Розробка інтенсивної технології вирощування ячменю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Виробничо-технологічна характеристика господарства

1.1 Коротка характеристика господарства

1.2 Матеріально-технічна база, техніко-економічні показники МТП

2. Технологічна частина

2.1 Агротехнічні вимоги до заданої операції

2.2 Аналітичний розрахунок агрегату

2.3 Визначення змінної продуктивності агрегату та погектарної витрати палива

3. Розрахункова частина

3.1 Складання і розрахунок технологічної карти

3.2 Визначення потреби в ПММ для виконання запланованого обсягу робіт

4. Організаційна частина

4.1 Вибір і обґрунтування способу руху МТА, підготовка поля до роботи

4.2 Підготовка агрегату до роботи

4.3 Організація роботи агрегату в полі. Контроль якості роботи

4.4 Охорона праці і навколишнього середовища

4.5 Розробка операційно - технологічної карти

5. Економічна частина

5.1 Визначення затрат праці на одиницю роботи

5.2 Визначення прямих експлуатаційних витрат на 1га операції

Висновки

Використана література

Вступ

Найважливішою умовою удосконалення сільськогосподарського виробництва підвищення життєвого рівня людей є прискорення науково - технічного прогресу, високоефективне використання виробничого потенціалу і зміцнення матеріально - технічної бази сільського господарства на основі подальшого розвитку механізації і автоматизації виробництва.

Основними напрямами прискорення темпів механізації виробничих процесів і ефективності сільськогосподарської техніки є:

- впровадження більш досконалої системи машин для вирощування і збирання сільськогосподарських культур;

- дальший розвиток нової техніки і енергозберігаючих інтенсивних технологій удосконалення конструкцій сільськогосподарської техніки;

- значне підвищення надійності сільськогосподарських машин і впровадження автоматичних пристроїв;

- розробки в удосконалення автоматизованих систем управління машинно - тракторним парком у господарствах.

Комплексна механізація має важливе значення у підвищенні ефективності використання сільськогосподарської техніки. Від того, як вміло і наполегливо у практичній діяльності будуть застосовуватися основи обслуговування МТП і передові способи організації робіт, залежить використання МТП.

1. Виробничо-технологічна характеристика господарства

1.1 Коротка характеристика господарства

Товариство з обмеженою відповідальністю „Довіра” Великобагачанського району Полтавської області створено 13 березня 2000 року шляхом реорганізації ССВ імені Леніна. Дане підприємство являється юридичною особою; форма власності - колективна.

Територія землекористування ТОВ „Довіра” знаходиться в центральній частині Великобагачанського району Полтавської області в центральному середньо зволоженому агрокліматичному районі з м'яким континентальним кліматом.

Як видно з таблиці 1.1 господарство об'єднує 13 населених пунктів. Центральна садиба розташована в районному центрі селищі Велика Багачка.

Таблиця 1.1 Наявність населених пунктів, виробничих об'єктів і трудових ресурсів в господарстві

Бригада	Населений пункт	Кількість дворів	Кількість працездатного населення	Виробничі об'єкти
Бригада 1 Бригада 2 Бригада 3	Бутова Долина Байрак Довгалівка	142 213 164	238 459 316	Олійниця, СТФ, Тракторна бригада №1 та ін. Ферма ВРХ, Тракторна бригада №2 та ін. Тракторна бригада №3.

Аналізуючи таблицю 1.2 ми бачимо, що на протязі останніх трьох років площа сільськогосподарських угідь і орної землі практично не змінилася. В 2004 році відбулося зменшення виробництва продукції рослинництва, але виробництво тваринництва - зросло. Завдяки сприятливим кліматичним умовам і раціональному господарюванню в 2005 році відбувся ріст валового виробництва рослинництва і тваринництва.

Таблиця 1.2 Виробничі показники господарства

Показники	Роки
	2003	2004	2005
1	2	3	4
Площа с.г. угідь, га	4296	4296	4296
в т. ч. орної, га	3828	3826	3826
Валове виробництво, т:
зерна	3834	2386	4255
кукурудзи	586	622	733
цукрових буряків	48282	28744	46286
картоплі	162	-	81
Вироблено на 100 га с.г. угідь, ц :
молока	2199	2214	2187
м'яса	1276	1294	1315
валової продукції, тис. грн.	20,57	19,44	21,04
Середньорічна кількість працюючих, чол.	374	311	321
Фондоозброєність, грн/га	2456,41	2200,55	2101,43
Припадає на одного працюючого:
с.г. угідь, га	11,49	13,81	13,38
в. т. ч. орної землі, га	10,24	12,30	11,92

Ґрунтовий покрив господарства відзначається різноманітністю: ґрунти легкого механічного складу - чорноземи, вилуговані, супіщані, лугочорноземні солонцюваті грунти, лукоболотні і болотні засолені грунти. За даними матеріалів обстеження ґрунтів виявлено 61 ґрунтову підзону. Кліматичні умови в цілому по кількості тепла, вологи і родючості ґрунту сприяють вирощуванню всіх районованих с.г. культур. Деякі особливості клімату потребують суворого дотримання сього комплексу агротехнічних засобів по нагромадженню і зберігання вологи в ґрунті, захисту його від ерозії.

При цьому до виробничого відділення ставляться особливі вимоги по організації виробництва з застосуванням передових технологій прогресивних форм організації праці.

Середня температура повітря становить 6,6С. Найбільш холодний місяць - січень ( -6,9-7,0 С) , теплий - липень (20,6-21С). Абсолютний максимум +38 С , абсолютний мінімум -27С. Коливання середніх температур за рік складає 27,5 - 28С. В окремі роки температура повітря значно відхиляється від приведених величин. Абсолютний мінімум відмічений в січні-лютому і досягає 24-27 С нижче нуля, що вказує на можливі випадки вимерзання озимої пшениці, конюшини та деяких плодових дерев в садах. Велику шкоду приносять морози в малосніжні зими, коли можливе промерзання ґрунту на глибину вузла кущування озимих (критична температура - 18-20С), але такі низькі температури спостерігаються рідко. Висока температура літом часто приводить до підгоряння деяких с.-г. культур (гречки, кукурудзи) в період цвітіння, особливо на ґрунтах легкого механічного складу з глибоким рівнем ґрунтових вод. Приморозки приносять шкоду овочевим культурам, розташованих в знижених місцях, а також можуть зашкодити садам в період цвітіння.

Не рівномірно розповсюджуються опади по сезонам року. Зими малосніжні, найвища висота сніжного покриву - 8см., найбільша 48см. В зимові місяці спостерігається відлига у вигляді дощу. Це приводить до створення льодяної кірки, а вона інколи до загибелі озимих культур та багаторічних трав. Промерзання ґрунту досягає 68 см.

ТОВ „Довіра” спеціалізується на вирощуванні товарної свинини з розвинутим виробництвом молока та цукрових буряків.

Не останнє місце в спеціалізації господарства на даний час займає рослинництво. Для того, щоб проаналізувати діяльність цієї галузі розглянемо, насамперед склад і структуру землі у використанні господарства по таблиці 1.3

Таблиця 1.3 Земельний фонд і його використання

Складові земельного фонду	Площа га	% до заг. площі	% до складу с.-г. угідь
Загальна земельна площа Всього с.-г. угідь Із них рілля сінокоси пасовища Площа лісу Ставки та водоймища	4118,1 2746,7 2331,5 255,2 146 147,3 70,6	100 66,7 56,6 6,2 3,5 3,6 1,7	-- 100 84,9 9,3 5,3

Потрібно відзначити, що в склад земельної площі ще входять площі населених пунктів та сітка доріг, які в таблиці не вказані. В зв`язку з постійною потребою працівників в житлі, загальна площа та площа ріллі частково продається під присадибні ділянки, огороди і забудівлю. Площа ріллі на 2003 рік становила 2331,5 га., що відповідає 56% від площі загальної земельної ділянки.

Також в господарстві є в наявності сінокоси - 62%, пасовища - 3,5%, ліси - 3,6% і ставки - 1,7% від загальної земельної площі.

Використання ріллі в господарстві в цілому аналізуємо по таблиці 1.4, з якої видно, що найбільша земельна площа належить зерновим, так у 2004 році їх площа становила 976 га. в 2005 році збільшилась на 146 га і становить1140 га.

Таблиця 1.4 Структура посівних площ господарства, га

Назва культури	2004	2005
1	2	3
Всього зернових і зернобобових в т.ч. озимі зернові з них пшениця жито ярі зернові без кукурудзи з них пшениця ячмінь овес просо гречка горох кукурудза на зерно Ріпак Цукровий буряк Соняшник на зерно Картопля Овочі відкритого грунту Багаторічні трави в тому числі на сіно на зелений корм сінаж і трав`яне борошно Однорічні трави В т.ч. на сінаж, зелений корм і трав`яне борошно Кукурудза на силос і зелений корм	976 410 330 80 316 15 245 26 15 15 190 60 10 250 290 10 15 450 180 270 193 141 269	1140 388 318 70 282 27 180 15 15 45 134 336 -- 265 204 3 20 555 151 404 120 78 179

Потрібно відмітити, що на 2005 рік площа зернових запланована 1103 га. Зменшення відбулось за рахунок зменшення, або повної відмови від вирощування таких низьковрожайних культур, як пшениця яра, гречка, та деяких інших ярих культур в тому числі і ячмінь, площа якого по рокам становила 245га. в 2004-му, 180га. в 2005-му і заплановано 148 га. В цей же час площа високоврожайних озимих зернових запланована на 100 га. більша ніж вирощувалось у 2004 році. Вона становить 488 га.

Площа цукрового буряку залишилась майже не змінною і становить 250 га. в 2003 році та запланованому, а в 2003 році 256 га. Площа багаторічних та однорічних трав значно зменшилась в запланованому році в зв`язку з потребою землі під основні культури. Так площа багаторічних трав в 2005 році запланована 370 га., що на 185 га. менше ніж у 2003р., однорічних - 62 га., цифра зменшилась майже в два рази у порівнянні з 2004 роком.

Розглянувши дану таблицю можна відзначити, що найбільша частина землі зайнята під зерновими та цукровим буряком.

Наступний важливий показник, що впливає на виробництво валової продукції, це врожайність.

Проаналізуємо врожайність вирощування в господарстві культур за три роки по фактичних показниках. Аналіз проводимо по таблиці 1.5

Таблиця 1.5 Урожайність с.-г. культур, т/га

Назва культури		Роки
	2003	2004	2005
Всього зернових в т.ч. озимі зернові з них пшениця жито ярі зернові з них пшениця ячмінь овес просо гречка Горох Кукурудза на зерно Ріпак Цукровий буряк Соняшник на зерно Картопля Овочі відкритого грунту Багаторічні трави в т.ч. на сіно на сінаж Однорічні трави в т. ч. на сіно на сінаж Кукурудза на силос	3,3 4,4 5 3,7 2,4 2,1 3,3 2,8 2,7 1,7 1,9 5,2 0,9 14,2 1,4 4,7 0,2 4,8 14,2 5,2 17,4 10,4	2,7 4 4,5 3,3 2,2 2,0 2,7 2,5 2,3 1,3 1,7 4,8 1,6 8,1 1,0 4,7 0,1 3,4 15,2 4,0 12,8 9,4	3,5 4,5 4,6 4,3 2,5 - 3,1 2,5 2,5 1,6 1,4 4,3 - 11,0 0,9 1,4 0,3 3,4 10,4 - 8,9 11,8

З таблиці видно, що найбільша врожайність зернових 2,7 т/га була в 2004 році, що менше ніж у 2003 р. на 0,6 т/га та ніж у 2005 р. на 0,8 т/га. На це вплинула малосніжна зима, що привело до вимерзання озимих та мала кількість вологи влітку. Урожайність цукрового буряка в 2003 році становить 14,2 т/га в 2004 - 8,1т/га та в 2005 році 11,0 т/га, спостерігається спадання врожайності за рахунок неякісного насіння нестачі техніки, паливо-мастильних матеріалів.

1.2 Матеріально-технічна база, техніко-економічні показники МТП

Рівень механізованих робіт також відображає забезпеченість господарства

Аналіз наявності тракторів за три попередні роки, а також основних показників їх використання здійснюється по таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 Показники складу і використання тракторів

Перелік показників	Роки
	2003	2004	2005
Кількість тракторів по марках: Гусеничні трактори: Т-170 Т-150 ДТ-75Н ДТ-75М Т-70С Колісні трактори: К-700А К-701 Т-150К МТЗ-82 МТЗ-80 ЮМЗ-6Л Т-40АН Т-25А Т-16М Бульдозери: ДТ-75 Д-600 Т-130 Кількість умовних тракторів : Всього на 1000 га орної землі На 1000 га с.-г. угідь Виробіток на один умовний трактор Питома вага тракторів: Гусеничних Колісних Витрата палива на 1 ум.ет. трактор, кг	89 35 1 10 9 6 9 43 2 1 8 3 9 9 4 4 3 6 4 2 89 38 32,3 1121 44,9 55,1 3065	83 34 1 10 9 5 9 40 2 1 6 3 9 9 3 4 3 3 2 1 85,2 36,2 31 1183 45,9 54,1 3077	77 28 1 9 6 5 7 40 2 1 6 3 9 9 3 4 3 3 2 1 79,9 34,3 29,1 1215 41,2 58,8 3081

Кількість тракторів поступово зменшується, так як старі трактори виходять з ладу і списуються, а нові не закуповуються через нестачу коштів.

В 2003 кількість тракторів становила 89 шт., в 2004р. - 83 шт. і в 2005р.- 77штук.

Головним чином зменшилась кількість гусеничних тракторів на долю яких припадають найбільші енергомістких операцій. Їх кількість з 2003 по 2005 зменшилась на 7 тракторів. Кількість колісних тракторів в цілому зменшилась на 3 шт. Зменшилась кількість бульдозерів та екскаваторів.

Кількість умовних тракторів в розрахунку на 1000 га ріллі та с.-г. угідь також зменшилась на протязі останніх років. Виробіток на один умовний трактор по рокам становить в 2003р. -1121, в 2004р.- 1183, і в 2005р. -1121 ум. ет. га. Збільшення виробітку на один умовний трактор по рокам відбувається через зменшення загальної кількості тракторів.

Процентне відношення гусеничних тракторів до колісних становить 44,9 на 55,1 відповідно в 2003 році 45,9 на 54,1%, в 2004р. і в 2005 році 41,2% гусеничних на 58,8 колісних. Зменшення питомої ваги гусеничних тракторів пояснюється тим, що вони більш завантажені, а відповідно швидше відпрацьовують свій моторесурс (виходять з ладу).

Відповідно до збільшення виробітку на один ум. ет. трактор зростає і витрата палива, кг на виконання роботи. Коефіцієнт змінності зменшується в зв`язку з використанням високопродуктивної техніки.

Важливою умовою одержання високих врожаїв, зменшення затрат праці на виробництво і як наслідок збільшення продуктивності праці, є забезпечення господарства передовою технікою на виконання всіх технологічних операцій. Склад машинно-тракторного парку слід формувати таким чином, щоб виробництво запланованої с.-г. продукції потребувало найменших затрат праці і коштів. Як видно з таблиці 1.7 господарство забезпечене всіма видами комбайнів та с.-г. машин для вирощування та збирання всіх видів районованих культур.

Таблиця 1.7 Наявність комбайнів і с.-г. машин

Назва машин	Роки
	2003	2004	2005
1	2	3	4
Зернозбиральні комбайни: ДОН - 1500 з подрібнювачем ДОН - 1500 з копнувачем СК - 5 “Нива” Силосозбиральні комбайни: КСК-100 КПКУ-75 КПУ-2,4А Е-280,281 МПУ-150 Кукурудзозбиральні комбайни: Херсонець 200; КСКУ - 6 Приставки:	16 3 7 6 11 2 1 3 3 2 4 4 4	16 3 7 6 11 2 1 3 3 2 4 4 4	12 3 4 2 10 2 1 2 3 2 4 4 4
КМД -6 ППК-4 Картоплекопачі: КТН - 2Б КСТ-1,4А Бурякозбиральні комплекси: КС - 1,6Б 01 РКС - 6 МКК - 601-02 Косарки подрібнювачі: Е-302 КУФ-1,8 КІР -1,5 Буряконавантажувачі: СПС - 4,2А Зернонавантажувачі: ЗПМ - 60 ЗПС - 100 Плуги: ПТК-9-35 ПЛН-5-35 ПЛН-4-35 ПН-4-35С ПН-3-35Б ПЯ-3-35 ПЗ-30 Лущильники дискові: ЛГД-10А Борони дискові: БДТ-7 БДТ-3 Борони зубові: БЗТС-1,0 ЗБП-0,6А ЗБНТУ-1,0 ЗОР-0,7 ШБ-2,5 ЗБЗП-1 КСО-4Л БМШ-15 БІГ-3 Культиватори для суцільного обробітку грунту:	2 2 3 2 1 6 4 1 1 7 3 3 1 2 2 3 2 1 19 1 3 2 5 3 4 1 4 4 7 4 3 130 62 15 47 20 14 6 8 2 5 59	2 2 3 2 1 6 4 1 1 7 3 3 1 2 2 3 2 1 19 1 3 2 5 3 4 1 4 4 5 2 3 127 62 15 47 20 14 6 5 2 5 46	2 2 3 2 1 6 4 1 1 7 3 3 1 2 2 3 2 1 19 1 3 2 5 3 4 1 4 4 4 2 2 126 62 15 47 20 14 6 5 1 5 40
КПС-4 КПГ-4 КПГ-2,2 КПЄ-3,8 ГУН-4 АКП-2,5 РВК-3,6 КШ-3,6 КПШ-9 АРП-3 Культиватори універсальні: КРН-5,6А КРН-4,2А УСМК-5,4В КФ-5,4 Культиватори овочеві: КНО-4,2 Котки: ЗКВГ-1,4 ЗККШ-6А КЗК-10 Зчіпки тракторні: СП-11 СП-16А Сівалки зернові і зернобобові: СЗ-3,6А СЗП-3,6А СЗТ-3,6А СЗС-2,1А Сівалки бурячні: ССТ-12Б Сівалки кукурудзяні: СУПН-8 СПЧ-6 Сівалки овочеві: СО-4,2 СУПО-6 СЛН-6А Прес-підбирачі: ПСБ-1,6 ПРП-1,6 Стогомети:	5 13 7 3 4 3 3 3 4 2 24 9 2 8 5 2 2 18 6 1 2 12 9 3 26 14 4 6 2 10 10 10 9 1 4 1 2 1 10 6 4 2	3 13 7 3 4 3 3 3 3 2 21 8 2 8 3 2 2 13 6 7 12 9 3 26 14 4 6 2 10 10 10 9 9 1 4 1 2 1 10 6 4	1 13 7 2 2 3 3 3 2 2 17 5 2 7 3 2 2 11 5 6 12 9 3 22 13 4 4 1 7 7 8 7 1 4 1 2 1 10 6 4 2
ПФ-0,5 Волокуші: ВТУ-10 КУН-10 Обприскувачі, обпилювачі: ОШУ-50 ОП-2000 Фреза: КФГ -3,6 Протруювачі: ПС-10 Навантажувачі: ПЕ-10 ПЕ-0,8 ПГ-0,2 Гноєрозкидачі причіпні: ПРТ-16 ПРТ-10 Розкидачі міндобрив: РУМ-8 НРУ-0,5 РМГ-4Б Розкидачі: РЖУ-3,6 РЖТ-10 ЗЖВ-1,8 Гербіцидоаміачні машини: ПОМ-630 СКТ-4/5	2 7 7 2 3 2 1 5 5 1 1 11 3 2 6 6 2 4 4 2 1 1 5 2 1 2 8 7 1	2 6 6 2 3 2 1 5 5 1 1 10 3 2 5 2 1 1 4 2 1 1 4 2 1 1 6 5 1	2 6 6 2 3 2 1 5 5 1 1 10 3 2 5 2 1 1 4 2 1 1 4 2 1 1 6 5 1

Незважаючи на те, що кількість машин з кожним роком зменшується, завдяки своєчасно придбаній техніці, проблем з нестачею техніки на помічено. Крім цього, як було сказано раніше, в поле виходить нова високопродуктивна, іноземна техніка, яка надається господарству для навчальних цілей і витісняє з полів застарілу вітчизняну.

Для догляду за посівами є обприскувачі і обпилювачі, для збирання незернової частини врожаю преспідбирачі, стогомети, волокуші, підбирачі-копнувачі, та інша техніка.

З таблиці 1.7 робимо висновки, що господарство на даний час добре забезпечене технікою, але виникає проблема придбання нової, більш продуктивної, що відповідає вимогам часу.

2. Технологічна частина

2.1 Агротехнічні вимоги

1. Строки оранки встановлює агроном господарства, в відповідності з агротехнічними строками, прийнятими в даній зоні, але не пізніше, ніж за 25 днів до висіву культури.

2. Оранка повинна забезпечувати повний обробіток пожнивних залишків, бур'янів, органічних і мінеральних добрив.

3. На полях, де не вносять перегній, орати слід плугами з передплужниками і на всіх площах в агрегаті з котками і боронами.

4. На полях, забур'янених кореневідприсковими бур'янами, необхідно використовувати ярусну оранку.

5. В Степу на чорнім пару з внесенням перегною оранку слід проводити на глибину 28 - 30 см, після озимих на пару на 16 - 18, а в Лісостепу - на 20 - 22 см.

6. Після зайнятих парів з внесенням перегною і непарових попередників в Лісостепу слід орати на глибину 20-22 см, на Поліссі - на глибину гумусового горизонту.

7. Грунтозаглиблювачі повинні зрихлювати підорний шар на глибину від 5 до 15 см без вивертання на поверхню розрихленого шару ґрунту.

8. На еродованих і ерозійно - небезпечних землях при внесенні перегною оранку необхідно проводити на 20-22 см в напрямку горизонталей з відвалюванням шару вверх і вниз по схилу не більше ніж на 10-12%.

9. Зворотні смуги і краї полів повинні бути орані, а звалювальні гребні і розгінних борозни вирівняні.

Склад орних агрегатів і режим їх роботи вибирають в залежності від питомого опору ґрунту.

2.2 Розрахунок і комплектування агрегату

Якість виконання операцій та затрати механічної енергії на їх виконання залежать від раціонального комплектування агрегатів.

Раціональність агрегатів визначається відповідністю тракторів і сільськогосподарських машин-знарядь для виконання операцій та оптимальним співвідношенням тягового зусилля (потужності) трактора з робочим опором машин-знарядь, які входять до складу агрегату.

Для переорювання зябу під посів ячменю, враховуючи всі фактори, найбільш доцільно буде використовувати трактор Т-150К і плуг ПЛП-6-35. Питомий опір грунту К0 = 42 кН/м2 , величина підйому поля і = 0,03, глибина оранки а = 0.22 м.

1. Визначаємо, згідно агротехнічних вимог, діапазон допустимих робочих швидкостей агрегату - vдоп = 8 ... 12 км/год, яка відповідає роботі трактора Т-150К на четвертій та п'ятій передачах. Швидкість руху і номінальне тягове зусилля на гаку трактора на вибраних передачах становлять:

VТ4 = 9,3 км/год ;Ргак н4 = 33,25 кН ;

VТ5 = 10,6 км/год ;Ргак н5= 31,43 кН ;

2. Визначаємо тягове зусилля на гаку трактора з урахуванням умов його роботи:

;

де Ргакн - номінальне тягове зусилля на гаку трактора, кН ;

Gтр - вага трактора, кН ;

і - величина підйому в частках одиниці.

Ргак4 = 33,25 - 76Ч0,03 = 30,97 кН ;

Ргак5 = 31,4 - 76 Ч 0,03 = 29,12 кН ;

3. Визначаємо максимальну ширину захвату агрегату

(4.5)

де КV - питомий опір грунту з урахуванням швидкості;

КV = К0 [1+ 0,006 (V2P - V20 )] кН/м2,

де К0 - питомий опір при швидкості 5 км/год, кН/м2;

VP - робоча швидкість руху агрегату, км/год;

V0 - швидкість руху 5 км/год.

VP = VT (1 - /100) км/год,(4.3)

де - коефіцієнт буксування ( приймаємо = 0,18);

а - глибина оранки, м (0,22 м);

V4P = 9,3 (1 - 0,12) = 8,25 км/год.

V5 P = 10,6 (1 - 0,12) = 9,38 км/год.

К4V = 42 [1+ 0,006 (8,22 - 52 )] = 52,6 кН/м2.

К5V = 42 [1+ 0,006 (9,32 - 52 )] = 57,5 кН/м2.

Ri - додатковий опір, який виникає при русі агрегату на підйом, кН/м,

(4.6)

де GПЛ - вага плуга (12 кН);

ВК - конструктивна ширина захвату плуга (2,1 м).



Отже,

4. Визначаємо кількість корпусів плуга

(4.7)

де Вmax - максимальна ширина захвату агрегату, м;

ВК - ширина захвату одного корпусу, м (0,35 м);

5. Визначаємо робочий опір плуга за формулою;

RПЛ = (КV а + Ri) вK nк, кН.(4.8)

R4ПЛ = (52,6 0,22 + 0,17) 0,35 7 = 28,77 кН.

R5ПЛ = (57,85 0,22 + 0,17) 0,35 6 = 26,92 кН.

6. Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля трактора;

(4.9)



Із розрахунків видно, що агрегат у складі трактора Т-150К і плуга ПЛП-6-35 з 6-ма корпусами більш ефективно буде працювати на 5 передачі. На випадок різкого збільшення опору додатковою буде 4.

2.3 Визначення змінної продуктивності агрегату і погектарної витрати палива

1) Визначаємо змінну продуктивність агрегату, га/зм

WЗМ = 0,1 ВР VР ТР,(4.10)

де ВР - робоча ширина захвату агрегату, м

ВР = ВК в,(4.11)

де ВК - конструктивна ширина захвату машини,м

в - коефіцієнт використання ширини захвату агрегату (для плуга в = 1,05 ... 1,1).

Отже,

ВК = 0,35 6 = 2,1м,

ВР = 2,1 1,05 = 2,2 м.

ТР - робочий час зміни, год.;

ТР = ТЗМ ф,(4.12)

де ТЗМ - час зміни (7год.);

ф - коефіцієнт використання часу зміни (для орних агрегатів ф = 0,8).

ТР = 7 0,8 =5,6 год.

WЗМ = 0,1 2,2 8,25 5,6 = 10,16 га/зм.

2) Визначаємо витрату палива в кг/га за формулою

(4.13)

де QЗМ - витрата палива за зміну, кг;

QЗМ = QР TР + QХ TХ + QЗ TЗ,(4.14)

де QР ,QХ ,QЗ - відповідно годинна витрата палива за час робочих ходів, холостих і на зупинках з працюючим двигуном, км/год.;

TР ,TХ ,TЗ - відповідно затрачений час на робочі і холості ходи та на зупинки з працюючим двигуном, год.

Для наших розрахунків приймаємо TХ = TЗ, тоді

(4.15)

QЗМ = 33 5,6 + 18,5 0,7 + 5 0,7 = 201,25кг.

Отже, працюючи на 5 передачі, агрегат буде мати продуктивність 10,16 га/зм. і витрату палива 19,8 кг/га.

3. Розрахункова частина

3.1 Розрахунок і складання технологічної карти вирощування ячменю, по інтенсивній технології

Технологічна карта - це документ у якому зафіксовано у суворій послідовності і в зв`язку між собою найбільш доцільні технологічні операції і способи їх виконання, набір машин і пристроїв, обладнання з визначенням економічного ефекту від застосування їх на виконанні окремих операцій.

Розшифровку граф технологічної карти проводимо на прикладі технологічної операції лущення стерні.

Графа 1. Назва виконуваної операції.

Оранка

Графа 2. Обсяг робіт визначається площею та кратністю обробітку; для транспортних та навантажувальних робіт валовим виходом основної або побічної продукції, кількістю перевезених вантажів та віддаллю перевезень. Для даної операції він становить 90 га.

Графа 3. Змінна норма виробітку агрегату : га/зм; т/зм; тМкм/зм. Проставляємо дані прийняті з довідника “Типові норми на механізовані сільськогосподарські роботи”

Агротехнічні вимоги до операції (беруться з довідника) - 10.16га/зм.

Графа 4. Кількість нормозмін. Визначається діленням об'єму робіт на змінну норму виробітку.

N=90/10.16=8.86.(3.1)

Графа 5. Обсяг робіт в умовних еталонних гектарах, визначається як добуток часу затраченого на виконання операції ( графа 4) на відповідну змінну еталонну продуктивність конкретної марки трактора.

Qет = NМWзм.ет.,(3.2)

Qет= 8,86М11,55=102,33 ум.ет.га

Графа 6. Календарні строки виконання даної операції, (беруться з довідника) і графа 7 кількість робочих днів на виконання, залежить від тривалості і періоду виконання робіт.

В нашому випадку : початок робіт - 25.08; кінець - 30.08; всього днів - 6.

Графа 8,9,10. Склад агрегату. Вказується марка трактора, машини, які входять в агрегат, а також їхню кількість. При виборі агрегатів враховується: якісний склад машини в господарстві, розміри полів, стан ґрунтів, рекомендовані технологією машини, техніко-економічні показники агрегатів. Для даної операції плануємо агрегат в складі трактора Т-150К в агрегатуванні з плугом ПЛП-6-35

Графа 11. Кількість механізаторів необхідних для виконання вказаної операції, а також допоміжних працівників.

Для даної операції необхідний 1 тракторист.

Графа 12. Коефіцієнт змінності. Вказується кількість змін за робочий день, визначається за формулою:

Кзм = Тд/Тзм,(3.3)

де Кзм -коефіцієнт змінності,

Тд- тривалість робочого дня, год.

Тзм - тривалість часу зміни, год.

Кзм = 7/7=1

Вказується тривалість робочого дня в годинах. Плануємо роботу агрегатів на протязі світлового часу дня, тобто 14 год.

Графа 13. Необхідна кількість агрегатів визначається за формулою:

nагр= Q/(Wзм МДр МКзм),(3.4)

де, Q - обсяг робіт у фізичних одиницях;

Wзм - змінна норма виробітку;

Кзм - коефіцієнт змінності.

nагр=90/(10,16 М6 М1)=15; приймаємо 2 агрегата.

Графа 14. Витрата палива на одиницю виконаної роботи (береться з довідника ).

Для даної операції витрачається 19,8 кг/га.

Графа 15. Загальна потреба в паливі на виконання даної операції, визначається за формулою:

Gт = gгаМQ ,(3.7)

де Gт- загальна витрата палива, кг;

gга- норма витрати палива, кг/га, кг/т, кг/тМкм,

Gт =19,8М90=1530 кг.

Графа 16. Затрати праці на одиницю роботи(люд/год) знаходимо по формулі:

h = ТзмМn/Wзм,(3.5)

де Тзм - тривалість зміни в годинах;

n - кількість обслуговуючого персоналу;

h=7М1/10,16=0,69 люд/год.

Графа 17. Затрати праці на весь обсяг роботи визначаються по формулі:

Нз = hМQ,(3.6)

де Q - загальний обсяг роботи.

Нз=0,69М90=62,10 люд/год.

Графи 18,19,20,21. Затрати грошових засобів, грн.(прямі експлуатаційні витрати, які включають відповідно витрати на амортизацію, оплату праці, відрахування на ТО і побічні ремонти, вартість паливо-мастильних матеріалів).

Графа 18 визначається множенням графи 17 на графу 4 і на розцінки по оплаті праці у відповідності з розрядом роботи. У нашому випадку 184,20 грн.

Графа 19 визначається множенням графи 5 на нормативні відрахування на амортизацію. 452,38 грн.

Графа 20 визначається множенням графи 5 на нормативні відрахування на ТО і ремонт. 328,48 грн.

Графа 21 визначається множенням графи 15 на комплексну вартість одного кілограму пального. 4896,00 грн.

Графа 22,23. Загальні витрати на виконання технологічної операції, відповідно на весь об'єм робіт (враховує суму експлуатаційних витрат) та на одиницю виконаної роботи.

Графа 22 визначається додаванням граф 18, 19, 20, 21.

184,20+452,30+328,48+4896,00=5860,98 грн.

Графа 23 визначається діленням графи 22 на графу 2.

5860,98 /90=65,12 грн.

3.2 Розрахунок потреби в ПММ для виконання запланованого обсягу робіт

В загальних витратах на експлуатацію тракторів вартість паливо мастильних матеріалів перевищує 40%. Звідси видно, яка велика увага інженерно-технічних працівників повинна приділятись економії, раціональному використанні палива і мастильних матеріалів.

В зв`язку з все більшим впровадженням в сільськогосподарське виробництво енергонасичених тракторів, для забезпечення належною потужністю високопродуктивних комплексних агрегатів значно зростає співвідношення кількості витраченого палива до об`єму виконаної роботи.

Раціональне використання нафтопродуктів в господарстві великою мірою залежить від правильного обгрунтування потреби палива для вирощування ячменю.

Річну потребу в ПММ визначають на основі технологічної карти і норм витрати палива на одиницю роботи. Розрахунок потреби основного палива виконується для тракторів кожної марки окремо, виходячи з обсягу робіт у фізичних одиницях і норм витрати палива на одиницю роботи (га; т; тМкм). Такі розрахунки виконані в технологічній карті гр. 18.

Сума графи 18 технологічної карти вказує потребу основного палива для виконання запланованого обсягу робіт для всіх машин і становить:

Т-150К -	3240 кг.
Т-150 -	1899 кг.
ЮМЗ-6Л -	316 кг.
МТЗ-80 -	2008 кг.
ДТ-75 -	162 кг.
ГАЗ-САЗ-53 -	666 кг.
ДОН-1500 -	1152 кг.

До витрат основного палива згідно з планом додаються витрати на холості переїзди, повороти, переміщення сільськогосподарських машин з поля на поле. Ці витрати становлять 3-5% від загальних витрат пального.

Визначаємо загальну потребу палива за марками

Т-150К -	3240 + 3240М0,04 = 3370 кг.
Т-150 -	1899 + 1899М0,04 = 1975 кг.
ЮМЗ-6Л -	316 +316М0,04 = 329 кг
МТЗ-80 -	2008 + 2008М0,04 = 2088 кг.
ДТ-75 -	162 + 162М0,04 = 169 кг.
ГАЗ-САЗ-53 -	666 + 666М0,04 = 693 кг.
ДОН-1500 -	1152 + 1152М0,04 = 1198 кг.

Визначаємо загальну потребу в ПММ по маркам тракторів, автомобілів і комбайнів в процентному відношенні від загальної потреби палива і заносимо до таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Марка машини	Потреба основного палива кг.	Пусковий бензин	Дизельне масло	Автотракторне масло	Трансмісійне масло	Консистентна мастика
		норма %	потреба, кг.	норма %	потреба, кг.	норма %	потре- ба, кг.	норма %	потреба, кг.	норма %	потреба, кг.
Т-150К	3370	1	33,7	4,5	151,6	1	33,7	0,3	10,1	0,3	10,1
Т-150	1975	1	19,8	4,5	88,9	1	19,8	1	19,8	0,2	3,95
ЮМЗ-6Л	329	1	3,29	4,5	14,8	1,1	3,62	1	3,29	0,25	0,82
МТЗ-80	2088	1	20,88	4,5	94,0	1,1	23,0	1	20,88	0,25	5,22
ДТ-75	169	1	1,69	4,5	7,58	1	1,69	1	1,69	0,2	0,34
ГАЗ- 53	693	-	0	-	0	3,5	24,24	0,8	5,54	0,6	4,16
ДОН-1500	1198	-	0	5,0	59,9	3,7	44,33	0,8	9,58	0,5	6,0
Всього	9821		79,3		416,8		150,3		70,9		30,6

4. Організаційна частина

4.1 Вибір і обґрунтування способу руху машинно - тракторного агрегату. Підготовка поля

Перед початком оранки поле розбивають на загони. Ширину встановлюють в залежності від довжини гонів і складу агрегату, але так, щоб по всій ширині поля вкладалося ціле число загонів.

Раціональне направлення оранки - впоперек минулорічній оранці, на схилах - впоперек їх.

Основний спосіб руху орних агрегатів - петльовий з чергуванням загонів в склад і в розгін, це дає можливість використовувати груповий метод роботи; кожен агрегат спочатку обробляє непарну загінку в склад, а парну - в розгін.

Ширина поворотної смуги для роботи з трактором класу 3 п'яти - шестикорпусних плугів - 15 -20 м, чотирикорпусних - 14 - 16, трьохкорпусних - 10 - 12, а для роботи з тракторами класу 5 шістьма, дев'ятикорпусними плугами 20 - 30 м.

Визначимо ширину поворотної смуги для орного агрегату: трактора Т-150К з плугом ПЛП-6-35 з 6-ма корпусами, м;

Е = 3Rmin + la, (4.16)

де Rmin - мінімальний радіус повороту (6 м);

la - кінематична довжина агрегату, м.

la = lTP + lM, м(4.17)

lТР - кінематична довжина трактора, м;

lМ - кінематична довжина сільськогосподарської машини, м.

la = 0,87 + 1,8 = 2,7 м.

Е = 3 6 + 2,7 = 20,7 м.

Приймаємо ширину поворотної смуги кратну ширині захвату агрегату

Е = К ВР,(4.18)

де К = - заокруглюємо до цілого числа

- приймаємо 10.

Е = 10 2,2 = 22 м.

Визначимо оптимальну ширину загінки для орного агрегату, м.

,(4.19)

де L - довжина загінки (1000 м).

Приймаємо ширину загінки кратну ширині захвату агрегату

СОПТ = К ВР,(4.20)

де К = - заокруглюємо до цілого числа

- приймаємо 32.

СОПТ = 32 2,2 = 70.4 м.

Отже, ширина поворотної смуги СОПТ становить 70,4 м.

Визначаємо кількість загінок за формулою:

(4.21)

де F - площа оранки (90 га);

Отже беремо 12 загінок шириною по 70,4м. і одну загінку - 55,2. Всього 13 загінок.

Після вибору напрямку і способу руху агрегатів, ширини загону, зворотних смуг розмічають поле на загони і відбивають зворотні смуги. Лінію першого проходу розміщують на відстані від краю поля, рівному половині ширини загону, а наступні - на відстані, рівній подвійній ширині загону.

Кращої якості оранки з мінімальною висотою звального гребеня при невеликих витратах часу на переналадку плуга досягають при утворенні гребеня за три проходи агрегатів.

4.2 Підготовка агрегату до роботи

Підготовка агрегатів крім раціонального комплектування передбачає також проведення їх технологічних регулювань, від яких залежить якість роботи.

Перед проведенням технологічних регулювань необхідно перевірити стан робочих органів плуга. Він повинен бити укомплектований корпусами одного типу, передплужниками, дисковим ножем та причепом для борін або котка. Товщина лез лемешів не повинна перевищувати 1 мм, а кут загострення 35°. Наплавлена твердим сплавом поверхня повинна бути рівною, не викришеною.

Поверхні полиць не повинні виступати над поверхнями лемешів. Виступання лемешів над поверхнею полиць в місцях їх стикування, а також зазор між ними допускається не більше 2мм. З боку борозни кромка лемеша може виступати за кромку полиці до 10 мм.

Виступання польового обрізу полиці за польовий обріз лемеша не допускається.

Зазори між лемешем і стояком, а також між полицею і стояком в середні частині допускається до 3 мм, між верхньою частиною полиці і стояком - до 8 мм.

Польові дошки повинні щільно прилягати до стояка. Головки болтів, які з'єднують леміш, полицю і польову дошку з стояком, а також польову дошку з п'яткою не повинні виступати над робочою поверхнею або втопати більш, як на 1 мм.

Відхилення польового обрізу полиці в бік поля не допускається, а в бік борозни допускається не більше 5 мм в нижній точці і 10 мм - у верхній.

Долотоподібний леміш повинен торкатися носком поверхні контрольного майданчика. При цьому зазор між лезом лемеша по всій довжині і поверхнею допускається в межах 10 - 15 мм. Носок трапецієподібного лемеша і задній кінець польової дошки повинні знаходитись в одній площині.

Відхилення польової дошки вбік борозни допускається до 5 мм, виступання носка долотоподібного лемеша в бік поля - 5 - 10 мм.

Основні регулювання плуга полягають у встановленні на задану глибину обробітку, монтажі передплужників і дискового ножа.

Передплужники на рамі плуга встановлюють так, щоб відстань між носками лемешів передплужника і основного корпусу по горизонтам складало 28 - 30 см, а глибина ходу передплужників була 10 - 12 см. Польовий зріз передплужника повинен співпадати з польовим зрізом корпусу або виступати в сторону поля на 10-15 см.

Дисковий ніж закріплюють центром над носком передплужника. Стійку дискового ножа по висоті переміщують так, щоб нижня точка ріжучої кромки ножа розміщувалась на 2-3 см нижче носка лемеша передплужника.

Обмежувач повороту вилки ножа встановлюють так, щоб диск при зустрічі з перешкодою міг відхилитися вліво по ходу плуга.

Опускають плуг до зіткнення всіх лемешів з поверхнею площадки, на якій регулюють знаряддя. Встановлюють раму в горизонтальне положення. Лемеші носками повинні спиратися на поверхню площадки, при цьому під п'ятки слід підкласти підставки товщиною 1 см. Відхилення носків від прямої, яка з'єднує носки першого і останнього корпусів, допускається до 5 мм.

При агрегатуванні плуга ПЛП-6-35 з трактором Т-150К навіску трактора збирають по двохточковій схемі, зміщенням її вправо на 150 мм від осі симетрії трактора, а вертикальні розкоси жорстко з'єднують з нижніми тягами і регулюють їх довжину. Приєднаний трикутник на передньому брусі плуга зміщують його вліво на 220 мм для всіх комплектацій.

На напівнавісних плугах типу ПЛП-6-35 установлюють необхідну кількість корпусів в відповідності з умовами роботи. Для роботи з п'ятьма або чотирма корпусами з плуга знімають механізм заднього колеса і закріплюють його на балці в місці установки п'ятого, або четвертого колеса. Якщо необхідно переобладнати ПЛП-6-35 в навісний, знімають механізм заднього колеса, гідро циліндр з шлангами і необхідну кількість корпусів, а на брусі довантажувача установлюють штопорний палець.

Плуг ПЛП- 6-35 встановлюють на дану глибину обробітку в слідуючому порядку. Під колеса трактора Т-150К підкладають підставки висотою, що дорівнює глибині оранки. Плуг опускають на регулювальну площадку підклавши під опорні колеса брусок товщиною 15-20 мм менше даної глибини оранки. Змінюючи довжину центральної тяги правого вертикального нахилу механізму навіски трактора, вирівнюють раму плуга так, щоб ножі лемешів були паралельні поверхні площадки, а носки торкались її.

Висока продуктивність агрегатів на обробітку грунту досягається за рахунок старанної підготовки агрегатів та хорошої організації праці.

4.3 Контроль якості робіт

При оранці контролюють глибину обробітку, гребнистість, висоту звальних гребенів і розгінних борозен.

Основні нормативи, які характеризують якість оранки, а також способи їх оцінки представлені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 Контроль і оцінка якості роботи

Показник	Норматив	Кількість замірів	Пристрій	Метод оцінки
Відхилення від глибини, см	±1	20-25 на 10 га	Бороздомір, , лінійка	По діагоналі через 50 см заміряють глибину. Показник зменшують на легких землях на 20 важких -30% на розпушених.
Гребнистість поверхні, см	2	10-12	Лінійка, планка довжиною 25см, профілемір, лінійка, рамка 1м2	Заміряють відстань від дна борозни до нижньої грані планки покладеної на поверхність грунту
Глибистість поверхні, %	Грудки розміром 5см, не більше 10%	10-12	Лінійка, рамка 1м2	По діагоналі поля кладуть рамку через 50м, збирають грудки більші 5см в куток рамки і визначають їх кількість по площі, яку вони займають
Висота звальних гребенів і розгінних борозен, см	5	10	Лінійка, планка довжиною 2,5м	Заміряють глибину оранки від підошви проходу плуга до нижньої грані планки
Заробка рослинних рештків, бур'янів, добрив, %	100	5	Рамка 1м2	По діагоналі поля підраховують кількість бур'янів, рослинних залишків
Огріхи, %	0	10	Рулетка

При порушенні нормативів робота бракується.

4.4 Охорона праці і навколишнього середовища

Усі сільськогосподарські машини, трактори, а також транспортні засоби, які застосовуються на вирощуванні і збиранні ячменю, повинні бути справні і повністю укомплектовані набором інструментів, інвентарю для обслуговування згідно з заводськими інструкціями та аптечкою для першої медичної допомоги. Машини повинні мати захисні кожухи на всіх небезпечних механізмах, щоб уникнути травматизму серед обслуговуючого персоналу.

Технічне обслуговування машин у польових умовах проводять тільки в світлий час доби. Допускається проведення технічного обслуговування і в нічний час, але за умови достатнього освітлення. Всі операції технічного обслуговування, крім регулювання двигуна, виконуються лише після повної зупинки двигуна. При потребі обслуговування окремої частини машини в піднятому положенні треба зафіксувати за допомогою надійних підставок і упорів, щоб не сталося довільного опускання чи падіння. Забороняється використовувати як підставки випадкові речі(ящики, цеглу, камені тощо).

Незалежно від призначення операції, машини і її конструкції треба дотримуватись таких загальноприйнятих правил техніки безпеки: кваліфікація обслуговуючого персоналу повинна відповідати характеру роботи; перед початком роботи потрібно перевірити технічний стан машини; забороняється проводити регулювальні та змащувальні роботи під час руху агрегату; забороняється розпочинати роботу чи рух агрегату без подачі звукового сигналу.

Під час роботи агрегату забороняється зіскакувати або вскакувати на трактор, машину, переходити з однієї секції причіпної машини на іншу, ремонтувати або регулювати робочі органи - сидіти і стояти на крилах тракторі, підніжках, драбинах, площадках, причіпних сергах.

Під час роботи в одній загінці трактор, що рухається позаду, повинен дотримувати інтервал 20 - 40 м. Якщо трактор, що йде попереду в борозні, зупинився, об'їжджають його з боку необробленого ґрунту і обов'язково виключають при цьому причіпні машини чи знаряддя.

Під час роботи близько біля ярів треба відбити поворотну смугу, за яку забороняється переїжджати, категорично забороняється застосування на схилах колісні трактори з вузькою колією. Роботи на схилах дозволяється виконувати тільки в день.

Роботи по застосуванню пестицидів мають проводитись під безпосереднім керівництвом осіб, що відповідають в господарстві за боротьбу з шкідниками і хворобами рослин. Усі працюючі з пестицидами забезпечуються спецодягом, взуттям та засобами індивідуального захисту, залежно від токсичності хімічних препаратів і форми в якій вони застосовуються.

Відпочивати в борознах, копицях сіна, соломи, в кущах, на обочинах доріг, ділянках де працюють машини, а також біля чи під машиною, що знаходяться на стоянці або в полі, забороняється.

Під дією сільськогосподарського виробництва змінюється грунт, рослинництво, тваринний світ. Тому комплексна охорона природи в зоні дії сільськогосподарського виробництва є необхідною умовою. Однією з головних задач по охороні навколишнього середовища є захист ґрунтів від ерозії.

Зменшення ерозії ґрунту можна за допомогою агротехнічних, лісомеліоративних, гідротехнічних і організаційно-господарських заходів. З агротехнічних заходів найбільш ефективна оранка, культивація і рядний посів впоперек схилу. Затримання опадів і переводу поверхневого сітку сприяє поглиблення орного шару.

В протиерозійну агротехніку входять також і інші заходи: безполицева оранка із збереженням стерні, бороздування пару, кротування, щілювання. Снігозатримання яке проводиться різними способами, сприяє накопиченню вологи в ґрунті і цим в деякій мірі зменшують негативну дію ерозії. Для протидії ерозії застосовують стрічкове розміщення культур, їх в виді вузьких смуг розміщують в поперек схилам.

Подальше підвищення рівня хімізації негативно впливає як на грунт, підвищуючи процент забруднення пестицидами, так і на атмосферу. Запобігти подальшому забрудненню навколишнього середовища можливо тільки при господарському підході до проблем боротьби з бур`янами і шкідниками. Зменшення дії забруднення мінеральними добривами передбачає локальне їх внесення, що дасть змогу зменшити дозу внесення. Зменшити використання вентиляторних обприскувачів, застосувавши штангові, через меші витрати отрутохімікатів і кращу обробку рослини. Захист рослини від шкідників і хвороб можна виконувати менш шкідливими препаратами, або зовсім від них відмовитись(як запропоновано в проекті).

Збільшення механізації на полях негативно впливає на атмосферу. Тому при використанні машин велике значення має їх технічний стан.

Важливою частиною природних ресурсів є тваринний світ. Інтенсифікація сільського господарства на основі меліорації, хімізації, комплексної механізації веде до різкого знищення диких тварин. Особливо значне знищення проходить при скошуванні або збиранні сільськогосподарських культур. Для запобігання знищення тварин потрібно застосовувати правильний порядок виконання польових робіт і вибір руху агрегату.

4.5 Розробка операційно-технологічної карти

Ефективність виробництва продукції рослинництва великою мірою залежить від раціонального поєднання і послідовності виконання виробничих процесів, повного використання технічних можливостей тракторних агрегатів, правильно організованого виконання кожної операції.

Тому, для широкого впровадження досягнень науки і передового досвіду в сільськогосподарське виробництво велике значення має робота тракторних агрегатів за науково обґрунтованими операційними технологічними картами.

Операційна технологічна карта являє собою комплекс організаційно-технічних правил, які визначають суворий технологічний порядок виконання виробничих операцій.

В операційній технологічній карті зазначають: умови роботи і агротехнічні вимоги, порядок підготовки агрегату і поля до роботи, спосіб руху і швидкісний режим, продуктивність агрегату, витрату палива і контроль за якістю.

1) Визначаємо тривалість одного циклу, хв.

,(4.22)

де LP - робоча довжина загінки, м;

VP - робоча швидкість агрегату, км/год;

tn - час повороту в кінці загінки, хв (tn = 1,5...2хв).

LP = L - 2E, (4.23)

де L - довжина загінки ( 1000 м.);

Е - ширина поворотної смуги ( 22 м.).

LP = 1000 - 2 22 = 956 м.

2) Визначаємо технічну продуктивність за цикл, га/ц

WЦ = 0,1 ВР VР Тц ф,(4.24)

WЦ = 0,1 2,2 8,25 0,28 0,8 = 0,41 га/ц.

3) Визначаємо кількість циклів за зміну

(4.25)

4) Визначаємо витрату палива за зміну кг,

QЗМ = QГАМ WЗМ,(4.26)

QЗМ = 19,8М 10,16 = 201,17 кг.

Отримані результати заносимо в операційну технологічну карту.

5. Економічна частина

5.1 Визначення затрат праці на одиницю роботи

Визначення величини прямих експлуатаційних витрат на одиницю роботи або одиницю одержаного продукту є важливим економічним показником доцільності застосування запроектованих машин і прийнятої організаційної форми використання операції.

Затрати праці на виконання механізованих робіт характеризують досконалість виробничого процесу. Чим раціональніше організований процес в основу якого покладено прогресивні прийоми, тим менші затрати праці, дешевша с-г продукція.

Якщо роботу виконують машинно-тракторні агрегати, затрати праці залежать від кількості обслуговуючого персоналу і продуктивності агрегатів:

,люд год/га

де nм - кількість механізаторів, які обслуговують агрегат;

nд - кількість допоміжних працівників.

,люд год/га

5.2 Розрахунок економічної ефективності вирощування ячменю по запропонованій технології

Порівняння економічної ефективності існуючої технології із запропонованою найбільш доцільно виконувати по собівартості виробленої продукції. Яка міститиме в собі детальний підрахунок експлуатаційних затрат, до яких відносять заробітну платню основному і допоміжному персоналу і нарахування на неї, вартість паливо-мастильних матеріалів, амортизаційні відрахування по тракторам і сільськогосподарським машинам, вартість добрив і засобів захисту рослин, затрати на технічне обслуговування і ремонт.

За одиницю сільськогосподарської продукції приймають 1 т. Собівартість виробництва 1 т. продукції, грн/т , визначають по формулі:

Спр = (Зр + Спмм + Ртр + А + Тр + См + П + Нз - Впп)/Qор, (6.1)

де Зр - заробітна плата обслуговуючого персоналу(трактористів, машиністів і обслуговуючого персоналу), грн.;

Спмм - вартість паливо-мастильних матеріалів, грн.;

Ртр - затрати на ремонт і технічне обслуговування, грн.;

А - амортизаційні відрахування по машинам, грн.;

См - вартість матеріалів, грн.;

Тр - затрати на транспортні роботи, грн;

П - інші витрати, грн.;

Нз - загальногосподарські накладні витрати, грн.;

Впп - вартість побічної продукції, грн;

Qор - об'єм основної продукції, т.

Основою для розрахунку собівартості ячменю є технологічна карта, нормативні довідники.

Заробітна плата. Основну заробітну плату встановлюють по технологічній карті окремо для трактористів машиністів і допоміжних працівників, а потім складають оплату по роботам всіх видів.

В склад додаткової заробітної плати, не рахуючи доплат на проведення механізованих робіт, включають за вирощену продукцію - 25…50% від загального фонду основної заробітної плати механізаторам і допоміжних працівників.

Зр = 2716,64 грн.

Вартість паливо мастильних матеріалів береться як сума вартостей палива на виконання окремих операцій по технологічній карті. Спмм=30240,00 грн.Вартість матеріалів. До основних матеріалів, вартість яких враховують при підрахунку собівартості сільськогосподарської продукції, відносять посівний матеріал, добрива, засоби захисту рослин.

Затрати на посівний матеріал розраховують, перемноживши середню ціну 1т. матеріалу на її кількість, потрібну для всієї площі посіву по технологічній карті. Якщо господарство має в наявності власний посівний матеріал то його оцінюють по фактичній вартості, відображеній в річному звіті за минулий рік. В вартість посівного матеріалу, який буде закуповуватись враховуються затрати на доставку.

Зс = 26325,00 грн.

Затрати на органічні і мінеральні добрива знаходять аналогічно, тобто перемножуючи 1т. добрив на їх кількість. Потреба в добривах залежить від запланованої врожайності і визначається по технологічній карті.

Зд = 45000,00 + 43035,50 = 88035,5грн.

Затрати на гербіциди і отрутохімікати становлять

Зх = 29250,00 грн.

Отже вартість матеріалів становитиме

См = Зс + Зд + Зх , грн (6.2)

См = 26325,00 + 88035,5+ 29250,00 = 143610,5 грн.

Затрати на ремонт і технічне обслуговування. Розрахунок грошових засобів на ремонт і технічне обслуговування парка машин, представлених в річному плані механізованих робіт, визначають перемножуючи ліміт затрат на 1 у е. га на об`єм виконуваних робіт.

Ліміт робіт на ремонт і технічне обслуговування машин встановлюють по виробничо-фінансовому плану, а об`єм робіт (з технологічної карти).

Ртр = 2636,99 грн.

Амортизаційні відрахування. Суму амортизаційних відрахувань, грн., для тракторів і сільськогосподарських машин на одиницю роботи визначають по формулі

(6.3)

де Б - балансова вартість машин, грн.;

а - норма амортизаційних відрахувань, % від балансової вартості;

Wг - плановий річний наробіток машини, у.е.га.

А = 3631,05 грн. - (по технологічній карті на вирощування).

Затрати на транспортні роботи. Згідно нормативів по господарству вартість 10 тонно-кілометрів вантажоперевезень становлять 4,18 грн.

З технологічної карти визначаємо об'єм вантажоперевезень при вирощуванні ячменю, який становить 4441,5 ткм.

Отже Тр = 4441,5 М 0,418 = 1856,7 грн.

Накладні витрати. До накладних витрат відносять загальновиробничі і загальногосподарські витрати. Накладні витрати приймають в процентах до основної заробітної плати. До загальновиробничих витрат відносять 17,4% від фонду заробітної плати, а до загальногосподарських - 26%. Відповідно загальні накладні витрати:

Нз = Нв+Нг = 0,174 М 2716,64 + 0,26 М 2716,64 = 3189,3 грн. (6.4)

Інші витрати. Інші витрати приймають на рівні ситуації яка склалась в господарстві, враховуючи зміни об`ємів робіт по обробці посівів ядохімікатами і вартість інших матеріалів(спецодяг, і т.д.). Приймають 0,5% від прямих витрат

П=649,50 грн.

Валова продукція. При вирощуванні та збиранні сільськогосподарських культур отримують основну і побічну продукцію. Об`єм основної Qосн і побічної валової продукції Qпп, т. знаходять перемноживши планову врожайність на площу збирання.

Qосн = 90 М 3,5 = 315,0 т. Qпп = 90 М 5,5 = 495 т.

Вартість побічної продукції, грн., знаходять з виразу

Впп = Qпп М Цпп, грн (6.5)

де Цпп - ціна одної тони соломи (25 грн.).

Впп = 495 М 25 = 12375 грн.

Визначаємо собівартість вирощування одної тони ячменю

Спр = (2716,64 + 26325,00 + 88035,5+ 29250,00 + 2636,99 + 3631,05 + 1856,70 + 3189 +649,5 - 12375,00) / 315 = 463,22 грн/т;

В ТОВ „Довіра” Великобагачанського району за 2005 рік собівартість на вирощування 1т. ячменю становила Спр = 533,50 грн.

Звідси видно, що собівартість запропонованої технології майже вдвічі нижча за існуючу. Відповідно економічність її вирощування буде набагато ефективніша.

Висновки

В курсовому проекті я виконав детальний аналіз стану господарської діяльності ТОВ „Довіра”. Проаналізував роботу ремонтної бази і інженерної служби господарства. Розглянув існуючу технологію і систему машин, які використовуються при вирощуванні і збиранні ячменю в господарстві, виявив основні недоліки. Також розглянув передові технології , які існують на Україні і в інших країнах світу.

В проекті, на основі зробленого аналізу мною розроблена інтенсивна технологія вирощування ячменю, яка може забезпечити високі врожаї при низькій собівартості і затратах праці.

В пояснювальній записці детально розроблена операційна технологія виконання основного обробітку ґрунту агрегатом в складі: трактор Т-150К і плуг ПЛП-6 -35.

В економічній частині визначена собівартість вирощування ячменю при розробленій технології. Вона значно нижча від існуючої в господарстві.

Впровадження розробленої технології вирощування і збирання ячменю дозволить значно підвищити рентабельність цієї культури, збільшити валовий збір і тим самим зміцнити кормову базу господарства.

При виконанні курсовому проекту мною використані знання, які я отримав за період навчання в Хорольському державному агропромисловому коледжі.

Література

вирощування ячмінь обробіток грунт