Організація центральної ремонтної майстерні для сільськогосподарських машин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсовий проект

КП 5.091902.24.00.00 ПЗ

Янчук Роман Костянтинович

група М-41

2006

1 Загальні положення

1.1 Вихідні дані для планування ремонтно-обслуговуваних робіт

Трактори:

ХТЗ - 1702 - 5 шт.

ХТЗ - 170 - 5 шт.

ДТ - 75 - 5 шт.

Т-70С - 10 шт.

МТЗ-800 - 10 шт.

МТЗ-805 - 10 шт.

ЮМЗ-800082 - 10 шт.

Т - 40А - 5 шт.

ХТЗ-5020 - 5 шт.

Т-16 - 5 шт.

Автомобілі:

ГАЗ-3307 - 6 шт.

ГАЗ-3507 - 5 шт.

ЗІЛ- 433363 - 8 шт.

ЗІЛ-4502 - 5 шт.

КамАЗ-5320 - 5 шт.

ГАЗ-3302 - 4 шт.

Комбайни:

СК-5''Нива''- 7 шт.

КСК-100 - 5 шт.

КС-2,6 - 2 шт.

КС-6Б - 5 шт.

РКС-6 - 3 шт.

Сільськогосподарські машини:

Плуги - 32 шт.

Культиватори - 34 шт.

Борони зубові - 143 шт.

Борони дискові - 13 шт.

Котки - 22 шт.

Розкидачі добрив - 15 шт.

Сівалки зернові - 22 шт.

Сівалки технічних культур - 13 шт.

Саджалки - 11 шт.

Косарки - 14 шт.

Граблі - 13 шт.

Стогоклади - 10 шт.

Оприскувачі - 6 шт.

1.2 Календарні строки виконання основних сільськогосподарських робіт

По Волинській області можна прийняти наступні строки основних польових робіт: боронування зябу та озимини, передпосівна культивація, сівба ярих культур - березень - квітень;

садіння картоплі - квітень;

садіння кукурудзи - травень;

обробіток просапних культур - травень - червень;

збирання зернових культур, лущення, стягування та скиртування соломи - липень - серпень;

збирання кукурудзи на силос - липень - серпень;

збирання картоплі - вересень;

збирання буряків - жовтень - листопад;

оранка - серпень - жовтень;

сівба озимих - вересень - жовтень;

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок кількості технічних обслуговувань і ремонтів

Кількість технічних обслуговувань і ремонтів для тракторів, автомобілів, комбайнів і сільськогосподарських машин визначаємо за коефіцієнтом охоплення технічними обслуговуваннями і ремонтами по формулі:

N = K · n, (шт.) (2.1)

де N - кількість різних видів технічних обслуговувань і ремонтів;

n - кількість машин даної норми;

K - коефіцієнт охоплення даним видом ТО або ремонтом.

Для полегшення процесу розрахунку визначення кількості ТО і ремонтів доцільно виконувати в табличній формі.

2.1.1 Розрахунок кількості ТО і ремонтів для тракторів

Таблиця 2.1. Розрахункова кількість технічних обслуговувань для тракторів і їх трудомісткість.

Марка тракторів	К-сть тракторів	Вид ТО або ремонту	Коеф. охоплення ТО або ремонту	Кількість ТО і ремонтів	Трудомісткість одного ТО і ремонту, л.год	Загальна трудомісткість л.год	Розподіл трудомісткості між виробничими підрозділами ремонтного виробництва, л.год
							ПТО	ЦРМ	РТП
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1 ХТЗ-1702	5	КР	0,3	1	232	232			232
		ПР	0,6	3	165	495		495
		ТО - 3	1	5	25	125		125
		ТО - 2	6	30	10	300	300
		ТО - 1	24	120	3,6	432	432
2 ХТЗ-170	5	КР	0,3	1	232	232			232
		ПР	0,6	3	165	495		495
		ТО - 3	1	5	25	125		125
		ТО - 2	6	30	10	300	300
		ТО - 1	24	120	3,6	432	432
3 ДТ-75	5	КР	0,3	1	232	232			232
		ПР	0,6	3	165	495		495
		ТО - 3	1	5	20	100		100
		ТО - 2	6	30	8,5	255	255
		ТО - 1	24	12	2,3	276	276
4 Т-70С	10	КР	0,3	3	226	678			678
		ПР	0,6	6	158	948		948
		ТО - 3	1	10	20	200		200
		ТО - 2	6	60	8,5	510	510
		ТО - 1	24	240	2,1	504	504
5 МТЗ-800	10	КР	0,3	3	201	603			603
		ПР	0,6	6	142	852		852
		ТО - 3	1	10	14	140		140
		ТО - 2	6	60	7	420	420
		ТО - 1	24	240	2	480	480
6 МТЗ-805	10	КР	0,3	3	201	603			603
		ПР	0,6	6	142	852		852
		ТО - 3	1	10	14	261		261
		ТО - 2	2	60	7	146	146
		ТО - 1	12	240	2	300	300
7 ЮМЗ-800082	10	КР	0,3	3	272	816			816
		ПР	0,6	6	142	852		852
		ТО - 3	1	10	26,1	261		261
		ТО - 2	2	20	7,3	146	146
		ТО - 1	12	120	2,5	300	300
8 Т-40А	5	КР	0,3	1	184	184			184
		ПР	0,6	3	128	384		384
		ТО - 3	1	5	15	75		75
		ТО - 2	2	30	6	180	180
		ТО - 1	12	120	1,7	204	204
9 ХТЗ-5020	5	КР	0,3	1	123	123			123
		ПР	0,6	3	86	258		258
		ТО - 3	1	5	8	40		40
		ТО - 2	2	30	3	90	90
		ТО - 1	12	120	1,7	204	204
10 Т-16	5	КР	0,3	1	184	184			184
		ПР	0,6	3	80	240		240
		ТО - 3	1	5	7,7	38,5		38,5
		ТО - 2	2	10	2,7	27	27
		ТО - 1	12	60	0,9	54	54
	6014	7115,5	3887

Марку тракторів і кількість тракторів приймаємо із вихідних даних до курсового проекту.

Вид технічного обслуговування і ремонту для тракторів приймаємо:

КР - капітальний ремонт;

ПР - поточний ремонт;

ТО - 3 - технічне обслуговування №3;

ТО - 2 - технічне обслуговування №2;

ТО - 1 - технічне обслуговування №1.

Коефіцієнт охоплення, трудомісткість одного ТО і ремонту приймаємо по довідковій літературі.

При розподілі трудомісткості між виконавцями керуємося наступними положеннями:

ТО - 1, ТО - 2 - виконується в пункті технічного обслуговування господарства;

ТО - 3 і ПР - виконується в центральній ремонтній майстерні господарства;

КР - виконується в спеціалізованих майстернях ремонтного підприємств.

Підсумовуємо графи № 8, 9 і 10, визначаючи сумарні трудомісткості для тракторів по виробничих підрозділах.

2.1.2 Розрахунок кількості ТО і ремонтів для автомобілів

Таблиця 2.2. Розрахункова кількість технічних обслуговувань і ремонтів для автомобілів і їх трудомісткість.

Норми автомобілів	Кількість автомобілів	Вид ТО або ремонту	Коеф. охоплення ТО і ремонту	Кількість ТО і ремонтів	Пробіг автомобіл. в тис. км. автомобіл. в на логічно як і для комбайнів, вибираючи дані із завдань на курсове проектування , по виробничих підрозділах.	Трудомісткість одного ТО і ремонту, л.год	Загальна трудомісткість л.год	Розподіл трудомісткості між виробничими підрозділами ремонтного виробництва, .год
					Одного	Всіх автомобілів
									ПТО	ЦРМ	РТП
2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1ГАЗ - 3307	6	КР	0,13	0			271	0			0
		ПР	-	-	24	144	5,6	849,6		849,6
		ТО - 2	6	36			11,7	424,8		424,8
		ТО - 1	20	120			2,7	348	348
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2 ГАЗ - 3507	5	КР	0,13	0			310	0			0
		ПР	-	-	24	120	6,8	816		816
		ТО - 2	6	30			13,6	408		408
		ТО - 1	20	100			3,3	330	330
3 ЗІЛ-433363	8	КР	0,11	0			343	0			0
		ПР	-	-	24	192	6,2	1190,4		1190,4
		ТО - 2	6	48			14	672		672
		ТО - 1	20	160			3,5	560	560
4 ЗІЛ - 4502	5	КР	0,1	0			378	0			0
		ПР	-	-	24	120	7,2	864		864
		ТО - 2	6	30			16,1	483		483
		ТО - 1	20	100			4	400	400
5 КамАЗ-5320	5	КР	0,14	0			496	0			0
		ПР	-	-	24	120	10,5	1260		1260
		ТО - 2	6	30			21,5	645		645
		ТО - 1	20	100			4,4	440,4	440,4
6 ГАЗ - 3302	4	КР	0,13	0			196	0			0
		ПР	-	-	24	96	7,8	748,8		748,8
		ТО - 2	6	24			8,7	208,8		208,8
		ТО - 1	20	80			2,3	184	184
	2262	8570,4	0

Заповнення таблиці 2.2 аналогічно як і для таблиці 2.1. Розрахунки виконуємо так само.

Трудомісткість поточного ремонту для автомобілів визначається в залежності від пробігу автомобіля по наступній формулі:

Тпр = Тп · L / 1000, (люд. год.) (2.2)

де Тпр - трудомісткість поточних ремонтів автомобілів, люд. год.;

Тп - питома трудомісткість на 1000 км пробігу для даного автомобіля люд. год.

L - пробіг автомобіля в км.

Обсяг ремонтних робіт розподіляють між виконавцями наступним чином:

ТО - 1 - виконується в пункті технічного обслуговування господарства;

ТО - 2, ПР - виконується в центральній ремонтній майстерні;

КР - виконується в спеціалізованих майстернях ремонтних підприємств.

Підсумовуємо графи № 10,11,12, визначаючи сумарні трудомісткості для автомобілів по виробничих підрозділах.

2.1.3 Розрахунок кількості технічних обслуговувань і ремонтів для комбайнів

Таблиця 2.3. Розрахункова кількість технічних обслуговувань і ремонтів для комбайнів і їх трудомісткість.

Марка комбайнів	Кількість комбайнів	Вид ТО або ремонту	Коеф. охоплення ТО або ремонту	Кількість ТО і ремонтів	Трудомісткість одного ТО і ремонту люд.год	Загальна трудомісткість	Розподіл трудомісткості між виробничими підрозділами ремонтного виробництва люд. год.
							ПТО	ЦРМ	РТП
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1 СК-5,,Нива”	7	КР	0,15	1	300	300			300
		ПР	0,45	3	165	495		495
		ТО - 2	2	14	6,6	92,4		92,4
		ТО - 1	8	56	5,1	285,6	285,6
2 КСК-100	5	КР	0,23	1	623	623			623
		ПР	0,7	3	209	627		627
		ТО - 2	2	10	7,2	72		72
		ТО - 1	8	40	2,7	108	108
3 КС-2,6	2	КР	0,23	0	180	0			0
		ПР	0,7	1	32	32		32
		ТО - 2	2	4	7,2	28,8		28,8
		ТО - 1	8	16	2,7	43,2	43,2
4 КС-6Б	5	КР	0,2	1	294	294			294
		ПР	0,6	3	112	336		336
		ТО - 2	3	15	7,2	108		108
		ТО - 1	9	45	3,6	162	162
5 РКС-6	3	КР	0,2	0	510	0			0
		ПР	0,6	1	86	86		86
		ТО - 2	3	9	7,2	64,8		64,8
		ТО - 1	9	27	3,6	97,2	97,2
								696	1942	1217

Підсумовуємо графи № 8,9,10, визначаючи сумарні трудомісткості для комбайнів по виробничих підрозділах.

2.1.4 Розрахунок кількості ремонтів сільськогосподарської техніки і їх трудомісткість

Таблиця 2.4 Розрахункова кількість технічних обслуговувань і ремонтів для сільськогосподарських машин і їх трудомісткість.

Назва та марка машини	Кількість машин	Вид ТО або ремонту	Коефіцієнт охоплення ТО або ремонту	Кількість ТО і ремонтів	Трудомісткість одного ТО і ремонту люд.год.	Загальна трудомісткість по ЦРМ
1	2	3	4	5	6	7
Плуги 1 ПЛН - 3 - 35	14	ПР	0,8	11	14	154
2 ПТК - 9 - 35	5	ПР	0,8	4	50	200
3 ПЛН - 4 - 35	13	ПР	0,8	10	17	170
Культиватори 4 КПС - 4	14	ПР	0,75	10	22	220
5 КРН - 4,2	10	ПР	0,75	7	38	266
6 КРН - 5,6	10	ПР	0,75	7	48	336
Борони зубові 7 БЗТС - 1	143	ПР	0,8	114	4	456
Борони дискові 8 БДН - 3	5	ПР	0,75	3	29	87
9 БД - 10	6	ПР	0,75	4	67	268
10 Котки ЗКШ - 6	22	ПР	0,75	16	20	320
Розкидачі добрив 11 РОУ - 6	15	ПР	0,75	11	32	352
Сівалки зернові 12 СЗУ - 3,6	12	ПР	0,8	9	63	567
13 СЗА - 3,6	10	ПР	0,8	8	43	344
Сівалки тех. культур 14 СУПН - 8	13	ПР	0,8	10	57	570
15 Сажалки КСМ - 6	11	ПР	0,8	8	98	784
16 Косарки КНР - 1,5	9	ПР	0,8	7	45	315
17 КПРН - 3	5	ПР	0,8	4	35	140
18 ГРАБЛІ	13	ПР	0,6	7	30	210
Стогоклади 19 СНУ - 0,5	10	ПР	0,75	7	30	210
Оприскувачі 20 ОПШ - 15	3	ПР	0,65	1	26	26
21 ОПВ - 1200	3	ПР	0,65	1	34	34
						6029

Для сільськогосподарських машин визначаємо тільки кількість поточних ремонтів і сумуємо графу №7 для визначення сумарної трудомісткості ремонтів машин.

2.2 Визначення трудомісткості ремонтних робіт

Трудомісткість ремонтних робіт центральної ремонтної майстерні складається із трудомісткості номенклатурних робіт і трудомісткості додаткових робіт.

2.2.1 Визначення загальної трудомісткості

Загальна трудомісткість номенклатурних робіт центральної ремонтної майстерні складається з трудомісткості технічних обслуговувань і ремонтів тракторів, автомобілів, комбайнів і сільськогосподарських машин і визначається по наступній формулі:

Тн = У Т + У Т + У Т + У Т, (люд. год) (2.3)

де Тн - трудомісткість номенклатурних робіт ЦРМ, люд. год.;

У Т - сумарна трудомісткість ТО і ремонтів тракторів, люд. год.;

У Т - сумарна трудомісткість ТО і ремонтів автомобілів, люд. год.;

У Т - cумарна трудомісткість ТО і ремонтів комбайнів, люд. год.;

У Т - сумарна трудомісткість ремонтів с.г. машин, люд. год.

Сумарні трудомісткості вибираємо із таблиць № 2.1 - 2.4.

Тн = 7115,5 + 8570,4 + 1942 + 6029 = 23656,9 люд. год.

2.2.2 Визначення трудомісткості на допоміжні роботи

Річна трудомісткість додаткових робіт залежить від трудомісткості номенклатурних робіт і визначаються по наступній формулі:

Тд = Т1 + Т2 + Т3 + Т4 + Т5 + Т6 + Т7 + Т8, люд. год. (2.4)

де Т1 - трудомісткість ремонту обладнання тваринницьких ферм

(3 ч 4%), люд. год.;

Т2 - трудомісткість ремонту обладнання власної майстерні

(5 ч 8%),люд. год.;

Т3 - трудомісткість виготовлення і ремонту пристосувань та і інструментів (0,5 ч 1%), люд. год.;

Т4 - трудомісткість виготовлення нових і відновлення спрацьованих деталей у фонд запасних частин (3 ч5%), люд. год.;

Т5 - трудомісткість виготовлення і ремонту сільськогосподарського інвентарю (800 ч 1000 люд. год.);

Т6 - трудомісткість ремонту обладнання, нафтосховищ, нафтотари і заправницького інвентарю (600 ч 700 люд. год.);

Т7 - виконання замовлень пункту технічного обслуговування та автогаражу (10 ч 12%), люд. год.;

Т8 - інші додаткові роботи (3%), люд. год.

Проценти в допоміжних роботах приймаються по довідковій літературі в залежності від трудомісткості номенклатурних робіт центральної ремонтної майстерні.

Т1 = 23656,9 · 3 / 100 = 709,7 люд. год.

Т2 = 23656,9 · 5 / 100 = 1656 люд. год.

Т3 = 23656,9 · 1 / 100 = 236,6 люд. год.

Т4 = 23656,9 · 3 / 100 = 946,3 люд. год.

Т5 = 900 люд. год.

Т6 = 700 люд. год.

Т7 = 23656,9 · 10 / 100 = 2365,7 люд. год.

Т8= 23656,9 · 3 / 100 = 709,7 люд. год.

Тд = 709,7 + 1656 + 236,6 + 946,3 + 900 + 700 +

+ 2365,7 + 709,7 = 8223,9 люд. год.

2.2.3 Визначення сумарної трудомісткості

Сумарна трудомісткість робіт центральної ремонтної майстерні визначається по наступній формулі:

Трм. = Тн + Тд, люд. год. (2. 5)

Трм =23656,9+ 8223,9 = 31880,8 люд. год.

Загальну трудомісткість ремонтно - обслуговувальних робіт Тс по окремих об'єктах заносимо в таблицю 2.5. Для цього використовуємо дані таблиць 2.1 - 2.4.

сільськогосподарський технічний трактор комбайн майстерня

Таблиця 2.5 Річна трудомісткість ремонтно-обслуговувальних робіт, що виконуються в ЦРМ.

Назва і марка машини або назва роботи	Вид ремонту і ТО	Кількість ремонтів та ТО	Трудомісткість люд. год.
			одного ремонту	загальна
1 ХТЗ-1702	ПР	3	165	495
	ТО-3	5	25	125
2 ХТЗ-170	ПР	3	165	495
	ТО-3	5	25	125
3 ДТ-75	ПР	3	165	495
	ТО-3	5	20	100
4 Т-70С	ПР	6	158	948
	ТО-3	10	20	200
5 МТЗ-800	ПР	6	142	852
	ТО-3	10	14	140
6 МТЗ-805	ПР	6	142	852
	ТО-3	10	14	140
7 ЮМЗ-800082	ПР	6	142	852
	ТО-3	10	26,1	261
8 Т--40А	ПР	3	128	384
	ТО-3	5	15	75
9 ХТЗ-5020	ПР	3	86	258
	ТО-3	5	8	40
10 Т-16	ПР	3	80	240
	ТО-3	5	7,7	38,5
11 ГАЗ-3307	ПР	-	5,6	849,6
	ТО-2	36	11,7	424,8
12 ГАЗ-3507	ПР	-	6,8	816
	ТО-2	30	13,6	408
13 ЗІЛ-433363	ПР	-	6,2	1190,4
	ТО-2	48	14	672
14 ЗІЛ4502	ПР	-	7,2	864
	ТО-2	30	16,1	483
15 Камаз--5320	ПР	-	10,5	1260
	ТО-2	30	21,5	645
16 ГАЗ-3302	ПР	-	7,8	748,8
	ТО-2	24	8,7	208,8
17 СК-5”Нива”	ПР	3	165	495
	ТО-2	14	6,6	92,4
18 КСК-100	ПР	3	209	627
	ТО-2	10	7,2	72
19 КС-2,6	ПР	1	32	32
	ТО-2	4	7,2	28,8
20 КС-6Б	ПР	3	112	336
	ТО-2	15	7,2	108
21 РКС-6	ПР	1	86	86
	ТО-2	9	7,2	64,8
22 ПЛН-3-35	ПР	11	14	154
23 ПТК-9-35	ПР	4	50	200
24 ПЛН-4-35	ПР	10	17	170
25 КПС-4	ПР	10	22	220
26 КРН-4,2	ПР	7	38	266
27 КРН-5,6	ПР	7	48	336
28 БЗТС-1	ПР	114	4	456
29 БДН-3	ПР	3	29	87
30 БД-10	ПР	4	67	268
31 ЗКШ-6	ПР	16	20	320
32 РОУ-6	ПР	11	32	352
33 СЗУ-3,6	ПР	9	63	567
34 СЗА-3,6	ПР	8	43	344
35 СУПН-8	ПР	10	57	570
36 КСМ-6	ПР	8	98	784
37 КНР-1,5	ПР	7	45	315
38 КПРН-3	ПР	4	35	140
39 Граблі	ПР	7	30	210
40 СНУ-0,5	ПР	7	30	210
41 ОПШ-15	ПР	1	26	26
42 ОПВ-1200	ПР	1	34	34
43 Труд. ремонту обладнання тварин. ферм				709,7
44 Труд. ремонту обладь. власної майстерні				1656
45 Труд. на виготовлення інструментів				236,6
46 Труд. на виготовлення деталей				946,3
47 Труд. на виготовлення с.г. інвентарю				900
48 Труд. ремонту обладнання заправок				700
49 Виконання замовлень ПТО				2365,7
50 Інші додаткові роботи				709,7

Річну трудомісткість ремонтно-обслуговувальних робіт можна виразити в умовних ремонтах (за один умовний ремонт прийнята трудомісткість 300 люд. год.).

Nу = Трм / 300 (2.6)

де Nу - річна програма в умовних ремонтах;

Трм - трудомісткість ремонтної майстерні, люд. год.

Nу = 31880,8 / 300 = 106

Річну програму (в умовних ремонтах) необхідно порівняти з потужністю майстерні господарства і зробити аналіз її завантаження плановими ремонтно-обслуговувальними роботами.

За кількістю умовних ремонтів, наявністю машинно-тракторного парку господарства і враховуючи перспективний розвиток сільськогосподарського виробництва вибрати майстерню згідно проекту ТП 816 -130.

2.2.4 Розподіл річної трудомісткості ремонтно-обслуговувальних робіт ЦРМ за видами

Трудомісткість даного (конкретного) виду робіт визначається за формулою:

Ті = 0,01 · Трм · Хі, люд. год. (2.7)

де Ті - трудомісткість даного виду робіт, люд. год.;

Хі - процент даного виду робіт від річної трудомісткості ремонтно -обслуговувальних робіт.

Розрахунки виконуємо в табличній формі.

Таблиця 2.6. Розподіл річної трудомісткості ремонтно-обслуговувальних робіт ЦРМ за видами.

№ п/п	Норми робіт по ЦРМ	Роботи в % по ЦРМ	Річна тру- домісткість, люд. год.	Місячна тру- домісткість, люд. год.
1	2	3	4	5
1	Очисно-мийні	4,4	1402,8	116,9
2	Розбиральні	7,0	2231,7	186
3	ТО і діагностувальні	9,0	2869,3	239,1
4	Контрольно-сортувальні	2,0	637,6	53,1
5	Комплектувальні	3,4	1083,9	90,3
6	Ремонт електрообладнання	3,8	1211,5	101
7	Ремонт паливної апаратури	3,0	956,4	79,7
8	Ремонт гідравліки	3,9	1243,4	103,6
9	Складально - регулювальні	29,5	9404,8	783,7
10	Обкатно - випробувальні	6,7	2136	178
11	Слюсарні	3,5	1115,8	93
12	Бляхарно - мідницькі	2,5	797	66,4
13	Ковальсько - термічні	4,0	1275,2	106,3
14	Електрозварювальні	2,9	924,5	77
15	Газозварювальні	1,0	318,8	26,6
16	Полімерно - клейові	0,5	159,4	13,3
17	Токарні	5,2	1657,8	138,2
18	Розточувальні	1,0	318,8	26,6
19	Свердлувальні	1,5	478,2	39,9
20	Фрезерні і стругальні	1,7	542	45,2
21	Шліфувальні	1,8	573,9	47,8
22	Фарбувальні	1,7	542	45,2
		100%	31880,8	2656,7

2.3 Визначення загальної кількості робітників для майстерні

Кількість виробничих робітників по ремонтній майстерні визначається за річною трудомісткістю ремонтно-обслуговувальних робіт за формулою:

Рв = Трм / Фр · б, люд. год. (2.8)

де Рв - кількість виробничих робітників, чоловік;

Фр - дійсний річний фонд часу робітника, годин;

б - коефіцієнт перевиконання норм ( б = 1,1 - 1,2).

Дійсний річний фонд часу робітників визначається по формулі:

Фр = [ ( dp - dв ) · tз - dп · ( tз - tп ) ] · зр, годин (2.9)

де dp - кількість робочих днів в році ( 251 ),

dв - кількість відпускних днів в році (15 - 25),

dп - кількість передсвяткових днів ( 8 - 10 ),

tз - тривалість повної зміни, годин, ( 8 ),

tп - тривалість зміни в передсвятковий день, годин, ( 7 ),

зр - коефіцієнт , який враховує пропуск з поважних причин і через хворобу ( зр=0,98 ).

Фр = [ ( 251 - 20 ) · 8 - 10 · ( 8 - 7 ) ] · 0.98 = 1801,2 годин

Рв = 31880,8 / ( 1801,2 · 1,2 ) = 15 чол.

У ремонтних майстернях, крім виробничих працівників, які безпосередньо виконують технологічні операції з ремонту машин і відновлення деталей, використовуються і інші категорії працівників. Для ремонтних підприємств установлено такі норми для визначення інших категорій робітників:

допоміжні робітники - робітники, зайняті обслуговуванням основного виробництва ( інструментальник, машиніст компресора, кочегар, робітники по догляду за обладнанням ) - 5% від кількості виробничих працівників;

інженерно - технічні працівники - весь керівний склад майстерні (завідуючий майстернею інженер - контролер, технік - нормувальник, майстер, технолог) - до 10% від загальної кількості робітників (виробничих і допоміжних);

службовці рахунково - конторський персонал (бухгалтер, рахівник, диспетчер, обліковець, табельник) - до 4% від загальної кількості робітників;

молодший обслуговуючий персонал (вахтери, гардеробники, прибиральники, двірники, пожежники, охоронники, учні виробничих працівників) - до 4% від загальної кількості робітників.

Виходячи з цих норм, кількість інших категорій працівників визначається за формулами:

Рд = 0,05 · Рв ,чол. (2.10)

Рітп = 0,1 · ( Рд + Рв ) ,чол. (2.11)

Рсл = 0,04 · ( Рд + Рв ) ,чол. (2.12)

Рмоп = 0,04 · ( Рд + Рв ) ,чол. (2.13)

де Рв - кількість виробничих робітників;

Рд - кількість допоміжних робітників;

Рітп - кількість інженерно-технічних працівників;

Рсл - кількість службовців;

Рмоп - кількість молодшого обслуговуючого персоналу.

Рд = 0,05 · 15 = 1 чол.

Рітп = 0,1 · ( 1 + 15 ) = 1 чол.

Рсл = 0,04 · ( 1 + 15 ) = 1 чол.

Рмоп = 0,04 · ( 1 + 15 ) = 1 чол.

Кількість усіх категорій працівників (Рд, Рітп, Рсл, Рмоп) береться за потребою, але не більше одержаної в наведених розрахунках.

Загальна кількість всього персоналу майстерні (Рз) дорівнюватиме:

Рз = Рв + Рд + Рітп + Рсл + Рмоп = 15 + 1 + 1 + 1 + 1 = 19 чол. (2.14)

2.4 Визначення ритму і фронту ремонту машин

До основних параметрів, які визначають організацію виробничого процесу майстерні належать такі: умовний такт ремонтно - обслуговувальних робіт, тривалість умовного ремонту в майстерні, умовний фронт ремонту і пропускна здатність складальної дільниці.

Такт виробництва (такт ремонту), час (у днях, годинах, хвилинах), за який з ремонту виходить одна машина (агрегат) після ремонту попередньої машини (агрегату). Його визначають за формулою:

фу = Фм / Ny (2.15)

де Фм - дійсний річний фонд майстерні, год;

фу - такт виробництва для умовного ремонту;

Ny - річна виробнича програма в умовних ремонтах.

Дійсний річний фонд майстерні визначається по формулі:

Фм = [ dp · tз - dп · ( tз - tп ) ] · nз, год. (2.16)

де nз - кількість змін в добі; nз = 1.

Фм = [ 251 · 8 - 10 · ( 8 - 7 ) ] ·1 = 1998 год

ф у = 1998 / 106 = 18,80

Розшифровка інших позначень вказана в пункті 2.3.

Середня тривалість умовного ремонту визначається за формулою:

tс.у. = 300 · tс.м. / Tмаш. (2.17)

де tс.у. - середня тривалість умовних ремонтів;

tс.м. - середня тривалість перебування машин в ремонті.

В курсовому проекті використовуючи дані технічної літератури можна прийняти tс.м = 54 год.

Тмаш - середня трудомісткість поточного ремонту, люд/год.

Середню трудомісткість поточного ремонту визначаємо використовуючи дані таблиці 2.1 по формулі:

Тмаш = У Тпр / пр (2.18)

де УТпр - сумарна трудомісткість поточних ремонтів всіх тракторів, люд. год.

пр - загальна кількість всіх поточних ремонтів тракторів.

Тмаш = 5871 / 42 = 139,8 люд. / год.

tс.у. = ( 300 · 54 ) / 139,8= 115,9 год.

Фронт ремонту - це кількість машин (агрегатів), які одночасно перебувають на ремонті.

Його визначають також для умовного ремонту за формулою:

fy = tс.у. / фу (2.19)

де fу - фронт ремонту.

fy = 115,9 / 18,80 = 6 агрегатів

2.5 Розробка річного плану завантаження майстерні

Річний план роботи ЦРМ повинен забезпечити рівномірне й найдоцільніше її завантаження в окремі періоди року. Для планування завантаження майстерні потрібні такі вихідні дані: обсяг ремонтних робіт майстерні, трудомісткість ремонтних робіт, трудомісткість додаткових робіт.

Послідовність складання плану.

Розподілити по місяцях розраховані поточні ремонти і ТО-2 для автомобілів, комбайнів, а потім с.г. машин.

Комбайни і с.г. машини ремонтують в ті місяці, які менше завантажені ремонтом тракторів і автомобілів.

Щоб уникнути помилок при розподіленні ремонтів комбайнів і с.г. машин по місяцях (не планувати ремонти в період виконання ними основних с.г. робіт), треба користуючись даними пункту 2.2, поставити прочерки в тих місцях, в яких дані машини повинні виконувати польові роботи.

Підраховують трудомісткість ремонту всіх машин за рік і по місяцях наростаючим порядком.

У зазначеній послідовності в форму 1. заносять додаткові роботи розподіляють їх трудомісткість. Цими роботами остаточно коректують рівномірність завантаження майстерні по місяцях. Допускається відхилення місячних трудомісткостей на 1 люд. год.

Для наочного зображення річного плану завантаження майстерні, а також здійснення контролю за його виконання, складають графік завантаження майстерні. На лівій осі ординат у відповідному масштабі відкладають місячну трудомісткість робіт майстерні в люд. год. Тм, на правій - кількість тракторів, що ремонтуються N і середній коефіцієнт завантаження майстерні номенклатурними роботами зсер, який визначається відношенням річної трудомісткості номенклатурних робіт Тн до загальної трудомісткості майстерні Трм.

зсер = Тн / Трм (2.20)

на осі абцис відкладають час у місяцях

зсер = 23656,9 / 31880,8 = 0,74

Трудомісткість робіт кожного виду ремонту і технічного обслуговування визначають у вигляді площі прямокутника.

3. Розрахунок дільниці

3.1 Визначення трудомісткості для дільниці

Річну трудомісткість робіт на дільниці зарядки і зберігання акумуляторних батарей приймаємо згідно довідкової літератури і даних таблиці 2.6 „ Розподіл річної трудомісткості ремонтно - обслуговувальних робіт ЦРМ за видами ” і вона складає:

Тд = 1370,9 люд. год.

3.2 Визначення кількості виробничих робітників для дільниці

Кількість виробничих робітників для кожного відділення (дільниці) визначають за формулою:

Рвд = Тд / Фр · б, чол. (3.1)

де Рвд - кількість виробничих робітників дільниці, чол.;

Тд - трудомісткість проектуючого відділення, люд. год.

Рвд = 1370,9 / 1801,2 · 1,2 = 1 чол.

Інші позначення і їх величина приведені в пункті 2.3 „Методичні рекомендації”.

3.3 Підбір обладнання для дільниці

При виборі устаткування треба враховувати економічну діяльність його застосування в центральних ремонтних майстернях. Недопустима установа зайвого устаткування, а також дорогоцінного, яке має мало використовується і може бути замінена більш простим пристосуванням. Визначаємо потреби в ремонтному устаткуванні і які технологічні процеси будуть виконуватись на проектованому робочому місці.

Вибір типу ремонтно-технологічного обладнання необхідно здійснити у відповідності із даними типового проекту ТП 816 - 130 для заданої дільниці.

Таблиця 3.1 Виробниче обладнання і технічне оснащення робочих місць

Назва устаткування	Тип або модель устаткування	Кількість	Характеристика, габаритні розміри, мм	Площа під устаткування, м2
Стенд-верстат	2314-П	1	950x780	0,71
Шафа для зарядки акумуляторів	2268	1	2000x800	1,6
Шафа для кислоти	П1-121М	1	500x500	0,25
Електродистилятор	Д-1	1	300x220	0,2
Стелаж	ОРГ-1019-501	1	1400x500	0,7
				3,46

3.4 Перевірочний розрахунок площі дільниці

Перевірочний розрахунок площі дільниці можна виконати за площею, яку займає обладнання і устаткування у дільниці по слідуючій формулі:

Fд = ( Fм + Fо ) · K, м2 (3.2)

де Fд - виробнича площа відділення, м2 ;

Fо - сумарна площа, яку займає обладнання, м

K - коефіцієнт запасу, який враховує проходи і зручності роботи біля устаткування.

K = 4 - 4,5

Fд = ( 0 + 3,46 ) · 4,5 = 15,57 м2

4. Охорона праці, виробнича санітарія і протипожежні заходи

4.1 Розрахунок природного і штучного освітлення

Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні світлової площі вікон та їх кількості. Його виконуємо за формулою:

Fв = Fд · б, м2 (4.1)

Fв = 15,57 · 0,3 = 4,7 м2

де Fв - площа всіх вікон, м2

Fд - виробнича площа дільниці, м2

б - коефіцієнт природного освітлення

За нормами будівельного проектування треба прийняти стандартні розміри вікон.

Для виробничих приміщень можна прийняти вікно розмірами: шириною 1,5 м. і висотою 2,4 м., а площу одного вікна можна визначити за формулою:

F1 = h1 · b1, м2 (4.2)

де F1 - площа одного вікна, м2

h1 - висота одного вікна, м2

b1 - ширина одного вікна, м2

F1 = 2,4 · 1,5 = 3,6 м2

Кількість вікон на дільниці визначається за формулою

N = Fв / F1, шт. (4.3)

N = 4,7 / 3,6 = 1 шт.

Для розрахунку штучного освітлення необхідно визначити потужність електричних ламп і їх кількість. Потужність штучного освітлення визначаємо

по формулі:

Wд = Fд · Nn, Вт (4.4)

де Wд - потужність штучного освітлення, Вт

Nn - питома потужність штучного освітлення у ватах на 1 м2 площі підлоги

Wд = 15,57 · 12 = 186,8 Вт

Потужність однієї лампи для виробничих приміщень по нормах приймають в межах (W1) 150 - 300 Вт.

Кількість ламп для освітлення визначаємо по формулі:

Т = Wд / W1, шт. (4.5)

де Т - кількість ламп для освітлення дільниці, шт.

W1 - потужність однієї лампи, Вт

Т = 186,8 / 150 = 1 шт.

4.2 Розрахунок вентиляції

Вентиляційне обладнання відділення центральної ремонтної майстерні призначене для видалення газів, парів, пилу, а також шкідливих випаровувань, які з'являються в процесі виробництва.

Вентиляція відділення може бути природною і механічною. Природна вентиляція застосовується в приміщеннях, для видалення газів, парів, пилу, а також шкідливих випаровувань, які за існуючими нормами кратність обліку повітря (число, що показує скільки разів повинен відбуватися облік повітря у відділенні за 1 годину - К). При К?3 приймаємо природну вентиляцію при якій визначаємо площу фрамуг по формулі:

Fф = ( 0,02 ч 0,04 ) · Fд, м2 (4.6)

де Fф - площа фрамуг або кватирок для провітрювання, м2

Fф = 0,02 · 15,57 = 0,31 м2

4.3 Техніка безпеки при роботі в слюсарно-механічній дільниці

Загальні вимоги безпеки

1. Ремонт і розбирання проводити тільки в конкретно-визначених для цього місцях.

2. Примінити перехідні містики, підставки.

3. Робочі місця повинні бути обладнанні верстаками надійно закріпленими на підлозі. Розібрані деталі і агрегати повинні розміщуватись на спеціальних підставках або стелажах.

Вимоги безпеки перед початком роботи

1. Перед початком роботи слід застібнути рукави спецодягу і простежити, щоб не було звисаючих кінців одягу, волосся заправити під головний убір.

2. Перевірити надійність заземлення.

3. Надіти діелектричні рукавиці або боти.

4. Оглянути ізоляцію струмоведучих проводів, звернувши особливу увагу на її стик в місці їх випадання з корпуса ручної електричної машини і не працювати з нею до усунення несправностей.

5. Перевірити справність інструменту.

Вимоги безпеки під час роботи.

1. Перевіряючи деталі на контрольно-випробувальних стендах, їх правильно центрують і надійно закріплюють в затискних пристроях.

2. Втулки, підшипники та інші деталі випресовують за допомогою знімачів і пресів, при запресовуванні і випресовуванні деталей на пресі не дозволяється притримувати їх руками.

3. При роботі на свердлильному верстаті не можна тримати малі деталі в руках.

4. Підключати електроприлади до електромережі тільки через штепсельні роз'єднання.

5. Не допускати перенавантаження двигуна або перекосу робочих органів.

6. При знятті важких стартерів треба користуватися пристосуваннями, що полегшують виконання цієї операції.

7. При транспортуванні деталей і пристроїв, що мають велику вагу, потрібно користуватись теліжкою зі стійками і упорами.

Вимоги безпеки після роботи.

1. Зібрати інструмент і прибрати робоче місце.

2. Вимкнути всі верстати і прилади, обтірочний матеріал зібрати і винести в сміттєвий ящик.

Вимоги безпеки при аварійних ситуаціях.

1. При пожежі, або інших надзвичайних ситуаціях вимкніть електрообладнання.

2. При виникненні пожежі користуватися первинними засобами гасіння.

3. При виникненні великих пожеж викликати службу "01".

5. Технологічна частина

5.1 Проектування відновлення деталі

Головний вал працює при різних навантаженнях так як він передає обертовий рух шестерні в і при незначному спрацюванні посадочного місця під підшипник виникає биття, що породжує несправність знос і її поломки.

5.2 Визначення технічної норми часу

Перша операція по відновленні головного валу виконує токар ІІ розряду. Пошкоджену різьбу обточуємо до діаметру 24,25 довжиною 26 мм. З додаткової літератури вибираємо час який зазначений на виконання операції

Підготовчо-заключний час Тп.з. = 5 хв.;

Штучний час Тш = 0,9 хв.;

Норма часу Нч = Тп.з. + Тш = 5 + 0,9= 5,9 хв.

Другу операцію виконує токар ІІ розряду. Потрібно нарізати різьбу М24х1,5 довжиною 26 мм. Затрачені норми часу:

Підготовчо-заключний час Тп.з. = 5 хв.;

Штучний час Тш = 1,1 хв.;

Норма часу Нч = Тп.з. + Тш. = 5 + 1,1 = 6,1 хв.

6. Економічна частина

6.1 Розрахунок собівартості ремонту

Собівартість ремонту - це грошовий вираз затрат праці і матеріальних засобів на ремонт машини, складальної одиниці або деталі.

Собівартість ремонту визначаються за формулою:

С = Ср + Сз + Су + См, грн. (6.1)

де Ср - сума повної заробітної плати виробничих робітників, грн.;

См - вартість основних ремонтних матеріалів, грн.;

Су - витрати пов'язані із організацією і управлінням виробництва, грн.;

Сз - вартість запасних частин, грн.

При відновленні деталей, як правило, запасні частини і ремонтні матеріали не визначаються, а тому Сз = 0 і См = 0.

Повна заробітна плата складається з основної і додаткової оплати. Основна оплата визначається за нормами часу розрахованими в попередньому розділі і годинними тарифними ставками. Розрахунок основної заробітної плати виконуємо в табличній формі.

Таблиця 6.1. Величина основної заробітної плати на відновлення деталі.

№ п/п	Назва операцій	Розряд	Норма часу, год	Тарифна ставка, грн.	Розцінка, грн.
1	обточуємо до діаметру 24,25 довжиною 26 мм.	2	0,1	2,43	0,24
2	нарізати різьбу М24х1,5 довжиною 26 мм.	2	0,11	2,43	0,24
					Со = 0,48

Додаткова оплата складається із преміальних і відпускних нарахувань і визначається в процентному відношенні від основної. Норми відрахувань на преміальні оплати приймаються в розмірі 15%:

Сп = 0,15 · Со (6,2)

Сп = 0,15 · 0,48 = 0,07 грн.

Розмір відрахувань суми відпускних залежить від тривалості відпустки. В курсовому проекті приймаємо 25%:

Св = 0,25 · Со (6,3)

Св = 0,25 · 0,48 = 0,12 грн.

Тоді сума повної заробітної плати визначається по формулі:

Ср = Со + Сп + Св (6,4)

Ср = 0,48 + 0,07 + 0,12 = 0,67 грн.

Витрати пов'язані із організацією і управлінням виробництвом, включають затрати на електроенергію, водопостачання, утримання приміщень майстерні, амортизаційні відрахування та частково заробітну плату адміністративного апарату. Визначаємо ці витрати в процентному відношенні від суми повної заробітної плати. Величина цих витрат становить 350%:

Су = 3,5 · Ср (6,5)

Су = 3,5 · 0,67 = 2,35 грн.

С = 0,67 + 2,35 = 3,02 грн.

Повна собівартість відновлення деталі включає рентабельність ремонту - затрати на розвиток виробництва і його розширення, які приймаються в процентному відношенні від собівартості. Цю величину приймаємо 35%:

Ссер. = 0,35 · С (6,6)

Ссер = 0,35 · 3,02= 1,06 грн.

Спов. = С + Ссер. (6,7)

Спов = 3,02 + 1,06 = 4,08 грн.

Размещено на Allbest.ru