Способи збирання прядильних культур і класифікація машин. Робочі органи льонозбиральних машин. Льонозбиральні комбайни

Реферат

на тему: «Способи збирання прядильних культур і класифікація машин. Агротехнічні вимоги до машин для збирання прядильних культур. Робочі органи льонозбиральних машин. Льонобралки. Льонозбиральні комбайни»

Способи збирання прядильних культур і класифікація машин

Прядильні культури вирощують для отримання волокна і насіння. Основними прядильними культурами в Україні є льон і коноплі.

Льон-довгунець - це однорічна високоросла (від 60 до 120 см) одностеблова рослина. Діаметр стебла в нижній комлевій частині становить у середньому 1-2 мм.

На період збирання у верхній частині стебла утворюється в середньому від 3 до 8 насіннєвих коробочок. Середній діаметр коробочки 4-8 мм. Коренева система льону-довгунця невелика і слабо зв'язана з ґрунтом. Він легко виривається з нього.

Зусилля на виривання одного стебла становить 4-8 Н, а на розрив стебла в декілька разів більше - 20-35 14. При збиранні льон виривають із ґрунту - цей процес має назву брання стебел.

Цей принцип покладений в основу робочого процесу льонозбиральних машин. Від стебел відривають коробочки з насінням шляхом обчісування, а потім їх обмолочують.

Збирають льон-довгунець у стадії ранньої жовтої стиглості, оскільки в цей період розвитку забезпечується найбільший вихід волокна.

Стебла і головки мають світло-жовтий відтінок. Вологість стебел складає 50-60% . Насіння дозріває під час польового сушіння.

Якщо льон-довгунець вирощують на насіння, то збирають його в стадії жовтої стиглості, але волокно при цьому отримують нижчої якості.

Технологія вирощування льону-довгунця в нашій країні передбачає використання двох основних способів збирання: комбайнового і снопового.

Найпоширеніший комбайновий спосіб, коли послідовно виконують такі операції: брання стебел, обчісування коробочок, зв'язування стебел у снопи або розстилання льоносоломи на полі у стрічку, обертання стрічок, перевезення льоносоломи у снопах, рулонах на завод або підбирання трести і перевезення її на завод.

При сноповому способі збирання льон-довгунець виривають і укладають у стрічки. Через деякий час стрічки льону підбирають і зв'язують у снопи. Після того, як снопи висохнуть, проводять їх обмолот.

Машини для збирання льону-довгунця залежно від призначення, технологічних операцій, що виконуються, поділяють на льонобралки, льонокомбайни, льономолотарки, молотарки-віялки, підбирачі та ворушилки стрічок льоносоломи і трести.

Льонобралки виривають стебла льону-довгунця з ґрунту і укладають їх у стрічку на полі. Льонокомбайни забезпечують брання стебел, обчісування головок, зв'язування льоносоломки у снопи або розстилання її стрічкою на полі. Льономолотарки обмолочують снопи льону-довгунця, а молотарки-віялки перетирають льоноворох, виділяють і очищують насіння.

Підбирачі підбирають або обертають стрічки льоносоломи або трести, зв'язують стебла льону (трести) у снопи, або формують рулони. Ворушилки стрічок ворушать льоносолому або тресту у стрічках.

Коноплі також однорічні високорослі (80 - 300 см) одностеблові рослини, їх збирають при повному дозріванні для отримання волокна і насіння, і на зеленець, тобто тільки на волокно. При повному дозріванні конопель вихід волокна, порівняно із зеленцевими посівами, зменшується. Якщо коноплі вирощують тільки на волокно, то зменшується збір насіння.

Коноплі збирають спеціальними жатками і комбайнами. Від стебел відривають коробочки з насінням шляхом обчісування, а потім їх обмолочують.

Для збирання конопель застосовують роздільний і комбайновий способи. При роздільному способі коноплі скошують жатками з наступним зв'язуванням стебел у снопи і обмолотом коноплемолотарками. Якщо вирощують коноплі одночасно на волокно і на насіння, збирають їх послідовне у два прийоми: спочатку збирають вручну плоскіню (чоловічі особини), а потім машинами збирають матірку (жіночі особини). Плоскінь коноплі дозріває на 30 - 35 днів раніше матірки.

Коноплезбиральні машини поділяються залежно від призначення на жатки, жатки-снопов'язалки, коноплезбиральні комбайни, коноплемолотарки і підбирачі стебел конопель.

Жатки забезпечують зрізування стебел конопель і зв'язування їх у снопи або укладання на поверхню поля окремих порцій стебел. Коноплезбиральними комбайнами проводять зрізування стебел, обмолот, виділення і очищення насіння. Молотарками обмолочують снопи конопель, перетирають ворох і очищують насіння. Підбирачі збирають стебла конопель із стрічки і зв'язують їх у снопи.

Агротехнічні вимоги до машин для збирання прядильних культур

Льонозбиральні машини повинні забезпечувати збирання прямостоячих, похилих та полеглих стебел льону-довгунця.

При збиранні комбайнами повнота збирання стебел льону повинна складати не менше 99% для прямостоячих і не менше 95% для полеглих рослин. Пошкоджених стебел (розірваних, поламаних, сплющених) може бути не більше 5%, а повнота обчісаних коробочок - не менше 98%, відходів стебел у льоноворох - не більше 3-4% , загальні втрати насіння - не більше 5%, а можливе пошкодження та подрібнення їх відповідно до І0/: і до 0,25%.

Стебла повинні укладатись у стрічці без перекосів, щоб не було переплутаних. Стрічки стебел льону-довгунця, льоносоломи повинні бути прямолінійні, рівномірні за товщиною, без розривів і скупчування Розтягнутість стебел у стрічці допускається не більше, як у 1,2 рази, їх перекіс - до 20 , а розтягнутість снопів - у 1,3 рази.

В'язальні апараті: машин повинні високоякісно зв'язувати не менше 97% снопів. Діаметр снопів має бути у межах 14 - 18 см.

Якщо проводиться підбирання стрічок льоносоломи або трести з одночасним зв'язуванням їх у снопи, то повнота підбирання повинна становити не менше 99%, можливе пошкодження стебел - до 3%, а незв'язаних снопів - не більше 4%. Розтягнутість снопів допускається в 1,3 рази.

При обмолоті льоновороху ступінь перетирання коробочок повинен складати не менше 98%, чистота насіння першого та другого виходів - не менше 95%, а подрібненого насіння - не більше 1%. Загальні втрати насіння допускаються до 4%.

При сушінні льоновороху не повинно бути перегрівання насіння, а його кінцева вологість має становити 12 - 13%.

Якщо снопи обмолочуються льономолотаркою, то вологість головок і стебел не повинна перевищувати 20%.

При пресуванні рулонів льоносоломи або трести їх пошкодження, що зпливають на вихід довгого волокна, не повинні перевищувати 5%.

Збирання конопель на волокно проводять від періоду масового цвітіння до повного цвітіння плоскіні.

Насіннєві сорти конопель збирають у період, коли у суцвіттях матірки дозріває 70 - 100% насіння.

Можливі втрати стебел за жаткою - не більше 0,1%, а пошкодження стебел із розривом лубу - до 4%. Висота зрізу стебел - не більше 7,5 см. Порції стебел, снопи не повинні мати плутанки і бур'янів.

Діаметр снопа конопель біля перевесла не повинен перевищувати 18 см. Можливе пошкодження стебел із поперечним розривом лубу підбирачем конопель - до 1,2%.

Робочі органи льонозбиральних машин

У льонозбиральних машинах робочими органами є бральні, обчісувальні, молотильні і в'язальні апарати.

Бральні апарати за конструкцією поділяються на стрічково-роликові і стрічково-барабанні.

Стрічково-роликові апарати бувають із лівим або правим розміщенням, із прямолінійними або криволінійними бральними руслами та фронтальні.

Стрічково-барабанний апарат складається із брального паса 3 (рис. 9.1, а), чотирьох бральних обґумованих шківів 2 діаметром 350 мм, притискних роликів 6, ведучого та веденого шківів.

Бральний пас - безкінечний, плоский. На внутрішній його поверхні є два трапецеподібні виступи з вирізами. Пас притискається роликами 6 до бральних шківів 2.

Ведучий шків має дві клиноподібні канавки відповідно до профілю брального паса. Натяг паса регулюють переміщенням натяжного шківа.

При роботі бральний апарат встановлюють під кутом 10 - 20° до горизонту. Стебла льону-довгунця затискаються між пасом 3 і обґумованими шківами 2, і при переміщенні агрегату вириваються з ґрунту.

Рисунок 1 - Бральні апарати: а - стрічково-барабанний, б - стрічково-роликовий

Стрічково-роликовий бральний апарат із криволінійним бральним руслом складається з окремих чотирьох секцій. Кожна секція має два поздовжніх гумових паси 16 (рис. 9.1, б), встановлених на ведучі верхні 12 і ведені нижні 9 і 10 шківи.

Внутрішні вітки пасів притискаються одна до одної притискними роликами 11, 15 і при роботі переміщуються вгору. Натяжний ролик 15 сприяє обхвату пасами веденого шківа 10.

Великий ведений шків 10 закріплений на кронштейні і може переміщуватись по напрямних рамки бральної секції, натягуючи пас.

Малий ведений шків 9 і натяжний ролик 15 встановлені на двоплечому важелі і натягують другий пас.

Паси робочих русел встановлюють під кутом до горизонту від 45 до 65°. Швидкість руху їх у 2-3 рази більше швидкості руху агрегату.

Натяг пасів регулюють переміщенням ведених шківів і притискних роликів гвинтовими механізмами.

Кут обхвату пасами веденого шківа змінюють залежно від стану льону-довгунця. При збиранні полеглого, забур'яненого льону кут обхвату збільшують.

Разом із тим, збільшення довжини криволінійної ділянки паса призводить до значного пошкодження стебел і до більшого спрацювання.

Обчісувальні апарати встановлюють на льонозбиральних машинах одно-і двобарабанні.

Однобарабанний обчісувальний апарат складається із барабана 2 (рис. 9.2,), кожуха 1, піддона 7, обмежувального листа 4 і затискного конвеєра 5.

Барабан складається із чотирьох гребінок 9 (рис. 9.2,6), двох бокових дисків 8, в які на підшипниках встановлені цапфи гребінок, ведучого вала 14, напрямного диска 12 з пальцями 11, кривошипів 10 і ексцентрика 13.

Напрямний диск 12 вільно обертається на ексцентрику 13.

Завдяки ексцентричному розміщенні осі диска 12 зберігається постійним кут нахилу гребінок при обертанні барабана.

На кожній гребінці закріплені сталеві зуби 15 довжиною 200 мм, які встановлені із зазорами спочатку 26 мм, а потім менше - 24, 17 і 15 мм.

Колова швидкість гребінок складає 8,0 - 8,9 м/с. Кут похилу гребінок регулюється поворотом ексцентрика на валу барабана. Частота обертання барабана регулюється в межах 255-285 об/хв.

Рисунок 2 - Обчислювальні апарати: а - однобарабанний, б - барабан обчісувальний, в - двобарабанний

Двобарабанний обчісувальний апарат складається з верхнього 17 (рис. 9.2, в) і нижнього 16 барабанів.

На кожному барабані встановлені по два коротких 18 і довгих 19 гребені.

На гребенях встановлені шарнірно криволінійні зуби. Зуби довгих гребенів розміщені по всій довжині барабана, а коротких - до половини довжини. Зуби різної довжини, і вони утворюють чотири ступені. Висота зубів зменшується в бік виходу снопів.

За такої конструкції спочатку йде розчісування снопів короткими зубами на вході приймальної камери, а потім обчісування насіннєвих коробочок довгими зубами на виході із камери.

Барабани обертаються назустріч один одному з частотою 338 об/хв.

Боковий зазор між довгими гребенями одного барабана і короткими другого в зоні їх зустрічі складає 20 мм.

При обмолоті вологого, перестояного льону, щоб не було намотування стебел на барабани, верхній барабан зміщують відносно нижнього на одну-дві ланки приводного ланцюга.

Щоб запобігти намотуванню на вали плутанки, барабани з торців закриті кожухами.

Терковий апарат призначений для руйнування насіннєвих коробочок льону.

Апарат складається із двох дерев'яних вальців 1 і 3 (рис. 9.3), облицьованих прогумованим пасом.

Діаметр вальців 200 мм, і встановлені вони на підшипниках кочення. Корпуси підшипників одного із вальців підпружинені.

Зусилля пружин регулюють гвинтами. Вальці обертаються назустріч один одному з різною частотою для кращого плющення і перетирання головок.

Підпружинений валець 1 обертається з частотою 292. а основний З - з частотою 530 об/хв.

Це забезпечує не тільки плющення, але й достатнє перетирання насіннєвих коробочок.

Зазор між вальцями регулюють у межах 0,5 - 1,5 мм. Повноту перетирання регулюють стисканням пружин 5 підпружиненого вальця.

В'язальний апарат призначений для зв'язування стебел льону або трести у снопи шпагатом і скидання снопів на поле.

До вузлов'язу входить рама 2, затискний пристрій, дзьоб 27, ніж 26, верхня щелепа 28, нижня щелепа дзьоба 29. ролик 30 і пружина 23.

В'язальний апарат приводиться в дію від головного вала 10, який обертаються з частотою 200 об/хв, а від нього рух передається колінчастому валу 19 пакувальників. Останні, здійснюючи коливні рухи і проходячи через вікна у столі, захоплюють стебла, переміщують їх по поверхні стола і формують сніп Стебла укладаються на шпагат, кінець якого затиснутий у диску 25, Як тільки сніп сформується, тиск від пакувальників 11 передається на педалі її апарата, вал їх повертається і вмикає механізм приводу в'язального апарата Голка 8 виходить з-під стола, охоплює зверху сніп льону та укладав другий кінець шпагату спочатку у виріз диска 25 затискного пристрою. : потім на дзьоб 27 вузлов'яза.

Диск пристрою повертається і затискує шпагат. Далі прокручується дзьоб, і де, нитки шпагату обмотують його щелепи. Дзьоб закривається і утримує шпагат, а скидальні рук: 4 переміщують сніп по столу вниз ' по нахилених педалях, стягують із дзьоба петлю шпагату, утворююча міцний вузол. Одночасно ніж 26 відрізує шпагат, і сніп скидається к: поверхню поля. Голка 8 зі шпагатом переміщується вниз, а один кінець шпагату утримується у затискному пристрої. Педалі повертаються в початкове положення, і робс- чий процес апарата повторюється. Педалі включення можна переміщувати ближче до пакувальників ас: далі від них. У першому випадку буде менший сніп, а у другому - більший Тугість зв'язування снопа регулюють стисканням пружини регулятор: натягу шпагату і пружини механізму увімкнення в'язального апарата.

Льонобралки

Льонобралки призначені для виривання стебел льону-довгунця з ґрунту і розстилання його у стрічку або зв'язування у снопи. Найбільш поїш: рена льонобралка ТЛН-1,5А.

Льонобралка ТЛН-1,5А складається зі зварної трубчастої рами 1 (рис. 9.6, а,б,в), п'яти подільників 8, чотирьох обгумованих шківів 9 брального паса 4, ведучого 1 та веденого 5 шківів, вивідного паса 7, механізму передач, начіпного пристрою.

Подільники 8 виготовлені з металевих прутків і мають форму просторового клина. Вони призначені для розподілу стебел на стрічки ширино:-: 38 см. Подільники шарнірно з'єднані з рамою і можуть підніматись вгору при зустрічі з нерівностями поля.

Бральний пас 4 та обгумовані шківи 9 утворюють стрічково-барабанний бральний апарат. Пас 4 приводиться в рух від ВВП трактора.

Вивідний пристрій складається з вивідного паса 7, шківа 6 та поворотного важеля шківа.

Рисунок 3 - Льонобралка ТЛН-1,5А: а - функціональна схема, б -вид збоку, в - вивідний пристрій

Робочий процес. Під час руху агрегату подільники 8 ділять стебла на стрічки. Стрічки стебел внутрішніми прутками подільників звужуються: надходять в русла, які утворюються бральним пасом 4 та обгумованими шківами 9.

Тут вони притискаються до паса, вириваються з ґрунту і переміщуються в ліву (за ходом) частину машини.

Стебла льону-довгунця, зирвані секцією правого крайнього шківа, подаються бральним пасом до наступної, другої секції, розміщеної зліва, де на цей шар накладаються не вирвані іще стебла з цієї секції і разом притискаються між пасом та шківом і вириваються з ґрунту.

Вирвані стебла з усіх чотирьох секцій надходять до вивідного паса 7, який виводить їх з машини і вони укладаються на полі у стрічку.

Робоча ширина захвату льонобралки - 1,5 м. Робоча швидкість - до 10 км/год. Агрегатують із тракторами класу 0,6.

Регулювання. Кут похилу брального апарата (10 - 20°) регулюють довжиною центральної тяги начіпного механізму трактора, положення брального апарата по висоті від 0 до 410 мм (висота брання стебла) - гідросистемою трактора, ступінь притискання брального паса до шківів - гвинтами натискних роликів, місце укладання стебел Ї поворотом важеля вивідного пристрою.

Льонозбиральні комбайни

Льонозбиральні комбайни призначені для виривання стебел льону-довгунця з ґрунту, відривання від стебел коробочок, подачі льоновороху у причіпний візок, зв'язування стебел у снопи або укладання стебел у стрічку на поверхні поля.

Використовують дві модифікації комбайнів: із в'язальним апаратом ЛКВ-4А і з розстилальним щитом ЛК-4А.

Льонозбиральний комбайн ЛКВ-4А - причіпний, агрегатують його з тракторами класу 1,4, 2 і 3. Основними складальними одиницями комбайна є зварна рама, п'ять подільників, бральний апарат, ланцюговий поперечний транспортер, затискний транспортер, обчісувальний барабан. в'язальний апарат, стрічковий транспортер вороху, механізми передач, три опорних пневматичних колеса, гідросистема та причіпний пристрій.

Подільники 8 виготовлені з металевих прутків і мають вигляд просторових клинів. При роботі вони ділять стебла льону-довгунця на чотири стрічки шириною 38 см кожна.

Бральний апарат розміщений із правого боку комбайна. Він складається з чотирьох секцій прогумованих пасів, ведучих та ведених шківів і роликів.

Кожна секція має два паси стрічкового типу, ведучий і три ведених шківи, натяжний та бральний ролики. У верхній частині брального апарата встановлені напрямні металеві прутки. Вони підтримують стебла при переміщені їх до поперечного транспортера 6.

Поперечний транспортер 6 комбайна триконтурний. Він складається з трьох втулково-роликових ланцюгів, на яких з певним кроком закріплені голки для захоплення стебел. Вони розміщені під гострим кутом до ланцюга.

Затискний транспортер складається з двох секцій. Нижня секція має прогумований пас 1, ведений 2 та ведучий 8 шківи і дев'ять підтримуючих опорних роликів 9. Верхня секція складається з чотирьох притискних кареток 5, прогумованого паса 3, веденого та ведучого шківів. Внутрішні вітки пасів транспортера притискаються одна до одної. При роботі паси утримують стебла і подають їх до обчісувального апарата.

Обчісувальний апарат складається з барабана 4 (рис. 9.7) і кожуха. Барабан має чотири гребінки. На кожній гребінці закріплені вертикальні і горизонтальні лопатки. За допомогою горизонтальних лопаток льоноворох перекидається на стрічковий транспортер 3. Вертикальні лопатки запобігають намотуванню стебел на барабан.

Затискний транспортер 5, обчісувальний апарат 4 і стрічковий транспортер 3 встановлені на рухомій рамі. Поздовжнє положення рухомої рами регулюють гідроциліндром залежно від обчісування довгих, коротких та полеглих стебел льону-довгунця.

В'язальний апарат 2 має пакувальники, вузлов'яз, затискний пристрій із ножем, голку, скидальні руки, три педалі та механізми передач і ввімкнення (рис. 9.4).

Робочий процес. Під час руху комбайна подільники 8 (рис. 9.7) розподіляють стебла на стрічки, звужують їх і подають до пасів бральних секцій, Бральні паси захоплюють стебла, стискають і виривають їх із ґрунту.

Вирвані стебла пасами брального апарата 7 переміщуються вгору і спрямовуються до поперечного транспортера 6, який частково вирівнює їх : подає до затискного транспортера 5. Останній підводить стебла до обчісувального барабана 4 і утримує їх при обчісуванні.

Гребінки барабана заходять у верхню частину стебел, розчісують їх і відривають коробочки.

Відірвані коробочки, разом із насінням та домішками (льоноворох), захоплюються лопатками барабана і подаються на стрічковий транспортер 3. який переміщує льоноворох у кузов тракторного причіпа.

Стебла льону-довгунця подаються затискним транспортером 5 до в'язального апарата 2, який формує снопи, зв'язує їх шпагатом і викидає на поверхню поля, Робоча ширина захвату комбайна -1,5 м. Робоча швидкість - до 10 км/год Продуктивність - 1,5 га/год.

Регулювання комбайна. Обсяг затискної зони секції брального апарата регулюють гвинтами брального ролика і веденого шківа.

Зусилля притискання стебел у затискному транспортері - пружинами кареток, кут похилу гребінок барабана - гвинтовою тягою ексцентрикового механізму. частоту обертання барабана - встановленням на валу змінних зірочок (16 або 18 зубців). Висоту брання стебел у межах 135 - 360 мм регулюють зміною положення брального апарата по висоті за допомогою вертикального гідроциліндра, положення рухомої рами обчісувального апарата допоміжним поздовжнім гідроциліндром.

Льонозбиральний комбайн ЛК-4А має таку саму будову і робочий процес, як і комбайн ЛКВ-4А, але він обладнаний розстилальним щитом 1 (рис. 9.7, б) і не має в'язального апарата.

Комбайн вириває стебла льону-довгунця з ґрунту, обчісує головки і розстилає стебла стрічкою на полі.

Використана література

1. Сільськогосподарські машини Д.Г. Войтюк, Г.Р. Гаврилюк.- 2004 р. 448 с.