґрунтованих принципів побудови сценаріїв можливих глобальних та регіональних змін клімату в найближчому майбутньому.

Вирішити ці три задачі сучасної кліматології можна тільки при спільних, скоординованих зусиллях учених різних наукових спеціальностей, направлених на детальне вивчення всіх ланок земної кліматичної системи (атмосфера-океан-кріосфера-біосфера-літосфера) та фізичних і фізико-хімічних механізмів, які відповідальні за формування різномасштабних коливань глобального та регіонального клімату.

Природні катаклізми у вигляді засухи в одних регіонах і проливних дощів - в інших можуть сильно зіпсувати показники врожайності сільгоспугідь в Росії, Україні та багатьох інших країн цього року. Декілька регіонів вже ввели режими надзвичайної ситуації. Жара провокує і виникнення крупних лісових пожеж.

Небувалий жарка, безхмарна погода, що радує жителів європейської частини країни, стала лихом для сільського господарства, яке рахує втрати.

По даним на кінець червня, сильна засуха відмічена в Башкирії, Татарстані, Марій Ел, Чувашії, Удмуртії і Мордовії, в Оренбурзькій, Волгоградській, Самарі, Саратовській, Ульяновськой і Курганній областях. Ще в двох десятках інших регіонів наголошується так звана помірна засуха. Всього в Росії вже постраждали від засухи більше 200 районів, більше 6,3 тисяч господарств, загинуло більше 5,3 мільйонів гектарів сільськогосподарських культур.

Стихія змусила власті декількох регіонів ввести режими надзвичайних ситуацій. Як повідомив в четвер Мінсельхоз, засуха "добилася визнання" вже в семи сільськогосподарських районах області. За попередніми даними районних управлінь сільського господарства, на 30 червня 2010 року занапащено 518 тисяч гектарів посівів, зокрема 430 тисяч гектарів зернових культур.

У Башкирії із-за засухи загинули посіви на площі 1 мільйон гектарів. Друга напасти в регіоні - розповсюдження сарани, в районах Зауралья шкідливими комахами охоплені посіви на площі більше 150 тисяч гектарів. Очікувана врожайність кормових і зернових культур складе 40% від среднемноголетніх значень.У прес-службі уряду республіки розповіли, що із-за гострого дефіциту кормів регіон відновить поголів'я крупно-рогатої худоби на продуктивнішу. Загибель посівів майбутнього урожаю нанесе відчутний фінансовий збиток регіонам.

Землероби Ставрополья із-за засухи недоберуть 14% урожаю зерна - об'єми знизяться з прогнозованих 7 мільйонів тонн до 6 мільйонів тонн. Як повідомив РІА Новини в четвер міністр сільського господарства краю Олександр Манаков, сума збитку на даний момент складає при середній ціні, що склалася, близько 3,5 тисяч рублів за тонну зерна - мінімум близько 3,5 - 4 мільярдів рублів.

Учені не можуть придумати спосіб протистояння потепленню. Сучасні технології, які повинні перешкоджати подальшому зростанню рівня океанів із-за підвищення температур на планеті, неефективні в довгостроковій перспективі

До такого висновку прийшли учені, за допомогою комп'ютерних моделей що перевірили п'ять подібних методів. Результати роботи фахівців опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, повідомляє Лента.ру з посиланням на Бі-Бі-Сі.

Одним з наслідків зростання температур, що продовжується, на Землі є підвищення рівня океанів, яке може привести до затоплення істотної частини населених територій. Останнім часом екологи запропонували декілька технологій, які, теоретично, можуть запобігти або уповільнити процес настання океанів на сушу. У своїй роботі автори розглянули п'ять подібних методів: розпилювання в атмосфері діоксиду сірі So2, запуск на орбіту гігантських дзеркал, що відображають сонячне випромінювання, активна посадка лісів, отримання деревного вугілля з рослинних останків і повсюдне використання біопалива, тобто палива, яке отримують з поновлюваних ресурсів.

Перші два способи покликані зменшити кількість сонячного випромінювання, що потрапляє на Землю, а що залишилися три повинні понизити кількість вуглекислого газу, що потрапляє в атмосферу. Учені використовували комп'ютерні моделі, які на підставі даних спостережень за останніх 300 років, давали вірогідний прогноз щодо темпів зростання рівня океанів залежно від інтенсивності випромінювання, що досягає поверхні. У результаті фахівці прийшли до висновку, що ні дзеркала, ні розпилювання So2 не зможуть істотно уповільнити зміну рівня Світового океану. Крім того, запуск дзеркал зв'язаний з вельми значними технічними труднощами, а попадання в атмосферу великих кількостей діоксиду сірки може в перспективі пошкодити екології планети.

Що стосується трьох технологій, що скорочують кількість Co2 в атмосфері, то вони дадуть скільки-небудь помітний ефект тільки при сумісному використанні. Окремо кожна з них істотно не позначиться на динаміці підвищення рівня океанів (хоча найбільш перспективним, з погляду учених, є перехід на масове використання біопалива).

Не дивлячись на те, що деякі фахівці продовжують сумніватися в реальності глобального потеплення, останніми роками по всьому світу спостерігається поступове зростання температур. Так, червень 2010 року виявився найжаркішим за всю історію спостережень, які ведуться з 1880 року. Середня температура поверхні і океану була на 0,68 градуса вище, ніж середня температура за XX століття в цілому, і склала 16,2 градуса Цельсія.

Експерти не виключають, що в Україні може зміниться кліматичний пояс.

Про це свідчать результати експертного опиту про зміну клімату в Україні і в світі, а також про наслідки цієї зміни, проведеної Інстітутом Горшеніна у зв'язку з аномально жарким літом в Україні.

Координатор програм по зміні клімату Національного екологічного центру України Кристина РУДНІЦКАЯ не сумнівається в тому, що проблема зміни клімату в світі вже існує.

Це, за її словами, в першу чергу відбувається із-за спалювання видів викопного палива, таких як нафту, газ і вугілля, що приводить до зайвих викидів вуглекислого газу в атмосферу. «Цей надлишок вуглекислого газу і став причиною парникового ефекту. Учені говорять, що за останніх 10 років 9 з 10-ти природних катаклізмів є наслідком зміни клімату. Наслідків дуже багато - природні катаклізми, що почастішали, такі як засухи, урагани, смерчі, підняття рівня світового океану», - відзначила К.Рудніцкая.

Кажучи про зміну клімату в Україні, вона не виключила загального підвищення температур, зсуви кліматичних поясів - коли степи стають напівпустелями, пустелями, відповідно, і фауна змінюється.

«Для південних і східних регіонів є ризик виникнення проблем з питною прісною водою. А в Західній Україні, на Закарпатті є ризик почастішання злив, опадів. Збільшиться кількість природних катаклізмів, почастішають засухи, повені, смерчі, існує вірогідність розповсюдження нетипових переносників захворювань, таких як малярія - коли умови для їх існування стануть придатними», - сказала К.Рудніцкая.

Вона також відзначила, що зміна клімату - це і соціально-економічна проблема. «Це впливає на життя людей, на здоров'ї. Україна є аграрною країною, а зміна клімату позначатиметься на продуктивності земель і на врожайності», - вважає експерт.

К.Рудніцкая нагадала, що, на думку Міждержавної групи експертів по зміні клімату, людство зможе адаптуватися до підвищення температури, якщо загальна температура підніметься не більше ніж на два градуси за Цельсієм.

«На даний момент, за останніх 100 років, температура піднялася на 0,8 градуса. При цьому ми вже маємо негативні наслідки, і багато хто замислюється, що глобальне потеплення - це не екологічні страшилки. У людства залишилося 1,2 градуса. Міжнародні документи зобов'язують індустріально розвинені країни, у тому числі і Україну, знижувати викиди парникового газу. До 2020 року індустріальні країни повинні понизити викиди на 25-40%, і тоді ми вписуємося в цих 2 градуси з 50% вірогідністю. На даний момент виходить, що ми йдемо на потеплення на 3-4 градуси до 2050 року, тобто, людство наполегливо йде по курсу самознищення. Немає політичної волі, у тому числі і у України, яка планує, навпаки, збільшувати об'єми викидів, заявляючи про це на міжнародних переговорах», - вважає К.Рудніцкая.

На думку провідного кліматолога Центральної геофізичної обсерваторії Олени ДОНІЧ, літо 2010 року не було аномальне жарким. «Це літо характеризується стійкою жарою. Трималися дуже високі температури, теплі повітряні маси стояли таким чином, що погода не мінялася значний період часу, особливо в серпні. А абсолютний максимум ще не був перекритий. У 1946-му було 39,4 градуса, цього року - поки тільки 39,2», - сказала вона.

Директор Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Володимир ОСАДЧИЙ вказав на циклічність коливання клімату в літній період.

«Повний цикл підйому і спаду - 60-64 року. Приблизно з 1881-го до 1911 року був період спаду літньої температури, далі, з 1912-го по 1943 рік - підйом літньої температури. З 1944-го по 1976-ій - знову фаза спаду, і з 1976-го по теперішній час знову під'їм. Ми знаходимося зараз на піке підйому літніх температур. Це продовжуватиметься рік, два, три - невідомо. 2007 рік був піковим, і цей рік піковий. Такі явища спостерігалися і 60 років тому - в 38-му і 46-му роках», - сказав він.

Експерт звернув увагу на тенденцію підвищення зимових температур. Він нагадав, що за останніх 130 років літня температура не змінилася, а зимова температура, навпаки, підвищується. Тому, на його думку, якщо глобальні кліматичні зміни визначаються діями людини, то «наше синхронне коливання по літньому періоду буде зруйновано, і ми не побачимо пониження температур». «В період розбалансованості кліматичної системи збільшується кількість стихійних метеорологічних явищ і екстремальних температур. Роки через 10 ми зможемо побачити вплив людей на природу», - вважає В.Осадчий.

Експерт Інституту Горшеніна Наталія КЛАУНІНГ вважає, що понизити негативний вплив діяльності людини на клімат допоможе розробка поновлюваних джерел енергії.

«Вже сьогодні в світі напрацьовано немало способів використання поновлюваних видів енергії: сонячна, енергія вітру, енергія морських хвиль, термальних джерел та інші. Це може допомогти понизити той самий парниковий ефект, який є наслідком використання звичних для нас енергетичних джерел», - сказала вона.

Н.Клаунінг відзначила, що багато країн таку енергію вже успішно використовують. «У Швеції сім'я з чотирьох чоловік, встановивши сонячний колектор для нагрівання води, отримує річну економію 5000 квт/ч, що еквівалентно 500 літрам нафти. Такий сонячний нагреватель в Європі окупається протягом року», - сказала Н.Клаунінг.

Проте в Україні, на думку експерта, альтернативна енергетика поки не в шані. «У 2009 році за допомогою поновлюваних джерел в Україні був проведений сумарно тільки 1% всій енергії. Це говорить про те, що альтернативна енергетика так і не стала одним з пріоритетів державної політики. Поки що влада вважає за краще вирішувати всі питання шляхом збільшення об'ємів закупівлі газу у «Газпрому» і будівництва нових енергоблоків на АЕС. Проте очевидний той факт, що з розвитком цивілізації запаси традиційних енергоносіїв виснажуються, ціни на нафту і газ будуть неухильно рости. Це добре розуміє Євросоюз, який тримає курс на збільшення частки енергії, проведеної за допомогою поновлюваних джерел, і що поставив перед собою мету до 2020 року довести цю частку в загальному енергобалансі до 20%, а до 2040 року - до 40%», - сказала експерт.

Н.Клаунінг вважає, що, не дивлячись на те, що сьогодні українські власті вирішують більш насущні для країни проблеми, альтернативна енергетика повинна стати одним з пріоритетних напрямів розвитку. «Відсутність довгострокових державних програм, направлених на розвиток цього сектора, може залишити нас далеко позаду розвинених країн на десятиліття, і, з часом, подолати цей розрив буде все складніше», - сказала експерт.

Британська Метеорологічна служба заявила, що причиною екстремальних погодних умов у Росії, Пакистані і Індії стала «закупорка» струминних течій у верхніх шарах атмосфери.

В останні дні вчені з різних країн світу спостерігають неадекватну поведінку повітряних потоків. Раніше вони вільно циркулювали, а зараз на їх шляху виникли якісь «блокуючі події».

Погодна картина повинна виглядати таким чином: якщо десь проходять мусонні дощі, то вони піднімають у верхні шари атмосфери тепле повітря, яке повинне десь опуститися. Як правило, «місцем посадки» було Середземномор'я, завдяки чому там і сформувався специфічний клімат.Останнім часом ситуація істотно змінилася.

Петля течії, що утворилася над територією Росії і не почала рухатися до Середземного моря, стала чудовим провідником розпаленого сухого повітря з Африки. Саме це вчені і називають основною причиною аномальної спеки в РФ, що і спричинило масштабні лісові пожежі.

«Блокуюча подія» в Пакистані збігалася з літніми мусонами. Через це на території держави випало дощів у декілька разів більше звичайного, що і спричинило серйозні повені. За останніми даними, в результаті стихії в цій країні загинуло більше 1,3 тис. осіб.

Олексій Кокорін, координатор програми «Клімат і енергетика» російського відділення Всесвітнього фонду живої природи, заявляє, що надмірно висока літня температура повітря і такі пожежі можуть тепер «супроводжувати» Росію протягом не менше сорока років. Причина -- парникові гази. За його словами, якщо не вжити заходів і не скоротити викиди шкідливих речовин в атмосферу, вже через пару десятиліть пожежі будуть регулярно серйозно загрожувати всім основним лісовим регіонам Росії.

Неспростовних даних, що екстремальні погодні умови є наслідком поведінки струминних течій, поки немає. Британські учені вже почали глибинне дослідження цього питання.

Висновки

Сільське господарство сьогодні вкрай потребує підтримки та дотацій держави, і тут окрім маси економіко-політичних питань дуже важливим є питання розробленості науково обґрунтованого підходу до агрометереології з метою мінімізації природних ризиків та небезпек. Крім економічної доцільності прийняття того чи іншого рішення, існує ще й політична доцільність. Поки що в країнах Європи у питанні субсидування сільського господарства превалює політична.

Існує також точка зору, що рекомендації про відміну пільг для сільського господарства України пов'язані з бажанням знищити український АПК як самого вагомого конкурента на світових аграрних ринках. Але з потенціалом нашої країни, її родючими грунтами та благодатними умовами вузька орієнтація на сільське господарство як пріоритетну галузь означає стратегічну помилку, вибір хибного вектора економічної політики, що прирікатиме країну на постійне, а, можливо, безповоротне відставання від розвинутих країн світу. Державні кошти найперше потрібно вкладати в перспективні, наукомісткі та інформаційні технології, сферу послуг, завдяки чому можна буде значно підняти рівень економічної активності в країні. Україна через низку об'єктивних причин і так приречена мати потужний аграрний сектор економіки. Але це має бути високоефективна і висококонкурентна галузь, що підтримана науковим потенціалом вітчизняних метеорологічних служб.

Агрокліматичні ресурси України у сучасний період зазнають змін за своїм потенціалом і просторовим розподілом у зв'язку зі змінами просторово-часової структури кліматичних умов території. Для обґрунтування стратегій стійкого розвитку галузей сільськогосподарського виробництва країни важливе значення має системне вивчення властивостей і тенденцій зміни всіх складових агрокліматичних ресурсів. Проте, пріоритетним напрямком досліджень є всебічний аналіз умов і процесів, які обмежують отримання максимального урожаю сільськогосподарських культур за інтенсифікації землеробства.