Найбільш розповсюджені внутрішні незаразні хвороби страусів та показники їх метаболічного профілю за матеріалами відділення страусівництва АТЗТ "Агро-Союз" в м. Дніпропетровськ

В якості уніфікованого рекомендован колориметричний метод виявлення неорганічного фосфору з відновлюваною рідиною ейконогеном. Принцип цього методу полягає в тому, що після осадження білків в центрифугаті залишається неорганічний фосфор, який при взаємодії з молібденовою кислотою утворює фосфорно-молібденову кислоту, яка обновлюється ейконогеном до рівня синього фосфорно-молібденового комплексу. Інтенсивність окраски прямо пропорційна концентрації неорганічного фосфору в біологічному субстраті. Пробу колориметрують на ФЕК з червоним світлофільтром (довжина хвилі - 660-680нм) в кюветі з шириною робочого пласта 10мм.

Гіперфосфатемія зустрічається при нирковій недостатності, діабеті, кетозі, ультрафіолетовому опроміненні. При нефрозах і нефритах є однією із неблагоприємних ознак. Також її спостерігають під час періоду загоєння переломів кісток (благоприємна ознака).

Зниження вмісту фосфатів в крові відмічається при остеомаляції, пелагрі, довгому застосуванні інсуліну і хлористого кальцію, також гіпофосфатемія може бути і аліментарного походження при бідності раціонів на фосфор або порушенні всмоктування фосфатів в кишечнику.

2. Систематизація страусиних яєць.

Звичайно для систематизації враховують такі характеристики яєць:

1. Вага яйця, яку рахують на електронних вагах з точністю до 1 г.

2. Індекс форми яйця - відношення малого діаметру (ширина) до більшого діаметру (довжина) з точністю до 1мм.

3. Кольорова гамма яйця - колір шкарлупи виявляємо візуально при денному розсіянному світлі. Внаслідок достатньо широкого різноманіття окраски шкарлупи розрізняють 7 градацій:

- біла;

- сірувато-біла;

- молочна;

- блідо-жовта;

- жовта;

- насичено-жовта;

- кремова.

4. Текстура шкарлупи - оцінюють за характерем і ступенем заглиблень, в які відкриваються пори. В окремих випадках ці заглиблення можуть бути дуже глибокими, маючи вид бороздок. На деяких яйцях ступінь глибини впадин у різних місцях (на кінцях, у середній частині) не однакова. Розрізняють слідуючі види заглиблень:

- дрібні, які погано видно;

- не глибокі;

- середньої глибини;

- глибокі.

5. Ступінь блиску (або ступінь гладкості) шкарлупи виявляють візуально при денному розсіянному світлі. Розрізняють:

- блискуча;

- тускла;

- матова;

- шороховата.[20]

3. Методика збирання, штучної інкубації яєць і вирощування молодняка страусів в АТЗТ «Агро-Союз».

1) Збирання яєць, їх накопичення і фумігація.

Яйцекладка відбувається в другій половині дня, тому яйця збирають ввечері - з 17-00 до 21-00. Персонал, який збирає яйця, перед їх збиранням ретельно миє руки і надягає гумові стерильні рукавички. Необхідно дуже ретельно оглядати місця гніздування при зборі яєць, тому що якщо залишити яйце на ніч, у гнізді виникає ризик їх надлишкового охолодження і покриття росою, внаслідок чого виникає ризик інфікування яйця. А також самі страуси можуть пошкодити шкарлупу яйця, внаслідок чого його не можна буде використати на інкубацію.

Ємкості для перевезення яєць виготовлені з пенопласту і мають отвори для фіксації яєць. Їх покривають паперовими одноразовими серветками для запобігання інфікування шкарлупи.

Після доставки ще теплих яєць в інкубаційну залу вони подлежать фумігації. Фумігацію проводять парами формальдегіду і перманганату калію в спеціальній камері, яка знаходиться в фумігаційній кімнаті. Час фумігації кожної партії яєць - 20-30 хвилин. Після чого приміщення ретельно вентилюється.

В подальшому після проведення фумігації, яйця не відкладно відправляють на зберігання в місце з температурою - 15-20°С і відносною вологістю повітря 75-80%, мінімум на 2 доби і максимум на 9 діб.

2) Інкубація яєць.

Інкубаційний період страусиних яєць триває 42 доби. Інкубація відбувається при температурі 36°С - в проміжку від 36,1°С до 36,9°С. Приблизна відносна вологість - 20%.

Під час інкубації кожне яйце усвоє приблизно 36 л кисню. Це означає, що кожну добу через інкубатор необхідно забезпечити проходження приблизно 240 л свіжого повітря.

На 10-14 добу необхідно провести овоскопію (рис. 5) яєць з метою установлення ступеню розвитку ембріону. Ця процедура відбувається в затемненному приміщенні за допомогою спеціально обладнанного овоскопу. За її результатами на шкарлупі за допомогою олівця наносять контур повітряної камери (пуги). Наступну овоскопію проводять перед їх переміщенням яєць у камеру для виведення птенців (хетчер).Це відбувається в момент, коли птенець розірвав підшкарлупну оболонку і наблизився до повітряної камери.

Всі не запліднені або з мертвими ембріонами яйця слід видалити із інкубатора, провести їх вскриття в спеціально обладнаному приміщенні і, в випадку необхідності, відправити в діагностичну лабораторію.

3) Виведення птенців.

Камера для виведення повинна знаходитися за межами інкубаційної зали і обладнана окремою вентиляційною системою. За добу до планового переміщення яєць в камеру для виведення птенців регулюють температуру і вологість в агрегаті, щоб ці показники досягли потрібних величин.

Переміщення яєць відбувається терміново після розриву птенцем підшкарлупної оболонки і його наближення до повітряносної камери. Після цього чекають разлому птенцями шкарлупи і їх вихлду назовні. На це необхідно приблизно 24 години. Але яйця, які не розкриваються напротязі 24 годин, можуть бути відкрити з максимальною обережністю з боку повітряносної камери для проведення огляду птенця.

Як можна скоріше, після виведення птенцям присвоюють особистий номер, який наносять на стрічку, закріплену на нозі або шиї (звичайно, це стрічка на липучках) або проводять введення мікрочіпу в ділянці м'язів шиї.

Після виведення птенців можуть залишити в камері для виведення, або їх забирають і поміщають в окреме обігріваєме приміщення з температурою повітря 33-35°С для просушування. Цей період триває з моменту виходу птенців із яєць і до того часу, поки вони не навчаться стояти і ходити. Звичайно це відбувається через 24-48 годин після їх появлення на світ.

4) Вирощування птенців.

Приміщення для вирощування молодняка (брудер) повинно бути обладнане вентиляційною системою і вигульними майданчиками, виключаючи при цьому можливість протягів, а також бути обладнаним системою опалювання, такою, наприклад, як „теплі поли”. Добрим джерелом тепла також є лампи інфрачервоного освітлення.

Птенців розміщують із розрахунку 2,5 х 1м на кожні 10 птенців. Для птенців у віці більше 42 діб мінімальна спальна площа становить 0,1мІ/голову, площа для вигула - 1мІ.

У брудері підтримується температура +35°С напротязі першого тижня, після чого поступово знижується на 2-3°С кожен тиждень.

Рівень вологості не повинен бути вище ніж 60%. Вентиляційні отвори розміщують з кожної сторони брудерної кімнати, виключаючи тим самим можливість надлишкового підвищення температури, вологості і рівня аміака в повітрі і забезпечити відповідний рівень кисню.

Годівниці повинні мати вільний доступ і розміщуватись на певній відстані одна від іншої. Місця навколо поїлок підтримуються у сухому стані. Спеціальні проходи дозволяють робочим приносити корм не пересікаючи приміщення.

Постачання води для напування забезпечують 3 рази на добу, а також дуже корисно збагачувати її мультівітамінним комплексом.

Здатність страусів перетравлювати клітковину можна порівняти лише з таковою у жуйних тварин. Також, як у жуйних тварин, ця здатність основана на бактеріальній ферментації, кінцеві продукти якої - леткі жирні кислоти, які служать джерелом енергії для страусів. Цей процес локалізований у сліпих кишках і товстому кишечнику (ободова кишка).

У молодих страусів здатність перетравлювати клітковину розвивається поступово з часом.

Годівлю птенців починають з передстартового раціону, який має підвищену енергетичну цінність і містить 50% зерна, 20% білка.

До місячного віку харчотравна система птенців по здатності перетравлювання клітковини не відрізняється від харчотравної системи інших птахів. Але вже в віці 6 тижнів здатність перетравлювання клітковини підвищується в 4 рази, а в 10 тижневому - наближується до максимальної. Ефективність перетравлювання клітковини залежить не лише від вікового розвитку харчотравної системи, але й від розвитку кишкової мікрофлори.

З 8-го по 16-й тижні птенців годують стартовим раціоном (45% -зерна, 18% - білка). До основоного раціону додають подрібнену люцерну.

3.3 Результати власних досліджень

В АТЗТ «Агро-Союз» основними причинами смертності молодняку страусів є проблеми, які пов'язані з кінцівками (травмування, нестача мінеральних речовин в кормах і воді, генетичний аспект) і захворюваннями верхніх дихальних шляхів (низька температура, погана вентиляція в приміщенні, запиленість і загазованість).

Найбільш розповсюдженими захворюваннями виявились:

1. Фібринозний аероцистит.

Це захворювання було відмічено серед молодняку страусів віком від 2 до 4 місяців. Серед досліджених виявили групу птахів кількістю 36 голів, які хворіють на захворювання - фібринозний аероцистит. З яких 26 голів - віком від 2 до 3 місяців, а 10 голів 4 місячного віку.

Таким чином, у відсотковому відношенні маємо такий результат: серед поголів'я птахів 2-3 місячного віку від загальної кількості птахів - 150 голів, захворіло 26 голів, тобто 17,3%. А серед поголів'я птахів 4 місячного віку, з загальною кількістю 150 голів захворіло 10 голів, тобто 6,7%.

При проведенні клінічного огляду спрямували увагу на кашель серед деяких птенців. Птиця млява, пригнічена, апетит знижений. Поступово втрачає вгодованість. Пір'я тьмяне. Температура тіла в межах фізіологічної норми, дихання прискорене - до 60 дихальних рухів за хвилину ( при фізіологічній нормі 20-30 дихальних рухів за хвилину). Частота серцевих скорочень підвищена - 130 серцевих поштовхів за хвилину (при нормі - 80-100).

При проведенні аускультації повітряносних мішків і легень виявляємо шум крепітації у фазу вдоху, який виникає внаслідок відкладення фібрину на слизовій оболонці стінок повітряносних мішків.

В приміщенні, особливо під час проведення клінічного огляду вранці, відчувається підвищена концентрація аміаку, а також запиленість.

Через деякий час пало 10 голів страусів з найбільш виразними клінічними ознаками фібринозного аероциститу.

Для лікування застосовуємо:

1. Необхідно налагодити систему вентиляції в приміщенні і своєчасну заміну підстилки.

2. Специфічна терапія.

«Ерітровет» - (виробник Польша, Тархомін, «Польфа») - препарат у вигляді порошку у флаконах по 100г. Цей препарат є антибіотиком групи макролідів. Застосовується при респіраторних захворюваннях птахів аерозольно, з розрахунку 200мкг/1мі.

26 страусам

Rp.: “Erythroveti” - 100,0

D.S. Аерозольно, з розрахунку 200мкг/1мі .

Напротязі 7 діб.

3. Загальностимулююча терапія.

1)«Ізамбен» (виробництво - Україна, «Фармак») - препарат у вигляді порошку, розфасован по 5кг, добре розчиняється у воді. Є імуностимулятором, посилює фагоцитарну активність лейкоцитів, лізоциму та інших факторів неспецифічної резистентності.

Застосовуємо внутрішньо, попередньо розчинивши в воді для напування із розрахунку дози - 0,3 г на 1 голову.

26 страусам

Rp.: “Izambeni” - 70,0

D.S. Внутрішньо, попередньо розчинивши

в воді для напування. В дозі 0,3 г на голову.

Курс лікування 5 діб.

2) «Вітатон» (виробництво Україна, «Віта») - вітамінний препарат у вигляді преміксу у паперових мішках по 1кг. Застосовуємо внутрішньо, в дозі 1г на 1 кг комбікорму.

26 страусам

Rp.: “Vitatoni” - 1000,0

D.S. Внутрішньо, в дозі 1г на 1 кг комбікорму.

3) Аскорбінова кислота - вітамінний препарат у вигляді порошку. Застосовуємо внутрішньо, з питною водою. В дозі - 1г на голову.

26 страусам

Rp.: Aceti ascorbinici - 200,0

D.S. Внутрішньо, в дозі 1г на 1 голову, 2 рази на тиждень, напротязі 1 місяця.

Висновок.

Внаслідок проведеного лікування було відмічено, що через тиждень птиця почала почувати себе краще. Апетит відновився, птиця рухлива, активна. Ще через тиждень почала відновлюватись вгодованість.

Таким чином робимо висновок, що проведене лікування виявилось доцільним і ефективним.

2. Перозис.

При проведенні клінічного огляду молодняку страусів віком 2-6 місяців, виявили групу птахів кількістю 27 голів, які хворіють на захворювання - перозис.

У 21 голови хворого молодняку спостерігаємо кульгавість, болючість і дискомфорт при ході в ділянці гомілко-передплюсневого суглобу.

У 6 голів хворих птенців( 4 з яких 2-3 місячного віку, а 2 - 4 місячного віку) виявили малорухливість, відставання в рості і розвитку в порівнянні зі здоровими птахами. При огляді виявили деформацію пальців, порушення роботи зв'язкового апарата і вивернення гомілкової кістки, частіше правої кінцівки, приблизно на 40-90є вище гомілко-передплюсневого суглобу, внаслідок чого вивертається також і сама стопа. Такий поворот виникає спонтанно. В подальшому у цих птахів виникає вивих сухожилку гомілко-передплюсневого суглобу і, як наслідок, сухожилки кінцівок вискакують із виростка, що ,нажаль, не піддається лікуванню.

Таким чином, у відсотковому відношенні маємо такий результат: серед поголів'я птахів 2-3 місячного віку від загальної кількості птахів - 150 голів, захворіло 16 голів, тобто 10,7%. Серед поголів'я птахів 4 місячного віку, з загальною кількістю 150 голів захворіло 7 голів, тобто 4,7%. А серед поголів'я птахів 5-6 місячного віку, з загальною кількістю 100 голів захворіло 4 голови, тобто - 4%.

Частіше виникає ураження гомілко-передплюсневого суглобу, ніж стегно-гомілкового.

Лікування.

1. Додаємо до раціону марганець в дозі 100г на 1т комбікорму.

При цьому захворюванні лікування є малоефективним, краще за все робити профілактику.

Але групі птахів з початковими кліничними ознаками була проведена терапевтична допомога.

2. Препарат «Цамакс» - містить цеоліт, мікро- і макроелементи.

21 страусу

Rp.: «Zamaxi» - 5000,0

D.S. Внутрішньо, з кормом, в дозі 20г на 1 голову, напротязі 1 місяця.

3. Вітамін D3 (холекальциферол) - регулює метаболізм кальцію і фосфору, індукує глікогенез, активізує синтез нуклеїнових кислот.

21 страусу

Rp.: Solutio Vitamini D3 - 15000 OД

D.S. Внутрішньо, з кормом, в дозі 1200 ОД на 1 кг

корму, напротязі 2 тижнів.

Висновок.

Птахам з початковими кліничними ознаками надається терапевтична допомога: загольнопідтримуючі і вітамінні препарати, але, нажаль, в подальшому їх не можна використовувати для формування батьківського стада і при досягненні птахами забійного віку їх відправляють на забійний пункт.

Для проведення лікування в початковій стадії даного захворювання необхідна рання діагностика за даними біохімічного дослідження сироватки крові страусів.

Необхідно робити профілактику:

- додавати до раціону страусів цеоліт;

- додавати до раціону марганець;

- балансування раціонів за вмістом білка;

- вести контроль і вибракування особин з батьківського стада, від яких отримують молодняк з великим відсотком захворювання кінцівок;

- поїлки і годівниці розміщувати понад стінами, убирати з проходів всі можливі перешкоди, які заважають вільному пересуванню птахів.

3.Суглобова форма сечокислого діатезу (подагра).

У 15 страусів вікової групи 7-8 місяців (загальною кількістю поголів'я - 300 голів) при клінічному огляді виявили захворювання - суглобова форма сечокислого діатезу, таким чином відсоток захворюваності становить - 5%. Найчастіше у птахів уражуються суглоби пальців. У страусів найчастіше уражується третій (великий) палець стопи.

Уражені суглоби збільшені, тверді при пальпації, деформовані, з фіброзними помірно щільними потовщеннями або щільними вузлами.

Лікування.

1. В сонячну погоду забезпечуємо птахам моціон на вигульних майданчиках.

2. Додаємо до загального раціону високоякісне сіно люцерни або 1% люцернового борошна.

3.Вітамінотерапія.

1) «Вітурол» («Діовет») - вітамінний препарат у вигляді порошку, компоненти якого прискорюють видалення з організму продуктів метаболізму. Нормалізують видільну функцію нирок.

Застосовуємо в дозі 5г/ 1л води - 7 діб.

15 страусам

Rp.: «Vituroli» - 500,0

D.S. Внутрішньо, з водою, попередньо розчинивши препарат в воді для пиття із розрахунку 5г/1л води. Напротязі 7 діб.

2) Вітамін D3 (холекальциферол) - регулює метаболізм кальцію і фосфору, індукує глікогенез, активізує синтез нуклеїнових кислот.

15 страусам

Rp.: Solutio Vitamini D3 - 15000 OД

D.S. Внутрішньо, з кормом, в дозі 1500 ОД на 1кг корму, напротязі 2 тижнів.

3) «Цамакс» - препарат, який містить цеоліт, мікро- і макроелементи.

15 страусам

Rp.: «Zamaxi» - 5000,0

D.S. Внутрішньо, з кормом, в дозі 30г на 1 голову, напротязі 1 місяця.

Висновок.

Патологічні зміни в суглобах, внаслідок відкладення в них сечової кислоти, не зникають навіть після проведення лікування. Таким чином, робимо висновок, що дуже важливим є профілактика цього захворювання. А саме в сонячну погоду забезпечувати птахам моціон на вигульних майданчиках.

Обов'язково додавати до загального раціону високоякісне сіно люцерни або 1% люцернове борошно.

4.Гіповітаміноз вітаміну К.

У 17 страусів (тобто 11,3% від загальної кількості поголів'я) вікової групи 2-3 місячного віку при клінічному огляді виявили захворювання - гіповітаміноз вітаміну К.

На слизових оболонках, під шкірою, особливо крил, з'являються крововиливи. При випадковому травмуванні птахів виникає кровотеча, яка не зупиняється довгий час.

Лікування.

1. Вводимо до раціону високоякісне сіно люцерни, 1% люцернового борошна або 8-10% зеленої маси люцерни.

2. Збагачуємо комбікорм вітаміном К в розрахунку 3г/1т корму.

3. «Вікасол» (Україна, «Біостимулятор») - синтетичний водорозчинний вітамін К. Бере участь при утворенні протромбіну і проконвертину у печінці. Прискорює зсідання крові. Сприяє загоюванню ран. Виявляє антистресову дію, покращує ріст молодих тварин. Застосовуємо внутрішньо, в дозі 0,015 г на голову з водою для пиття, курс лікування - 7 діб.

17 страусам

Rp.: Vicasoli - 0,015

D.t.d. # 119

S. Внутрішньо, попередньо розчинивши в воді для пиття, в дозі 1 таблетка на голову, напротязі 7 діб.

4. Аскорбінова кислота - вітамінний препарат у вигляді порошку. Застосовуємо внутрішньо, з питною водою. В дозі - 1г на голову.

17 страусам

Rp.: Aceti ascorbinici - 140,0

D.S. Внутрішньо, в дозі 1г на 1 голову, 2 рази на тиждень, напротязі 1 місяця.

Висновок

Проведене лікування є доцільним, так як при огляді птахів покращення відмітилось через 8 діб. Крововиливи на слизових оболонках і під шкірою почали поступово зникати. При випадковому не значному травмуванні птахів не спостерігаємо надлишкової кровотечі.

Показники метаболічного профілю страусів господарства «Агро-Союз» за даними досліджуваної сироватки крові.

Метою даного фрагменту дипломної роботи було встановлення рівня показників клінічного метаболізму (аналізів) у сироватці крові страусів, які утримуються в господарстві «Агро-Союз» Дніпропетровської області.

Всього обстежено 15 голів молодняка у віці 1 рік. Із загальної кількості 150 голів, які утримуються в одному ангарі, що складає 10% від загальної кількості поголів'я у даному ангарі.

Для дослідження відбирали птахів без наявних клінічних ознак будь-якого з наступних терапевтичних захворювань, які найчастіше зустрічаються в даному господарстві :

- фібринозний аероцистит;

- перозис;

- подагра;

- гіповітаміноз вітаміну К.

Кров одержували з брахіальної вени - v. brachialis (матеріали і методи досліджень, розділ №3.2) у кількості 20 мл, після чого за загальними принципами одержували проби сироватки крові для проведення біохімічного аналізу (рис. 6 ). Гемолізовані зразки у роботу не брались.

У сироватці крові визначаємо рівень наступних аналітів :

- загальний білок;

- альбуміни;

- б1 , в, г - глобуліни;

- сечовина;

- сечова кислота;

- АлАТ;

- АсАТ;

- кальцій;

- фосфор;

- холестерол;

- хондроітинсульфати;

- лужний резерв.

Данні наведені у таблиці №10.

Таблиця 10

Показники метаболічного профілю страусів господарства «Агро-Союз» за даними досліджуваної сироватки крові.

Показник	Одиниця виміру	Дані літератури	Отримані дані	min-max
Загальний білок	г/л	37 - 45	42,3 1,34	35 - 48
альбуміни	%	53 - 65	63,7 1,85	51 - 69
б1	%	-	12,9 0,65	9,9 - 16,2
в	%	-	13,0 0,48	10,7 - 15,4
г	%	-	10,34 1,29	7,4 - 20,0
Сечовина	ммоль/л	0,5 - 0,8	0,95 0,10	0,8 - 1,20
Сечова кислота	ммоль/л	0,49	0,63 0,06	0,47 - 0,79
АлАТ	U/l	5,6 - 21,0	33,18 3,24	25,35 - 38,69
АсАТ	U/l	60,1 - 400,4	233,45 24,02	190,76 - 316,16
Кальцій (Са)	ммоль/л	2,5 - 4.6	3,17 0,09	2,75 - 3,60
Фосфор (Р)	ммоль/л	1,6 - 1,98	1,95 0,07	1,58 - 2,07
Холестерол	ммоль/л	2,8	2,71 0,39	1,55 - 3.60
Хондроітинсуль-фати	г/л	-	0,989 0,294	0,317 - 1,854
Лужний резерв	об. % СО2	-	53,0 4,3	45 - 63

При аналізі результатів досліджень, проведенні порівняння отриманих результатів з даними, які були знайдені в літературі, виявилося, що вміст загального білка (його ліміти) співпали з даними літератури.

Частка альбумінів складала від 51 - 69% вмісту загального білка (в середньому 63,7 1,85%, або 2,7г/дл. За даними літератури діапазон вмісту альбумінів складає 2,32 - 2,90г/дл).

Даних щодо вмісту окремих фракцій глобулінів виявити за даними літератури не вдалось.

За нашими даними вміст окремих фракцій коливався в близьких межах, за винятком г-глобулінів, бо їх діапазон складав 7,4 - 20,0% і помилка середньої була у 2 - 3 рази більшою, ніж для б1 і в-глобулінів. Цьому може бути два пояснення: або у страусів даної породи взагалі розбіг показників рівня імуноглобулінів великий і по-друге - птахи, які були відібрані для дослідження не мають однаковий вміст імуноглобулінів у зв'язку з якимись порушеннями обміну речовин.

Взагалі, співвідношення окремих фракцій незначно відрізняється від таких у ссавців, але вміст загального білку істотно нижчий, ніж у тварин.

Вміст сечовини у сироватці крові страусів був вищий у порівнянні з літературними даними, бо стандартні інтервали значень показника не перекривались (літературні дані - 0,5-0,8 ммоль/л, отримані дані - 0,8-1,2 ммоль/л). Це може бути зумовлене порушенням складу раціонів, у яких переважає білковий компонент, скоріше за все, це продукційна азотемія.

Вміст сечової кислоти яка, як відомо, у ссавців є кінцевим метаболітом обміну пуринів, а в птахів є кінцевим метаболітом обміну білків, також вищий у порівнянні з даними літератури. Нажаль, в літературі ми зустріли лише 1 показник, який був не у вигляді референтної або середньої статистичної норми. Він дорівнює 0,49ммоль/л. В наших дослідженнях діапазон значень складав 0,47 - 0,79ммоль/л (середнє значення 0,63 0,06). Таке мале значення середньої помилки середньої арифметичної величини 0,06 свідчить про високу достовірність одержаних нами даних. Тобто, дійсно у птахів, які утримувались в даному ангарі, був підвищений вміст сечової кислоти.

Слід нагадати, що 15 голів захворіли на сечокислий діатез. Можливо, підвищений вміст сечової кислоти у сироватці крові клінічно здорових страусів є показником до клінічного етапу спалаху сечокислого діатезу.

Взяв до уваги все вище згадане, ми звернули увагу на активність трансаміназ які, як відомо, частіше за все відображують стан паренхіми печінки у тварин. Виявилось, що у порівнянні з даними літератури, активність ферментів також була підвищена і стандартні інтервали не перекривалися (за даними літератури - 5,6 - 21,0 U/l, а за нашими даними - 25,35 - 38,69 U/l, в середньому 33,18 3,24 U/l). Не велике значення середньої помилки середньої арифметичної свідчить про високу достовірність одержаних результатів. Тому, слід признати, що у птахів був визначений синдром цитолізу, який віддзеркалює підвищену активність АЛТ.

В той же час можна стверджувати, що ці зміни, можливо, є тимчасовими і зачепляють паренхіму печінки в незначному ступені, оскільки активність АСТ у порівнянні з даними літератури не підвищена. І, навіть, трохи знижена, бо її верхня межа складає 316,16 U/l, а за даними літератури верхня межа активності АСТ становить 400,4 U/l.

Відомо, що у клітинах печінки (гепатоцитах) АСТ превалює у мітохондріях і не підвищений їх рівень у сироватці крові свідчить про відсутність глибоких деструктивних порушень гепатоцитів.

Привертає , взагалі, увагу висока активність АЛТ. Так, за даними літератури, максимальна активність АЛТ складає 21 U/l, а АСТ - 400,4 U/l. Тобто, активність АСТ майже у 20 разів більше за активність АЛТ. Нагадаємо, що у людини, собак, котів, свиней ці показники близькі за значеннями. Трохи подібна різниця спостерігається у коней і ВРХ. Це зумовлено великою м'язовою масою тварин даних видів. Бо АСТ є компонентом м'язової тканини і міститься не лише у мітохондріях, але й у цитоплазмі міоцитів. Вірогідно, у страусів має місце аналогічна ситуація і у м'язах птахів йде активний процес пере амінування, який каталізує АСТ.

Проте, як було сказано вище, показник трохи нижчий, ніж за даними літератури. Можливо, в умовах України, страуси не набирають такої маси, як у регіонах з яких вони походять. До того ж, як було сказано, у них спостерігаються метаболічні порушення обміну білків, про що свідчить підвищений вміст сечовини і сечової кислоти, а також порушення паренхіми печінки, про що свідчить посилений цитоліз гепатоцитів.

Показники мінерального обміну, вміст кальцію і фосфору, співпадають з даними літератури. Те ж стосується вмісту холестеролу, який є інтегральним показником обміну ліпідів.

Нажаль, в польових умовах, нам не вдалось установити вміст глюкози, бо для її дослідження і одержання об'єктивних даних, матеріал необхідно було доставити у лабораторію не більше ніж за 2 години, тому що в пробах йде інтенсивний процес гліколізу і вміст глюкози швидко зменшується.

Лужний резерв у страусів складав у середньому 53,0 4,3Об% СО2.

У якості показника органічного компоненту сполучної тканини ми досліджували у сироватці крові складову протеогліканів, а саме, загальні сироваткові хондроітинсульфати.

У людини цей показник в нормі складає 0,030 - 0,1г/л, у великої рогатої худоби і коней - 0,030 - 0,080г/л, у собак і котів - 0,150 - 0,200г/л. В літературі даних щодо вмісту, взагалі глікозаміногліканів, у сироватці крові страусів не знайшли.

Враховуючи, що одним із слабких місць цієї птиці є кінцівки, і особливо у змінених умовах утримання, ми вважали доцільним дослідити вміст хондроітинсульфатів у сироватці крові наших птахів.

Було встановлено, що з усіх вище згаданих аналітів, саме цей показник виявився найбільш варіабельним (діапазон значень 0,317 - 1,854г/л, середнє значення - 0,989 0,294г/л). Така велика середня помилка середньої арифметичної свідчить про не вірогідність ряду, про його велику гетерогенність. Ми вирішили розібратися у цій проблемі.

При повторному обстеженні цих птахів, ми з особливою увагою дослідили стан кінцівок птахів в умовах функціонального навантаження (пробіжка) і було виявлено, що у деяких птахів спостерігалась легка кульгавість, яка зникала при припиненні навантаження.

Ми зробили відповідні підрахунки і встановили, що із загальної групи 15 голів, у першій групі - 5 голів, вміст хондроітинсульфатів складав в середньому 0,326г/л. (ліміти 0,317 - 0,334г/л), ці птахи при навантаженні не проявляли кульгавість.

У другій групі - 7 голів страусів, які не виявляли ознак кульгавості, але при навантаженні відставали від птахів першої групи. В середньому, вміст хондроітинсульфатів у них встановив 0,897г/л, що в 2,75 рази більше ніж у першої групи.

У третій групі - 3 голови, виявилися ознаки кульгавості, птахи швидко втомилися і кульгавість проходила з часом, через 15 хвилин після припинення навантаження. Середній показник вмісту хондроітинсульфатів у них встановив 1,698г/л, діапазон - 1,542-1,854г/л, що в 5,2 рази вище ніж у першій групі, та у 1,9 рази вище ніж у другій групі.

Ці дані носять попередній характер і потребують підтвердження і подальших досліджень.

Проте, очевидно, що таке значне підвищення концентрації хондроітинсульфатів не може не привертати уваги, тим більше, що воно супроводжується кульгавістю при навантаженні.

Не можна виключати, що це може бути критерієм скритої форми перозису. Але явних клінічних ознак цього захворювання ми не виявили.

Через 1 тиждень після проведення функціонального навантаження, був проведений забій птахів з промисловою метою. Ми уважно обстежили стан внутрішніх органів. Виражених змін їх стану не встановили, крім змін кольору печінки на гліністий у 3 птахів, що може свідчити про гепатодистрофію, що в цілому відповідає одержаним нами біохімічним даним.

Таким чином, встановлена нами «модель диспансеризації страусів» на прикладі дослідження 10% від загальної кількості птахів, які утримуються в одному ангарі підтвердила, що обрані нами для нашої мети аналіти за їх рівнем, об'єктивно відобразили стан обміну речовин в організмі страусів.

Більшість з них співпадає з даними літератури щодо нормативних показників сироватки крові страусів: загальний білок, протеїнограмма, кальцій, фосфор, холестерол. Це також свідчить про методично правильно виконані біохімічні дослідження.

Але були встановлені і порушення деяких ланок білкового метаболізму, що проявляється не значною але достовірною продукційною азотемією, підвищенням вмісту сечової кислоти і активності АЛТ, що вказує на порушення стану печінки. Можливо, мала місце гепатодистрофія, але цей висновок потребує додаткових досліджень.

Вперше визначений вміст хондроітинсульфатів показав, що цей показник у страусів відрізняється значним кількісним розкидом, що на наш погляд, може бути зумовлено порушенням обміну органічної складової тканин кінцівок.

Результати свідчать, що вірогідність інтервалів для контрольної групи є значення 0,317 - 0,334г/л, а більш значне підвищення показника відображає початкові клінічні порушення стану кінцівок, що може бути початковими проявами перозису.

Таким чином, одержані результати в цьому фрагменті, свідчать про високу інформативність біохімічних показників при проведенні даного експериментального дослідження.

3.3.1 Характеристика господарства

АТЗТ «Агро-Союз» знаходиться в Дніпропетровській області, Синельниківському районі, с. Майське, почтовий індекс - 52511.

На відстані від обласного центру - 70км.

Показники виробничої діяльності:

- всього земельних угідь - 11569;

- в т.ч. с/г угідь - 11569;

- з них ріллі - 11094;

- луків і пасовищ - 474,68;

- водоймищ - 3,76.

Тваринництво.

1. Велика рогата худоба - голштинської породи.

- всього голів - 3342;

- в т.ч. корів - 1842;

- надій на корову - 8122.

2. Свині - крупної білої породи, ландрас, дюрок.

- всього голів - 20453;

- в т.ч. свиноматок - 1300;

- вихід поросят на 100 свиноматок - 102;

- середньодобовий приріст - 0,553кг.

3. Коні - українська верхова порода.

- всього голів - 22;

- в т.ч. кобил - 8.

4. Вівці - породи тексель, олбіс, прекос.

- всього голів - 100.

5. Страуси - породи чорний африканський.

- всього голів - 3000;

- в т.ч.:

1) батьківське стадо (племінні птахи) - 100;

2) батьківське стадо - 200;

3) ремонтний молодняк (з 7 місячного віку до 1 року) - 2200;

4) ремонтний молодняк (з 3місячного віку до 6 місяців) - 400 голів;

5) племінний молодняк (з 3місячного віку до 6 місяців) - 100 голів.

Основний напрямок: вирощування молодняка на м'ясо, а також реалізація таких цінних продуктів страусівництва, як шкіра і яйце. Яйце йде на інкубацию, а відбраковані - для харчових цілей, яєчна шкарлупа - для сувенирів і на підкормку фазанам. Загальне поголів'я страусів налічує 3000 тисячи голів. З них батьківське стадо становить 300 голів.

Територія страусиної ферми розміщена нижче житлового сектору, що відповідає нормативам. Рел'єф рівний. Грунт чорноземний, пористий, легко піддається самоочищенню, повітряпроникний, сухий, з низькою капілярністю.

Кожна виробнича зона обмежена зеленими насадженнями. Территорія, на якій знаходяться племінні птахи, огороджена високою (3м) сітковою огорожею.

Племінні птахи утримуються в 5 спеціальних ангарах, в кожному ангарі по 4 секції, в кожній секції по 1-2 родини із розрахунку на кожного самця по 3-4 самки.

Батьківське стадо утримується разом в ангарах по 30-50 голів в кожному - взимку, а влітку - родинами на спеціально розроблених вигульних майданчиках з доміками, в яких знаходиться гніздо.

Ремонтний молодняк утримується в ангарах на глибокій підстилці з соломи. В кожному ангарі по 300 голів. Також маються вигульні майданчики, для кожного ангару окремий.

Загальна кількість молодняку у брудері становить 400 голів. Молодняк розділений в залежності від вікової групи на 3 секції. В 1(молодняк 2-3 місячного віку) і 2 секціях (молодняк 4 місячного віку) по 150 голів, а в 3-й (молодняк 5-6 місячного віку) - 100 голів.

Обслуговуючий персонал забезпечує своєчасне напування і годівлю птахів 2 рази на добу.

Лікар ветеринарної медицини проводить огляд птахів два рази на добу, контролює відбраковку, стежить за своєчасним проведенням вакцинації, дегельмінтизації, діагностичних досліджень сироватки крові, дезинфекції. Ветеринарний фельдшер проводить згідно превентивної схеми аерозольну дезинфекцію в присутності птахів, контролює дотримання параметрів мікроклімату, проводить дезинфекцію поїлок , годівниць, кормових майданчиків згідно плану .

страус вирощування захворювання

3.3.2 Охорона праці і довкілля

В господарстві АТЗТ «Агро-Союз» організація охорони праці здійснюється згідно законам України «Про охорону праці», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» і чинним типовим положенням про службу охорони праці і службу пожежної безпеки.

Відповідальність за забезпечення відповідних умов праці на підприємстві несе його керівник. . В його обов'язки входить впровадження сучасних безпечних технологій та створення нешкідливих умов праці, що дозволяє запобігти виробничого травматизму і виникнення професійних захворювань.

На керівництво господарства покладається відповідальність за створення відповідних санітарно-гігієнічних умов праці, а також постійний контроль за дотриманням працівниками господарства відповідних інструкцій з охорони праці. Розробка інструкцій проводиться згідно з чинним законодавством на основі «Збірника примірних інструкцій з охорони праці для працівників під час виконання робіт у тваринництві», який було розроблено у 1999 році Українським науково-виробничим інженерним центром по охороні праці у сільському господарстві.

Координаційну роботу та організаційні заходи з охорони праці в господарстві проводить головний лікар ветеринарної медицини. В його обов'язки входить: організація та створення безпечних умов праці, планування заходів з техніки безпеки та виробничої санітарії, участь у розробці колективної угоди, контроль та перевірка дотримання правил техніки безпеки працівниками, проведення ввідних інструктажів та систематичних перевірок знань з питань охорони праці та пожежної безпеки, контроль видачі спецодягу та засобів індивідуального захисту, перевірка технічного стану обладнання, та заборона його експлуатації в разі невідповідності вимогам правил техніки безпеки, участь у розгляді випадків виробничого травматизму. Розслідування нещасних випадків проводиться комісійно, обов'язково за участю працівників територіального управління по нагляду за охороною праці згідно з «Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях» від 17 червня 1998 року №923.

Безпека праці залежить від дотримання працівниками правил техніки безпеки при експлуатації виробничого обладнання та його технічного стану. Працівники, які приймаються на роботу до господарства, обов'язково проходять первинний інструктаж, який знайомить майбутнього працівника із загальними положеннями та правилами техніки безпеки.

Первинний інструктаж працівників проводиться безпосередньо на робочому місці. Він включає роз'яснення основних вимог техніки безпеки при виконанні роботи, показ безпечних дій та перевірку засвоєної інформації.

Повторний інструктаж на робочому місці з працівниками проводиться 1 раз у півріччя.

В разі порушення працівниками інструкцій з охорони праці, а також після нещасних випадків, які призвели до травмування людей, проводиться позаплановий інструктаж.

Проведення інструктажів обов'язково реєструється у спеціальному журналі за підписами особи, яка інструктувалася, та особи, яка інструктувала.

Один раз на рік всі працівники господарства проходять медичний огляд у поліклінічних установах м. Дніпропетровська за місцем реєстрації, з обов'язковим проходженням флюорографії, що фіксується у особових медичних книжках.

Враховуючи сучасні умови ведення тваринництва, необхідно враховувати вірогідність забруднення навколишнього середовища. У зв'язку з цим не дозволяється введення в дію підприємств, на яких не забезпечено у повному обсязі додержання всіх екологічних вимог.

Діяльність АТЗТ «Агро-Союз» стосовно захисту навколишнього середовища від забруднення регламентується Законом України «Про охорону навколишнього середовища», санітарними правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами, санітарними правилами по охороні атмосферного повітря населених пунктів та іншими нормативними документами.

3.4 Обговорення результатів власних досліджень

Велика зацікавленість до страусів пояснюється економічною прибутковістю цієї галуззі птахівництва. Таким чином, на 1 кг приросту живої ваги потрібно лише 3-4 кормові одиниці, тоді як в традиційному тваринництві - 8-10. Страусів цінують, перш за все, за їх м'ясо, яке являється виключно ніжним, містить холестерину значно менше, ніж яловичина чи свинина, тобто має дієтичні якості і характеризується екологічним виробництвом.

Ця тема є дуже актуальною, тому що в Україні це досить новий вид птахівництва і, нажаль, ще мало інформації щодо захворювань і показників метаболічного профілю страусів в умовах нашої країни.

В господарстві АТЗТ «Агро-Союз» серед молодняку страусів до 1- річного віку найчастіше зустрічаються наступні захворювання:

1. Фібринозний аероцистит.

Це захворювання було відмічено серед молодняку страусів віком від 2 до 4 місяців. Серед досліджених виявили групу птахів кількістю 36 голів, які хворіють на захворювання - фібринозний аероцистит. З яких 26 голів - віком від 2 до 3 місяців, а 10 голів 4 місячного віку.

Таким чином, у відсотковому відношенні маємо такий результат: серед поголів'я птахів 2-3 місячного віку від загальної кількості птахів - 150 голів, захворіло 26 голів, тобто 17,3%. А серед поголів'я птахів 4 місячного віку, з загальною кількістю 150 голів захворіло 10 голів, тобто 6,7%.

При проведенні клінічного огляду спрямували увагу на кашель серед деяких птенців. Птиця млява, пригнічена, апетит знижений. Поступово втрачає вгодованість. Пір'я тьмяне. Температура тіла в межах фізіологічної норми, дихання прискорене - до 60 дихальних рухів за хвилину ( при фізіологічній нормі 20-30 дихальних рухів за хвилину). Частота серцевих скорочень підвищена - 130 серцевих поштовхів за хвилину (при нормі - 80-100).

При проведенні аускультації повітряносних мішків і легень виявляємо шум крепітації у фазу вдоху, який виникає внаслідок відкладення фібрину на слизовій оболонці стінок повітряносних мішків.

Кількість птахів, яка пала внаслідок захворювання - 10 голів.

Внаслідок проведеного лікування було відмічено, що через тиждень птиця почала почувати себе краще. Апетит відновився, птиця рухлива, активна. Ще через тиждень почала відновлюватись вгодованість.

Таким чином робимо висновок, що проведене лікування виявилось доцільним і ефективним.

2.Перозис.

При проведенні клінічного огляду молодняку страусів віком 2-6 місяців, виявили групу птахів кількістю 27 голів, які хворіють на захворювання - перозис.

У 21 голови хворого молодняку спостерігаємо кульгавість, болючість і дискомфорт при ході в ділянці гомілко-передплюсневого суглобу.

У 6 голів хворих птенців( 4 з яких 2-3 місячного віку, а 2 - 4 місячного віку) виявили малорухливість, відставання в рості і розвитку в порівнянні зі здоровими птахами. При огляді виявили деформацію пальців, порушення роботи зв'язкового апарата і вивернення гомілкової кістки, частіше правої кінцівки, приблизно на 40-90є вище гомілко-передплюсневого суглобу, внаслідок чого вивертається також і сама стопа. Такий поворот виникає спонтанно. В подальшому у цих птахів виникає вивих сухожилку гомілко-передплюсневого суглобу і, як наслідок, сухожилки кінцівок вискакують із виростка, що ,нажаль, не піддається лікуванню.

Таким чином, у відсотковому відношенні маємо такий результат: серед поголів'я птахів 2-3 місячного віку від загальної кількості птахів - 150 голів, захворіло 16 голів, тобто 10,7%. Серед поголів'я птахів 4 місячного віку, з загальною кількістю 150 голів захворіло 7 голів, тобто 4,7%. А серед поголів'я птахів 5-6 місячного віку, з загальною кількістю 100 голів захворіло 4 голови, тобто - 4%.

Частіше виникає ураження гомілко-передплюсневого суглобу, ніж стегно-гомілкового.

Птахам з початковими кліничними ознаками надавалась терапевтична допомога: загольнопідтримуючі і вітамінні препарати, але, нажаль, в подальшому цих птахів не можна використовувати для формування батьківського стада і при досягненні птахами забійного віку їх відправляють на забійний пункт.

Для проведення лікування в початковій стадії даного захворювання необхідна рання діагностика за даними біохімічного дослідження сироватки крові страусів.

Необхідно робити профілактику:

- додавати до раціону страусів цеоліт;

- додавати до раціону марганець;

- балансування раціонів за вмістом білка;

- вести контроль і вибракування особин з батьківського стада, від яких отримують молодняк з великим відсотком захворювання кінцівок;

- поїлки і годівниці розміщувати понад стінами, убирати з проходів всі можливі перешкоди, які заважають вільному пересуванню птахів.

3.Суглобова форма сечокислого діатезу (подагра).

У 15 страусів вікової групи 7-8 місяців (загальною кількістю поголів'я - 300 голів) при клінічному огляді виявили захворювання - суглобова форма сечокислого діатезу, таким чином відсоток захворюваності становить - 5%. Найчастіше у птахів уражуються суглоби пальців. У страусів найчастіше уражується третій (великий) палець стопи.

Уражені суглоби збільшені, тверді при пальпації, деформовані, з фіброзними помірно щільними потовщеннями або щільними вузлами.

Патологічні зміни в суглобах, внаслідок відкладення в них сечової кислоти, не зникають навіть після проведення лікування. Таким чином, робимо висновок, що дуже важливим є профілактика цього захворювання. А саме в сонячну погоду забезпечувати птахам моціон на вигульних майданчиках. Обов'язково додавати до загального раціону високоякісне сіно люцерни або 1% люцернове борошно.

4.Гіповітаміноз вітаміну К.

У 17 страусів (тобто 11,3% від загальної кількості поголів'я) вікової групи 2-3 місячного віку при клінічному огляді виявили захворювання - гіповітаміноз вітаміну К.

На слизових оболонках, під шкірою, особливо крил, з'являються крововиливи. При випадковому травмуванні птахів виникає кровотеча, яка не зупиняється довгий час.

Проведене лікування виявилось доцільним, так як при наступному огляді птахів покращення відмітилось через 8 діб. Крововиливи на слизових оболонках і під шкірою почали поступово зникати. При випадковому не значному травмуванні птахів не спостерігаємо надлишкової кровотечі.

Таким чином, найбільш розповсюдженими виявились захворювання птахів на фібринозний аероцистит і перозис.

Захворювання птахів на фібринозний аероцистит, що становить 36 голів, або 12% від загальної кількості (300 голів) досліджуваної групи птахів 2-4 місячного віку. Кількість загиблих птахів, від захворівших, становить 10 голів, або 27,8%.

Захворювання птахів на перозис, що становить 27 голів, або 6,75% від загальної кількості (400 голів) досліджуваної групи птахів 2-6 місячного віку. Кількість загиблих птахів, від захворівших, становить 6 голів, або 22,3%.

Згідно поставленому завданню, вдалось вивчити стан проблеми за даними літератури на базі АТЗТ «Агро-Союз», департамент «Страусівництво». Засвоїти клінічні методи обстеження страусів, методику одержання проб крові. Виявити наявність найбільш розповсюджених внутрішніх незаразних захворювань страусів у даному господарстві. Проводити клінічний огляд здорової та хворої птиці, біохімічне дослідження проб сироватки крові від страусів. Здійснити лікування птахів і оцінити його ефективність. Виконати біохімічне дослідження сироватки крові від клінічно здорових страусів для встановлення їх метаболічного профілю в нормі.

4. Висновки і пропозиції виробництву

Висновки

1. В умовах господарства АТЗТ «Агро-Союз» найбільш розповсюдженими внутрішніми незаразними захворюваннями страусів є :

- фібринозний аероцистит;

- перозис;

- сечокислий діатез;

- гіповітаміноз вітаміну К.

2. Методика клінічного обстеження страусів включає:

- огляд;

- пальпацію;

- аускультацію;

- термометрію.

Методика взяття крові проводиться з брахіальної вени - v. brachialis, яка разом з базілярною веною - v. basilica проходить по поверхні передньої вентральної плоскості, в частині, близької до крила. А також з крилової вени або ліктьової (ulnar vein), яка традиційно використовується для взяття з неї крові у птахів.

3. Основні клінічні симптоми і методи лікування найбільш розповсюджених внутрішніх незаразних хвороб птахів.

1) Фібринозний аероцистит - птиця млява, пригнічена, апетит знижений, кашель. Поступово втрачає вгодованість. При проведенні аускультації повітряносних мішків і легень виявляємо шум крепітації у фазу вдоху, який виникає внаслідок відкладення фібрину на слизовій оболонці стінок повітряносних мішків.

Для лікування застосовували:

- «Ерітровет» - (виробник Польша, Тархомін, «Польфа») - препарат у вигляді порошку у флаконах по 100г. Цей препарат є антибіотиком групи макролідів. Застосовується при респіраторних захворюваннях птахів аерозольно, з розрахунку 200мкг/1мі.

- «Ізамбен» (виробництво - Україна, «Фармак») - препарат у вигляді порошку, розфасован по 5кг, добре розчиняється у воді. Є імуностимулятором, посилює фагоцитарну активність лейкоцитів, лізоциму та інших факторів неспецифічної резистентності.

Застосовуємо внутрішньо, попередньо розчинивши в воді для напування із розрахунку дози - 0,3 г на 1 голову.

- «Вітатон» (виробництво Україна, «Віта») - вітамінний препарат у вигляді преміксу у паперових мішках по 1кг. Застосовуємо внутрішньо, в дозі 1г на 1 кг комбікорму.

- Аскорбінова кислота - вітамінний препарат у вигляді порошку. Застосовуємо внутрішньо, з питною водою. В дозі - 1г на голову.

Внаслідок проведеного лікування було відмічено, що через тиждень птиця почала почувати себе краще. Апетит відновився, птиця рухлива, активна. Ще через тиждень почала відновлюватись вгодованість.

Таким чином робимо висновок, що проведене лікування виявилось доцільним і ефективним.

2) Перозис - у хворого молодняку спостерігали кульгавість, болючість і дискомфорт при ході в ділянці гомілко-передплюсневого суглобу.При огляді виявили деформацію пальців, порушення роботи зв'язкового апарата і вивернення гомілкової кістки, частіше правої кінцівки, приблизно на 40-90є вище гомілко-передплюсневого суглобу, внаслідок чого вивертається також і сама стопа. Такий поворот виникає спонтанно. В подальшому у цих птахів виникає вивих сухожилку гомілко-передплюсневого суглобу і, як наслідок, сухожилки кінцівок вискакують із виростка, що ,нажаль, не піддається лікуванню.

Лікування.

1) Додаємо до раціону марганець в дозі 100г на 1т комбікорму.

2) Препарат «Цамакс» - містить цеоліт, мікро- і макроелементи.

3) Вітамін D3 (холекальциферол) - регулює метаболізм кальцію і фосфору, індукує глікогенез, активізує синтез нуклеїнових кислот. Внутрішньо, з кормом, в дозі 1200 ОД на 1 кг корму, напротязі 2 тижнів.

Птахам з початковими кліничними ознаками надавалась терапевтична допомога: загольнопідтримуючі і вітамінні препарати, але, нажаль, в подальшому цих птахів не можна використовувати для формування батьківського стада і при досягненні птахами забійного віку їх відправляють на забійний пункт.

Для проведення лікування в початковій стадії даного захворювання необхідна рання діагностика за даними біохімічного дослідження сироватки крові страусів.

3) Суглобова форма сечокислого діатезу (подагра) - найчастіше у птахів уражуються суглоби пальців. У страусів найчастіше уражується третій (великий) палець стопи. Уражені суглоби збільшені, тверді при пальпації, деформовані, з фіброзними помірно щільними потовщеннями або щільними вузлами.

Лікування.

1) «Вітурол» («Діовет») - вітамінний препарат у вигляді порошку, компоненти якого прискорюють видалення з організму продуктів метаболізму. Нормалізують видільну функцію нирок.

Застосовуємо в дозі 5г/ 1л води - 7 діб.

2) Вітамін D3 (холекальциферол) - регулює метаболізм кальцію і фосфору, індукує глікогенез, активізує синтез нуклеїнових кислот. Внутрішньо, з кормом, в дозі 1500 ОД на 1кг корму, напротязі 2 тижнів.

3) «Цамакс» - препарат, який містить цеоліт, мікро- і макроелементи. Внутрішньо, з кормом, в дозі 30г на 1 голову, напротязі 1 місяця.

Патологічні зміни в суглобах, внаслідок відкладення в них сечової кислоти, не зникають навіть після проведення лікування. Таким чином, робимо висновок, що дуже важливим є профілактика цього захворювання.

4).Гіповітаміноз вітаміну К.

На слизових оболонках, під шкірою, особливо крил, з'являються крововиливи. При випадковому травмуванні птахів виникає кровотеча, яка не зупиняється довгий час.

Лікування.

1) «Вікасол» (Україна, «Біостимулятор») - синтетичний водорозчинний вітамін К. Бере участь при утворенні протромбіну і проконвертину у печінці. Прискорює зсідання крові. Сприяє загоюванню ран. Виявляє антистресову дію, покращує ріст молодих тварин. Застосовуємо внутрішньо, в дозі 0,015 г на голову з водою для пиття, курс лікування - 7 діб.

2) Аскорбінова кислота - вітамінний препарат у вигляді порошку. Застосовуємо внутрішньо, з питною водою. В дозі - 1г на голову, 2 рази на тиждень, напротязі 1 місяця.

Проведене лікування виявилось доцільним, так як при наступному огляді птахів покращення відмітилось через 8 діб. Крововиливи на слизових оболонках і під шкірою почали поступово зникати. При випадковому не значному травмуванні птахів не спостерігаємо надлишкової кровотечі.

2. Показниками метаболічного профілю сироватки крові здорових страусів є:

- загальний білок;

- альбуміни;

- б1 , в, г - глобуліни;

- сечовина;

- сечова кислота;

- АлАТ;

- АсАТ;

- кальцій;

- фосфор;

- холестерол;

- хондроітинсульфати;

- лужний резерв.

3. При перозисі у якості діагностичного тесту, що дозволяє діагностувати різні стадії захворювання, доцільно визначати вміст хондроітинсульфатів у сироватці крові. Для виконання методики потрібно 0,1мл сироватки, тому одержати краплину крові можна зі срединної метатарзальної вени (medial metatarsal vein), яка дуже часто використовується при масовому взятті невеликої кількості крові у великих птиць, таких як страус.

На доклінічному етапі захворювання, вміст хондроітинсульфатів дорівнює 0,897г/л. При початкових клінічних проявах - незначна кульгавість, а при виражених - кульгавість і вивернення кінцівки.

Рекомендації.

За даними нашої роботи доцільно розробити терапевтичну диспансеризацію страусів на основі клінічних досліджень (огляд, пальпація, аускультація, термометрія) та даних біохімічного аналізу сироватки крові із використанням наступних показників в якості контрольних значень діагностичних критеріїв: