Вступ

1. Організаційно-економічна характеристика господарства

2. Методика розрахунку потреби в кормах

2.1 Способи розрахунку потреби в кормах

З появою в корів ознак пологів, що наближаються, їх переводять в індивідуальні денники для отелення. У цей період їх годують переважно. сіном злаково-бобових культур першого класу. Через добу після отелення новотельних тварин передають в одну із секцій післяпологового відділення. У раціон уводять силос, сінаж, концентрати. Кількість цих кормів поступово підвищують, для того щоб до 9- 10-му дня лактації довести до норми відповідно до фактичного удою. Раціон включає 5-6 кг сіна,. 1,0-1,5 кг трав'яного борошна, 15 кг силосу, 8-10 кг кормового буряка, 2,5 кг концентратів. Усього в раціоні повинне втримуватися 10,0 корм. од. і 1200-1250 м перетравного протеїну.

Після перекладу корів у цех роздою й запліднення їм установлюють загальну для цеху норму годівлі, а коровам з удоєм вище середньо-цехового, що виявляється при контрольному доїнні, на 10-й день лактації дають додатково відповідну кількість концентрованих кормів.

Забезпечення потреб населення в молочних продуктах вимагає планомірного збільшення виробництва молока. Це може бути досягнуте як ростом чисельності худоби, так і значним підвищенням продуктивності корів на базі впровадження прогресивної технології. Інтенсифікація молочного скотарства є економічно ефективним заходом, тому що зі збільшенням удоїв корів знижуються витрати корму, праці, капіталовкладень на 1 ц молока, що забезпечує більше низьку його собівартість.

Установлено, що витрати корму на 1 ц молока при удої 2010 кг становлять 1,3-1,35 ц кормової одиниці, при 3000 кг-1,1-1,15, при 4000 кг - 1,00-1,05, при удої 5000 кг - 0,90-0,95 ц кормової одиниці. Таким чином, зі збільшенням удоїв з 2010 до 3000 кг витрати корму на 1 ц молока скорочуються на 18-20%, а продуктивність праці зростає приблизно в 1,5 рази. Собівартість 1 ц молока при цьому знижується на 15-20%. Слід зазначити, що світова практика ведення молочного скотарства також показує, що розвиток цієї галузі в більшості країн іде по шляху інтенсифікації її за рахунок підвищення молочної продуктивності корів.

При внутрішньогосподарській спеціалізації по виробництву молока й вирощуванню молодняку на спеціалізованих молочних фермах і комплексах мають у череді високу частку корів - від 72 до 94 %, залежно від строків змісту новонароджених телят і прийнятого способу ремонту молочної череди (ялівками або перевіреними коровами-первістками). Частка корів у череді буде найвищої в тому випадку, якщо на молочній фермі або комплексі новонароджених телят містять у профілакторії 15-20 днів, а потім відправляють на спеціалізовану ферму по вирощуванню молодняку. Череда ж дійних корів ремонтують первістками, перевіреними протягом 1 - 3 місяців лактації або за повну лактацію.

У районах, де господарства не мають необхідних умов для інтенсивного вирощування ремонтних телиць і ялівок, широке поширення одержує створення спеціалізованих господарств. Організація таких господарств у більшості випадків сприяє поліпшенню вирощування ремонтних телиць і ялівок у порівнянні з вирощуванням тварин у неспеціалізованих колгоспах і радгоспах.

Система утримування, при якій у стійловий період визначається природно-економічними особливостями господарств і прийнятою технологією виробництва молока.

У господарствах, що розташовують кормовими вгіддями, найбільше широко поширена стійлово-пастбіщна система утримування, при якій у стійловий період тварин містять у приміщеннях, а в пасовищний - на штучних або природних випасах.

У районах із сильною розораністю земель застосовують стійлово-лагерну або стійлову систему утримування худоби. При стійлово-лагерної системі тварин у пасовищний період містять у літніх таборах, які обладнають легкими навісами, доїльними установками й іншими підсобними приміщеннями. Стійлово-лагерне утримування впливає на тварин і дозволяє вчасно проводити профілактичні ветеринарно-санітарні заходи, а також ремонтні роботи на основній фермі для зимового утримування худоби. При стійловій системі худоба протягом усього року перебуває в приміщеннях і на вигульних площадках на фермі. Для забезпечення тварин зеленими кормами організують планове виробництво їх, застосовуючи зелений конвеєр. Необхідною умовою раціональної стійлової системи утримування худоби є регулярне надання твариною активного моціону.

В останні роки створення довголітніх культурних пасовищ зі зрошенням одержує широке поширення як у зонах достатнього зволоження, так і в зонах з обмеженою кількістю опадів у літній період.

Утримування молочної худоби на високопродуктивних довголітніх пасовищах забезпечує одержання добових удоїв на рівні 14-18 кг при незначних дачах концентрованих кормів. При змісті на таких пасовищах на одну корову виділяють 0,2-0,3 га, залежно від їхньої кормової продуктивності. Використають їх по загінній системі, застосовуючи порціонне пасіння із щоденним відведенням усередині загонів ділянок для підбурення протягом дня. При врожайності довголітніх пасовищ 150-200 ц/га собівартість кормової одиниці зеленої маси становить близько 2-3 коп. Природні випаси також використають по загінній системі з виділенням залежно від продуктивності пасовищ по 0,5-1,0 га на корову. У череду при змісті на пасовищі повинне входити не більше 150-200 тварин.

При відсутності зрошення продуктивність пасовища по окремих місяцях коливається, у зв'язку із цим на початку пасовищного періоду, а також починаючи із другої половини літа необхідно передбачати виробництво зелених кормів за рахунок спеціальних посівів.

Пасовищне утримування впливає на відтворні функції корів. Є дані, що вказують на те, що корови, що втримувалися на пасовище, приходили в полювання на п'ять днів раніше, а запліднюваність їх від першому, другого й третього заплідненні була вище на 8,60; 10,3 і 7,5% відповідно. Сервіс-період у корів був коротше на вісім днів.

При високій концентрації худоби на фермі або комплексі (більше 800-1000 корів, залежно від особливостей господарства) створюються утруднення по організації раціонального пасовищного утримування молочної худоби в літній період, тому що при цьому збільшується відстань від ферми до пасовища й тварини більше часу затрачають на переходи. У таких випадках застосовують стійлово-лагерну або стійлову систему утримування. При таких системах утримування молочної худоби гарні результати можуть бути отримані при годівлі його в літній період зеленим кормом, силосом і сінажем.

У скотарстві застосовують два способи утримування корів: прив'язне й безприв'язне.

Прив'язне утримування. При цьому способі худобу містять у стійлах на прив'язі. Стійла в корівниках мають у своєму розпорядженні поздовжні або поперечні ряди. Механізація роздачі кормів і збирання гною легше може бути дозволена при поздовжнім розміщенні тварин головами друг до друга. Таке розміщення дозволяє використати для роздачі кормів мобільні й стаціонарні кормораздатчики, а для збирання гною - скребкові й інші транспортери. У корівниках з розміщенням корів головами до стін для роздачі кормів можна застосовувати тільки стаціонарні кормораздатчики .

Прив'язне утримування дає можливість більш точно нормувати годівля корів, краще проводити їхній роздій, спостереження за станом здоров'я, появою полювання й здійснювати необхідний відхід з урахуванням особливостей тварин. Поряд із цим зміст на прив'язі вимагає значних витрат на роздачу кормів, збирання гною, організацію прогулянок тварин і інших робіт. Тому навантаження тварин на працівника ферми при прив'язному утримуванні менше, а витрати праці на 1 ц молока при рівних удоях в 1,3-1,6 рази більше, ніж при безприв'язному утримуванні.

Залежно від природно-господарських умов прив'язне утримування має свої особливості. У районах достатнього зволоження, забезпечених пасовищами, утримування корів на прив'язі в стійловий період сполучають із випасом улітку. У районах з недостатнім зволоженням, де продуктивність пасовищ не висока, улітку корови перебувають у таборах, які влаштовують поблизу пасовищ і посівів культур зеленого конвеєра. Основну масу зеленого корму скармливают з годівниць у таборах. У районах із сильною розораністю земель корів протягом усього року містять на скотарнях, а влітку зелені корми їм дають у вигляді підгодівлі.

При утримуванні корів на прив'язі широко поширене обслуговування оператором машинного доїння однієї закріпленої за нею групи корів, яких звичайно розміщають у суміжних стійлах. У зв'язку з різними строками отелень у кожній такій групі одночасно є корови з різним періодом лактації, тільності й неоднаковим рівнем удоїв. Це створює труднощі у використанні сучасних засобів механізації для нормованої роздачі кормів з урахуванням продуктивності й фізіологічного стану тварин.

Безприв'язне утримування полягає в тім, що тварин містять у групах і надають їм можливість для пересування в приміщенні й на вигульних площадках. При цьому способі в значній мірі усуваються відзначені вище недоліки утримування худоби на прив'язі в закритих приміщеннях. Безприв'язне утримування худоби створює кращі умови для механізації основних технологічних процесів, значно скорочує витрати праці на догляд за тваринами. При безприв'язному утримуванні грубі й соковиті корми скармливают твариною по групах. Тільки концентровані корми коровам задають індивідуально в годівниці під час доїння. Такий порядок годівлі підвищує на 5-10% витрати корму на 1 ц молока.

Залежно від природно-економічних зон безприв'язне утримування худоби має свої особливості. У районах з теплим кліматом для утримування тварин використають напіввідчинені приміщення з організацією годівлі худоби грубими, соковитими й зеленими кормами на вигульних площадках. У північних районах узимку худоба перебуває в капітальних будівлях; соковиті, а частково й грубі корми скармливают у приміщеннях, регулюючи випуск тварин на прогулянку.

Щоб організувати годівлю корів з урахуванням їх продуктивності й фізіологічного стану, при безприв'язному утримуванні тварин розділяють на групи. Число й розмір груп можуть бути різними. Але по кожній фермі обов'язково виділяють наступні групи корів: тельні, сухостійні. Корови, що втримуються в родильному відділенні; новотельні й високопродуктивні корови; інші дійні корови. У родильному відділенні корів звичайно містять на прив'язі й доять у переносні цебра. На великих фермах число груп збільшують, що дозволяє мати більше вирівняні групи по продуктивності й тривалості лактації. У районах нечорноземної смуги із дрібними фермами й з удоями корів більше 3500-4000 кг рекомендується мати в групах 25-30 корів, у чередах з молочною продуктивністю до 3500 кг-40-50 корів. У лісостепових і степових районах, у господарствах з великими фермами в групу включають 50-100 корів. Збільшення числа корів у групі істотно знижує витрати праці, але утрудняє роздій тварин.

Економічна оцінка кормових культур і кормів виробляється на основі розроблених у господарстві технологічних карт.

Вихідні дані наведені в таблиці 4. стр. 1-5.

Зміст у кормах кормо-прот. одиниць визначається по формулі

12 - коефіцієнт співвідношення кормових одиниць і протеїнів,

Як показує економічна оцінка кормів, найбільш вигідними культурами є люцерновий сінаж, ячмінь, сіно, суданки, горох.

Зміст корів складається із двох систем:

- 1 - безприв'язний зміст (на випасах у літньо-пасовищний період і в корівниках у зимово-стійловий період);

- 2 - прив'язний зміст (у корівниках у зимово-стійловий період).

Годівля молочної череди проводиться:

1. у літньо-пасовищний період при безприв'язному утримуванні корови на випасах шляхом підбурення одержують зелену масу багаття з додатковим підвозом зеленої маси злаково-бобових однолітніх і багаторічних трав, кукурудзи, рапсу з роздачею їх кормораздатчиком у годівниці й дачі сіна в гарбах усередині загонів

2. у зимово-стійловий період при прив'язному змісті в корівниках корови одержують зимовий раціон шляхом дробової видачі 4-5 разів.

Машинне доїння доїльними апаратами в молокопровод установкою АДМ-8 проводиться ранком і ввечері.

Первинна обробка молока (очищення фільтрами), охолодження до 10⁰ С проводиться відразу ж при надходженні молока по молокопроводу в ємності ("танки") з наступним зважуванням і відправленням на молкомбінати.

2.2 Розрахунок потреби в кормах для молочного стада великої рогатої худоби

Для спрощення розрахунків норми годівлі потрібно визначити для корів живу масу, що перевищує середню живу масу корови на 50 кг, що раціони будуть використані для визначення річної потреби в нормах. Норми годівлі встановлюють із обліком дійних і сухостійних корів. При цьому з 10-місячною лактацією 2 місяці сухостійний період. На стійловий пасовищний період доцільно відносити по 5 дійні й 1 сухостійний місяць.

При розробці раціонів норми годівлі встановлюються по корм. од, п-п, Са, Р, каротину й повареної шари. З урахуванням планованої продуктивності. Для дійних з урахуванням добового удою. Середня норма годівлі дійних корів і добових корів визначається як середній.

Таблиця 2.1 Розпорядок дня в технології виробництва молока в господарстві в 2009 р.

Продуктивність корів у стійловий період умовно можна прийняти на 1 кг менше середньодобового удою. У пасовищний період на 1 кг більше середньодобового удою.

Середньодобовий удій 1 корови за 300 днів лактації:

4300 : 300 = 14,3

У т.ч. стійловий період:

14,3 - 1 = 13,3

13 кг

Усього за 150-денний стійловий період від корови буде надоєно:

13 x 150 = 1950

У пасовищний період від корови буде:

4300 - 1950 = 2350

Середньодобовий удій у пасовищний період складе:

2350 : 150 = 15,6

16 кг

Таблиця 2.2 Добові обсяги кормів на 1 голову дійної череди

Для забезпечення належної трудової й технологічної дисципліни, розпорядку дня на фермах, недопущення зривів у годівлі в господарстві уведені наступні заходи: графіки щоденного чергування із числа відповідальних працівників; регулярне (1 раз у тиждень) проведення виробничих зборів із працівниками ферм дирекцією господарства; збори за підсумками місяця, кварталу, року, перевірки стандартного стану ферм (неділя - понеділок); проведення оглядів ферм до виходу на літньо-пасовищний зміст худоби й на зимово-стійловий період; проведення конкурсів майстрів машинного доїння.

Були проведені розробки, а потім рекомендації з годівлі й змісту тварин сибірського тваринництва, що забезпечують реалізацію генетичного потенціалу тварин на наступному рівні: - набриднувши від корови 5500-7000 і більше кг молока в рік; -середньодобових приростів живої маси КРС на відгодівлі 1200-1300 гр. і молодняку свиней на відгодівлі 750-850 гр. При розробці нових норм годівлі с.-х. тварин використалися загальбіологічні закономірності в обміні речовин в організмі: чим вище рівень годівлі, тим вище продуктивність тварин і нижче витрати корму на одиницю продукції. Для одержання високої продуктивності, забезпечення здоров'я й високих відтворювальних функцій тварин необхідно забезпечити зміст у раціонах усіх без винятку необхідних живильних речовин. Чим вище продуктивність тварин, тим вище повинна бути концентрація енергії розраховуючи на 1 кг сухої речовини раціону. У раціонах з деталізованими нормами потреба в живильних речовинах ураховується по 22-35 показникам.

Таблиця 2.3 Структура раціону корів залежно від удою.

Таблиця 2.4 Раціони для корів на літньо-пасовищний період 2009 р.

Істотне значення в підвищенні ефекту віддачі корму має облік структури раціону для літнього й зимово-стійлового періодів згодовування для різних видів і віків.

Залежно від кількості і якості наявних кормів у господарстві раціони складалися як для потреби при розрахунках заготівлі кормів, так і при використанні наявних кормів на зимово-стійловий і літньо-пасовищний періоди. Раціони складалися після одержання повних зоотехнічних аналізів у лабораторії на якість всіх видів кормів (зелених трав, сіна, сінажу, силосу, вітамінно-трав'яного борошна й гранул, концентрованих кормів). На основі отриманих даних аналізів складалися розрахунки планування обсягу виробництва культур, посівних площ, а також раціони для різних видів тварин для різних строків годівлі.

У зв'язку з недоліком кормів не забезпечувалася збалансованість структури годівлі, добового раціону для дійної череди.

Таблиця 2.5 Потреба й забезпеченість кормами в 2008 і 2009 р. на зимово-стійловий період.

При вкрай недостатнім забезпеченні силосом і коренеплодами є більша незбалансованість кормів по сахаропротеиновому відношенню, і раціони без додаткових заходів, наприклад. По вишукуванню патоки не забезпечать належної віддачі. Кормовий баланс украй незадовільний.

Таблиця 2.6 Добовий раціон на зимово-стійловий період для дійних корів.

2.3 Розрахунок потреби в кормах для молодняка великої рогатої худоби