Методика визначення показників ефективності інтенсифікації галузей тваринництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика визначення показників ефективності інтенсифікації галузей тваринництва

Процес виробництва у тваринництві характеризується галузевими особливостями, які дещо ускладнюють оцінку ефективності інтенсифікації. Безумовно, основу підвищення ефективності розвитку тваринництва становить інтенсифікація. Збільшення обсягу корисного ефекту можна досягти тільки за рахунок нарощування ресурсного потенціалу, тобто збільшення сукупної живої сили (людського капіталу), підвищення віддачі засобів праці (основного капіталу), поглиблення переробки, використання нових властивостей, поєднання комбінації предметів праці (оборотного капіталу). Обсяг корисного результату виробництва можна збільшити за рахунок приросту маси використаних виробничих ресурсів або ж шляхом зміни якісного їх складу. За умов об'єктивно існуючого балансу «ресурси - корисний ефект» обсяг споживних вартостей детермінується якісними характеристиками системоутворюючих чинників «поля виробництва». Тому в принципі неможливо досягти його прирощення на безеквівалентній ресурсній основі [4, 27, 132].

Ефективність агропромислового виробництва формується під впливом загальних і специфічних чинників. Дослідження методологічних основ аграрної економіки, проведене С. Данквертом, виявило чотири групи підсистем адаптивного сільськогосподарського виробництва: технологічна (організація виробничих процесів, дотримання технологій, забезпечення основними та оборотними засобами, зміцнення технологічної дисципліни); економічна (ціни і тарифи, податки, дотації, страхування ризиків, матеріальне стимулювання праці); організаційна (кадри, матеріально-технічне забезпечення, маркетинг, інформаційне забезпечення); соціальна (демографічні чинники, умови праці та відпочинку, матеріальний добробут працівників) [40].

Виробництву продукції тваринництва притаманні технологічні особливості, які вагомим чином впливають на показники ефективності інтенсифікації галузі. Особливе значення у підвищенні ефективності виробництва продукції, зокрема тваринницької, має концентрація, оскільки з підвищенням рівня концентрації поголів'я великої рогатої худоби і свиней знижується собівартість продукції, а тому, ефективність виробництва значно зростає. Дослідження В.Я. Месель-Веселяка доводять, що оптимальні розміри аграрних підприємств при цьому повинні бути 5-6 тис. га сільськогосподарських угідь [85]. До реформування сільськогосподарських підприємств у Черкаській області частка великих підприємств (згідно з класифікатором наявності земельних ресурсів) становила 67% загальної кількості, нині - 17%.

На наше переконання, правильний методичний підхід до вивчення інтенсифікації сільського господарства дозволяє визначити ті закономірності й тенденції, які проявляються при її здійсненні. На підставі глибокого економічного аналізу при використанні системи показників можливо виявити прояв небажаних явищ, у процесі виробництва здійснити пошук невикористаних резервів, накреслити шляхи підвищення економічної ефективності інтенсифікації.

При аналізі ефективності інтенсифікації слід розрізняти безпосередній ефект цього процесу. За В.С. Балабановим [7], під безпосереднім ефектом () розуміють збільшення виробництва продукції (в натуральному і грошовому вимірниках) з найменшими витратами в результаті інтенсифікації певного процесу:

(1.5)

де ,- результат відповідно до і після здійснення інтенсифікації.

При зміні обсягів виробництва змінюється рівень собівартості продукції. Тому необхідно враховувати обсяг продукції та її собівартість до і після нововведення. Виявлена різниця є додатковим ефектом від нововведення. Виявлення додаткового економічного ефекту має бути в основі інтенсифікації аграрного виробництва, в іншому випадку цей процес не є інтенсифікацією.

У сучасних умовах господарювання, коли Україна стала членом СОТ, поняття економічної ефективності набуває дещо іншого змісту. Так, для підвищення ефективності аграрного виробництва, зокрема тваринництва, необхідно, насамперед, оптимізувати витратну частину, досягти цього можна за рахунок нововведень у виробничі процеси. Проте для одержання очікуваного результату має бути дотримано ряд умов: наявність високопродуктивної худоби, повноцінної кормової бази, сучасних методів утримання тварин, висококваліфікованих кадрів, які, власне, є складовими системи інноваційних перетворень.

М.М. Павлишенко [114] вбачає проблему розвитку суспільного виробництва у правильності формування господарського механізму. Таким механізмом є госпрозрахунок, який безпосередньо впливає на рівень господарської діяльності. Госпрозрахункову економічну ефективність в узагальнюючій синтетичній формі можна визначити за формулою:

, (1.6)

де - прибуток госпрозрахункового підприємства в поточних цінах;

- сукупні виробничі фонди.

На нашу думку, розрахунки за такою формулою доцільно здійснювати в цілому по галузі, оскільки достовірно розподілити вартість сукупних виробничих фондів між госпрозрахунковими підрозділами сільськогосподарського підприємства практично неможливо.

Сучасний процес інтенсифікації передбачає залучення капіталу з метою підвищення ефективності виробництва. Тому надзвичайно важливим є визначення ефективності капіталовкладень.

Чітке визначення критерію ефективності капітальних вкладень вперше було здійснено академіком Т.С. Хачатуровим [173]. Дослідник характеризує його, як показник абсолютної ефективності капітальних вкладень.

В.Д. Десятов і В.Н. Щукін [46], Н.М. Морозов [101] вважають, що в галузевому аспекті економічність капіталовкладень () є відношенням приросту прибутку до капіталовкладень, які сприяли цьому приросту:

, (1.7)

де - приріст прибутку за плановий період;

- капітальні вкладення на будівництво об'єктів виробничого призначення.

У цьому аспекті становить інтерес відповідь на питання стосовно того, чи враховуються при цьому фінансові державні відшкодування щодо капітальних вкладень. Якщо так, то економічний ефект капіталовкладень буде значно вищим, а це дещо змінює реальну результативність. В іншому випадку (якщо не враховуються державні відшкодування) значення буде меншим.

За нашим баченням, капітальні вкладення в розвиток галузі виробництва, зокрема тваринництва, потребують попереднього теоретичного обґрунтування потреби у проведенні відповідних заходів і провізорного розрахунку строку окупності витрат (DPP), середньої ставки доходу (ARR), чистої теперішньої вартості проекту (NPV) та внутрішньої норми прибутку (IRR). Існуючі методики не враховують компенсацію за коротко- і довгостроковими кредитами банку, передбачену державою для сільськогосподарських підприємств з метою покриття витрат на придбання новітнього обладнання вітчизняного виробництва або зарубіжних аналогів. Тому ми пропонуємо вдосконалити формулу (1.7) наступним чином:

, (1.8)

де БВ - сума бюджетного відшкодування.

Велике практичне значення має визначення порівняльної ефективності різних варіантів підвищення ефективності виробництва. При цьому рекомендовано скористатися формулою [89]:

, (1.9)

де- коефіцієнт порівняльної ефективності капіталовкладень;

- собівартість виробництва продукції за різними методами здійснення технологічного процесу;

- сума капітальних вкладень за варіантами.

За часів планової економіки та практично однакових фінансових умов для сільськогосподарських підприємств розрахунки за даною формулою відображали реальний рівень економічного ефекту капіталовкладень. У ринкових умовах господарювання та за різного фінансового стану суб'єктів господарювання виникає потреба в розрахунках, які включають показники: середня ставка доходу, дисконтований період окупності, чиста теперішня вартість, внутрішня норма прибутку. Показник норми прибутку обов'язково має бути вищим за банківську ставку, інакше економічний ефект від запровадження новацій буде відсутній або ж від'ємний. Дисконтований період окупності передбачає визначення часового інтервалу, необхідного для відшкодування вкладених інвестицій з урахуванням дисконтованих чистих вигод.

Метою застосування новацій у тваринництві є скорочення затрат робочого часу на виробництво продукції й обслуговування тварин. Економія робочого часу є основною умовою підвищення продуктивності праці та здешевлення виробництва продукції. Саме такий критерій характеризує ефективність інтенсифікації на інноваційній основі. Затрати праці на 1 голову тварин не можуть характеризувати процес інтенсифікації. Якщо ж затрати праці розраховувати на 1 ц продукції (приросту чи надоєного молока), то можна відстежити динаміку, яка є характерною ознакою рівня інтенсифікації.

Для визначення ефективності інтенсифікації тваринництва доцільно застосовувати кілька показників одночасно, які всебічно характеризуватимуть цей процес. Витрати на голову тварин свідчать про рівень інтенсифікації, проте не відображають ефективності галузі. Продуктивність тварин, як окремий показник, не відображає ефективності виробництва продукції тваринництва.

Критерій економічної ефективності інтенсифікації може набути практичного значення лише тоді, коли вдається застосовувати синтетичний показник оцінки результативності інтенсифікації.

Пропонуємо визначати взаємодію факторних (витрати на 1 голову) та результативних (продуктивність тварин) показників через розрахунок витратно-продуктивного коефіцієнта , який дозволить налагодити поточний контроль за факторно-результативними показниками:

тваринництво новація виробництво інтенсифікація

, (1.10)

де - продуктивність тварин і виробничі витрати на одну голову в початковому періоді;

- продуктивність тварин і виробничі витрати на одну голову в наступному періоді.

Цей коефіцієнт дасть змогу визначити ефективність інтенсифікації, оскільки відображатиме доцільність збільшення витрат на голову тварин через їх продуктивність.

У тваринництві розмір прибутку, одержаний у розрахунку на середньорічну голову тварин, вказує на ефективність використання об'єктів інтенсифікації. Тому стосовно сектору тваринництва та його галузей доцільно використовувати показник рівня рентабельності продукції () як відношення прибутку від реалізації () до собівартості реалізованої продукції (), вираженого у відсотках [39]:

. (1.11)

Застосування даного показника дасть змогу оцінити ефективність ведення тваринництва і кожної його галузі зокрема. В умовах сьогодення необхідно підвищувати показник рентабельності певного виду продукції або галузі не тільки за рахунок збільшення доходу від реалізації, а й за рахунок зниження собівартості реалізованої продукції. Для цього, насамперед, слід зменшити витрати на збут до рекомендованих 7-10% від суми всіх витрат реалізованої продукції.

Таким чином, потенційний ефективний розвиток галузей тваринництва передбачає наступне:

- нарощування поголів'я тварин відповідно до нормативного навантаження на одиницю площі;

- оптимізацію структури кормових угідь для стабілізації кормової бази;

- підвищення економічної ефективності виробництва продукції галузей тваринництва;

- виробництво продукції тваринництва в обсягах, необхідних для забезпечення продовольчої безпеки країни;

- концентрацію поголів'я тварин м'ясних галузей з метою промислової переробки продукції їх виробництва;

- збільшення обсягів виробництва молока аграрними товаровиробниками для забезпечення виробничих потужностей молокопереробних підприємств.

Досягти ефективності функціонування тваринництва - одного з основних секторів економіки, що є гарантом продовольчої безпеки країни, можливо за умови інтенсифікації галузі з елементами інновацій.

Размещено на Allbest.ru