Зернонавантажувачі. Способи сушіння зерна

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: Зернонавантажувачі. Способи сушіння зерна. Зерносушарки. Пристрої для активного вентилювання зерна. Агрегати і комплекси для післязбирального обробітку зерна

Зернонавантажувачі

Зернонавантажувачі ЗМ-60А, ПЗМ-80 і ЗПС-100А призначені для навантажувально-розвантажувальних робіт у зерноскладах і на відкритих токах, перелопачування зернового матеріалу, формування буртів з куп зерна тощо.

Зернонавантажувач ЗМ-60А самопересувний. Основними частинами зернонавантажувача є рама 1 з ходовою частиною, скребковий транспортер 5 з двома Т-подібно розміщеними живильниками, поворотна рамка, тример 3 (кидальник), механізми підйому і самопересування, електропривод і освітлення.

Для роботи навантажувача опускають лебідкою завантажувальний транспортер у робоче положення і включають муфту контрпривода. Потім включають електродвигуни завантажувального транспортера і тримера. Упевнившись у нормальній роботі зернового кидальника, включають механізм самопересування, для чого плавно подають важіль керування від нульової позначки вверх і вибирають потрібну швидкість. Завантажувальний транспортер подає зерно в напрямний патрубок тримера. Тример (рис. 8.12, б) перекидає зерно на висоту до 4,5 м для завантаження його у транспортний засіб або формування буртів зерна.

Тример повертається навколо своєї осі, у кожний бік на 90°, тому навантаження в автомобілі і автопоїзди може проводитись безперервно. Ступінь завантаження зернового кидальника регулюють самоходом. Робоча швидкість може змінюватись до 59 м/рік, а транспортна - до 475 м/рік. При буксируванні швидкість не повинна перевищувати 5 км/рік. Продуктивність становить до 70 т/рік. Потужність електропривода - 9,1 кВт.

Зернонавантажувач ПЗМ-80 є більш удосконаленою машиною порівняно з ЗМ-60А. Він також має завантажувальний транспортер з живильником, тример і механізм самопересування. Ширина захвату живильника - 4,5 м. Навантажувач переміщує зерновий матеріал на висоту 5 м і на відстань до 12 м. Швидкість руху навантажувача вперед - до 590, а назад - до 200 м/рік. Потужність електродвигунів - 9,1 кВт. Продуктивність навантажувача - до 80 т/рік.

Зернонавантажувач самопересувний ЗПС-100А має таке ж призначення, як і зернонавантажувач ЗМ-60А, крім сепарації зерна з відокремленням легких домішок. Його продуктивність за рікину чистої роботи становить до 100 т, висота навантаження - 2,6-3,0 м. Потужність електродвигуна -9,1 кВт. За загальним виглядом він схожий на зернонавантажувач ЗМ-60А, тільки замість тримера встановлений відвантажувальний стрічковий транспортер. Відвантажувальний транспортер монтується на поворотній колонці, за допомогою якої його можна обертати в обидва боки на 90°, фіксуючи у певному положенні спеціальним гальмом. Робоча швидкість навантажувача (одноступінчаста) - 40 м/рік, транспортна - 600 м/рік.

Зерносушарки. Способи сушіння зерна. Класифікація зерносушарок. Агротехнічні вимоги

Сушіння зерна застосовують для видалення надлишків вологи, прискорення післязбирального дозрівання, збереження якості насіннєвого матеріалу тощо.

Використовують такі основні способи сушіння зернового матеріалу: конвективний, кондуктивний, радіаційний, сорбційний, електричний та ін.

Конввктивний забезпечує передачу теплоти від рухомого теплоносія (підігрітого повітря або суміші повітря з продуктами згоряння палива) до зернового матеріалу. Теплоносій одночасно з передачею теплоти є агентом сушіння, тобто вбирає вологу із зерна. Цей спосіб широко застосовують в зерносушарках.

При кондуктивному способі теплота зерновому матеріалу передається від нагрітої поверхні. Використання його обмежене через велику витрату палива, значну нерівномірність сушіння зерна і низьку продуктивність.

Радіаційний спосіб забезпечує безконтактне нагрівання зерна променями сонця (природне сушіння) або інфрачервоними випромінювачами від спеціальних генераторів (штучне сушіння). Штучне сушіння вимагає великих витрат енергії і має низький ККД. Природне сушіння проводять в ясну поріку на відкритих майданчиках при товщині шару зерна 100-150 мм. Сонячне проміння знижує вологість на 2-3%, а повітряне - на 1%.

При сорбційному способі використовують вологовбирні матеріали (тирса, хлорид кальцію тощо) або змішують вологе зерно із сухим. Застосовують його рідко.

Електричний спосіб ґрунтується на використанні струму високої частоти (СВЧ). Теплота виділяється за рахунок інтенсивного руху молекул зерна у полі СВЧ. Виробниче застосування цього способу обмежене.

Зерносушарки класифікують за конструкцією, типом сушильної камери (шахтні, барабанні і вібраційні), характером процесу сушіння (періодичної або безперервної дії), напрямком руху теплоносія відносно зернового матеріалу (прямопотокові або з поперечним і змішаним потоками),

за станом дії (стаціонарні або пересувні), видом теплоносія (нагріте повітря або суміш його з продуктами згоряння палива), видом палива (тверде, рідке або газоподібне) і за станом зернового матеріалу (нерухомим, рухомим, псевдозрідженим тощо). Найбільш широке застосування одержали шахтні і барабанні зерносушарки з рухомим зерновим матеріалом. Вони бувають стаціонарні і пересувні. Сушіння з нерухомим зерновим матеріалом використовують в установках активного вентилювання зерна (вентильовані бункери), декових і наземних сушарках.

При сушінні нагрівання насіннєвого матеріалу зернових культур не повинно перевищувати 43-48 °С, зернобобових - 30-35 °С, а продовольчого зерна - 50 °С. Нерівномірність нагрівання зерна має складати не більше 3-4 °С, а нерівномірність сушіння - 1 °С. Випаровування вологи за однократний процес сушіння не повинне перевищувати 5-6% для зернових і 3-4% - для зернобобових, кукурудзи, гречки та деяких інших культур.

Після сушіння зерновий матеріал повинен бути охолодженим. Температура зерна не повинна перевищувати температуру повітря більш, ніж на 10-15 °С. Зерно не повинно бути підгорілим, з луснутими оболонками зерна тощо. Для зберігання вологість зерна має бути не більше 14-15%.

Для сушіння продовольчого зерна температура теплоносія у барабанних зерносушарках становить 120-200 °С, а для насіння - 100-160 °С.

У шахтних сушарках температура теплоносія для продовольчого зерна має бути не більше 100-140 С

Вологість зерна за один пропуск через шахтну зерносушарку можна знизити з 25 до 19%, через барабанну - з 25 до 17%.

В господарствах застосовують стаціонарні барабанні зерносушарки СЗСБ-8А і пересувні СЗПБ-2,5; шахтні стаціонарні СЗШ-16А, М-819, М-839, ДСП-20, ДСП-25 та ін. і пересувні КЧ-УСА; карусельні СКМ-1 для сушіння малосипкого вороху льону, насіння конюшини та інших культур.

Для підтримання нормальної вологості зерно у процесі зберігання продувають повітрям (піддають активному вентилюванню). Температура його при цьому знижується і усувається самозігрівання.

Якщо повітря сухе, вентилювання використовують і для сушіння зерна. Промисловістю випускаються вентильовані бункери різної місткості, які об'єднують у відділення для зберігання і сушіння зерна.

Зерносушарки шахтного типу і барабанні

Шахтні зерносушарки СЗШ-16А, М-819 і М-839 призначені для сушіння продовольчого, насіннєвого і фуражного зерна у складі зерноочисно-сушильних комплексів.

Зерносушарка СЗШ-16А (рис. 8.13) складається із двох паралельно розміщених шахт з сушильними камерами 6, дифузорами 3 і вентиляторами 1, двох охолоджувальних колонок 15, топки 22, завантажувальних 10 і 11 і двох вивантажувальних 12 і 13 норій, двох вентиляторів 14 колонок.

Зерносушарка може працювати з паралельною (продуктивність зростає вдвічі) і послідовною (підвищується ефективність випаровування вологи) роботою шахт.

При паралельній роботі шахт вологе зерно потрапляє в надсушильні бункери 7, де встановлені датчики рівня зерна. Коли його рівень максимальний, датчик вимикає електродвигун завантажувального пристрою. Вентилятори 1 відсмоктують повітря із простору між шахтами і теплоносій із топки 22 потрапляє в сушильні камери б, пронизуючи зерновий матеріал. Зерно потрапляє на п'ятигранні короби 4 і 5, які відкриті знизу і розміщені в шаховому порядку. Зерно рухається між коробами вниз під дією власної ваги, а назустріч надходить теплоносій. Короби, по яких надходить теплоносій у сушильну камеру, відкриті з боку підвідного трубопроводу, протилежний кінець їх впирається у глуху стінку (рис. 8.13, в). Короби, по яких відводиться відпрацьований теплоносій, відкриті по торцю збоку відвідного трубопроводу. Зерно нагрівається, поглинається волога. Далі теплоносій надходить у дифузори 3 і вентиляторами 1 виводиться в атмосферу.

Сухе зерно норіями 12 і 13 завантажується в охолоджувальні колонки 15, у простір між двома перфорованими, концентрично розміщеними вертикальними циліндрами. Внутрішній циліндр сполучений із всмоктувальним патрубком вентилятора 14. Повітря забирається зовні по всій висоті перфорованої колонки, проходить крізь шар зерна, охолоджує його і виводиться назовні. Сухе зерно через шлюзові затвори вивантажується із колонки, яка також має датчики рівня зерна, що працюють подібно до датчиків рівня зерна сушильних камер і спрямовується до вивантажувального елеватора 21.

Продуктивність на пшениці (при зниженні вологи з 20 до 14%) становить 20 т/рік, нерівномірність сушіння Ї 1,5%, витрати палива - до 170 кг/рік. Привід здійснюється від електродвигунів загальною потужністю 106,9 кВт,

Регулювання. Пропускну здатність сушарки регулюють зміною амплітуди коливання каретки за допомогою кривошипа механізму привода і переміщенням рамки відносно поверхні каретки. Подачу зерна в сушильні камери регулюють заслінками приймальних бункерів. Температуру теплоносія регулюють подачею палива в камеру згоряння і заслінкою повітропроводу.

Якість сушіння визначають за вологістю зерна після сушіння, температурою нагрівання, запахом і кольором просушеного матеріалу та ступенем охолодження.

Зерносушарка М-819 забезпечує сушіння зернового матеріалу з використанням чистого підігрітого повітря - конвективним способом. Вона має резервний бункер, сушильну проміжну і охолоджувальну камери, розподільний транспортер, розвантажувальний пристрій, топку, повітропроводи, вентилятори сушильної і охолоджувальної камер і пульт керування. Продуктивність при зниженні вологості пшениці від 20 до 14% - до 20 т/рік.

Прямопотокові зерносушарки шахтного типу. До них відносять ДСП-5, ДСП-10 і ДСП-20, які мають продуктивність відповідно 5, 10 і 20 т/рік. В цих сушарках охолодження зернового матеріалу відбувається в нижніх коробках шахти. До цих коробів подається вентилятором атмосферне повітря для охолодження зерна. При недостатньому зниженні вологості зерна його спрямовують норією в надсушильну камеру для повторного сушіння. Зерновий матеріал рухається по кругу, поки не висохне до кондиційної вологості. Швидкість руху зерна регулюють випускним механізмом шахти.

Рециркуляційні сушарки. При роботі вони змішують частину просушеного зерна із вологим зерновим матеріалом. Завдяки контактному обміну вологи і багатократній циркуляції зерна забезпечується вирівнювання його вологості. Надсушильний бункер в цих сушарках поділений перегородкою на дві частини. Одна - для вологого зерна, а друга - для просушеного зернового матеріалу. Використовують рециркуляційні сушарки ДСП-25 і А-1-ДСП-50.

Продуктивність сушарок ДСП-25 і А1-ДСП-50 відповідно - 25 і 50 т/рік при зниженні вологості зерна пшениці з 20 до 14%.

Сушарка зернова стаціонарна барабанна СЗСБ-8А(рис. 8.14) призначена для сушіння продовольчого насіннєвого і фуражного зерна будь-якої вологості. Сушарку використовують у складі зерноочисно-сушильного комплексу КЗС-25Б. Встановлена потужність електродвигунів - 30,4 кВт. Основними частинами сушарки є топка 20, завантажувальні норія 21, труба 2 і камера 3, сушильний барабан 7 діаметром 1,6 м, розвантажувальна камера 14, вивантажувальна норія 11, охолоджувальна колонка 9, вивантажувальний бункер 22.

Топка 20 має камеру згоряння, змішувальну камеру і паливну апаратуру. Сушильний барабан 7 включає шестилопатеву поздовжню хрестовину і обичайки. На променях хрестовини закріплені полички для пересипання зерна. На внутрішній поверхні на початку і в кінці барабана змонтовані лопатки, що розміщені по гвинтових лініях, які утворюють шість гвинтових доріжок для підведення зерна до конусного патрубка, до торця якого приєднане підбірне кільце з лючками. Барабан через два бандажі спирається на підтримуючі і приводні ролики. У розвантажувальній камері встановлений вентилятор 13, за допомогою якого з сушильного барабана відсмоктується відпрацьований теплоносій. Кількість теплоносія, що проходить через барабан, регулюється дроселем вентилятора. Охолоджувальна колонка має таку ж будову, як і в шахтних зерносушарках.

Під час роботи сушарки зерно подається норією 21, у завантажувальну камеру 3 і далі - у сушильний барабан 7. Залишки зерна видаляються через клапан завантажувальної камери. Одночасно в барабан вентилятором 13 розвантажувальної камери 14 засмоктується газоповітряна суміш-теплоносій. При обертанні барабана з частотою 7,2 об/хв зерно пересувається, пересипаючись безперервно на поличках, спрямовується в розвантажувальну камеру 14 і далі, норією 11, - в охолоджувальну колонку, де піддається додатковому підсушуванню і виводиться через бункер 22 назовні. Керування роботою затвора охолоджувальної колонки, який забезпечує необхідний рівень зерна в ній, під час роботи сушарки здійснюється автоматично. Передбачена також автоматизація розпалювання і контролю полум'я топки. Витрата рідкого палива складає біля 65 кг/рік.

Температуру теплоносія регулюють заслінкою на вивідній трубі розвантажувальної камери і подачею палива. Для сушіння продовольчого зерна вона становить 180-210 °С, а для насіннєвого матеріалу - 100-105 °С. Температура не повинна бути більшою граничних значень для зерна кожної культури. Подачу палива регулюють вентилем форсунки і зміною положення її дифузора, а кількість повітря в топку - заслінкою вентилятора.

Подачу зерна в сушильний барабан регулюють заслінкою завантажувальної норії. Продуктивність зерносушарки при зниженні вологості пшениці від 20 до 14% складає 8 т/рік. Нерівномірність сушіння ±1,5%.

Пристрої для активного вентилювання зерна

Активне вентилювання - це продування нерухомого шару зернового матеріалу холодним або підігрітим повітрям. Його застосовують для тимчасової консервації вологого зерна (до 30%), підсушування і охолодження, якісного сушіння насіння різних культур, зберігання насіннєвого матеріалу кондиційної вологості тощо.

Вентилювання холодним повітрям проводять, коли зовнішнє повітря холодніше від кондиційного зерна в ясну погоду не менше, ніж на 4 °С, а з дощову і туманну - на 8 °С. Неправильний вибір режиму вентилювання може призвести до перезволоження зерна.

При вентилюванні вологого зерна або відносній вологості повітря більше, ніж 65%, повітря підігрівають. Нагрівання повітря на 1 °С знижує відносну вологість на 5% .

За конструкцією пристрої для активного вентилювання зерна поділяють на пересувні, наземно-пересувні і стаціонарні.

Пересувні пристрої застосовують для підігрівання до 40 °С повітря і подачі його або газоповітряної суміші до пристроїв для сушіння і вентилювання зернового матеріалу, а також для безпосереднього вентилювання зерна, особливо у випадках гніздового його самозігрівання. Використовують найчастіше повітропідігрівач ВПТ-600Б. Теплопродуктивність його складає 519 кВт.

Наземно-пересувні пристрої - це переважно вентилятори-підігрівачі. їх використовують для вентилювання зерна в складах, під навісами і на відкритих майданчиках. Ступінь нагрівання повітря до 5 °С.

Стаціонарні пристрої - у вигляді металевих перфорованих циліндричної форми місткостей (бункерів, силосів тощо). Використовують бункери для активного вентилювання зерна БВ-40А або відділення бункерів ОБВ-100. ОБВ-160А та ін. Бункери можуть використовуватись самостійно і разом и сушарками. Всі бункери активного вентилювання мають однакову загальну будову і принцип роботи, відрізняються в основному розмірами.

Для зберігання очищеного сухого насіннєвого і продовольчого зерна використовують стаціонарні циліндричної форми перфоровані металеві зерносховища (силоси) місткістю переважно від 50 до 1200 т. Це сховища типу СМВУ, СМВК, УП-120А, К-850А та ін.

Бункер активного вентилювання БВ-40А призначений для тимчасової консервації, зберігання і підсушування зернового матеріалу різних культур. Він являє собою металевий циліндр 1 (рис. 8.15) з отворами, що встановлений на підпорках. Всередині циліндра є перфорований циліндр 2, що використовується як повітророзподільна труба. Кільцевий: проміжок між циліндрами заповнюється зерном. У повітророзподільній трубі є клапан З який за допомогою троса і лебідки можна піднімати і опускати залежно від заповнення кільцевого проміжна зерном. Бункер повністю заповнюють зерном, коли його вологість не перевищує 22% , а при вологості 28-30% -наполовину.

Перед заповненням бункера зерном повітряний клапан піднімають, а після заповнення до потрібного рівня його опускають з таким розрахунком, щоб його верхній край розміщувався на 20 см нижче рівня зерна у внутрішньому циліндрі.

Холодне або підігріте електронагрівачем повітря нагнітається вентилятором у внутрішній циліндр. Проходячи через шар зерна, повітря його охолоджує.

Сумарна встановлена потужність електродвигуна і електронагрівачів -66 кВт. Місткість бункера становить 40 т. Із чотирьох таких бункерів складають відділення вентильованих бункерів ОБВ-160 місткістю 160 т. Таке відділення може використовуватись самостійно або в складі зерноочисних агрегатів і зерноочисно-сушильних комплексів. Потужність електродвигунів ОБВ-160 складає 268 кВт.

Агрегати і комплекси для післязбирального обробітку зерна

Для одержання кондиційного продовольчого і насіннєвого зерна, що надходить від комбайнів і має нормальну вологість, з мінімальними затратами праці обробляють в потокових технологічних лініях на зерноочисних агрегатах ЗАВ-25, КЗ-25, ЗАВ-40, КЗ-50, ЗАВ-50 та ін. Зерно з підвищеною вологістю пропускають через потокові лінії зерноочисно-сушильних комплексів КЗС-25ІЩБ), КЗСУ-25, КЗС-40 і КЗСУ-50 та ін. Щоб довести зерно до посівних кондицій, його додатково обробляють на насіннєочисний приставці СП-10А, яку встановлюють у приміщеннях агрегатів і комплексів. Насіння трав обробляють на комплексах КОС-0,5М і КОС-2,0.

Робочі органи, машини і допоміжні механізми зерноочисних агрегатів ; зерноочисно-сушильних комплексів уніфіковані і залежно від продуктивності комплексу підбирають їх кількість.

Агрегати і комплекси обладнані дистанційним керуванням, сигналізацією і системою блокування, що дозволяє при перебоях у роботі однієї з машин виключити попередню за технологічним процесом і усунути несправність.

Зерноочисний агрегат ЗАВ-25А призначений для очищення продовольчого і насіннєвого зерна і являє собою набір машин і обладнання, змонтованих в єдину споруду. Будівельна частина агрегату включає приймальний бункер, майданчик для автомобілепідіймача і пандус для в'їзду автомобіля на автомобілепідіймач.

Агрегат ЗАВ-25А складається з відділення ОП-50 для приймання і тимчасового зберігання зерна (рис. 8.16, а) і очисного відділення (рис. 8.16, б). Машини і обладнання обох відділень з'єднані в технологічну лінію для обробки зерна у потоці.

Процес роботи агрегату відбувається так. Ворох, що надходить від комбайнів, вивантажується з транспортних засобів за допомогою автомобілерозвантажувача 1 в бункер-дозатор 2. Зерно з бункера самопливом при регульованій подачі надходить на транспортер 3, який спрямовує його в норію 7, і далі безперервним потоком в машину МПО-50, яка виділяє з вороха крупні і, частково, легкі домішки. Відходи самопливом надходять у бункер 11, а попередньо очищене зерно - у бункер 10 і далі в розподільник 24, який поділяє зерно на два потоки. Перший потік надходить у норію 12 очисного відділення, другий - у норію 6 і завантажується через розподільник 5 в один із бункерів 4 для тимчасового зберігання. При тимчасовій зупинці очисного відділення на технічне обслуговування або ремонт увесь зерновий потік спрямовується в бункери 4. Коли підвезення зерна від комбайнів припиняється (вночі, під час дощу), зерно з бункерів 4 подають транспортером 3 у норію 12 очисного відділення.

В очисному відділенні норія 12 подає зерно в машину ЗВС-20А, в аспіраційних каналах і на решетах якої від зерна відокремлюються легкі. великі та дрібні домішки. Робота і будова машини ЗВС-20А аналогічно ОВС-25.

Після первинного очищення зерно може перемішуватись у двох напрямках. При відсутності в зерні довгих і коротких домішок його подають у норію 16 і через розподільники 17 і 18 завантажують у бункер 22 чистого зерна. При наявності вказаних домішок зерно з розподільника 17 спрямовують у розподільник 19, поділяють на два потоки і завантажують у блоки трієрів 20 і 21. Очищене зерно після трієрів ЗАВ-10.90000А надходить у бункер 22, а відходи - у бункер 23. Матеріал із бункерів вивантажують у транспортні засоби і відвозять за призначенням.

Продуктивність агрегату - до 25 т/рік, а відділення приймання і попереднього очищення зернового матеріалу - 50 т/рік.

Зерноочисно-сушильні комплекси призначені для післязбиральної потокової обробки зернових, зернобобових і олійних культур у зонах достатнього зволоження. Комплекси складаються з агрегатів ЗАВ, сушильного відділення і механізмів для транспортування зерна.

В сушильних відділеннях встановлюють зерносушарки шахтного типу або барабанні.

Комплекс КЗС-25ІП складається з двох відділень агрегату ЗАВ-25 і сушильного відділення, яке включає шахтну сушарку СЗШ-16А, норії, комплект розподільників і зернопровідних труб.

Із бункерів 4 (див. рис. 8.16) приймального відділення зерно зсипається з норію 1 (рис. 8.17) сушильного відділення, перевантажується в норію З і подається в шахти 9 і 8 зерносушарки СЗШ-16А. Висушене зерно надходить до охолоджувальних колонок 6 і 7 та спрямовується в норію 12 (див. рис. 8.16) очисного відділення.

Подальші напрямки руху зерна відповідають описаним для ЗАВ-25А. Коли вологість зерна перевищує 22%, його після сушіння завантажують у бункери 4 і спрямовують на повторне сушіння. Продуктивність сушильного відділення визначається сушаркою і становить при сушінні продовольчої пшениці до 20 т/рік.

Комплекс КЗС-25Б має дві барабанні стаціонарні сушарки СЗСБ-8А. Із бункерів приймального відділення зерно надходить у норію 1 (див. рис. 8.17), поділяється на два потоки і подається в сушильні барабани 10 і 15. У колонках 12 і 13 висушене зерно охолоджується, завантажується в норію 5 і спрямовується в очисне відділення.

Насіннєочисна приставка СП-10А призначена для повторного очищення і сортування насіння зернових колосових, зернобобових і технічних культур з доведенням їх за чистотою до норм І і II класів. Вона включає насіннєочисну машину СВУ-10, два пневматичних сортувальних столи СПС-5, ваговибійний апарат і мішкозашивочну машину ЗЗЕ-М аспірації, комплекту зернопроводів і бункерів та пульта керування. Приставка використовується у блоці з агрегатами ЗАВ-25А, комплексами КЗС-25Ш(Б). Після обробки насіння поділяють на порції, зважують на вагах, затарюють у мішки і зашивають їх машиною ЗЗЕ-М.

Продуктивність приставки на обробці насіння пшениці становить до 12 т/рік.

Комплекти обладнання КОМ-25(50), ОЗС-25(50) і Р8-УЗК-25(50) призначені для переобладнання стаціонарних зерноочисних агрегатів типу ЗАВ і очисних відділень зерноочисно-сушильних комплексів КЗС продуктивністю 10-40 т/рік. До комплекту обладнання для зерноочисного агрегату або комплексу входять вібровідцентровий сепаратор Р8-БЦСМ-25-01 або Р8-БЦСМ-50-01, комплекти зернопроводів, повітропроводів, елеватори ковшові (норії), пульт керування тощо. Переобладнанні такими комплектами зерноочисні агрегати і очисні відділення комплексів підвищують їх продуктивність, якість очищення зерна і ефективність використання. Продуктивність переобладнаних агрегатів і комплексів складає 25 або 50 т/рік.

Використана література

1. Сільськогосподарські машини Д. Г. Войтюк, Г. Р. Гаврилюк 2004 р. 448 с.