Технології заготівлі кормів і класифікація машин. Агротехнічні вимоги до машин. Косарки та косарки-плющилки

19

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: Технології заготівлі кормів і класифікація машин. Агротехнічні вимоги до машин. Косарки та косарки-плющилки

1. Технології заготівлі кормів і класифікація машин

1.1 Агротехнічні вимоги до машин

Для заготівлі кормів широко використовують трав'янисті рослини (кормові трави) у вигляді сіна, силосу, сінажу, свіжого зеленого корму, трав'яного борошна, трав'яної пасти та іноді зерна. Отже, без належного рівня механізації технологічних процесів при заготівлі кормів не можна своєчасно і якісно виконати потрібні обсяги робіт.

Залежно від природно-кліматичних зон і господарських умов застосовують різні технології заготівлі кормів. Вибираючи їх, слід враховувати умови збирання, врожайність, площі масивів, вид і поголів'я тварин та інші чинники. У сучасному сільськогосподарському виробництві застосовують такі технології заготівлі трав і силосних культур:

Заготівля розсипного сіна. Цей спосіб передбачає: скошування трав, сушіння в покосах, ворушіння, згрібання сіна у валки, перевертання валків, підбирання валків з утворенням копиць, підбирання копиць і транспортування до місць скиртування, укладання сіна у скирти. Такий спосіб неекономічний, оскільки не дає змоги одержати сіно високої якості.

Заготівля пресованого сіна. Цей спосіб прогресивніший. Траву після скошування, сушіння і згрібання у валки підбирають з одночасним пресуванням у паки. Збирають і пресують сіно при вологості не більше 25%. Залежно від умов паки досушують у полі або підбирають безпосередньо у транспортні засоби, перевозять до місць зберігання і досушують у штабелях активним вентилюванням.

Збирання трав і силосних культур із подрібненням. Силос, сінаж і трав'яне борошно готують із подрібнених рослин.

Для отримання силосу скошену й подрібнену зелену масу закладають у траншеї або силосні башти, де її перед герметизацією ущільнюють.

Технологія приготування сінажу передбачає закладання пров'яленої до 50...55% та подрібненої до 3 см маси в башти або інші герметизовані споруди.

Трав'яне борошно одержують також із подрібнених до 3 см рослин, висушених до вологості 8...12% у високотемпературних сушарках. Після розмелювання масу гранулюють або зберігають у розсипному вигляді (сінне, вітамінне борошно).

Виконання технологічних операцій повинно супроводжуватись ретельним регулюванням машин на оптимальний режим роботи. Висота зрізу має бути такою, щоб природні та сіяні багаторічні трави скошувались трохи вище кореневої шийки. При більш низькому зрізі трави погано відростають, а високий зріз призводить до втрат врожаю.

Машини для заготівлі кормів можна поділити на дві основні групи: для заготівлі трав на сіно і сінаж та для заготівлі силосу і свіжої подрібненої зеленої маси.

Класифікують їх за такими ознаками:

за способом агрегатування - причіпні, начіпні, напівначіпні та самохідні;

за типом різального чи подрібнювального апарата - сегментно-пальцьові, дискові, ротаційні та барабанні;

за кількістю різальних апаратів - одно-, дво-, три- та багатобрусні;

за формуванням зрізаної маси - покісні та порційні.

Залежно від технології заготівлі кормів використовують певний комплекс кормозбиральних машин. Під час заготівлі трав на сіно застосовують косарки, ворушилки, граблі, підбирачі-копнувачі, прес-підбирачі, волокуші, копицевози, скиртокладки, скиртоутворювачі, пакопідбирачі, стаціонарні преси, вентильовані сіносховища тощо.

Комплекс машин для збирання трав на сінаж складається з косарок-плющилок, підбирачів-подрібнювачів-навантажувачів, транспортних візків і пневматичних транспортерів.

Для подрібнення зеленої маси, яка використовується для згодовування тваринам без зберігання та заготівлі силосу на зимовий період, застосовують косарки-подрібнювачі, підбирачі-подрібнювачі, косарки-плющилки, силосозбиральні та кормозбиральні комбайни і комплекси.

Під час збирання трав слід дотримуватися певних агротехнічних вимог.

Перший укіс бобових трав починати в стадії бутонізації, лучних - на початку цвітіння, а злакових - при появі колосків.

Косовицю проводити протягом 5...7 днів, а на низинних луках, плавнях і болотах - 7...10 днів.

Під час косіння забезпечувати оптимальну висоту зрізу: для природних трав у степовій зоні - 4,0...4,5 см, а в лісолуковій і лісостеповій зонах - 5...6 см. Отаву осіннього укосу зрізати на висоту 6...7 см, а сіяні багаторічні трави - 7...9 см. Відхилення від висоти зрізу - не більше 0,5 мм. Втрати трави не повинні перевищувати 2%.

Сінозбиральні машини не повинні надмірно ворушити, перетрушувати і засмічувати сіно. Збирати сіно у розсипному вигляді потрібно при вологості 16-18%, а при пресуванні - до 25%. У пересохлому сіні обламується багато листя, а у вологому - розвиваються мікроорганізми, які руйнують поживні речовини. Вологість пров'яленої трави при заготівлі сінажу має бути в межах 45-55%, а довжина подрібненої маси - 20-30 мм.

Машини мають забезпечувати укладання трави у прямолінійні рядки або валки, правильне перевертання валків на півоберта для прискорення сушіння нижніх шарів. Втрати зеленої маси при заготівлі сінажу не повинні перевищувати 0,5%.

При заготівлі подрібненого сіна довжина подрібнених частинок має бути 30-50 мм.

Згрібати сіно у валки слід при вологості 18% і нижче, а при використанні активного вентилювання - при 25-30%. Повне збирання сіна провести за 10-15 робочих днів.

Робочі органи сінозбиральних машин не повинні перетирати сіно, оббивати листочки і суцвіття, забруднювати сіно ґрунтом. Втрати сіна при підбиранні з валків з утворенням копиць допускаються не більше 5%, при підбиранні з пресуванням - не більше 2%. Загальні втрати трави при косінні з подрібненням повинні бути не більше 8%.

Виконання технологічних операцій повинне супроводжуватись ретельним регулюванням машин на оптимальні режими їх роботи.

1.2 Косарки та косарки-плющилки

Різальні апарати косарок.

Різальні апарати косарок призначені для скошування природних або сіяних трав, за принципом роботи їх поділяють на апарати підпірного і безпідпірного зрізування. В дію різальні апарати приводяться від вала відбору потужності трактора або можуть мати індивідуальний гідро - або електропривід. Залежно від технологічного процесу косарки можуть обладнуватися додатково плющильним або подрібнювальним апаратами.

Різальний апарат підпорного зрізування складається з пальцьового бруса 1 (рис.5.1) і ножа 12, що здійснює зворотно-поступальний рух. Пальцьовий брус кріпиться до внутрішнього 10 і зовнішнього 13 подільників, що спираються на опорні полозки 14, за допомогою яких регулюється задана висота зрізу. До бруса 1 за допомогою болтів 2 кріпляться пальці 9 з протирізальними пластинами 8. Рухомий ніж 12 має головку 11 для приєднання до привідного шатуна та наклепані по всій довжині ножа сегменти 7.

Передньою частиною сегменти спираються на протирізальні пластини 8, а ззаду сегменти і спинка спираються на пластини тертя 3. Для того, щоб сегменти ножа прилягали до протирізальних пластин, до пальцьового бруса прикріплені притискні лапки 4, які унеможливлюють піднімання ножа вгору.

Ніж, рухаючись у пазах пальців, відхиляє лезами сегментів стебла, що потрапили між пальці, притискує їх до лез протирізальних пластин і зрізує. Польова дошка 15 відводить скошену траву вліво, звільняючи місце для проходясення машин при новому заїзді. Подільник 10 під час руху косарки спрямовує стебла до різального апарата.

Кут похилу різального апарата вперед або назад регулюють поворотом рухомої рами відносно нерухомої. Центрування ножа здійснюють зміною довжини шатуна так, щоб у крайніх його положеннях середини сегментів збігалися з серединами пальців або не доходили до середини на 5 мм.

Зазор ніж носком сегмента і протирізальною пластиною в межах 0,1-0,3 мм встановлюють змінними прокладками.

Розрізняють кілька типів різальних апаратів, які мають різні співвідношення відстаней між протирізальними пластинами, сегментами (t) і ходом ножа (s). За співвідношення S = t = t_o вони належать до різальних апаратів нормального різання з одинарним пробігом ножа (рис.2, а). Більшість косарок мають апарати, в яких

Різальний апарат нормального різання може бути з подвійним пробігом ножа (з подвійним ходом). При цьомуКрім того, є різальні апарати низького зрізу, при (рис.2,6). За якістю зрізу, експлуатаційною надійністю та витратою зусилля на різання найкращий різальний апарат для косарок - це апарат нормального різання з одинарним пробігом ножа.

В основу роботи різальних апаратів покладені підпірний та безпідпірний принципи зрізування.

Різальні апарати підпірного зрізування бувають сегментно-пальцьові (розглядалися вище) та безпальцьові (рис.5.2, в). У таких апаратах стебла при зрізуванні спираються на певні елементи машини. У сегментно-пальцьових апаратах ними є різальна пара - сегмент 2 (рис.5.2, г) і протирізальна пластина пальця 1. Сегмент підводить стебла рослин до протирізальної пластини, затискуючи їх між собою. Під час зрізування стебла одночасно спираються на протирізальну пластину (точка А) і пероподібний відросток пальця (точка В), тобто дві опори. Це зменшує можливість згинання стебла, особливо тонкостеблових рослин, які мають малу жорсткість. При збиранні товстостеблових культур (соняшник, кукурудза) дві опори негативно впливають на зріз. Врізаючись у товсте стебло, сегменти заклинюються надрізаними стеблами, що призводить до надмірних зусиль при зрізуванні. Тому в різальних апаратах для збирання товстостеблових рослин доцільно використовувати пальці без пероподібних відростків. Сегментно-пальцьові різальні апарати зрізують рослини при швидкості ножа (різання) 1,5...3,0 м/с. Вони не подрібнюють рослини, вимагають менших затрат енергії, порівняно з безпідпірними різальними апаратами. Водночас, зворотно-поступальний рух ножа спричинює значні інерційні зусилля, що обмежує застосування таких косарок на підвищених робочих швидкостях при збиранні трав. Середню швидкість ножа визначають за формулою: де S - хід ножа, м, п - частота обертання вала кривошипа, об/хв.

У безпальцьовому апараті (рис.5.2, д) різальна пара - два сегменти 3 і 4, які перерізають стебло з опорою в одній точці А. Такі різальні апарати менше забиваються при збиранні заплутаних та полеглих рослин. Застосовують од

Різальні апарати безпідпірного зрізування (рис.5.3) - це ротаційно-дискові, з одним або двома дисками, сегментно-дискові і ротаційно-барабанні.

Різальні елементи цих апаратів - ножі 2, що шарнірно з'єднані з диском 1 чи валом барабана 9, або сегменти 5, які жорстко приєднані до диска 6 (рис.5.3, в). Стебло рослини при зрізуванні не спирається на якийсь елемент машини (опору), відгин його обмежується жорсткістю стебла, його інерцією та частково підпиранням сусідніх стебел.



Різальні апарати безпідпірного зрізування не мають зворотно-поступального руху робочих частин. Ножі ротаційних апаратів здійснюють обертальний рух з лінійною швидкістю до 50...60 м/с разом із диском або барабаном. Це дає змогу істотно збільшити робочу швидкість косарок чи жаток.

Апарати безпідпірного зрізування простіші за будовою і надійніші в роботі, але під час зрізування рослин вони додатково подрібнюють стебла, що призводить до надмірних втрат скошеної зеленої маси. Косарки з такими апаратами мають більші енергозатрати на одиницю зібраної площі, більш металомісткі.

Ротаційно-дискові різальні апарати застосовують для зрізування високоврожайних та полеглих трав, на машинах для обкошування полів і доріг, у газонних косарках тощо. Дводискові ротаційні апарати застосовують, переважно, для зрізування товстостеблових культур (кукурудзи, соняшника).

Сегментно-дискові різальні апарати призначені для зрізування гички цукрових буряків, товстостеблових культур. Вони зрізують стебла без подальшого їх подрібнення.

Ротаційно-барабанні різальні апарати застосовують на машинах для збирання силосних культур (низькорослих) з одночасним подрібненням рослин. Для кращого зрізування і подрібнення рослинної маси додатково встановлюють протирізальний ніж 8 (рис.5.3, г).

Для того, щоб різальний апарат краще пристосувався до поверхні поля, виготовляють косарки, в яких один апарат має ширину захвату, переважно, 2,1 м. Різальні апарати розміщують спереду трактора (фронтальні косарки), збоку і позаду.

Різальні апарати більшості косарок приводяться у рух кривошипно-шатунним механізмом. У косарках з фронтальним ножем застосовують також механізми хитної вилки і хитної шайби.

Під час очищення різального апарата від трави і піднімання його у транспортне положення не дозволяється руками торкатися до пальців і сегментів ножа. Забороняється перебувати перед агрегатом, який рухається.

Будова косарок і косарок-плющилок

Косарки призначені для скошування природних або сіяних трав і формування зрізаної маси. їх класифікують за такими ознаками:

способом агрегатування - причіпні, начіпні, напівначіпні і самохідні;

кількістю різальних апаратів - одно-, дво-, три - та багатобрусні;

формуванням зрізаної маси - для скошування у покоси, косарки-плющилки і порційні.

Косарка скошує і укладає масу в смуги з невеликою (40-50 см) відстанню між ними для проходу коліс трактора. Косарка-плющилка плющить зрізану масу і укладає її у покоси або валки. Порційна косарка подрібнює масу й укладає її в невеликі копиці, відстань між якими залежить від урожайності культури.

Косарки КС-2Д, КС-2,2, КОН-2,2 однобрусні з сегментно-пальцьовим різальним механізмом. Вони призначені для скошування природних і сіяних трав в усіх природно-кліматичних зонах. Агрегатують їх з тракторами класу 0,9 і 1,4. Із пристроями ПБ-2,1 і ПБА-4 їх можна використовувати для збирання бобових культур, а також пристосувати для роботи з розпушувачем або плющилкою.

Косарка швидкісна КС-2,1 складається з рами 1 (рис.5.4), різального апарата, кривошипно-шатунного механізму, механізму піднімання різального апарата і тягової штанги 11. Різальний апарат косарки нормального різання з одинарним пробігом і підвищеним числом ходів ножа за хвилину (до 1100), що дозволяє скошувати траву з поступальною швидкістю агрегату до 3,34 м/с. Пальцьовий брус 10 виготовлений зі стальної штаби змінного перерізу з прикрученими до неї пальцями. Він спирається під час роботи на два башмаки - внутрішній 7 і зовнішній 9. Під внутрішнім та зовнішнім башмаками встановлені стальні полозки, якими під час роботи різальний апарат спирається на землю. За допомогою цих полозків можна регулювати висоту зрізу в межах 5-7 см. До зовнішнього башмака шарнірно прикріплена металева польова дошка з відвідними прутками, що зсовують зрізану масу вліво, забезпечуючи цим вільний прохід для внутрішнього башмака при наступних заїздах. На внутрішньому башмаку закріплені напрямні головки ножа і пруток, який відводить траву від головки ножа дещо вправо. Ніж рухається у пазах пальців зворотно-поступально за допомогою шатуна 6.

Шатун з'єднується з головкою ножа пальцем, змонтованим у нижній головці шатуна на сферичному підшипнику ковзання, і закріплюється в отворі головки ножа спеціальною гайкою. Другий кінець штока шатуна нагвинчується на тримач, через який він з'єднується з пальцем шківа-ексцентрика. Шків-ексцентрик встановлено на двох підшипниках кочення на осі, закріпленій на рамі косарки. Трьома клиновими пасами шків приводиться в рух від ведучого шківа, з'єднаного карданною передачею з ВВП трактора.

Пальцьовий брус з'єднано з рамою косарки тяговою штангою 11, яка кронштейном шарнірно кріпиться до штиря рами. На другий кінець штанги надітий корпус головного шарніра, закріпленого болтом за допомогою рифленої шайби і сектора через кронштейн, який приварений до штанги.

Рифлений сектор боковими виступами закріплений на кронштейні, а шайба своїми рифлями входить у рифлі сектора. Кронштейн і сектор мають довгасті отвори. Завдяки такому з'єднанню можна змінювати похил різального апарата у поздовжньому напрямку.

В отвір заднього вушка корпуса головного шарніра встановлена ексцентрикова втулка, з'єднана з корпусом болтом. За допомогою її та шпренгеля можна регулювати положення різального апарата. Під час роботи осьові лінії ножа і шатуна мають бути паралельними.

Шпренгель входить в отвір переднього вушка двома штирями. Один проходить через ексцентрикову втулку, другий ~ через нижній отвір корпуса. Обидва штирі знаходяться на одній поздовжній лінії і утворюють головний шарнір різального апарата.

Для зручності начіплювання косарки на трактор її раму обладнано переднім та заднім стояками. Крім того, задній стояк використовують як скобу для причіплювання машин, що агрегатуються з косаркою. На рамі закріплені пальці та зварний стояк для з'єднання косарки з начіпною системою трактора.

За допомогою гідросистеми трактора косарку піднімають. Різальний апарат піднімається швидше від рами, що забезпечується системою важелів косарки, зміною кута між нижніми тягами начіпної системи трактора і рами косарки. Потреба піднімати різальний апарат за допомогою гідросистеми виникає при натраплянні на перешкоду, на поворотах при невеликих переїздах з ділянки на ділянку.

При переїздах на далекі відстані різальний апарат спочатку піднімають за допомогою гідросистеми, а потім вручну встановлюють вертикально і закріплюють транспортним гаком і прутком із спеціальною гайкою.

Під час руху трактора в полі трава потрапляє в проміжки між пальцями різального апарата, леза сегментів притискують її до кромок вкладишів пальців і зрізують. Зрізана трава падає через пальцьовий брус і лягає шаром на ґрунт.

Одночасно пруток, закріплений на внутрішньому башмаку, відводить траву від головки ножа дещо вправо, а польова дошка з прутками зсовує зрізану масу вліво, забезпечуючи цим вільний прохід для внутрішнього башмака під час наступних заїздів.

Якість роботи залежить від правильності складання і регулювання косарки.

Сегменти ножа і вкладиші пальців повинні лежати в одній площині, що досягається їх рихтуванням. Передні кінці сегментів ножа повинні лежати на вкладишах пальців. Між заднім кінцем вкладиша і сегментом можливий зазор до 1 мм. У крайніх положеннях шатуна середини сегментів ножа не повинні доходити до середини пальців на 5 мм (регулюють зміною довжини шатуна).

Кут похилу різального апарата вперед або назад встановлюють поворотом шарніра відносно тягової штанги. Висоту зрізування регулюють переміщенням башмаків. Натяг пасів змінюють пересуванням ведучого шківа натяжним гвинтом.

Косарка начіпна КОН-2,2 праворіжуча призначена для скошування сіяних та природних трав урожайністю до 200 ц/га зеленої маси у всіх природно-кліматичних зонах з укладанням скошеної маси у покіс.

Різальний апарат має ширину захвата 2,2 м. Висота зрізу - 30-40 мм. Робоча швидкість косарки - до 12 км/год. Продуктивність - до 2,6 га/год.

Косарка з порційним скиданням причіпна КПП-3 призначена для скошування трав з малою врожайністю. Вона обладнана ротаційним барабаном-подрібнювачем, бункером місткістю 2,0 м³ та механізмом привода. Барабан-подрібнювач має 36 лопаток-ножів, які зрізують рослини, подрібнюють їх і транспортують у бункер. Бункер періодично відкривають гідроциліндром, викидаючи подрібнену масу. Ширина захвату косарки - 3 м, продуктивність - 2,4. Агрегатують із тракторами класу 0,9 та 1,4.

Косарки ротаційні КН-2,1 (КРН-2ДА), КР-2,1 і КРС-2 призначені для скошування високоврожайних природних і сіяних трав на підвищених швидкостях з укладанням скошеної маси у покоси.

Косарка ротаційна КН-2,1 начіпна. Агрегатують із тракторами класу 1,4. Косарка приводиться в дію від ВВП трактора. Різальний апарат складається з чотирьох дисків 7 з ножами 8 (рис.5.5, а). Під час руху агрегата травостій зрізують ножами 8, які шарнірно закріплені на дисках 7, що попарно обертаються з великою швидкістю (65 м/с). Зрізана маса підхоплюється ножами та дисками і виноситься із зон різання. При цьому вона переміщується по роторах та укладається у покіс. Траєкторії руху ножів сусідніх роторів перекриваються, завдяки чому виключаються пропуски й огріхи після косарки. Скошена трава, вдаряючись у щиток 10 польового подільника, змінює траєкторію руху і укладається у покіс. При цьому звільняється місце для коліс трактора при наступному проході. Висота зрізу - 60-80 мм. Ширина захвату - 2,1 м. Робоча швидкість - до 15 км/год. Продуктивність - до 3 га/год.

Косарка швидкісна КРС-2 (рис.5.5,6) має різальний брус, конічний редуктор 5, раму з поворотним пристроєм, начіпний пристрій 3, ведучий піків з обгінною муфтою, тяговий запобіжник, карданний вал, польовий подільник з щитком 7, кронштейн огородження з кожухом, механізм зрівноважування.



Приєднання косарки до трактора здійснюється за допомогою триточкової начіпки напівавтоматичного приєднувального пристрою. Робочі органи косарки приводяться в рух від вала відбору потужності. Агрегатують косарку з тракторами класу 1,4; 2 і 3.

Під час руху агрегата пластинчасті арочні двосторонні ножі 6, шарнірно закріплені на дисках, обертаються з великою коловою швидкістю і зрізують траву за принципом безпідпірного зрізу. За рахунок арочної форми ножів зрізана трава виноситься із зони різання, переміщуючись над різальним брусом. Траєкторія руху ножів сусідніх роторів взаємно перекривається, завдяки чому забезпечується якісне скошування.

На крайньому від трактора роторі на диску закріплений активний подільник з кришкою.

Скошена трава, відкинута активним подільником, вдарившись об щиток 7 польового подільника, змінює траєкторію руху, укладається у валок і звільняє місце для проходження коліс трактора при наступному проході. Переводиться різальний брус косарки у транспортне положення гідроциліндром.

Горизонтальне поздовжнє положення різального бруса косарки регулюється центральною тягою начіпного механізму трактора. Допускається похил різального брусу до 3° вперед по ходу для зменшення висоти скошування.

Натяг паса механізму передачі здійснюється поворотом опори з ведучим шківом в кронштейні.

Регулювання тягового запобіжника здійснюється двома натяжними болтами пружин. Механізм зрівноважування регулюють натяжним болтом. Тиск зовнішнього башмака на ґрунт повинен бути в межах 200-300 Н, а внутрішнього - 700-900 Н.

Робоча швидкість - до 15 км/год. Продуктивність - 1,4-2,1 га/год. Ширина захвату - 2 м.

Косарки зарубіжні, здебільшого дискові: AGCO (США), DISCO (ФРН), GMD Kuhn (Франція), CAT (Австрія) та ін.

Косарки-плющилки самохідні СКП-01, АТЕК-035СХ, КПС-5Б призначені для скошування сіяних бобових трав (конюшини, люцерни та ін) з одночасним плющенням стебел скошених рослин та укладанням їх на стерні у валок або покіс, а також для згрібання у валок, переміщення або ворушіння скошеної трави. Косарки-плющилки можна використовувати і без плющильних вальців.



Косарка-плющилка СКП-01 складається із самохідної частини 1 (рис.5.6), жатки 2 для скошування трав і візка для перевезення жатки. На самохідній частині встановлено двигун Д-240 потужністю 58,8 кВт. Косарка має гідропривід ведучих коліс. На жатці розміщений брус 7, різальний апарат 8, кулачкове мотовило 6 та шнек 5 з частотою обертання 194 об/хв. Механізм привода робочих органів автономний.

Плющильний апарат 4 складається з двох ребристих вальців діаметром 218 мм, які обертаються назустріч один одному з частотою 614 об. /хв. Межі регулювання тиску вальців - від 10 до 50 Н/см довжини вальця. Валкоутворювальний пристрій 3 - це лотік з листового прокату та двох боковий, розміщених вертикально.

Під час руху машини рослинна маса нахиляється заламувальним брусом 7 жатки. Мотовило 6 підводить рослини до різального апарата і подає зрізану масу під шнек 5, який звужує її до ширини плющильних вальців. Вальці 4 розплющують і підламують стебла, після чого вони надходять у валко-утворювальний пристрій 3 та вкладаються на поверхню ґрунту у валок. Ширину валка регулюють у межах 1200-1800 мм зміною нахилу боковий.

Ширина захвату жатки для трав - 4,2 і 5,1 м, робоча швидкість - до 12 км/год., продуктивність при скошуванні трав - до 6,1 га/год. Косарка-плющилка обладнується обертачем валків шнекового типу, який виконує переміщення, перевертання зеленої маси і здвоювання та зтроювання валків. Ширина захвату обертача валків - 3 м.

Самохідні косарки-плющилки Е-303, Е-304 і 4304 застосовують для скошування трав та інших кормових культур з одночасним плющенням стебел і укладанням їх у валки на полі.

Різальний апарат безпальцьовий двоножовий з кроком сегментів 76,2 мм, плющильний апарат має два ребристих вальці шириною 1800 мм і діаметром

Косарка-плющилка Е-303 складається з самохідного шасі з кабіною і дизельним двигуном Д-242, плющильного апарата, жатки для скошування трав і механізмів привода. Косарка комплектується жатками з шириною захвата 4,27 і 5,11 м і обертачем валків шириною 3,3 м. Жатка складається з різального апарата 1 (рис.5.7), мотовила 2, шнека 3, плющильного механізму і пристрою для укладання валків 241 мм. Ширина укладання валка може бути збільшена напрямними листами до 3500 мм.

При використанні машини для скошування переплутаних стебел рослин до неї можуть додаватись спеціальні ножі для пальцьового різального апарата.

Під час роботи мотовило 2 подає стебла рослин до різального апарата 1 і після їх зрізування вони потрапляють до поперечного шнека 3. Останній подає скошену масу до середини жатки, де через отвір вона підводиться до плющильного апарату 4. Підвішений між порталами ходового механізму плющильний апарат приймає скошену масу, плющить насамперед стебла і викидає їх у валок, ширина якого формується металевими листами валкоутворювача. Викидання стебел після плющення сприяє розпушенню валка. Під час транспортування по дорогах жатку встановлюють на транспортний візок.

Якщо косарку-плющилку використовують без плющильного пристрою, то скошена маса падає через отвір, розміщений всередині лотка жатки. Висоту зрізування 5, 9, 15 см встановлюють за допомогою копіювальних башмаків. Залежно від потреби регулюють положення пальців мотовила і ступінь притискання плющильних вальців. Обслуговує машину тракторист-машиніст.

Робоча швидкість - до 8,8 км/год. Продуктивність при ширині жатки 5,2 м на скошуванні трав складає до 4,1 га/год.

Використана література

1. Сільськогосподарські машини. Д.Г. Войтюк, Г.Р. Гаврилюк 2004 р. 448 с.