Главная Коллекция "Otherreferats" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Сучасні еколого-економічні проблеми визначення адекватної оцінки земель сільськогосподарського призначення

Сучасні еколого-економічні проблеми визначення адекватної оцінки земель сільськогосподарського призначення

Бонітування ґрунтів та економічна оцінка земель. Показники земельної ділянки та їх еталонні значення. Частка оцінюваних показників в ціні еталонного гектару ділянки, її загальна величина. Коригувальні коефіцієнти, які враховують радіонуклідне забруднення.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.10.2010
Размер файла 32,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

СУЧАСНІ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ АДЕКВАТНОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Тархов П.В., канд. екон. наук, доц., Хворост О.О., ст. викладач, Сумський національний аграрний університет.

Однією із необхідних умов успішного функціонування ринку землі в Україні є створення методики об'єктивного визначення оцінки землі як головного засобу виробництва в сільському господарстві з урахуванням різних чинників впливу. Формування ціни починає істотно впливати на перерозподіл прав власності на землю. Крім того, точна оцінка вартості землі є основою ефективної системи оподатковування, а також сприяє правильному прийняттю рішень в галузі землекористування як в державному, так і в приватному секторі.

У державних методичних документах оцінка земель поділяється на бонітування ґрунтів та економічну оцінку земель. Бонітування ґрунтів являє собою порівняльну (бальну) оцінку їхньої родючості при порівняних агрокліматичних умовах і інтенсивності землеробства. Вона проводиться щодо впливу різного роду діагностичних ознак (потужність гумусового горизонту, процентний вміст гумусу і фізичної глини у ґрунті; наявність фосфору, азоту і калію в ґрунті, механічний склад, кислотність, ступінь насиченості ґрунту основами) на середню багаторічну врожайністю культур на цих ґрунтах [1]. Найголовнішим недоліком такої оцінки є відсутність врахування зміни якості земель за екологічними чинниками, наприклад, врахування постійного забруднення ґрунтів викидами промислових підприємств, які поширюються на десятки кілометрів. Без цього якісна оцінка не дозволяє виявити невикористані природні і ґрунтові резерви підвищення врожайності, покращання структури земельних угідь.

Існуюча нормативна грошова оцінка сільськогосподарських земель, в основу якої покладено економічну оцінку (ст.200 ЗК) [2] в Україні, служить для нарахування земельного податку, орендної плати та визначення розмірів шкоди, нанесеної земельним ресурсам внаслідок забруднення. Ціна землі, яка визначена за даною методикою, на сьогодні не є адекватною, тому що в багатьох аспектах не відображає реального стану сільськогосподарських земель навіть на час здійснення оцінки.

У світовій практиці вироблені методи оцінки нерухомості, що викладені у працях Д. Фрідмана, Н. Ордуей, Д. Єккерта й ін. [3]. Проте в умовах ринку нерухомості, що формується, вони потребують коригування. Об'єктом оцінки є не просто земля, а вартість визначеного пакета прав, обумовленого кількісно тим прибутком, що спроможний принести ділянка, будучи включеною в економічний процес.

У методі експертної оцінки землі на основі зіставлення цін продажу подібних ділянок одним із факторів порівняння є фізичні характеристики земельних ділянок, але використання цього методу обмежено в умовах України через відсутність активного ринку земельних ділянок.

Метод капіталізації чистого доходу не може бути використаний при оцінці збиткових господарств, оцінка проводиться за економічними показниками, без врахування властивостей землі, і при цьому методі враховується безпосрередній стан земельної ділянки, а не той, що можна досягнути.

Метод експертної оцінки, заснований на врахуванні витрат на спорудження об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, придатний для оцінки вартості земель несільськогосподарського призначення.

Об'єктивна оцінка землі повинна включати в себе показники якісного стану земельної ділянки, які корелюють з урожайністю, враховувати екологічні зміни та їх наслідки від неадекватного використання земель за їх структурою, культурами та використанням врожаю.

Оскільки врожайність сільськогосподарських культур полягає в оцінці землі, то необхідно враховувати екологічні чинники, що впливають на її розміри і якість. Сьогодні під екологічними збитками розуміють тільки зниження родючості грунтів в основному внаслідок їх ерозії. Але збитки від забруднення грунтів та негативної дії забруднень переходу його по харчовому ланцюгу в організм людини, за нашими розрахунками, перевищує 6 млрд. американських доларів на рік без врахування дії промислових викидів. Загальні збитки перевищують 12 млрд. доларів [4].

Вплив атмосферного забруднення, забруднення ґрунтів важкими металами на врожайність с/г культур розглядався вченими Сумського державного університету (О.Ф. Балацький, Л.Г. Мельник та ін.). Внаслідок пошкодження рослин в зоні забруднення спостерігається різке зниження врожайності сільськогосподарських культур. Наприклад, врожайність пшениці в зоні концентрації підприємств кольорової металургії нижче на 40 - 60 %, ніж за межами цієї зони [6]. І.М. Рішняк показав, що орієнтований розмір еколого-економічних збитків від додаткової хімізації з урахуванням інших зернових культур (ячменю, вівса) складає по Україні в цілому близько 98 млн. грн. [7].

Тобто насправді оцінки ґрунту не дають підстави вважати, що ми знаємо розходження в оцінках різних земельних ділянок і не дають підстави приймати рішеннь про екологічний стан земель.

Одним із способів оцінки землі, в якому враховується якісний стан ділянки, є спосіб експертної оцінки земель сільськогосподарського призначення за багатокритеріальним вибором на основі аналізу показників умовної еталонної ділянки. Цей метод було запропоновано вченими Львівського державного аграрного університету, зокрема, О.Ф.Ковалишиним [7]. Ми пропонуємо вдосконалення цього методу шляхом збільшення аналізу впливу факторів родючості.

Умовна еталонна земельна ділянка - це земельний наділу, площею 1 га, який характеризується найвищими для конкретної грунтово-кліматичної зони показниками родючості, екологічного стану та іншими ідеальними критеріями. За стандарт береться оптимальне значення діагностичного показника, який оцінюється в 100 балів, що цілком відповідає одному з основих екологічних законів землеробства - закону оптимума, який вперше сформулював Ю.Сакс - той фактор, який знаходиться в мінімумі, визначає рівень продуктивності рослин, навіть за наявності останніх у максимальній кількості. Тому найвища продуктивність рослин спостерігається за наявності всіх факторів в оптимальній кількості.

Для оцінки виберемо оптимальні ознаки мінерального ґрунту, які позитивно впливають на родючість [8].

Таблиця 1 - Показники земельної ділянки та їх еталонні значення

Показник

Одиниця виміру

Оптимальне значення

Критерій

1. Показники родючості

1

Вміст гумусу в шарі 0-20 см

%

6.2

U1

2

Запаси гумусу в шарі 0-100 см

т/га

500

U2

3

Вміст фізичної глини

%

40

U3

2. Показники елементів живлення

4

Вміст макроелементів:

легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом)

мг/кг

225

U4

5

рухомого фосфору (за Кірсановим)

мг/кг

250

U5

6

обмінного калію (за Кірсановим)

мг/кг

170

U6

7

Вміст мікроелементів (за методом Пейве-Рінькіса): марганець

мг/кг

71

U7

8

цинк

мг/кг

1.6

U8

9

мідь

мг/кг

3.4

U9

10

кобальт

мг/кг

3.4

U10

11

молібден

мг/кг

2.3

U11

12

бор

мг/кг

0.23

U12

Критерії частки кожного показника розраховують кількісним методом. Один із таких методів полягає в побудові матриці коефіцієнтів переваг при попарному порівнянні критеріїв. Якщо критерій U1 важливіший від U2, то коефіцієнт береться таким, що дорівнює 1,5, при їх однаковій важливості - 1,0, а при меншій - 0,5. При попарному порівнянні ставиться коефіцієнт переваги Кij критерію в рядку відносно до критерію у стовпчику.

Коефіцієнт значущості критеріїв розраховується за формулою:

, (1)

де значення визначають як суму добутків кожного елемента стрічки на елементи вектора-стовпчика (таблиця 2).

Таблиця 2 - Значення коефіцієнтів вагомості оцінюваних показників за багатокритеріальним вибором для еталонної ділянки

U1

U2

U3

U4

U5

U6

U7

U8

U9

U10

U11

U12

Рсі

U1

1

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

12,5

132,75

0,082

U2

0,5

1

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

6,5

75,75

0,047

U3

0,5

1,5

1

1,5

1,5

1,5

1,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

11,5

120,75

0,075

U4

0,5

1,5

0,5

1

1,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

8,5

90,75

0,056

U5

0,5

1,5

0,5

0,5

1

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

7,5

82,75

0,053

U6

0,5

1,5

0,5

1,5

1,5

1

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

9,5

99,75

0,062

U7

0,5

1,5

0,5

1,5

1,5

1,5

1

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

10,5

109,75

0,068

U8

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1

1,5

1,5

0,5

0,5

15,5

175,75

0,109

U9

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

0,5

1

1,5

0,5

0,5

14,5

160,75

0,099

U10

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

0,5

1,5

1

0,5

0,5

14,5

160,75

0,099

U11

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1

0,5

16,5

191,75

0,120

U12

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1

17,5

208,75

0,130

Всього

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1610

1,0

Склавши матрицю і впорядкувавши критерії (показники) за важливістю встановлюють коефіцієнти значущості кожного з них за величиною . Тобто за встановлюють місце критерію у ранжирному ряді.

Фізична сутність вагових коефіцієнтів полягає у тому, що вони являють собою частку цін кожного врахованого еталонного показника еталонної земельної ділянки у її загальній вартості, що можна застосувати при складанні грошової оцінки земельної ділянки та визначенні розміру збитків від забруднення земельної ділянки. Знаючи вплив значень коефіцієнтів на ціну земельної ділянки, знаходять долю кожного із них, виражену у гривнях, в загальній вартості умовного еталонного гектара. Припустимо, наприклад, що ціна земельної ділянки складає розмір офіційної ціни, взятої на рівні 1800 дол. за га ріллі. В умовах ринку ціну еталонної земельної ділянки можна буде визначити за вищезазначеними методами, наприклад, за методом капіталізації чистого доходу. З урахуванням впливу вагомих коефіцієнтів на ціну земельної ділянки розраховують частку кожного з них, яка виражена у гривнах за формулою (2)

.(2)

На основі отриманих результатів, а також визначеної вартості умовного еталонного гектара розраховані частки, які складає кожний конкретний показник в загальній ціні земельної ділянки.

Таблиця 3 - Частка оцінюваних показників в ціні еталонного гектару ділянки та її загальна величина

Назва показника

Ранг

Ваговий коефіцієнт,

Ціна еталонного показника Ціет, грн.

U1

Вміст гумусу

6

0.082

811.8

U2

Запаси гумусу

12

0.047

465.3

U3

Вміст фіз. глини

7

0.075

742.5

U4

Вміст азоту

10

0.056

554.4

U5

Вміст фосфору

11

0.053

524.7

U6

Вміст калію

9

0.062

613.8

U7

Вміст марганцю

8

0.068

673.2

U8

Вміст цинку

3

0.109

1079.1

U9

Вміст міді

4

0.099

980.1

U10

Вміст кобальту

5

0.099

980.1

U11

Вміст молібдену

2

0.120

1188.0

U12

Вміст бору

1

0.130

1287

Всього

1.0

9900.00

Наступним кроком при проведенні експертної оцінки за запропонованим способом є визначення ціни конкретної земельної ділянки на основі багатокритеріального вибору. Він полягає у порівнянні множини визначених показників родючості, які досить повно характеризують її стан, з еталонними та визначенні на цій основі їх часткового вартісного впливу. Сума у грошовому вираженні кожного із визначених показників (властивостей) оцінюваної ділянки буде становити її експертну ціну.

Розрахунок частки, яку складає кожний конкретний показник в загальній ціні земельної ділянки, здійснюється за формулою:

, (3)

де Ці - частка в експертній ціні земельної ділянки і-го показника; Uі - числове значення і-го показника; Ціет - частка в ціні умовної еталонної земельної ділянки еталонного показника; Uіет - еталонне значення показника.

Отримана вартість не враховує параметрів екологічного впливу на ціну ділянки. Екологічна складова має вагомий внесок в оцінку стану навколишнього середовища та ґрунтів. Необхідно також мати на увазі і те, що забруднення навколишнього середовища є одним із найбільш істотних чинників, що впливають на тривалість життя і здоров'я людей, збільшують небезпеку генетичних порушень у природі і суспільстві. За даними академіка О. Яблокова, наше довголіття на 50-60 % залежить від соціально-економічних обставин.

Від екології залежить приблизно 20-30 % нашого здоров'я [9]. В найбільш забруднених районах України спостерігається найвища густота населення - в Донецькій і Луганській областях понад 400 осіб на км2. І на підтвердження висловлювання академіка екологічна залежність здоров'я населення від рівня забруднення в цих регіонах складає 23-34 % від максимально можливого рівня здоров'я.

Зважаючи на те, що найбільш поширеними видами забруднення грунтового покриву в Україні є забруднення радіонуклідами, важкими металами, залишками пестицидів, необхідно враховувати їх вплив на оцінку землі. Тоді формула оцінки землі набуває вигляду

(4)

де Ці - визначена ціна земельної ділянки, грн; n - кількість чинників впливу на якісний стан земельної ділянки; К - коригувальний коефіцієнт впливу і-го чинника (К1 - коефіцієнт впливу радіонуклідного забруднення; К2 - коефіцієнт впливу забруднення важкими металами; К3 - коефіцієнт впливу забруднення залишками пестицидів).

Порівнюючи з показниками якісного стану еталонного ґрунту визначимо розміри коригувальних коефіцієнтів.

Таблиця 4 - Коригувальні коефіцієнти, які враховують радіонуклідне забруднення К1

Назва показника

Характеристика показника, Кі/км2

Значення коефіцієнта

Забруднення ґрунтів цезієм - 137

до 0.2

0.2-1

більше 1

1.0

0.96

0.96-0.76

Забруднення ґрунтів стронцієм - 90

до 0.02

0.03 -0.05

0.06 і більше

1.0

0.96

0.96-0.76

Вміст валових форм важких металів в еталонному ґрунті не повинен перевищувати одного кларка. Кларк - це геохімічний фон для даного типу ґрунту окремого району.

У таблиці 5 наведено класифікаційну оцінку абстрактного ґрунту за вмістом важких металів та коригувальні коефіцієнти, які враховують вплив важких металів К2.

Таблиця 5 - Класифікаційна оцінка абстрактного ґрунту за вмістом важких металів (за даними В.І. Кісіля [8]) та коригувальні коефіцієнти, які враховують вплив важких металів К2

Клас оцінки

Кларк

ГДК відносно кларка

Значення коефіцієнта

Рекомендації

1

1-2

менш 0.5

1.0

Для всієї продукції

2

2-3

0.5-1.0

0.95

Якість врожаю відповідає санітарно-гігієнічним нормам

3

3-4

1.0-1.5

0.9

Забороняється вирощування кормових та овочевих культур

4

4-5

1.5-2.0

0.85

Обмеження для кукурудзи, ц/буряку, соняшника та картоплі

5

6-6

2.0-2.5

0.8

Допускається вирощування продукції для технічних цілей

6

більше 6

більше 2.5

-

забороняється вирощування с/г культур

Вміст залишків пестицидів повинен бути меншим ніж 0,5 ГДК. У таблиці 6 наведено значення коригувальних коефіцієнтів на вміст пестицидів.

Таблиця 6 - Коригувальні коефіцієнти, які враховують вміст залишків пестицидів К3

Характеристика показника (відносно ГДК)

Значення коефіцієнта

До 0,5

1,0

0,6-1,0

0,94

1,1-2,0

0,92

2,1-3,0

0.88

3,1-4,0

0,84

Понад 4,0

0,8

У результаті проведених досліджень ми дійшли висновку, що кадастрова оцінка землі, заснована на врожайності с/г культур, не виключає екологічний збиток, тому що є окомірною і містить у собі екологічно обумовлене пригноблення родючості, оскільки:

- перекручена оцінка землі не тільки занижує наші можливості, але і не дає можливості проведення компенсаційної політики як щодо відновлення родючості, так і щодо використання економічних санкцій до винуватців;

- в кадастровій оцінці відсутній фактичний якісний стан ґрунтів і врожаю з погляду їхньої екологічної безпеки, такий спосіб споживання продукції може бути небезпечним для здоров'я, тобто прямо суперечить позиціям національної безпеки;

- накладання геохімпровінцій на забруднення ґрунтів і пряма дія забруднення через атмосферне повітря призводить до розрахункового завищення необхідних ресурсів для підвищення родючості. Адже розрахунок ефективності використання добрив прямо залежить знову ж таки від врожайності, і якщо недобір врожаю буде через вплив забруднення, то й ефективність використання добрив буде заниженою;

- вирощування сировини для їжі, зокрема продовольчої пшениці на забруднених землях, потребує підвищення витрат всіх матеріальних ресурсів без гарантії результату щодо якості і кількості, а також є прихованим джерелом важких соціально-економічних наслідків із шкодою для здоров'я людей, якості трудового потенціалу України.

З огляду на все це ми зробили висновок, що існуюча оцінка землі вносить перекручування в природну основу для планування врожаю і ресурсів. У платі за землю не враховується якість земель і не стимулюється використання земель з існуючими обмеженнями. Об'єктивну соціально-екологічну оцінку землі необхідно покласти в основу аграрної політики в області землекористування.

Використання земельних ресурсів повинно бути раціональним, при якому поряд із виробництвом екологічно доцільної кількості продукції зберігається екологічна рівновага всіх природних чинників. Для цього повинна бути створена сукупність організаційних, правових, соціальних і економічних чинників, що забезпечують ефективне функціонування суб'єктів земельно-правових відношень у конкретних природних умовах рівноважного і стійкого еколого-ландшафтного середовища. Ми пропонуємо для економії ресурсів і підвищення ефективності екологічної безпеки розробити механізм екологічної відповідальності, компенсації землекористувачів за стан земель. Ігнорування екологічного землекористування заводить у безвихідь, тому що у результаті знижується конкурентоспроможність продукції і відбувається перекриття шляхів виходу на світовий ринок. Відбувається зниження загальної екологічної безпеки як частини продовольчої безпеки України.

Необхідно провести кадастрову переоцінку з урахуванням гео-агрохімії й іншого, розробити структуру посівів для вирощування основних стратегічних культур, врожай яких підлягає закладанню на родючих ґрунтах, що перебувають в умовах відсутності пригноблюючої дії, що дасть економію ресурсів і досягнення нормативної врожайності, екологічної і продовольчої безпеки. На забруднених землях необхідно виключити посіви на продовольчі потреби, а використовувати їх тільки для вирощування культур на технічні потреби, що дозволить розраховувати на поліпшення демографічних показників.

Ми вважаємо це основним напрямком зберігання навколишнього середовища, сприятливого для людини.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Магазинщиков Т.П. Земельный кадастр. - Львов, 1980. - 388 с.

2. Земельний Кодекс України // Сільський час.-№ 66 (268). 16 листопада 2001. - С.3-24.

3. Коптев-Дворников В.Е., Цыпкин Ю.А. Оценка земель сельскохозяйственных предприятий. - М.:ЮНИТИ-ДАНА,2000. - 119 с.

4. Царенко О.М., Щербань В.П., Тархов П.В. Економіка та менеджмент екологізації АПК. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2002. - 256 с.

5. Балацкий О.Ф. Эколого-экономические проблемы с/х производства. - Киев: Урожай, 1992. - 144 с.

6. Ришняк И.Н. Эколого-экономическое регулирование зернопроизводства на основе агролесомелиораци: Дис. на соискание уч. степени к.э.н. - Сумы, 2000.-228 с.

7. Ковалишин О.Ф. Експертна оцінка земель сільськогосподарського призначення / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття”. - Київ: Інститут землеустрою УААН, 2001. - С. 251-263.

8. Патика В.П., Татаріко О.Г.. Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - 296 с.

9. Грачев В. Организационно-экономическое обеспечение природоохранных мероприятий в земледелии // Междунар. с/х журнал. - 1996-№3. - С.28-31.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены