Облік витрат на виробництво та аналіз собівартості соняшнику в СТОВ "Україна"

До повного завантаження автомобіля водій може забирати насіння соняшнику від декількох комбайнів. При цьому він отримує талони від кожного комбайнера, обмінюючи їх на свої. Таким чином, до кінця робочого дня у кожного комбайнера буде стільки талонів шофера, скільки бункерів насіння він намолотив і відправив від комбайна, а у кожного шофера - стільки талонів комбайнера, скільки бункерів він отримав.

На току (складі) при зважуванні насіння соняшнику, яке надійшло, шофер передає вагареві (завідуючому током) талони, отримані ним від комбайнерів, і «Реєстр прийняття зерна від шофера» (ф. №71 а), який ведеться в одному примірнику і постійно знаходиться у шофера. До нього вагар записує номери талонів комбайнера, назву культури, масу прийнятого зерна в кілограмах, номер поля, відстань перевезення і розписується про прийняття насіння соняшнику.

Насіння соняшнику, що надійшло від комбайна на току (складі), обліковують у «Реєстрі приймання зерна вагарем» (ф. № 78а). Реєстр відкривається щодня на кожну культуру. Вагар (завідуючий током) записує до нього номер реєстру приймання зерна від шофера (ф. № 71а), номери талонів, прийнятих від шофера, номер поля, прізвище шофера (тракториста), який привіз насіння, марку і номер автомобіля (трактора), масу тари (брутто), загальну масу зерна (нетто) за кожним комбайнером окремо.

Про кількість зданого насіння в цьому реєстрі розписується водій (тракторист). Реєстр (ф. № 78а) є підставою для оприбуткування насіння соняшнику і ведеться на току в одному примірнику.

На підставі реєстру прийняття зерна вагарем завідуючий током робить запис до «Відомості руху зерна та іншої продукції» (ф. № 80) та до книги складського обліку (ф. № 40).

Шофер свій реєстр разом із подорожнім листом здає не пізніше наступного дня диспетчеру чи завідуючому гаражем для обліку виконаної роботи, нарахування оплати праці та списання пально-мастильних матеріалів.

Комбайнер після зміни звіряє за даними талонів водія кількість відправлених та прийнятих на току бункерів насіння соняшнику і передає ці талони завідуючому током (вагареві), а замість них одержує «Виписку з реєстру про намолот зерна і зібрану площу» (ф. № 67а). Дані виписки використовуються для заповнення облікового листа тракториста-машиніста (ф. № 65а) про фактичний намолот та зібрану площу і служать підставою для нарахування заробітної плати.

Для обліку витрат і виходу продукції соняшнику призначений субрахунок 231 «Рослинництво» відповідний аналітичний рахунок. Саме за дебетом цього субрахунку відображаються всі витрати, що пов'язані з біологічними перетвореннями поточних активів, а за кредитом - отримання сільськогосподарської продукції, що оцінюється в момент її визнання за справедливою вартістю.

Відповідно до Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу для обліку витрат виробництва використовуються журнали-ордери:

№ 10.1с.-г - для обліку витрачених запасів у виробництві;

№ 10.2 с.-г - для обліку нарахованої оплати праці та пов'язаних з нею сум відповідних відрахувань, а також амортизаційних відрахувань та забезпечення майбутніх витрат і платежів;

№ 10.3 с.-г - призначений для відображення виходу продукції.

В СТОВ "Україна" для здійснення обліку витрат та виходу продукції соняшнику, використовується журнал-ордер 10.3 с.-г (Додаток Г1).

Аналітичний облік витрат і виходу продукції соняшнику ведеться у виробничому звіті (Додаток Г2), який складається за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об'єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат:

Витрати на оплату праці ;

Відрахування на соціальні заходи;

Насіння та садивний матеріал;

Паливо ат мастильні матеріали;

Добрива;

Засоби захисту рослин;

Роботи та послуги;

Витрати на ремонт необоротних активів;

Інші витрати на утримання необоротних активів;

Інші витрати;

Непродуктивні витрати (в обліку);

Загальновиробничі витрати.

До статті "Витрати на оплату праці" включається основна і додаткова оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі виробництва соняшнику. При цьому дебетується субрахунок 231 і кредитуються рахунок 66, 47.

До статті "Відрахування на соціальні заходи" включаються відрахування здійсненні з фактичних витрат на оплату праці працівників до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (1,5 %), Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття (1,3 %), Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні (0,2%) та до Пенсійного фонду (19,92 %), так як, СТОВ "Україна" є платником фіксованого сільгоспподатку. Записи здійснюються на підставі зведеної відомості № 10.2.1 с.-г нарахування і розподілу оплати праці за об'єктами затрат. При цьому субрахунок 231 дебетується і кредитуються субрахунки 651, 652, 653, 656.

До статті "Насіння та садивний матеріал" включається вартість насіння соняшнику власного вироб6ництва і придбаного, що використані для посіву. Витрати на підготовку насіння до посіву, навантаження та транспортування його до місця посіву не включаються у вартість насіння, а відносяться на виробництво соняшнику за відповідними статтями витрат. При цьому дебетується субрахунок 231 і кредитуються субрахунок 208, 27.

За статтею "Паливо і мастильні матеріали" відображається комплексна ціна палива, в яку входить його вартість на виконання технологічних операцій, а також вартість мастил записом за дебетом субрахунку 231 і кредиту субрахунку 203.

До статті "Добрива" включаються витрати на внесені в ґрунт під соняшник органічні, мінеральні та інші добрива.

Витрати на підготовку добрив, навантаження їх в транспортні засоби і розкидачі, вивезення в поле та внесення в ґрунт списуються на вирощування соняшнику за відповідними статтями витрат і в дану статтю не включаються. При цьому дебетується субрахунок 231 і кредитується субрахунок 208 - на вартість списаних мінеральних та інших добрив; 275, 232 - на вартість внесених органічних добрив.

До статті "Засоби захисту рослин" включаються вартість хімічних і біологічних засобів, які використані для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами соняшнику записом за дебітом субрахунку 231 і кредиту 208.

Однак, витрати, пов'язані з обробітком посівів соняшнику зазначеними засобами, відносяться на культуру за певними статтями витрат (пальне, оплата праці, тощо).

У статті "Роботи та послуги" відображаються витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, машинно-тракторного парку, які забезпечують виробничі потреби, та вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами. При цьому дебетується субрахунок 231 і кредитуються субрахунок 234, 235, 63, 68.

До складу статті "Витрати на ремонт необоротних активів" включаються:

суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних операціях, вартість запасних частин, ремонтно-будівельних та інших матеріалів, витрачених на поточний ремонт основних засобів, включаючи вартість пального та мастильних матеріалів, використаних на ремонт та обкатку машин після ремонту, записом за дебетом субрахунку231 і кредиту субрахунків 661, 651, 652, 656, 203, 205, 207;

вартість послуг сторонніх організацій та власних майстерень з технічного обслуговування і поточного ремонту тракторів, сільськогосподарських машин та обладнання, зайнятих на вирощуванні соняшнику, записом за дебетом субрахунку 231 і кредиту субрахунку 2341, 63, 68.

До статті "Інші витрати на утримання необоротних активів" включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо в конкретному виробництві.

До складу цих витрат відносяться:

вартість пального та мастильних матеріалів на переїзд тракторів та самохідних машин з однієї ділянки на іншу, записом за дебетом субрахунку 231 і кредиту субрахунку 203;

амортизаційні відрахування, які прямо не відносяться на певний об'єкт обліку витрат.

У статті "Інші витрати" відображаються витрати, що безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і не включені ні до однієї з вищеназваних статей, а саме:

платежі за страхування урожаю соняшнику;

інші витрати, що включаються у собівартість продукції. При цьому дебетується субрахунок 231 і кредитуються 65, 30, 31 тощо.

До складу статті "Непродуктивні витрати" відносяться роботи, що не відповідають стандартам. При цьому дебетується субрахунок 231 і кредитується рахунок 24.

На статті "Загальновиробничі витрати" відображаються бригадні, загальновиробничі витрати. До бригадних відносяться: витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи працівників апарату управління підрозділу, амортизаційні відрахування, витрати на утримання та ремонт необоротних активів загальновиробничого призначення, витрати на перевезення працівників до місця роботи тощо.

Бригадні і загальновиробничі витрати розподіляються між об'єктами обліку пропорційно загальній сумі витрат, за винятком вартості насіння записом за дебетом субрахунку 231 і кредиту рахунку 91.

Кореспонденцію рахунків з обліку витрат і виходу насіння соняшнику нами представлено в таблиці 2.4, з використанням фактичних матеріалів СТОВ "Україна". Обчислення собівартості продукції є заключним етапом бухгалтерського обліку процесу виробництва. При визначені собівартості в СТОВ "Україна " керуються Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств № 132 від 18.05.2001 р.

Перед розрахунком собівартості продукції перевіряється правильність записів за дебетом і кредитом аналітичного рахунку "Соняшник"; перевіряється повнота оприбуткування продукції.

Таблиця 2.4 - Кореспонденція рахунків з обліку витрат на біологічні перетворення поточних біологічних активів та отримання продукції соняшнику в СТОВ "Україна" Миколаївського району Одеської області за 2008 рік

	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
Відображені витрати на біологічні перетворення соняшнику
- оплата праці працівникам, що зайняті на виробництві продукції соняшнику	231	661
- відрахування на соціальні заходи	231	65
- покупне насіння	231	208
- придбані мінеральні добрива і засоби захисту рослин	231	208
- паливно-мастильні матеріали	231	203
- роботи і послуги власних допоміжних виробництв	231	234
- оплата робіт і послуг сторонніх організацій	231	631
- амортизація основних засобів та інших необоротних активів	231	13
- витрати на утримання і поточний ремонт основних засобів та інших необоротних активів	231	23
- розподілені і віднесені на виробництво продукції соняшнику загально виробничі витрати	231	91
Разом витрат	231
Первісне визнання продукції соняшнику (насіння)	27	231
Відображено дохід від первісного визнання насіння соняшнику	231	710

При розрахунку величини витрат, які підлягають включенню до собівартості конкретного виду продукції, важливо визначити момент завершення процесу, витрати після якого не включаються до виробничої собівартості продукції.

Виробнича собівартість насіння соняшнику визначається франко-тік (франко-місце зберігання).

В кінці року розрахунок собівартості продукції виконується в наступній послідовності:

розподіляються між окремими об'єктами обліку витрат на утримання основних засобів;

визначається собівартість робіт та послуг допоміжних виробництв та списуються калькуляційні різниці між фактичною та плановою їх собівартістю ;

списується частина витрат бджільництва на запилення соняшнику;

списується з витрат основного виробництва суми надзвичайних втрат;

розподіляються бригадні та загальновиробничі витрати;

визначається загальна сума виробничих витрат за об'єктами обліку;

визначається собівартість продукції насіння соняшнику.

У зв'язку з тим, що площі під загиблими посівами пересіваються іншими культурами, при списанні витрат слід мати на увазі, що на надзвичайні витрати господарства списуються лише повторні витрати (вартість насіння, витрати на сівбу тощо). Неповторні витрати (оранка, вартість внесених добрив тощо) відносяться на ново посіяну культуру. При частковій загибелі втрати списуються на витрати господарства частково і розподіляються пропорційно до відсотка одержаної продукції. По посівах, які загинули внаслідок стихійного лиха, нараховується страхове відшкодування. Ці суми записуються на дебет рахунка 65 і кредит субрахунку 751.

До собівартості продукції поточного року не входять витрати по зібраних або по незібраних культурах. Якщо на кінець року виявлено необмолочені культури, фактичні витрати розподіляють так. Із загальної суми витрат по зібраних обмолочених і необмолочених культурах виключаються витрати на обмолочування та вивезення продукції з поля. Сума витрат, що залишається, розподіляється пропорційно до кількості гектарів по зібраних обмолочених і необмолочених культурах. Для визначення фактичної собівартості продукції зібраних і обмолочених культур до суми витрат по зібраних культурах додаються витрати на їх обмолочування і транспортування з поля. У наступному році при обчисленні собівартості по необмолочених культурах до витрат на їх збирання додаються витрати на їх обмолочування, очищення і транспортування.

Собівартість кошиків соняшнику визначається залежно від віднесених на них витрат за нормативами, встановленими на основі витрат на збирання, транспортування та інші роботи по заготівлі цієї продукції.

Однак, в СТОВ "Україна " кошики соняшнику не оприбутковуються. Таким чином, об'єктом калькулювання продукції соняшнику є 1 центнер насіння соняшнику.

Собівартість центнера насіння соняшнику визначається діленням загальної суми витрат на вирощування та збирання продукції (без вартості соняшничиння та кошиків у оцінці за нормативно-розрахунковими цінами) на фізичну масу насіння після його доробки (табл. 2.5)

Таблиця 2.5 - Обчислення фактичної собівартості 1 ц насіння соняшнику в СТОВ "Україна" Миколаївського району Одеської області за 2008 р.

Показники	Маса, ц	Сума, грн.
Затрати на вирощування насіння соняшнику	х
Фізична маса насіння після доробки		х
Собівартість 1 ц насіння соняшнику	х

Насіння соняшнику по мірі надходження протягом року обліковується за плановими цінами. Фактична його собівартість визначається в кінці року. В результаті виникають дві оцінки продукції : за плановими цінами і фактичною собівартістю. Це вимагає доведення планової собівартості насіння до фактичної, для цього обчислюється калькуляційна різниця між фактичною і плановою собівартістю одиниці продукції.

Калькуляційна різниця списується на відповідні рахунки пропорційно до маси продукції за напрямками її використання. На суму перевищення фактичної собівартості над плановою проводиться додатковий запис. Якщо ж фактична собівартість нижча за планову, то калькуляційна різниця списується методом " червоного сторно ".

Як вказано в П(С)БО 30 «Біологічні активи», сільськогосподарська продукція при її первісному визнанні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Первісне визнання сільськогосподарської продукції відображається у тому звітному періоді, у якому вона відокремлена від біологічного активу, тобто, в місяці збору урожаю.

Сільськогосподарську продукцію після її первісного визнання та додаткові біологічні активи, які не беруть участі у сільськогосподарській діяльності (утримуються для продажу, напрямки їх подальшого використання не визначені, тощо) оцінюють та відображають відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Некондиційна сільськогосподарська продукція і додаткові біологічні активи (за відсутності активного ринку на такі активи) можуть оцінюватись виходячи з ринкових цін на подібну кондиційну сільськогосподарську продукцію. Додатковий біологічний актив з коригуванням на рівень якості та придатності до використання.

Побічна продукція за умови відсутності на неї активного ринку може бути оцінена за нормативними витратами на збирання, транспортування, переміщення, скиртування та іншими витратами, пов'язаною із заготівлею цієї продукції.

Бракована сільськогосподарська продукція та відходи, які використати у виробничому процесі або реалізувати неможливо, активом не визнається. Витрати на утилізацію такої продукції та відходів включаються до складу інших операційних витрат.

Таким чином, при первісному визнанні сільськогосподарської продукції можливе перевищення її вартості над понесеними витратами, або ж навпаки.

Ця різниця відноситься до інших операційних доходів (рахунок 710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю»), або ж до інших операційних витрат (рахунок 940 «Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю»).

Слід мати на увазі, що визнання продукції та доходу чи втрат від її визнання відображається в обліку в періоді оприбуткування продукції. На цей момент не всі витрати віднесені в дебет рахунку 23.

Так, в кінці року розподіляють та відносять на рахунки обліку витрат загальновиробничі витрати, розподіляють інші непрямі витрати. Тому остаточна сума фактичних витрат буде сформована тільки станом на 31 грудня.

У зв'язку з цим в кінці року буде необхідно також відкоригувати суми інших операційних доходів та витрат, що були відображені на протязі року при первісному визнанні продукції та біологічних активів.

В результаті таких коригуючи записів, аналітичні рахунки з обліку витрат по біологічних перетвореннях будуть закриті, тобто, процес завершено. Фактична собівартість продукції тепер може бути визначена при необхідності для управлінських цілей в додаткових розрахунках за даними обліку.

А первісною вартістю сільськогосподарської продукції, як запасу, буде її справедлива вартість, зменшена на очікувані витрати на місці продажу, що визначена при первісному визнанні такої продукції.

2.3 Аналіз економічної ефективності виробництва соняшнику

Соняшник є провідною олійною культурою в Україні. Його частка в структурі посівних площ олійних культур становить майже 85,0% і 13% - від усієї посівної площі. За потенційною врожайністю і виходом олії з гектара посіву він також займає перше місце серед олійних культур. Олія соняшнику має всім широке застосування в різних галузях народного господарства і насамперед - у харчовій промисловості. А продукти від переробки насіння соняшнику - макуха і шрот є цінними високобілковими концентрованими кормами для сільськогосподарських тварин. Саме це значною мірою сприяє тому, що насіння соняшнику в сучасних ринкових умовах є і буде в майбутньому одним із найліквідніших видів сільськогосподарської продукції. А виробництво та реалізація його є одним із головних джерел грошових надходжень і підтримки економіки сільськогосподарських підприємств.

У період інтенсифікації сільського господарства (1986-1990 р.р.) середня збиральна площа соняшнику в країні становила 1574 тис. га, урожайність - 16,5 ц з 1 га. Соняшник у сівозміні повертався на попереднє місце вирощування через 7-10 років.

За останні 10 років (1998-2007 р.р.) середня щорічна посівна площа під соняшником зросла у 2 рази (3140 тис. га), урожайність знизилась на 5,3 ц з 1 га (32%), культура поверталася на попереднє місце вирощування через 4-6 років. Така ситуація склалася стихійно внаслідок нехтування біологічними особливостями культури , необґрунтованого розширення площ посіву та порушення елементарних вимог агротехніки.

У 1998, 1999, 2001, 2004 роках з перенасиченням сівозмін соняшником врожайність в областях товарного виробництва становила відповідно лише 9,3 ц з 1 га; 9,9; 9,4; 8,9 ц з 1 га. Це привело до того, що виробництво соняшнику з високорентабельного для більшості господарств стає збитковим.

Оскільки соняшник є світлолюбною і досить посухостійкою рослиною з відносно тривалим вегетаційним періодом, посіви його розміщено переважно (понад 80,0 %) у степовій зоні країни. Найбільша концентрація посівів у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

Для Одеської області виробництво соняшнику відіграє вирішальну роль у забезпеченні населення регіону олією, тваринництва цінними кормами, промисловості сировиною.

За даними 2007 р. в Одеській області урожай соняшнику 112,2 тис. т було зібрано на площі 168,3 тис. га із середньою урожайністю 6,7 ц з 1 га. Виробництвом соняшнику в області займаються майже всі категорії господарств. Фрунзівський район знаходиться на 23місці серед виробників насіння соняшнику в області. На його частку в області за 2007 р. припадало лише 1,4 %валового збору. Враховуючи вищевикладене, проаналізуємо сучасний стан та ефективність виробництва насіння соняшнику в СТОВ "Україна " Миколаївського району Одеської області.

Характеризуючи виробництво насіння соняшнику в СТОВ "Україна" слід зазначити, що за період 2006 - 2008р.р. спостерігається тенденція скорочення зібраних площ соняшнику при підвищенні урожайності та збільшенні його валових зборів (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Динаміка зібраних площ, урожайності й валових зборів соняшнику в СТОВ "Україна" Миколаївського району Одеської області

Показники	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2008р. від 2006р., (+,-)
Питома вага посівів соняшнику в загальній посівній площі, %	24,2	23,1	30,6	6,4
Зібрана площа соняшнику, га (П)	473	300	450	-23
Урожайність з 1га, ц (У)	11,01	3,11	5,89	-5,12
Валовий збір, ц (УП)	5208	934	2649	-2559
Відхилення валового збору за рахунок зміни, ц:
- площі	х	х	х	-254
- урожайності	х	х	х	-2305

Дані таблиці 2.6 свідчать, що в господарстві за досліджуваний період збільшилась питома вага посівів соняшнику у структурі посівних площ з 24,2 % в 2006 р. до 30,6 % в 2008 р. В 2008 р. зменшилась площа посіву і збирання соняшнику на 4,9 %, а саме на 23 га, урожайність знизилась на 46,5 % (5,12 ц з 1 га), а щодо валових зборів, то вони, відповідно, зменшились на 49,1 % (2559 ц).

Враховуючи вище викладене, слід зазначити, що обсяги валових зборів соняшнику напряму залежать від зміни двох факторів: зібраних площ і урожайності. За допомогою методу обчислення різниць покажемо, як впливають на валовий збір соняшнику в СТОВ "Україна" зміни зібраної площі та урожайність.

Розрахунки цих змін проведемо за допомогою формул:

(2.1.)

(2.2.)

(.2.3.)

де, - загальна абсолютна зміна валового збору соняшнику, ц;

, - зміна валового збору соняшнику відповідно за рахунок зміни зібраної площі та урожайності соняшнику;

, - звітна та базисна зібрана площа соняшнику;

, - звітна та базисна урожайність соняшнику.

Вихідні дані для розрахунків наведено в таблиці 2.6.

Підставивши дані таблиці 2.6 у наведені вище формули визначимо загальну абсолютну зміну валового збору соняшнику за 2006 - 2008 рр.

= 2649-5208=-2559 ц;

в тому числі за рахунок зміни:

- розміру посівної площі:

= (450-473)*11,01=-254 ц;

- урожайності:

= (5,89-11,01)*450=-2305 ц.

Таким чином, виробництво насіння соняшнику в СТОВ "Україна" протягом 2006-2008 р.р. має тенденцію до зменшення. У 2008 р. в господарстві було вироблено 2649 ц насіння соняшнику, що порівняно з 2006 р. менше на 2559 ц (49,1 %). Зменшення виробництва насіння соняшнику в господарстві безпосередньо забезпечується за рахунок зниження врожайності, тоді як зібрані площі скорочуються незначно. Зокрема, з 2006 р. по 2008 р. площі, з яких було зібрано насіння соняшнику скоротились в СТОВ "Україна" з 473 до 450 га, а урожайність знизилась з 11,01 до 5,89 ц з 1 га. Зменшення валового збору насіння соняшнику за аналізований період на 2559 ц сталося за рахунок зниження урожайності, тоді як скорочення зібраних площ соняшнику зумовило зменшення валового збору на 254 ц.

Цифрові дані таблиці 2.6 також свідчать, що урожайність соняшнику в господарстві має тенденцію до зниження та коливається в бік зменшення на протязі періоду дослідження. Такі коливання урожайності соняшнику в СТОВ "Україна" є свідченням порушення агротехніки, відсутності обігових коштів, які б дали можливість придбати якісне насіння, необхідну кількість мінеральних добрив та засобів захисту рослин, слабкої матеріальної зацікавленості працівників господарства, недосконалої системи планування і аналізу, низького рівня інтенсифікації виробництва, а також залежності від погодних умов.

Економічна ефективність виробництва соняшнику характеризуються системою показників, основними з яких є урожайність, затрати праці на виробництво одиниці продукції, собівартість і ціна реалізації 1 ц продукції, прибуток на 1 га посіву, рентабельність. Показники економічної ефективності виробництва соняшнику в СТОВ "Україна" представлені даними таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Економічна ефективність виробництва соняшнику в СТОВ "Україна" Миколаївського району Одеської області

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2008 р. до 2006 р., %
Урожайність з 1 га, ц	11,01	3,11	5,89	53,5
Собівартість 1 ц виробленої продукції, грн.	34,75	125,27	70,97	в 2,0 рази
Повна собівартість, тис. грн.	215,0	84,0	246,0	114,4
Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис. грн.	620,0	93,0	242,0	39,0
Прибуток від реалізації, тис. грн.	405,0	9,0	-4,0	х
Рівень рентабельності, %	188,4	10,7	-1,7	х

Як свідчать дані таблиці 2.7, показники економічної ефективності виробництва насіння соняшнику в СТОВ "Україна" на протязі 2006 - 2008 рр. має нестійку тенденцію, але в цілому це доходна галузь.

Так урожайність соняшнику в господарстві за останні три роки знизилась на 46,5 % та в 2008 р. становила 5,89 ц з 1 га. Однак такий рівень врожайності соняшнику для господарства є низьким, він майже на 70,5 % нижчий від нормативного рівня (20 ц з 1 га для даної зони).

В 2008 р. від реалізації соняшнику було одержано збитків 1,70 грн. збитку з розрахунку на 1 грн. витрат на виробництво і реалізацію продукції, позитивним є те, що господарство забезпечує реалізацію за цінами, які перевищують собівартість виробленої продукції. Однак рівень рентабельності виробництва насіння соняшнику в господарстві має тенденцію до зниження, а саме з 188,4 % в 2006 р. до -1,7 % - в 2008 р.

3 Вдосконалення обліку витрат та шляхи підвищення ефективності виробництва соняшнику

3.1 Аналіз собівартості соняшнику

В умовах ринкової економіки та жорсткої конкуренції виробництво сільськогосподарської продукції в Україні потребує більш зважених та науково обґрунтованих підходів до формування виробничих витрат. Величина витрат на виробництво одиниці будь - якої продукції, структурний склад даних витрат, співвідношення витрат в ціновому і кількісному виразі в поєднанні з якісними показниками готового продукту, має вирішальне значення для визначення ефективності і, як результат, конкурентноздатності та доцільності самого виробництва.

Собівартість продукції - економічний показник, який відображає сукупні затрати живої та уречевленої праці на одиницю тієї чи іншої продукції. ЇЇ можна розрахувати лише після завершення технологічного циклу. Собівартість продукції в узагальненому вигляді характеризує всі сторони багатогранної діяльності сільськогосподарських підприємств, ефективність їх роботи.

Зниження собівартості продукції є важливою умовою підвищення ефективності виробництва та зміцнення економіки господарства. Розглянемо динаміку собівартості 1 ц насіння соняшнику в СТОВ "Україна" за 2006 - 2008 роки.

Таблиця 3.1 Динаміка собівартості 1 ц насіння соняшнику в СТОВ "Україна" Миколаївського району Одеської області

Роки	Собівартість 1 ц, грн.
2006	34,75
2007	125,27
2008	70,97
2008 р. у % до :
2006	в 2,0 рази
2007	56,7

Дані таблиці 3.1 свідчать про те, що за 2006 - 2008 роки собівартість 1 ц насіння соняшнику в СТОВ "Україна" зросла на 36,22 грн., що у відносному виразі складає 204,2 %. А в 2008 році порівняно з 2007 роком собівартість 1 ц насіння соняшнику зменшилась на 43,3 %, або на 54,30 грн.

Найвищою собівартість 1 ц насіння соняшнику в господарстві була в 2007 році та становила 125,27 грн., а найнижчою - в 2006 році та складала 34,75 грн.

Дослідження динаміки собівартості соняшнику в СТОВ "Україна" свідчить, що даний показник протягом 2006 - 2008 рр. зростає. В підприємстві витрати на отримання 1 ц соняшнику в 2008 р. порівняно з 2006 р. зросли на 35,12 грн., що у відносному виразі складає 9,2 % (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Вплив факторів на зміну собівартості соняшнику в СТОВ "Україна" Миколаївського району Одеської області

Показники	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2008р. від 2006р., (+,-)
Урожайність з 1га, ц (У)	11,02	3,11	5,89	53,5
Витрати на 1 га, грн. (В)	382,66	390,00	417,78	109,2
Собівартість 1 ц, грн.(Z)	34,75	125,27	70,97	в 2,0 рази
Відхилення собівартості за рахунок зміни, грн.:
- урожайності	х	х	х	-11,86
- витрат на 1 га	х	х	х	49,45

На основі даних таблиці 3.2 розрахуємо та вивчимо взаємозв'язок між такими показниками: витратами на 1 га, собівартістю 1 ц і урожайністю соняшнику. Для вивчення взаємозв'язку між зазначеними показниками застосуємо прийом розкладання складених показників на прості. Собівартість 1 ц соняшнику (Z) подамо як відношення витрат на 1 га (В) до урожайності соняшнику (У). При цьому витрати на 1 га характеризують інтенсивність ведення галузі, а рівень урожайності - ступінь використання виробничих ресурсів і результати інтенсифікації.

Використавши метод ланцюгових підстановок визначимо вплив витрат на 1 га та урожайності на зміну собівартості 1 ц соняшнику в в СТОВ "Україна" за 2006-2008 рр. Розрахунки зробимо за наступними формулами:

загальна абсолютна зміна собівартості 1 ц соняшнику

(2.4.)

вплив зміни витрат на 1 га на собівартість 1 ц соняшнику

(2.5.)

вплив зміни урожайності на собівартість 1 ц соняшнику

(2.6.)

де - загальна абсолютна зміна собівартості 1 ц соняшнику;

Z0, Z1, Zум - собівартість 1 ц соняшнику відповідно в базисному і звітному роках та умовна;

, - абсолютна зміна собівартості 1 ц соняшнику за рахунок зміни витрат на 1 га та урожайності;

В0, В1 - витрати на 1 га в базисному та звітному роках;

У0, У1 - урожайність соняшнику в базисному та звітному роках.

Підставивши дані таблиці 3.2 у наведені вище формули визначимо:

загальну абсолютну зміну собівартості 1 ц соняшнику:

= 70,97 - 34,75 = 36,22 грн.

В 2008 р. порівняно з 2006 р. собівартість 1 ц соняшнику зросла на 36,22 грн.

Зміна собівартості 1 ц соняшнику за рахунок:

зміни витрат на 1 га:

= 70,97 - 64,96 = 6,00 грн.

В результаті росту витрат на 1 га собівартість 1 ц соняшнику збільшилась на 6,00 грн.

- зміни урожайності соняшнику:

= 64,97 - 34,75 = 30,22 грн.

Внаслідок зниження урожайності собівартість 1 ц соняшнику зросла 30,22 грн.

В таблиці 3.3 відображено роль окремих видів витрат у зміні собівартості 1 ц насіння соняшнику в СТОВ "Україна" за 2006 - 2008 р.р.

Таблиця 3.3 Структура виробничої собівартості 1 ц насіння соняшнику в СТОВ "Україна" Миколаївського району Одеської області

	2006р.	2008р.
	грн.	%	грн.	%
Виробнича собівартість 1 ц - всього	46,13	100,0	83,72	100,0	37,59	81,49
у тому числі:
- прямі матеріальні витрати	34,70	75,2	80,02	95,6	45,32	98,24
з них: насіння	11,39	24,7	3,35	4,0	-8,04	-17,43
мінеральні добрива	-	-	8,33	9,9	8,33	18,06
нафтопродукти	16,95	36,7	43,90	52,4	26,95	58,42
оплата послуг і робіт сторонніх організацій	-	-	20,73	24,8	20,73	44,94
решта матеріальних витрат	6,36	13,8	3,71	4,4	-2,66	-5,77
- прямі витрати на оплату праці	3,53	7,6	2,91	3,5	-0,61	-1,32
- інші прямі витрати та загально виробничі витрати	7,90	17,1	0,79	0,9	-7,12	-15,43
з них:
відрахування на соціальні заходи	0,11	0,2	0,79	0,9	0,68	1,45
решта інших прямих та загальновиробничих витрат	7,80	16,9	-	-	-7,80	-16,91

Дані таблиці 2.9 свідчать про те, що найбільшу питому вагу в структурі виробничої собівартості 1 ц насіння соняшнику займають прямі матеріальні витрати. у 2008 р. порівняно з 2006 р. на 9,9 % зросла питома вага витрат на добрива, на 15,7 % - на нафтопродукти, на 24,8 % - на оплату робіт і послуг сторонніх організацій, на 0,7 % - на відрахування на соціальні заходи. Відповідно зменшилась питома вага інших видів витрат - насіння, інших матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих витрат та загальновиробничих витрат.

В абсолютному виразі витрати на 1 насіння соняшнику у 2008 р. порівняно з 2006 р. зросли на 37,59 грн., зокрема за рахунок витрат на мінеральні добрива - на 8,33 грн., витрат на нафтопродукти - на 26,95 грн., витрат на оплату послуг і робіт сторонніх організацій - на 20,73 грн., відрахування на соціальні заходи - на 0,68 грн. отже, найбільше збільшення витрат на 1 ц - на 26,95 грн. досягнуто по нафтопродуктам. За рахунок цього виду витрат собівартість 1 ц насіння соняшнику в ТОВ "Аванград" за період дослідження збільшилась на 58,4 % (26,95*100/46,13).

3.2 Напрямки вдосконалення обліку витрат, виходу продукції соняшнику та калькулювання її собівартості та шляхи зниження собівартості його виробництва

Шляхи підвищення врожайності соняшнику в сучасних умовах повинні базуватися на комплексному виконанні технологічних операцій у встановлені строки з ретельним дотриманням агротехнічних вимог. Це, насамперед, правильне чергування культури в сівозміні, розміщення по кращих попередниках, впровадження високопродуктивних районованих сортів і гібридів, раціональне застосування добрив, своєчасний обробіток ґрунту з мінімалізацією технологічних операцій та використанням широкозахватних знарядь і комбінованих агрегатів, дотримання оптимальних строків сівби, своєчасний і якісний догляд за посівами. Безгербіцидна технологія боротьби з бур'янами, система заходів захисту рослин від шкідників та хвороб, удосконалення методів збирання врожаю та інші.

Одним із чинників підвищення загальної врожайності і валового збору олійних культур є диверсифікація і реструктуризація використання площ під олійними культурами шляхом зменшення їх під соняшником до 2015 року на 0,7-0,8 млн. га і збільшення під ріпаком на 0,5-0,6 млн. га та підвищення його врожайності в перспективі до 28-30 ц з 1 га. Такий перерозподіл площ дасть змогу повернутися до раціональних сівозмін, які включають соняшник, а також задовольнити зростаючий попит на насіння та олію ріпаку на внутрішньому і зовнішніх ринках.

Дослідними установами України доведено, що оптимальним є насичення соняшником до одного поля в 8-10-пільних сівозмінах, а в 5-6-пільних - не більше половини поля. Насичення сівозмін соняшником понад 10% призводить до скорочення строків повернення цієї культури на попереднє місце вирощування, що зумовлює зниження родючості ґрунтів, сприяє появі інфекцій та погіршує фіто-санітарний стан посівів сільськогосподарських культур.

Найзагрозливішим для соняшнику є вовчок - квіткова рослина, паразит. Встановлено, що при поверненні соняшнику на те саме поле через три роки біля кожної рослини знаходиться по 2 стеблини вовчка, що знижувало врожай на 3,5-6,5 ц з 1 га порівняно з поверненням через 9 років.

Висів соняшнику через 4-5 років зумовлює ще й значне ураження рослин хворобами (гниль біла та сіра, борошниста роса та ін.), що не лише зменшує врожай але й погіршує якість насіння.

Окремі спеціалісти помилково вважають, що нові імунні сорти і гібриди соняшнику можна висівати на тому ж полі раніше, ніж через 8-10 років. Доведено, що без суворого дотримання рекомендованого чергування культур навіть імунні сорти і гібриди дають лише короткочасний ефект. При розміщенні посівів соняшнику на тому ж полі через 8-10 років можливість ураження хворобами і шкідниками майже повністю зникає.

Отже, лише за рахунок дотримання оптимального чергування посівів соняшнику в сівозміні врожай насіння збільшується без додаткових витрат. Соняшник значно більше від інших культур виснажує ґрунт, а водний режим ґрунту після соняшнику відновлюється лише через 3-4 роки. Тому перенасиченість сівозміни соняшником негативно впливає не лише на продуктивність цієї культури, але й значно знижує врожаї інших культур. Використанню соняшнику як попередника ярих колосових перешкоджає загроза засмічення сходів падалицею.

Одним із вагомих чинників підвищення продуктивності соняшнику є збільшення посівних площ у сприятливих зонах природних ресурсів вирощування культури. Фрунзівський район можна віднести до сприятливої зони для вирощування соняшнику. Тут найчастіше знаходяться за рівнем забезпечення поживними речовинами найбільш родючі ґрунти для вирощування соняшнику - чорноземи звичайні, чорноземи типові, лучні, опідзолені, темно-сірі ґрунти та інші. В областях Степу бажано висівати 1,8-1,9 млн. га, в зоні Лісостепу - близько 0,6 млн. га з періодом повернення культури на попереднє місце вирощування через 7-9 років.

Урожайність соняшнику суттєво залежить від внесення добрив. Добрива необхідно вносити перед посівом локально в дозі N30 РЗО-50 КЗО-40 кг/га залежно від наявності в ґрунті основних елементів живлення, що підвищить урожайність до 3,5 ц з 1 га та вміст олії в насінні - на 1,3 - 1,7 %.

Високоолійні сорти і гібриди соняшнику не слід висівати дуже рано. У північному Степу (де знаходиться Фрунзівський район) при сівбі в середні строки, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівається до 8-12°С, одержують найбільші врожаї насіння. Тут також, рекомендується середні строки сівби диференціювати залежно від засміченості поля. На відносно чистих від бур'янів полях кращими є строки сівби соняшнику при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння до 8-10 °С. Закінчують висівання при температурі не вище за 12-14°С. На дуже засмічених полях висівати соняшник слід трохи пізніше, при прогріванні ґрунту до 10-12°С, і знищувати основну масу бур'янів, які проросли, передпосівною культивацією.

Посів проводити в стислі строки за 4-6 днів на глибину загортання насіння 6-7 см, а при висиханні верхнього шару ґрунту - на 8-9 см.

Насіння повинно бути добре відкаліброваним за розмірами з високими посівними кондиціями, протруєне, оброблене мікродобривами (Co, Mg, Mo та ін.). Допосівна обробка насіння соняшнику українськими регуляторами росту рослин - емістимом С або агростимуліном в дозі 15-20 мл на тонну насіння, розбавленого в 15 л води, - підвищує врожай на 10 % і більше.

З метою зменшення напруги під час збирання, попередження масових уражень хворобами, перш за все, білою та сірою гнилями, в кожному господарстві потрібно вирощувати не менше 2-3-х кращих гібридів, різних за тривалістю вегетаційного періоду. Частка середньостиглих гібридів повинна становити: скоростиглі - 30-40 %, ранньостиглі - 60-70 %.

Оптимальна густота після проріджування має бути в північному Степу - 45-50, тис. рослин/га. При встановленні норми висіву потрібно враховувати надбавку на польову схожість насіння (20-25 %) та зрідженість рослин після сходовим боронуванням (10 %).

Після сівби поле доцільно закоткувати кільчасто-шпоровими котками, що забезпечить більш ранню і дружню появу сходів.

Для знищення сходів бур'янів, збереження вологи в ґрунті, покращення його аерації, руйнування ґрунтової кірки через 5-6 днів після сівби слід провести досходове боронування середніми боронами впоперек рядків.

При безгербіцидній технології вирощування у фазі 2-3-х пар справжніх листків провести післясходове боронування посівів упоперек рядків на малій швидкості агрегату (4-5 км/год) у денні години, коли спаде тургор рослин.

Посіви по плоскорізному зябу боронувати голчастими боронами БИГ-3 в агрегаті з гусеничними тракторами.

Підживлення рослин необхідно провести при відсутності основного добрива у фазі 2-3 пар справжніх листків у дозі N20 РЗО КЗО кг/га.

Для створення кращих умов для доступу повітря до кореневої системи та нагромадження вологи й поживних речовин у ґрунті, а також для знищення бур'янів необхідно провести перше міжрядне розпушення культиваторами КРН-4,2 або КРН-5,6 з використанням прополювальних борінок КРН-38 або ротаційних дисків КРН-28.

Таким чином, підвищення ефективності та зниження собівартості виробництва соняшнику в господарстві може бути забезпечено тільки при суворому дотриманні наукових рекомендацій, виконанні вимог агротехніки, налагодженню насіннєвої справи, раціональному застосуванню добрив та засобів захисту рослин і впровадженню новітніх технологій вирощування культури.

Размещено на Allbest.ru